Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/4067/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2023. Зареєстровано: 23.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2023.
Дата набрання законної сили: 30.12.2023
Номер судового провадження: 2/756/2874/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		29.11.2023 Справа № 756/4067/23
		                
		  
		Унікальний №756/4067/23
		Провадження №2/756/2874/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Заочне
		 
		29 листопада 2023 року                 Оболонський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого - судді                                         Яценко Н.О.
		за участю секретаря                                         Євтушик В.І
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг», про захист прав споживачів, -
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У березні 2023 року ОСОБА_1 через представника - адвоката Пікуліна Р.М. в порядку цивільного судочинства звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд: визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу між сторонами укладений 31.12.2021 року; стягнути з відповідача на свою користь суму сплаченого авансу в розмірі 193 920 грн. 72 коп., суму інфляційних витрат в розмірі 55 285 грн. 60 коп., пеню в розмірі 1 762 739 грн. 34 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у грудні 2021 року ОСОБА_1 вирішила придбати легковий автомобіль. Здійснюючи пошуки потрібної моделі в мережі Інтернет, Позивач знайшла оголошення про продаж ТОВ "Везем Шиппінг" автомобіля потрібної їй марки.
		В подальшому звернувшись до відповідача останній запропонував укласти попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу обґрунтовуючи це необхідністю транспортування транспортного засобу з іншого міста.
		31 грудня 2021 року між позивачем (Сторона 2) та відповідачем (Сторона 1) на відстані було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу (далі - Договір), згідно з умовами якого Сторона-1 і Сторона-2 зобов?язалися укласти в майбутньому договір купівлі-продажу (Основний договір) на належний Стороні-1 транспортний засіб строком до 31 травня 2022 року (п. 1.1. та 1.2. Договору).
		Відповідно до пункту 2.1 Договору, продаж транспортного засобу вчиняється між сторонами за ціною (вартістю) в розмірі 193 920,72 грн., у тому числі ПДВ -32 320,03 грн., та сплачується Стороною-2 в безготівковій формі на поточний рахунок Сторони-1 в національній валюті України гривні.
		Згідно пункту 2.3 Договору Сторона-2 сплачує в день підписання цього Договору Стороні-1 на розрахунковий рахунок Сторони-1 в розмірі 193 920,72 грн., у тому числі ПДВ -32 320,03 грн.
		На виконання зазначеного Договору позивачем було сплачено на користь відповідача грошові кошти у розмірі - 193 920,80 грн.
		Представник покликається на ту обставину, що відповідно до умов договору та з урахуванням оплати послуг сторона-1 повинна була укласти зі стороною-2 Основний договір на належний Стороні-1 автомобіль (п.1.1) до 31 травня 2022 року (п.1.2), однак прострочив виконання такого зобов`язання на 303 дні.
		Крім того, як виявилось пізніше, транспортний засіб ТОВ "Везем Шиппінг" взагалі не належить і до теперішнього часу, право власності відповідача на цей транспортний засіб не набула, що робить неможливим виконання в подальшому умов Договору з боку відповідача.
		Вказує, що позивач не отримав від відповідача жодного письмового чи усного повідомлення із зазначенням конкретної календарної дати, часу і місця укладення Основного Договору.
		Зазначає, що укладаючи попередній договір, позивач бажав настання реальних наслідків у виді якнайшвидшого отримання у власність бажаного автомобіля. У випадку повідомлення позивачу правдивої інформації про те, що автомобіль на час укладання попереднього договору не належить відповідачу, а також про те, що позивач не отримає автомобіль у власність в строки, передбачені договором, позивач ніколи не укладала б з відповідачем спірного договору.
		Таким чином, під час укладення попереднього договору відповідач ввів позивача в оману, оскільки спонукав дати згоду на здійснення правочину на який в іншому випадку позивач не погодився б. Відповідач ввів позивача в оману стосовно основних характеристик товару, який позивач бажав придбати, а саме його наявності, належності Відповідачу та поставки в майбутньому.
		В свою чергу, відповідач не вчинив жодних дій для виконання умов попереднього договору, що свідчить про відсутність у нього намірів до реального настання правових наслідків, передбачених оспорюваним правочином.
		На думку позивача, зважаючи на викладене, попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між сторонами є нікчемним через введення позивача в оману щодо істотних його умов. 
		Окрім того сторона позивача посилаючись на те, що ОСОБА_1 понесла збитки, зокрема у вигляді знецінення грошових коштів, які сплатила відповідачеві на суму боргу в розмірі 193 920,72 грн. здійснила нарахування індексу інфляції за період з 04.01.2022 року (дата платежу) по 31.08.2022 року (дата розрахунку) в розмірі 231 799,27 грн., які просить стягнути з відповідача.
		Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь відповідно до ч.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» пеню у розмірі 3 % річних, яка за розрахунком позивача складає 1 762 739 грн. 34 коп. 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2023 року справу передано для розгляду головуючому судді Яценко Н.О.
		Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03.04.2023 року відкрито провадження у справі та визначено, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
		Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 21.04.2023 року зважаючи на ціну позову та вимогами п.5 ч.4 ст.274 ЦПК України, здійснено перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження.
		Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлялися належним чином, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує. Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі позивача.
		Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, місце та час був повідомлений належим чином та своєчасно, шляхом направлення судової повістки за адресою місцезнаходження, причини своєї неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача. 
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. 
		Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 та ч. 1 ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
		Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.
		Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Судом встановлено, що 31 грудня 2021 року між позивачем (Сторона 2) та відповідачем (Сторона 1) на відстані було укладено попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу (далі - Договір), згідно з умовами якого Сторона-1 і Сторона-2 зобов?язалися укласти в майбутньому договір купівлі-продажу (Основний договір) на належний Стороні-1 транспортний засіб строком до 31 травня 2022 року (п. 1.1. та 1.2. Договору).
		Відповідно до пункту 2.1 Договору, продаж транспортного засобу вчиняється між сторонами за ціною (вартістю) в розмірі 193 920,72 грн., у тому числі ПДВ -32 320,03 грн., та сплачується Стороною-2 в безготівковій формі на поточний рахунок Сторони-1 в національній валюті України гривні.
		Згідно пункту 2.3 Договору Сторона-2 сплачує в день підписання цього Договору Стороні-1 на розрахунковий рахунок Сторони-1 в розмірі 193 920,72 грн., у тому числі ПДВ -32 320,03 грн.
		На виконання зазначеного Договору позивачем було сплачено на користь відповідача грошові кошти у розмірі - 193 920,80 грн., що підтверджується квитанцією 1Т003FM4 від 04.01.2022 року. (а.с.12)
		Разом з тим, на час подання позовної заяви відповідач грошові кошти сплачені за попереднім договором від 31.12.2021 року не повернув, протилежне судом не встановлено. 
		Відомості про укладання між сторонами основного договору купівлі-продажу транспортного засобу відсутні.
		Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Пунктом 1 ч.1 ст. 635 ЦК України визначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
		Відповідно до ч. 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою недійсності правочину (частина перша статті 215 ЦК України).
		Згідно положень ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. Нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію.
		Частини 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
		Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає ознаки несправедливих умов договорів, що обмежують права споживача, та до таких умов відносить, зокрема, надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору, проте згідно з вимогами ч.4 ст. 18 цього Закону вони не застосовуються до операцій із цінними паперами, фінансовими послугами та іншими товарами або послугами, ціна яких залежить від зміни котировок або індексів на біржах чи ставок на фінансових ринках, які не контролюються продавцем.
		Стаття 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
		Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Позивачем ОСОБА_1 не надано до суду належних та допустимих доказів того, що умови оспорюваного попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу від 31.12.2021 року є несправедливими та містять дисбаланс прав та обов`язків на шкоду споживача, а також на те, що оспорюваний договір укладений з використанням ТОВ «Везем Шиппінг» нечесної підприємницької практики.
		Таким чином, підписавши договір та сплативши на користь ТОВ «Везем Шиппінг» частину коштів за вказаним договором, ОСОБА_1 засвідчила факт розуміння та прийняття ним умов попереднього договору, його правових наслідків, а також підтвердила своє волевиявлення на укладення такого договору на визначених у ньому умовах.
		Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частини визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу транспортного засобу між ОСОБА_1 та ТОВ «Везем Шиппінг» укладений 31.12.2021 року
		При цьому, щодо вимоги позовної заяви щодо стягнення з ТОВ «Везем Шиппінг» на користь ОСОБА_1 суми сплаченого авансу, суд зазначає наступне.
		Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
		Згідно з ч. 1ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до змісту ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
		Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
		Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
		Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
		Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
		Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
		Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.
		В силу положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
		Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно з ч. 1, 2 ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання.
		Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
		Відповідно до абзацу 2 ч. 1, 2-3 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов`язання сталося з вини кредитора, він зобов`язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
		Сторона, винна у порушенні зобов`язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
		У разі припинення зобов`язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
		Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 до ТОВ «Везем Шиппінг» уклали попередній договір купівлі-продажу транспортного засобу від 31.12.2021 року.
		Відповідно до умов попереднього договору від 31.12.2021 року позивач сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 193 920 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ 32 320 грн. 03 коп.
		Основний договір купівлі-продажу транспортного засобу в строк до 31.05.2022 року, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між позивачем та відповідачем не був укладений. Оскільки сторони лише домовилися укласти такий договір у майбутньому під час укладання попереднього договору, то передана позивачем відповідачу суми коштів в розмірі 193 920 грн. 80 коп. є авансом в розумінні ст. 570 ЦК України, який підлягає поверненню позивачу.
		Разом із тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 55 285 грн. 60 коп., пені в сумі 1 762 739 грн. 34 коп., оскільки попереднім договором не було передбачено строків та порядку повернення ТОВ «Везем Шиппінг» суми, сплаченої позивачем як авансу у разі неукладення основного договору у встановлені договором строки, в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до ТОВ «Везем Шиппінг» із вимогою про повернення вказаної суми та отримання такої вимоги ТОВ «Везем Шиппінг». Відтак, у суду відсутні підстави для того щоб встановити коли саме ТОВ «Везем Шиппінг» було зобов`язане повернути позивачеві суму сплаченого авансу. 
		Щодо вимоги про стягнення пені заявлені ОСОБА_1 на підставі ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», слід зазначити наступне.
		Відповідно до положень ч. 5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, якщо виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги), за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
		Вказана норма визначає права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) та застосовується у договірних відносинах між споживачем та виконавцем. Таким чином, до правовідносин, які виникли між ОСОБА_1 та ТОВ «Везем Шиппінг» вказана норма не застосовується.
		З огляду на викладене, суд доходить до висновку про часткове задоволення позову.
		Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно ст.141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1 293 грн. 48 коп.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 12-13, 19, 76-77, 79,81, 141, 223, 247, 258, 259, 265, 268, 280, 288, 354, 355 ЦПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг», про захист прав споживачів - задовольнити частково.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» (код ЄДРПОУ 43764369, адреса місцезнаходження: м.Київ, Столичне шосе, буд.101-В) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого авансу в розмірі 193 920 (сто дев`яносто три тисячі дев`ятсот двадцять) грн. 72 коп.
		В задоволенні решти вимог - відмовити.
		Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Везем Шиппінг» (код ЄДРПОУ 43764369, адреса місцезнаходження: м.Київ, Столичне шосе, буд.101-В) на користь держави судовий збір в сумі 1 293 (одна тисяча двісті дев`яносто три) грн. 48 коп. 
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення складено 29 листопада 2023 року. 
		 
		Суддя                                                                                  Яценко Н.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...