Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/18727/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої внаслідок ДТП.
Надіслано судом: 22.12.2023. Зареєстровано: 22.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2023.
Дата набрання законної сили: 02.05.2024 (частково)
Результат оскарження 02.05.2024 Харківський апеляційний суд: скасовано рішення частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/953/833/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/18727/21 
		н/п 2/953/833/23 
		РІШЕННЯ 
		       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		       
		     "13" грудня 2023 р. м.Харків
		Київський районний суд м.Харкова у складі:
		головуючої судді - Лисиченко С.М.,
		за участю секретаря судових засідань - Кот Я.А.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», про відшкодування матеріальної шкоди, -
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач, Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради « Центр екстреної медичної допомоги та медицини» (далі- КНП ХОР» ЦЕМД та МК» ) звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду, завдану ДТП у розмірі 64710,22 грн. в рівних частках, а саме по 32355,11 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28 вересня 2020 року о 11 год. 39 хв. у м. Харкові на вул. Леся Сердюка сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля швидкої та невідкладної допомоги «PEUGEOT BOXER», державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «Kia Carens» державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Під час ДТП було пошкоджено автомобіль швидкої та невідкладної допомоги «PEUGEOT BOXER» державний номер НОМЕР_1 , чим позивачу було спричинено матеріальну шкоду в розмірі 64710,22 грн. Вказує, що 09 грудня 2020 року Київським районним судом м. Харкова було винесено постанову по справі №953/17049/20 про притягнення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП. У зв`язку з чим, позивач вважає, що з відповідачів в рівних частках підлягає стягненню завдана шкода у розмірі 64710,22 грн., а саме 32355,11 грн. з кожного.
		Представником відповідача ОСОБА_2  адвокатом Коновал А.М. подано відзив на позов, зі змісту якого вбачається, що відповідач не погоджується з позовними вимогами та прохає відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що ТЗ, який належить відповідачу за наслідками ДТП теж отримав значні механічні пошкодження. Відповідач 23.07.2021 отримав страхове відшкодування у розмірі 57850 грн. 00 коп., ця сума грошових коштів страховиком була перерахована на картковий розрахунковий рахунок » Monobank. Також, йому відомо, що інші учасники ДТП також отримали страхові відшкодування, лише є незрозумілим з приводу позивача. Чи мало місце з боку позивача у відповідності до статей. 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 1961-IV 01.07.2004 р., вчинені кроки до умов отримання страхового відшкодування із страховика або МТСБУ. Та чи приймалось будь яке рішення страховиком за фактом його звернення. Оскільки у відповідності до статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності в закону наземних транспортних засобів» N 1961-IV, 01.07.2004 р. жодних підстав щодо відмови позивачу у відшкодуванні шкоди є відсутні. Відповідач вважає, що за таких умов заявлені позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення, оскільки позивач в супереч отримання страхового відшкодування зі страхувальника наважився стягнути грошові кошти замість страховика. Що в цілому супереч меті існування предметного - страхування. 
		Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.07.2022 за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору  ТОВ « Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ».
		18.01.2023представником позивача надані судуписьмові поясненняу справі,зі змістуяких вбачається,що 28.09.2020сталась ДТПза участіавтомобіля швидкоїта невідкладноїдопомоги «PEUGEOTBOXER»,державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та «KIACARENS»,державний номер НОМЕР_2 ,під керуванням ОСОБА_2 .Постановою Київськогорайонного судум.Харкова від09.12.2020р.по справі№953/17049/20було притягнено  до адміністративної відповідальності обох водіїв. КНП ХОР «ЦЕМД ТА МК» є власником автомобіля «PEUGEOT BOXERU». Майнові інтереси другого учасника ДТП, ОСОБА_2 , було застраховано 24.04.2020 ТДВ «Ю.ЕС.АЙ» та видано страховий поліс № AP419149 (строк дії з 17.06.2020 р. по 16.06.2021). З 20 квітня 2021 року набрало чинності Рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг НБУ №21/921-ПК від 19 квітня 2021 р. «Про застосування провадження до ТОВ «Ю.Ес.Ай.» заходу впливу у вигляді тимчасового зупинення ліцензій на продовження діяльності з надання фінансових послуг». Окрім іншого, ТДВ «Ю.ЕС.АЙ» вже не є членом МТСБУ (Моторне транспортне страхове бюро). Телефони ТОВ «Ю.Ес.Ай.» не відповідають, за адресою місцезнаходження дана страхова компанія також відсутня, немає ні їх працівників ні майна. Станом на цей час майнові збитки, спричинені Позивачеві страховою компанією не компенсовані. Таким чином, завдана матеріальна шкода позивачу не може бути відшкодована за рахунок ТОВ «Ю.Ес.Ай.» та/або Моторно транспортного страхового бюро. Саме ця обставина і стала підставою для звернення до суду. Відтак, позивач вважає за необхідне стягнути заборгованість саме з винуватця ДТП. 
		Сторони у судове засідання не з`явилися, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Представник позивача та представник відповідача - адвокат Коновалов А.М. подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Причини неявки відповідача ОСОБА_1 , суду не відомі.
		Згідно із частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
		З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за відсутності сторін.
		Відповідно до вимог частини 2статті 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
		28.09.2020 о 11 год. 07 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Peugeot Boxer», р.н. НОМЕР_1 , за адресою:м.Харків, перехрестя вул. Л. Сердюка та Кільцевої дороги, відступивши від Правил дорожнього руху не забезпечив безпеку дорожнього руху та здійснив зіткнення з транспортним засобом «KiaCarens», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який, в свою чергу не надав перевагу у русі транспортному засобу швидкої медичної допомоги «Peugeot Boxer», р.н. НОМЕР_1 , який рухався з увімкненими проблисковими маячками та спеціальним звуковим сигналом. Внаслідок ДТП відбулося зіткнення транспортних засобів : «Peugeot Boxer», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 ; «KiaCarens», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 ; «ВАЗ 21053», р.н. НОМЕР_3 .В., під керуванням водія ОСОБА_4 ; «ГАЗ 33021», р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_5 . Транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків. 
		Постановою Київськогорайонного судум.Харковавід 09.12.2020 усправі №953/17049/20,яка набралазаконної сили, ОСОБА_1 , який був водієм автомобіля «Peugeot Boxer», р.н. НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , який був водієм автомобіля «KiaCarens«, р.н. НОМЕР_2 , визнано винними у вчинені ДТП, що трапилося 28.09.2020 о11-07годині за адресою: м. Харків, перехрестя вул. Л. Сердюка та Кільцевої дороги. Встановлено факт порушення: ОСОБА_1 п.3.1 ПДР України та ОСОБА_2 п.3.2 ПДР України. 
		Згідно даних звіту №475/2020, складеного 29.11.2020 суб`єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_6 , матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Peugeot Boxer», р.н. НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, станом на 28.09.2020, без урахуванням величини втрати товарної вартості складає 64 710,22 грн.
		Судом встановлено, оскільки не заперечувалося сторонами, що станом на 28.09.2020, ОСОБА_1 займав посаду водія автотранспортних засобів ( швидкої та невідкладної медичної допомоги відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф».
		Зазначений факт підтверджується витягом з Наказу Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» № 634-к від 02.12.2019 та довідкою Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» б\н від 19.12.2022.
		15.04.2020 між Комунальним закладом охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» та ПАТ «Страхова компанія ВУСО» укладено договір №7398270-24-21-01 на закупівлю послуг. Предметом договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», як страхувальника, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації транспортного засобу, зокрема, «Peugeot Boxer», р.н. НОМЕР_1 .
		Згідно даних відповіді ПрАТ «СК «ВУСО» від 06.12.2021 №6393/2151501, ПрАТ «СК «ВУСО»23.07.2021 здійснено ОСОБА_3 страхове відшкодування у погодженому згідно заяви від 22.07.2021 розмірі - 57850, 00 грн. 
		Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серія ОБ № 175796 від 28.09.2020 та додатку до нього  схеми місця ДТП від 28.09.2020, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «KiaCarens», р.н. НОМЕР_2 , застрахована ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» відповідно до полісу ОСЦПВ АР/04191449 від 17.06.2020.
		Згідно даних повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від потерпілого без дати вх. №21.04.19149, представник КНП ХОР «ЦЕМД та МК» повідомив ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» про ДТП, що сталася 29.09.2020 о 11-07 годині за адресою: м. Харків, перехрестя вул. Лесі Сердюка та Велика Кільцева, за участю автомобілів: «Peugeot Boxer», р.н. НОМЕР_1 ; «KiaCarens», р.н. НОМЕР_2 ; «ВАЗ 21053», р.н. НОМЕР_3 .В; «ГАЗ 33021», р.н. НОМЕР_4 . Розмір страхового відшкодування у повідомлені не зазначений.
		Відповідно даних відповіді Моторного (транспортного ) страхового бюро України №3-01б\16045 від 16.05.2023 на запит представника КНП «ЦЕМД» від 10.05.2023, ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» з 02.08.2021 відповідно до норм пункту 51.10 статті 51 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) втратило статус асоційованого члена МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ, та згідно з пунктом 52.1 статті 52 Закону припинило членство МТСБУ. За інформацією, отриманою з аналітичної онлайн системи «YouControl», засновниками (учасниками) ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» прийнято рішення щодо припинення юридичної особи шляхом ліквідації. МТСБУ на разі не має правових підстав для повернення залишків коштів гарантійних внесків з Фонду захисту потерпілих шляхом врегулювання страхових випадків, оскільки стосовно ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» здійснюється процедура ліквідації. Таким чином, у випадку, якщо: ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» буде визнано у встановленому Законом порядку банкрутом або до єдиного державного реєстру буде внесено запис про припинення ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ»; коштів та майна страховика не вистачить для задоволення зазначених вище вимог, що буде підтверджено затвердженим Господарським судом ліквідаційним балансом страховика, МТСБУ за заявою особи, яка має право на відшкодування, розгляне питання щодо здійснення регламентної виплати, передбаченої підпунктом «Г» пункту 41.1 статті 41 Закону, за невиконаними зобов`язаннями страховиків  колишніх членів МТСБУ зі сплати страхового відшкодування за договором зазначеного виду страхування, що діють на території України.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
		Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина другастатті 1187 ЦК України).
		Відповідно до положень статті1188ЦКУкраїни шкода,завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах,а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
		Відповідно достатті 1194 ЦК Україниособа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
		Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		Згідно з пунктом 22.1статті 22Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правової відповідальностівласників наземнихтранспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Матеріали справи свідчать, що представник КНП ХОР «ЦЕМД та МК» повідомив ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.», яка є страховиком транспортного засобу «KiaCarens», р.н. НОМЕР_2 , про подію ДТП, що сталася 29.09.2020 о 11-07 годині за адресою:м.Харків, перехрестя вул. Лесі Сердюка та Велика Кільцева, за участю автомобілів: «Peugeot Boxer», р.н. НОМЕР_1 ; «KiaCarens», р.н. НОМЕР_2 ; «ВАЗ 21053», р.н. НОМЕР_3 .В; «ГАЗ 33021», р.н. НОМЕР_4 . Розмір страхового відшкодування у повідомлені не зазначений.
		Разом зтим,матеріали справине містятьдоказів того,що КНП ХОР «ЦЕМД та МК», як власник транспортного засобу«PeugeotBoxer»,р.н. НОМЕР_1 , зверталося до страховика транспортного засобу «KiaCarens», р.н. НОМЕР_2 - ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» із заявою про виплату страхового відшкодування та позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, а також те, що у страхової компанії не виник обов`язок у її виплаті .
		Статтею 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів »(далі- Закон № 1961-IV) передбачено, що моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
		За положеннями статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
		Здійснення страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів може відбуватись лише за умови членства страхової компанії у МТСБУ та наявності ліцензії на її здійснення, виданої відповідно до законодавства.
		Так, відповідно до пункту 49.1статті 49Закону№ 1961-IVобов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності має право здійснювати страховик, який має ліцензію на здійснення даного виду страхування та є членом МТСБУ. У разі припинення страховиком членства в МТСБУ уповноважений орган зобов`язаний зупинити дію ліцензії.
		Ліцензування страхової діяльності з боку держави має на меті не тільки гарантування законності такої діяльності та її підконтрольності, а й забезпечення відшкодування шкоди за рахунок забезпечення, яке виникає на підставі договору страхування, зокрема договору обов`язкового страхування цивільної відповідальності володільців транспортних заходів, укладеного відповідно до Закону № 1961-IVтав порядку і на підставах, визначених цим Законом.
		Наявність статусу члена МТСБУ надає можливість страховій компанії як юридичній особі здійснювати страхову діяльність, яка насамперед полягає у взятті на себе відповідальності за іншу особу за спричинену шкоду за наслідками ДТП.
		За положеннями пунктів 52.4,52.5статті 52цього Закону страховик у разі припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-які договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхування.
		Страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
		Крім того, в абзаці третьому пункту 2.5 Положення про застосування Держфінпослуг заходів впливу (затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 13 листопада 2003 року №125) прямо передбачено, що в разі призупинення або анулювання ліцензії страховика заборона на здійснення страхової діяльності не поширюється на виконання зобов`язань за вже укладеними договорами.
		Таким чином, у випадку нездійснення страхової діяльності, позбавлення ліцензії та/або виключення страховика зі складу МСТБУ він зобов`язаний виконати всі договірні зобов`язання з відшкодування шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільної відповідальності, укладеними до цього.Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022року у справі № 201/16373/16-ц.
		Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Судом встановлено, що ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» з 02 серпня 2021 року втратило статус асоаційного члена МТСБУ через заборгованість по сплаті внесків та відрахувань до фондів бюро, та відповідно до пункту 52.1статті 52 Законуприпинило членство в МТСБУ.
		Намомент ДТП  28.09.2020, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «KiaCarens», р.н. НОМЕР_2 , водій якого був винний у вчиненні ДТП, була застрахована ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» відповідно до полісу с ОСЦПВ АР/04191449 від 17.06.2020 зі строком дії до 16.06.2021, тобто до припинення членства ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» в МТСБУ.
		Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 28.04.2023 ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» перебуває у стані припинення. ОСОБА_7 є головою комісії з припинення або ліквідатор. Тобто, здійснюється процедураліквідації ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай». 
		Дані про те, що зазначена страхова компанія ліквідована, матеріали справи не містять.
		Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 жовтня 2018 року (справа № 760/15471/15-ц) вказала, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IVрозмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
		Тобто, внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком. Така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022року у справі №201/16373/16-ц .
		При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що МТСБУ відшкодовує шкоду у випадках, чітко передбачених положеннями Закону № 1961-IV, одним з яких є встановлення недостатності майна страховика, якого визнано банкрутом та ліквідовано, для виконання зобов`язань за договорами страхування відповідальності, що здійснюється за рахунок фонду захисту потерпілих.
		Цей випадок не є тотожним правонаступництву, що є підставою заміни сторони у зобов`язанні та внаслідок якого до правонаступника переходять права та обов`язки правопопередника у зобов`язанні у тому обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено у договорі або законі (стаття 512 ЦК України). Така процедура для страховика визначена пунктом 20.1 статті 20 Закону № 1961-IV.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, повинен нести страховик, який є належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди в межах страхової суми (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17).
		Основна функція МТСБУ у правовідносинах щодо відшкодування шкоди за договорами страхування замість страховика, що ліквідується і майна якого недостатньо для виконання цих зобов`язань, фактично зводиться до забезпечення у будь-якому разі отримання потерпілою особою належного їй відшкодування.
		Отже, шкода, яку зобов`язане відшкодувати МТСБУ відповідно до положень пункту 20.3 статті 20, пункту 41.3 статті 41 Закону № 1961-IV, є регламентною виплатою, що здійснюється за рахунок фонду захиступотерпілих, отримання якої потерпілим гарантується МТСБУ.
		МТСБУ приймає на себе зобов`язання із відшкодування шкоди страховика, що визнаний банкрутом та ліквідується, лише за зобов`язаннями, для погашення яких у цього страховика недостатньо майна, тобто у цьому разі виступає спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування, що фактично гарантує постраждалій особі (потерпілому) отримання належної їй регламентної виплати попри банкрутство та ліквідацію страховика, майна якого виявилося недостатньо для погашення акцептованих вимог кредиторів у процедурі банкрутства.
		Наведене дає підстави для висновку про те, що МТСБУ не є правонаступником страховика, який ліквідується і щодо якого встановлено недостатність майна для виконання зобов`язань за договорами, у розумінні статті 512 ЦК України, а натомість гарантує отримання потерпілою особою належного їй відшкодування попри ліквідацію зобов`язаного у цих правовідносинах страховика і встановлену недостатність його майна для виконання цих його зобов`язань.
		Отже, МТСБУ вступає у правовідносини щодо відшкодування шкоди замість страховика, якого визнано банкрутом і ліквідовано із встановленням недостатності його майна для виконання зобов`язань за укладеними ним договорами страхування, лише із встановленням цих обставин та звернення до Бюро потерпілої особи за таким відшкодуванням. Тобто Бюро у межах цих правовідносин гарантує отримання лише відшкодування шкоди потерпілою від дорожньо-транспортної пригоди особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № № 910/16820/21).
		З урахуванням встановленого, суд приходить до висновку, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик. Саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у разі у правовідносинах щодо відшкодування шкоди за договорами страхування замість страховика, що ліквідується і майна якого недостатньо для виконання цих зобов`язань - МТСБУ. В окремих випадках (у разі укладення страховиком договору зі страхувальником після виключення із членів МТСБУ)- винна особа.
		Що стосується вимог про відшкодування шкоди водієм ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
		Випадки повної матеріальної відповідальності встановлені статтею 134 КЗпП України. Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 13511 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; 5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; 6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків; 7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; 8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством; 10) шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу. У разі звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання у порядку, визначеному цим Кодексом.
		Відповідно до частини 1 статті 1351 КЗпП України письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та: займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з Переліком посад і робіт, які заміщуються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для зберігання, обробки, продажу, перевезення або застосування в процесі виробництва, затвердженого постановою Державного комітету Союзу Радянських Соціалістичних Республік по праці та соціальних питанням та ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24 посада водія не належить до категорії працівників, з якими згідно з статтею 1351 КЗпП України може бути укладений такий договір. 
		Пункт 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, завданої підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» передбачає, що розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (пункт 1 статті 134 КЗпП), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з статті 1351 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений. При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.
		Верховний Суд у справі № 743/1641/15-ц (Постанова від 29.01.2018 року) сформулював правовий висновок, відповідно до якого водій не належить до категорії працівників, з якими згідно із статтею 1351 КЗпП України може бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність.
		З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що посада, яку обіймав відповідач ОСОБА_1  водій автотранспортних засобів , не міститься в Переліку посад і робіт, займаних або виконуваних працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення чи використання в процесі виробництва, затвердженого постановою Держкомпраці СРС і Секретаріату ВЦРПС від 28.12.77 р. N 447/24 (чинного на території України згідно із постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. N 1545-ХІІ). Вищезазначений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
		Крім того, слід зазначити, що позивачем, враховуючи положення статей 12, 76-83 ЦПК України, не надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про функціональні та посадові обов`язки відповідача, які давали б суду підстави вважати, що останній може за законом нести повну матеріальну відповідальність перед позивачем.
		Інших обставин, які б з врахуванням положень статей 134, 1351 КЗпП України, давали суду підстави для висновку про можливість покладення на відповідача (працівника) повної матеріальної відповідальності за завдану підприємству шкоду, при розгляді справи не встановлено.
		За викладених обставин, суд дійшов висновку, що на відповідача не поширюються положення законодавства щодо повної матеріальної відповідальності. А відтак, згідно зі статтею 132 КЗпП України його матеріальна відповідальність обмежується середнім місячним заробітком.
		Як роз`яснено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, завданої підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», за правилами статті 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту. Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати. Згідно зі статтею 130 КЗпП України не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов`язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов`язків (так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню. При матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку він визначається відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 110 Порядку обчислення середньої заробітної плати, а саме виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню судом справи про відшкодування шкоди, або за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше двох місяців, а в разі коли працівник останні місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення - виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на даному підприємстві (в установі, організації).
		Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 110, у всіх випадках, крім оплати часу відпусток та виплати компенсації за невикористані відпустки, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Розрахунок здійснюється виходячи з виплат, що нараховані працівникові в місяцях розрахункового періоду, а саме виходячи із заробітної плати, яка нарахована пропорційно відпрацьованому часу.
		Згідно пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.
		При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, окрім визначених у пункті 4 цього Порядку.
		Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
		Тобто, при нарахуванні середньої заробітної плати у всіх випадках її обчислення відповідно до норм Порядку враховуються всі суми нарахованої заробітної плати, крім виплат, що передбачені як виняток пунктом 4 Порядку і ці виплати, в тому числі і премії, відносяться до тих місяців, за який вони нараховані.
		Згідно даних довідки КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» б\н від 19.12.2022 ОСОБА_8 працює в КНП ХОР « Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» на посаді водія автотранспортних засобів (швидкої та невідкладної медичної допомоги) відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги №10 з 03.12.2019 по теперішній час. З 25.02.2022 ОСОБА_1 відсутній на роботі з невстановлених причин.
		На час розгляду справи суду не надані документи щодо припинення трудового договору відповідача з позивачем 
		Разом з цим, як вбачається з довідки про доходи б\н від 14.12.2022, наданої позивачем в обґрунтування позовних вимог, загальна сума доходів ОСОБА_1 за липень-серпень 2021, без урахування аліментів, становить 30743,35 грн. При цьому вказана довідка не містить відомостей необхідних для розрахунку середньомісячного заробітку відповідача, в тому числі дані про доходи за останні його два місяця роботи, фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні та число відпрацьованих робочих днів за цей період, що позбавляє суд можливості визначити відповідну суму, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.
		Розрахунок середньомісячного заробітку відповідача позивачем не проводився та не надався.
		Окрім того позивачем не надано відомостей про те чи стягувалися із відповідача кошти за пошкодження даного автомобіля за той час коли останній перебував у трудових відносинах із позивачем, після вчинення дорожньо  транспортної пригоди відповідно до статті 136 КзпП.
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третястатті 13 ЦПК України).
		Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
		Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
		У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
		Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17 (провадження № 61-43201св18)).
		Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.
		Судом встановлено, що при укладанні договору страхування власником транспортного засобу «KiaCarens»,р.н. НОМЕР_2  з ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.», остання мала ліцензію та була членом МТСБУ. На момент ДТП ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» не була позбавлена членства в МТСБУ.
		А відтак, саме страховик є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Якщо розмір матеріальної шкоди перевищує встановлений договором страхування ліміт, то різницю між розміром матеріальної шкоди та страхової суми сплачує винна особа відповідно до вимог діючого законодавства.
		Матеріали справи не містять доказів того, що розмір спричиненої позивачеві матеріальної шкоди перевищує встановлений договором страхування ліміт.
		Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , як винуватців у вчиненні ДТП та наполягав стягненні спричиненої шкоди саме з відповідачів, ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» було залучено до справи лише в якості третьої особи і вимог до неї позивачем не заявлялося.
		У зв`язку з цим позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» не підлягають задоволенню.
		Судові витрати розподіляються відповідно до положень статті 141 ЦПК України.
		Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81,89, 141, 259, 263, 264-265, 280-284, 289, 351, 352, 354,355 ЦПК України суд,-
		.
		 ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», про відшкодування матеріальної шкоди  відмовити.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http:// www.reyestr.court.gov.ua.
		Відомості щодо учасників справи:
		позивач: Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф», місцезнаходження: 61058, м.Харків, пр.Незалежності, 13, код ЄДРПОУ 38494108;
		відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
		відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», ідентифікаційний код юридичної особи: 32404600, місцезнаходження юридичної особи: 04211, Україна, м. Київ, просп. Героїв Сталінграду, 4, корпус 6а, 2 поверх.
		 
		                 Суддя-С.М.Лисиченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...