Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/22408/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); Самовільне залишення військової частини або місця служби.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2023. Зареєстровано: 23.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2023.
Дата набрання законної сили: 08.02.2024
Номер судового провадження: 1-кп/127/669/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023021420000030

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/22408/23
		Провадження № 1-кп/127/669/23 
		 
		                           
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		20.12.2023 м. Вінниця
		 
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області
		в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
		секретаря ОСОБА_2 , 
		за участю прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого  адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці кримінальне провадження № 42023021420000030 по обвинуваченню
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Нова Прилука,Липовецького районуВінницької області,проживаючого заадресою:  АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, раніше несудимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 призваний 27.02.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України під час мобілізації.
		Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 45дск від 27.02.2022 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу та призначено на посаду стрільця-взводу охорони військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та присвоєно шпк «солдат».
		Відповідно до ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», останній вважається військовослужбовцем, який проходить військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу під час мобілізації, на особливий період, є день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		Згідно з вимогами п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
		17.03.2014 ОСОБА_6 Президента України №303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України оголошено часткову мобілізацію та після його затвердження 17.03.2014 Верховною Радою України цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» розпочався особливий період.
		У зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, згідно з п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 год 30 хв 24.02.2022 введено воєнний стан. Згодом, строк дії воєнного стану в Україні був продовжений відповідними указами Президента України та триває на даний час. 
		Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов`язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов`язки й додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам`ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому, точно та вчасно виконувати покладені на нього обов`язки та поставлені йому завдання, додержуватись військової дисципліни, не допускати негідних учинків, виконувати розпорядок дня військової частини, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), а також у разі потреби відлучитись питати дозволу у командира відділення, а після повернення доповідати йому про прибуття.
		За змістом ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, окрім іншого, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
		Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України військовослужбовець військової служби призваний по мобілізації, військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
		Відповідно до ст. 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України наказом командира військової частини НОМЕР_1 встановлено розпорядок дня військової частини, в якому визначено, що о 06 год 00 хв у особового складу (для військовослужбовців, що знаходяться на казарменому положенні) розпочинається підйом, о 09 год 00 хв проводиться шикування особового складу та о 18 год 00 хв завершується робочий день.
		Під час проходження служби 23.02.2023, у військовослужбовця військової служби призваного по мобілізації військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 виник злочинний умисел тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 23.02.2023 приблизно 09 год, діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 та до 10 год 45 хв 26.02.2023 ухилявся від проходження військової служби, перебуваючи в різних місцях м. Вінниці, у тому числі за адресою свого місця проживання: АДРЕСА_1 , проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його із проходженням військової служби.
		У подальшому о 10 год 45 хв 26.02.2023 солдат ОСОБА_4 був зупинений поблизу будинку АДРЕСА_3 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , які на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 80 від 23.02.2023 проводили його розшук, із якими добровільно прибув до розташування військової частини НОМЕР_1 .
		За час відсутності у військовій частині НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , солдат ОСОБА_4 обов`язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами вказаної військової частини, правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також про самовільне залишення військової частини не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4  надав суду покази, відповідно до яких визнав, що має схильність до азартних ігор, зокрема до ігрових автоматів, внаслідок чого заборгував значні суми грошей різним своїм знайомим, в тому числі й військовослужбовцям, з якими разом проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 
		Розуміючи, що грошей для повернення боргів у нього немає, як пояснив ОСОБА_4 під час своїх показів у судовому засіданні 13.12.2023, він був засмучений з приводу необхідності перебувати на військовій службі разом зі своїми позикодавцями та пояснювати їм причини неповернення боргів. Саме тому він, неповідомивши нікого з командирів чи військовослужбовців, не прийшов на військову службу у визначений час, тобто 23.02.2023 на шикування о 09:00 год, оскільки вирішив віднайти спосіб повернути позичені гроші. З цією метою, зі слів ОСОБА_4 , він три доби ходив по місту Вінниці, одягнений у цивільний одяг, у пошуках своїх знайомих, які б змогли перепозичити йому кошти для повернення попередніх боргів. При цьому, мобільний телефон у обвинуваченого був відсутній через його пошкодження. Саме тому він не міг нікому зателефонувати чи прийняти дзвінки, а також не слідкував за годинником, внаслідок чого достеменно не орієнтувався в часі, зокрема протягом ранку 26.02.2023, коли його знайшли військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 . 
		Зі слів ОСОБА_4 , у неділю 26.02.2023 приблизно о 08:00 год ранку він повернувся до будинку по АДРЕСА_3 , у якому розташована його квартира. Зайшовши до сусідки на ім`я ОСОБА_7 , в якої зберігав ключі від квартири на час своєї відсутності, від неї довідався, що його розшукують військовослужбовці. Після чого одразу вийшов на вулицю та орієнтовно 1  1,5 год ходив по мікрорайону, з метою зустріти військовослужбовця, який його розшукував. Оскільки ОСОБА_4 нікого не зустрів, він знову повернувся до подвір`я будинку, в якому проживав, де його знайомий повідомив, що військовий чекає його біля місцевого стадіону. ОСОБА_4 одразу попрямував до стадіону, де зустрів свого командира відділення сержанта ОСОБА_8 та почав пояснювати йому причини своєї відсутності у військовій частині. Незабаром до них під`їхав військовослужбовець ОСОБА_9 , а згодом, через незначний проміжок часу  командир підрозділу майор ОСОБА_10 , після чого всі разом поїхали до військової частини. Протягом вказаних подій, як пояснив обвинувачений, він не слідкував за годинником через відсутність у нього мобільного телефону, а в часі орієнтувався лише приблизно. 
		Також ОСОБА_4 заперечив перебування ним у стані алкогольного сп`яніння на момент виявлення військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , хоча визнав той факт, що вживав незадовго до цього слабоалкогольну продукцію. 
		Після отримання часу на підготовку для дебатів, у наступному судовому засіданні 20.12.2023, ОСОБА_4 змінив покази та зазначив, що він пригадав більш точно час, коли вранці 26.02.2023 він зустрівся зі своїм командиром відділення ОСОБА_8 . Зокрема зазначив, що того ранку у дворі будинку чув розмову своїх сусідів з того приводу, що хтось із них мав бути на Муніципальному ринку м. Вінниці до 09:00 год ранку, з чого зробив висновок, що із врахуванням відстані від їх будинку до ринку, до 09:00 год ранку був ще достатній час. Після чого він пішов шукати ОСОБА_8 по мікрорайону, однак на відміну від попередніх показів, в яких зазначив, що витратив на ці пошуки близько 1  1,5 години, ОСОБА_4 зазначив, що ці пошуки тривали не більше 20 хвилин. Після чого він пішов на стадіон, де й зустрів ОСОБА_8 . При цьому ОСОБА_4 підтвердив попередні покази, що мобільного телефону у нього не було, за годинником він не слідкував, однак цього разу точно пригадав та впевнений, що із ОСОБА_8 він зустрівся на стадіоні до 09:00 год ранку і з цього моменту залишався біля нього весь час. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8  повідомив суду, що він є мобілізованим військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді командира відділення взводу охорони у званні сержанта, а ОСОБА_4 є його безпосереднім підлеглим. 
		Свідок зазначив, що 23.02.2023 ОСОБА_4 повинен був о 08:00 год повернутись до військової частини після свого вихідного, однак не з`явився вчасно. Після того, як ОСОБА_4 був відсутній на шикуванні 0 09:00 год, свідок невідкладно доповів про цю подію командиру майору ОСОБА_10 . Також свідок зауважив, що йому відомо про пошуки ОСОБА_4 військовослужбовцями його військової частини протягом трьох днів, однак сам він перебував на чергуванні. Після чергування, отримавши вихідний, сам вирішив приєднатись до пошуків ОСОБА_4 , оскільки це був його безпосередній підлеглий. 26.02.2023 у ранковий час свідок приїхав за домашньою адресою обвинуваченого та ходив по подвір`ях будинків по АДРЕСА_3 , розпитуючи перехожих про ОСОБА_4 . Через деякий час до нього підійшов знайомий ОСОБА_4 та пояснив свідкові, що ОСОБА_4 знає про те, що його розшукують з військової частини та пообіцяв прийти сам до місцевого стадіону. Саме до стадіону пішов свідок та очікував там ОСОБА_4 . 
		Перебуваючи на стадіоні та очікуючи ОСОБА_4 , свідок зателефонував ще одному військовослужбовцю зі своєї частини, а саме ОСОБА_9 , якому повідомив про своє місцезнаходження й про те, що чекає на ОСОБА_4 . Незабаром до нього приєднався ОСОБА_9 , після чого з`явився ОСОБА_4 , який був засмучений, вибачався за свою поведінку, однак причин своєї поведінки їм не пояснив. Після чого свідок о 10:40 год зателефонував майору ОСОБА_10 та повідомив про місцезнаходження обвинуваченого. Приблизно об 11:00 год до них приїхав майор ОСОБА_10 , який забрав із собою ОСОБА_4 та разом із ним поїхали до військової частини. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9  повідомив суду, що він є мобілізованим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та проходив службу у одному підрозділі з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . До вказаних подій нарікань з боку командирів на поведінку ОСОБА_4 не було. Свідок зазначив, що 23.02.2023 він мав заступати у наряд разом із ОСОБА_4 , однак останній просто не прийшов на військову службу. Після завершення чергування, 26.02.2023 свідок перебував за місцем свого проживання у с. Агрономічне Вінницької ОТГ. Того ж дня, о 08:25 год йому зателефонував командир відділення ОСОБА_8 та запропонував приєднатись до пошуків ОСОБА_4 . Також повідомив, що зі слів сусідів ОСОБА_4 , останній перебуває дома, йому відомо, що його розшукують і ОСОБА_8 чекає на зустріч із останнім в районі стадіону по АДРЕСА_3 . Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що після вказаного телефонного дзвінка, він сів до власного автомобіля та одразу поїхав до місця, про яке йому повідомив ОСОБА_8 , а саме стадіону по АДРЕСА_3 . Коли приїхав до стадіону, зустрів там ОСОБА_8 , а через деякий час до них приєднався ОСОБА_4 , який розплакався, почав просити вибачення за свій вчинок, однак причин своєї поведінки їм не повідомив. Згодом приїхав командир та разом із ОСОБА_4 поїхали до військової частини. 
		Свідок ОСОБА_10  повідомив суду, що він проходить військову служба на посаді командира роти охорони військової частини НОМЕР_1 у званні майора Збройних Сил України, а обвинувачений ОСОБА_4 є його підлеглим. 23.02.2023 о 09:00 год командир відділення ОСОБА_8 повідомив йому, що солдат ОСОБА_4 не прибув на ранкове шикування з невідомих причин. Після чого ОСОБА_10 доповів про вказану подію старшому за званням офіцеру та організував пошуки ОСОБА_4 , відправивши пошукову групу, у тому числі й за місцем його проживання. Лише на третій день пошуків, 26.02.2023 в першій половині дня, більш точного часу він не пам`ятає, йому зателефонував ОСОБА_8 та повідомив, що знайшов ОСОБА_4 за місцем його проживання. Після чого він виїхав за вказаною адресою, де поспілкувався із ОСОБА_4 . Останній не назвав жодної поважної причини своєї відсутності на військовій службі, тому вони разом виїхали до військової частини. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11  пояснив суду, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України, служить на посаді командира взводу роти охорони військової частини НОМЕР_1 у званні старшого лейтенанта, а ОСОБА_4 є його підлеглим. Свідок зазначив, що ОСОБА_4 не з`явився на військову службу у 20-х числах лютого 2023 року, неповідомивши нікого про причини своєї відсутності. У зв`язку із його зникненням, були організовані пошуки ОСОБА_4 у всіх відомих місцях можливого перебування. В ході його розшуку було з`ясовано, що ОСОБА_4 має схильність до азартних ігор, тому пошукові групи перевіряли, в тому числі й відповідні заклади, де були встановлені ігрові автомати. Лише на третій день ОСОБА_4 знайшов його сержант неподалік від місця проживання. В подальшому його було доставлено до військової частини, однак до несення військової служби ОСОБА_4 допущено не було та зброю більше не видавали. 
		Також в ході судового розгляду були досліджені надані суду стороною обвинувачення письмові докази. 
		Так, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2022 № 45дск, солдата ОСОБА_4 з 27.02.2022 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду стрільця взводу охорони. 
		Відповідно до матеріалів службового розслідування, зокрема, до Акта службового розслідування №79/18, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2023, підставою його проведення став Наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 84 від 23.02.2023 про призначення службового розслідування у зв`язку з вчиненням ОСОБА_4 правопорушення, яке полягало в тому, що 23.02.2023 о 09:00 год на ранковому шикуванні, що проводилося на території військової частини НОМЕР_1 , начальником відділу передавальних радіопристроїв інформаційно-телекомунікаційного вузла майором ОСОБА_10 було виявлено неприбуття на службу стрільця взводу охорони солдата ОСОБА_4 після наданого йому відпочинку, зв`язок з ним був відсутній. 
		Крім того, вищевказаним актом було встановлено наступне. 
		Розшук солдата ОСОБА_4 за місцем фактичного проживання та можливого знаходження з 23 по 25.02.2023 результату не дав. 
		26.02.2023 об 11:00 год особовим складом групи розшуку та затримання військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 виявлено біля фактичного місця проживання на вул. Зулінського та доставлено до місця проходження військової служби.
		В своїх письмових поясненнях солдат ОСОБА_4 повідомляв, що не прибув на службу у зв`язку з тим, що 21.02.2023 програв в букмекерській конторі по АДРЕСА_4 гроші в сумі 27 000 грн. Так як був винен своїм товаришам з військової частини гроші в загальній сумі 8 400 грн, які обіцяв повернути по виплаті грошового забезпечення, то побоявся вийти на службу, оскільки не міг це їм пояснити. Крім того, у нього є ще грошовий борг перед цивільними особами не менш ніж на 52300 грн. Гроші, які брав в борг, використовував для азартних ігор, а саме: рулетка, парі матч, ставки тощо. З 23 по 25 лютого тинявся по місту, ночував де приходилось, практично не спав. 26 лютого з`явився в себе на районі. В районі заводу ГПЗ на стадіоні зустрів свого побратима ОСОБА_12 , який після цього подзвонив командиру та повідомив, що він з`явився. Жодної поважної причини невиходу на службу не зазначив. Також в своїх письмових поясненнях обвинувачений просив вибачення за свій вчинок, за те, що підвів командира та товаришів по службі, свою вину визнає повністю та щиро розкаюється у скоєному.
		В ході службового розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_4 в умовах воєнного стану, після наданого йому часу для відпочинку (відновлення) з 09:00 год 21.02.2023 до 09:00 год 23.02.2023 не повернувся на службу в зазначений час, а саме о 09:00 год 23.02.2023, без поважних причин. При цьому солдату ОСОБА_4 попередньо неодноразово доводилися вимоги законів України щодо відповідальності за кримінальні правопорушення. 
		Наказом командира військової частини НОМЕР_1 про результати проведення службового розслідування № 12 від 07.03.2023 солдата ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану. Матеріали службового розслідування передано до Вінницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері. 
		Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		В достовірності та об`єктивності досліджених судом доказів у суду сумніву не виникає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються між собою, є належними, допустимими та достатніми, у зв`язку з чим суд їх прийняв. 
		Будь-яких протиріч у досліджених доказах, що мають істотне значення для висновків суду, не встановлено. Відтак, суд вважає можливим покласти надані стороною обвинувачення докази в підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, в основу обвинувального вироку, оскільки вони здобуті з дотриманням норм чинного законодавства, а також підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті. 
		При цьому суд зауважує, що під час судового розгляду даного кримінального провадження судом були створені всі необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов`язків і здійснення прав, у тому числі і права на захист. 
		Оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена як письмовими доказами, зокрема матеріалами службового розслідування щодо неприбуття на службу без поважної причини з 23 по 26.02.2023, так і показаннями допитаних судом свідків  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які є послідовними та повністю узгоджуються між собою і з письмовими доказами. Крім того, всі допитані судом під присягою свідки в суді надали показання аналогічні тим, які надавались ними під час проведення службового розслідування, тому підстав піддавати їх сумніву немає. 
		Щодо показань обвинуваченого, то ОСОБА_4 фактично не заперечує самовільне залишення ним місця проходження військової служби, хоча й не визнає тривалість цього періоду, який є кримінально караним. Однак протилежного суду стороною захисту не доведено. 
		У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18.01.1978, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21.07.2011, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
		Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 , у судовому засіданні не встановлено.
		При кваліфікації дій обвинуваченого, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 05.04.2018 в справі № 658/1658/16-к, відповідно до якої кваліфікація злочину  це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому КК, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.
		Самовільне залишення військової частини та нез`явлення вчасно на службу без поважних причин полягає в тому, що, залишивши військову частину або місце служби на законній підставі та маючи об`єктивні можливості для повернення в установлений час, військовослужбовець своєчасно до частини не з`являється і перебуває поза її розташуванням понад установлений строк. При цьому нез`явлення вчасно на службу само по собі не утворює складу злочину, який пов`язаний із нез`явленням вчасно на службу та формується тільки за відсутності поважних причин такого вчинку.
		Поважними причинами нез`явлення вчасно на службу можуть бути: хвороба військовослужбовця, його родичів, перешкоди стихійного характеру, поломка транспортного засобу та інші причини. Питання щодо наявності поважних причин нез`явлення вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи. 
		Початком нез`явлення вчасно без поважних причин на службу для всіх категорій військовослужбовців вважається закінчення встановленої тривалості правомірного перебування поза службою. 
		Під розташуванням військової частини розуміється територія, на якій розташовано підрозділи та служби частини. 
		Місце служби  це будь-яке місце, яке збігається з розташуванням військової частини та визначене військовослужбовцю для виконання обов`язків з військової служби протягом встановленого часу, або місце, де він повинен перебувати за наказом або за розпорядженням командування. 
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 «поза розумним сумнівом» знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та вважає, що його дії вірно кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення військової частини, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби) без поважних причин, в умовах воєнного стану. 
		Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
		Відтак, суд, за внутрішнім переконанням, дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини дозволять ухвалити обвинувальний вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_4 . 
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними у пунктах 1, 2, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинене кримінальне правопорушення, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке, з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень.
		На підставі вимог статті 65 КК України суд призначає покарання за вчинене кримінальне правопорушення відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Відповідно до характеризуючих даних ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на момент вчинення інкримінованого злочину був військовослужбовцем, захоплюється азартними іграми, що не заперечується самим обвинуваченим. 
		Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшували б покарання обвинуваченого та обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжували б покарання судом не встановлено. 
		Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
		На підставі вищевикладеного, з урахуванням обставин справи (злочин вчинено військовослужбовцем ЗСУ в умовах воєнного стану), тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином), відсутність шкоди від злочину, особи обвинуваченого (раніше несудимий, на обліках в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, захоплюється азартними іграми), який не визнав всі обставини вчиненого злочину, викладені в обвинувальному акті, хоча й не заперечував факту самовільного залишення ним військової частини без поважних причин, також враховуючи відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, з метою захисту прав і законних інтересів особи, суспільства і держави, зважаючи на вимоги справедливості і мету правосуддя, враховуючи позицію сторін судового провадження щодо необхідної міри покарання, суд дійшов переконання, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк. 
		Саме таке покарання, на думку суду, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є гуманним, справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, а також для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому, досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України, та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року. При цьому, визначене покарання не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності. 
		Крім того, суд вважає необхідним зауважити, що самовільно залишивши військову частину без поважних причин в умовах воєнного стану та проводячи час на власний розсуд діючий військовослужбовець подає іншим військовослужбовцям ганебний приклад нехтування вимогами військової дисципліни, що в свою чергу підриває не лише боєготовність військових формувань, але й авторитет Збройних Сил України в цілому.
		Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_4 було затримано 13.06.2023.
		Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.06.2023 по справі № 127/17193/23 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. 
		Тому з урахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 необхідно зарахувати у строк покарання період його попереднього ув`язнення під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з моменту його фактичного затримання і по дату набрання вироком законної сили.
		Початок строку відбування покарання слід рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		Накладені арешти, речові докази та процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65, 66, 407 КК України, ст. ст. 371, 373, 374 КПК України,суд - 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
		Відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати  ОСОБА_4 у строк покарання період його тримання під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 13.06.2023 по дату набрання вироком законної сили.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дати набрання вироком законної сили.
		Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили, але не більше ніж на 60 днів.
		Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...