Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/6924/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2023. Зареєстровано: 27.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2023.
Дата набрання законної сили: 06.05.2024
Результат оскарження 06.05.2024 Львівський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/464/1818/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 464/6924/23
		пр.№ 2/464/1818/23 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   20.12.2023                Сихівський районний суд м.Львова
		в складі: головуючого - судді        Горбань О.Ю.,
		секретар судових засідань    Ліщук Ю.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Львівський іподром" про відшкодування збитків та моральної шкоди,
		в с т а н о в и в :
		Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальних збитків та моральної шкоди, внаслідок невиконання умов договору купівлі-продажу.
		Мотивує позов тим, що 05.06.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу галереї, яка знаходиться на території Львівського іподрому за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач бажав володіти та господарювати на об`єкті, однак відповідач ввів в оману позивача щодо відсутності спору стосовно галереї під час укладення договору, а саме  у пунктах 6, 8, 9,10, 11,12 договору зазначено, що незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням вказаного приміщення, немає, усі інженерні комунікації знаходяться в робочому стані і функціонують за призначенням, від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення; приміщення, яке є предметом даного договору, на момент його укладання, нікому інше не продане, не подароване, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передане, не відчужене іншим способом, не заставлене, не передане в іпотеку, в спорі і під забороною, арештом не перебуває, щодо нього не ведуться судові спори, обтяжень щодо нього не встановлювалось, щодо нього не укладався попередній договір з іншим покупцем, не проводилось самовільне перепланування, переобладнання чи реконструкція. Вказує, що приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Я. М. перевірено факт відсутності обтяжень речових прав на нерухоме майно; заборони відчуження, арешту, іпотеки, податкової застави та інших речових прав на нерухоме майно щодо відчужуваного приміщення та продавця, сформовано інформацію 24.02.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо прав на приміщення у третіх осіб (в тому числі договорами оренди, найму, позички чи шлюбним договором) як в межах України та і за її межами немає; підтверджено відсутність відповідача у Єдиному реєстрі боржників. 
		Після укладення договору купівлі-продажу та реєстрації права власності на галерею позивач дізнався, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.01.2023 відкрито провадження у справі № 914/28/23 за позовом Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Приватного акціонерного товариства Львівський іподром про скасування державної реєстрації права власності на галерею з припиненням речового права та із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У зв`язку з цим, ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.06.2023 у цій же справі залучено ОСОБА_1 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
		В подальшому ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 02.08.2023 відкрито провадження у справі № 464/5007/23 за позовом Заступника керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відповідачів ПАТ «Львівський іподром», ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права приватної власності ПрАТ «Львівський іподром» на нежитлове приміщення- галерею на АДРЕСА_1 , площею 189,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2016996846101, визнання недійсним договору купівлі-продажу №769 від 05.06.2023 нежитлового приміщення-галереї на АДРЕСА_1 , площею 189,6 кв.м; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення-галерею на АДРЕСА_1 , площею 189,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2016996846101, з припиненням такого речового права та з закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 
		02.08.2023 у згаданій вище справі ухвалою Сихівського районного суду м.Львова забезпечено позов і накладено арешт на нежитлове приміщення-галерею на АДРЕСА_1 , площею 189,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2016996846101; заборонено Приватному акціонерному товаристві «Львівський іподром», ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо поділу, об`єднання, виділу часток, реєстрації права власності, відчуження на користь третіх осіб щодо об`єкта нежитлового приміщення-галереї на АДРЕСА_1 , площею 189,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2016996846101.
		Крім того, 15 вересня 2023 року за адресою місця проживання позивача, а саме: АДРЕСА_2 , де він проживає разом з дружиною та дітьми, представниками правоохоронних органів проведено обшуку житла та вилучено договір-купівлі продажу від 05.06.2023. Зі змісту ухвали суду про проведення обшуку вбачається, що слідчі органи підозрюють позивача у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких себе винуватим не вважає. 
		Крім цього, виявилось, що Сихівським районним судом міста Львова відкрите провадження у справі № 464/5007/23 про визнання недійсним вказаного вище договору купівлі-продажу №769 від 05.06.2023.
		Зазначає, що відповідач запевняв позивача і усно, і шляхом зазначення про це в договорі, що стосовно предмету договору (галереї) відсутні спори, зокрема судові, відсутні будь-які інші обтяження, а також надав відповідну інформаційну довідку. Відсутність прав та інтересів третіх осіб і обтяжень також перевірив нотаріус при посвідченні правочину. 
		   З огляду на те, що відповідач ввів його в оману, через неправдиву інформацію позивач уклав договір купівлі-продажу галереї, позивачу спричинена майнова шкода у розмірі 40 000 гривень, що виражається в упущеній вигоді за зменшення інвестиційної привабливості об`єкта через наявність судових справ, обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, кримінального провадження та публікацій ЗМІ. 
		Крім того, позивачу завдана моральна шкода в розмірі 60 000 гривень, яка полягає в душевних стражданнях, викликаних переживанням за подальшу долю добросовісно та законно набутого майна, за результатами розгляду судових справ (10000 грн.), душевних стражданнях, викликаних витрачанням часу на здійснення процесуальних прав та обов`язків у судових процесах (10000 грн.), приниженні честі, гідності та ділової репутації позивача через наявність відомостей про нього в АСВП як боржника (10000 грн.), приниженні честі, гідності та ділової репутації позивача через проведення обшуку в його житлі, яке є водночас житлом його дружини та двох неповнолітніх дітей (20000 грн.), приниженні честі, гідності та ділової репутації позивача через наявність кримінального провадження, негативної думки правоохоронних органів та ЗМІ (10000 грн.). Просить позов задовольнити.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ визначено суддю Горбань О.Ю.
		Ухвалою від 16.10.2023 відкрите провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
		29.11.2023 від представника відповідача ОСОБА_2 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечив позовні вимоги. Зазначає, що дійсно між Приватним акціонерним товариством «Львівський іподром» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу галереї від 05.06.2023. Пунктом 4 договору зобов`язано позивача сплатити позивачу 166 839 гривень 60 копійок вартості галереї до 01.10.2023, однак позивач досі не виконав своє грошове зобов`язання. Відтак, позивачем порушено умови договору, а саме не сплачено суму вартості галереї. У зв`язку з цим відповідачем подано до Сихівського районного суду м.Львова позов про розірвання вказаного Договору (ухвала від 23.11.2023 у справі № 464/7206/23 про відкриття провадження у справі). Заперечує будь-яке завдання матеріальної та моральної шкоди, оскільки такої діями чи бездіяльністю відповідача не завдано позивачу. Щодо наявності цивільних, господарських спорів, кримінальних проваджень та розголосу про це у ЗМІ, де фігурантом є позивач, то відповідач не має жодного відношення та відповідно не несе відповідальності за дії інших юридичних чи фізичних осіб. Крім цього, зазначає, що на момент укладення договору купівлі-продажу будь-яких обтяжень на об`єкт нерухомості не було, тому нотаріусом і посвідчено вказаний договір. Просив в задоволенні позову відмовити, розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача. 
		У судове засідання позивач не з`явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує. Додатково зазначив, що не сплачував вартість майна, яке вказано у договорі, оскільки уникав ризику позбавлення права власності на таке майно в порядку згаданих у позові справ. Вважає, що не сплата таких коштів не заперечує завдання йому матеріально та моральної шкоди. Просить позов задовольнити. 
		У зв`язку з неявкою сторін та з врахуванням поданих відзиву та заяви, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судом встановлено, що 05.06.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу галереї, яка знаходиться на території Львівського іподрому за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Я.М. (а.с.9-10).
		У пунктах 6, 8, 9,10, 11,12 договору зазначено, що незастережних недоліків, які значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням вказаного приміщення, немає, усі інженерні комунікації знаходяться в робочому стані і функціонують за призначенням, від покупця не приховано обставин, які мають істотне значення; приміщення, яке є предметом даного договору, на момент його укладання, нікому інше не продане, не подароване, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передане, не відчужене іншим способом, не заставлене, не передане в іпотеку, в спорі і під забороною, арештом не перебуває, щодо нього не ведуться судові спори, обтяжень щодо нього не встановлювалось, щодо нього не укладався попередній договір з іншим покупцем, не проводилось самовільне перепланування, переобладнання чи реконструкція; приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лаврик Я. М. перевірено факт відсутності обтяжень речових прав на нерухоме майно; заборони відчуження, арешту, іпотеки, податкової застави та інших речових прав на нерухоме майно щодо відчужуваного приміщення та продавця на підставі інформацій, сформованих 24.02.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; прав на приміщення у третіх осіб (в тому числі договорами оренди, найму, позички чи шлюбним договором) як в межах України та і за її межами немає; підтверджено відсутність відповідача у Єдиному реєстрі боржників.
		Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
		   Відповідно до ст. 650-1 ЦК України,  сторони договору можуть погодити перелік запевнень, що надаються стороною або сторонами щодо обставин, які мають значення для укладення, виконання або припинення такого договору. Сторона, яка умисно або з необережності надала іншій стороні неправдиві запевнення про обставини, що мають значення для укладення, виконання або припинення договору, зобов`язана відшкодувати стороні, яка покладалася на такі запевнення, збитки, завдані у зв`язку з неправдивістю таких запевнень.
		З`ясовано,що договіркупівлі-продажуоб`єкта -галереї,яка знаходитьсяна територіїЛьвівського іподромуза адресою: АДРЕСА_1 укладений 05.06.2023,посвідчений нотаріально,кошти позивач зобов`язався сплатити до 01.10.2023, об`єкт буде переданий в розпорядження позивачу шляхом передачі ключів до 01.10.2023. 
		На думку суду, у договорі купівлі-продажу відсутні запевнення відповідача у розумінні вимог ч. 1 ст.650-1 ЦК України, оскільки запевнення це твердження про факти, що відносяться до минулого або теперішнього та не мають характеру правочину.
		З тверджень самого ж позивача вбачається, що він, маючи на меті володіти та господарювати на об`єкті нерухомості - галереєю, на час звернення з позовом до суду також не сплатив кошти, тим самим не виконав п.4 договору купівлі-продажу, при цьому позивач не отримав у розпорядження сам об`єкт, тоді як посилається на позбавлення його у праві власності на таке майно. Доказів про наявність заборон чи обтяжень речових прав на галерею, заборон відчуження, арешту, іпотеки, податкової застави та інших речових прав на нерухоме майно на момент укладення договору купівлі-продажу 05.06.2023 позивачем не надано.
		З ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 02.08.2023 вбачається, що вжиті заходи забезпечення позову. Мотивами звернення заступника керівника Львівської обласної прокуратури до суду зазначено те, що будучи орендарем об`єктів на АДРЕСА_1 , які є державною власністю, ПрАТ «Львівський іподром» безпідставно здійснило реєстрацію права власності на частину нежитлових приміщень, а саме галерею, площею 189,6 кв.м, на АДРЕСА_1 , а в подальшому такі відчужило. На даний час рішення у справі №464/5007/23 не ухвалено. 
		Позивач зазначає, що за адресою його місця проживання, а саме: АДРЕСА_2 , 15.09.2023 проведено обшук його житла на підставі ухвали слідчого судді від 13.09.2023 (а.с.19-21,22-24). Цей обшук проведений у зв`язку з тим, що слідчі органи де-факто підозрюють про його зв`язок з директором ПрАТ «Львівський іподром». Однак, дії працівників правоохоронних органів під час проведення обшуку позивачем не оскаржені. Таких доказів суду не надано та про такі обставини в позові не зазначено. Позивачем не надано суду доказів стосовно наявності судового рішення, яке б констатувало факт незаконності проведеного 15 вересня 2023 року обшуку у квартирі позивача, не надано суду і доказів оголошення підозри позивачу.
		Також враховано, що в інтернет-ЗМІ наявні публікації про те, що Львівський іподром передано у приватну власність. При цьому, будь-яких прізвищ, в тому числі і прізвище позивача в цих інтернет-ресурсах не зазначені.
		Отже, позивач, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому, жодних доказів про те, що збитки в розмірі 40000 грн. є наслідком протиправної поведінки відповідача суду не надано, з цього приводу відсутні судові рішення. В тому числі, позивачем недоведено і спричинення йому майнової шкоди, що виражається в упущеній вигоді за зменшення інвестиційної привабливості об`єкта через наявність судових справ, обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, кримінального провадження та публікацій ЗМІ. 
		За приписамист.22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1). Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч.2).
		Суд зауважує, що причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями.
		   Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 в справі №804/2252/14, від 20.02.2018 у справі №818/1394/17.
		Всупереч наведеному, матеріали даної справи не містять жодних доказів про те, що дії чи бездіяльність відповідача заподіяли матеріальну шкоду позивачу. Позивачем не надано доказів, що опублікована інформація в ЗМІ торкається саме його і внаслідок цього були порушені особисті немайнові права позивача і йому завдано як матеріальної, так і моральної шкоди. Крім того, підстав вважати, що наявні судові процеси та кримінальне провадження виникли з ініціативи відповідача немає. Тому суд приходить до висновку про необґрунтованість позовної вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди.
		Стосовно завдання та наявності підстав для відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.
		   За змістом ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. 
		Наявність моральної шкоди доводиться позивачем, який в позовній заяві має зазначити, які моральні страждання та у зв`язку з чим він поніс і чим обґрунтовується розмір компенсації.
		Звернувшись з цим позовом до суду, позивач зазначив, що переживав за подальшу долю добросовісно та законно набутого майна, за яке не вніс кошти за договором купівлі-продажу, витрачав час на здійснення процесуальних прав та обов`язків у судових процесах, принижена його честь, гідність та ділова репутація через наявність відомостей про нього в АСВП як боржника, під час обшуку позивачу завдано моральної шкоди, а також він душевно страждав і переживав через розголос вказаного факту в ЗМІ. 
		Слід зауважити, що факт наявності моральної шкоди потребує доведення у встановленому законом порядку, оскільки така шкода є самостійним видом шкоди, і умовою цивільно-правової відповідальності.
		Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		В даному випадку позивачем не надано жодних доказів заподіяння моральної шкоди, її проявів та наявності причинного зв`язку між діями відповідача та шкодою, не доведено належними і допустимими доказами самого факту заподіяння шкоди такими діями. 
		Однією з засад судочинства, регламентованих п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.
		За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Стандарт доказування, тобто ступінь доведеності обставин справи сторонами є питанням досить складним для Суду, яке він вирішує у кожній справі окремо. Загальне правило, сформульоване у рішенні по справі Ireland v. the United Kingdom (5310/71, § 161, 18 January 1978) наступним чином: оцінюючи докази Суд застосовуватиме стандарт доказування «поза розумним сумнівом», але додає, що такий доказ може слідувати з співіснування достатньо сильних, чітких та узгоджених припущень або інших схожих неспростованих презумпцій факту. В цьому контексті поведінка Сторін при отриманні доказу також приймається до уваги.
		Слід також наголосити, що переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
		Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Оцінюючи наявні докази, суд дотримуючись норм національного законодавства та практики Європейського суду, яка висловлена у рішенні Європейського суду з прав людини, а саме у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
		Верховний Суд в постанові від 17.12.2020 року у справі №278/2177/15-ц зазначив, що процесуальний обов`язком суду є належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок.
		Зважаючи на те, що позивачем не доведено неправомірності дій відповідача, факту упущеної вигоди останнім стосовно майна позивача (галереї), тому спричинення позивачу матеріальної та моральної шкоди є недоведеним.
		Підсумовуючи викладене, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли свого підтвердження, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
		Відповідно до п. 2 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаютьсяна позивача.
		Керуючись ст.ст.2,12,81, 89, 128, 141, 258, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
		ухвалив:
		Позов  ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Львівський іподром" про відшкодування збитків та моральної шкоди  залишити без задоволення.
		   Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		   Позивач:  ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
		   Відповідач:Приватне акціонерне товариство "Львівський іподром", адреса: м.Львів, вул.Стрийська, 133, ЄДРПОУ 35501892.
		Рішення складено 25.12.2023.
		 
		Суддя                               О.Ю.Горбань

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...