Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/11763/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2023. Зареєстровано: 22.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2023.
Дата набрання законної сили: 21.12.2023
Номер судового провадження: К/990/37326/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 грудня 2023 року 
		м. Київ
		 
		справа № 560/11763/22
		адміністративне провадження № К/990/37326/23  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		 
		головуючого судді: Губської О.А.,  
		суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,   
		 
		розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №560/11763/22
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року (колегія суддів: головуючий суддя Полотнянко Ю.П., судді Драчук Т.О., Смілянець Е.С.)  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		І. Суть спору
		1.          Позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив:
		1.1.          визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №338397 від 14 вересня 2022.
		1.2.          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на його думку, оскаржувана постанова є протиправною.
		 
		ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		2.1.          Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
		2.2.          Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №338397 за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 3.3 Інструкції №385 та відповідно до абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
		2.3.          Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №338397 за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 3.3 Інструкції №385 та відповідно до абзацу 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»
		3.          Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано. 
		3.1.          Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. 
		3.2.          Визнано протиправною та скасвано постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті №338397 від 14 вересня 2022 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн до ОСОБА_1 . 
		3.3.          Задовольняючи позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що  відповідачем не було надано належних та достовірних доказів повідомлення позивача про час і місце розгляду справи під розписку, як і не надано рекомендованого листа із повідомленням про вручення позивачу повідомлення про розгляд відносно нього справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, як це передбачено імперативними приписами пункту 26 Порядку №1567. Наведені обставини свідчать про протиправність постанови №338397 від 14.09.2022, оскільки така була винесена всупереч вимогам Закону №2344-III та Порядку 1567.
		ІІ. Касаційне оскарження
		4.          Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати це судове рішення. 
		4.1.          Скаржник у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини першої статті 328 КАС України та вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування пунктів 25, 26 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567.
		IV. Установлені судами фактичні обставини справи
		5.          Інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті в межах проведення заходів державного контролю 05.08.2022 на автодорозі О-231719 здійснено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF, що використовує у своїй діяльності позивач.
		6.          Під час перевірки було встановлене перевезення вантажу транспортним засобом, який обладнано цифровим тахографом без оформлення на момент перевірки необхідних документів, а саме: встановлено відсутність роздруківки даних з цифрового тахографа за 05.08.2022.
		7.          Про виявлені обставини складений акт від 05.08.2022 №321538. У акті зазначено, що транспортний засіб належить ОСОБА_1 . Водій транспортного засобу від пояснень відмовився.
		8.          14.09.2022 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області розглянуто вказаний акт та інші матеріали та прийнято постанову на підставі абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн. 
		9.          Позивач, не погодившись з такою постановою відповідача, звернувся з цим позовом до суду.
		V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
		10.          Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		11.          Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що  завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. 
		12.          У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		13.           Закон України від 05 квітня 2001 року №  2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №  2344-III) регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
		14.          Частиною 1 статті 18 Закону №  2344-III передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
		15.          Згідно з частиною другою статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року №  3353-ХІІ «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		16.          Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №  1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
		17.          За приписами статті 48 Закону №  2344-ІІІ установлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
		18.          У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
		19.          Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту вимог законодавства про автомобільний транспорт визначено Порядком №  1567, пунктами 20, 21 якого визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
		20.          Пунктом 25 Порядку №  1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
		21.          Відповідно до пункту 26 Порядку №  1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.
		22.          Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
		23.          Пунктом 27 Порядку №  1567 установлено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
		VI. Позиція Верховного Суду
		24.          Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		25.          Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		26.          Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційної скарги, перегляд оскаржуваного судового рішення буде здійснюватися Верховним Судом в її межах.
		27.          Спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №338397 від 14 вересня 2022 на підставі абзацу 3 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
		28.          Ця постанова прийнята відповідачем з тих підстав, що під час перевірки встановлене перевезення вантажу транспортним засобом, який обладнано цифровим тахографом без оформлення на момент перевірки необхідних документів, а саме: встановлено відсутність роздруківки даних з цифрового тахографа за 05.08.2022.
		29.          Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, дійшов висновку про протиправність вказаної постанови з підстав не надання відповідачем належних та достовірних доказів повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, чим порушено приписи пункту 26 Порядку №1567. 
		30.          Верховний Суд не огоджується з вказаним висновком суду попередньої інстанції з огляду на таке.
		31.          Верховний Суд звертає увагу, що висновки суду апеляційної скарги щодо порушення позивачем приписів чинного законодавства, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону №  2344-ІІІ (перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, перелік яких визначено статтями 39, 48 цього Закону, а саме: роздруківки даних з цифрового тахографа за 05.08.2022) у касаційній скарзі не оскаржуються. Доводи скарги зводяться виключно до правомірності дій відповідача та дотримання порядку розгляду справи про порушення транспортного законодавства.
		32.          З огляду на викладене Верховний Суд переглядає постанову суду апеляційної інстанції лише в частині правомірності дій Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення транспортного законодавства.
		33.          Так, висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на тому, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують факт отримання позивачем вказаного повідомлення про розгляд справи стосовно нього. 
		34.          При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що Порядком №1567 передбачено надсилання повідомлення про розгляд справи суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. Крім того суд вказує, що саме лише надсилання повідомлення про розгляд справи не свідчить про сповіщення відповідної особи про розгляд справи. Єдиним належним доказом сповіщення особи про розгляд справи може бути лише рекомендоване повідомлення про вручення, або особисте отримання особою такого повідомлення. 
		35.          З огляду на це суд апеляційної інстанції підсумував, що відповідачем не було дотримано приписів Порядку №1567 та Інструкції №254 щодо дотримання процедури розгляду акту перевірки позивача про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило позивача законного права бути присутнім під час розгляду справи, надати свої заперечення та подати відповідні докази (документи).
		36.          З цього приводу Верховний Суд уважає за необхідне зазначити таке.
		37.          Пунктами 25, 26, 27 Порядку №  1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення транспортного законодавства розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
		38.          З аналізу вказаних приписів законодавства убачається, що Порядком №  1567 установлено обов`язок органу державного контролю повідомити суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Водночас, неявка суб`єкта господарювання на розгляд такої справи не є перешкодою для її розгляду та прийняття відповідного рішення.
		39.          При цьому, відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
		40.          Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 березня 2018 року у справі №  820/4810/17.
		41.          Як убачається з матеріалів справи, запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства (яка призначена на 17 серпня 2022  року) відповідач направив позивачу рекомендованим листом із повідомленням 08 серпня 2022  року. Указане підтверджується роздруківкою трекінгу з офіційного вебсайту Укрпошти, яка долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву. При цьому, означені відомості роздруківки містять інформацію про вручення цього відправлення особисто 10.08.2022 року.
		42.          Отже, відповідач виконав свій обов`язок щодо повідомлення суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства. При цьому, таке запрошення було надіслано завчасно (за 9 днів) до дати розгляду справи.
		43.          Крім того, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що рекомендований лист із повідомленням (запрошенням) позивача на розгляд справи пересилався від адресанта адресату у межах одного населеного пункту (м.  Хмельницький).
		44.          Згідно з роз`ясненням Укрпошти, яке міститься на її офіційному вебсайті, нормативні строки пересилання відправлень листів по Україні (без урахування вихідних днів поштових відділень), у межах міста складають Д+1 (Д - день подання відправлення до пересилання у поштовому відділенні або опускання простого листа до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1- кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.). При пересиланні рекомендованих листів нормативні строки доставки збільшуються на 1 день.
		45.          Отже, фактично рекомендований лист з запрошенням позивачу міг бути доставлений через кілька днів після його відправки. За цих обставин факт необізнаності про дату і час розгляду справи про порушення транспортного законодавства не може ставитись у вину відповідача і не оцінюється Судом як порушення останнім пункту 26 Порядку № 1567.
		46.          Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що нормами Порядку № 1567 не установлено обов`язкової присутності суб`єкта господарювання під час розгляду справи про порушення транспортного законодавства. Неявка суб`єкта господарювання не є перешкодою для розгляду такої справи та винесенню органом державного контролю постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.
		47.          Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 14 грудня 2023 року у справі №280/1426/20.
		48.          Таким чином, Верховний Суд уважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції про визнання протиправною та скасування постанови відповідача з підстав неналежного повідомлення позивача про розгляд справи про порушення транспортного законодавства.
		49.          За цих обставин Верховний Суд Верховний Суд вважає, що спірна постанова відповідача є такою, що відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, є правомірною та підстави для її скасування судом відсутні.
		50.          Висновок суду апеляційної інстанції про обгрунтованість позову та наявність підстав для скасування оспорюваної постанови відповідача є безпідставним.
		51.          Отже, суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, який дійшов правильного висновку по суті спору в цій справі.
		Висновок за результатами розгляду касаційної скарги.
		52.          Отже, доводи касаційної скарги відповідача, які були підставою відкриття касаційного провадження, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду та спростовують висновки суду апеляційної інстанцій по суті справи, а тому приймаються Судом як належні.
		53.          Крім цього, у контексті оцінки решти доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		54.          Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, оскільки за правилами Кодексу адміністративного судочинства України об?єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
		55.          Статтею 352 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону. 
		56.          Зважаючи на приписи статей 349, 352 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
		57.          Отже, касаційна скарга підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1.          Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року задовольнити повністю.
		2.          Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у цій справі скасувати і залишити в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                   О. А. Губська
		 
		Судді                                                                                                М.В. Білак 
		 
		                                                                                                         В.Е. Мацедонська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...