Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/3142/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2023. Зареєстровано: 22.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2023.

Номер судового провадження: 2/405/471/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 405/3142/23
		2/405/471/23
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11.12.2023 Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі
		головуючої судді: Шевченко І.М.
		з участю секретаря : Мишевець Т.І.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернулась в суд за позовом про захист прав споживача, в якому просить зобов`язати відповідача - АТ КБ «ПриватБанк» зупинити нарахування будь-яких процентів, у тому числі, але не виключно згідно ст. 625 ЦК, пені, комісії за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) 11.01.2023 року за її картковим рахунком № НОМЕР_1 , а також зобов`язати відповідача відновити залишок коштів на цьому картковому рахунку належному їй станом на 00.00 год. 11.01.2023 року.
		Позов обґрунтовує тим, що 11.01.2023 року невстановлена особа зателефонувала їй з номеру НОМЕР_2 та представившись співробітником служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк», невідомим заявнику способом, без його згоди, шахрайським шляхом, без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача здійснила безпідставне списання кредитних коштів двома платежами, на 29 000 грн., та 19 000 грн., відповідно з банківської картки потерпілої № НОМЕР_1 , відкритої в АТ КБ «ПриватБанк», на раніше невідомий заявниці сервіс (виписка по картковому рахунку додається).
		Після виявлення несанкціонованого списання грошей у вигляді кредитного ліміту по кредитній картці у сумі 49 920 грн., вона відразу зателефонувала до служби підтримки АТ КБ «Приватбанк» за номером 3700 та повідомила про подію, а також з вимогою заблокувати картку, що в подальшому і було зроблено працівниками банку.
		Після виявлення несанкціонованого списання грошей у вигляді кредитного ліміту на кредитній картці у сумі 49 999,98 грн., вона звернулась до Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області із заявою про вчинення шахрайських дій за вищевказаними обставинами. За вказаною заявою 01.02.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12023121010000326 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України. У даному кримінальному провадженні вона, в силу вимог ч.ч.1, 2 ст. 55 КПК України є потерпілою.
		Дані відносно карткового рахунку № НОМЕР_1 , де на момент вчинення спірних транзакцій був встановлено кредитний ліміт у розмірі 50 000 грн., вона особам не передавала, списання грошей у виді кредитного ліміту відбулось без її відома та згоди, карткою зі встановленим кредитним лімітом вона взагалі не користувалась з моменту її видачі.
		Згідно відповіді на звернення вих. № 20.1.0.0.0/7/230206/ НОМЕР_3  відповідач повідомив, що за рахунком НОМЕР_4  11.01.2023 року було здійснено ряд операцій. Операції було вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Apple Pay. Вона є пенсіонеркою, користується мобільним телефоном з ОС Android, на якому фізично не можливо встановлення сервісу Apple Pay, додатковими сервісами дублювання платіжних засобів ніколи не користувалась і користуватися не вміє. Система безпеки надавача платіжних послуг, на її переконання, мала б заблокувати вказані платіжні операції як підозрілі враховуючи їх атиповість платіжній поведінці клієнта, яка не те щоб сторонніми платіжними застосунками, але й навіть самою фізичною карткою № НОМЕР_4 до моменту спірних транзакцій не користувалась.
		Вказує, що тривалий час є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», між нею та банком 16.12.2019 року укладено договір SAMDNWFC00056706134 і після укладення вказаного договору отримана кредитна карта № НОМЕР_1 (з окремим пін-кодом) з кредитним лімітом 50 000 грн. для отримання необхідності кредиту. При заповненні анкети нею працівнику банку були надані персональні та паспортні дані, ІПН, відомості про місце проживання, сімейний стан, дівоче прізвище матері, фінансовий телефон. Вказаною кредитною карткою вона не користувалась, своїми «діями чи бездіяльністю» не порушувала Умов правил надання банківських послуг, не вчиняла розрядження щодо списання/перерахунку коштів або будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з її рахунку.
		Посилаючись на вказані обставини, норми чинного законодавства, просить задовольнити позов.
		Ухвалою суду від 09.05.2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, відповідачу надано термін для подання відзиву на позов.
		26.07.2023 року відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні вимог ОСОБА_1 
		31.07.2023 року позивачем подано відповідь на відзив.
		Ухвалою суду від 31.08.2023 року підготовче провадження у справі закрите, справа призначена до розгляду по суті.
		В судовому засіданні 01.11.2023 року позивач та її представник позов підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити. Представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 користувалась лише пенсійною карткою, кредитною не користувалась, дві трансакції здійснені шахраями. Позивач пояснила, що їй зателефонували невідомі, повідомили про зміни в кредитній картці і запропонували її ліквідувати, вона виконувала операції за їх рекомендаціями, коли почали знімати кошти відразу зателефонувала до банку і повідомила про це та заблокувала картку, але все вже відбулось, потім звернулась до поліції.
		Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що позивач дійсно є клієнтом банку і подія, що відбулась з нею не заперечується, в той же час вона зі свого телефону здійснювала операції, несанкціонованого втручання не було, сама розголосила свою інформацію і працівник банку порекомендував звернутись до поліції, шахрайство не заперечується. 
		В судове засідання, призначене на 11.12.2023 року, сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені, надали суду промови в дебатах.
		Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що 11.01.2023 року невстановлена особа зателефонувала позивачу ОСОБА_1 з номеру НОМЕР_2 та представившись співробітником служби безпеки АТ КБ «ПриватБанк», невідомим їй способом, без її згоди, шахрайським шляхом, без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача здійснила безпідставне списання кредитних коштів двома платежами, на суму 29 000 грн., та 19 000 грн., відповідно з банківської картки № НОМЕР_1 , відкритої в АТ КБ «ПриватБанк», на раніше невідомий їй сервіс (виписка по картковому рахунку наявна при матеріалах справи).
		Після виявлення несанкціонованого списання грошей у вигляді кредитного ліміту по кредитній картці у сумі 49 920 грн., позивач відразу зателефонувала до служби підтримки AТ КБ «Приватбанк» за номером 3700 та повідомила про подію, а також з вимогою заблокувати картку, що в подальшому і було зроблено працівниками банку.
		Після виявлення несанкціонованого списання грошей у вигляді кредитного ліміту на кредитній картці у сумі 49 999,98 грн., позивач звернулась до Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області із заявою про вчинення шахрайських дій за вказаних обставин. За вказаною заявою 01.02.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12023121010000326 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , в силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, є потерпілою.
		Вказані обставини визнаються сторонами, а тому вважаються судом встановленими та доведеними.
		Як вбачається з відповіді на звернення за вих.. № 20.1.0.0.0/7/230206/ НОМЕР_3  АТ КБ «ПриватБанк» повідомив, що за рахунком НОМЕР_4  11.01.2023 року було здійснено ряд операцій.  Операції було вчинено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Apple Pay. Як зазначає позивач, вона є пенсіонеркою, користується мобільним телефоном з ОС Android, на якому фізично не можливо встановлення сервісу Apple Pay, додатковими сервісами дублювання платіжних засобів ніколи не користувалась і користуватися не вміє. Позивач стверджує, що дані відносно карткового рахунку № НОМЕР_1 де на момент вчинення спірних транзакцій був встановлено кредитний ліміт у розмірі 50 000 грн., вона третім особам не передавала, списання грошей у вигляді кредитного ліміту відбулось без її відома та згоди. Карткою зі встановленим кредитним лімітом заявниця взагалі не користувалась з моменту її видачі.
		Не погоджуючись з доводами позивача відповідач надав суду відзив на позовну заяву, я якому зазначив, що позивач самостійно передала шахраям пін-код, номер картки та CVV-код на зворотній стороні картки. Висновки службового розслідування, надані відповідачем, не містять будь яких доказів передачі позивачем конфіденційної інформації щодо платіжної картки, з якої відбулось списання коштів, натомість зводяться до констатації провини позивача.
		Згідно статей 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна людина має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
		Нормами статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 протягом тривалого часу є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк». Між сторонами 16.12.2019 року укладено договір SAMDNWFC00056706134. Після оформлення вказаного договору позивач отримала кредитну картку № НОМЕР_1 (з окремим пін-кодом) з кредитним лімітом 50 000 грн., для отримання за необхідності кредиту.
		При заповненні анкети позивачем працівнику банку були надані персональні та паспортні дані, ІПН, відомості про місце проживання, сімейний стан, дівоче прізвище матері, фінансовий телефон. 
		Як зазначено позивачем та не оспорюється представником відповідача вказаною кредитною карткою позивач не користувалась та своїми діями чи бездіяльністю не порушувала Умов правил надання банківських послуг.
		Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Статтею 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
		Згідно статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Частиною 3 ст. 1092 ЦК України передбачено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та Закону.
		У відповідності до частин 1, 2 ст. 86 Закону України «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
		Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Відповідно до п.п. 42-44 ч.1 ст.1 Закону неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).
		Згідно з ч.4 ст. 67 Закону надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.
		Крім цього частинами 1, 3-5 ст. 68 Закону електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
		Надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію користувача під час: отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації; ініціювання дистанційної платіжної операції; будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).
		Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої ідентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних ідентифікації.
		Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену ідентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача.
		Таким чином, крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.
		Згідно з позиціями Верховного Суд у аналогічних справах саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Сам факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними (постанова КЦС ВС від 16.08.2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23) https://reyestr.court.go v.ua/Review/112872788.)
		Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
		Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Згідно зі ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
		Суд приходить до висновку, що вказані у позові неналежні грошові перекази з карткового рахунку позивача було здійснено без фізичного пред`явлення позивачем електронного платіжного засобу, згідно зі ст. 81 ЦПК України стороною відповідача не було доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка б давала змогу ініціювати платіжні операції, отже вказані у позові платіжні операції відбувалися без волі, участі або вини позивача, з іншого боку відповідачем не було забезпечено її надійний захист від дій зловмисників та не здійснено належну верифікацію особи позивача, передбачені законом підстави для покладення на останнього цивільної відповідальності у даному випадку відсутні.
		Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, а тому стягненню на користь держави з відповідача підлягають судові витрати щодо двох вимог немайнового характеру в сумі 2 147,20 грн.
		Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		       Позов ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача задовольнити.
		Зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» зупинити нарахування будь-яких процентів, у тому числі, але не виключно згідно ст. 625 ЦК, пені, комісії за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) 11.01.2023 року за картковим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
		Зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 , належному ОСОБА_1 станом на 00.00 год. 11.01.2023 року.
		Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судові витрати по справі в сумі 2 147,20 грн.
		Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Рішення в повному обсязі виготовлено 22.12.2023 року.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , прож. АДРЕСА_1 .
		Відповідач: АТ КБ «ПриватБанк», 01001 м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код ЄДРПОУ 14360570.
		 
		 
		Суддя Ленінського 
		районного суду 
		м. Кіровограда                                                Ірина Миколаївна Шевченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...