Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 454/247/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.12.2023.
Дата набрання законної сили: 20.12.2023
Номер судового провадження: 51-3721км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023142310000009

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20 грудня 2023 року 
		м. Київ
		справа № 454/247/23
		провадження № 51-3721км23
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати 
		Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого                                              ОСОБА_1 ,
		суддів                                                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання             ОСОБА_4 ,
		прокурора                                                   ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузасудженого ОСОБА_6 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023142310000009, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька та жителя АДРЕСА_1 ,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі - КК).
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Вироком Сокальського районного суду Львівської області від 31 січня 2023 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено до покарання: за ч. 1 ст. 358 КК - у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн; ч. 4 ст. 358 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ч. 3 ст. 72 цього Кодексу покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, та у виді обмеження волі на строк 1 рік підлягають самостійному виконанню.
		Згідно зі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
		Вирішено питання щодо перебігу іспитового строку та речових доказів у кримінальному провадженні. 
		За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він у невстановлений час та в невстановленому місці надав не встановленій досудовим розслідуванням особі власні анкетні дані, яка за допомогою відповідної комп`ютерної техніки та інших засобів виготовила підроблені офіційні документи - тимчасове посвідчення військовозобов`язаного від 29 березня 2022 року № 1599 на ім`я ОСОБА_6 і довідку військово-лікарської комісії від 29 березня 2022 року № 1600 на ім`я ОСОБА_6 , а саме внесла до них завідомо недостовірні відомості про непридатність обвинуваченого до військової служби з виключенням його з військового обліку, а також поставила печатку з написом « ІНФОРМАЦІЯ_2 » « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
		12 січня 2023 року ОСОБА_6 , перебуваючи в міжнародному пункті пропуску для пішого переходу «Угринів - Долгобичув», розташованому в с. Угринів Червоноградського району Львівської області, під час проходження прикордонного контролю умисно використав вищевказані завідомо підроблені документи, надавши їх працівнику ДПСУ ОСОБА_7 .
		Не погоджуючись з указаним вироком суду, захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_6 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою.
		Львівський апеляційний суд ухвалою від 22 березня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника з мотивів того, що вирок місцевого суду оскаржений стороною захисту виключно з підстав, з яких він не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
		Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної або першої інстанції.
		На переконання ОСОБА_6 , рішення апеляційного суду, яким йому відмовлено у відкритті апеляційного провадження, позбавляє його права на апеляційний перегляд справи.
		За твердженням касатора, в апеляційній скарзі захисник зазначав про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не погоджувався з кваліфікацією дій ОСОБА_6 , зокрема з їх правовою оцінкою.
		Також указує про порушення п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК через те, що мотивувальна частина вироку не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, а містить лише посилання на обставини, які встановлені під час досудового розслідування і зазначені в обвинувальному акті.
		Вважає, що висновки місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також кваліфікація його дій не встановлена на підставі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження.
		ОСОБА_6 наголошує на тому, що місцевий суд, кваліфікуючи його діяння за частинами 1, 4 ст. 358 КК, не дослідив матеріалів справи, у яких були відсутні докази вчинення ним пособництва у підробленні документів.
		На переконання засудженого, апеляційний суд не звернув належної уваги на розбіжності, наявні в обвинувальному акті та вироку суду.
		Позиції учасників судового провадження 
		Прокурор ОСОБА_5 , надавши відповідні пояснення, заперечила стосовно задоволення касаційної скарги засудженого.
		Мотиви Суду 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. 
		Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
		Положеннями ст. 412 КПК визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.
		Частиною 2 ст. 381 КПК встановлено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден із розглядом обвинувального акта.
		Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК, з урахуванням положень параграфа 1 глави 30 цього Кодексу.
		Відповідно до приписів ч. 2 ст. 382 КПК вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
		Відповідно до ст. 370 та ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Перевіривши матеріали провадження в межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного суду вказаним вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
		За правилами ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК.
		З матеріалів справи випливає, що орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК, ч. 4 ст. 358 КК, а саме в пособництві в підробленні іншого офіційного документа, який видається та посвідчується установою, що має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов`язку, з метою його використання та у використанні завідомо підробленого документа з метою перетину кордону.
		ОСОБА_6 за участю свого захисника - адвоката ОСОБА_9 визнав свою винуватість в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних проступках за обставин, установлених досудовим розслідуванням, і надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
		Місцевий суд відповідно до приписів статей 381, 382 КПК здійснив судовий розгляд обвинувального акта стосовно ОСОБА_6 у спрощеному порядку, за результатом якого дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, і правильність юридичної кваліфікації цих дій за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК.
		Разом з тим, постановляючи вирок, місцевий суд визнав винуватим і засудив ОСОБА_6 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК.  
		Таким чином, суд першої інстанції засудив ОСОБА_6 за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК, яке не було йому інкриміновано та у вчиненні якого він не визнавав себе винуватим з огляду на наявну в матеріалах справи заяву ОСОБА_6 стосовно визнання своєї винуватості.
		Крім того, як зазначалося вище, орган досудового розслідування обвинувачував ОСОБА_6 у використанні завідомо підробленого документа з метою перетину кордону. 
		Водночас місцевий суд дійшов висновку, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 358 КК, ОСОБА_6 вчинив з метою «уникнення від призову на військову службу за загальною мобілізацією у зв`язку з введенням на території України воєнного стану, будучи особою, яка підлягає загальній мобілізації». 
		Отже, визнавши винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому не інкримінувалося, а також установивши іншу мету вчинення проступку, ніж та, яку пред`явив орган досудового розслідування, місцевий суд, як вважає Верховний Суд, провів судовий розгляд з порушенням вимог процесуального закону. 
		У свою чергу суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на вказані порушення, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про те, що сторона захисту оскаржила цей вирок з підстав, з яких він не може бути оскарженим.
		Як зазначено вище, не погодившись із вироком місцевого суду щодо ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просив скасувати вирок і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Захисник зазначав про неналежне формулювання місцевим судом обвинувачення, визнаного доведеним, що впливає на правильність кваліфікації дій обвинуваченого. Зокрема, наголошував на невідповідності мети вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, зазначеної у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, зазначеній в обвинувальному акті.
		Суддя апеляційного суду дійшов висновку, що сторона захисту оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, які не підлягають оскарженню відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК, та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
		Однак із таким рішенням суду апеляційної інстанції не може погодитися суд касаційної інстанції.
		Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
		Судове рішення є актом реалізації судової влади. Якість судового рішення це один з основних критеріїв якості правосуддя.
		Вирок - це ухвалене іменем держави судове рішення першої або апеляційної інстанції про винуватість або невинуватість особи і про призначення кримінального покарання або звільнення від призначеного покарання.
		Законність вироку - це його сувора відповідність приписам матеріального та процесуального права. Законним може бути лише той вирок, який постановлено з неухильним дотриманням процесуального закону на всіх стадіях кримінального процесу.
		Верховний Суд підкреслює, що положення ст. 394 КПК встановлює обмеження щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення, постановленого в спрощеному порядку, лише на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорення встановлених досудовим розслідуванням обставин. Разом з тим право на оскарження рішення суду на підставі неправильного застосування цим судом закону України про кримінальну відповідальність чи виходу суду за межі пред`явленого обвинувачення указаними положеннями не обмежується. Тобто норми КПК не містять обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації діяння, допущеного судом істотного порушення кримінального процесуального закону, зокрема й у тих кримінальних провадженнях, у яких судовий розгляд здійснений у спрощеному провадженні.
		Таким чином, апеляційний суд необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою сторони захисту на вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 КПК. 
		За таких обставин, касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо нього - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційному суду необхідно зважити на викладене в цій постанові та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
		Керуючись статтями433, 434, 436-438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Ухвалу Львівського апеляційного суду від 22 березня 2023 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на вирок Сокальського районного суду Львівської області від 31 січня 2023 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		ОСОБА_1                                        ОСОБА_2                                  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...