Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/19901/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано судом: 26.12.2023. Зареєстровано: 27.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2023.

Номер судового провадження: 1-кс/202/10169/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023040000000572

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 202/19901/23
		Провадження № 1-кс/202/10169/2023
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   22 грудня 2023 року                                м. Дніпро     
		   
		Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , 
		секретар судового засідання ОСОБА_2 
		 
		за участю:
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 
		підозрюваного ОСОБА_5 
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №42023040000000572 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.255-1 КК України  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, який народився у Російській Федерації, одруженому, раніше не судимому, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Прокурор звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, яке мотивував тим, що у провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за № 42023040000000572 від 03.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255-1 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_10 ») та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_12 »), достовірно знаючи про запровадження в Україні кримінальної відповідальності за вплив суб`єктів злочинної ієрархії на суспільні відносини, в тому числі криміногенні, набули статусу суб`єктів підвищеного злочинного впливу та у подальшому поширювали вказаний злочинний вплив за наступних обставин.
		Так, ОСОБА_5 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_10 »), перебуваючи в статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, а саме «положенець», та ОСОБА_11 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_12 »), перебуваючи в статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, а саме «смотрящего» за м. Дніпро Дніпропетровської області, протиставляючи себе нормам законності та бажаючи продовжувати свою діяльність у противагу загальновизнаним етичним правилам існування в правовому суспільстві, в період часу з лютого 2023 року до часу припинення злочинної діяльності правоохоронними органами, поширював серед мешканців м. Дніпро Дніпропетровської області злочинний вплив, що виражалось у наступному: повне неприйняття зовнішніх загальноприйнятих норм і правил поведінки; встановлення серед мешканців м. Дніпра та Дніпропетровської області норм, визначених кримінальним середовищем, злочинної ієрархії та неформальних правил поведінки; поширення злочинного впливу на території м. Дніпра та Дніпропетровської області шляхом впливу на інших осіб, представників злочинного світу.
		Поряд з цим, ОСОБА_11 та ОСОБА_5 , перебуваючи в статусі суб`єктів підвищеного злочинного впливу, користуючись авторитетом, яким автоматично наділявся носій вказаного статусу, взяли на себе наступні функції: встановлення та поширення в суспільстві на території м. Дніпро Дніпропетровської області злочинного впливу як самостійно, так і через довірених осіб, спонукають, сприяють та координують злочинну діяльність; вирішення конфліктів та спірних ситуацій за зверненням осіб до них особисто або інших довірених осіб.
		Так, 02.04.2023 ОСОБА_13 , знаходячись у розважальному закладі м. Дніпра (повна адреса якого не розголошується в інтересах досудового розслідування), вирішив звернутись до ОСОБА_5 та ОСОБА_11 як до осіб, що перебувають у статусі суб`єктів підвищеного злочинного впливу, з проханням здійснити вплив на одного наближених осіб до кримінального авторитету ОСОБА_14 , з метою спонукання того до виконання боргових зобов`язань перед автомайстром ОСОБА_15 за ремонт авто. 
		Зокрема, встановлено, що ОСОБА_15 є фізичною особою - підприємцем, надає послуги з автомобільного сервісу, здійснює свою діяльність у боксі № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі, розташованому за адресою: м. Кам`янське, вул. Харківська, 8. Приблизно восени 2022 року до ОСОБА_15 звернувся чоловік на ім`я ОСОБА_16 (повні анкетні дані якого не встановлено), та попросив здійснити ремонт його автомобіль марки «Volvo S40». У подальшому ОСОБА_15 здійснив ремонт зазначеного автомобіля, проте ОСОБА_16 (повні анкетні дані якого не встановлено) авто забрав через декілька місяців та не розрахувався, при цьому зазначив, що розраховуватись не буде, прикриваючись своїми сімейними зв`язками з кримінальним авторитетом міста Кам`янське ОСОБА_14 . Про вказаний випадок дізнався ОСОБА_17 та вирішив допомогти своєму знайомому ОСОБА_15 .
		У свою чергу, ОСОБА_18 та ОСОБА_5 в цей же день, тобто 02.04.2023, знаходячись у розважальному закладі м. Дніпра (повна адреса якого не розголошується в інтересах досудового розслідування), з метою встановлення та поширення злочинного впливу у суспільстві, а також впливу на представників злочинного світу, у відповідь на звернення ОСОБА_17 зателефонували ОСОБА_14 , кримінальному авторитету, прізвисько « ОСОБА_19 », є також суб`єктом підвищеного злочинного впливу, перебуває у статусі «смотрящего за м. Кам`янське».
		У ході телефонної розмови ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , використовуючи свій значний кримінальний авторитет, спонукали ОСОБА_14 організувати виконання підконтрольною йому особою боргових зобов`язань. При цьому ОСОБА_14 , підтримуючи злочинні традиції у кримінальному світі, визнаючи в ієрархії злочинного світу вищий статус ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , погодився вирішити питання щодо повернення грошовий коштів ОСОБА_15 за ремонт автомобіля. 
		У результаті чого автомайстру ОСОБА_15 06.05.2023 зателефонувала невідома особа та перепитала, чи дійсно мав місце випадок несплати за ремонт автомобіля марки «Volvo S40», після чого невідома особа попросила номер банківської картки ОСОБА_15 та через приблизно годину останньому перераховано грошові кошти за надані ним послуги, тим самим ОСОБА_5 та ОСОБА_11 здійснили злочинний вплив на ОСОБА_14 , тобто поширили злочинний вплив у суспільстві, за відсутності ознак, зазначених у ч. 5 ст. 255 КК України. 
		Отже, слідство вважає, що своїми умисними діями, що виразились в умисному встановленні та поширенні в суспільстві злочинного впливу за відсутності ознак, зазначених у частині п`ятій статті 255 цього Кодексу, вчинене особою, яка перебуває у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, ОСОБА_5 , вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 255-1 КК України.
		21.12.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 255-1 КК України, а 22.12.2023 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри з ч. 1 ст. 255-1 КК України на ч. 3 ст. 255-1 КК України. 
		Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєннівказаного кримінальногоправопорушення підтверджуєтьсязібраними відповіднодо вимогКримінального процесуальногокодексу Україниу ходідосудового розслідуванняналежними тадопустимими доказамиу їх сукупності.
		У ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у обранні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п. п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
		Також зазначив, що досудове розслідування вищевказаного злочину триває, продовжують встановлюватися всі обставини вчинення кримінального правопорушення, а також особи, причетні до його вчинення, що може суттєво вплинути на подальшу поведінку підозрюваного. Дані обставини вказують на необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.
		У зв`язку з обґрунтованою підозрою у вчиненні особливо тяжкого злочину та враховуючи наявність вищевказаних ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, є необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що і просив слідчого суддю.
		 
		У судовомузасіданні прокурори доводи клопотання підтримали та додатково пояснили, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, має статус суб`єкта підвищеного злочинного впливу, є особою пенсійного віку, а отже не підлягає мобілізації і здатний у будь-який момент залишити територію України, що в свою чергу дає підстави стверджувати, що існує ризик його переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, відносно ОСОБА_5 є інше кримінальне провадження, де він підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, що також свідчить про наявність ризику вчинення нових кримінальних правопорушень аналогічної спрямованості. Враховуючи доводи клопотання та додаткові пояснення просили обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		 
		Підозрюваний ОСОБА_5  у судовому засіданні просив у задоволенні клопотання відмовити, оскільки з повідомлення про підозру взагалі не є зрозумілим у чому саме його підозрюють. Ризики вказані у клопотанні відсутні та є припущеннями сторони обвинувачення.
		 
		Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання з тих підстав, що повідомлена ОСОБА_5 підозра 22.12.2023 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.255-1 КК України, нібито погоджена прокурором ОСОБА_9 , тоді як вказаний прокурор перебуває у відрядженні у м. Харкові, а отже захист має сумніви у тому, що підпис на повідомленні про підозру належить саме прокурору ОСОБА_9 . Крім того, повідомлення про підозру було вручене не прокурором ОСОБА_9 . 
		Також зазначила, що ОСОБА_5 був затриманий в порядку ст.208 КПК України під час звільнення під заставу в іншому кримінальному провадженні, що є свавіллям з боку сторони обвинувачення. 
		Щодо обґрунтованості підозри зазначила, що викладені у повідомлені про підозру обставини нібито вчинення ОСОБА_5 злочину нічим не підтверджені, оскільки спосіб отримання доказів є неприпустимим. Так, додані до клопотання протокол НСРД, висновки експертів зібрані в іншому кримінальному провадженні, і прокурор ОСОБА_9 отримав їх від прокурора ОСОБА_20 в порядку ст.93 КПК України, що є порушенням порядку визначеному КПК України. Крім того, з фактичних обставин вчинення злочину, у якому підозрюється ОСОБА_5 взагалі незрозуміло у чому полягає встановлення або поширення злочинного впливу. Сам по собі телефонний дзвінок не є злочином. 
		Враховуючи викладене вважає, що підозра є необґрунтованою.
		Також зазначила, що на думку сторони захисту кримінальне провадження взагалі є незаконним, оскільки жодної слідчої дії не проведено слідчим, а фактично слідство здійснюється прокурором, що є незаконним. 
		Щодо ризиків зазначила, що усі ризики є припущеннями прокурорів і спростовуються даними, що характеризуються ОСОБА_5 . 
		Так, ОСОБА_5 має численні подяки від різних військових частин за допомогу ЗСУ, одружений, має дітей та онуків, міцні соціальні зв`язки у м. Дніпрі. Крім того, має низку захворювань та потребує лікування. 
		 
		Адвокат ОСОБА_7 повністю підтримав доводи адвоката ОСОБА_6 та додатково пояснив, що доданий до клопотання протокол НСРД отриманий з порушенням ст.257 КПК України, а отже не повинен прийматися слідчим суддею до уваги. Також зазначив, що після затримання 21.12.2023 ОСОБА_5 був госпіталізований і перебував у лікарні з 21.12.2023 по 22.12.2023 і з лікарні його виписали за вказівкою оперативних співробітників. Крім того зазначив, що взагалі ніякого злочину ОСОБА_5 вчинено не було. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
		 
		Адвокат ОСОБА_8  підтримав доводи інших захисників. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
		 
		Заслухавши учасників судового розгляду клопотання, дослідивши доводи клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, а також матеріали, які надані стороною захисту та характеризують підозрюваного слідчий суддя зазначає.
		 
		Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
		Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
		Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
		 
		Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
		 
		В провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42023040000000572 від 03.11.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.255-1 КК України.
		Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Дніпропетровської обласної прокуратури.
		 
		Щодо підстав затримання та обґрунтованості підозри.
		 
		21.12.2023 в порядку ст.208 КПК України затриманий ОСОБА_5 , що підтверджується відповідним протоколом. 
		Підставою затримання визначено  якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ст.255, 255-1, 255-2 КК України (п.4 ч.1 ст.208 КПК України).
		Відповідно до протоколу затримання воно відбувалось у присутності понятих та захисників  адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
		Того ж дня, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.255-1 КК України.
		Одразу після затримання ОСОБА_5 госпіталізовано на стаціонарну форму лікування, що зафіксовано в протоколі затримання особи.
		З наданої адвокатом ОСОБА_7 відповіді КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДМР від 21.12.2023 на адвокатський запит слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 дійсно знаходився на стаціонарному лікуванні в 1-му кардіологічному відділенні КНП «КЛШМД» ДМР з 21.12.2023 по 22.12.2023 з діагнозом: ІХС, дифузний кардіосклероз, СН 0 (зі збереженою ФВ ЛШ  65%). Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст., кризовий перебіг, гіпертензивне серце. Церебральна ангіопатія та тлі гіпертонічної хвороби ІІ ст. 
		При цьому з вказаної відповіді на запит не вбачається, що ОСОБА_5 було виписано з лікарні за вказівкою або під тиском з боку правоохоронних органів, а відтак слідчий суддя відхиляє вказані доводи захисту.
		22.12.2023 прокурор ОСОБА_3 вручив ОСОБА_5 повідомлення про зміну підозри, яке складено та підписано прокурором ОСОБА_9 . Відповідно до вказаного повідомлення станом на 22.12.2023 ОСОБА_5 повідомлено про вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.255-1 КК України, за обставин викладених вище.
		Посилання адвоката ОСОБА_6 та ту обставину, що у зв`язку з відрядженням прокурор ОСОБА_9 не міг підписати повідомлення про зміну підозри слідчий суддя відхиляє, оскільки м. Харків та м. Дніпро знаходяться на незначній відстані один від одного, а отже нема підстав вважати, що прокурор ОСОБА_9 був позбавлений можливості скласти та підписати повідомлення про зміну підозри ОСОБА_5 після чого відбути у відрядження до м. Харкова.
		Частина 3 ст.255-1 КК України встановлює відповідальність за умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу за відсутності ознак, зазначених участині п`ятійстатті 255 цього Кодексу, вчинені особою, яка перебуває у статусі суб`єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі".
		Згідно з усталеною судовою практикою Європейського суду з прав людини (справи «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року та справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
		Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурорами поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.255-1 КК України.
		Однак слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, достатність та допустимість доказів. 
		Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
		Для визначення причетності ОСОБА_5 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які містяться в:
		-рапорті про виявлення кримінального правопорушення, який став підставою для реєстрації кримінального провадження;
		-протоколах допиту свідка ОСОБА_15 від 03.08.2023 та 01.12.2023, згідно з якими свідок повідомив, що у нього ремонтував автомобіль чоловік на ім`я ОСОБА_16 , але за ремонт не розрахувався і через деякий час, може місяць, може більше, йому набрав незнайомий номер телефону, невідомий чоловік спитав чи ремонтував у нього автомобіль ОСОБА_16 , що свідок підтвердив. Чоловік сказав, щоб свідок сказав номер банківської картки. Він скинув номер і протягом години-півтори йому на картку надійшли грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн. Це було 06.05.2023. 
		-протоколі пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 01.12.2023;
		-нетаємному протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо, відео контроль місця від 12.05.2023, у якому зафіксована розмова між ОСОБА_5 та особою на ім`я ОСОБА_21 , а також телефона розмова ОСОБА_5 з ОСОБА_22 з приводу чоловіка на ім`я ОСОБА_16 , який відремонтував свій автомобіль та не розрахувався з автомайстром. 
		При цьому слідчий суддя аналізуючи доводи сторони захисту про те, що вказаний протокол отриманий з порушенням ст.257 КПК України, а саме - НСРД проводились в іншому кримінальному провадженні, а інформація отримана за результатами НСРД в іншому кримінальному провадженні, може бутивикористана віншому кримінальномупровадженні лише на підставі ухвали слідчого судді суду апеляційної інстанції, зазначає, що кримінальне провадженні знаходиться на ранній (початковій) стадії і слідчий суддя не вирішує питання щодо допустимісті доказів. Окрім того, прокурор не позбавлений можливості звернутися до апеляційного суду за для дотримання та виконання вимог ст.257 КПК України.
		-висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 09.08.2023 №18076/23-36 з якого випливає, що зі змісту зазначеній у НСРД розмов випливає, що ОСОБА_5 займає високе становище у злочинній ієрархії Дніпропетровської області та інших регіонів і має вплив на ситуації які складаються в їх бізнес- і злочинній сферах. У мовленні ОСОБА_5 , зафіксованому у розмовах, зазначених у НСРД, містяться висловлювання, виражені у формі вказівок і настанов, адресованих іншим учасникам спілкування, до вчинення певних дій. Ці висловлювання виражені у формі імперативних конструкцій зі значенням категоричного спонукання, адресованих співрозмовниками, щодо вчинення названих ними дій;
		-висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи від 18.07.2023 №18079/23-36 з якого випливає, що у мовленні ОСОБА_5 , зафіксованому у протоколі НСРД, містяться висловлювання, виражені у формі вимог, вказівок, настанов, адресованих іншим учасникам спілкування, до вчинення певних дій. Дані висловлювання виражені у формі імперативних конструкцій зі значенням категоричного спонукання, адресованих співрозмовниками, до вчинення названих ними дій; зміст розмови, зафіксованої у протоколі НСРД, вказує на надання ОСОБА_5 іншій особі ( ОСОБА_14 ) вимог, вказівок, настанов, що підтверджує його злочинний статус. Зі змісту розмови випливає, що ОСОБА_5 користується певним статусом у злочинному середовищі Дніпропетровської області та відіграє відповідну роль у поширенні злочинного впливу у регіоні свого перебування;
		-протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 04.09.2023;
		-протоколі огляду від 07.11.2023 тощо.
		 
		При цьому слідчий суддя зазначає, що твердження сторони захисту про те, що усі слідчі дії фактично проводяться прокурором не знайшли свого підтвердження, оскільки допити, огляди проводились оперуповноваженими за дорученням прокурора, що узгоджується з вимогами ст.ст. 36, 41 КПК України. 
		Крім того, висновки експертів та протокол тимчасового доступу був отриманий прокурором в порядку ст.93 КПК України, що не заборонено КПК України.
		Отже, проаналізувавши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, станом на день розгляду клопотання, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
		На підставі встановлених вище обставин, слідчий суддя погоджується з твердженнями про те, що ОСОБА_5 , може бути причетним до інкримінованого йому кримінального правопорушення.
		 
		Щодо існування ризиків
		 
		Прокурори, наполягаючи на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, посилалися також на існування ризиків, які дають їм підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.
		На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Перевіряючи існування зазначених у клопотанні ризиків, слідчий суддя виходив із такого.
		 
		Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
		Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, передбачає покарання у виді позбавлення волі та строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК, є особливо тяжким злочином. Тому, на переконання слідчого судді, на даній стадії кримінального провадження тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
		Окрім цього, у ОСОБА_5 є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що може сприяти його виїзду за межі України. До того ж, вік підозрюваного дозволяє йому покинути територію України в період дії воєнного стану. 
		Так, за даними ДПС України, які викладені в рапорті старшого оперуповноваженого в ОВС 1-го відділу (боротьби з ОЗГ та ЗО) УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України, ОСОБА_5 перетинав державний кордон України в період з березня 2022 по листопад 2023 14 (чотирнадцять) разів.
		Також слідчим суддею враховано, що ОСОБА_5 є підозрюваним у іншому кримінальному провадженні, що також підкріплює твердження про наявність ризику переховування, оскільки тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищуютьризик переховуваннявід органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
		Тому, слідчий суддя погоджується з твердженнями, зазначеними у клопотанні про те, що ОСОБА_5 зможе переховуватись від органу досудового розслідування.
		Зіставлення можливих для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, переконують слідчого суддю у тому, що ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду є достатньо вірогідним.
		 
		Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні
		Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного, зокрема, на свідків, слідчий суддя ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
		Цей незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному, але мають безпосередній зв`язок із його особою.
		З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_5 , користуючись своїм авторитетом у м. Дніпрі та області, може впливати та переконати змінити свої показання, у тому числі свідка ОСОБА_15 , а також інших свідків, які на цей час не допитані.
		Тому, слідчий суддя дійшов висновку, що ризик незаконного впливу на свідків існує.
		 
		Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
		Вказаний ризик обґрунтовано існує, оскільки ОСОБА_5 , відповідно до висновку експерта, користується певним статусом у злочинному середовищі Дніпропетровської області та відіграє відповідну роль у поширенні злочинного впливу у регіоні свого перебування. Враховуючи дані про особу підозрюваного та фактичні обставини інкримінованого злочину можна стверджувати, що вони дають підстави виявити ті характерні ознаки, які підкріплюють твердження про небезпеку вчинення підозрюваним спроб вчинити інший злочин аналогічної спрямованості.
		 
		Інших ризиків слідчим суддею не встановлено. 
		 
		Також слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі доведення винуватості підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину йому загрожує відбування покарання у вигляді тривалого позбавлення волі; вік та стан здоров`я підозрюваного, який має низку захворювань, але вони не є захворюваннями, які унеможливлюють тримання ОСОБА_5 під вартою; міцність його соціальних зв`язків за місцем постійного проживання; відсутність судимостей, але наявність підозри у іншому кримінальному провадженні у вчиненні особливо тяжких злочинів аналогічної спрямованості.
		Слідчим суддею також враховані подяки військових частин ОСОБА_5 , які надані стороною захисту, але вони лише характеризують ОСОБА_5 як особу, яка прагне допомогти своїй державі якнайшвидше перемогти ворога, але не нівелюють встановлені слідчим суддею ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного. 
		Відтак, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.
		Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. 
		У судовому засіданні прокурорами доведене, що на даній стадії кримінального провадження більш м`який запобіжний захід обраний ОСОБА_5 не зможе запобігти встановленим ризикам, так як перебуваючи під домашнім арештом або під дією іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ОСОБА_5 без будь-яких перешкод зможе переховуватися від слідства та суду та впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
		 
		Розглядаючи питання щодо обрання ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя виходить із того, що частина 3 ст.176 КПК України зобов`язує суддю насамперед розглянути можливість застосування менш суворих заходів, аніж позбавлення волі, але враховує, що відповідно до п.4 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 255-255-3Кримінального кодексу України.
		На даній стадії кримінального провадження, з урахуванням обставин інкримінованого ОСОБА_5 злочину, а також враховуючи його специфічну репутацію, слідчий суддя вважає необхідним скористатися своїм правом, на даній стадії кримінального провадження, не визначати розмір застави підозрюваному, оскільки перебування ОСОБА_5 під дією застави об`єктивно не зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам. 
		 
		На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193,194 КПК України, слідчий суддя, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання задовольнити.
		 
		Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№4)» підозрюваному  ОСОБА_5  на строк 60 (шістдесят) днів, а саме з 21 грудня 2023 року по 18 лютого 2024 року.
		Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
		Ухвала втрачає силу 19.02.2024 року о 00 год. 00 хв., якщо строк тримання під вартою не буде продовжено. 
		 
		Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України
		Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.
		Копію ухвали направити до ДУ «ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№4)».
		 
		Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та старшого групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
		 
		На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
		 
		Повний текст ухвали складений 26.12.2023
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...