Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 177/1211/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2023. Зареєстровано: 23.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2023.
Дата набрання законної сили: 04.04.2024
Результат оскарження 04.04.2024 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/177/560/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 177/1211/23
		Провадження № 2/177/560/23 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		Іменем України
		18 грудня 2023 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді Строгової Г.Г.
		за участі: 
		секретаря судового засідання Дятел К.Ю. 
		позивача ОСОБА_1 
		представника позивача ОСОБА_2 
		відповідача ОСОБА_3 
		представника відповідача ОСОБА_4 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих грошових коштів,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначила, що 07.12.2021 між нею та відповідачем  ФОП ОСОБА_3 був укладений договір поставки сонячної електростанції №0712. 
		Згідно п. 4.1 зазначеного договору ФОП ОСОБА_3 (далі- постачальник) зобов`язується встановити їй, ОСОБА_1 (далі - замовник), сонячну електростанцію відповідно до умов цього Договору у терміни, які вказані у Комерційній пропозиції. Як правило, термін поставки обладнання складає 60 робочих днів з моменту внесення замовником передплати за обладнання. Постачальник буде доводити до відома замовника про заплановану дату відгрузки СЕС по телефону, факсу або електронній пошті (п.4.4. договору).
		Враховуючи те, що вона замовляє у відповідача встановлення сонячної електростанції з викупом всіх комплектуючих, бонусом для неї було безкоштовне підключення даного обладнання та його перевірка з боку відповідача. 
		Вказує, що вони узгодили всі суттєві умови договору, визначили місце встановлення сонячної електростанції та домовилися про поступову оплату за цим договором до повної оплати, тобто декількома платежами. При цьому, остаточний розрахунок за цим договором буде проведений після того, як відповідач здійснить підключення та запуск сонячної електростанції, чим підтвердить якість та працездатність встановленого обладнання на замовлену потужність у 30 кВтхч.
		Кількість, асортимент та технічні характеристики обладнання вказані в Комерційній пропозиції, яка є невід`ємним додатком до цього договору (п. 1.2. Договору).
		Відповідно узгодженої з нею та підписаної ОСОБА_3 . Комерційної пропозиції, встановленню підлягало обладнання на загальну суму 20000 доларів США.
		Відповідно до п. 3.1 договору оплата за обладнання здійснюється наступним чином: протягом 1 (одного) банківського дня від дати укладання цього договору замовник вносить предоплату за обладнання постачальнику у розмірі 330600 грн. 
		Сторони мають право, за згодою, змінити форму розрахунків згідно даного Договору, про що сторонами має бути укладено додаткову угоду (п. 3.2. Договору).
		На виконання вищевказаних умов договору, в цей же день, тобто 07.12.2021 року, нею була сплачена предоплата відповідачу у розмірі 12000 доларів США (курс 27,55 грн. за долар США), що еквівалентно 330600 грн. (12000*27,55=330600). 09.12.2021 вона сплатила відповідачу за даним договором 1500 доларів США. 
		23.02.2022 вищевказана сонячна електростанція була встановлена на території її подвір`я за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом розташування в два ряди сонячних панелей, але не підключена. Для того, аби встановлену електростанцію запустити та перевірити її потужність, необхідно надати пакет документів для її реєстрації та укладання відповідних договорів в обленерго, що нею і було зроблено.
		За фактом встановлення даної електростанції вона повинна додатково сплатила відповідачу вартість заявлених в Комерційній пропозиції та фактично використаних 1,9 м. кабелю PV-F 6.0 та 9,0 м. кабелю силового *10+1*6 ВВГ мідного у розмірі 500 доларів США.
		Через військову агресію російської федерації проти України здійснити наступний платіж по договору поставки сонячної електростанції №0712 вона змогла тільки 20.03.2022 у розмірі 3900 доларів США та 18.05.2022 - у розмірі 2 000 доларів США.
		Наприкінці травня 2022 року фахівці запустили встановлену на території подвір`я електростанцію. Після того, як дана електростанція почала працювати та виробляти електроенергію, вона зі своїм чоловіком, помітили, що нижні ряди фотопанелей 2 ряду сонячних панелей знаходяться в затінку та не виробляють електроенергію, що суттєво знижує потужність встановленої електростанції. На початку серпня 2022 року вона подзвонила ОСОБА_3 та повідомила про виявлену проблему та сказала про своє бажання остаточно розрахуватися за даним договором. Виявлена проблема була усунута відповідачем.
		Після усунення вказаних недоліків, вони перейшли до оплати за даним договором. По її розрахункам, станом на серпень 2022 року вона повинна була сплатити відповідачу за договором поставки сонячної електростанції №0712 залишок у розмірі 600 доларів США. (20000-12000-1500-3900-2000=600 доларів США) та окремо 500 доларів США за фактично використані кабелі (зазначені в Комерційній пропозиції), тобто всього 1100 доларів США.
		Однак, відповідач не погодився з нею та сказав, що вона повинна сплатити йому не 1100 доларів США, а 3100 доларів США, оскільки вона не сплатила у травні 2022 року перший платіж у розмірі 2000 доларів США. Вона пояснила, що вона вже платила йому ці 2000 доларів США, про що відповідача виписував їй квитанцію, однак відповідач не погодився з нею і наполягав на сумі 3100 доларів США, посилаючись на те, що в нього дана сума по квитанції не проходить по бухгалтерії та ніде не зазначена. Оскільки, вона не змогла найти квитанцію до прибуткового касового ордеру від 18.05.2022 в розмірі 2 000 доларів США, а відповідач наполягав на сплаті саме 3100 доларів США та квапив її розрахуватися з ним. Тому, під його натиском, вона була вимушена сплатити суму, на якій наполягав відповідач, мотивуючи це тим, що вона ухиляється від виконання умов договору і 31.07.2022 вона здійснила останній платіж за вищевказаним договором у розмірі 3 100 доларів США. 
		Приблизно через 2 тижні після останньої оплати за договором у розмірі 3100 доларів США вона в документах на реєстрацію з обленерго знайшла квитанцію до прибуткового касового ордеру від 18.05.2022 в розмірі 2000 доларів США. Про що одразу повідомила відповідача і вказала що переплатила за договором поставки сонячної електростанції №0712 грошові кошти у розмірі 2000 доларів США та поросила повернути надлишок сплачених грошей.
		Вказує, що вони неодноразово зустрічалися з цього приводу, спочатку відповідач вибачався та обіцяв повернути ці грошові кошти, але потім почав видумувати якісь історії та в результаті взагалі відмовився від їх повернення. Таким чином, мирним шляхом їм не вдалося врегулювати дану ситуацію, у зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав щодо стягнення безпідставно отриманих коштів відповідачем. 
		Просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь безпідставно отримані грошові кошти в сумі 2000 доларів США, що еквівалентно 73137,20 грн. та судовий збір сплачений нею при подані позовної заяви. 
		Ухвалою судді від 26 червня 2023 року відкрито провадження у справі та постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 19).
		25.07.2023 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказував, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Після підписання договору поставки сонячної електроенергії №0712 від 07.12.2021 позивачем було здійснено оплату в розмірі 12000 доларів США, потім 09.12.2021  1500 доларів США, і вже після цього чоловік позивача зателефонував йому і сказав, що вони нібито загубили одну квитанцію, на що він сказав, що ними здійснювалися два платежі, на які він видавав їм квитанції. 
		Роботи були виконані та здані позивачу 23.02.2022, все було встановлено і вони домовлялись про чергову оплату, але оплату позивач не здійснила, у зв`язку з початком війни в країні, та він чекав коли позивач зможе здійснити оплату.
		Перед початком робіт, як зазначила сама позивач в своєму позові вони визначили та узгодили місце встановлення сонячної електростанції, але позивачеві після виконання робіт не сподобалось розташування панелей, на що відповідач погодився безоплатно перевстановити сонячні панелі, до того ж для встановлення панелей на дах будинку їм довелось застосувати інші кріплення, що було здійснено за рахунок відповідача.
		Вказує, що після того коли залишився останній платіж в сумі 1100 доларів США, чоловік позивача їх привіз але наполягав, що вони десь втратили одну з квитанцій до прибуткового касового ордеру а саме квитанцію на 2000 доларів США, і просили видати дублікат. На що він погодився, виписав квитанцію до прибуткового касового ордеру де зазначив суму 3100 доларів США. з яких на 2000 доларів США - дублікат, але помилково надав не квитанцію до касового ордеру, а сам прибутковий касовий ордер який повинен був залишитись у нього.
		Вважає, що прибутковий касовий ордер від 31.07.2022 року як письмовий доказ сплати за договором поставки сонячної електроенергії №0712 від 07.12.2021 року, не може беззаперечно підтверджувати факт здійснення оплати, та бути взятий до уваги як належний доказ, оскільки такий документ має зберігатись на підприємстві, установі, до того ж зазначений бухгалтерський документ не містить всіх обов`язкових реквізитів, передбачених положенням, зокрема, податкового коду ФОП, кореспондуючого рахунку бухгалтерського обліку, що використовується при проведенні даної операції, документів на підставі яких вноситься готівка (зазначення договору, номеру та дати такого). Належним доказом може бути квитанція до прибуткового касового ордеру, але така зберіглась у нього, який мав залишатись у позивача, де зазначено що з суми 3100 доларів США - на 2000 доларів США це дублікат.
		В задоволенні позовних вимог просив відмовити в повному обсязі (а.с. 31-33, 70).
		Ухвалою суду від 07.11.2023 замінено відповідача ОСОБА_3 на належного відповідача Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (а.с. 62).
		Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.
		Відповідач ФОП ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 , в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на заперечення зазначені у відзиві на позовну заяву, у задоволені позовних вимог просили відмовити у повному обсязі. 
		Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України. 
		Вислухавши сторони, їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, серед іншого, є договори та інші правочини.
		Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. 
		Відповідно до ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. 
		Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
		В судовому засіданні встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 (далі замовник) та відповідачем ФОП ОСОБА_3 (далі постачальник) 07.12.2021 укладено договір поставки сонячної електростанції №0712 (а.с. 7-9).
		Згідно п. 4.1. постачальник зобов`язується встановити замовнику сонячну електростанцію відповідно до умов цього Договору у терміни, які вказані у Комерційній пропозиції. Як правило, термін поставки обладнання складає 60 робочих днів з моменту внесення Замовником передплату за обладнання.
		Постачальник буде доводити до відома замовника про заплановану дату відгрузки СЕС по телефону, факсу або електронній пошті (п.4.4. Договору).
		Відповідно до п. 1.2 Договору, кількість, асортимент та технічні характеристики обладнання вказані в Комерційній пропозиції, яка є невід`ємним додатком до цього Договору.
		Відповідно узгодженої між сторонами Комерційної пропозиції від 07.12.2021, встановленню підлягає наступне обладнання: 54 фотоелектричних модуля Lp Solar 550 Вт, вартість яких складає 11988 долари США; 1 інвертор сітьовий Solis-30K-5G-DS (30 кВт, 3 фази, 3 МРРТ), вартість якого складає 2200 доларів США;1,9 м. кабелю PV-F 6.0 (по факту); 9,0 м. кабелю силового *10+1*6 ВВГ мідний (по факту); 1 захисне обладнання, вартість якого складає 250 доларів США; 1 кріплення фотомодулей наземної металоконструкції чер/мет., вартість якої складає 3510 доларів США; 1 лічильник «зелений тариф» + модем, вартість якого складає 400 доларів США; монтажні роботи/введення станції в експлуатацію, вартість якої складає 2000 доларів США; персональна знижка складає - 348 доларів США, на загальну суму 20000 доларів СШ (а.с. 10).За фактом встановлення даної електростанції позивач повинна додатково сплатила відповідачу вартість заявлених в Комерційній пропозиції та фактично використаних 1,9 м. кабелю PV-F 6.0 та 9,0 м. кабелю силового *10+1*6 ВВГ мідного у розмірі 500 доларів США, що не оспорювалося сторонами.
		Пунктом 3.1. договору встановлено, що оплата за обладнання здійснюється наступним чином: протягом 1 (одного) банківського дня від дати укладання цього договору замовник вносить предоплату за обладнання постачальнику у розмірі 330600 грн. Сторони мають право, за згодою, змінити форму розрахунків згідно даного Договору, про що сторонами має бути укладено додаткову угоду (п. 3.2. Договору).
		Позивачем було виконано умови договору щодо оплати за обладнання. З наданих суду квитанцій вбачається, що позивачем сплачено відповідачу 07.12.2021  12000 доларів США, 09.12.2021  1500 доларів США, 20.03.2022  3900 доларів США, 18.05.2022  2000 доларів США та 31.07.2022  3100 доларів США (а.с. 11-12), тобто загалом було сплачено 22500 доларів США, в той час як умовами договору сума, яка підлягає сплаті становить 20000 доларів США (згідно комерційної пропозиції) + 500 доларів США (за використаний кабель), таким чином позивачем переплачено 2000 доларів США. 
		Позивач в позовній заяві зазначала та підтвердила в судовому засіданні, що про переплату нею 2000 доларів США вона повідомила відповідачу, надавши йому квитанцію на підтвердження цього та поросила повернути їй переплачену суму грошових коштів, однак відповідачем вказана грошова сума до теперішнього часу не повернута. 
		Відповідач заперечуючи позовні вимоги у судовому засіданні вказував, що останнім платежем 31.07.2022 позивач йому сплатила 1100 доларів США, а зазначена у квитанції сума 3100 доларів США зазначена з урахуванням 2000 доларів США, які були сплачені позивачем 18.05.2022, на підтвердження чого надав суду копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 31.07.2022 на суму 3100 доларів США, в якій зазначено, що 2000 доларів США з яких (дублікат) (а.с. 34). Надану відповідачем квитанцію суд не вважає належним доказом, оскільки вона спростовуються квитанцією наданою позивачем про сплату 18.05.2022 відповідачу 2000 доларів США, яка підписана відповідачем з поміткою сплачено (а.с. 12). 
		Відповідно статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес попри способи, перелічені у даній нормі, іншим способом, що встановлений договором або законом. 
		Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
		Згідно ч. 1ст.1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17(провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що предметом регулювання глави 83ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
		Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
		Загальна умова ч. 1 ст.1212ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
		Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.
		Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
		Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
		Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.11, ч. ч. 1, 2 ст.509ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу.
		Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1ст. 526 ЦК України).
		Згідно ч. 1ст.177ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
		Частиною 1ст.202ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Тлумачення положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.11, ч. 1 ст.177, ч. 1 ст.202, ч. 1 ст.1212ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
		Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені ч. 2 ст. 11 ЦК України.
		У той самий час сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Водночас сплата однією стороною грошових коштів другій стороні поза межами платежів, передбачених договором чи договорами, зокрема переплата понад визначену в договорі (договорах) суму, не може бути визнана такою, що здійснена на підставі відповідного договору.
		Згідно ст.1213ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
		Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 912/2601/19, від 26.05.2021 у справі № 202/7994/17.
		Враховуючи наведене, а також, зважаючи на те, що відповідачем було безпідставно набуто грошові кошти за рахунок коштів переплачених позивачем понад визначених договором поставки сонячної електростанції № 0712 від 07.12.2021, та в теперішній час вказані грошові кошти не повернені, що встановлено в судовому засіданні та матеріалах справи відсутні докази повернення вказаних грошових коштів, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 2000 доларів США.
		Крім того відповідно до положення п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений та документально підтверджений судовий збір в розмірі 1073,60 гривень (а.с. 6). 
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263-265 ЦПК України,  -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутих грошових коштів  задовольнити. 
		Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) доларів США. 
		Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Повний текст судового рішення складено 22.12.2023.
		 
		Суддя                                        Г.Г. Строгова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...