Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/420/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2023. Зареєстровано: 23.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2023.
Дата набрання законної сили: 24.04.2024
Результат оскарження 24.04.2024 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/199/132/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                        
		                                   Справа № 199/420/22
		                                   (2/199/132/23) 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		18.08.2023 року     Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
		 
		у складі головуючого судді  Авраменка А.М.,
		при секретарі судового засідання  Хамула А.С.,
		 
		за участю представника позивача  Захарова С.К.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		21 лютого 2022 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого з урахуванням подальшого уточнення послалась на те, що вона є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» і користується послугами банку відповідно до Умов і правил надання банківських послуг. 06 листопада 2021 року приблизно о 10 годині 40 хвилин в аптеці «АНЦ» за адресою м. Дніпро, пл. Старомостова, 3-Д невідома особа викрала майно позивача, а саме мобільний телефон «Xiaomi 8» та кредитну картку, за фактом чого в подальшому було розпочато кримінальне провадження №12021046030001037. Виявивши факт крадіжки, позивач одразу зателефонувала до АТ КБ «ПриватБанк» задля блокування кредитної картки та фінансового номеру, викликала поліцію. У магазині «Київстар» за адресою м. Дніпро, вул. Пастера, 6-А позивачу було відмовлено у блокуванні SIM-картки та випустити нову, оскільки позивач через хвилювання не змогла згадати останні номери, на які телефонувала та не надала коробку смартфону. Після цього позивач звернулась до магазину Водафон з тим же проханням. 10 листопада 2021 року позивач приїхала до відділення АТ КБ «ПриватБанк» за адресою м.Дніпро, вул. Пастера, 6-А, де дізналась, що з її рахунку IBAN: НОМЕР_1 з використанням платіжної картки НОМЕР_2 були зняті кошти в загальному розмірі 25000 гривень, позивачу було надано нову картку з прив`язкою до іншого рахунку. Згідно банківської виписки від 10 листопада 2021 року по рахунку IBAN: НОМЕР_1 (платіжна картка НОМЕР_2 ), відкритого на ім`я позивача, за період з 06 по10 листопада 2021 року (угода №SAMDNWFC00003944957 від 16 квітня 2014 року) було усього надходжень 0 гривень, сума комісій 988 гривень, усього витрат 25143,5 гривень, кредитний ліміт 39000 гривень. Баланс на початку періоду 1510,52 гривень, а на кінець  26654,02 гривень. Зняття коштів після викрадення у позивача картки та мобільного телефону відбулось 06 листопада 2021 року о 10:56 год, 10:57 год, 10:58 год, 10:59 год та об 11:00 год у двох різних банкоматах за адресою м. Дніпро, вул. Пастера, 6-А, на такі банківські операції, проведені відповідачем, позивач згоди не надавала, провести їх банку не доручала, вважає, що вони були проведені невідомими особами, які отримали доступ до рахунку позивача. 07 грудня 2021 року позивач звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» із заявою про ознайомлення її з результатами проведеного розслідування службою безпеки банку по вищевказаним фактам, у відповідь на що листом від 26 грудня 2021 року банком позивача було повідомлено про неможливість повернення їй коштів, оскільки для їх зняття був правильно введений ПІН-код картки позивача. Від оператора АТ КБ «ПриватБанк» позивач дізналась також, що 06 листопада 2021 року після викрадення картки та мобільного телефону позивача було три спроби увійти до мобільного додатку Приват24 з помилковим введенням паролю, після чого на смартфон було надіслано пароль відновлення входу до мобільного додатку. Потім зателефонували на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» та за голосовими повідомленнями змінили ПІН-код викраденої кредитної картки позивача (новий ПІН-код було надіслано на викрадений мобільний телефон позивача), а вже потім відбулось зняття готівки в банкоматах з викраденої картки позивача. Позивач вважає, що нею не вчинено жодних ді чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. На підставі викладеного позивач просила суд визнати недійсними, такими, що не дозволені користувачем, транзакції, вчинені 06 листопада 2021 року по її банківському рахунку та викраденій картці, за наслідками яких було знято кошти на загальну суму 24988 гривень, скасувати заборгованість в розмірі 24000 гривень, скасувати нараховані комісії, пеню, штрафні санкції, проценти за користування кредитом, які утворились внаслідок зазначених недозволених транзакцій, зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на банківському рахунку позивача до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонований операцій 06 листопада 2021 року. Крім того, позивач, посилаючись на завдання їй відповідачем моральної шкоди, яка полягала в неможливості використання позивачем її рахунку, внесенні позивача відповідачем до реєстру боржників та блокування відповідачем можливості отримання позивачем кредитних коштів, вмовлянні працівниками відповідача, щоб позивач погасила кредитну заборгованість, яку створили крадії, необхідність витрачання позивачем значного часу, зокрема на звернення до суду із позовом до відповідача, задля вирішення виниклої ситуації, погіршення здоров`я позивача через безпідставні відмови відповідача задовольнити вимоги позивача у позасудовому порядку. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен день судового розгляду справи від початку отримання невідомою особою коштів за допомогою картки позивача та реального відшкодування моральної шкоди.
		Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 лютого 2022 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
		Ухвалами Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21, 24 січня 2022 року заяви про забезпечення позову повернуто заявнику.
		Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 травня 2022 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу відповідний строк для усунення виявлених недоліків її позову.
		Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2022 року у зв`язку із повним та своєчасним усуненням позивачем недоліків її позову позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.
		Ухвалами Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 жовтня 2022 року, 28 листопада 2022 року, 19 грудня 2022 року, 23 січня 2023 року (постановлена без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання), 12 травня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотань представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 жовтня 2022 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.
		Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, за клопотанням позивача до участі у справі залучено в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів».
		В останнє судове засідання позивач не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, в ході розгляду справи свої позовні вимоги підтримувала, просила їх задовольнити в повному обсязі з викладених у позові підстав та обставин.
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
		Інші учасники розгляду справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
		Представником відповідача АТ КБ «ПриватБанк» подано до суду відзив на позов, в якому представник просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав недоведеності та необґрунтованості заявлених позовних вимог, вказує, що банк не несе відповідальності перед позивачем та не може повертати грошові кошти. Позивач звернулась до банку лише 11 жовтня 2021 року, тобто після певного періоду часу після події. За змістом Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» саме клієнт несе повну відповідальність за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват24 з використанням передбачених засобів його ідентифікації та аутентифікації. Для зняття коштів з карти позивача було правильно введено ПІН-код карти. Без розголошення з боку позивача або недбалого поводження позивача з ПІН-кодом своєї картки інша особа не змогла б зняти чи переказати кошти. Наявність кримінального провадження не може свідчити про вчинення злочину стосовно позивача, а у АТ КБ «ПриватБанк» надійна система захисту рахунків клієнтів. У разі встановлення винної особи у кримінальному провадженні, у позивача виникне право в рамках кримінального провадження подати до суду відповідний позов про стягнення коштів із такої особи, однак на даний час відповідного вироку суду не існує.
		Також представником відповідача АТ КБ «ПриватБанк» були надіслані до суду письмові пояснення, в яких представник заперечував проти задоволення уточнених позовних вимог в повному обсязі, зазначив про підтримання раніше поданого відзиву. Зокрема представник відповідача послався на необґрунтованість вимог про завдання АТ КБ «ПриватБанк» моральної шкоди через відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями банку та переживаннями позивача, необґрунтованість грошового розміру моральної шкоди. Послався представник відповідача і на неналежність висновку експерта (психолога), оскільки така експертиза за клопотанням позивач у справі не призначалась.
		За вищевикладених обставин, керуючись положеннями ст.ст.211, 223, 240, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд цивільної справи по суті за наведеної явки учасників справи.
		Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
		Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Так, в судовому засіданні з наявних матеріалів цивільної справи та у відповідності до ст.82 ч.1 ЦПК України встановлено, що позивач та відповідач АТ КБ «ПриватБанк» з липня 2011 року перебувають у договірних правовідносинах. Зокрема на підставі підписаної позивачем Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку позивачу вказаним банком надаються банківські послуги, в тому числі на ім`я позивача було відкрито банківський рахунок IBAN НОМЕР_1 , видано платіжну картку НОМЕР_2 , а також на підставі укладеного між тими ж сторонами кредитного договору №SAMDNWFC00003944957 від 16 квітня 2014 року позивачу надано кредит шляхом встановлення на зазначений картковий рахунок відповідного кредитного ліміту. Викладені обставини підтверджуються також копіями виписок з рахунків позивача, копією Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг.
		Також в ході розгляду справи судом встановлено, що 06 листопада 2021 року по банківському рахунку IBAN НОМЕР_1 за допомогою використання картки № НОМЕР_2 (угода №SAMDNWFC00003944957 від 16 квітня 2014 року) здійснено шість транзакцій у вигляді зняття готівки через банкомати на загальну суму 24988 гривень, а саме: 1) зняття готівки в банкоматі CNCBPASTERASTR.6A, DNIPRO о 10 годині 56 хвилин 06 листопада 2021 року на суму 1047 гривень (сума у валюті картки); 2) зняття готівки в банкоматі CNCBPASTERASTR.6A, DNIPRO о 10 годині 57 хвилин 06 листопада 2021 року на суму 1047 гривень (сума у валюті картки); 3)зняття готівки в банкоматі CNCBPASTERASTR.6A, DNIPRO о 10 годині 58 хвилин 06 листопада 2021 року на суму 1047 гривень (сума у валюті картки); 4)зняття готівки в банкоматі CNCBPASTERASTR.6A, DNIPRO о 10 годині 58 хвилин 06 листопада 2021 року на суму 1047 гривень (сума у валюті картки); 5)зняття готівки в банкоматі CNCBPASTERASTR.6A, DNIPRO о 10 годині 59 хвилин 06 листопада 2021 року на суму 10400 гривень (сума у валюті картки); 6)зняття готівки в банкоматі CNCBPASTERASTR.6A, DNIPRO о 11 годині 00 хвилин 06 листопада 2021 року на суму 10400 гривень (сума у валюті картки). Наслідками зняття вказаної суми грошових коштів є облік кредитної заборгованості на таку суму позивача перед АТ КБ «ПриватБанк». Викладені обставини підтверджуються копіями довідок про рух коштів по рахунку, а також встановлено судом на підставі ст.82 ч.1 ЦПК України.
		При цьому зі змісту копій листів АТ КБ «ПриватБанк» від 14 жовтня 2022 року, 23 жовтня 2022 року судом встановлено, що о 10 годині 54 хвилини 06 листопада 2021 року, тобто за дві хвилини перед початком проведення вищевказаних транзакцій зі зняття грошових коштів з рахунку позивача, відбулась зміна ПІН-коду платіжної картки НОМЕР_2 , про викрадення якої зазначає позивач. Блокування ж вказаної картки позивача відбулось об 11 годині 01 хвилину 06 листопада 2021 року, в цей же час відбулось і блокування акаунту позивача у Приват24 та зняття позначки фінансового номеру з номеру телефону, про викрадення яких вказує позивач.
		06 листопада 2021 року позивач звернулась до ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, а саме про те, що 06 листопада 2021 року приблизно о 10 годині 40 хвилин в той час, коли позивач перебувала в аптеці «АНЦ», розташованій за адресою м. Дніпро, пл. Старомостова, 3-Д, невідома особа викрала у позивача належний їй мобільний телефон «Xiaomi Redmi 8» та кредитна карту «Універсальна» ПриватБанк № НОМЕР_2 , які позивач зберігала при собі у сумці. Крадіжку позивач виявила, коли вийшла за аптеки та дійшла до магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 117, після чого в той же день приблизно в 11 годині 06 хвилин позивач зателефонувала до АТ КБ «ПриватБанк» з метою повідомлення про крадіжку та блокування карти. В подальшому позивач звернулась до банку, де дізналась, що з її картки знято кошти в розмірі 25000 гривень. За вказаним фактом органом досудового розслідувано розпочато кримінальне провадження №12021046030001037 із кваліфікацією за ст.185 ч.2 КК України, а позивача визнано потерпілою. Досудове розслідування триває. Викладені обставини підтверджуються копією протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), рапортом, копіями чеку та коробки з-під мобільного телефону, копією витягу з ЄРДР, копією протоколу допиту потерпілого, копією заяви про залучення до провадження як потерпілого, копією переписки позивача з правоохоронним органом (поліцією).
		07 грудня 2021 року позивач звернулась до АТ КБ «Приватбанк» вже із письмовими заявами, в яких повідомила, що 06 листопада 2021 року приблизно о 10 годині 40 хвилин невідомі особи в аптеці «АНЦ», що розташована за адресою м. Дніпро, вул. Старомостова, 3-Д, викрали в неї мобільний телефон та кредитну карту «Універсальна» № НОМЕР_2 , з якої такі особи через банкомат зняли кошти в розмірі 25000 гривень. За даним фактом розпочато кримінальне провадження №12021046030001037 за ст.185 ч.1 КК України, за яким позивач є потерпілою. Повідомила позивач і про те, що вона своєчасно звернулась до працівників банку та повідомила про вказаний факт раніше. На підставі викладеного позивач просила повідомити її про результати розслідування службою безпеки банку вказаного факту, про наявність страхування від подібних випадків, надати копію договору, на підставі якого видавалась кредитна карта, не стягувати з позивача означені 25000 гривень кредитних коштів та відсотки. Викладені обставини підтверджуються копіями заяв позивача.
		У відповідь на вказані заяви позивача відповідач АТ КБ «ПриватБанк» своїми листами від 09, 13, 17, 24, 26, 28 грудня 2021 року повідомив про неможливість повернення знятих з картки позивача коштів, оформлення договору страхування не належить до компетенції банку, відсутність обов`язку у банку надавати копії договорів клієнтам, неможливість надання банком кредиту позивачу. Викладені обставини підтверджуються копіями відповідних листів.
		Матеріали цивільної справи не містять жодних доказів того, що позивач своїми умисними або необережними діями/бездіяльністю будь-яким чином сприяла вчиненню крадіжки її телефону та кредитної карти або розголошенню ПІН-коду чи іншої інформації, що давало б змогу з вини позивача отримати доступ до її картки, рахунку, додатку Приват24 тощо та провести оспорювані позивачем транзакції.
		Відповідно до копії медичної довідки та копії виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 03 грудня 2021 року позивач 30 листопада 2021 року зверталась до КНП «ЦПМСД» Підгороденської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, де позивач встановлено діагноз об`ємне новоутворення лівої лобної ділянки (14х8 мм) з цефалічним синдромом, хронічна вертеброгенна цервікалгія.
		Згідно копії висновку спеціаліста практичного психолога «Психологічної служби ДНУ ім. Олеся Гончара» щодо проведення експертного психологічного дослідження результати психологічної експертизи свідчать про наявні психологічні (моральні) страждання позивача, що могли бути спричинені ситуацією крадіжки телефону, коштів та судових розглядів і можуть бути психотравмуючим фактором. Дані ситуація залишає інтенсивний стресовий вплив на потерпілу у зв`язку з не завершенням судових розглядів. Зважаючи на особливості особистості, емоційно-вольової та когнітивної сфер потерпілої з психологічної точки зору, ситуація, що трапилася, могла завдати моральної шкоди.
		Листом від 17 травня 2023 року АТ КБ «ПриватБанк» повідомлено позивача про те, що 10 березня 2023 року між банком та ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір про відступлення права вимоги, на підставі якого вказане товариство набуло належних банку прав вимоги за кредитним договором №SAMDNWFC00003944957 від 16 квітня 2014 року. Копія листа наявна в матеріалах справи.
		Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про банки та банківську діяльність», Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705 (далі  Положення №705).
		Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до норм ст.11 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
		За змістом норм ст.ст.525, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		За змістом ст.ст.6, 627, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зокрема у визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		За змістом положень ст.ст.633, 634 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона  підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Нормою ст.1054 ЦК України визначено за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно ст.ст.1, 3 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит)  грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
		Положеннями ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено, що банківський кредит  будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
		Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
		За змістом ст.ст.202, 207, 626 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
		Положеннями ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
		Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач  фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Продукція  будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб. Послуга  діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Виконавець суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги.
		Нормою ст.1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Положеннями ст.1071 ЦК України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Відповідно до ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна картка  електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Держатель такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує цей платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного такого платіжного засобу. Неналежний переказ  рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежний платник  особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Неналежний отримувач  особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Нормою ст.14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Пунктами 2, 3 розділу VI Положення №705 передбачено, що емітент зобов`язаний надавати ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу, лише держателю електронного платіжного засобу. Банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу.
		Пунктами 5, 6 розділу VI Положення №705 визначено, що користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем. Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Пунктом 7 розділу VI Положення №705 встановлено, що емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Пунктом 8 розділу VI Положення №705 передбачено, що емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Згідно ст.37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Пунктом 9 розділу VI Положення №705 визначено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Нормою ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях.
		Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
		Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
		Так, виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства з урахуванням на усталену судову практику, зокрема чисельні правові висновки судів касаційної інстанції, саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Сам факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. За відсутності належних і допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною в таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року по справі №6-71цс15, у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2018 року по справі №552/2819/16-ц, від 14 лютого 2018 року по справі №127/23496/15-ц, від 20 червня 2018 року по справі №691/699/16-ц, від 03 липня 2019 року по справі №537/3312/16-ц, від 26 серпня 2020 року по справі №766/19614/18, від 21 квітня 2021 року по справі №751/6050/18, від 16 серпня 2023 року по справі №176/1445/22.
		Стосовно обставин спірних правовідносин сторін у даній цивільній справі, то в ході судового розгляду було встановлено, що позивач одразу, без жодних зволікань після виявлення втрати (викрадення) мобільного телефону із фінансовим номером та кредитної карти, виданої відповідачем АТ КБ «ПриватБанк», звернулась до вказаного відповідача з повідомленням про факт втрати платіжного засобу, а також з метою блокування кредитної картки/рахунку, всіх транзакцій за ними, акаунту мобільного додатку Приват24, зняття позначки фінансового номеру мобільного телефону. Одразу ж після цього в той же день позивача звернулась до правоохоронних органів із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, внаслідок чого було розпочато кримінальне провадження із кваліфікацією за ст.185 ч.2 КК України, в ході якого наразі встановлюється особа, яка протиправно заволоділа належним позивачу майном (телефон, кредитною картою), а також заволоділа грошовими коштами за допомогою викраденого у позивача майна. Разом з тим, до здійснення блокування відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» кредитного рахунку позивача невідомі особи встигли зняти через банкомати за допомогою шістьох оскаржуваних позивачем транзакцій грошові кошти, що потягло нарахування відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» позивачу кредитної заборгованості. При цьому, після заявленої події викрадення у позивача майна та за декілька хвилин до проведення оскаржуваних позивачем шістьох транзакцій мала місце зміна ПІН-коду кредитної карти позивача, що пояснює доступ до кредитного рахунку позивача та можливість проведення спірних транзакцій. За твердженнями позивача зміна ПІН-коду її кредитної карти відбувалось без її відома та дозволу, вочевидь, особами, які викрали таку карту у позивача разом з телефоном. Між тим, відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» не подано суду жодних доказів вчинення позивачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. Такі обставини з огляду на наведені вище правові позиції Верховного Суду дозволяють суду дійти висновку, що у позивача була дійсно відсутня воля на вчинення спірних транзакцій, а також вина у тому, що такі транзакції відбулись. Останнє, в свою чергу, свідчить про правомірність позовних вимог в частині визнання спірних транзакцій такими, що не були дозволені користувачем (неналежними), із подальшим зобов`язанням відповідача АТ КБ «ПриватБанк», як банку який обслуговує кредитний рахунок, відновити баланс такого рахунку до стану, що передував вчиненню спірних транзакцій.
		При цьому суд критично оцінює заперечення відповідача АТ КБ «ПриватБанк» проти навіть часткового задоволення позову, оскільки сама по собі відсутність вироку у кримінальній справі за фактом незаконного заволодіння невстановленими особами грошовими коштами із використанням карткового рахунку, кредитної картки, відкритих/виданих на ім`я позивача, не є підставою для відмови у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 26 серпня 2020 року в справі №766/19614/18). Посилання АТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що відповідач порушила Умови та Правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяв незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Вказаний відповідач не довів того, що позивач втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині вимог про скасування кредитної заборгованості, в тому числі комісії, пені, штрафних санкцій, процентів за користування кредитом, які утворились внаслідок спірних транзакцій, оскільки судом задоволено вимогу про відновлення стану кредитного рахунку позивача до моменту проведення спірних транзакцій, а відтак такі вимог є надмірними.
		Окрім того, відмовляючи у задоволенні означених позовних вимог, суд керувався і тим, що за змістом правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 10 жовтня 2019 року по справі №320/8618/15-ц, від 17 лютого 2021 року по справі №711/11121/18, позовні вимоги про скасування кредитної заборгованості та її складових є неефективним способом захисту.
		В той же час, не викликає в суду сумнівів заподіяння відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» позивачу моральної шкоди, яка виразилась у її моральних стражданнях та переживаннях, зумовлених не здійсненням вказаним відповідачем відновлення стану кредитного рахунку позивача, нарахуванням останній заборгованості за отримання кредитних коштів, які позивач фактично не отримувала, необхідністю докладати додаткових зусиль, витрачати час на судових захист своїх прав, що порушило звичайний уклад життя позивача. Разом з тим, позивачем не надано будь-яких доказів, що об`єктивно б свідчили про істотність заподіяної їй моральної шкоди і настання суттєвих негативних наслідків для його психологічного та/або фізичного стану. За таких обставин, а також враховуючи, що моральна шкода спричинена позивачу в більшій мірі не поведінкою відповідача, а невстановлених осіб, які викрали майно позивача та від її імені зняли кредитні кошти, суд вважає позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди такими, що з урахуванням вимог розумності та справедливості підлягають частковому задоволенню  шляхом стягнення з відповідача АТ КБ «ПриватБанк» моральної шкоди в розмірі 8000 гривень.
		За таких обставин суд критично оцінює та не приймає до уваги твердження сторони відповідача про відсутність підстав хоча б для часткового задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди. Крім того, посилковим є твердження сторони відповідача АТ КБ «ПриватБанк» про неналежність як доказу висновку спеціаліста практичного психолога «Психологічної служби ДНУ ім. Олеся Гончара» щодо проведення експертного психологічного дослідження, оскільки чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень (постанова Верховного Суду 05 лютого 2020 року по справі №461/3675/17, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року по справі №477/2330/18).
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, враховуючи положення ст.ст.133, 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що позивач на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору за даною категорією справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача АТ КБ «ПриватБанк», який є належним відповідачем за задоволеною частиною позовних вимог, на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимоги, тобто 2977,2 гривень.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст.6, 11, 15, 16, 23, 202, 207, 525, 526, 530, 626, 627, 629, 633, 634, 638, 1054, 1055, 1066, 1071, 1073, 1167 ЦК України, ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст.1, 3, 13 Закону України «Про споживче кредитування», ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.1, 14, 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п.п.2, 3, 5, 6, 7, 8, 9 розділу VI Положення №705, ст.ст.5, 12, 13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		 
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570; адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д), Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014; адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди  задовольнити частково.
		Визнати недійсними, такими, що не дозволені користувачем, транзакції, вчинені 06 листопада 2021 року по банківському рахунку НОМЕР_1 (картка № НОМЕР_2 ), відкритому на ім`я ОСОБА_1 , а саме наступні транзакції:
		- зняття готівки в банкоматі CNCBPASTERASTR.6A, DNIPRO о 10 годині 56 хвилин 06 листопада 2021 року на суму 1047 гривень (сума у валюті картки);
		- зняття готівки в банкоматі CNCBPASTERASTR.6A, DNIPRO о 10 годині 57 хвилин 06 листопада 2021 року на суму 1047 гривень (сума у валюті картки);
		- зняття готівки в банкоматі CNCBPASTERASTR.6A, DNIPRO о 10 годині 58 хвилин 06 листопада 2021 року на суму 1047 гривень (сума у валюті картки);
		- зняття готівки в банкоматі CNCBPASTERASTR.6A, DNIPRO о 10 годині 58 хвилин 06 листопада 2021 року на суму 1047 гривень (сума у валюті картки);
		- зняття готівки в банкоматі CNCBPASTERASTR.6A, DNIPRO о 10 годині 59 хвилин 06 листопада 2021 року на суму 10400 гривень (сума у валюті картки);
		- зняття готівки в банкоматі CNCBPASTERASTR.6A, DNIPRO о 11 годині 00 хвилин 06 листопада 2021 року на суму 10400 гривень (сума у валюті картки).
		Зобов`язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570; адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_2 (банківський рахунок НОМЕР_1 ), відкритому в Акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , до стану в якому цей рахунок перебував перед виконанням несанкціонованих (недозволених) користувачем фінансових операцій (транзакцій) від 06 листопада 2021 року, тобто станом на 10 годину 55 хвилин 06 листопада 2021 року.
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570; адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 8000 гривень.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовити.
		В порядку розподілу судових витрат по справі стягнути з Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570; адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) на користь на користь держави судовий збір в розмірі 2977,2 гривень.
		 
		Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		 
		 
		Суддя    А.М. Авраменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...