Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2891/19 : не визначено.
Надіслано судом: 22.12.2023. Зареєстровано: 23.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2023.
Дата набрання законної сили: 12.12.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 грудня 2023 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  911/2891/19 
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Васьковського О.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я., 
		 
		за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
		розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" 
		на ухвалу Господарського суду Київської області (суддя С.Ю.   Наріжний) від 01.11.2022 
		та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - С.В.   Сотніков, судді: О.С.   Копитова, О.М.   Остапенко) від 15.08.2023 
		за заявою боржника фізичної особи ОСОБА_1 
		про неплатоспроможність фізичної особи. 
		 
		Учасники справи:
		представник кредитора (ТОВ "Фінансова компанія "Інновація") - Філатова О.С., адвокат,
		представник боржника - ОСОБА_1 , особисто,
		керуючий реалізацією майна боржника - арбітражний керуючий Карасюк   О.В.
		 
		1.          Короткий зміст вимог
		1.1.          19.12.2019 Господарський суд Київської області ухвалив відкрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 (далі - Боржник) за її заявою за правилами Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), ввести процедуру реструктуризації боргів Боржника, мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначити керуючим реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Карасюка   О.В. тощо.
		13.07.2020 Господарський суд Київської області постановив припинити процедуру реструктуризації боргів Боржника, повноваження керуючого реструктуризацією Боржника арбітражного керуючого Карасюка   О.В., визнати Боржника банкрутом та ввести процедуру погашення боргів, призначити керуючим реалізацією майна Боржника - арбітражного керуючого Карасюка   О.В. тощо.
		1.2.          28.12.2020 Боржник подав заяву про "вилучення" зі складу ліквідаційної маси Боржника домоволодіння (складається з житлового будинку з мансардою (літ.А-1), загальною площею: 225,70 кв.м., житлова площа 128,80 кв.м., матеріалів стін-цегла, рік побудови -2007; будівель та споруд: погріб (літера Б) площею 7,3кв.м., колодязь (літ.К), яма каналізаційна (літ.Л), огорожа), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі - Домоволодіння); належного Боржнику на праві власності (на підставі договору купівлі-продажу № 2011, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Явдюк Н.А. 08.05.2008.
		1.3.          Заява мотивована необхідністю виключення зі складу ліквідаційної маси Домоволодіння, яке хоча і є предметом іпотеки за зобов`язаннями Боржника перед одним із визнаних у справі кредиторів, однак не може бути реалізоване у процедурі погашення боргів Боржника у цій справі за відсутності дозволу відповідного органу - Служби у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради, оскільки це призведе до виселення з Домоволодіння зареєстрованих в ньому неповнолітніх дітей Боржника: ОСОБА_3 , 2004 року народження, ОСОБА_4 , 2006 року народження, ОСОБА_5 , 2009 року народження, ОСОБА_6 , 2011 року народження та ОСОБА_7 , 2016 року народження, далі - Діти), що позбавить права на житло та порушить ці права щодо задоволення мінімальних потреб та щодо можливості на належне виховання дітей Боржника. 
		1.4.          08.02.2021 керуючий реалізацією майна Боржника - арбітражний керуючий Карасюк   О.В. подав заяву про надання йому дозволу на продаж Домоволодіння, належного Боржнику на праві власності, право користування яким мають Діти Боржника.
		1.5.          Заява мотивована необхідністю отримання судового рішення про надання згоди на продаж Домоволодіння, що виявлене в результаті інвентаризації майна Боржника, включається в ліквідаційну масу, є предметом забезпечення належного виконання Боржником зобов`язань перед кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю "ОТП "Факторинг" (далі - Кредитор), та підлягає продажу, оскільки право користування цим майном мають також діти Боржника, тоді як Служба у справах дітей та сім`ї Бориспільської міської ради відмовила у задоволенні запиту керуючого реалізацією майна Боржника - арбітражного керуючого Карасюка   О.В. щодо надання згоди на продаж Домоволодіння. При цьому заявник також вказав, що хоча Діти разом з Боржником і зареєстровані за адресою Домоволодіння, однак останнє не придатне для проживання, особисті речі Дітей та Боржника відсутні, а Діти належним чином забезпечені житлом, оскільки фактично проживають за іншою адресою.
		 
		2.          Короткий зміст рішень судів першої і апеляційної інстанцій
		2.1.          Справа переглядалась судами неодноразово.
		05.07.2022 Верховний Суд, за результатами розгляд касаційної скарги Боржника, постановив: частково задовольнити цю скаргу, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 08.07.2021 (про виключення Домоволодіння зі складу ліквідаційної маси), а справу в скасованій частині направити на новий розгляд до місцевого суду.
		Також 05.07.2022 Верховний Суд за результатами розгляд касаційної скарги Боржника, постановив: частково задовольнити цю скаргу, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 та ухвалу Господарського суду Київської області від 02.08.2021 (про надання дозволу на продаж Домоволодіння Боржника), а справу в скасованій частині направити на новий розгляд до місцевого суду.
		2.2.          При новому розгляді справи 01.11.2022 Господарський суд Київської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2023):
		-          про задоволення клопотання Боржника (від 28.12.2020 б/№ (вх. № 31881/20)) про виключення Домоволодіння зі складу ліквідаційної маси, виключення з ліквідаційної маси Боржника Домоволодіння, яке належить Боржнику на праві власності на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння №   2011, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Явдюк Н.А. 08.05.2008 за реєстровим № 2011;
		-          а також про відмову у задоволенні заяви керуючого реалізацією майна Боржника арбітражного керуючого Карасюка   О.В. від 05.02.2021 № 02-01/06-118 (вх. № 2859/21) про надання дозволу на продаж нерухомого майна Боржника, право користування яким мають діти.
		2.3.          Судові рішення мотивовані обґрунтованістю заяви Боржника про виключення Домоволодіння зі складу ліквідаційної маси Боржника, оскільки на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена, а конкуруючий приватний інтерес кредитора - ТОВ "ОТП Факторинг Україна", на задоволення кредиторських вимог шляхом реалізації об`єкту нерухомості, що є єдиним нерухомим житловим майном Боржника та членів сім`ї Боржника (у тому числі п`яти малолітніх та неповнолітніх дітей), не може вважатися співмірним із тими наслідками, яких зазнає життя Боржника та її малолітніх та неповнолітніх дітей у разі реалізації єдиного житлового майна Боржника. 
		Наведені мотиви стали також підставою для відмови у задоволенні заяви керуючого реалізацією майна Боржника арбітражного керуючого Карасюка   О.В. про надання дозволу на продаж вказаного нерухомого майна Боржника.
		Щодо виконання судами при новому розгляді інших вказівок Верховного Суду, наведених в постановах від 05.07.2022, щодо захисту у цій справі прав забезпеченого кредитора Боржника - ТОВ "ОТП Факторинг Україна", можливості застосування до Боржника судових процедур відновлення платоспроможності в порядку КУзПБ, враховуючи правовий статус вказаного заставного кредитора, суди зазначили, що у справі про неплатоспроможність такої категорії боржника-фізичної особи (що має окрім іншої також заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника) застосовується лише процедура реструктуризації боргів боржника згідно з планом реструктуризації або мировою угодою, тоді як процедура погашення боргів (у якій здійснюється формування ліквідаційної маси та вирішуються пов`язані з цим питання: отримання дозволу на продаж окремих видів майна боржника, виключення зі складу ліквідаційної маси, реалізація майна боржника тощо) не застосовується.
		2.4.          Погоджуючись з наведеними висновками, апеляційний суд додав, що норми пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки Боржниця звернулась із заявою про відкриття провадження у цій справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 115 КУзПБ однак без урахування особливостей, визначених пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, тому відсутні підстави для з`ясування обставин, чи є спірне домоволодіння єдиним місцем проживання сім`ї Боржника, з метою вирішення питання про наявність або відсутність підстав для закриття провадження у даній справі через неможливість застосування до боржниці процедури погашення боргів.
		Також, апеляційний суд зазначив, що позбавлення Боржниці єдиного житлового активу одночасно порушуватиме права та охоронювані законом інтереси її неповнолітніх дітей щодо користування житловим будинком, що не допускається згідно зі статтею 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей".
		 
		3.          Встановлені судами обставини
		3.1.          Керуючий реалізацією майна спільно із Боржником 23.07.2020 провели інвентаризацію майна Боржника, за результатами чого складно акт опису та інвентаризації майна, яке було виявлено під час "процедури реалізації майна", згідно з яким Боржнику належить на праві приватної власності, зокрема: домоволодіння, яке придбане Боржником 08.05.2008 за договором купівлі-продажу, та зареєстровано зазначене право 21.05.2008 - згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 21.05.2008 та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.
		3.2.          Домоволодіння придбано Боржницею за кредитні кошти, отримані останньою 08.05.2008 від ЗАТ "ОТП Банк" на підставі Кредитного договору №МL-019/020/2008 (надалі - Договір). 
		Відповідно до пункту 2 частини 1 Договору, сторони домовились, що банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір та валюта кредиту - 250000,00 долар США; цільове використання кредиту - придбання нерухомого майна. У пункті 5 частини 1 Договору визначено, що в останньому використовуються терміни, зокрема: нерухоме майно - 1. домоволодіння, загальною площею 225,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , 2. земельна ділянка, площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		3.3.          08.05.2008 між ЗАТ "ОТП Банк" (іпотекодержатель) та Боржником (іпотекодавець) укладений та нотаріально посвідчений договір іпотеки №   РМL-019/020/2008 (надалі - Договір іпотеки). 
		Статтями 1, 3 Договору іпотеки передбачено, що для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем боргових зобов`язань, визначених у статті 2 цього Договору, іпотекодавець цим надає іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, зокрема, домоволодіння та земельну ділянку, площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		3.4.          Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.06.2015 у справі № 2-2562/11 (2/357/123/15) стягнуто з Боржника та ОСОБА_8 солідарно на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна", який як зазначено у цьому рішенні, є правонаступником ЗАТ "ОТП Банк", заборгованість за Договором у відповідному розмірі. 
		3.5.          Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.05.2017 у справі № 357/3335/17 розірвано шлюб між Боржником та ОСОБА_8 , який, відповідно до листа Державної прикордонної служби України № 0.184-1452/0/15-20-Вих від 16.01.2020, перебуває поза межами України.
		Відповідно до записів, які містяться у паспорті Боржника, місце реєстрації останньої з 11.11.2010 по 27.06.2019 було: АДРЕСА_2 .
		3.6.          Згідно з довідками про реєстрацію місця проживання особи від 27.01.2020, виданими Реєстраційною службою Бориспільської міської ради Київської області та свідоцтв про народження, за адресою АДРЕСА_1 , з 27.06.2019 зареєстровані Боржник, ОСОБА_9 , та її малолітні і неповнолітні діти: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		3.7.          26.01.2020 на виконання положення КУзПБ керуючий реструктуризацією майна Боржника склав акт огляду стану майна Боржника, який підписаний, у тому числі і Боржником, згідно з яким Домоволодіння не придатне для проживання; особисті речі Боржника та членів її сім`ї відсутні. 
		3.8.          Відповідно до наявного у справі акта огляду стану майна від 30.01.2020 Боржник фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
		3.9.          15.12.2020 звернувся із запитом № 02-01/06-109 до Служби у справах дітей та сім`ї про надання згоди на продаж майна Боржника.
		Проте, комісія Служби у справах дітей та сім`ї вирішила, що правочин з реалізації майна багатодітної родини Боржника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не відповідає інтересам неповнолітніх дітей, які зареєстровані за цією адресою.
		 
		4.          Короткий зміст вимог касаційної скарги
		4.1.          05.10.2023 ТОВ "ФК "Інновація" подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 та ухвалу Господарського суду Київської області від 01.11.2022 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання Боржника про виключення Домоволодіння зі складу ліквідаційної маси та надати керуючому реалізацією майна Боржника - арбітражному керуючому Карасюку О.В. дозволу на продаж Домоволодіння. 
		 
		5.          Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		5.1.          Згідно з аргументами Кредитора в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди ухвалили оскаржувані рішення всупереч положенням статей 131, 132 КУзПБ щодо правил формування ліквідаційної маси, оскільки Домоволодіння не відповідає критеріям щодо єдиного житла боржника, яке не включається до складу ліквідаційної маси в розумінні частини шостої статті 131 КУзПБ, а також статті 132 КУзПБ - щодо критеріїв виключення майна зі складу ліквідаційної маси.
		5.2.          Також, висновком про те, що положення пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ не застосовуються у цій справі, проігнорували та не виконали вказівки касаційного суду в постановах від 05.07.2022 у цій справі, що були ухвалені щодо спірного питання, безпідставно виключивши Домоволодіння зі складу ліквідаційної маси Боржника.
		Скаржник вказав на невиконання судами при новому розгляді і інших вказівок касаційного суд в постановах у цій справі від 05.07.2022, а саме:
		-          не враховано та не досліджено докази та обставини щодо переданого Боржником одному із його кредиторів в іпотеку Домоволодіння як забезпечення за кредитом в іноземній валюті, зокрема на предмет належності його, за встановленими Законом правилами до єдиного місця проживання сім`ї Боржника у розумінні пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ з метою вирішення питання щодо застосування відповідних особливостей та обмежень на застосування до Боржника окремих процедур у цій справі;
		5.3.          Також, скаржник вказав на невідповідність висновку апеляційного суду в оскаржуваній постанові (про неможливість передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, без дозволу органу опіки та піклування або відповідного рішення суду) вказівці та висновку у постанові від 05.07.2022 (про помилковість позиції щодо дозволу на продаж Домоволодіння на застосуванні у спірних правовідносинах лише соціальних норм - щодо охорони та забезпеченні прав на житло неповнолітніх та малолітніх дітей).
		При цьому скаржник зауважив на неврахуванні судами в оскаржуваних рішеннях висновку Верховного Суду в постанові від 10.02.2021 у справі №   385/1598/18, згідно з яким орган опіки та піклування надає згоду на відчуження будинку (квартири), якщо таке відчуження здійснюється батьками або особами, які їх замінюють, тоді як у спірних правовідносинах реалізацію здійснює керуючий реалізацією майна Боржника, і тому цю згоду за законом має надавати суд, а дозвіл вказаних органів не потрібний, а протилежний висновок судів не узгоджується з висновками Верховного Суду в постановах від 20.01.2022 у справі № 910/11257/20, в постановах у цій справі, від 16.02.2022 у справі № 756/13382/13, від 10.02.2021 у справі №   385/1598/18
		5.4.          Скаржник також вказав на неврахування у спірних правовідносинах висновків в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 361/4481/19 та в постанові Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №   756/13382/13, згідно з якими:
		- реєстрація місця проживання з порушеннями вимог закону та договору іпотеки у житловому будинку, який є предметом іпотеки, не може використовуватися учасниками цивільного обороту з метою уникнення звернення стягнення на предмет іпотеки та подальшого його продажу для погашення боргу;
		- реєстрація боржником неповнолітньої дитини в іпотечній квартирі на порушення умов договору іпотеки, після його укладення та без згоди банку, після набрання законної сили рішенням суду про стягнення кредитної заборгованості, вказує на недобросовісну поведінку боржника;
		- вселення та реєстрація місця проживання особи в житловому приміщенні, що є предметом іпотеки, після укладення договору іпотеки без дозволу іпотекодержателя всупереч вимогам такого договору та прямій забороні, передбаченій Законом України "Про іпотеку", свідчить про уникнення іпотекодавцем звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому може бути підставою для виселення такої особи із житла та скасування реєстрації її місця проживання.
		Тоді як згідно з обставинами у цій справі Боржниця прописала своїх дітей в Домоволодінні 27.06.2019, без згоди іпотекодержателя та без повідомлення працівників органу реєстрації про перебування Домоволодіння в іпотеці (через 11 років після укладення договору іпотеки) та через три роки після набрання законної сили рішенням суду про стягнення з Боржниці кредитної заборгованості (ухвала Апеляційного суду Київської області від 30.09.2015 у справі Справа № 2-2562/11, провадження № 22-ц/780/5230/15), а в Домоволодінні не проживала (ухвала Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі №   359/4321/13 від 24.05.2013 -щодо стягнення заборгованості за газ).
		При цьому скаржник зауважив, що Боржниця в апеляційному суді своїми доводами визнала, що не використовує Домоволодіння для своїх потреб чи потреб дітей, а проживає у родичів в Білій Церкві, оскільки здавала Домоволодіння в оренду стороннім особам, які привели Домоволодіння в непридатний до проживання стан, що спростовує висновок апеляційного суду, щодо позбавлення Боржниці єдиного житлового активу, яке є єдиним місцем проживання Боржниці та її неповнолітніх дітей.
		Скаржник вказав на помилковий висновок апеляційного суду, що неповнолітні діти Боржниці перебувають виключно на її утримані і вона виховує дітей самостійно, оскільки матеріалами виконавчого провадження щодо стягнення аліментів спростовують цей висновок заявами Боржниці, в яких вона зазначає, що отримує аліменти та просить зняти із платника аліментів всі обтяження, ніяких непорозумінь між нею та її колишнім чоловіком щодо виховання дітей не має.
		6.          Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		6.1.          Боржник у відзиві на касаційну скаргу та у додаткових поясненнях заперечує вимоги та обґрунтування, наведені в касаційній скарзі, з підстав, загалом аналогічних мотивам в оскаржуваних рішеннях, додавши про викривлення аргументів Боржниці, які вона наводила під час судових засідань при новому розгляді справи (зокрема, стосовно передачі спірного Домоволодіння в оренду), а також додавши про виконання судами при новому розгляді цієї справи вказівок касаційного суду, наведених в постановах у цій справі від 05.07.2022.
		 
		 
		7.          Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
		Щодо особливостей формування ліквідаційної маси у справі про неплатоспроможність фізичної особи 
		 
		7.1.          Суди встановили, що предметом спору у цій справі стало майно Боржника, Домоволодіння, щодо якого Боржник заявив вимогу про виключення з ліквідаційної маси, а керуючий реалізацією майна Боржника - про надання дозволу на продаж цього майна, право на яке, окрім Боржниці, належить також її неповнолітнім Дітям, та яке є предметом забезпечення (іпотеки) за кредитом в іноземній валюті (за яким існує заборгованість перед одним із кредиторів Боржника).
		7.2.          Справа з порушеного питання переглядалась судами неодноразово (пункт 2.1), а тому Суд, здійснюючи розгляд справи у цьому касаційному провадженні, оцінює, окрім іншого, дотримання судами попередніх (нижчих) інстанцій при новому розгляді справи визначених процесуальним законом вимог під час нового розгляду справи, а саме:
		-          щодо врахування висновків касаційного суду у цій справі (частина п`ята статті 310 ГПК України), викладених в постановах від 05.07.2022, у зв`язку з якими при попередньому здійсненні касаційного провадження були скасовані судові рішення, ухвалені з порушених питань (пункти 1.2, 1.4, 7.1);
		-          а також виконання вказівок, що містяться у вказаних постановах касаційного суду (частина перша статті 316 ГПК України). 
		7.3.          Так, ухвалюючи у цій справі постанови від 05.07.2022, Суд зазначив, що:
		-           при вирішенні порушеного Боржником питання щодо виключення Домоволодіння зі складу ліквідаційної маси, сформованої керуючим реалізацією майна у застосованій до Боржника процедурі погашення боргів, суди не врахували встановлені КУзПБ правила та умови застосування цієї процедури у справі про неплатоспроможність фізичної особи, не дослідивши докази та обставини щодо переданого Боржником одному із його кредиторів в іпотеку Домоволодіння як забезпечення за кредитом в іноземній валюті, зокрема на предмет належності Домоволодіння, за встановленими КУзПБ правилами, до єдиного місця проживання сім`ї Боржника у розумінні пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень цього Кодексу, з метою вирішення питання щодо особливостей та обмежень на застосування до Боржника окремих процедур неплатоспроможності у цій справі (пункт 7.12 постанови щодо виключення майна зі складу ліквідаційної маси, пункт 7.20 постанови щодо надання дозволу на продаж майна);
		-          що, в свою чергу, зумовило висновок касаційного суду про необхідність дослідження доказів у справі на предмет наявності у сім`ї Боржника єдиного місця проживання, обставин належності Боржника до окремої категорії боржників - фізичних осіб (за заборгованістю за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника) для вирішення питання щодо застосування до Боржника особливостей, визначених пунктом 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, а відповідно для вирішення питання щодо можливості подальшого провадження у цій справі у процедурі погашення боргів боржника з огляду на визначені КУзПБ підстави для її застосування у цій справі та з огляду на визначені статтею 126 КУзПБ правові наслідки рішення кредиторів про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів Боржника в умовах, коли подальша процедура погашення боргів до такого боржника не застосовується (пункт 7.12 постанови щодо виключення майна зі складу ліквідаційної маси).
		7.4.          Наведені у постановах касаційного суду від 05.07.2022 висновки та вказівки (пункт 7.3 цієї постанови) передбачають, що:
		- розгляд обох заяв (про виключення майна зі складу ліквідаційної маси і про надання дозволу на продаж майна Боржника) має здійснюватися в одному провадженні з огляду на їх пов`язаність одним предметом спору (Домоволодіння) та підставами для вимог в цих заявах, а саме протилежністю аргументів заявників щодо можливості продажу Домоволодіння, право користування яким та проживання в якому мають також діти Боржника;
		- розгляд вказаних заяв має здійснюватися у поєднанні з дослідженням та оцінкою підстав для запровадження застосованих до Боржника у цій справі процедур неплатоспроможності, а саме процедури погашення боргів.
		7.5.          Суд зазначає, що при новому розгляді справи суди попередніх інстанцій належним чином виконали наведені вказівки та врахували висновки у вказаних постановах касаційного суду. Однак, окремі мотиви ухвалених при новому розгляді оскаржуваних рішень підлягають корегуванню касаційним судом з огляду на таке.
		7.6.          Правила та умови виключення окремих майнових об`єктів боржника - фізичної особи із складу ліквідаційної маси регламентовані положеннями статті 132 КУзПБ, за змістом яких відповідне питання може порушуватись після виявлення у боржника майна та формування за рахунок цього майна ліквідаційної маси, що здійснюється у процедурі погашення боргів боржника-фізичної особи (стаття 131 КУзПБ), яка була застосована до Боржника у цій справі (пункт 1.1).
		Отже, порушене у спірних правовідносинах питання пов`язано із застосуванням до боржника-фізичної особи процедури погашення боргів, правила застосування якої регламентовані відповідними положеннями КУзПБ - розділ IV книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи.
		7.7.          Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).
		Одним із наслідків застосування цієї процедури у справі про неплатоспроможність є формування ліквідаційної маси боржника - фізичної особи (стаття 131 КУзПБ). А тому питання щодо виключення майна із ліквідаційної маси боржника, як і щодо дозволу на продаж цього майна можуть бути порушені лише у процедурі погашення боргів у справі про неплатоспроможність, що і мало місце у спірних правовідносинах (пункти 1.2, 1.4).
		7.8.          Постанова від 13.07.2020 про визнання Боржниці банкрутом та застосування процедури погашення боргів Боржника (пункт 1.1) не була оскаржена, а тому не було здійснено оцінку як підстав для запровадження цієї процедури, так і наслідків її запровадження, одним із яких є формування ліквідаційної маси, чим і було обумовлено подання у спірних правовідносинах заяви Боржниці про виключення Домоволодіння з ліквідаційної маси та заяви керуючого реалізацією майна Боржника про дозвіл на продаж цього майна.
		А тому розгляд поданих щодо Домоволодіння заяв та оцінка визначених в них підстав для вимог (як щодо виключення цього майна зі складу ліквідаційної маси, так і щодо надання згоди на його продаж) має здійснюватися через оцінку застосування процедури погашення боргів Боржника у цій справі, оскільки у спірних правовідносинах відсутні підстави іншим чином оцінити та вирішити підставність вимог в цих заявах, окрім як через оцінку застосування процедури погашення боргів Боржника у цій справі.
		Подібного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 20.01.2022 у справі № 910/11257/20 (пункт 55).
		Крім цього, наведений висновок в цій справі по суті є аналогічним викладеному в цій справі в постанові від 05.07.2022 (щодо виключення майна зі складу ліквідаційної маси) та є уточненням (конкретизацією) такого висновку.
		7.9.          За висновками та вказівками в постановах від 05.07.2022 для розгляду поданих щодо Домоволодіння заяв необхідно розглянути та вирішити питання щодо застосування процедури погашення боргів Боржника у цій справі через дослідження та оцінку застосування до Боржника особливостей, визначених пунктом 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ (пункти 7.3, 7.4), у зв`язку з чим Суд зазначає про таке.
		7.10.          Пунктом 5 Прикінцевих та Перехідних положень цього Кодексу установлено, що протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
		7.11.          Отже, наведені в пункті 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ особливості застосовуються судом протягом п`яти років з дня введення в дію цього Кодексу, а провадження у справі про відновлення платоспроможності фізичних осіб за цими особливостями здійснюється за таких передумов:
		-          заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу; 
		-          ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
		-          такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
		-          предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім`ї боржника.
		7.12.          А тому при розгляді заяв фізичних осіб про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також і на будь якій іншій стадії провадження у такій справі, тобто і при здійсненні провадження у таких справах, суду, що розглядає таку справу, у разі, коли боржник - фізична особа обґрунтовує свої вимоги неможливістю погашення заборгованості, зокрема і за кредитом в іноземній валюті, належить дослідити та оцінити, зокрема ті обставини, чи мають місце (підтверджені належним чином) імперативно визначені законом підстави для застосування до відповідних правовідносин та процедур у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи особливостей, передбачених положеннями пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ.
		У цьому висновку Суд звертається до сталої правової позиції Верховного Суду в питанні здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за заборгованістю за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника, викладеної в постанові від 25.05.2021 у справі №   904/1454/20, що також уточнена в постанові від 10.08.2021 у справі №   918/127/20, та в постановах від 20.01.2022 у справі № 910/11257/20, від 26.05.2022 у справі № 923/984/21. 
		7.13.          В контексті такої умови для застосування особливостей, передбачених в пункті 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ, як існування у сім`ї боржника єдиного місця проживання (квартири або житлового будинку), судам належить виходити зі складу сім`ї боржника (фізичної особи) та, відповідно, враховувати за правилами цивільного, житлового та сімейного законодавства не тільки майно, що належить безпосередньо боржнику- фізичній особі, а й майно, що належить членам сім`ї боржника, та за своїми ознаками є (або може бути) місцем проживання (квартира або житловий будинок) сім`ї боржника.
		Джерелом відповідної інформації (а відповідно і доказовою базою) як для доведення боржником, іншими учасниками, так і для дослідження судом зазначених обставин можуть бути визначені КУзПБ (пункт 5 частини другої статті 12, частина третя статті 116, пункт 1 частини другої статті 123):
		-           інформація про фінансовий стан боржника, отримана арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією), зокрема з відповідних Державних реєстрів, з опису майна боржника, з декларації про майновий стан боржника - фізичної особи, 
		-          звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.
		У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 10.08.2021 у справі № 918/127/20 (пункт 6.8). 
		7.14.          При цьому, для дослідження та оцінки такого юридичного факту як єдине місце проживання сім`ї боржника (квартири або житлового будинку) слід виходити також з положень статей 316-319 Цивільного кодексу України (щодо права розпорядження особою лише майном, що перебуває у неї на праві власності), а тому має ураховуватися те майно, що перебуває у боржника та/або членів сім`ї боржника на праві власності, а якщо це частка відповідного майна, то ураховуватись також мають положення статті 47 Житлового кодексу України (щодо норми жилої площі на одну особу - 13,65 квадратних метрів) та частини третьої статті 50 цього Кодексу (щодо вимог, що ставляться до жилих приміщень - недопущення заселення квартири, збудованої для однієї сім`ї, двома і більше сім`ями або двома і більше одинокими особами тощо). 
		Отже, при дослідженні обставин єдиного місця проживання сім`ї боржника (квартири або житлового будинку), у розумінні пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, не може братись до уваги майно, що перебуває у боржника та/або членів сім`ї боржника на підставі іншого речового права, відмінного від права власності (оренда, найм, інші підстави для користування майном як місцем проживання сім`ї боржника тощо).
		У цих висновках Суд звертається до правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 908/2536/20 та від 26.05.2022 у справі № 923/984/21. 
		7.15.           Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.1), що Домоволодіння не відповідає критеріям єдиного місця проживання сім`ї Боржника, зокрема, у розумінні пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
		7.16.          Поряд з викладеним, відхиляючи аргументи скаржника (пункт 5.4) з посиланням на інше фактичне місце проживання Боржниці та її Дітей, в місті Біла Церква, що відмінне від адреси Домоволодіння, Суд вважає за необхідне врахувати правила визначення місця проживання Боржниці та тих її Дітей (що вважаються за законом неповнолітніми та малолітніми, пункт 3.6 цієї постанови), які визначені положеннями статті 29, частини першої статті 405 Цивільного кодексу України, статті 160 Сімейного кодексу України, статей 64, 156 Житлового кодексу України, частини другої статті 13 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", статті 11 Закону України "Про охорону дитинства".
		7.17.          Для офіційного встановлення місця проживання існує реєстрація такого місця, передбачена, зокрема, частиною десятою статті 16 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 (чинними на момент виникнення спірних правовідносин) та чинним Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265.
		Отже, на стосунки та права Дітей Боржниці поширюється дія статей 29, 405 Цивільного кодексу України, 156 Житлового кодексу України, частини другої статті 11, частини другої статті 18 Закону України "Про охорону дитинства", у зв`язку з чим у Дітей виникає похідне від аналогічного права їх матері (Боржниці) користуватися Домоволодінням за умови, що місцем проживання їх матері є Домоволодіння, що мало місце у спірних правовідносинах (пункт 3.6).
		У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати верховного Суду, викладеної в постанові від 26.10.2021 у справі №   755/12052/19 (провадження № 14-113 цс 21).
		7.18.          Згідно з ухвалою від 19.12.2019 у цій справі підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржниці стала її заборгованість, зокрема, і перед Кредитором за кредитним договором №   ML-019/020/2008 від 08.05.2008 (що підтверджується рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.06.2015 у справі №   2-2562/11), за яким позичальнику (Боржниці) було надано кредит в сумі 250 000,00 доларів США для придбання нерухомого майна - Домоволодіння, яке стало предметом забезпечення (іпотеки) виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором (пункти 3.2-3.4).
		7.19.          Враховуючи викладене, встановлені судами обставини щодо заборгованості Боржниці за кредитом в іноземній валюті (яка виникла до введення в дію КУзПБ), забезпеченим Домоволодінням, що є єдиним місцем проживання сім`ї Боржника (пункти 3.2-3.4, 7.14-7.17), вказують на існування підстав для застосування у цій справі особливостей провадження у справі про неплатоспроможність, передбачених пунктом 5 Прикінцевих та Перехідних положень цього КУзПБ.
		7.20.          У зв`язку з наведеним Суд зазначає про неправомірність висновків апеляційного суду:
		-          про незастосування до Боржника у цій справі положень пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ лише з тих мотивів, що Боржниця звернулась із заявою про відкриття провадження у цій справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 115 КУзПБ - без урахування особливостей, визначених пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу;
		-          відсутність, за цих мотивів апеляційного суду, підстав для з`ясування обставин, чи є Домоволодіння єдиним місцем проживання сім`ї Боржника;
		оскільки ці висновки зроблені апеляційним судом без урахування вказівок та висновків касаційного суду в постановах у цій справі від 05.07.2022 (пункт 7.3, 7.4).
		А тому Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржника (пункт 5.2 у відповідній частині).
		7.21.          Водночас, спеціальними нормами пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу щодо процедури неплатоспроможності окремої категорії боржників - фізичних осіб (за заборгованістю, зокрема, за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника) регламентовано, що у разі якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд за клопотанням боржника відмовляє у затвердженні плану реструктуризації, встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою за половину мінімальної заробітної плати, встановленої Кабінетом Міністрів України на день ухвалення такого рішення, до моменту повного погашення реструктуризованого зобов`язання або переходить до наступної процедури та закриває провадження у справі про неплатоспроможність.
		7.22.          За змістом наведених норм у справі про неплатоспроможність такої категорії боржника-фізичної особи (що має окрім іншої також заборгованість за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника) застосовується лише процедура реструктуризації боргів боржника згідно з планом реструктуризації або мировою угодою. Тобто, положеннями пункту 5 Прикінцевих та Перехідних положень цього КУзПБ, встановлені законодавчі обмеження на застосування подальшої (після процедури реструктуризації боргів боржника) процедури погашення боргів боржника. 
		Тоді як формування ліквідаційної маси та пов`язані з нею питання (отримання дозволу на продаж окремих видів майна боржника, виключення зі складу ліквідаційної маси, реалізація майна боржника тощо) здійснюються у процедурі погашення боргів.
		У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 20.01.2022 у справі № 910/11257/20 (пункт 64). 
		7.23.          Отже, законодавчі обмеження на застосування у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи (за заборгованістю, зокрема, за кредитом в іноземній валюті, забезпеченим квартирою або житловим будинком, що є єдиним місцем проживання сім`ї боржника) судової процедури погашення боргів боржника вказують на законодавчі обмеження і на вчинення тих процесуальних дій щодо цього боржника, які допускаються у процедурі погашення боргів, зокрема, і на формування ліквідаційної маси за правилами статті 131 КУзПБ.
		7.24.          Дійшовши висновку про законодавчі обмеження на застосування у цій справі процедури погашення боргів боржника (пункти 7.22, 7.23), Суд зазначає про відсутність підстав для формування у цій справі про неплатоспроможність Боржниці ліквідаційної маси за правилами статті 131 КУзПБ, а тому безпідставне включення до її складу Домоволодіння, що також виключає його продаж, а, відповідно, і відсутність підстав для отримання в судовому порядку у цій справі згоди на продаж.
		У зв`язку з цим, попри окремі недоліки у висновках апеляційного суду (пункт 7.20), що однак не призвело до ухвалення неправомірного рішення у спірних правовідносинах, Суд, з мотивів, викладених в цій постанові, погоджується з висновками судів в оскаржуваних рішеннях про задоволення заяви Боржника про виключення Домоволодіння зі складу ліквідаційної маси у цій справі та про відхилення заяви керуючого реалізацією майна Боржника про надання йому дозволу на продаж Домоволодіння.
		Дійшовши цього висновку, Суд відхиляє протилежні аргументи скаржника (пункти 5.1, 5.3, 5.4).
		7.25.          А тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень, висновки в яких зроблені відповідно до норм законодавства, а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи, тоді як скаржник не довів порушення цими судами норм матеріального і процесуального права та не спростував відповідних висновків.
		7.26.          У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини першої статті 308 та статті 309 ГПК України, оскільки заявлені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК   України, не знайшли свого підтвердження, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.
		7.27.          Дійшовши висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
		Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		П О С Т А Н О В И В :
		1.          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інновація" залишити без задоволення.
		2.          Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 та ухвалу Господарського суду Київської області від 01.11.2022 у справі   №   911/2891/19 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                            О.В. Васьковський
		Судді                                                                                В.Г.   Пєсков
		                                                                                          В.Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...