Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/8894/21 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2023.
Дата набрання законної сили: 18.12.2023
Номер судового провадження: 51-1853км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021041630000612

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 грудня 2023 року
		м. Київ
		справа №  199/8894/21
		провадження № 51- 1853 км 23
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                                ОСОБА_1 ,
		суддів                                                            ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю: 
		секретаря судового засідання              ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                    ОСОБА_5 ,
		засудженого                                               ОСОБА_6 ,
		захисника                                                    ОСОБА_7 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2023 рокупостановлену стосовно 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Тернівка Павлоградського району Дніпропетровської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , в силу статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) раніше не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 КК.
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини  
		За вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
		На підставі статей 96-1, 96-2 КК конфісковано у власність держави знаряддя вчинення кримінального правопорушення - мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 9А» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_4 (квитанція № 02183), який належить обвинуваченому ОСОБА_6 .
		Вирішено долю речових доказів та судових витрат.
		Згідно з вироком, ОСОБА_6 19 серпня 2021 року приблизно о 23 год 30 хв перебуваючи у приміщенні кухонної кімнати квартири АДРЕСА_2 за місцем мешкання потерпілого ОСОБА_8 , де з останнім тимчасово проживав, сидячи за кухонним столом, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті виниклих неприязних стосунків вступив у словесний конфлікт з потерпілим, під час якого у обвинуваченого раптово виник злочинний умисел, направлений на вбивство, тобто на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , вчинене з особливою жорстокістю.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 протягом тривалого часу, а саме: з ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи у зазначеному приміщенні, встав із-за столу, взяв правою рукою з підлоги цеглину та завдав нею не менше одного удару в лобно-тім`яну ділянку голови з правої сторони ОСОБА_8 та, не зупиняючись на досягнутому, повалив останнього на підлогу і кулаками обох рук наніс не менше десяти послідовних ударів в голову. Потім ОСОБА_6 знайшов дерев`яну ніжку від стільця, взяв її до своїх рук та завдав нею не менше восьми ударів зверху вниз по спині та правій бічній поверхні тулубу потерпілого.
		Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_6 у період з ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходячись разом із потерпілим в вищезазначеній квартирі, здійснив руками не менше одного разу здавлювання шиї потерпілого, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді перелому щитовидного хряща та, знайшовши у невстановленому місці вищевказаної квартири складний ніж, завдав ним не менше дев`яти ударів в голову потерпілого ОСОБА_8 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран голови.
		Таким чином, ОСОБА_6 протягом вищезазначеного часу, усвідомлюючи, що завдає ОСОБА_8 особливих фізичних страждань, вчиняючи вбивство способом, особливо болісним для потерпілого, із заподіянням великої кількості тілесних ушкоджень, заподіяв потерпілому велику кількість тілесних ушкоджень, від яких останній зазнав особливих фізичних страждань.
		Крім того, ОСОБА_6 , глумлячись над ОСОБА_8 , бажаючи спричинити йому психічні і моральні страждання, взяв до рук свій мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 9А» та зробив 4 відеозаписи і 4 фотографії потерпілого з отриманими тілесними ушкодженнями, тим самим зганьбив честь та принизив гідність останнього.
		Доводячи свій злочинний умисел, направлений на вбивство, вчинене з особливою жорстокістю, до кінця, ОСОБА_6 у період часу з ІНФОРМАЦІЯ_2, знаходячись у коридорі вищезазначеної квартири, завдав знайденим ножем не менше 3 хаотичних ударів в область грудної клітини зліва ОСОБА_8 , після чого залишив місце скоєння кримінального правопорушення.
		Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_8 помер на місці вчинення злочину.
		За ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2023 року вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2022 року в частині застосування спеціальної конфіскації змінено. Виключено з мотивувальної частини вироку посилання на статті 96-1, 96-2 КК.
		На підставі частини 9 статті 100 КПК речовий доказ: мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi 9А» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , серійний номер: НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_4 (квитанція № 02183), який належить обвинуваченому ОСОБА_6 , ухвалено знищити.
		В іншій частині вирок залишено без змін.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2023 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. При цьому посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. 
		Зокрема, не погоджується з кваліфікацією своїх дій, вважає, що діяв у стані необхідної оборони. Зазначає, що захищався від потерпілого, який нападав на нього з ножем та посилається на висновок експерта № 723 від 20 жовтня 2021 року, відповідно до якого отриманий результат дослідження не виключає походження крові, виявленої в слідах на поверхні ножа і від потерпілого ОСОБА_8 і від нього, проте суди залишили цей факт поза увагою.
		Позиції учасників судового провадження
		Засуджений та його захисник у судовому засіданні просили задовольнити касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній. 
		Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого, а ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без зміни.
		Потерпілих було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з'явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило. 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, позицію засудженого, його захисника та думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
		Згідно зі статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. 
		Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. 
		Статтею 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. У ньому мають бути наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції в основу висновку про доведеність винуватості за пунктом 4 частини 2 статті 115 КК поклав наступні докази: показання ОСОБА_6 , протокол огляду місця події від 20 серпня 2021 року, протокол огляду трупа від 20 серпня 2021 року, висновки експертів № 534/НЕ від 21 серпня 2021 року, № 534/НЕ/100 від 30 вересня 2021 року, № 723 від 20 жовтня 2021 року, № 885-МК від 28 жовтня 2021 року, № СЕ-19/104-21/29098-Д від 17 вересня 2021 року, № 618 від 10 вересня 2021 року, № 636 від 28 вересня 2021 року, № 679 від 30 вересня 2021 року, № 633 від 29 вересня 2021 року, № 680 від 29 вересня 2021 року, № 674 від 29 вересня 2021 року,  № 676 від 01 жовтня 2021 року, № 678 від 01 жовтня 2021 року, № 677 від 01 жовтня 2021 року, протокол обшуку від 07 жовтня 2021року, протокол огляду предмета від 21 вересня 2021 року, протокол проведення слідчого експерименту від 17 вересня 2021 року, показання свідка ОСОБА_9 .
		Не погодившись з вироком місцевого суду, сторона захисту оскаржила його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, вважаючи, що діяння, вчинене ОСОБА_6 має бути кваліфіковане за частиною 2 статті 121 КК. 
		Як видно з ухвали апеляційного суду, останній ретельно перевірив доводи сторони захисту про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, і твердження про вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (частина 2 статті 121 КК), оцінив  відповідні доводи як неспроможні, вмотивовано спростував їх та обґрунтовано, на думку колегії суддів, погодився з висновком місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 за пунктом 4 частини 2 статті 115 КК.
		Не погоджуючись з рішеннями обох судових інстанцій, засуджений звернувся до суду касаційної інстанції зі скаргою, у якій також посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, при цьому зазначає про те, що він діяв у стані необхідної оборони. 
		Керуючись висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 12 вересня 2018 року (справа № 523/6472/14-к, провадження № 13-32кс18), згідно з яким поставлені у касаційних скаргах питання, що належать до предмету перевірки касаційного суду згідно з частиною першою статті 438 КПК і спрямовані на покращення правового становища особи, яка піддається кримінальному переслідуванню, мають вирішуватися судом касаційної інстанції по суті незалежно від того, чи ставили їх сторони перед судами попередніх інстанцій, колегія суддів виходить з наступного.
		Умисне вбивство, передбачене статтею 115 КК, з об`єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у виді протиправного посягання на життя людини, наслідками у виді смерті та причинним зв`язком між зазначеними діяннями та наслідками, а із суб`єктивної сторони - умисною формою вини, коли винний усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість або неминучість (високу вірогідність) заподіяння смерті особі внаслідок його вчинення, бажає або свідомо припускає її настання.
		За приписами статті 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання. Захист здійснюється шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Заподіяння шкоди особі, яка здійснює посягання, обумовлено необхідністю негайного відвернення або припинення такого посягання. Необхідність негайного відвернення або припинення суспільно небезпечного посягання виникає там і тоді, де і коли зволікання в заподіянні шкоди нападнику загрожує негайною і невідворотною шкодою для правоохоронюваних інтересів.
		При цьому право на необхідну оборону виникає з моменту створення особою, яка здійснює посягання, реальної небезпеки заподіяння істотної шкоди охоронюваним суспільним відносинам (життю і здоров`ю), і діє до припинення таких дій особою, яка посягає, та усвідомлення (реальної можливості усвідомити) особою, яка здійснює захист, факту остаточного припинення особою, яка посягає, суспільно небезпечних дій.
		Слід зазначити, що суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень в касаційному порядку. При розгляді касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
		Суд першої інстанції, оцінивши сукупність наданих сторонами доказів у цьому провадженні, не встановив будь-яких фактичних обставин, притаманних діянню, яке вчиняється у стані необхідної оборони. Вирішуючи питання про спрямованість умислу і доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства, вчиненого з особливою жорстокістю, кваліфікованого за пунктом 4 частини 2 статті 115 КК, місцевий суд належним чином зважив на обстановку, спосіб і знаряддя вчинення злочину, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, причини протиправного заподіяння шкоди потерпілому та поведінку учасників події.
		Висновок місцевого суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 115 КК, зроблено з дотриманням приписів статей 23, 91 КПК. Судом з`ясовано всі обставини, що належать до предмета доказування, які підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, оціненими відповідно до правил статті 94 цього Кодексу та з дотриманням інших вимог кримінального процесуального законодавства. Ці докази в сукупності та взаємозв`язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку. Вирок суду відповідає вимогам статей 370, 374 КПК і є обґрунтованим.
		Суд апеляційної інстанції в межах, установлених статтею 404 КПК, і у визначеному статтею 405 цього Кодексу порядку переглянув кримінальне провадження та вмотивовано відхилив доводи сторони захисту, при цьому навів належне обґрунтування своїм висновкам, як того вимагають положення статті 419 КПК.
		За фактичних обставин, установлених під час судового розгляду, правильність висновків місцевого суду, які перевірені за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів, погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства, вчиненого з особливою жорстокістю та про кваліфікацію його дій за пунктом 4 частини 2 статті 115 КК та вважає безпідставними доводи касаційної скарги засудженого про те, що він діяв у стані необхідної оборони.
		 
		Таким чином за результатами касаційної розгляду Судом не встановлено неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а отже, касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		у х в а л и в:
		Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 січня 2023 року залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6   - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		С у д д і:
		 
		ОСОБА_1                                               ОСОБА_2                                          ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...