Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 500/2395/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 22.12.2023.
Дата набрання законної сили: 14.12.2023
Номер судового провадження: 61-5068ск23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 грудня 2023 року  
		м. Київ
		 
		справа № 500/2395/18
		провадження № 61-5068св23
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
		суддів: Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		позивачі: ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода»,
		відповідачі: Селянське (фермерське) господарство «Чебана Петра Григорійовича», Селянське (фермерське) господарство «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		треті особи: Стойкова Любов Костянтинівна , Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, 
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича» на постанову Одеського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у складі колегії суддів: Коновалової В. А., Карташова О. Ю., Кострицького В. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Зміст вимог позовної заяви 
		 
		У квітні 2018 року ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Злагода» (далі - ТОВ «Злагода») звернулися до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича» (далі - СФГ «Чебана Петра Григорійовича»), Селянського (фермерського) господарства «Ніколенко Ігор Степанович» (далі - СФГ «Ніколенко Ігор Степанович»), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Стойкова Л. К. , Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства), у якому просили:
		 
		визнати договір купівлі-продажу від 14 лютого 2003 року, начебто укладений між ОСОБА_8 і ОСОБА_2 , недійсним з огляду на ознаки підроблення (фальсифікації) відповідачами тексту договору і підпису ОСОБА_9 ;
		 
		визнати незаконною, недійсною та скасувати перереєстрацію плавзасобу ВИЛ-0224-К (1992 року випуску; несамохідне; К(+) П5 Т2 О (2) ПР понтон; «23,4»; «8,4»; «2,2»), що належить ОСОБА_1 , яка була незаконно проведена 13 жовтня 2017 року посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі сфальсифікованих (підроблених) документів, поданих ОСОБА_2 та іншими відповідачами того ж дня;
		 
		витребувати у відповідачів указаний пором. 
		 
		Зміст вимог заяви про забезпечення позову
		 
		У січні 2023 року ТОВ «Злагода» звернулось до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони використання документів і порому.
		 
		Заява мотивована незаконністю реєстраційних дій, вчинених із використанням підроблених документів щодо порому ВИЛ-0224-К, зареєстрованого на ОСОБА_2 , який починаючи з 28 жовтня 2017 року незаконно використовував ВИЛ-0224-К під виглядом «порому « ІНФОРМАЦІЯ_3 »». 
		 
		Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відкрилась спадщина, серед спадкоємців якого є його син ОСОБА_6 , який активно використовує та буде використовувати пором на підставі підроблених документів. 
		 
		Крім того, на переконання заявника, існують ризики переоформлення у злочинний спосіб майна (порому) на іншу особу, а також реальна небезпека його знищення.
		 
		У зв`язку з наведеним ТОВ «Злагода» просило:
		 
		накласти арешт на майно - так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 », зареєстрований на підставі підроблених документів на ОСОБА_2 , який помер; 
		заборонити будь-яким особам використовувати реєстраційні документи на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 »» у силу виявленого факту підроблення таких документів; 
		 
		заборонити будь-якій особі вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні або інші дії щодо так званого порому «ІНФОРМАЦІЯ_3», зареєстрованого на ім`я ОСОБА_2 на підставі підроблених документів; 
		 
		заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії з використанням реєстраційних документів на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у силу виявленого факту підроблення таких документів, у тому числі з переміщення, транспортування, ремонтування, перефарбування або знищення так званого порому «ІНФОРМАЦІЯ_3»; 
		 
		заборонити будь-яким особам використовувати (експлуатувати) так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на підставі підроблених документів на ім`я ОСОБА_2 ; 
		 
		передати так званий пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» під відповідальне зберігання Саф`янівської сільської ради до вирішення справи по суті. 
		 
		Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
		Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2023 року у задоволенні заяви представника ТОВ «Злагода» - Стойкової Л. К. про забезпечення позову відмовлено.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
		ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 липня 
		2018 року розглянуто по суті аналогічну заяву ТОВ «Злагода» про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам, а також іншим особам вчиняти будь-які дії, що перешкоджають здійсненню підприємницької діяльності ТОВ «Злагода», а також вчиняти дії, спрямовані на вилучення, відчуження в будь-який спосіб (продаж, міна, дарування, застава тощо), охорону в будь-який спосіб, користування, передачу на зберігання третім особам рухомого майна, а саме порому бортовий номер ВИЛ 0224 К, 1992 року випуску, несамохідне К (+) П5 Т2 О [2] ПР понтон, «23,4», «8,4», «2,2», який внаслідок підроблених документів змінив свої параметри на несамохідний понтон (пором) «ІНФОРМАЦІЯ_3», довжина з апарелями 33,4 м, довжина понтона без апарелів 28,45 м, ширина - 8,6 м, висота борта - 2,2 м, у задоволенні якої було відмовлено. Постановою Апеляційного суду Одеської області від 20 грудня 2018 року ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 липня 2018 року змінено в частині мотивування, в іншій частині залишено без змін;
		ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 січня 2022 року розглянуто по суті заяву представника ТОВ «Злагода» - Стойкової Л. К. про забезпечення позову шляхом заборони відповідачам, а також будь-яким іншим особам, з якими в них укладені будь-які господарські або інші договори або угоди, вчиняти будь-які дії, які перешкоджають здійснювати підприємницьку діяльність орендарю ТОВ «Злагода», а також вчиняти дії, спрямовані на вилучення, відчуження в будь-який спосіб (продаж, міна, дарування, застава, тощо), та/чи передачу у користування (найм, оренду, позичку), охорону в будь-який спосіб, користування, передачу на зберігання третім особам рухомого майна, а саме порому ВИЛ-0224-К, який внаслідок незаконної перереєстрації на підставі підроблених документів змінив свої параметри на несамохідний понтон (пором) «ІНФОРМАЦІЯ_3», використовувати у будь-якій спосіб зазначений пором для будь-яких цілей, здійснювати будь-які ремонтні роботи на цьому поромі (у тому числі ті, що пов`язані з обробкою металу), здійснювати лако-фарбові роботи, знищувати, пошкоджувати у будь-який спосіб вказаний пором, розбирати або розрізати зазначений пором (у тому числі з метою розрізання на металобрухт); накладення арешту на вказаний пором ВИЛ-0224-К (наразі використовується ОСОБА_2 під назвою пором « ІНФОРМАЦІЯ_2 »); передачі порому ВИЛ-0224-К (який внаслідок незаконної перереєстрації у злочинний спосіб на підставі підроблених документів отримав назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») на зберігання власнику майна - ОСОБА_1 . Вимоги заяви задоволено частково, накладено арешт на пором «ІНФОРМАЦІЯ_3»; заборонено відповідачам, а також будь-яким іншим особам, з якими в них укладені будь-які господарські або інші договори або угоди, вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб порому «ІНФОРМАЦІЯ_3», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонено відповідачам, а також будь-яким іншим особам знищувати, пошкоджувати, змінювати у будь-який спосіб пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». В іншій частини заяви відмовлено. Ухвала набрала законної сили;
		судом у порядку забезпечення позову накладено арешт на пором «ІНФОРМАЦІЯ_3», що є найбільшим обмеженням серед передбачених статтею 150 ЦПК України видів забезпечення позову, який забороняє право розпорядження та забезпечує його збереження до визначення подальшої долі цього майна, тому не потребує додаткового встановлення обмежень у вигляді заборон;
		крім того, арешт майна забезпечує право ТОВ «Злагода» на здійснення діяльності у разі задоволення позову;
		таким чином, заяви ТОВ «Злагода» про забезпечення позову з аналогічними вимогами в частині накладення арешту на пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» та заборони відповідачам і будь-яким іншим особам у будь-який спосіб використовувати пором розглянуто по суті. Вжиті ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 січня 2022 року заходи забезпечення позову у виді арешту на пором «ІНФОРМАЦІЯ_3», заборони відповідачам та будь-яким іншим особам, з якими укладені будь-які господарські або інші договори або угоди, вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб порому «ІНФОРМАЦІЯ_3», його знищувати, пошкоджувати, змінювати у будь-який спосіб, є такими, що відповідають позовним вимогам ТОВ «Злагода», та достатніми для забезпечення збереження майна до розгляду справи по суті;
		ураховуючи, що вимога про заборону використання порому «ІНФОРМАЦІЯ_3» відповідачами й іншими особами була предметом розгляду та у задоволенні якої було відмовлено, вимога щодо передачі порому під відповідальне зберігання Саф`янівської сільської ради до вирішення справи по суті, яка обумовлює припинення подальшого використання порому іншими особами, також задоволенню не підлягає;
		заявник не довів, що вжитих ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 січня 2022 року заходів забезпечення позову не достатньо для забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову в частині вимог ТОВ «Злагода» та для збереження майна необхідне вжиття додаткових обмежень у виді заборон, пов`язаних із використанням реєстраційних документів на пором «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Одеського апеляційного суду від 27 березня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Злагода» задоволено частково.
		Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2023 року в частині відмови в забезпеченні позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» скасовано та в цій частині постановлено нове судове рішення.
		Заяву ТОВ «Злагода» про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» задоволено.
		Заборонено будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		В іншій частині ухвалу суду першої інстанції змінено шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
		 
		у заяві про забезпечення позову ТОВ «Злагода» просить забезпечити позов шляхом ненадання сприяння злочинній організації у використанні підроблених документів на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; максимально сприяти припиненню використанню (у тому числі суддею) підроблених документів на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; накладення арешту на майно - так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 », зареєстрований на підставі підроблених документів на ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ); заборонити будь-яким особам використовувати реєстраційні документи на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в силу виявленого факту підроблення таких документів; заборонити будь-якій особі вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні або інші з так званий поромом « ІНФОРМАЦІЯ_3 », зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 на підставі підроблених документів; заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії з використанням реєстраційних документів на ім`я ОСОБА_2 на так званий «пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у силу виявленого факту підроблення таких документів, у тому числі з переміщення, транспортування, ремонтування, перефарбування або знищення так званого порому «ІНФОРМАЦІЯ_3»; заборонити будь-яким особам використовувати (експлуатувати) так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на підставі підроблених документів на ім`я ОСОБА_2 ; передати так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » під відповідальне зберігання Саф`янівської сільської ради до вирішення справи по суті;
		при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову позивач зазначав, що предметом позову є визнання незаконними реєстраційних дій, вчинених із використанням підроблених документів щодо так званого порому « ІНФОРМАЦІЯ_3 », зареєстрованого на ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з 28 жовтня 2017 року ОСОБА_2 незаконно використовував ВИЛ-0224-К під виглядом порому « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Відкрите питання вступу до спадщини спадкоємців ОСОБА_2 , зокрема його сина ОСОБА_6 , який є відповідачем у справі та разом із іншими членами організованого злочинного угруповання активно використовує і використовуватиме пором на підставі підроблених документів;
		відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31 липня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ТОВ «Злагода» про забезпечення позову шляхом заборони СФГ «Чебана Петра Григорійовича», СФГ «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , а також іншим особам, з якими в них укладені будь-які господарські або інші договори або угоди, вчиняти будь-які дії, які перешкоджають здійснювати підприємницьку діяльність орендарю ТОВ «Злагода», а також вчиняти дії, спрямовані на знищення, вилучення, відчуження в будь-який спосіб (продаж, міна, дарування, застава, тощо) та/чи передачу у користування (найм, оренду, позичку), охорону в будь-який спосіб, користування, передачу на зберігання третім особам рухомого майна, а саме порому бортовий номер ВИЛ-0224-К (1992 року випуску, несамохідне, К(+) П5 Т2 О [2] ПР понтон, «23,4», «8,4», «2,2»), який внаслідок підроблених документів змінив свої параметри на несамохідний понтон (пором) ІНФОРМАЦІЯ_3 , довжина з апарелями 33,4 м. довжина понтона без апарелів 28,45 м, ширину 8,6 м, висота борта 2,2 м, відмовлено;
		ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 січня 
		2022 року заяву ТОВ «Злагода» задоволено частково. Накладено арешт на пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; заборонено СФГ «ОСОБА_2», СФГ «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також будь-яким іншим особам, з якими в них укладені будь-які господарські або інші договори або угоди, вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб порому «ІНФОРМАЦІЯ_3»; заборонено СФГ «ОСОБА_2», СФГ «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також будь-яким іншим особам знищувати, пошкоджувати, змінювати у будь-який спосіб пором «ІНФОРМАЦІЯ_3», у задоволенні інших вимог заяви відмовлено. Одеський апеляційний суд постановою від 21 червня 2022 року ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 січня 2022 року в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ «Злагода» змінив шляхом викладення мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в іншій оскарженій частині ухвалу суду залишив без змін;
		зазначені обставин свідчать про те, що на час звернення ТОВ «Злагода» у січні 2023 року із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 », заборони будь-яким особам вчиняти дії з ремонтування, перефарбування, знищення порому «ІНФОРМАЦІЯ_3», у межах розгляду цієї справи за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову від 10 січня 2022 року є чинні арешт та заборона будь-яким особам вчиняти зазначені дії відповідно до ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 січня 2022 року. Отже, ТОВ «Злагода» повторно звернулося до суду із завою про забезпечення позову з аналогічними вимогами в частині накладення арешту на пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 », заборони будь-яким особам вчиняти дії з ремонтування, перефарбування, знищення порому «ІНФОРМАЦІЯ_3», які вже судом розглянуті і задоволені;
		щодо вимоги про забезпечення позову шляхом заборони будь-якій особі вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні або інші дії з так званим поромом «Кислицьким», зареєстрованим на ім`я ОСОБА_2 на підставі підроблених документів, заборони будь-яким особам використовувати реєстраційні документи на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором «ІНФОРМАЦІЯ_3», колегія суддів зазначила, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому істотного значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову. Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, та полягає у проведенні опису, оголошенні заборони розпоряджатися. Колегія суддів, враховуючи підстави і зміст позову та викладені обставини, вважала, що вимоги ТОВ «Злагода» про забезпечення позову шляхом заборони будь-якій особі вчиняти будь-які нотаріальні, реєстраційні або інші дії з так званим поромом «ІНФОРМАЦІЯ_3», заборони будь-яким особам використовувати реєстраційні документи на ім`я ОСОБА_2 , у тому числі вчинення дій з переміщення і транспортування, не підлягають задоволенню, оскільки судом першої інстанції накладено арешт на пором «ІНФОРМАЦІЯ_3», який є найбільшим обмеженням серед передбачених статтею 150 ЦПК України видів забезпечення позову, та забороняє право розпорядження і забезпечує його збереження до визначення подальшої долі цього майна, тому не потребує додаткового встановлення обмежень у вигляді цих заборон, тобто ці заборони охоплюються накладеним арештом, як засобом забезпечення позову;
		предметом позову у справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу плавзасобу від 14 лютого 2003 року, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності на плавзасіб, витребовування у відповідачів порому. Під час розгляду заяви про забезпечення позову встановлено, що пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » використовується іншими особами, що підтверджується матеріалами відокремленого провадження. Ураховуючи розмір заявлених позовних вимог, вид витребуваного майна (плавзасіб), який внаслідок його експлуатації може бути знищеним чи пошкодженим, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позивачами вимогами, колегія суддів дійшла висновку, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не вирішує мету забезпечення позову, не забезпечує його збереження від пошкоджень, а тому вимога про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» підлягає задоволенню. Цей захід забезпечення позову є видом забезпечення позову, передбаченим статтею 150 ЦПК України, і відповідає предмету позову. Водночас вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи;
		ТОВ «Злагода» не обґрунтовано, що невжиття таких заходів як передача порому «ІНФОРМАЦІЯ_3» під відповідальне зберігання Саф`янівській сільській раді до вирішення справи по суті може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Крім того, колегія суддів зауважила, що пункт 7 частини першої статті 150 ЦПК України, який передбачав такий вид забезпечення позову шляхом передачі речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору, виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-IX від 15 січня 2020 року.
		Аргументи учасників 
		 
		У квітні 2023 року до Верховного Суду від представника СФГ «Чебана Петра Григорійовича» надійшла касаційна, у якій він, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
		 
		Касаційна скарга СФГ «Чебана Петра Григорійовича» мотивована тим, що:
		 
		ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належав пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 », 1975 року випуску, з такими характеристиками: довжина з апарелями - 33,4 м; довжина понтону (без апарелей) - 28,45 м; ширина - 8,6 м; висота борту - 2,2 м. Водночас ОСОБА_1 є власником несамохідного судна - порому ВИЛ-0224-К, 1992 року випуску з такими характеристиками: довжина - 23,4 м; ширина - 8,4 м; висота борту - 2,2 м. Відповідно до наявних у матеріалах справи документів очевидним є те, що пором, належний ОСОБА_2 , і пором, належний ОСОБА_1 , є різними об`єктами права власності;
		 
		належний ОСОБА_2 пором використовувався ним здебільш у господарській діяльності СФГ «Чебана Петра Григорійовича», головою якого він був. Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_11 , яка продовжує використовувати пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у господарській діяльності СФГ « Чебана Петра Григорійовича »;
		 
		пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » є важливим транспортним вузлом і фактично єдиною можливістю дістатися до острова ІНФОРМАЦІЯ_3 (найбільшого острова на території України) із села Кислиця Ізмаїльського району Одеської області. Пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» використовується як сільгоспвиробниками, які обробляють земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що розташовані на острові ІНФОРМАЦІЯ_3 , так і мешканцями села з метою дістатися до острова. Це підтверджується листом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 05 квітня 2023 року № 01/01-38/959/1145, у якому також зазначено, що сполучення (переміщення осіб та сільськогосподарської техніки) з материкової частини Саф`янівської територіальної громади на острів ІНФОРМАЦІЯ_3 можливо виключно паромними переправами, а для переміщення осіб та сільськогосподарської техніки з материкової частини в районі села Кислиця на острів ІНФОРМАЦІЯ_3 використовується пором «ІНФОРМАЦІЯ_3»;
		 
		після широкомасштабного вторгнення російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року до ОСОБА_2 як власника порому «ІНФОРМАЦІЯ_3» зверталися представники силових структур України з проханням надання сприяння у переміщенні осіб та вантажів на та з острова ІНФОРМАЦІЯ_3 в цілях забезпечення обороноздатності України. Таке сприяння надавалося як ОСОБА_2 за його життя, так і на теперішній час його спадкоємцем;
		 
		жодна особа, крім власника порому « ІНФОРМАЦІЯ_3 » або уповноважених ним осіб, не використовувала пором самостійно. Тому твердження суду апеляційної інстанції про те, що «під час розгляду заяви про забезпечення позову встановлено, що пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » використовується іншими особами, що підтверджується матеріалами відокремленого провадження», не відповідають дійсності, у зв`язку з чим суд помилково послався на ці обставини як на обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення позову як заборону будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3»;
		 
		ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 січня 2022 року, зокрема заборонено СФГ «Чебана Петра Григорійовича», СФГ «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також будь-яким іншим особам знищувати, пошкоджувати, змінювати у будь-який спосіб пором «ІНФОРМАЦІЯ_3», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
		 
		з моменту звернення позивачів до суду з позовом указаний пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» не було знищено, пошкоджено чи змінено у будь-який спосіб. Накладений ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 січня 2022 року зі змінами в мотивувальній частині в редакції постанови Одеського апеляційного суду від 21 червня 2022 року, арешт на пором «ІНФОРМАЦІЯ_3», а також заборона СФГ «Чебана Петра Григорійовича», СФГ «Ніколенко Ігор Степанович», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також будь-яким іншим особам знищувати, пошкоджувати, змінювати у будь-який спосіб пором «ІНФОРМАЦІЯ_3», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , були та є достатніми заходами для забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову в частині вимог ТОВ «Злагода» та для збереження майна. Незважаючи на це, Одеський апеляційний суд, ухвалюючи судове рішення, дійшов висновку про те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 », не вирішує мету забезпечення позову, не забезпечує його збереження від пошкоджень та може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог в частині витребування порому « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а тому вимога про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » підлягає задоволенню. Тобто судом апеляційної інстанції було проігноровано те, що збереження від пошкоджень порому «ІНФОРМАЦІЯ_3» вже було забезпечено ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 січня 2022 року шляхом заборони знищувати, пошкоджувати, змінювати у будь-який спосіб пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
		 
		наслідком вжиття обраних судом апеляційної інстанції заходів забезпечення позову є порушення балансу інтересів, а саме співвідношення між можливими негативними наслідками від невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, з урахуванням прав (інтересів), про захист яких він просить, з тими негативними наслідками, які можуть настати від вжиття цих заходів для відповідачів та осіб, які не є учасниками цього судового процесу, що свідчить про порушення розумного балансу між приватними і публічними інтересами. Заходи забезпечення позову, які вжив суд апеляційної інстанції, фактично блокують нормальну господарську діяльність відповідачів, СФГ «Чебана П. Г.» та СФГ «Ніколенко Ігор Степанович», а також інших осіб, у яких наявні земельні ділянки на острові ІНФОРМАЦІЯ_3 та обробку яких такі особи здійснюють, тобто є втручанням в їх господарську діяльність. Більш того, триває посівна компанія, зокрема на острові ІНФОРМАЦІЯ_3. Загальновідомо, що в результаті військової агресії з боку російської федерації в Україні істотно зменшилася площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення як унаслідок окупації частини території України, так і мінування звільнених від окупації українських земель. Вказана ситуація істотно впливає на продовольчий стан України;
		 
		застосовані судом заходи забезпечення позову можуть як погіршити майнове становище сільськогосподарських товаровиробників, які обробляють землі на острові ІНФОРМАЦІЯ_3 , так і вплинути на неможливість отримання ними врожаю зернових культур з цих земельних ділянок, на які вони не можуть дістатися;
		 
		вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову є втручанням у господарську діяльність не тільки відповідачів, а й необмеженого кола осіб, які обробляють земельні ділянки на острові ІНФОРМАЦІЯ_3, на якому розташовані близько 5 700,00 га земель сільськогосподарського призначення. Вжитими заходами забезпечення позову було здійснено втручання в безпеку Держави Україна, оскільки військовослужбовці Збройних Сил України, які використовували вказаний пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » для пересування на та з острову ІНФОРМАЦІЯ_3 , на цей час не мають можливості дістатися до острову.
		 
		Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із застосуванням апеляційним судом виду забезпечення позову - заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3», а тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції в іншій частині вимог касаційному перегляду не підлягає.
		 
		05 травня 2023 року Стойкова Л. К. звернулася із клопотанням про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним, у якому просить визнати недопустимими усі докази, що стосуються ствержуваного права власності ОСОБА_2 на так званий пором «ІНФОРМАЦІЯ_3»» в силу підроблення вказаних документів та виготовлення цих документів невідомими посадовими особами на підставі інших підроблених документів.
		 
		19 травня 2023 року Стойкова Л. К. надала додаткові пояснення у справі, в яких просить не допустити використання судом підроблених документів на ім`я ОСОБА_2 на так званий пороми «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		 
		31 травня 2023 року Стойкова Л. К. надала додаткові пояснення у справі, в яких просить врахувати прямий умисел судді Смокіної Г. І. на злісне порушення розумних строків судового розгляду.
		 
		08 червня 2023 року Стойкова Л. К. звернулася із клопотанням про надання правової оцінки доведеному факту підроблення документів на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		 
		23 червня 2023 року Стойкова Л. К. звернулася із клопотанням про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним, в якому просить суд не використовувати підроблені документи на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		 
		26 вересня 2023 року Стойкова Л. К. звернулася із клопотанням про надання правової оцінки поясненням представника адвоката Ягунова Д. В., а також просить суд не використовувати підроблені документи на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		 
		26 вересня 2023 року Стойкова Л. К. надала додаткові пояснення у справі, в яких інформує суд про використання судом першої інстанції підроблених документів на користь відповідачів.
		 
		26 вересня 2023 року Стойкова Л. К. надала додаткові пояснення у справі, в яких просить не допустити використання підроблених документів у справі.
		 
		12 жовтня 2023 року Стойкова Л. К. надала додаткові пояснення у справі, в яких просить долучити до матеріалів справи відеозапис із поясненнями представника і просить не допустити використання суддею Смокіною Г. І., відповідачами та представниками відповідачів підроблених документів на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		 
		18 жовтня 2023 року Стойкова Л. К. надала додаткові пояснення у справі, в яких інформує, що Чорноморська окружна прокуратура офіційно встановила підроблення документів на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		 
		04 листопада 2023 року Стойкова Л. К. звернулася із клопотанням, в якому просить надати у мотивувальній частині рішення правову оцінку встановленому та доведеному факту підроблення документів на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		 
		07 листопада 2023 року Стойкова Л. К. звернулася із клопотанням, в якому просить у рішенні надати правову оцінку підробленим документам ОСОБА_2 
		 
		10 листопада 2023 року Стойкова Л. К. звернулася із клопотанням, в якому просить надати правову оцінку підробленню документів на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		 
		12 листопада 2023 року Стойкова Л. К. звернулася із клопотанням, в якому просить надати правову оцінку підробленню документів на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		 
		22 листопада 2023 року Стойкова Л. К. звернулася із клопотанням про визнання доказу недопустимим/неналежним/недостовірним, в якому просить надати правову оцінку підробленим документам ОСОБА_2 на так званий пором «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		 
		22 листопада 2023 року Стойкова Л. К. надала додаткові пояснення, в яких просить надати правову оцінку підробленим документам ОСОБА_2 
		 
		06 грудня 2023 року Стойкова Л. К. надала додаткові пояснення, в яких просить вжити усіх можливих заходів щодо недопущення використання суддями Верховного Суду підроблених документів на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		 
		07 грудня 2023 року Стойкова Л. К. надала додаткові пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
		 
		12 грудня 2023 року Стойкова Л. К. надала додаткові пояснення, в яких просить не допустити використання судом підроблених документів на ім`я ОСОБА_2 на так званий пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		 
		13 грудня 2023 року Стойкова Л. К. надала додаткові пояснення, в яких просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , поданому представником Ягуновим Д. В. , про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		Наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
		 
		Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
		 
		При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Суд повинні враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
		 
		Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
		 
		Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).
		 
		Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		 
		Диспозитивність - один з основних принципів судочинства, на підставі якого особа (зокрема, позивач чи відповідач), самостійно вирішує, зокрема, чи оскаржувати судове рішення в апеляційному порядку та в яких межах.
		 
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
		 
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
		 
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
		 
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що:
		 
		«під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
		 
		Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами». 
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 грудня 2021 року у справі № 363/1747/21 (провадження № 61-17495св21) зазначено: 
		«Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має враховувати, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний із позовною вимогою, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
		Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
		Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
		Отже, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу для забезпечення позову дотримується принцип співвідношення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
		Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з норм статей 11, 12, 81 ЦПК України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту або заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх у межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
		Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Рівер Гарден» та особам, які діють в його інтересах, використання, передання у користування та відчуження майна, що розташоване у нежитловій будівлі РП-7, та доступу до нежитлової будівлі РП-7, крім осіб, у встановленому законом порядку уповноважених на обслуговування вказаного об`єкта, до ухвалення судом остаточного рішення у справі, суд першої інстанції встановив, що між сторонами дійсно виник спір стосовно спірного об`єкта нерухомого майна, власником якого вважає себе  ОСОБА_1, а користувачем на підставі договору оренди є ТОВ «Міжріччя», що і є предметом спору у цій справі.
		Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що заходи забезпечення позову, обрані позивачами, є неспівмірним з вимогами позовної заяви, а позивачі заявили недостатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення цього позову. При цьому апеляційний суд зазначив, що, встановлюючи підстави користування ОСОБА_1 і ТОВ «Міжріччя» спірним майном, суд першої інстанції не навів жодної обставини, у зв`язку з якою є загроза утруднення або невиконання судового рішення, та яким чином заборона доступу до нежитлової будівлі, яка є об`єктом небезпеки, утруднить виконання рішення. Крім того, будівля РП-7 частково забезпечує подання електроенергії до споживачів села Осещина, а також котеджного містечка ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому з огляду на Правила, якими передбачено впровадження технічних заходів, що включають утримання електроустановок у робочому стані та їх експлуатацію згідно з вимогами цих Правил, дотримання заданих електропередавальною організацією режимів електроспоживання і договірних умов споживання електричної енергії та потужності; впровадження автоматизованих систем і приладів вимірювання та обліку електричної енергії; своєчасний і якісний ремонт електроустановок; запобігання аваріям та травматизму в електроустановках - вважав необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо існування обставин, які давали б підстави поза розумним сумнівом стверджувати про необхідність забезпечення позову у визначений судом спосіб шляхом заборони відповідачу використання, передання у користування, відчуження та доступу до нежитлової будівлі РП-7.
		Верховний Суд погоджується з таким висновком апеляційного суду, адже, враховуючи специфіку предмета спору, необхідність встановлення прав сторін на спірне майно, заборона експлуатації та користування може мати наслідком втручання в господарську діяльність юридичної особи, а також негативні наслідки для користувачів електричної енергії. Без вирішення спору по суті такі дії не можна вважати правомірними.
		З огляду на зазначене апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що заходи забезпечення позову, обрані позивачами, є неспівмірним з вимогами позовної заяви, позивачі заявили недостатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення цього позову».
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17 січня 2022 року у справі № 927/461/21 зазначено: «достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії».
		 
		У справі, що переглядається:
		 
		при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14 лютого 2003 року, укладеного між ОСОБА_9 і ОСОБА_2 , скасування реєстрації плавзасобу ВИЛ-0224-К, витребування у відповідачів спірного порому  ОСОБА_1 і ТОВ «Злагода» наголошували на тому, що мало місцепідроблення (фальсифікація) відповідачами тексту договору і підпису ОСОБА_9 ;
		 
		при зверненні з заявою про заборону будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3», за наслідками розгляду якої прийнято постанову апеляційного суду, яка є предметом касаційного перегляду, представник ТОВ «Злагода» посилався на те, що ОСОБА_6 активно використовує та буде використовувати пором на підставі підроблених документів, існують ризики переоформлення у злочинний спосіб майна (порому) на іншу особу, а також реальна небезпека його знищення;
		 
		відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Злагода» про забезпечення позову у частині вимоги про заборону будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3», суд першої інстанції виходив з того, що вжиті ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 січня 2022 року заходи забезпечення позову у виді арешту на пором «ІНФОРМАЦІЯ_3», заборони відповідачам та будь-яким іншим особам, з якими укладені будь-які господарські або інші договори або угоди, вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб порому «ІНФОРМАЦІЯ_3», його знищувати, пошкоджувати, змінювати у будь-який спосіб, є такими, що відповідають позовним вимогам ТОВ «Злагода», та достатніми для забезпечення збереження майна до розгляду справи по суті. Судом уже було враховано обставини, за яких предмет спору - пором унаслідок його експлуатації може бути знищеним чи пошкодженим, що в майбутньому унеможливить виконання рішення про задоволення позову;
		 
		апеляційний суд при частковому задоволенні заяви про забезпечення позову послався на те, що пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» використовується іншими особами, що підтверджується матеріалами відокремленого провадження, і плавзасіб унаслідок його експлуатації може бути знищеним чи пошкодженим. Тому апеляційний суд вважав, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не вирішує мету забезпечення позову, не забезпечує його збереження від пошкоджень та може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог у частині витребувування порому «ІНФОРМАЦІЯ_3», а тому вимога про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» підлягає задоволенню;
		 
		поза увагою судів залишилось те, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії;
		 
		суди не врахували, що при забезпеченні позову суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту або заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх у межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом;
		 
		у касаційній скарзі СФГ «Чебана Петра Григорійовича» акцентує увагу на тому, що пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» є важливим транспортним вузлом і фактично єдиною можливістю дістатися до острова ІНФОРМАЦІЯ_3 (найбільшого острова на території України) із села Кислиця Ізмаїльського району Одеської області. Пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» використовується як сільгоспвиробниками, які обробляють земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що розташовані на острові ІНФОРМАЦІЯ_3, так і мешканцями села з метою дістатися до острова (ця обставина підтверджена листом Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 05 квітня 2023 року № 01/01-38/959/1145). Після широкомасштабного вторгнення російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року до ОСОБА_2 як власника порому «ІНФОРМАЦІЯ_3» зверталися представники силових структур України з проханням надання сприяння у переміщенні осіб та вантажів на та з острова ІНФОРМАЦІЯ_3 в цілях забезпечення обороноздатності України. Таке сприяння надавалося як ОСОБА_2 за його життя, так і на теперішній час його спадкоємцем;
		 
		СФГ «Чебана Петра Григорійовича» також зазначає, що наслідком вжиття обраних судом апеляційної інстанції заходів забезпечення позову є порушення балансу інтересів, а саме співвідношення між можливими негативними наслідками від невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, з урахуванням прав (інтересів), про захист яких він просить, з тими негативними наслідками, які можуть настати від вжиття цих заходів для відповідачів та осіб, які не є учасниками цього судового процесу, що свідчить про порушення розумного балансу між приватними і публічними інтересами. Заходи забезпечення позову, які вжив суд апеляційної інстанції, фактично блокують господарську діяльність відповідачів, СФГ «Чебана Петра Григорійовича» та СФГ «Ніколенко Ігор Степанович», а також інших осіб, у яких наявні земельні ділянки на острові ІНФОРМАЦІЯ_3 та обробку яких такі особи здійснюють, тобто є втручанням в їх господарську діяльність. У результаті військової агресії з боку російської федерації в Україні істотно зменшилася площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення як унаслідок окупації частини території України, так і мінування звільнених від окупації українських земель;
		 
		СФГ «Чебана Петра Григорійовича» посилається на те, що вжиті судом апеляційної інстанції заходи забезпечення позову є втручанням у господарську діяльність не тільки відповідачів, а й необмеженого кола осіб, які обробляють земельні ділянки на острові ІНФОРМАЦІЯ_3, на якому розташовані близько 5 700,00 га земель сільськогосподарського призначення;
		 
		відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Злагода» наголошували на тому, що пором « ІНФОРМАЦІЯ_3 » використовувався у господарській діяльності СФГ «Чебана Петра Григорійовича». Додаткові заходи забезпечення позову спрямовані на обмеження можливості СФГ «Чебана Петра Григорійовича» користуватися та розпоряджатися майном, що може призвести до незворотніх наслідків (т. 4, а. с. 78-84). Проте апеляційний суд не надав оцінки вказаним доводам відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ;
		 
		у суді першої інстанції відповідачі були позбавлені можливості висловити свої заперечення на заяву про забезпечення позову чи надати будь-які пояснення, оскільки така заява подана 09 січня 2023 року та розглянута судом 11 січня 2023 року; 
		 
		суди належним чином не з`ясували, чи дійсно спірний пором використовується як плавзасіб у господарській діяльності певних юридичних осіб, з урахуванням того, що заборона використання порому може мати своїм наслідком втручання в господарську діяльність юридичної особи (ускладнення, зупинення такої діяльності), а також може спричинити негативні наслідки для користувачів поромом, який є єдиним транспортним засобом, що забезпечує сполучення з островом ІНФОРМАЦІЯ_3;
		 
		суди не перевірили співмірність заходу забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3», обраний ТОВ «Злагода», із вимогами позовної заяви.
		 
		За таких обставин, без дослідження вказаних обставин суди зробили передчасні висновки у частині вирішення заяви про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		 
		Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
		 
		Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
		 
		Тому рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині вирішення заяви про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» належить скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції у частині вирішення заяви про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» та постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалені з порушенням процесуального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити частково, ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у частині вирішення заяви про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» скасувати та передати справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Чебана Петра Григорійовича» задовольнити частково.
		 
		Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у частині вирішення заяви про забезпечення позову шляхом заборони будь-яким особам використовувати (експлуатувати) пором «ІНФОРМАЦІЯ_3» скасувати та передати справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 січня 2023 року та постанова Одеського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у скасованих частинах втрачають законну силу.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                    В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                             І. О. Дундар
		 
		          В. М. Коротун
		 
		Є. В. Краснощоков 
		 
		М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...