Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 363/3282/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2023.
Дата набрання законної сили: 17.10.2023
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД
		 
		 
		Справа № 11-кп/824/1203/2023                                          Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1 
		№ 363/3282/18
		Категорія КК: ч. 2 ст. 115                                    Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2 
		                 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		17 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
		в складі: головуючого судді                         ОСОБА_2 ,
		                                      суддів                       ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю секретарів                               ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		        прокурора                              ОСОБА_7 ,                                                        
		                  обвинуваченого                 ОСОБА_8 ,
		                  захисника                              ОСОБА_9 ,  
		                  потерпілих                            ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		представника потерпілих                       ОСОБА_12 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,
		У С Т А Н О В И Л А:
		 
		Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року  ОСОБА_8 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначено покарання у виді15 років позбавлення волі. 
		 
		ОСОБА_8   визнано винним у тому, що він  вчинив умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13 (умисне вбивство) з особливою жорстокістю за наступних обставин.
		У вечірній час 29 грудня 2017 року, ОСОБА_8 , перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою:  АДРЕСА_2 , розпивав спиртні напої разом зі своїм сватом, після чого, вийшов із дому, та направився в бік зупинки громадського транспорту, що знаходиться неподалік його місця проживання.
		В цей же час, близько 17 години 30 хвилин, з маршрутного таксі, яке під`їхало на згадану зупинку, що розташована по вул. Сонячній, у с. Демидів, вийшла ОСОБА_13 .
		В подальшому, вийшовши із громадського транспорту на зазначеній зупинці, ОСОБА_13 зустріла ОСОБА_8 , котрий в цей час проходив поблизу вказаноїзупинки громадського транспорту, з яким протягом тривалого часу перебувала у неприязних відносинах, та почала вигукувати на його адресу слова принизливого змісту, в тому числі називати його «вбивцею».
		В цей момент у обвинуваченого ОСОБА_8 на ґрунті довготривалих неприязних відносин, пов`язаних із розглядом судової справи за фактом порушення його сином правил дорожнього руху, що спричинило смерть рідної сестри ОСОБА_13 , виник раптовий умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_13 із особливою жорстокістю.
		ОСОБА_14 , знаходячись на тому ж місці де й ОСОБА_13 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, користуючись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи ніж, який знаходився у внутрішній кишені куртки, в яку він був одягнений, виражаючи свою жорстокість, розуміючи завдання ОСОБА_13 особливих страждань шляхом спричинення їй великої кількості тілесних ушкоджень, зазначеним ножем, який утримував в правій руці, умисно наніс ОСОБА_13 численні удари в область             життєво-важливих органів, а саме шиї та обличчя, зокрема:колото-різану рану правої бокової поверхні шиї, яка відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;колото-різану рану передньої поверхні шиї, яка відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя; колото-різану рану в області підборіддя, яка відноситься до ушкодження середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я; та легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а саме: колото-різані рани у ліву завушну область, передню поверхню лівої вушної раковини, 4 (чотири) колото-різаних ран підборіддя, у верхню третину шиї, праву бокову поверхню шиї, 2 (два) колото-різаних ушкодження у середню третину шиї, в область правого кута рота, наскрізну рану на верхній губі справа, чим спричинив ОСОБА_13 фізичних страждань.
		Внаслідок нанесення  ОСОБА_13 колото-різаних ран шиї, по ходу ранових каналів яких, відмічається пересічення магістральних судин шиї праворуч, блукаючого нерву, ушкодження трахеї, що призвело до гострої крововтрати, аспірації крові в дихальні шляхи, розвитку шоку, настала смерть останньої.
		У подальшому, з метою приховання слідів злочину,    ОСОБА_14 , після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 , перебуваючи на тому ж місці, підняв тіло останньої, та поклав на своє плече, після чого пішки пішов у напрямку річки Кізка, що протікає неподалік с. Демидів Вишгородського району Київської області.
		Дійшовши із тілом ОСОБА_13 до річки Кізка, а саме до ґрунтової ділянки неподалік бетонного мосту автодороги сполученням Київ - Овруч,                   ОСОБА_37, поклав ОСОБА_13 на березі річки, а далі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, шляхом зміни обставин вчинення злочину, зняв з її тіла одяг, у який вона була одягнена, а тіло кинув до річки. Забравши вказаний одяг із собою,  ОСОБА_8 повернувся до місця свого проживання, за адресою:  АДРЕСА_2 , де знищив згадані речі шляхом спалювання.
		 
		В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні                   ОСОБА_15 , не оспорюючи кваліфікацію дій ОСОБА_8   та доведеність його вини, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання у зв`язку з неправильністю застосування закону України про кримінальну відповідальність, а також  невідповідністю покарання, призначеного судом, ступеню тяжкості скоєного злочину внаслідок його м`якості. Ухвалити новий вирок, який визнати ОСОБА_8 винним за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі.
		На думку прокурора, суд, обґрунтовуючи вид та розмір покарання, яке має бути призначене ОСОБА_8 , помилково послався на положення            ст. 64 КК України щодо неможливості призначення найбільш суворого покарання, а саме довічного позбавлення волі. Так, на момент вчинення злочину, ОСОБА_8 не досяг віку, який би забороняв призначити саме цей вид покарання. А призначене судом покарання у виді 15 років позбавлення волі, на думку прокурора, не є таким, що прийняте з урахуванням положень ст. 65 КК України.
		 
		В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9  просить вказаний вирок скасувати. Закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніхдоказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.   
		Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, захисник вказує про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження захисник вбачає в обґрунтуванні висновку про доведеність винуватості ОСОБА_38 за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України на підставі даних недопустимих доказів.
		Так, поза увагою суду залишились фактичні доводи сторони захисту про те, що слідчий експеримент, проведений за участю обвинуваченого, містить неправдиву інформацію. Під час досудового розслідування                   ОСОБА_8 був змушений себе обмовити, оскільки боявся за життя та здоров`я свого сина, який в той час перебував під вартою по обвинуваченню у вчиненні іншого кримінального правопорушення. Увечері 07 січня 2018 року заступник керівника Національної поліції України ОСОБА_16 , під час спілкування з ОСОБА_8 застосував до нього психологічне насильство, яке виразилось в погрозі життю та здоров`ю  сина обвинуваченого, у разі, якщо останній не обмовить себе та не визнає вину у вбивстві ОСОБА_13 . В подальшому заступник начальника  ГУ НП в Київській області ОСОБА_17 та начальник департаменту кримінального розшуку  Національної поліції України ОСОБА_18 запропонували кваліфікацію дій ОСОБА_8 за ст. 116 КК України, за умови, що останній погодиться себе обмовити.   ОСОБА_8 , сприймаючи погрози для життя та здоров`я свого сина реальними, погодився себе обмовити і всі подальші слідчі дії були проведені з урахуванням його визнавальних показань. Інші версії вбивства ОСОБА_13 слідство не розглядало. Лише після перебування сина ОСОБА_8 на волі, обвинувачений в судовому засіданні розповів, що обмовив себе.
		Крім того, захисник вказує, що докази, отримані в результаті проведення негласних слідчих /розшукових/ дій / далі - НС(Р)Д/за участю              ОСОБА_8 , також не можуть бути визнані допустимими доказами.  Протоколи  про результати проведення  НС(Р)Д та відеозаписи до них від 08.01.2018, 08.01.2018, 27.04.2018, 14.05.2018, з огляду на їх зміст, фактично містять допит обвинуваченого, а не втручання у приватне життя у формі відео контролю особи. Цей допит проводився з порушенням  права особи на мовчання  та права не свідчити проти самого себе, а також без захисника, участь якого є обов`язковою. Крім того, сторона захисту в судовому засіданні вказувала про порушення п. 1 ч. 4 ст. 258, ст. 260 КПК України. Попередня зустріч ОСОБА_8 з керівними особами національної поліції, напередодні проведення НС(Р)Д не може вважатись, що спілкування обвинуваченого з іншою особою в приміщенні службового кабінету  сприймалось ним як приватне. ОСОБА_8 вже розумів, що його затримали за підозрою у вчиненні тяжкого злочину, був обізнаний з тим, які посади займають ці працівники поліції, а також мету їхнього спілкування. Станом на 11 годину 27 хвилин 08 січня 2018 року  ОСОБА_8 мав статус  особи, яку затримали за підозрою  у вчиненні особливо тяжкого злочину. Ця обставина, на думку захисту, унеможливлювала наявність умов для проведення приватного спілкування в розумінні ст. ст. 258, 260 КПК України. Дані висновку судово-психіатричної експертизи № 84, предметом дослідження якої було відеозапис НС(Р)Д від 08.01.2018, також підтверджують проведення допиту ОСОБА_8 . На думку апелянта, всі інші докази, здобуті органом досудового розслідування завдяки інформації, отриманій внаслідок такого спілкування, в силу ст. 87 КПК України, мали б бути визнані судом недопустимими. Дані висновку судово-психіатричної експертизи № 84 від 21.02.2018, повинні були бути визнані судом недопустимим доказом, оскільки  об`єктом дослідження  цієї експертизи  був недопустимий доказ - відеозапис  аудіо- відео контролю особи, зроблений 08.01.2018 у Вишгородському ВП ГУ НП в Київській області.  Крім того, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що слідча внесла в постанову про призначення вказаної експертизи невірні відомості  про відеозапис, який нібито був створений 07.01.2018.
		Також сторона захисту зазначає про наявність підстав для визнання даних  протоколу аудіо-, відеоконтрою від 14.05.2018 також недопустимим доказом, оскільки вказана негласна слідча дія  містить стенограму  слідчої дії - додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_8 , яка проведена слідчою 11.01.2018 в ізоляторі тимчасового тримання. В якості доказу, захисник вказує на копію протоколу  додаткового допиту підозрюваного від 11.01.2018. Зміст цього протоколу повністю збігається зі змістом протоколу аудіо-, відеоконтролю особи  від 14.05.2018. 
		Додатково сторона захисту звертала увагу суду першої інстанції про фальсифікацію стенограм розмов, що міститься у протоколах НС(Р)Д від 27.04.2018. Звукозапис до протоколу суттєво відрізняється від того, що написано в самому протоколі. З даних звукозапису вбачається, що ОСОБА_8 ніколи не повідомляв співкамернику під час перебування в ІТТ інформацію, яка вказана у вироку суду. З технічних причин, під час судового розгляду не вдалося безпосередньо прослухати жодного  звукозапису, зробленого  у камері ІТТ, оскільки всі файли  виявились пошкодженими.  Таким чином не було безпосередньо досліджено докази, які в подальшому незаконно покладені в основу обвинувального вироку суду.
		Крім того, апелянт вказує про порушення права ОСОБА_8 на захист під час здійснення досудового розслідування. Так, останнього було затримано вранці 07.01.2018 та доставлено  до управління карного розшуку  ГУ НП в Київській області, де він майже добу перебував під контролем поліцейських. До ІТТ ОСОБА_8 доставлено лише 09.01.2018. Слідчою ОСОБА_19   в протоколі затримання ОСОБА_8 вказано дату затримання 08.01.2018, о 00 годині 55 хв., проте не вказано час фактичного затримання особи, що є порушенням ч. 5 ст. 208 КПК України. Допит ОСОБА_8 проведено слідчим 08.01.2018 в період з 11.27 по 12.19 без участі захисника ОСОБА_20 , який згідно доручення № 49 з центру зобов`язаний був з`явитись до відділення поліції 08.01.2018, о 08 год. 35 хв. 
		Порушення права на захист ОСОБА_8 захисник також вбачає у проведенні судово-психіатричної експертизи. Так, одним із методів психологічного дослідження при проведенні судово-психіатричної експертизи є клініко-психологічне інтерв`ю (бесіда), під час якого експерт встановлює контакт з особою та з`ясовує інформацію необхідну для формування висновку. Перед початком інтерв`ю його підзахисний не попереджався про можливість відмовитися від давання показань та не  відповідати на запитання. Таким чином, показання ОСОБА_8 , надані експерту в ході проведення судово-психіатричної експертизи, є недопустимими як доказ. Висновок, який допустив суд, з огляду на дані вказаної експертизи про перебування ОСОБА_8 у шоковому стані після вчиненого вбивства, на думку захисника, є припущенням. Жодних спеціальних досліджень, спрямованих на встановлення такого стану у обвинуваченого органами досудового розслідування не проводились.
		Крім того, висновок суду про повідомлення ОСОБА_8   правоохоронним органам про конкретне знаряддя вбивства - «сапожний ніж», замотаний ізолентою, який виявлений при проведенні огляду 01.01.2018, на думку захисника, не відповідає дійсності. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що «сапожний ніж» та дев`ять інших ножів було виявлено під час огляду 03.01.2018 на березі річки біля мосту.  Під час здійснення огляду місця події 03.01.2018 проводилася фотозйомка. До протоколу долучено фото таблиці з детальним кольоровим фотознімком «сапожного ножа». Під час судового розгляду            ОСОБА_8 повідомив, що на фотознімок з цим ножем йому вказала слідча ОСОБА_19 , яка з ним спілкувалась 07.01.2018. Також вона показала фотознімки потерпілої з пораненнями на шиї. Слідча  ОСОБА_19 , будучи допитаною під час судового розгляду заперечувала факт зустрічі з ОСОБА_8 до 00 год. 55 хв. 08.01.2018, а також не знала, що його затримали ще 07.01.2018. На неправдиві показання слідчої суд належної уваги не звернув, правової оцінки їм не надав, хоча вони повністю спростовуються звукозаписами НСРД.
		Крім того, захисник вказує, що суд не надав належної правової оцінки неправдивим показанням ОСОБА_8 , які він надавав під час проведення слідчого експерименту. Так, під час його проведення обвинувачений повідомив, що наніс потерпілій 3 удари ножем. Однак при проведенні експертизи, на тілі жертви  / в області обличчя та шиї/ виявлено 15 колото-різаних ушкоджень. ОСОБА_8 невірно демонстрував механізм нанесення ушкоджень. У висновку судово-медичної експертизи вказано, що механізм спричинення ударів не відповідає механізму, вказаному ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту. Вказані обставини, на думку захисника, свідчать про те, що його підзахисний дійсно не вчиняв інкримінованого йому злочину, бо не знав ні кількості, ні механізму нанесення ушкоджень. Так само захисник вказує й про зовнішній вигляд тіла ОСОБА_13 , тіло якої виявлено оголеною. ОСОБА_8 , обмовляючи себе 07.01.2018 та 08.01.2018 не давав чітких показань з цього приводу. Ряд інших невідповідностей щодо фактичних обставин справи та тих даних, про які вказував обвинувачений, обмовляючи себе, також свідчить, що злочин скоїв не він. Останній не знав як насправді виглядає мобільний телефон потерпілої, а також те, що їх у неї було два. 
		Крім того захисник вказує про суперечності  між даними проведеного слідчого експерименту та даними, вказаними в обвинувальному акті. Так, обвинувачений не міг перемістити тіло потерпілої у той спосіб і на ту відстань, яку йому інкримінують. Під час перегляду відеозапису  слідчого експерименту встановлено, що обвинувачений поклав собі на плече статистку, однак при цьому зміг зробити лише декілька кроків. Вказані обставини також залишились поза увагою суду.
		Показання свідка ОСОБА_21 спростовують встановлену судом обставину, що ОСОБА_8 напередодні події перебував у стані алкогольного сп`яніння. Так само суд не надав належної правової оцінки показанням даного свідка вцілому, не дивлячись на те, що останні істотно суперечать  даним слідчого експерименту.   
		На думку сторони захисту дані висновку судової телекомунікаційної  експертизи № 19/9-1/2/9-СЕ/18 фактично підтверджують алібі ОСОБА_8 . Телефон ОСОБА_13 марки «Самсунг»  29.12.2017, о 18.40 реєструвався базовою станцією в районі території біля мосту. Телефон, який належав ОСОБА_8 29.12.2017, о 18.40  реєструвався базовою станцією за місцем проживання обвинуваченого. На запитання слідчої ОСОБА_19 , під час проведення слідчого експерименту,  де перебував його телефон, коли він під мостом роздягав потерпілу, обвинувачений вказав, що разом з ним. Проте вказаним суперечностям суд першої інстанції належної правової оцінки не надав. Так само поза увагою суду залишились і відомості щодо часу, коли обвинувачений нібито викинув телефон потерпілої між фактично встановленими обставинами, вказаними у зазначеній експертизі.  
		Неповноту судового розгляду захисник вбачає у не перевірці судом інший версій вбивства ОСОБА_13 . Судом відмовлено у задоволенні клопотання про допит свідків двох місцевих жителів  ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які були свідками того, що 29.12.2017, близько 16 години 30 хвилин проїжджав підозрілий автомобіль типу «бус» з затемненими вікнами та увімкненими габаритними вогнями. Враховуючи те, що неподалік від виявленого тіла ОСОБА_13 були виявлені протектори шин автомобіля, з яких зроблені гіпсові зліпки, не виключено, що для викрадення та перевезення потерпілої був використаний автомобіль. Сторона захисту вважає, що не здійснення допиту вказаних свідків під час досудового розгляду зумовлено тим, що їх свідчення спростовують версію обвинувачення.
		 
		В апеляційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_12 , не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, у зв`язку з неправильним застосуванням законодавства України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м`якості, просить скасувати вирок суду в частині призначеного покарання. Ухвалити новий вирок, яким призначити                  ОСОБА_8  покарання за ч. 2 ст. 115 КК України у виді довічного позбавлення волі.
		Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, представник потерпілої вказує про невірне застування судом положень ст. 64 КК України. Обмеження законодавцем щодо можливості застосування найсуворішого виду покарання стосується виключно осіб, яким на момент вчинення злочину виповнилось 65 років. ОСОБА_8 , на час скоєння злочину, виповнилось лише 63 роки.   
		 
		В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_11  просить вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року щодо ОСОБА_8 скасувати, призначити новий судовий розгляд кримінального провадження.
		Обґрунтовуючи апеляційні вимоги потерпіла вказує про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
		Невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження потерпіла вбачає у тому, що комплекс досліджених судом доказів не підтверджує достовірно часу, місця та способу вчинення злочину, який інкримінується ОСОБА_8 . Вказаний судом у вироку спосіб вбивства ОСОБА_13 суперечить даним висновку експерта № 2т-2018 від 18.01.2018, показанням експерта ОСОБА_24 , які він надавав під час судового розгляду, оскільки брав участь у проведенні слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 . Ширина та довжина ранових каналів з розмірами слідоутворюючої частини клинка ймовірного знаряддя вбивства не співпадає з тим знаряддям, яке було вилучено на місці огляду події і яким нібито ОСОБА_8 заподіював тілесні ушкодження ОСОБА_13 . 
		Потерпіла вважає, що її показання не доводять час скоєного вбивства, а лише вказують на час, коли ОСОБА_13 зникла. Свідок ОСОБА_25 надаючи в суді показання вказував часовий проміжок з 29 грудня 2017 року по 31 грудня 2017 року, протягом якого він займався пошуком ОСОБА_13 . На думку апелянта, його показання також не підтверджують час, коли було вбито ОСОБА_13 . Однак суд продовжував їх ігнорувати та не надав вказаним поясненням належної правової оцінки.
		Пояснення експерта ОСОБА_24 з урахуванням відповіді Українського гідрометеорологічного центру, на думку апелянта, свідчать про те, що трупне заклякання трупу ОСОБА_13 настало у іншому місці, де температура навколишнього середовища була більша ніж +10 градусів Цельсія. Такі обставини спростовують вставлений судом час та місце смерті                 ОСОБА_13 .  
		Крім того, потерпіла вказує, що в час, зазначений у висновку експерта               № 19/9-1/2/9-СЕ/18 від 23.03.2023, за пред`явленого обвинувачення, ОСОБА_8 повинен був нести ОСОБА_13 , тому їх абонентські номери повинні бути в одному азимуті. Натомість експертами встановлено,  спільне переміщення абонентських номерів ОСОБА_13 та ОСОБА_8   в період часу з 17:56:09 по 18:42:33 29.12.2017 встановити не виявилось можливим, оскільки вони фіксуються базовими станціями оператора мобільного зв`язку за однією адресою в с. Демидів по вул. Фастова, труба котельні «Вишгородтеплотехніка» та «сусідніми азимутами максимального випромінення секторів базових станцій 20 та 270 градусів.  
		На думку потерпілої, дослідженими доказами не встановлено місце вбивства ОСОБА_13 . Відсутні свідки, які можуть підтвердити  місце скоєння вбивства, не знайдено слідів крові на зупинці транспорту та біля неї, на місцях, де зупинявся ОСОБА_8 з тілом ОСОБА_13 у напрямку до р. Кізка.
		Потерпіла ОСОБА_11 також звертає увагу на ту обставину, що експертним шляхом та судом не встановлено механізму отримання поранень, вказаних у висновку №2тр-2018 від 18.01.2018. Так само потерпіла вважає неправильним встановлене судом знаряддя злочину, оскільки комплексом проведених експертиз вказані обставини спростовуються. 
		Крім того, потерпіла вважає, що ніж, вилучений згідно з даними протоколу огляду від 03.01.2018 не є ідентичним ножу, який був предметом дослідження під час проведення молекулярно-генетичних експертиз № 19/10-3/3-СЕ від 12.01.2018, № 19/10-3/49-СЕ/18 від 23.01.2018.  Вилучений ніж був металевим, з обгорткою ізолюючою на руків`ї, натомість експерті дослідження проводилися з «взуттєвим ножем», який являє собою металеву пластину, один з кінців якого обмотаний гофропапером  та полімерною ізоляційною стрічкою  чорного та білого кольорів.   
		 
		В апеляційній скарзі з доповненнями  обвинувачений              ОСОБА_8  просить вирок Шевченківського районного суду                   м. Києва від 03 серпня 2022 року щодо нього скасувати.  Закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.   
		Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, обвинувачений вказує про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
		Обвинувачений повідомляв суду першої інстанції дійсні обставини справи, а саме те, що він був змушений себе оговорити під час судового розслідування, щоб зберегти життя та здоров`я своєму синові. Він одразу зрозумів у камері тимчасового тримання, що його співкамерник має відношення до фальсифікації матеріалів кримінального провадження, оскільки його розмова про власне перебування у камері схожа була на вигадку. Тому обвинувачений свідомо оговорював себе у камері тими словами, які йому наказали говорити керівні особи поліції під час зустрічі з ним напередодні. Весь комплекс доказів, які були зібрані зі слів обвинуваченого, є неправдивими, тому що він говорив і робив лише те, що йому сказали. Це стосується  і його поведінки під час проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи. 07.01.2018 з ним спілкувалась слідча, яка в його присутності оглянула мобільний телефон обвинуваченого, показала протокол огляду  події від 01.01.2018 та від 03.01.20148. До протоколу огляду місця події від 03.01.2018 було приєднано фото таблицю  з фотознімками «сапожного ножа» з руків`ям, обмотаним ізоляційною стрічкою і повідомила, що саме це є знаряддя вбивства і цим ножем було вбито ОСОБА_13 . В подальшому обвинувачений, знаючи як виглядало знаряддя вбивства, вказував необхідні для слідства обставини. Даними звукозапису, які містяться в матеріалах кримінального провадження підтверджується те, що 12.01.2018 в ІТТ з обвинуваченим спілкувався начальник кримінального розшуку ГУ НП в Київській області  ОСОБА_26 , який повідомив йому, що 08.01.2018, напередодні обшуку, він побував у нього вдома. Потім стало відомо, що в помешканні апелянта, під час проведення обшуку, виявлено пляму на стіні, з якої зроблено зіскоб. Під час проведення молекулярно-генетичної експертизи об`єкту зіскобу, виявлено ДНК потерпілої. Комплекс доказів, які нібито були зібрані органом досудового розслідування повністю сфальсифіковані. Суд першої інстанції, всупереч КПК України, на численні протиріччя та недоліки досудового розслідування уваги не звернув, належної правової оцінки їм не надав.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, потерпілих та представника потерпілої, які підтримали свої апеляційні скарги та заперечили проти задоволення апеляційних скарг сторони захисту, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційні скарги сторони захисту та заперечили проти задоволення апеляційних скарг прокурора, потерпілої та її представника, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження,  обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		 
		Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. 
		Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості               ОСОБА_8 у скоєнні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджені наявними доказами у їх сукупності, які перевірялися судом першої інстанції в ході судового розгляду. Так само предметом перевірки судом було дотримання вимог КПК України під час здіснення досудового слідства, а зібраним в результаті доказам надана належна правова оцінка. При цьому колегія суддів звретає увагу, що всупереч доводам апеляційних скарг сторони захисту та потерпілої ОСОБА_11 , докази, здобуті з порушенням вимог КПК України, визнані судом недопустимими та з цих підстав не взяті до уваги.
		Всупереч доводів апеляційної скарги потерпілої, сукупність даних висновків експертів, на які вона посилається в своїй апеляційній скарзі, пояснень експертів, показань свідків та потерпілих підтверджують заподіяння смерті ОСОБА_13 29 грудня 2017 року.
		З даних протоколів огляду місця події від 01, 02, 03 та 04 січня 2018 року з додатками вбачається, що  у річці Кізка, на відстані 200 м. від автодорожнього мосту дороги «Київ-Овруч» вявлено труп жінки 35-45 років, одягнений в бюстгальтер, на трупі наявні тілесні ушкодження. На ділянці, розташованій на відстані приблизно 150 м траси «Київ - Іванків», 150 м від автодорожнього мосту через р. Кізка, а також під мостом, окрім іншого, виявлено дві чорні шкарпетки з малюнком і шкіряний пояс коричневого кольору від дублянки, в яку була одягнута ОСОБА_13 , чохол для мобільного телефону, кришку від мобільного телефону-смартфону «Samsung» білого кольору, телефон «Nokia» з сім-карткою мобільного оператора «МТС». Вказані речі, згідно даних протоколу  пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 04 січня 2018 року,були упізнані потерпілою ОСОБА_11 , як такі, що належали її матері - ОСОБА_13 .
		Даними комісійної судово-медичної експертизи  № 3/к від 04.04.2018 підтверджується комплекс виявлених у ОСОБА_13 тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, у вигляді множинних колото-різаних ран в області шиї та голови, саден по тілу, які могли бути їй заподіяні 29 грудня 2017 року. Частина з колото-різаних ран стали причиною смерті ОСОБА_13 . Дані вказаної експертизи повністю узгоджуються з даними протоколів огляду трупа ОСОБА_13 від 02.01.2018, від 04.01.2018, проведених за участю спеціаліста ОСОБА_27 ,  ОСОБА_28 з ілюстрованими фототаблицями,   протоколу огляду трупа ОСОБА_13 від 05.01.2018, проведеного за участю експертів ОСОБА_27 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , з ілюстрованими фототаблицями,  висновків експерта  № 2тр. - 2018 від 18.01.2018, а дані щодо розміру та напрямку ранових каналів у виявлених                        колото-різаних та різаних ранах також узгоджуються з даними  висновків експертів № 4-мк від 17.01.2018, №17-мк від 13.02.2018, № 18-мк від 14.02.2018, №19-мк від 15.02.2018, №6-мк від 17.01.2018.
		З даних вказаних протоколів та висновків експертів вбачається, що смерть ОСОБА_13 настала внаслідок нанесення їй колото-різаних ран на правій боковій поверхні шиї та на передній поверхні шиї, по ходу ранових каналів яких відмічається пересічення магістральних судин шиї праворуч (загальної сонної артерії та внутрішньої яремної вени), блукаючого нерву, ушкодження трахеї, що призвело до гострої крововтрати (підтверджується такими виявленими при експертизі трупу ознаками, як відсутність трупних плям, знекровлення внутрішніх органів, наявність смугастих крововиливів під ендокардом лівого шлуночка серця - плям Мінакова), аспірації крові в дихальні шляхи (виявлена наявність крові в бронхах і крововиливи в легеневій тканині), розвитку шоку (за даними макроскопічного та судово-гістологічного дослідження). При цьому виявлені колото-різані ранина правій боковій поверхні шиї та на передній поверхні шиї належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Решта виявлених при судово-медичній експертизі трупу тілесні ушкодження в причинному зв`язку із настанням смерті не знаходяться. Виявлені у ОСОБА_13 колото-різані рани в області підборіддя більше справа, від якої рановий канал йде знизу вверх справа наліво і дещо спереду назад через шкіру, підшкірно-жирову клітковину та сліпо закінчується в області 6-го шийного міжхребцевого диска і поперечного відростка 7-го шийного хребця, довжиною за зондом близько 9см, належить до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров`я. Численні колото-різані рани, виявлені по передній поверхні лівої вушної раковини у верхній її третині (наскрізна); на підборідді; у верхній третині шиї; на правій боковій поверхні шиї у верхній її третині; в середній третині шиї; в області правого кута рота; на верхній губі справа, - належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, за критерієм тривалості розладу здоров`я. Виявлено численні синці та садна на тілі ОСОБА_13 .
		З даних протоколу проведення слідчого експерименту від 06.01.2018 з додатками, вбачається, що його було проведено за участю судово-медичного експерта  ОСОБА_24 . За допомогою створеноїконструкціїя, яка імітує тіло                ОСОБА_13 встановлено імовірний рух тіла по руслу річки.
		Будучи допитаним під час судового розгляду в суді першої інстанції експерт ОСОБА_24 , якийпроводив численні дослідження трупа            ОСОБА_13 , приймав участь у проведенні слідчого експерименту,підтвердив правильність наданих ним висновків. Експерт зазначив, що під час проведення слідчого експерименту з`ясовувалось питання щодо імовірного розташування нападника відносно ОСОБА_13 при нанесенні тілесних ушкоджень, при цьому вказувалось імовірне розташування нападника (спереду чи позаду). Усі ранові канали, виявлені на трупі ОСОБА_13 , проходять з права на ліво знизу вверх та дещо спереду до заду. Не виключається можливість нанесення тілесних ушкоджень  ОСОБА_13 з різних положень взаємного розташування тіла нападника та потерпілої. Висновки, зазначені у експертизі щодо ймовірного розташування нападника були зроблені на підставі розтину трупа, який ним проводився 02.01.2018. Також експерт  ОСОБА_24 пояснив, що він брав участь у проведенні слідчого експерименту за участі ОСОБА_8 . Обвинувачений повідомив про нанесення трьох ударів ОСОБА_13 в область голови та шиї. Тому згідно даних висновку експерта №1/Д/№2тр-2018 від 05.02.2018, не виключається можливість нанесення одного із пошкоджень, які були виявлені при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 в ділянці правої бокової поверхні шиї, оснований на продемонстрованих (відтворених)            ОСОБА_8 обставинах під час слідчого експерименту. При цьому відповідно до відтворених  ОСОБА_8  обставин під час слідчого експерименту виключається можливість утворення тілесних ушкоджень, які були виявлені на тілі   ОСОБА_13 , у їх сукупності, і по кількості і по напрямку ранових каналів. Загальна спрямованість ударів травмуючим предметом, які продемонстрував ОСОБА_8 , а саме перпендикулярно ножем до тіла ОСОБА_13 , в ході проведення слідчого експерименту не співпала з фактичним розташуванням ранових каналів (зверху до низу), тому був зроблений такий висновок. Експерт підтвердив, що смерть                 ОСОБА_13 настала протягом декількох хвилин, мала місце зовнішня крововтрата. Експерт не виключивможливості нанесення сукупності тілесних ушкоджень одним травмуючим предметом. Трупне заклякання трупу ОСОБА_13 можливе при температурі навколишнього середовища вище 10 градусів. Тілесні ушкодження ОСОБА_13  розташовувались в ділянці шиї та обличчя, а тому антропометричні дані нападника, а саме зріст має бути такий же або вищий від ОСОБА_13 . Різниця між антропометричними даними ОСОБА_13 та ОСОБА_8  у зрості істотна (37 см), але при зігнутій в лікті руці, не виключається можливість нанесення особою з такими даними відповідних тілесних ушкоджень. 
		Будучи допитаним під час судового розгляду в суді першої інстанції експерт   ОСОБА_29 , пояснив, що брав участь при проведенні комісійної експертизи №3/К від 04.04.2018. Підтвердив, що пошкодження магістральних судин ОСОБА_13 призвели до дуже сильної зовнішньої крововтрати та до смерті останньої протягом декількох хвилин. Загальний обсяг крововтрати був не менше, ніж 1/3 обсягу крові до настання смерті. Внутрішня крововтрата також мала місце, оскільки кров була виявлена у органах дихання. Додатково зазначив, що при пошкодженні магістральних судин людина дуже швидко (протягом декількох хвилин) втрачає свідомість. Враховуючи локалізацію тілесних ушкоджень, їх параметри та характеристику, не виключається можливість нанесення сукупності тілесних ушкоджень однією людиною та одним знаряддям злочину. У зв`язку із складністю справи, проводились засідання комісії, на яких обговорювались усі питання. 
		З даних висновків експертів  № 4-мк від 17.01.2018, №17-мк від 13.02.2018, № 18-мк від 14.02.2018, №19-мк від 15.02.2018, №6-мк від 17.01.2018 вбачається, що утворення численних пошкоджень шкіри правої передньобокової поверхні шиї та бокової поверхні шиї, на ділянках підборіддя, ділянки з основи 2-го пальця лівої кисті ОСОБА_13 від дій ножа, наданого на дослідження (ніж столярний, саморобного виготовлення, з металевої пластини, з ручкою, замотаною гофрованим картоном чорного кольору, який в передній третині декілька раз перемотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору, і який був виявлений неподалік трупа            ОСОБА_13 ), не виключається. Можливість виникнення виявлених пошкоджень від дій одного предмету не виключається. Для проведення         судово-медичного криміналістичного дослідження були надані клапті шкіри з трупа ОСОБА_13 . Виявлено п`ять пошкоджень з ознаками                       колото-різаних, які утворилися від дій одностороннє-гострого колюче-ріжучого предмету (предметів) типу клинка ножа, що мав обух «П»-подібного перетину з найбільшою товщиною слідоутворюючої частини близько 2,5 мм та лезо. Зазначено, що найбільша ширина слідоутворюючої частини клинка ранячого знаряддя в описаних пошкодженнях № 1 та № 4 була близько 17 мм ± 5 мм, в пошкодженні № 3 - близько 16 мм ± 5 мм, в пошкодженні № 5 - близько 23 мм ± 5 мм. Пошкодження № 2 з ознаками різаного утворилося від дії предмету з ріжучими властивостями.
		Будучи допитаним в судовому засіданні експерт  ОСОБА_31 , повідомив, що проводив експертизи №17-мк від 13.02.2018, №18-мк від 14.02.2018, №19-мк від 15.02.2018. Детально пояснив з експертної точки зору, що ніж, який був предметом дослідження, може проникнути в тіло на глибину до рукоятки, при прикладанні фізичної сили. Могла зануритись в тіло і частина рукоятки, однак цеє малоймовірним. Довжина рани може бути меншою за ширину клинка ножа, на це впливає гострота клинка, наявність одягу, стан шкіри. Цілком реальним є утворення ранового каналу, довжиною 10 см, від ножа, довжина клинка якого 9,9 см (99мм). Також експерт ОСОБА_31 пояснив, що довжина рани, може бути меншою від ширини клинка при його неповному входженні по глибині в тіло, і в деяких випадках за рахунок еластичності шкіри, її втрати вологи при виокремленні клаптя шкіри, довжина рани може бути меншою ніж ширина клинка. Не виключається можливості нанесення сукупності пошкоджень, які були предметом дослідження, одним знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Від одного знаряддя вчинення злочину може утворюватися різної форми кінець рани (і «М»-подібний і «П»-подібний) в залежності від глибини занурення ножа, конструктивної особливості ножа тощо, а тому неможливо чітко встановити взаємозв`язок обуха ножа із кінцем рани, при цьому такий кінець визначається для визначення положення обуха та ріжучої частини клинка. 
		Всупереч доводам апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_11 даними протоколу огляду місця події від 03.01.2018 з додатками, висновків експертів №19/10-3/3-СЕ/18 від 12.01.2018, №19/10-3/49-СЕ/18 від 23.01.2018 з додатками підтверджується та обставина, що 03 січня 2018 року на березі річки Кізка, біля автодорожнього мосту дороги «Київ-Овруч» (автомобільна дорога між смт Димер та с. Демидів Київської області), та під ним безпосередньо, виявлено предмет, зовні схожий на саморобний «взуттєвий» ніж, який являє собою металеву пластину, один з кінців яких обмотаний гофропапером та полімерною ізоляційною стрічкою чорного та білого кольорів, умовно руків`я ножа, інший кінець загострений під кутом та є клинком ножа, загальна довжина якого - 220 мм, довжина руків`я - 120 мм, довжина клинка - 100 мм. На гофропапері руків`я ножа виявлено  генетичні ознаки слідів крові, які збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_13 . 
		При цьому описані вище дані висновків експертів в сукупності з показаннями експертів свідчать про те, що нанесення ОСОБА_13 комплексу тілесних ушкоджень, частина з яких перебуває у причинному зв`язку з настанням її смерті, здійснено «взуттєвим» ножем, один з кінців якого обмотаний гофропапером та полімерною ізоляційною стрічкою. 
		Колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_11 в частині встановленого судом місця смерті ОСОБА_13 . Судом першої інстанції, всупереч доводам апеляційної скарги потерпілої, належним чином надано правову оцінку з цього приводу. Колегія суддів погоджується з тим, що на розвиток трупного заклякання, як і на перебіг інших абсолютних трупних явищ, значною мірою впливає температура зовнішнього середовища. Однак посилання потерпілої виключно на пояснення експерта ОСОБА_24 в частині можливості трупного заклякання ОСОБА_13 при температурі більш як +10 градусів Цельсія, без урахування інших численних досліджень та слідчих дій, які були проведені у даному напрямку, колегія суддів вважає помилковим.
		Даними висновку комісійної судово-медичної експертизи № 3/к від 04.04.2018 спростовуються доводи апеляційної скарги потерпілої в частині причини смерті ОСОБА_13 , заподіяння смерті кількома особами та в іншому місці, ніж це було встановлено судом.
		Крім описаних вище доказів, всупереч доводам апеляційної скарги сторони захисту, винуватість ОСОБА_8 , підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які стверджували про наявність неприязних відносин між ОСОБА_13 та                ОСОБА_8 на ґрунті наявного кримінального провадження відносно сина обвинуваченого з приводу дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої загинула сестра ОСОБА_13 29 грудня 2017 року потерпілі бачили ОСОБА_13 зранку.О 17 год. 11 хв.  ОСОБА_10 спілкувалась з  ОСОБА_13 по телефонну, яка повідомила що  перебуває в « Петрівцях ». Через пів години ОСОБА_10 їй вже не змогла додзвонитись. Близько 18 год. вона разом із ОСОБА_11 та її подругою пішли на автобусну зупинку, але  ОСОБА_13  там не було. До 18 год. 30 хв. перебували на зупинці, після чого пішли додому та викликали поліцію. Потерпілі до кінця доби намагались додзвонитись на телефони  ОСОБА_13  ОСОБА_11 29.12.2017, близько 21 год. написала заяву про зникнення своєї матері ОСОБА_13 , а через декілька днів було повідомлено про знаходження її тіла.
		З показань свідка ОСОБА_25 , який був допитаний в суді першої інстанції вбачається, що ОСОБА_13 була його знайомою та саме він                     29 грудня 2017 року здійснював її пошуки, на прохання ОСОБА_10 . В ніч з 29 на 30 грудня 2017 року, біля двору ОСОБА_8 свідок бачив автомобіль «Рено», в багажник якого хтось щось клав. 29.12.2017 багато разів телефонував на мобільний номер телефону ОСОБА_13 .Звук виклику йшов, однакслухавку ніхто не піднімав. Близько 23 год., телефон знаходвся  «поза зоною досяжності», однак в подальшому прийшло смс-повідомлення про появу зв`язку з абонентом.При повторному наборі телефон знову перебував «поза зоною доступу». Така ситуація повторювалась і 30.12.2017. Пізніше, 31.12.2017, свідок знову займався пошуком ОСОБА_13 , а 01.01.2018 йому стало відомо, що труп ОСОБА_13 знайдено в річці Кізка. 
		З показань свідка ОСОБА_21 , який був допитаним в суді першої інстанції вбачається, що 29 грудня 2017 року, він зустрів                          ОСОБА_8 поблизу магазину, що знаходиться біля автобусної зупинки. Вцей час приїхав автобус, з якого вийшла ОСОБА_13  та пішла в бік магазину.Побачивши його і ОСОБА_8 , ОСОБА_13  почала голосно сваритись на них. На ці дії вони ніяк не відреагували. В подальшому ОСОБА_13 пішла в бік магазину, а він із                  ОСОБА_36 по домівках.
		Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 08.01.2018 з додатками, за участі ОСОБА_8 та інших осіб, в тому числі               судово-медичного експерта ОСОБА_24 , підтверджуються обставини, за яких ОСОБА_8   29.12.2017, близько 18 години побачив як поблизу поблизу «Магазину» по вул. Вербовій в с. Демидів Вишгородського району Київської області з автобуса № 355 «Київ-Зоопарк» вийшла ОСОБА_13 . Вона вигукнула слово «Вбивця». Також ОСОБА_8 вказував, що між ними протягом останніх 2 років наявні неприязні стосунки і ОСОБА_13 систематично висловлювала погрози та прокльони відносно нього та його близьких. В подальшому ОСОБА_8 підбіг до ОСОБА_13 та, схопивши її за комір верхнього одягу, потягнув в кущі, де вдарив останню ножем в шию. Після цього ОСОБА_8 поклав тіло ОСОБА_13 на своє праве плече, та поніс від місця вчинення кримінального правопорушення у напрямку «Саду». Пронісши тіло приблизно 400 метрів, роблячи при цьому 3-4 зупинки для відпочинку, він заніс тіло далі під міст через р. Кізка по дорозі «Київ-Димер», неподалік від с. Козаровичі Вишгородського району Київської області. Після зупинки під мостом, в кишені ОСОБА_13 задзвонив телефон. Він  його дістав та розбивши об камінь, викинув разом із ножем у річку. Далі,   ОСОБА_34 повідомив, що зняв з тіла ОСОБА_13 одяг, а саме пальто, кофту, сорочку, брюки, білизну, зібрав дані речі в один «баул», зроблений із пальта останньої, та штовхнув тіло в воду. Речі ОСОБА_13 він забрав з собою додому та спалив їх в печі. Крім того, в ході проведення даної слідчої дії ОСОБА_8 , перебуваючи в селі Демидів Вишгородського району Київської області, вказав на місце на перехресті вулиць Вербова та Сонячна (Радянська), де він знаходився в момент зустрічі із ОСОБА_13 , описав свої подальші дії, зокрема із застосуванням макету ножа, продемонстрував механізм нанесення тілесних ушкоджень Ноздровській. В подальшому із статистом відтворив події, які мали місце після вбивства ОСОБА_13 , а саме показав маршрут його слідування (із трупом ОСОБА_13 ) в напрямку мосту через річку Кізка, показав механізм перенесення тіла, місця зупинок, зворотній шлях додому.
		Згідно даних висновку експерта №1/Д/№2тр-2018р. від 05.02.2018, не виключається можливість нанесення одного із пошкоджень, які були виявлені при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 в ділянці правої бокової поверхні шиї, за обставин, продемонстрованих (відтворених) ОСОБА_8 під час слідчого експерименту. 
		Даними висновку експерта № 19/10-1/110-СЕ/18 від 23.03.2018 підтверджується встановлення генетичнихознак (ДНК-профіль) зразка букального епітелію ОСОБА_8 . Генетичні ознаки клітин, виявлених у піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_13 містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_13 та зразка букального епітелію                 ОСОБА_8 .
		Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 09.01.2018 з додатками, підтверджуються та обставина, що абонентський номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , у період скоєного вбивства ОСОБА_13 був в зоні дії місця вчиненого злочину.
		З даних висновків експерта №19/9-1/2/9-СЕ/18 від 23.03.2018вбачається, що у період часу з 18:42:35 по 20:14:33 29.12.2017 спільне переміщення абонентських номерів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в зазначений період часу встановити не виявилось можливим. Оскільки вони фіксуються базовими станціями оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» які знаходяться за однією адресою: «Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Фастова, труба котельні "Вишгородтеплотехніка"» та однаковими азимутами максимального випромінення секторів базових станцій - 20°.
		Зазначені ОСОБА_8 , під час проведення слідчого експерименту, обставини узгоджуються з даними  протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 08.01.2018, з яких вбачається, що обвинувачений  перебуваючи в кабінеті Управління карного розшуку ГУНП в Київської області, під час спілкування зі сторонньою особою, перебуваючи у приміщенні Вишгородського ВП ГУНП в Київської області при спілкуванні з окремою особою, в умовах ІТТ ГУНП в м. Києві при спілкуванні із співкамерниками повідомляв одні і тіж обставини, а саме наявність неприязних відносин між ним та ОСОБА_13 , які постійно супроводжувались словесними конфліктами, провокаціями тощо. 29 грудня 2017 року, біля автобусної зупинки, зустрів ОСОБА_13 , яка вийшла з маршрутки. Остання почала кричати в його бік слово «Вбивця», після чого він підійшов до неї та декілька разів ударів «взуттєвим» ножем у горло. Ніж був у ОСОБА_8 в кишені куртки. Потім, він взяв тіло та поніс його в напрямку мосту через річку Кізка, із зупинками на відпочинок. Роздягнув ОСОБА_13 в місці залишення тіла, а речі забрав додому, де їх спалив.
		Доводи апеляційної скарги захисника про те, що дані вказаних протоколів судом безпідставно визнано допустимими доказами колегія суддів вважає безпідставними. 
		Так, відповідно до ст. 258 КПК України спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв`язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.  Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним.
		Негласні слідчі оперативні /розшукові/ дії 08.01.2018, 08.01.2018, 27.04.2018, 14.05.2018 проведені з урахуванням вимог КПК України. Викладений формат спілкування, за якого ОСОБА_8 , будучи впевненим, що з ним проводять приватне спілкування, відповідав на поставлені питання. Підстав для визнання такого спілкування допитом, колегія суддів не вбачає. 
		Так само колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисника та обвинуваченого з приводу того, що всі дані, які він надавав, як під час приватного спілкування в приміщенні поліцейських відділень, камері ІТТ, під час проведення слідчого експерименту за його участі, були озвучені через погрозу життю та здоров`ю його сину і не відповідають дійсності. Ці обставини були предметом перевірки судом першої інстанції. Під час досудового розслідування, з урахуванням показань ОСОБА_8 про непричетність до вбивства ОСОБА_13 , проведено ряд                             судово-психіатричних експертиз. 
		Даними висновку судово-психіатричного експерта № 84 від 21.02.2018 підтверджується те, що ОСОБА_8 , протягом проведення слідчої дії 07.01.2018 мав стабільний емоційний фон,  відсутні суперечливі моделі (схеми мислення) власної поведінки стосовно пояснень ним обставин подій, про які він повідомляє. З психологічної точки зору поведінка ОСОБА_8 оцінена, як самостійна. На дослідженому експертом відеозаписі аудіо, - відео контролю особи ОСОБА_8 від 07.01.2018 ознак психологічного впливу (чи тиску) з боку вербального (мовного) та невербального (інтонаційного, жестово-знакового) комунікативного процесу не визначено. Усі запитання, які були поставлені ОСОБА_8 мали переважно уточнюючий характер та такі, які витікали з його показів. Інтонації поставлених запитань рівні, вони не містять емоційного залучення. Побудова аудіо, - відео контролю особи ОСОБА_8 від 07.01.2018 дає можливість ОСОБА_8 відповідати у вільній та довільній формі, уточнювати свої дії.
		Даними висновківсудово-психіатричного експерта №85 від 20.02.2018 також підтверджується добровільність наданих ОСОБА_8 показань під час проведення його допиту.
		Відеозапис проведеного слідчого експерименту, проведеного 09.01.2018 за участі ОСОБА_8 також був предметом експертного дослідження. Згідно даних висновку  судово-психіатричного експерта №83 від 23.02.2018 ОСОБА_8 самостійно, добровільно, послідовно вказував на обставини, проявляв активність з приводу уточнюючих ним даних. Інтонації поставлених запитань рівні, вони не містять емоційного залучення.  
		Даними висновку судово-психіатричного експерта №75 від 31.01.2018 підтверджено те, що ОСОБА_8 під час скоєння інкримінованих йому дії на жодне з психічних захворювань не страждав, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, та в жодному з виражених емоційномих станів не перебував. 
		Під час судового розгляду в суді першої інстанції були допитані в якості свідків  ОСОБА_35 , ОСОБА_17 та ОСОБА_19 , які, в силу своїх повноважень, приймали участь у здійсненні досудового розслідування. 
		Свідок ОСОБА_35 підтвердив, що підписував ряд процесуальних документів, в тому числі, постанову про створення слідчої групи у кримінальному провадженні за фактом вбивства ОСОБА_13 , оскільки був керівником підрозділу органу досудового розслідування. Свідок брав участь у його проведенні, виїжджав на місце події. Крім того, були задіяні слідчі СУ ГУНП в Київській області. Контроль за проведенням досудового розслідування у кримінальному провадженні здійснювався на оперативних нарадах. Експерти, які залучались до даного кримінального провадження мали допуск та виконували експертизи згідно зі своїми функціональними обов`язками. Всі експертизи в рамках даного провадження були виконані. З особами, які могли мати певну причетність до даного кримінального провадження, проведені всі необхідні слідчі дії. Крім того, свідок ОСОБА_35 зазначив, що жодних даних щодо перешкоджання слідству по встановленню об`єктивної істини йому невідомо. 
		Свідок ОСОБА_17 підтвердив, що у період часу, протягом якого проводилось  досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом вбивства ОСОБА_13 , займав посаду заступника начальника ГУНП в Київській області, тобто фактично був керівником кримінальної поліції у Київській області. До цього часу особисто не був знайомий з                ОСОБА_8 . Свідок вказував, що допит ОСОБА_8 не проводив. В ході досудового розслідування слідчим доручалось проведення слідчих або негласних слідчих (розшукових) дій оперативному підрозділу під його керівництвом. Особисто свідок проводив лише бесіду з                     ОСОБА_8 , при цьому жодних погроз, шантажу чи подібного характеру висловів не здійснював. Розмови щодо визнання вини у вчиненні злочину з боку ОСОБА_8 мали місце, однак за відсутності ознак вмовляння чи певного тиску.
		Свідок ОСОБА_19 , підтвердила, що її  було залучено до проведення слідства в якості слідчої під час якого вона проводила відповідні процесуальні дії, виконувала доручення процесуальних керівників у кримінальному провадженні за фактом вбивства ОСОБА_13 . Орієнтовно, після 09 січня 2018 року, її було призначено старшою групи слідчих, при цьому всі обставини, встановлені нею в ході досудового розслідування, належним чином оформлені та містяться в матеріалах провадження. Про наявність будь-яких фактів щодо фальсифікації доказів у даному провадженні їй невідомо. Всі можливі версії у кримінальному провадженні були відпрацьовані.
		Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції перевірлись доводи сторони захисту про можливість незаконного впливу на обвинуваченого ОСОБА_8 під час проведення досудового розслідування. 
		Вказані вище показання, в сукупності з письмовими доказами, які були предметом дослідження судом першої інстанції, спростовують доводи апеляційної скарги захисника та обвинуваченого про те, що                   ОСОБА_8   обмовив себе. На думку колегії суддів, те, що ОСОБА_8 під час слідчого експерименту вказував про нанесення ОСОБА_13 трьох ножових поранень в області шиї, зазнчав напрямок їх нанесення, який суперечить дійсним обставинам кримінального провадження, показав про нібито неможливість перенесення ним тіла, свідчить про відсутність застосувань до нього незаконних методів впливу з метою отримання визнавальних показань.  
		Інших порушень КПК України під час проведення досудового розслідування, крім тих, які були встановлені судом першої інстанції, колегія суддів також не вбачає. ОСОБА_8 було належним чином забезпечно права, передбачені КПК України, в тому числі, на захист. 
		Під час судового розгляду колегією суддів також не встановлено істотних порушень КПК України, які вплинули на законність прийнятого судом рішення. Судом вірно встановлено фактичні обставини кримінального провадження, надано правову оцінку показанням ОСОБА_8 , які він надавав під час судового розгляду.   
		Покарання обвинуваченому, на думку колегії суддів, призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України. 
		На думку колегії суддів, відповідно до закону України про кримінальну відповідальність суд мав право призначити ОСОБА_8 покарання у виді довічного позбавлення волі. Однак, враховуючи тяжкість вчиненого, фактичні обставини вбивства, дані про особу обвинуваченого, колегія суддів погоджується, що призначене обвинуваченому покарання у виді 15 років  позбавлення волі сприятиме досягненню мети покарання, визначеної ст. 50 КК України. З цих підстав апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого ОСОБА_12   підлягають залишенню без задоволення.
		Враховуючи викладене, вирок Шевченківського районного суду               м. Києва від 03 серпня 2022 року щодо ОСОБА_8 , як законний та обґрунтований, підлягає залишенню без зміни, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 , представника потерпілої ОСОБА_12 , прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_15 , обвинуваченого             ОСОБА_8 , потерпілої ОСОБА_11 , - без задоволення.
		Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, - 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілої ОСОБА_11 , представника потерпілої ОСОБА_12 ,  прокурора у кримінальному провадженні            ОСОБА_15 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року, яким  ОСОБА_8 засуджено за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, - без зміни.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у            той-же строк з дня отримання її копії.
		 
		С у д д і :
		 
		 
		  ______________                   _______________                   __________________
		  ОСОБА_2                        ОСОБА_3                         ОСОБА_4 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД
		 
		 
		Справа № 11-кп/824/1203/2023                                          Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1 
		№ 363/3282/18
		Категорія КК: ч. 2 ст. 115                                    Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2 
		                 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		17 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
		в складі: головуючого судді                         ОСОБА_2 ,
		                                      суддів                       ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		за участю секретарів                               ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		        прокурора                              ОСОБА_7 ,                                                        
		                  обвинуваченого                 ОСОБА_8 ,
		                  захисника                               ОСОБА_9 ,  
		                  потерпілих                             ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		представника потерпілих                       ОСОБА_12 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернівці, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України,
		У С Т А Н О В И Л А:
		 
		Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
		Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, - 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційні скарги захисника ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілої ОСОБА_11 , представника потерпілої ОСОБА_12 ,  прокурора у кримінальному провадженні           ОСОБА_15 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 03 серпня 2022 року, яким  ОСОБА_8 засуджено за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, - без зміни.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у            той-же строк з дня отримання її копії.
		 
		Повний текст ухвали проголосити 23 жовтня 2023 року о 09 годині 30 хвилин. 
		 
		С у д д і :
		 
		 
		  ______________                   _______________                   __________________
		  ОСОБА_2                        ОСОБА_3                         ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...