Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/6983/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2023. Зареєстровано: 22.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2023.
Дата набрання законної сили: 23.01.2024
Номер судового провадження: 1-кп/554/9/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022170420001127

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу 21.12.2023Справа № 554/6983/22 Провадження № 1-кп/554/9/2023
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 грудня 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі  ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого  ОСОБА_5 ,
		потерпілого  ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження №12022170420001127від 22.06.2022 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області, громадянина України, одруженого, із середньою спеціальною освітою, працюючого водієм КТП-1628, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним    
		21 червня 2022 року близько 09 год 25 хв обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи спеціальним вантажним сміттєвозом АТ 2122, номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з двору будинку №29 по вулиці Шевченка в місті Полтава, під час виконання маневру повороту праворуч на вулицю Шевченка, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , який в цей момент перебував на проїзній частині вулиці Шевченка перед спеціальним вантажним сміттєвозом АТ 2122, номерний знак НОМЕР_1 .
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди, потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми забою головного мозку середнього ступеня тяжкості з геморагічним забоєм лівої скроневої долі, травматичного субарахноідального крововиливу, лінійного перелому суглобового відростку потиличної кістки праворуч, забійної рани м`яких тканин лівої надбрівної ділянки, гематоми м`яких тканин з субконюнктивальним крововиливом лівого ока, гематоми м`яких тканин скронево-лобно-тімяних ділянок, забійної рани правої вушної раковни, хребетно спинно-мозкової травми, закритого перелому передньої дужки СІ хребця, переломів остистих відростків Тh7-Тh11, перелому лівого поперечного відростку ІЛ хребця, забійно-рваних ран м`яких тканин обох кістей, двобічного гідротораксу та лівобічного пневмотораксу і міжтканевої емфіземи грудної стінки зліва, які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.
		Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали є порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме:
		п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
		п. 10.2. Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
		Порушення вимог п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
		Водій ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти дорожньо- транспортній пригоди шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
		 
		Кваліфікація дій обвинуваченого судом
		Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
		 
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин
		Допитаний в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. Щиро розкаявся у вчиненому та просив його суворо не карати, не позбавляти права керування транспортним засобом, що є його основним джерелом доходу, зазначивши, що усвідомив неправильність своїх дій. 
		Захисник ОСОБА_5 просила суд врахувати щире каяття обвинуваченого, повне відшкодування збитків потерпілому, працевлаштування обвинуваченого водієм, а тому просила призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України та без позбавлення права керування транспортними засоби, оскільки це позбавить обвинуваченого та його сім`ю єдиного джерела доходу.
		Потерпілий ОСОБА_6 підтвердив повне відшкодування обвинуваченим завданої шкоди, а тому просив суд ОСОБА_4  суворо не карати та не позбавляти його права керування транспортними засобами.
		Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК Українивважає повністю доведеною, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.
		    
		Мотиви призначення покарання
		При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами статей 65  67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди потерпілому.
		Обставин, які обтяжують його покарання, суд не знаходить. 
		Так, суд враховує характер та ступінь тяжкості злочину, який відноситься до тяжких, за яким матеріальна шкода є значною, однак повністю відшкодована.
		Крім того,суд бередо увагиособу обвинуваченого,який одружений,раніше несудимий,має постійнемісце проживаннята реєстрації,працевлаштований,позитивно характеризуєтьсяза місцемроботи,згідно досудовоїдоповіді маєнизький рівеньризиків вчиненняповторного кримінальногопорушення танебезпеки длясуспільства,а тому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України з покладенням на нього обов`язків відповідно до статті 76 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.
		Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р. Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 і ст.287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно. 
		Враховуючи обставини справи, зважаючи на особу обвинуваченого, його поведінку після вчинення злочину, той факт, що діяльність обвинуваченого, пов`язана з керуванням транспортним засобом і для нього та його сім`ї є єдиним джерелом доходу, суд вважає можливим не застосовувати до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що повністю узгоджується із позицією обвинуваченого та потерпілого.
		 
		Вирішення цивільного позову
		Цивільний позов відсутній.
		 
		Мотиви іншихрішень 
		Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Таким чиномвитрати назалучення експертав сумі 1510 грн 24 коп підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		Долю речових доказів необхідно вирішити в порядкуст. 100 КПК України.
		Згідност. 174 ч. 4 КПК Українисуд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Отже арешт майна слід скасувати.
		Керуючись статями 124, 174, 370, 373, 374, 615 КПК України, суд,
		 
		у х в а л и в :
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. 
		 
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1510 грн 24 коп судових витрат на залучення експертів.
		 
		Долю речових доказів необхідно вирішити в порядкуст. 100 КПК України, а саме: вантажний сміттєвіз АТ 2122, номерний знак НОМЕР_1 , - повернути власнику.
		 
		Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 24 червня 2022 року - скасувати.
		 
		Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні. 
		 
		   Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...