Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/6332/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів.
Надіслано судом: 26.12.2023. Зареєстровано: 26.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2023.
Дата набрання законної сили: 16.02.2024
Номер судового провадження: 2/334/3673/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Дата документу 20.12.2023
		Справа № 334/6332/22
		Провадження № 2/334/3673/23
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		   20 грудня 2023 року                            м. Запоріжжя
		Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючої: судді Телегуз С.М., за участю секретаря Міщенко А.О., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на дитину, -
		ВСТАНОВИВ:
		22.12.2022 року до суду звернувся представник: адвокат Працевитий Г.О. в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину.
		16.02.2023 року заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя позовну заяву задоволено.
		Стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини  доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.12.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
		Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 992,40 грн.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2000 грн.
		07.11.2023 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2023 року у справі №334/6332/22 скасовано, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
		В обґрунтування позову посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача від відповідача народилася спільна дитина  донька ОСОБА_4 .
		18.05.2013 року позивач вдруге вийшла заміж та змінила прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », 23.09.2020 року донька сторін також змінила прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_5 ».
		Сторони разом не проживають та не підтримують стосунки, оскільки втратили взаємне порозуміння та любов один до одного, дитина постійно проживає з позивачем та знаходить на її повному утриманні, відповідач фінансово не забезпечує дитину, тому позивач змушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів, оскільки вирішити питання про стягнення аліментів в позасудовому порядку неможливо.
		Позивачу відомо, що у відповідача з`явилася друга дитина, яку він утримує, тому просять стягнути аліменти в розмірі саме 1/3 частини від заробітку відповідача.
		Повідомили, що орієнтовний розрахунок розміру судових витрат на правову допомогу складає 2000 грн., у разі понесення додаткових судових витрат, відповідні докази та їх розрахунок будуть надані суду при розгляді справи або протягом 5 днів після ухвалення рішення.
		Прохали стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту подачі позовної заяви до досягнення дитини повноліття; стягнути на користь позивача судові витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.; у разі неявки позивача або його представника справу розглянути без їх участі.
		14.11.2023 року до суду звернувся представник відповідача: адвокат Тивоненко Д.Р. з відзивом на позов, в якому посилалися на те, що суть позовної заяви позивача зводиться до єдиного доводу, що відповідач має сплачувати аліменти на утримання спільної доньки в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту подачі позовної заяви до досягнення спільною дитиною повноліття. При цьому, як вбачається з тексту позовної заяви, позивач жодним чином не обґрунтувала чому вона хоче стягнути аліменти з відповідача саме у розмірі 1/3 частини, не зазначила чому вона вважає, що саме цієї суми буде достатньо для утримання спільної дитини, адже обов`язок утримувати спільну дитину лежить і на самій позивачці.
		Повідомили, що у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дитина - ОСОБА_8 , та наразі він має утримувати дитину разом із дружиною до досягнення нею трьох років. Оскільки новонароджена дитина потребує значних витрат на її утримання, а також неможливість дружини відповідача працювати наразі через здійснення нею догляду за дитиною (перебуванні у декретній відпустці), виплата аліментів на утримання іншої дитини відповідача в розмірі 1/3 частини ставить його у вкрай тяжке матеріальне становище.
		Крім того, у нинішньої дружини відповідача окрім їх спільної новонародженої дитини, є повнолітня донька - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від її попереднього шлюбу, яка наразі проживає в сім`ї відповідача. Наразі Софія є студенткою 2 курсу денної форми навчання Національного Університету «Запорізька політехніка», що підтверджується довідкою № 79 від 27.09.2023 року та договорами (які підписав рідний дядько). За навчання ОСОБА_10 в Університеті сплачує відповідач, він також допомагає в її утриманні, оскільки біологічний батько був позбавлений батьківських прав рішенням Василівського районного суду Запорізької області у справі №311/3345/15-ц від 01.11.2016 року. Аліментів біологічний батько не сплачував.
		Тобто, на утриманні у відповідача перебуває фактично 4 особи (2 дитини, 1 повнолітня донька-студентка та дружина у декретній відпустці).
		Відтак, вважають, що за таких обставин, розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_11 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача має бути переглянутий судом та зменшений до 1/6 частини, оскільки цей розмір аліментів є справедливим та забезпечить дитину від першого шлюбу усім необхідним.
		Повідомили, що відповідач завжди приймав участь у житті доньки, її забезпечував матеріально та сплачував аліменти на її утримання, про що надає відповідні платіжні інструкції, що підтверджують перерахування аліментів безпосередньо на її банківську картку дружиною відповідача ОСОБА_12 . Також, в інших платіжних інструкціях дружина відповідача ОСОБА_12 надсилала кошти на утримання неповнолітньої дитини на банківську картку позивачу. Звертають увагу на те, що у наданих на підтвердження сплати відповідачем аліментів на утримання дитини платіжних інструкціях, відсутні платіжні інструкції за листопад 2022 року та за липень 2023 року, оскільки відповідач перераховував грошові кошти на утримання дитини через платіжний сервіс. У липні 2023 року відповідач не направляв аліменти на утримання дитини, оскільки в червні 2023 року відповідач перерахував на утримання дитини грошові кошти в розмірі 8000 грн. За період до серпня 2022 року відповідач перераховував аліменти на утримання дитини через платіжний сервіс, а також зі з своєї карти АТ КБ «Приватбанк». Разом з тим, відповідач долучає разом з відзивом чек від АТ «Укрпошта» на підтвердження сплати аліментів на утримання доньки за жовтень 2023 року у розмірі 1700 грн.
		Прохали задовольнити частково позовні вимоги у розмірі аліментів 1/6 частини щомісячно з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.
		28.11.2023 року до суду звернувся представник позивача: адвокат Працевитий Г.О. з відповіддю на відзив, в якій посилалися на те, що у відзиві відповідач неодноразово посилається на складне матеріальне становище, однак окрім свідоцтва про народження дитини та будь-які інші докази, які б підтверджували погіршення матеріального положення відповідач не надає. Також, відповідач вказує на те, що у нинішньої дружини окрім їх спільної «новонародженої» дитини (якій 18.12.2023 року вже буде 3 роки) перебуває на утриманні повнолітня донька нинішньої дружини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Такі доводи відповідача не можуть враховуватись судом при винесенні рішення, адже наявність у платника аліментів інших дітей, у яких є батьки, не може бути підставою для погіршення становища рідної дитини, на користь якої сплачуються аліменти та не свідчать про погіршення матеріального становища платника аліментів, адже обов`язок утримання дитини покладається на її рідного батька. Натомість жодних доказів, які б підтверджували те, що рідний батько ОСОБА_13 не допомагає їй не було надано. Посилання відповідача на рішення Василівського районного суду Запорізької області у справі №311/3345/15-ц відповідно якого біологічний батько ОСОБА_9 був позбавлений батьківських прав є неспроможним, адже особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.
		Позивачем зазначається, що відповідач вже багато років проживає в Польщі та має стабільний високий заробіток, працюючи далекобійником. У зв`язку з цим, будь-яких доказів щодо реального погіршення матеріального становища відповідач не може надати, на відміну від позивача. Наявність малолітньої дитини від іншого шлюбу та дружини, яка вийде з декретної відпустки через пару тижнів без належних і допустимих доказів погіршення його матеріального стану не є підставою для зменшення розміру аліментів.
		Щодо відсутності доказів перебування на утримання відповідача чотирьох осіб зазначили, що одразу після того, як 07.11.2023 року ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя було скасовано заочне рішення, першим, що зробив відповідач через свого представника - звернувся із заявою до виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження №715680609. 14.11.2023 року державним виконавцем Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Роботою А.Ю. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, якою було скасовано увесь борг зі сплати аліментів. Так, станом на 11.08.2023 року заборгованість за виконавчим провадженням №715680609 складала 38252,76 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості від 11.08.2023 року. Станом на момент закриття виконавчого провадження борг не було погашено.
		У зв`язку із цим, позивачка не розуміє, яким саме чином відповідач утримував спільну донку. Надана квитанція з Укрпошти про переказ 1700 грн. ОСОБА_1 від 03.10.2023 року без вказівки «призначення платежу» не свідчить про виконання відповідачем рішення суду про стягнення аліментів на утримання спільної доньки. У зв`язку із цим, такі квитанції взагалі не доводять, що перераховані кошти є аліментами, а тому не можуть бути враховані судом та виконавчою службою.
		Щодо складного фінансового положення позивача, то станом на сьогодні спільна донька сторін є курсантом 1 курсу денної форми навчання за державним замовленням Харківського національного університету внутрішніх справ. Навчання потребує значних фінансових витрат, позивач одноособово купує доньці військову форму для навчання. Окрім витрат на навчання, ОСОБА_3 має проблеми із зором, що підтверджується копією лікарської довідки Медичного центру «Довіра» від 09.05.2023 року, згідно з якою у неї міопатія середнього ступеня, яка потребує постійного використання лінз для зору. Відповідно Виписки із медичної картки стаціонарного хворого №186 ОСОБА_3 має ще діагноз: СдМ функціонального аброміального болю синкопальний стан. Через постійну диспенсію та гастрит вона потребує лікування, адже такий діагноз провокує непритомність через різкі білі у шлунку.
		Також, у зв`язку із військовою агресією російської федерація на території України Харківський національний університет внутрішніх справ тимчасово змінив територіальне розміщення навчальних корпусів на м. Вінницю. Так, додатково до вищевказаних витрат, позивач сплачує квитки на поїзд доньки в м. Запоріжжя, яка інколи приїжджає до своєї родини. Через тимчасове переміщення університету з Харкова до Вінниці, всім студентам неможливо фізично надати місце в гуртожитку, а тому з січня 2024 року ОСОБА_3 змушена буде шукати квартиру під оренду задля того, щоб відвідувати денне навчання в університеті. Оплата за оренду квартири знову таки буде покладено на позивача.
		Додатково до постійних витрат, які несе одноособово кожного місяця позивач, в листопаді 2023 року вона змушена була купити новий телефон доньці, адже старий зламався, що підтверджується копією квитанції від 24.11.2023 року з магазину «АЛЛО» на суму 13361 грн.
		Станом на сьогодні позивачка перебуває у шлюбі з ОСОБА_14 , від шлюбу у подружжя є малолітній син: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Чоловік позивача тимчасово непрацездатний, адже перебуваючи на військовій службі на посаді старшого сержанту ВЗК НОМЕР_1 був звільнений у зв`язку з отриманою травмою під час виконання обов`язку захисту Вітчизни (наслідки перенесеної мінно-вибухової травми) та визнаний обмежено придатним. Вищевказані травми окрім постійного лікування потребують і постійної профілактики стану здоров`я, що підтверджується копією квитанції на пакет обстеження «Лісова пісня Біохімія крові» в м. Трускавець на суму 4510 грн. від 24.10.2023 року.
		Так, позивач не менш ніж відповідач, але вже дійсно одноособово тягне на собі всю родину з двома дітьми, що на відміну від відповідача підтверджується документами, а не словами. Живе та працює в прифронтовому місті, яке піддається постійним обстрілам з боку російської федерації, а тому не вбачає підстав для зменшення розміру аліментів на спільну дитину з 1/3 до 1/6 частини заробітку (доходу), тим паче, що розмір аліментів стягується із середньомісячної заробітної плати в регіоні, де зареєстрований відповідач, а не від його дійсних доходів закордоном, які значною мірою перевищують встановлену законом середню заробітну плату в м. Запоріжжі.
		13.12.2022року міжпозивачем таАБ "ЮРКОНСАЛТ"Геннадія Працевитого"було укладенодоговір пронадання правовоїдопомоги.Відповідно п.1Додаткового договорудо договорупро наданняправової допомогивід 27.11.2023року булодоручено вчинитив інтересахпозивача діїщодо написаннявідповіді навідзив напозовну заяву.Пунктом 2додаткового договорувизначено орієнтованувартість послуг:написання відповідіна відзив-4000грн.В зв`язкуз наданнямадвокатом клієнтуправової допомоги,між сторонамибули підписанівідповідні актинадання правовоїдопомоги,та виставленірахунки наїх оплатув наступнихрозмірах:Рахунок №1,Дата:13.12.2022року,Сума:2000грн.,Надана послуга:написання позовноїзаяви,Дата сплати:13.12.2022року; Рахунок № 2, Дата: 27.11.2023 року, Сума: 4000 грн., Надана послуга: написання відповіді на відзив, Дата сплати: 27.11.2023 року; Всього: 6000 грн.
		Прохали задовольнити позовну заяву в повному обсязі; стягнути на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. за написання позовної заяви про стягнення аліментів та 4000 грн. за написання відповіді на відзив; в разі неявки позивача або його представника в судові засідання, справу розглянути без його (її) участі.
		18.12.2023 року до суду звернувся представник відповідача: адвокат Тивоненко Д.Р. з запереченнями на відповідь на відзив, в яких посилалися на те, що суть відповіді зводиться до того, що оскільки відповідач працює в Польщі далекобійником, то він має високий дохід, а тому може сплачувати аліменти на утримання спільної дитини у розмірі 1/3 від усіх його доходів; відповідач не надав доказів перебування на його утриманні чотирьох осіб; позивач наполягає на тому, що розмір аліментів на утримання дитини має бути у розмірі 1/3 від усіх доходів відповідача.
		Щодо фінансового становища відповідача та перебування на його утриманні чотирьох осіб, включаючи відповідача, повідомили, що відповідач працевлаштований у «CTK HR sp. z.o.o.» та отримує заробітну плату 2402,92 злотих щомісячно (з урахуванням сплати податків та зборів), що еквівалентно 22515,36 грн. згідно з курсом НБУ (1 польський злотий = 9,37 українським гривням).
		Відповідач проживає у Республіці Польща у м. Конін разом зі своєю дружиною ОСОБА_16 - ОСОБА_17 , дитиною від першого шлюбу дружини відповідача ОСОБА_9 , та спільною малолітньою дитиною відповідача та його дружини - ОСОБА_8 . Відповідач орендує квартиру, де проживають разом із ним всі перелічені особи, що підтверджується договором оренди житла. Звертають увагу на те, що оренда такого житла щомісячно обходиться відповідачу у 1750 злотих, з яких: 750 злотих орендна плата; 1000 злотих компенсація. Станом на дату складання цих заперечень, згідно курсу НБУ, орендна плата без урахування комунальних послуг обходиться відповідачу у перерахунку на гривні 16397,50 грн.
		Крім того, дружина відповідача ОСОБА_12 є безробітною, що підтверджується рішенням старости м. Конін від 01.08.2023 року, також вказаним рішенням їй було відмовлено у праві на отримання допомоги. Отже, враховуючи той факт, що відповідач значну частину своїх доходів (майже 72% від заробітної плати) виділяє на оплату оренди житла щомісячно, іншу частину заробітної плати, яка залишається відповідач витрачає на утримання своєї родини, враховуючи і доньку дружини відповідача від її попереднього шлюбу, яка є студенткою та проживає разом з ними. Відтак, враховуючи той факт, що дружина відповідача є безробітною, донька дружини відповідача від попереднього шлюбу є студенткою, а їх спільна з дружиною дитина є малолітньою та потребує значних витрат на її утримання, стає незрозумілим те, чому позивач вважає, що відповідач отримує заробітну плату у значному розмірі, а також вважає, що він спроможний платити аліменти на утримання дитини саме у розмірі 1/3 частини від усіх своїх доходів. Як зазначалось вище, батько ОСОБА_10 був позбавлений батьківських прав, аліментів не сплачує, з донькою тривалий час не спілкується, життям не цікавиться. Відтак, оскільки дружина відповідача офіційна не працевлаштована, допомогу у зв`язку із безробіттям не отримує, її старша донька проживає з нею та відповідачем, останній звичайно утримує ОСОБА_10 .
		Щодо заявлених витрат позивача на утримання їх спільної доньки зазначили, що у відповіді на відзив позивач зазначила та надала докази того, що вона здійснювала додаткові витрати, пов`язані із забезпеченням спільної доньки відповідними потребами (придбала форму для навчання в Університеті, новий смартфон, окуляри та сплатила за лабораторні дослідження крові).
		Всі ці витрати в розумінні ст.185 СК України є додатковими витратами на дитину. Виходячи з обсягу позовних вимог у цій справі, варто зазначити, що зазначені позовні вимоги стосуються виключно стягнення аліментів на утримання доньки у розмірі 1/3 частини від усіх доходів відповідача, окремо питання щодо стягнення додаткових витрат на утримання дитини між сторонами не вирішувалося. Таким чином, питання щодо стягнення додаткових витрат виходять за межі предмета судового спору та відповідно не може бути розглянуто судом в рамках цієї справи.
		Щодо доводу позивача, що вона не розуміє яким чином відповідач утримував їх спільну доньку, а також щодо неможливості врахування копії квитанції наданої відповідачем разом із відзивом на позов, то звертають увагу на те, що відповідачем разом із заявою про перегляд заочного рішення в рамках цієї справи було долучено платіжні інструкції із відповідним призначенням платежу «Переказ власних коштів. Аліменти (із зазначенням відповідного місяця за який було здійснено платіж)».
		Прохали врахувати ці заперечення і надані докази під час ухвалення рішення.
		   20.12.2023 року позивач та її представник: адвокат Працевитий Г.О. т а адвокат Скользнєва В.В. в судове засідання не з`явилися, 20.12.2023 року представник подала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали повністю.
		20.12.2023 року відповідач та його представник: адвокат Тивоненко Д.Р. в судове засідання не з`явилися, 20.12.2023 року представник подав клопотання про розгляд справи без їх участі, на вимогах у відзиві та запереченні наполягають, прохав зменшити розмір аліментів до 1/6 частини, а також зменшити витрати на правничу допомогу адвоката пропорційно задоволеним вимогам.
		Виходячи з положень ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.
		У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
		Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
		ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Запоріжжя народилася позивач  ОСОБА_18 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 21.06.2013 року Ленінським РВ у м. Запоріжжі УДМС України в Запорізькій області.
		ІНФОРМАЦІЯ_7 народився відповідач  ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується матеріалами справи.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Запоріжжя у сторін народилася дитина - донька ОСОБА_19 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 29.06.2006 року.
		23.09.2020 року дитина сторін змінила прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_5 від 23.09.2020 року.
		Дитина сторін зареєстрована та мешкає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру від 13.10.2020 року.
		Дитина сторін ОСОБА_3 є курсантом 1 курсу (денна форма навчання за державним замовленням) Харківського національного університету внутрішніх справ IV рівня акредитації, зарахована на навчання з 14.08.2023 року, передбачаємий термін закінчення навчання  липень 2027 року, що підтверджується копією довідки №2/1433 від 21.11.2023 року.
		18.05.2013 року позивач ОСОБА_20 зареєструвала шлюб з ОСОБА_14 , після реєстрації шлюбу отримала прізвище « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 18.05.2013 року.
		Від вказаного шлюбу позивач має сина  ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 05.12.2012 року.
		Чоловік позивача ОСОБА_14 тимчасово непрацездатний, адже перебуваючи на військовій службі на посаді старшого сержанту ВЗК НОМЕР_1 був звільнений у зв`язку з отриманою травмою під час виконання обов`язку захисту Вітчизни (наслідки перенесеної мінно-вибухової травми) та визнаний обмежено придатним, що підтверджується копією виписки із медичної картки амбулаторного хворого №518 від 06.03.2018 року.
		20.08.2020 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_21 , після реєстрації шлюбу дружина отримала прізвище « ОСОБА_12 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 від 20.08.2020 року.
		Від вказаного шлюбу відповідач має доньку  ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 від 30.12.2020 року.
		Дружина відповідача ОСОБА_12 від попереднього шлюбу має доньку - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 від 07.05.2016 року, яка є студенткою 2 курсу денної форми навчання за контрактом Національного Університету «Запорізька політехніка», строк навчання з 01.09.2022 року по 26.06.2026 року, що підтверджується копією довідки №79 від 27.09.2023 року, її біологічний батько був позбавлений батьківських прав рішенням Василівського районного суду Запорізької області у справі №311/3345/15-ц від 01.11.2016 року.
		Відповідач разом зі своєю дружиною ОСОБА_12 , дитиною від першого шлюбу його дружини ОСОБА_9 , та спільною малолітньою дитиною ОСОБА_8 проживають в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , орендна плата складає 1750 злотих, з яких: 750 злотих орендна плата; 1000 злотих компенсація, що еквівалентно 16397,50 грн. згідно з курсом НБУ (1 польський злотий = 9,37 українським гривням), що підтверджується копією договору оренди від 01.09.2023 року.
		Відповідач працевлаштований у «CTK HR sp. z.o.o.» та отримує заробітну плату 2402,42 злотих щомісячно (з урахуванням сплати податків та зборів), що еквівалентно 22515,36 грн. згідно з курсом НБУ (1 польський злотий = 9,37 українським гривням), що підтверджується копією довідки про доходи від 19.09.2023 року.
		Відповідач сплачував аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , перерахування аліментів відбувалось на її банківську картку дружиною відповідача ОСОБА_12 , призначення платежу «переказ власних коштів, аліменти», а саме: 06.08.2022 року в сумі 1507,54 грн., 07.09.2022 року в сумі 1507,54 грн., 06.10.2022 року в сумі 1507,54 грн., 12.12.2022 року в сумі 1507,54 грн., 26.12.2022 року в сумі 1000 грн., 09.01.2023 року в сумі 1500 грн., 10.02.2023 року в сумі 1500 грн., 10.03.2023 року в сумі 1500 грн., 10.04.2023 року в сумі 1500 грн., 10.05.2023 року в сумі 1500 грн., 10.06.2023 року в сумі 1500 грн., 17.06.2023 року в сумі 1500 грн., 27.06.2023 року в сумі 5000 грн., 10.08.2023 року в сумі 1500 грн., 03.10.2023 року в сумі 1700 грн., що підтверджується копіями платіжних інструкцій.
		Дружина відповідача ОСОБА_12 є безробітною, що підтверджується копією рішення старости м. Конін від 01.08.2023 року.
		Суд, задовольняючи позов частково, виходить з наступного.
		Відповідно ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
		   Відповідно ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Так,відповідно ч.3ст.181СК Україниза рішеннямсуду коштина утриманнядитини (аліменти)присуджуються участці віддоходу їїматері,батька абоу твердійгрошовій суміза виборомтого збатьків абоінших законнихпредставників дитини,разом зяким проживаєдитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
		Відповідно ч.1ст.182СК Українипри визначеннірозміру аліментівсуд враховує: 1)стан здоров`ята матеріальнестановище дитини; 2)стан здоров`ята матеріальнестановище платникааліментів; 3)наявність уплатника аліментівінших дітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина; 3-1)наявність направі власності,володіння та/абокористування уплатника аліментівмайна тамайнових прав,у томучислі рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів,виключних правна результатиінтелектуальної діяльності,корпоративних прав; 3-2)доведені стягувачемаліментів витратиплатника аліментів,у томучислі напридбання нерухомогоабо рухомогомайна,сума якихперевищує десятикратнийрозмір прожитковогомінімуму дляпрацездатної особи,якщо платникомаліментів недоведено джерелопоходження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
		Відповідно ч.2ст.182СК Українирозмір аліментівмає бутинеобхідним тадостатнім длязабезпечення гармонійногорозвитку дитини. Мінімальнийгарантований розміраліментів наодну дитинуне можебути меншим,ніж 50відсотків прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
		Відповідно ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
		Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
		Судом встановлено, що сторони у справі не перебувають у шлюбі, мають спільну дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , та є курсантом 1 курсу (денна форма навчання за державним замовленням) Харківського національного університету внутрішніх справ IV рівня акредитації, зарахована на навчання з 14.08.2023 року, передбачаємий термін закінчення навчання  липень 2027 року, а тому перебуває на утриманні позивача, яка одружена з ОСОБА_14 , який тимчасово непрацездатний, мають спільного сина  ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		Відповідач проживає окремо в м. Конін Республіка Польща, квартиру орендує, орендна плата складає 1750 злотих, що еквівалентно 16397,50 грн., одружений, має іншу дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , працює у «CTK HR sp. z.o.o.» та отримує заробітну плату 2402,42 злотих щомісячно, що еквівалентно 22515,36 грн.
		Суд, визначаючи частку заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, виходить з того, що розмір заробітної плати відповідача складає 22515,36 грн. на місяць.
		Таким чином, 1/3 частина від заробітку (доходу) відповідача, яку прохає стягнути позивач, складатиме  7505,12 грн., а 1/6 частина від заробітку (доходу) відповідача, яку визнає відповідач, складатиме  3752,56 грн.
		Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установленоз 1січня 2023року прожитковиймінімум наодну особув розрахункуна місяцьу розмірі2589грн.,а дляосновних соціальнихі демографічнихгруп населення: дітей віком від 6 до 18 років - 2833 грн.
		При цьому, згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину (50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) у 2023 році складає не менше ніж 1416,50 грн.
		А згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто у 2023 році  2833 грн., який може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
		Тому, суд визначає частку заробітку (доходу) батька на утримання своєї дитини в розмірі саме 1/4 частини свого заробітку (доходу), що з урахуванням розміру його заробітної плати буде складати в сумі 5628,84 грн. на місяць, що значно більше мінімального гарантованого розміру аліментів (1416,50 грн.), та більше мінімального рекомендованого розміру аліментів (2833 грн.), а отже буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
		При цьому суд враховує, що відповідач орендує житло для проживання своєї родини, працює, має на утриманні іншу малолітню дитину, крім того, суд вважає, що позивач згідно ч.2 ст.51 Конституції України та ст.180 СК України також зобов`язана утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
		Суд не приймає посилання позивача на здійснення нею витрат на дитину (придбання форми для навчання, новий смартфон, окуляри, сплата за лабораторні дослідження), оскільки всі ці витрати в розумінні ст.185 СК України є додатковими витратами на дитину, та виходять за межі предмета судового спору про стягнення аліментів.
		Відповідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		В свою чергу, однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		В ст.15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно ч.1 ст.76, ч.1 ст.77 та ст.80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		За приписами частин 1,5 та 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно підходу, зазначеного в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
		Також, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).
		Згідно п.1-3 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
		Таким чином, позов підлягає задоволенню в тій частині, що ґрунтується на законі, підтверджена встановленими обставинами та наданими суду доказами.
		Відповідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
		Так як дана справа є справою про стягнення аліментів, то суд відповідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
		Відповідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
		Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		З огляду на те, що позивач звільнена від сплати судового збору в сумі 1073,60 грн. на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому судових витрат не понесла, то судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
		Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.
		За змістом ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
		Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
		Відповідно ч.8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
		При цьому суд керується Постановою ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16, відповідно якої: склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
		Також, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, про що зазначено у правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15  «При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір  обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір».
		Також, згідно правового висновку у Постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) «Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час».
		Позивачем надано суду докази на підтвердження понесених витрат: копію Договору про надання правової (правничої) допомоги від 13.12.2022 року; копію Додаткового договору від 13.12.2022 року до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 13.12.2022 року; копію акту №1529 від 13.12.2022 року про надані послуги; копію рахунку №1529 від 13.12.2022 року на суму 2000 грн.; копію акту від 27.11.2023 року про надані послуги; копію рахунку від 27.11.2023 року на суму 4000 грн.; копію ордеру на надання правничої допомоги від 13.12.2022 року.
		Так, згідно Актів про надані послуги позивачу була надана наступна правова допомога: 1) позовна заява про стягнення аліментів на малолітнього - вартістю 2000 грн., написання відповіді на відзив  4000 грн.
		Тому, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу на суму 6000 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
		При цьомусуд враховує,що відповідачемклопотання прозменшення витратна оплатуправничої допомогиадвоката неподано,лише представником зазначено про зменшення витрат на правову допомогу пропорційно задоволеним вимогам, тому суд вважає, що відповідач не виконав обов`язок щодо доведення неспівмірності таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами, та вважає, що до стягнення підлягає сума витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн., що буде справедливим.
		Керуючись ст.ст. 19, 76-83, 137, 141, 211, 247, 258-259, 264-265, 268, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 191 СК України, -
		ВИРІШИВ:
		Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину  задовольнити частково.
		Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , рнокпп НОМЕР_11 , аліменти на утримання дитини  доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22.12.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в дохід держави в сумі 1073,60 грн.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , рнокпп НОМЕР_11 , витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн.
		Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
		Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Повний текст рішення складено 25.12.2023 року.
		 
		 
		 
		   Суддя:                                С.М.Телегуз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...