Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/1204/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.12.2023.
Дата набрання законної сили: 14.12.2023
Номер судового провадження: 61-4074ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 грудня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 199/1204/21
		провадження № 61-4074св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи: 
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Зайцевої С. А., Биліни Т. І., Максюти Ж. І.,
		Історія справи 
		Короткий зміст позовних вимог
		У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, визнання спадкоємцем першої черги за законом та визнання права власності на майно в порядку спадкування.
		Позов мотивований тим, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона є рідною донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . У зв`язку з реєстрацією шлюбу 24 квітня 2009 року вона змінила прізвища з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
		У свідоцтві про народження позивача батьком записано ОСОБА_3 , а матір`ю - ОСОБА_4 
		09 вересня 1977 року батьки уклали шлюб, який був розірваний 19 липня 1979 року.
		Починаючи з середини 1980 року стосунки між батьками позивача покращились, вони знову почали прожити разом та відновили сімейні стосунки. З цього часу вони проживали постійно разом. ОСОБА_3 з народження дбав про розвиток своєї доньки, приймав участь в її матеріальному забезпеченні та морально-духовному розвитку. Після того, як позивач стала дорослою та почала самостійно працювати та отримувати кошти, вона постійно дбала про своїх батьків. 
		ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Похованням займалася позивач разом зі своєю матір`ю.
		07 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Румянцевої І. О. з заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті її батька ОСОБА_3 , проте з`ясувалося, що спадкову справу вже відкрито 26 листопада 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Швецовою Н. В. за заявою ОСОБА_2 , яка нібито є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 .
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2020 року у справі № 201/13825/19 встановлений факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . 
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2020 року скасовано, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровська міська рада, залишено без розгляду. Підставою для скасування рішення суду першої інстанції було встановлення судом спору про право, яке підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
		12 лютого 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Швецовою Н. В. прийнято постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій, якою позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом, у зв`язку з відсутністю  документів, що встановлюють родинні зв`язки з померлим та правовстановлюючих документів на спадкове майно. 
		На думку позивача, їй незаконно відмовили в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті батька  ОСОБА_3 , а також безпідставними є наміри відповідача отримати спадкове майно. 
		Позивач просила:
		встановити факт родинних відносин (батьківства) між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме,  той факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 ;
		визнати ОСОБА_1 спадкоємцем першої черги за законом по відношенню до спадкового майна, що залишилося після смерті її батька ОСОБА_3 ;
		визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 на нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
		Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
		Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2022 року провадження у справі № 199/1204/21 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин закрито на підставі пункту 3 частини першої статті  255 ЦПК України.
		Ухвала мотивована тим, що рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2021 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року,  у справі № 190/704/20, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин,  відмовлено в повному обсязі.
		Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2022 року, яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року,  зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Швецова Н. В., про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності - залишено без розгляду.
		Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
		Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_3 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		В іншій частині позову відмовлено.
		Вирішено питання щодо стягнення судового збору.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
		в судовому засіданні встановлено та підтверджено письмовими доказами, а саме: свідоцтвом про народження позивача ОСОБА_1 , відмовою нотаріуса у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом, що ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_3 , а отже і спадкоємцем першої черги після його смерті. Крім того, дані обставини підтверджуються допитаними в судовому засіданні свідками;
		позивач як спадкоємець першої черги має право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
		Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Калюжний Д. Ю.,  задоволено.
		Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спадкоємцем першої черги за законом та визнання права власності  відмовлено.
		Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що доказів спільного проживання та ведення спільного господарства ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - матір`ю дитини до її народження, спільного виховання або утримання ними дитини - доньки ОСОБА_1 , суду не надано. Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_9 , тітка позивача, та свідок ОСОБА_10 , подруга матері позивача, вказане не підтверджують, їх свідчення спростовуються рішенням суду по справі № 190/704/20, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про встановлення факту родинних відносин між нею та ОСОБА_3 .
		Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_11 про закриття апеляційного провадження задоволено.
		Апеляційне провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2022 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спадкоємцем першої черги за законом та визнання право власності закрито, оскільки встановлено, що оскарженим судовим рішення питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 не вирішувалося.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
		У березні 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить  постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження з порушенням процесуальних норм, так як відповідач сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги не в повному обсязі;
		суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку здійснив перегляд справи (розгляд) як справу окремого провадження (про встановлення факту, що має юридичне значення). Однак, розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у суді першої інстанції здійснювався за правилами загального позовного провадження, тому такі дії суду апеляційної інстанції є грубим порушенням норм процесуального права та закону;
		суд апеляційної інстанції провів поверхневий та неповний перегляд цієї справи;
		позивач у позовній заяві зазначала, що її батьки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з моменту її народження і до смерті батька проживали разом та вели спільне господарство, а позивач по досягненню повноліття піклувалася батьками. Тому ОСОБА_4 є спадкоємцем четвертої черги, вона є особою, яка не брала участі у справі і чиїх прав, свобод, інтересів  та (або) обов`язків безпосередньо стосується оскаржуване судове рішення. В матеріалах справи міститься клопотання про виклик  для допиту в якості свідка ОСОБА_4 . Однак, суд передшої інстанції не залучив ОСОБА_4 до участі у справі та не допитав її в якості свідка щодо обставин справи про спадкування. Суд апеляційної інстанції не виправив цю помилку;
		суд першої інстанції витребував у приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Швецової Н. В. матеріали спадкової справи ОСОБА_3 , однак, нотаріус копії матеріалів справи не надала.  Суд апеляційної інстанції на це уваги не звернув, здійснивши апеляційний розгляд справи, не дослідивши матеріали спадкової справи;
		суд апеляційної інстанції помилково послався на правовий висновок, викладений у постанові  Верховного Суду України у справі № 6-20цс15;
		суд апеляційної інстанції не застосував правові висновки, викладені у постановах викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, від 18 листопада 2021 року у справі № 645/444/20, від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19, від 06 жовтня 2022 року у справі № 643/1850/20, від 17 листопада 2022 року у справі № 554/920/19.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
		Після усунення недоліків ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано справу з суду першої інстанції.
		Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
		Ухвалою Верховного Суду від 14 серпня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 травня 2023 року.
		У жовтні 2023 року матеріали цивільної справи № 199/1204/21 надійшли до Верховного Суду.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		В ухвалі Верховного Суду від 29 травня 2023 року зазначено, що підставами касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, від 18 листопада 2021 року у справі № 645/444/20, від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19, від 06 жовтня 2022 року у справі № 643/1850/20, від 17 листопада 2022 року у справі № 554/920/19, та вказує, що суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 8 частини третьої статті 411 ЦПК України). Касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави для відкриття касаційного провадження.
		Фактичні обставини
		Суди встановили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 вересня 1977 року.
		19 липня 1979 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 шлюб розірвали.
		Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Згідно із витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 04 грудня 2019 року, в графі «мати» зазначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українка, місце проживання: АДРЕСА_4 , в графі «батько» - ОСОБА_3 , українець. Підстава запису відомостей про батька : заява матері та її підпис. Відомості про заявника ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 . Даний актовий запис підписаний заявником. Мати: вік виповнилось - 24 роки, за вказаною адресою постійно мешкає з 1977 року; де і ким працює - Дніпропетровськ з-д ім. Леніна табельщиця, освіта - середня спеціальна. Довідка № 51 від 03 квітня 1981 року в органи соц. забезпечення видана.
		24 квітня 2009 року позивач змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » у зв`язку з реєстрацією шлюбу.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер.
		Заповіту   ОСОБА_3 складено не було.
		Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_3 та житловий будинок АДРЕСА_1 , що належали спадкодавцю на праві приватної власності.
		26 листопада 2019 року до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Швецової Н. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 двоюрідного брата ОСОБА_3 звернулась ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка з 16 грудня 1993 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
		Згідно з інформацією відділу обліку проживання фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 05 грудня 2019 року № 14/5-13446, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 21 листопада 1989 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , та значиться зареєстрованим. Інші зареєстровані особи за адресою: АДРЕСА_2 на день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутні.
		07 лютого 2020 року до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Швецової Н. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє місце проживання якого було: АДРЕСА_2 , звернулась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка з 23 жовтня 1997 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 та з 01 жовтня 2012 року АДРЕСА_6 .
		12 лютого 2021 року до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Швецової Н. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 , останнє місце проживання якого було: АДРЕСА_2 , звернулась ОСОБА_1 
		12 лютого 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Швецовою Н. В. прийнято постанову про відмову у вчинені нотаріальних дій, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за законом через ненадання доказів на підтвердження родинних відносин із померлим ОСОБА_3 та правовстановлюючих документів на спадкове майно.
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2020 року у цивільній справі № 201/13825/19 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровська міська рада, встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2020 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2020 року скасовано, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровська міська рада, про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду, роз`яснено ОСОБА_1 про право звернення до суду з позовом на загальних підставах.
		Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2021 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року,  у  цивільній справі № 190/704/20, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У цій справі   ОСОБА_1 просила встановити факт родинних відносин між нею і ОСОБА_3 , а саме, той факт, що вона є його рідною дочкою, оскільки встановлення факту родинних відносин між ними безпосередньо породжує юридичні наслідки і необхідне для оформлення права на спадщину. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того,  що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту родинних відносин з померлим ОСОБА_3 , а обставини, на які посилалася позивач, не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
		Позиція Верховного Суду
		Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
		Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
		Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження                         № 61-2417сво19)).
		Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).
		 
		В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18)). 
		У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
		Згідно із статтею 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
		Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
		У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (частина друга статті 1223 ЦК України).
		Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених в ЦК умов, виникнення права на спадкування за законом. Аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин із утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 березня 2021 року в справі № 643/14592/18 (провадження № 61-15094св20)).
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 524/8967/21 (провадження № 61-8216св22) зазначено, що «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який (які) прийняв (прийняли) спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування (див., зокрема постанови Верховного Суду: від 18 грудня 2019 року у справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18), від 19 травня 2020 року у справі № 175/1941/16-ц (провадження № 61-19798св18), від 31 березня 2021 року у справі № 463/4616/18 (провадження № 61-20505св19), від 23 лютого 2022 року в справі № 501/672/16-ц (провадження № 61-14670св21), від 01 березня 2023 року у справі № 604/1312/20 (провадження № 61-12430св22))».
		Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
		Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
		Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
		У справі, що переглядається:
		при зверненні з позовом до   ОСОБА_2 , позивач просила встановити факт родинних відносин (батьківства) між нею та ОСОБА_3 , а саме,  той факт, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 ; визнати її спадкоємцем першої черги за законом по відношенню до спадкового майна, що залишилося після смерті її батька ОСОБА_3 ; визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 на нерухоме майно;
		рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 10 березня 2021 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 серпня 2021 року,  у  цивільній справі № 190/704/20, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. У цій справі   ОСОБА_1 просила встановити факт родинних відносин між нею і ОСОБА_3 , а саме, той факт, що вона є його рідною дочкою, оскільки встановлення факту родинних відносин між ними безпосередньо породжує юридичні наслідки і необхідне для оформлення права на спадщину. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того,  що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту родинних відносин з померлим ОСОБА_3 , а обставини, на які посилалася позивач, не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи;
		ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 лютого 2022 року провадження у справі № 199/1204/21 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин закрито на підставі пункту 3 частини першої статті  255 ЦПК України;
		аналіз матеріалів цивільної справи свідчить про те, що у січні 2022 року ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 із зустрічною позовною заявою, у якій просила встановити факт родинних відносин, а саме те, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_3 ; визнати за нею право власності в порядку спадкування на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 . Позовна заява мотивована, зокрема, тим, що приватним нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилася після смерті її двоюрідного брата ОСОБА_3 через те, що ОСОБА_2 не в повному обсязі надала всі документи на підтвердження родинних відносин з померлим;
		ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2022 року, яка залишена без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 грудня 2022 року,  зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Швецова Н. В., про встановлення факту родинних відносин та про визнання права власності залишено без розгляду;
		при задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вважав, що ОСОБА_1 доведено, що вона є донькою померлого ОСОБА_3 , а отже і спадкоємцем першої черги після його смерті; позивач як спадкоємець першої черги має право власності на спадкове майно;
		при відмові у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання спадкоємцем першої черги за законом та визнання права власності є недоведеними;
		аналіз положень глави 68 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); 
		позивач ОСОБА_1 зазначає, що вона є дочкою померлого ОСОБА_3 , а відповідач ОСОБА_2 вказує, що вона є двоюрідною сестрою померлого ОСОБА_3 . Позовної вимоги до органу місцевого самоврядування не пред`явлено, клопотань про залучення його до участі у справі як співвідповідача не заявлено;
		суди не звернули увагу, що належним відповідачем за вимогою про визнання права власності на спадкове мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину, а при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття - територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
		За таких обставин,  апеляційний суд зробив передчасний висновок про скасування рішення суду першої інстанції та відмову в позові, а суд першої інстанції - про задоволення позову, не перевіривши, чи є відповідач двоюрідною сестрою спадкодавця, та, як наслідок, чи може вона бути належним відповідачем. Тому рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
		З урахуванням висновків щодо застосування норм права викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2023 року у справі № 524/8967/21 (провадження № 61-8216св22), колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково; рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Щодо розподілу судових витрат
		Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження                            № 61-39028св18) зроблено висновок, що «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
		Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року скасувати.
		Справу № 199/1204/21 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2022 року та постанова Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року втрачають законну силу.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                   В. І. Крат
		Судді:                                                                             Д. А. Гудима         
		                                                                                       І. О. Дундар 
		                                                                                       Є. В. Краснощоков
		                                                                                      М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...