Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/5473/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2023. Зареєстровано: 26.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2023.

Номер судового провадження: 2/619/1460/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 619/5473/23
		провадження № 2/619/1460/23
		 
		Заочне рішення
		іменем України     
		 
		   20 грудня 2023 року,                        
		м. Дергачі,
		Дергачівський районнийсуд Харківськоїобласті ускладі:головуючого суддіНечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Алфьорової В.В.,
		розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/5473/23, 
		ім`я (найменування) сторін:
		позивач:  ОСОБА_1 ,
		відповідач:  ОСОБА_2 , 
		вимоги позивача: про стягнення безпідставно набутих коштів.
		Виклад позиції позивача. 
		ОСОБА_1 09.11.2023 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 безпідставно набутих коштів в сумі 74182,60 грн, інфляційне збільшення в сумі 32521,75 грн та 3 % річних в сумі 9480,60 грн, а всього 116184,95 грн. У обґрунтування позову зазначено, що в липні 2019 року на одній з АЗС у м. Харкові він побачив рекламну об`яву з продажу палива (ДТ) по привабливим цінам з посиланням на номер телефону, який належить відповідачці. Зателефонувавши останній, вона повідомила, що в цей час проходить якась акція за дуже привабливими цінами, у зв`язку з чим необхідно поспішати замовити паливо, а придбання палива відбувається тільки за попередньою оплатою шляхом безготівкового офіційного перерахування грошових коштів на банківські реквізити на картку ПриватБанк. Домовившись про вартість та кількість придбаного палива, а також про інші суттєві умови щодо придбання палива (ДТ), відповідачка надіслала йому через додаток «Viber» номер картки, на яку він повинен був перерахувати кошти. Відповідачка одразу повідомила йому, що після того, як він перерахує кошти на банківські реквізити, він зможе отримати паливо (ДТ) протягом 1 місяця з моменту перерахування коштів у визначених місцях заправки, які також вона повинна була надіслати йому у додаток «Viber». Погодившись з визначеними умовами, він замовив паливо (ДТ) у кількості 300 літрів, у відповідь на що відповідачка надіслала йому смс-повідомлення з номером банківської картки ПриватБанку та СМС з наступною інформацію: «Счет № 110791 от 02.07.2019 на покупку дизельного топлива 300 литров», яку він зобов`язаний був вказати у призначенні платежу. 02.07.2019 на виконання досягнутих домовленостей він перерахував кошти в сумі 6945,80 грн, що підтверджується квитанцією АТ «ПриватБанк» № 50933558120588459551 від 02.07.2019. По аналогічному алгоритму дій він здійснив оплату відповідачці на суму (враховуючи перший платіж): 09.07.2019 на суму 11292,75 грн квитанція АТ «ПриватБанк» №Р24А634325012А61787; 13.07.2019 на суму 11292,80 грн квитанція АТ «ПриватБанк» №50933558130448174000; 19.07.2019 на суму 11387,25 грн квитанція АТ «ПриватБанк» №Р24А641156461А36178; 30.07.2019 на суму 11245,50 грн квитанція AT «ПриватБанк» №50393934744702146010; 06.09.2019 на суму 11009,25 грн квитанція AT «ПриватБанк» №Р24А662649423А73876; 07.09.2019 на суму 11009,25 грн квитанція AT «ПриватБанк» №Р24А662780404А63967. Таким чином, він перерахував відповідачці грошові кошти на загальну суму 74182,60 грн. На теперішній час відповідачка не передала йому оплачений об`єм палива (ДТ) та не повернула йому перераховані їй кошти. Крім того, позивачем було установлено, що відповідачка не є суб`єктом господарювання. Тому, відповідачка, як фізична особа без статусу фізичної особи-підприємця, який не є суб`єктом господарювання, не має відповідної ліцензії, не платник ПДВ, не має РРО та ПРРО, на підставі ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» та інших вимог податкового законодавства України не мала права приймати грошові кошти за продаж палива (ДТ). Крім того, після перерахування коштів він неодноразово звертався до відповідачки з вимогами надіслати йому карту АЗС, де він може здійснити заправку, але відповідачка постійно відкладала цей час, а після 24.02.2022 взагалі перестала виходити на зв`язок. Також, він просить стягнути з відповідачки інфляційне збільшення та 3% річних, розрахунок якого доданий до позовної заяви. З метою досудового врегулювання спору він направляв відповідачці письмову вимогу про повернення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 74182,60 грн, які були їй перераховані, але остання на вимогу ніяк не відреагувала. 
		Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
		На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК 10.11.2023 судом було направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо місця перебування та місця проживання відповідачки та 21.11.2023 надійшла відповідь.
		Ухвалою суду від 22.11.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 20.12.2023.
		Позивач у судове засідання не з`явився, надіславши суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.
		Частиною 3статті 211 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
		Відповідачка у судове засідання не з`явилася, причину неявки не повідомила, про місце, дату та час судового засідання повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання, однак, судова повістка не вручена під час доставки у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою та за номером телефону, наявним в матеріалах справи, про що свідчить довідка про доставку SMS.
		Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
		Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
		Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачці вручена. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
		За такихобставин,з урахуваннямтого,що відповідачка,будучи повідомленоюпро датута часрозгляду справине з`явиласяу судовезасідання,не подалавідзив напозов,до тогож,інформація щодочасу розглядуданої справирозміщена наофіційному веб-сайтісудової владиУкраїни,суд вирішуєсправу напідставі наявниху нійданих чидоказів (постановляєзаочне рішення). 
		Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
		ОСОБА_1 накартку АТКБ «ПриватБанк»№ НОМЕР_1 ,одержувачем заякою є ОСОБА_2 ,було перерахованокошти всумі 6945,80грн,призначення платежу:«рахунок № НОМЕР_2 від 02.07.2019на покупкуДизельного палива300л»,що підтверджуєтьсяквитанцією №50933558120588459551від 02.07.2019;кошти всумі 11009,25грн призначення «рахунок№ НОМЕР_3 від 07.09.2019на покупкуДизельного палива500л»,що підтверджуєтьсяквитанцією № Р24А662780404А63967 від 07.09.2019; кошти в сумі 11009,25 грн призначення  «рахунок № НОМЕР_4 від 06.09.2019 на покупкуДизельного палива500л»,що підтверджуєтьсяквитанцією № Р24А662649423А73876 від 07.09.2019; кошти в сумі 11387,25 грн призначення  «рахунок № 116299 від 19.07.2019 на покупкуДизельного палива500л»,що підтверджуєтьсяквитанцією № Р24А641156461А36178 від 22.07.2019; кошти в сумі 11245,50 грн призначення  «рахунок № 119527 від 30.07.2019 на покупкуДизельного палива500л»,що підтверджуєтьсяквитанцією № 50393934744702146010 від 30.07.2019; кошти в сумі 11292,80 грн призначення  «рахунок № 114795 від 13.07.2019 на покупкуДизельного палива500л»,що підтверджуєтьсяквитанцією №50933558130448174000 від 13.07.2019; кошти в сумі 11292,75 грн призначення  «рахунок № 112786 від 09.07.2019 на покупкуДизельного палива500л»,що підтверджуєтьсяквитанцією № Р24А634325012А61787 від 09.09.2019 (а.с. 16-22).
		Позивач направив на адресу ОСОБА_2 досудову претензію про повернення безпідставно набутих коштів, оскільки відповідачкою не було надано товар, за який ОСОБА_1 перерахував їй кошти на загальну суму 74182,60 грн, однак, відповідачка не відреагувала на цю вимогу (а.с. 28-30).
		Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» надано інформацію №20.1.0.0.0/7-231204/25859 від 07.12.2023, за відомостями якої одержувачем коштів згідно банківських транзакцій: квитанція № 50933558120588459551 від 02.07.2019, квитанція №Р2А634325012А61787 від 09.07.2019, квитанція № 50933558130448174000 від 13.07.2019, квитанція № Р24А641156461А36178 від 22.07.2019, квитанція №50393934744702146010 від 30.07.2019, квитанція № Р24А662649423А73876 від 07.09.2019, квитанція № Р24А662780404А63967 від 08.09.2019 - є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 .
		Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без остатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
		Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
		Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
		Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
		Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
		За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
		Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1, 2 ст.509 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.
		Необхідно виходити з того, що правова підстава отримання (набуття) майна відсутня у тому разі, коли відбувся перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується безпосередньо на вимозі закону, або суперечить меті існування правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
		Загальне правило частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах: отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності отримання такого виконання.
		Під правовою підставою збагачення повинна розумітися певна економічна мета надання майна, легітимізована відповідним юридичним фактом, або така, що ґрунтується безпосередньо на законові. Одночасна наявність цих двох елементів: відповідність збагачення економічній меті надання майна, юридичного факту (норми закону), що легітимізує цю мету, - є необхідною для того, щоб збагачення однієї особи за рахунок іншої вважалося підставним та правомірним.
		Залежно від того, у якій формі виражається недолік правової підстави, що породжує обов`язок повернути майно, можна виокремити, зокрема, такий вид безпідставного збагачення як збагачення, правова підстава якого була відсутньою з самого початку (ab initio sine causa). До таких можна віднести, наприклад, передачу майна за правочинами, що не відбулися (у тому числі за договорами, що не були укладені).
		У такому випадку відбувається збагачення, хоча й з волі потерпілого, проте, яке не засноване на правомірному юридичному фактові. Таке збагачення виникає внаслідок передачі майна як виконання за договором, який не було укладено.
		Судом не встановлено відповідних договірних відносин, а так само не встановлено перебування сторін у близьких сімейних відносинах або наявності у позивача обов`язків, визначених СК України, щодо фінансового забезпечення відповідачки.
		Відповідно, враховуючи характер взаємних стосунків між сторонами справи, не можливо встановити, що передання грошової суми відповідала будь-якій правомірній та справедливій меті й відповідачка вправі була розраховувати на те, що такі грошові кошти вона правомірно набула у власність.
		За загальним правилом, набуття права власності на отримане майно від іншої особи, ґрунтується на відповідному волевиявленні відчужувача, воля якого сформована вільно. Таке волевиявлення має бути однозначним за своїм змістом та свідчити про бажання колишнього власника такого майна, спрямованого на передачу його саме у власність такого набувача.
		Загальною засадою цивільного законодавства є добросовісність, розумність, справедливість. Цей принцип повною мірою підлягає як врахуванню учасниками цивільних відносин під час обрання варіанта належної поведінки з іншими учасниками, а так само має бути застосований під час оцінки судом поведінки усіх учасників цивільних відносин між собою.
		Кожна особа, діючи правомірно, повинна усвідомлювати, чи існує будь-яка справедлива підстава отримання нею тих або інших грошових коштів (матеріальних благ), чи відповідає існуючий характер взаємних стосунків сторін природі та вартості певного роду отримання, чи не створює така передача блага обов`язок з повернення неналежно отриманого.
		При цьому, суд має виходити з того, що підстава отримання будь-якого майна безвідплатно від іншої особи має бути недвозначною та явно вираженою з боку особи, яка здійснює таке передання. Отже, діючи розумно та добросовісно, кожен учасник цивільних відносин має оцінювати, чи не створює отримання якогось майна від іншої особи для самого отримувача певні цивільні зобов`язання, зокрема й щодо повернення отриманого без справедливої підстави.
		Цивільне право слугує меті забезпечення стабільності цивільного обороту, критерієм забезпечення чого є, за загальним правилом, отримання усіма учасниками цивільних відносин лише належного, тобто того, на отримання чого особа вправі справедливо та розумно розраховувати.
		Отже, саме такої розумної та справедливої підстави набуття грошових коштів, що є предметом спору, у відповідачки не існувало ані на час їх отримання, ані у подальшому такі підстави не виникли.
		Згідно з частиною першою статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
		З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про безпідставне перерахування позивачем грошових коштів на загальну суму 74182,60 грн ОСОБА_2 , у зв`язку з чим ці кошти підлягають поверненню ОСОБА_1 .
		Аналогічна позиція значена у постанові Верховного суду від 19.01.2022 по справі №202/2965/21.
		Відповідно до частини 2 статті 625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
		При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
		Указом Президента № 64-22 від 24.02.2022 введено воєнний стан на території Україні через військову агресію росії проти України, який діє по сьогоднішній день.
		Як передбачено п. 18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
		Отже, підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат після 24 лютого 2022 року відсутні і стягненню підлягають відповідні нарахування лише за період з 02 липня 2019 року по 23 лютого 2022 року.
		У зв`язку з чим, сума інфляційного збільшення становить: 1) за період з 02.07.2019 по 23.02.2022 за квитанцією АТ «ПриватБанк» № 50933558120588459551 від 02.07.2019 сума боргу 6945,80 грн, розрахунок: інфляційні нарахування становлять 1343,95грн та 3% річних становлять 552,04 грн; 2) за період з 09.07.2019 по 23.02.2022 за квитанцією АТ «ПриватБанк» №Р2А634325012А61787 від 09.07.2019 сума боргу 11292,75 грн, розрахунок: інфляційні нарахування становлять 2185,04 грн та 3% річних становлять 891,04 грн; 3) за період з 13.07.2019 по 23.02.2022 за квитанцією АТ «ПриватБанк» №50933558130448174000 від 13.07.2019 сума боргу 11292,80 грн, розрахунок: інфляційні нарахування становлять 2185,05 грн та 3% річних становлять 887,33 грн; 4) за період з 22.07.2019 по 23.02.2022 за квитанцією АТ «ПриватБанк» №Р24А641156461А36178 від 22.07.2019 сума боргу 11387,25 грн, розрахунок: інфляційні нарахування становлять 2285,36 грн та 3% річних становлять 886,34 грн; 5) за період з 30.07.2019 по 23.02.2022 за квитанцією АТ «ПриватБанк» №50393934744702146010 від 30.07.2019 сума боргу 11245,50 грн, розрахунок: інфляційні нарахування становлять 2256,91 грн та 3% річних становлять 867,91 грн; 6) за період з 07.09.2019 по 23.02.2022 за квитанцією АТ «ПриватБанк» №Р24А662649423А73876 від 07.09.2019 сума боргу 11009,25 грн, розрахунок: інфляційні нарахування становлять 2249,28 грн та 3% річних становлять 814,38 грн; 7) за період з 08.09.2019 по 23.02.2022 за квитанцією АТ «ПриватБанк» №Р24А662780404А63967 від 08.09.2019 сума боргу 11009,25 грн, розрахунок: інфляційні нарахування становлять 2249,28 грн та 3% річних становлять 813,48 грн.
		Загальна сума інфляційних втрат ставить 14754,87 грн та загальна сума 3 процентів річних становить 5712,52 грн, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача. 
		Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідачки на його користь пропорційно задоволеним вимогам, а саме в розмірі 946,50 грн (розмір заявлених вимог 116184,95 грн (100 %), розмір вимог, що підлягають задоволенню 94649,99 грн (81,46 %), розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду з цим позовом 1161,85 грн (1161,85 грн х 94649,99 грн / 116184,95 грн = 946,50 грн).
		Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, 
		ухвалив:
		Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 74182,60 грн, інфляційні втрати в сумі 14754,87 грн та 3 процента річних в сумі 5712,52 грн, а всього 94649,99 (дев`яносто чотири тисячі шістсот сорок дев`ять гривень 99 копійок).
		В іншій частині позову відмовити. 
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 946,50 (дев`ятсот шістдесят шість гривень 50 копійок).
		Надіслати позивачу копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а відповідачці надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
		Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Повне найменування (ім`я) сторін:
		позивач:  ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
		відповідач:  ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
		Повний текст рішення складено 25.12.2023. 
		 
		 
		 
		Суддя              І. М. Нечипоренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...