Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/5472/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2023. Зареєстровано: 22.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2023.
Дата набрання законної сили: 21.12.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 560/5472/23 
		Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В. 
		Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 
		21 грудня 2023 року 
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді: Сторчака В. Ю. 
		суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. , 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини  НОМЕР_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини  НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
		В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
		Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року позов задоволено частково.
		Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 від 26.12.2022 №12777 про звільнення з військової служби.
		Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 26.12.2022 №12777, щодо наявності підстав для звільнення з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. 
		Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 проходить службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
		26.12.2022 позивач звернувся до відповідача із рапортом про звільнення в запас за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", так як на виникла необхідність постійного догляду за особою з інвалідністю І групи.
		У зв`язку із нереалізацією відповідачем поданого рапорту, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
		Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки рапорт позивача від 26.12.2022 №12777 не розглянутий по суті і питання наявності підстав для його звільнення зі служби не вирішувалося, відповідач зобов"язаний розглянути рапорт позивача щодо наявності підстав для звільнення з військової служби відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
		Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить службу у Військовій частині НОМЕР_2 
		26.12.2022 позивачем подано рапорт про небажання продовжувати проходження військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІ, у зв`язку із необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю І групи.
		Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII.
		Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини, зокрема, у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи.
		Згідно з частиною сьомою статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
		Підпунктом 2 пункту 225 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України №1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
		Стосовно порядку звільнення, пункт 233 Положення №1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти .
		Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин (абзац третій пункту 241 Положення №1153/2008).
		Аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах, визначених пунктом 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", зокрема через сімейні обставини або з визначених названим Законом поважних причин, за умови, що такі військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу, серед іншого такі як необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи. Ті військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
		На підставі статті 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
		Суд встановив, що 26 грудня 2022 року позивач звернувся до відповідача з рапортом про звільнення в запас за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", так як виникла необхідність постійного догляду за особою з інвалідністю І групи. Проте, через недостатність поданих документів для вирішення даного питання, рапорт відповідачем розглянутий не був. 
		Звернувшись до суду з даним позовом, позивач просив визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нерозгляду його рапорту про звільнення з військової служби, поданого 26.12.2022, а також зобов"язати відповідача прийняти рішення про його звільнення.
		В даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача розглянути рапорт ОСОБА_1 від 26.12.2022 №12777 у встановленому законом порядку.
		Щодо доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу скаржника, що у даній справі судом не вирішувалось питання щодо наявності чи відсутності підстав звільнення позивача з військової служби. 
		Що стосується іншої вимоги позивача про зобов"язання відповідача прийняти рішення про його звільнення, суд вірно вказав, що визначати наявність чи відсутність у військовозобов`язаного права на звільнення з військової служби з підстав, визначених Законом № 2232-XII є повноваженням військової частини, а повноваження суду обмежуються наданням оцінки таким діям чи рішенням в межах здійснення судового контролю, у разі надходження позову з таким предметом спору.
		Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що при вирішенні даного спору, суд правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Зазначеним вимогам закону рішення суду від 01 серпня 2023 року відповідає.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
		Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року - без змін.
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий Сторчак В. Ю.    Судді   Полотнянко Ю.П.   Граб Л.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...