Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 337/5154/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2023. Зареєстровано: 27.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2023.
Дата набрання законної сили: 27.01.2024
Номер судового провадження: 1-кп/337/365/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22023080000001438

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		27 грудня 2023 року
		Справа № 337/5154/23
		Номер провадження 1-кп/337/365/2023
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 грудня 2023 року колегія суддів Хортицького районного суду міста Запоріжжя
		у складі головуючого - судді ОСОБА_1 
		членів колегії: суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 
		сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_5 
		захисника  ОСОБА_6 
		обвинуваченого - ОСОБА_7 
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжя кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023080000001438 від 31.08.2023 року за обвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця АР Крим м. Сімферополь, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , що має середню спеціальну освіту, неодруженого, державні нагороди та відзнаки не має, не є собою щодо якої згідно ст. 480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України, 
		ВСТАНОВИВ:
		   Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
		   Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_8 та інші невстановлені на цей час представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року та вимогам 4. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 року № 36/103, від 16.12.1970 року № 2734 (XXV), від 21.12.1965 року № 2131 (XX), від 14.12.1974 року № 3314 (XXIX), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів збройних сил РФ на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
		 
		   24.02.2022 року, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі значної частини Василівського та Пологівського районів Запорізької області.
		   24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
		   17.04.2023 громадянин України ОСОБА_7 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Сімферополь АР Крим, діючи умисно, на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану, шляхом добровільного вступу до 810 бригади з подальшим підписанням контракту, з метою безпосередньої участі у бойових діях проти зведених підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії та Національної поліції України, які здійснювали захист суверенної території України від переважаючих сил збройних формувань держави-агресора.
		В подальшому, наказом південного військового округу №250дсп від 10.04.2023 ОСОБА_7 було призначено на посаду гранатометника 4 відділення 4 взводу 2 роти 5 батальйону НОМЕР_1 бригади (в/ч НОМЕР_2 ), у зв`язку з чим останній отримав військову форму із знаками розрізнення, особисту вогнепальну стрілкову зброю  АК-74 та боєкомплект до нього.
		Далі, в період з 24.05.2023 по 23.07.2023 року ОСОБА_7 , на виконання наказу свого військового керівництва та представників збройних формувань РФ, знаходячись на тимчасово окупованій території АДРЕСА_2 , приймав участь в оборонних заходах з метою утримання окупованих територій Херсонської області та АР Крим.
		23.07.2023 ОСОБА_7 отримав наказ від військового керівництва ЗС РФ про передислокацію на тимчасово окуповану територію с. Лугове Василівського району Запорізької області, де останній перебував по 18.08.2023 та в подальшому з 18.08.2023 по 23.08.2023 ОСОБА_7 за наказом військового керівництва ЗС РФ був передислокований на тимчасово окуповану територію с. Червоногірка Пологівського району Запорізької області, де продовжував здійснювати свою злочинну діяльність, перебуваючи на посаді гранатометника 4 відділення 4 взводу 2 роти 5 батальйону НОМЕР_1 бригади (в/ч НОМЕР_2 ), виконуючи накази свого військового керівництва та представників збройних формувань РФ, здійснював укріплення позицій ЗС РФ.
		23.08.2023 ОСОБА_7 , отримав наказ від військового керівництва ЗС РФ про передислокування групи військовослужбовців РФ, в яку входив останній, та 24.08.2023 прибув на тимчасово окуповану територію поблизу с. Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області.
		24.08.2023 перебуваючи у АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , діючи умисно, на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, та на виконання наказу військового керівництва збройного формування  НОМЕР_1 бригади морської піхоти ЗС РФ (в/ч НОМЕР_2 ), знаходячись в районі прямих бойових дій та здійснюючи оборону рубежів з метою утримання тимчасово окупованих територій Запорізької області, озброєний належним йому автоматом АК-74 та боєприпасами до нього, прийняв безпосередню участь у бойових діях проти військовослужбовців Збройних Сил України, які здійснюють захист населених пунктів Пологівського району Запорізької області від збройних формувань РФ. 
		В результаті вказаного бойового зіткнення поблизу с. Роботине Токмацької міської територіальної громади Пологівського району Запорізької області група, у складі якої перебував ОСОБА_7 , потрапила в засідку, після чого ОСОБА_7 було затримано військовослужбовцями Збройних сил України та доставлено до ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
		   У судовому засіданні обвинувачений свою провину визнав, суду пояснив, що мешкав у Сімферополі, після референдуму у 2014 році отирав громадянство Росії, однак з громадянства України не виходив, паспорт громадянина України зберігав у себе вдома, на всякий випадок. У 1994 році проходив строкову службу в армії у Кривому Розі. Коли почали прилітати до Сімферополя «шахіди», потрібно було захищати свою родину. 17.04.2023 року він підписав контракт щодо проходження військової служби в 810-й бригаді Чорноморського флоту морської піхоти, 5 батальйон, друга рота, 4 взвод, 4 відділення на посаді гранатометника на один рік. У квітні 2023 пройшов медкомісію у м. Сімферополь. Був направлений до м. Севастополь, де базується військова частина. Має позивний « ОСОБА_9 ». Командир роти ОСОБА_10 , позивний « ОСОБА_11 ». 24 травня 2023 року їх привезли до с. Преображенка , потім до населеного пункту Ставки Скадовського району Херсонської області, де вони перебували протягом трьох місяців. Їх метою було обороняти Крим. 23.07.2023 вони вирушили до с.Роботине Запорізької області. 25.07.2023 їх підрозділ з 30 осіб прибув до с.Лугове Василівського району. Потім їхній батальйон перекинули в поля з метою утримання позицій. Там вони знаходилися певний час, повинні були виїжджати в с.Роботине, яке перебувало під обстрілами. 4 серпня 2023 загинув командир. 18 серпня 2023 року частину взводу передислокували в с. Червона Гірка Пологівського району. 23 серпня 2023 року начальник штабу скликав групу з п`яти осіб, яким віддав наказ вирушити в с. Новопокрівка Пологівського району. Групою вони дійшли до с.Роботине. Вночі потрапили під обстріл. Від обстрілу сховалися у підвалі будинку, пересиділи ніч. Вранці в селище приїхав український БТР «Bradlye», який їх обстрілював. У них були автомати Калашникова, вони відстрілювалися у відповідь, сили були нерівні. Також зайшли штурмові бригади, відкрили обстріл, почали закидувати гранатами. Він отримав поранення, втратив свідомість, коли прийшов до тями, виліз з підвалу, де був взятий у полон. Йому надали медичну допомогу, в подальшому евакували до СІЗО. Окремо військові навчання для них не проводили, лише вивозили стріляти на полігон. На «КАМАЗІ», що їх перевозив була розмішена літера «Z» на капоті. Вони мали каски, бронежилети, автомати Калашникова з магазинами. Жодних насильницьких дій ані до цивільного населення, ані до військових ЗСУ він не вчиняв. У полоні у них належні умови утримання, скарг не має; вважає, що пішов служити до російських військових формувань з метою захисту Криму, бажає бути обміняним на полонених ЗСУ, але в подальшому вважає, що воювати проти України не буде, бо має поранення.
		   Крім визнання обвинуваченим своєї провини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, його винуватість повністю підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими безпосередньо у судовому засіданні.
		   Свідок ОСОБА_12 ,допитаний врежимі відеоконференцзв`язку,суду пояснив,підписав контрактщодо проходженнявійськової службив 810-йбригаді Чорноморськогофлоту морськоїпіхоти,5батальйон,друга рота,2взвод,4відділення напосаді гранатометника наодин рік.Влітку 2023року вінпроходив службув населеномупункті Ставки Скадовськогорайону Херсонськоїобласті,де познайомивсяз обвинуваченим ОСОБА_7 ,який маєпозивний  « ОСОБА_9 ».В липні2023вони вирушилив Запорізькомунапрямку.23серпня 2023року він вскладі групи з п`ятиосіб,отримав завданняутримати перехрестяна околицях с.Роботине.Старшим групибув ОСОБА_7 .Із озброєннявони малиавтомати ОСОБА_13 та однугранату. Одягнутібули увійськову форму,але без особливихзнаків.До призначеногомісця вонине дійшли,бо заблукали, потрапилипід обстріл.Від обстрілузаховалися упідвалі будинку,пересиділи ніч. Вранці їхобстріляли,хтось збригади намагавсявідстрілюватися,але силибули нерівні. ОСОБА_14 отримавпоранення,вхопився заруку.Група вирішиладобровільно здатисяу полон. 
		   Покази свідка ОСОБА_12 , який підтвердив проходження служби ОСОБА_7 , у складі збройних сил РФ та участі останнього в бойових діях в с.Роботино Пологівського району Запорізької області проти ЗСУ, цілком узгоджуються з показами обвинуваченого ОСОБА_7 , є логічними, послідовними, доповнюють одне одного та не містять суперечок, а тому сумнівів у колегії суддів не викликають. Ці покази підтверджують обставини, які підлягають доказуванню по даному кримінальному провадженню.
		   Крім того, зазначені покази відповідають письмовим доказам, наданим стороною обвинувачення на підтвердження провини обвинуваченого, що досліджені судом у судовому засіданні.
		   Так, згідно Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 7 вересня 2023 року свідок ОСОБА_15 з чотирьох наданих фотознімків схожих осіб чоловічої статті на світлині під № 1 впізнав ОСОБА_16 , що має позивний « ОСОБА_9 », який брав участь у збройній агресії Російської Федерації проти України на території Запорізької області на околицях населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.
		   За змістомПротоколу оглядувід 7вересня 2023року заучастю свідка ОСОБА_15  булооглянуто Інтернет-ресурсза посиланням" ІНФОРМАЦІЯ_2 ",на якомурозміщена онлайн-карта,у томучислі Запорізькоїобласті.З метоюперегляду відомостейна вищезазначеномуінформаційному ресурсі«GoogleMaps»знайдено супутниковізнімки населеногопункту с.Роботине Пологівськогорайону Запорізькоїобласті.Подальшим оглядомвищевказаного каналузафіксовано місцезнаходженнядругої групивійськового підрозділусвідка унаселеному пунктіРоботине Пологівськогорайону Запорізькоїобласті,звідки свідокбачив місцерозташування військовогопідрозділу ОСОБА_7 під часбойових дій.Координати даногомісцезнаходження: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .Крім того,подальшим оглядомвищевказаного каналузафіксовано місцезнаходженняпершої групивійськового підрозділусвідка унаселеному пунктіРоботине Пологівськогорайону Запорізькоїобласті,яка перебувалабіля місця,де вподальшому ОСОБА_7 здався уполон.Координати даногомісцезнаходження:47.441699, НОМЕР_5 . У зазначеному Інтернет-ресурсі відображено карту населеного пункту АДРЕСА_3 , де відмічено місце, в якому група військовослужбовців РФ потрапила в засідку і здалась в полон. 
		Таким чином, під час проведення слідчої дії за участю свідка встановлено приблизне місце за координатами: 47.441699, НОМЕР_5 ( населений пункт Роботине Пологівського району Запорізької області), де 24.08.2023 приблизно о 12 год. 00 хв. здався у полон ОСОБА_7 .
		   Згідно Протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 7 вересня 2023 року свідок ОСОБА_17 з чотирьох наданих фотознімків схожих осіб чоловічої статті на світлині під № 1 впізнав ОСОБА_16 (інші дані невідомі), позивний начебто «Капрал», який брав участь у збройній агресії Російської Федерації проти України на території Запорізької області на околицях населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, де вони його і взяли у полон.
		   За змістом Протоколу огляду від 7 вересня 2023 року за участю свідка ОСОБА_17 був оглянутий Інтернет-ресурс за посиланням" ІНФОРМАЦІЯ_2 ", на якому розміщена онлайн-карта, у тому числі Запорізької області. З метою перегляду відомостей на вищезазначеному інформаційному ресурсі «Google Maps» знайдено супутникові знімки населеного пункту с. Роботине Пологівського району Запорізької області. Подальшим оглядом вищевказаного каналу зафіксовано пересування підрозділу для зайняття позицій біля пунктів с. Роботине Пологівського району Запорізької області, де свідок бачив ОСОБА_7 під час бойових дій. У зазначеному Інтернет-ресурсі відображено карту населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, де відмічено місце, де група військовослужбовців РФ потрапила в засідку і здалась в полон.
		Таким чином, під час огляду за участю свідка встановлено приблизне місце за координатами: НОМЕР_6 , НОМЕР_7 (населений пункт Роботине Пологівського району Запорізької області), де 24.08.2023, приблизно о 12 год. 00 хв. здався у полон громадянин України ОСОБА_7 .
		   За змістом Протоколу огляду від 11 вересня 2023 року шляхом огляду інформації, що розміщена в Всесвітній мережі Інтернет, з використанням Інтернет  браузера «Opera» за адресою посилання: ІНФОРМАЦІЯ_2 у полі пошуку головного меню «Google» введено критерій пошуку у вигляді запису: «810 бригада морской пехоты». В процесі подальшого огляду було здійснено перехід на адресу посилання з заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за електронною адресою посилання « ІНФОРМАЦІЯ_4 », на якій опубліковано відомості про роки на службі бригади, приналежність, війни/битви, структура, озброєння тощо. Також оглянуто наступну сторінку з заголовком «возраждают» 810-ю бригаду ІНФОРМАЦІЯ_5 » (мовою оригіналу) за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
		Під час слідчої дії зміст винайденої інформації зафіксовано на скрін-шотах, які відображені у Протоколі слідчої дії. 
		   Отже, встановлені та оглянуті під час слідчої дії відомості дають підстави вважати, що 810 окрема гвардійська ордена Жукова бригада морської піхоти військово-морського флоту Російської Федерації військова частина існує та функціонує, входить до складу армії держави-агресора РФ, в складі збройних сил якої веде активні бойові дії проти держави Україна на її території, завдаючи прямої шкоди.
		   Протоколом від 13 вересня 2023 року оглянуті документи, отримані від 4 відділу 5 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, а саме роздруківку скан-копії паспорту громадянина України НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця міста Сімферополь, з підписом (який ймовірно використовує ОСОБА_7 ). Також в ході слідчої дії було оглянуто скан-копію документа, на якому наявні наступні відомості (мовою оригіналу): «Паспорт Российской Федераций выданый Федеральной миграционной службой, дата выдачи: 20.05.2014, личный код:90, 0-003 № НОМЕР_9 , подпись, на имя ОСОБА_18 , пол мужской, дата рождения: ІНФОРМАЦІЯ_1 , место рождения: город Симферополь, Крымской области УССР».
		   Постановою від 13 вересня оглянуті Протоколом від 13.09.2023 року скан-копії паспорту України та паспорту РФ на ім`я ОСОБА_7 визнані речовими доказами, були оглянуті у судовому засіданні та приєднанні до матеріалів справи. 
		   Протоколом від 13 вересня 2023 року було оглянуто офіційний сайт Державної міграційної служби України за адресою посилання ІНФОРМАЦІЯ_8 де вказані електронні сервіси сайту, серед яких є сервіс під назвою «Перевірка недійсних документів» Після проведення необхідних операцій результатом перевірки виявлено наступне : «Документ: Паспорт громадянина України серія НОМЕР_10 (що належить гр.України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 )  Інформація про визнання недійсним документу в базах ДМС відсутня», що вказує на дійсність паспорта України на ім`я обвинуваченого.
		   Отже, зазначене стверджує, що громадянин України ОСОБА_7 не вжив жодних заходів, спрямованих на вихід із громадянства держави України, натомість, всупереч чинному законодавству набув громадянства іншої держави.    
		   Протоколом від 13 вересня 2023 року оглянуті речі та документи, отримані від ІНФОРМАЦІЯ_9 . Згідно скан-копії документу, що мовою оригіналу має назву: «Выписка из приказа командира войсковой части НОМЕР_2 от 21 апреля 2023 года №23дси», вбачається, що рядовий ОСОБА_7 прибув до пункту відбору на військову службу по контракту до АДРЕСА_1 і підписав контракт на проходження військової служби у якості гранатометника відділення взводу вогневої підтримки роти морської піхоти батальйону морської піхоти військової частини № НОМЕР_2 строком на 1 рік, що було затверджено наказом командира військами Південного округу від 10 квітня 2023 №250дси.Також під час слідчої дії оглянуті предмети одягу, зовні схожі на військову камуфляжну форму збройних сил російської федерації, а саме: предмет піщаного кольору (схожий на військовий кітель) з металевою застібкою в районі грудей та предмет піщано-зеленого кольору (схожий на військові штани) з нашитими кишенями на наліпках.
		   Постановою від 13 вересня 2023 року оглянуті предмети визнані речовими доказами, камуфляжний одяг переданий на відповідальне зберігання до камери речових доказів УСБУ в Запорізькій області, копія виписки з наказу була оглянута у судовому засіданні та приєднана до матеріалів провадження. 
		   Зазначений доказ відповідає поясненням самого обвинуваченого ОСОБА_7 щодо укладення контракту на військову службу у якості гранатометника відділення взводу вогневої підтримки роти морської піхоти батальйону морської піхоти військової частини № НОМЕР_2 . 
		   Протоколом огляду від 14 вересня 2023 року за участю обвинуваченого ОСОБА_7 було оглянуто огляду Інтернет-ресурс за посиланням " ІНФОРМАЦІЯ_10 ", на якому розміщена онлайн-карта, у тому числі Запорізької області. З метою перегляду відомостей на вищезазначеному інформаційному ресурсі « ІНФОРМАЦІЯ_10 » знайдено супутникові знімки населених пунктів с. Червоногірка Пологівського району Запорізької області та с. Роботине Пологівського району Запорізької області. Подальшим оглядом зафіксовано пересування підрозділу для виконання бойових завдань з населеного пункту с. Червоногірка Пологівського району Запорізької області до с. Роботине Пологівського району Запорізької області, відповідно наданих пояснень ОСОБА_7 . У зазначеному Інтернет-ресурсі відображено карти населених пунктів Копані, Роботине, Рівне, Новопрокопівка, Ільченкове, Солодка балка, Пшеничне, Мирне, Нове Харкове та Червоногірка Запорізької області, та відмічено місця
		початку руху на пікапу до населеного пункту Роботине, у складі групи з 5 чоловік, серед яких був ОСОБА_7 ; місце висадки особового складу з пікапу та подальшого руху в населений пункт Роботине пішим ходом у складі групи з 5 чоловік, серед яких був ОСОБА_7 та саме місце прибуття групи з 5 чоловік , серед яких був ОСОБА_7 під час слідчої дії ОСОБА_7 особисто на карті позначив шлях пішого пересування групи до місця проведення задачі для зайняття позицій біля пунктів с. Роботине Запорізької області.
		Зазначений доказ відповідає поясненням самого обвинуваченого ОСОБА_7 щодо перебування останнього у складі збройних сил РФ та участі в бойових діях в с.Роботино Пологівського району Запорізької області проти ЗСУ.
		   Інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було. Надані стороною обвинувачення документи: витяги з ЄРДР, постанови про визначення групи прокурорів та слідчих та зміни груп, постанову про об`єднання матеріалів досудових розслідувань , доручення про проведення слідчих (розшукових) дій виділення матеріалів провадження, запити щодо витребування документів, супровідні листи, тощо - які за своїм змістом не містять ознак доказів, але мають значення для вирішення кримінального провадження, колегія суддів в обґрунтування провини обвинуваченого не покладає; зазначені процесуальні документи засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону.
		   За результатами судового розгляду, колегія суддів за своїм глибоким внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом, оцінивши досліджені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшла до наступних висновків.
		   Наразі такий факт, як окупація певної території України та створення окупаційних адміністрацій є загальновідомим. 
		   Водночас законодавчим органом влади, вживаються всі заходи щодо визнання, у тому числі і на міжнародному рівні РФ - державою-агресором. Так, зокрема Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року, визнано, що Росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН, і якою від російської федерації вимагається припинити збройну агресію проти України, включаючи також деокупацію Криму та Донбасу, негайно, повністю та безумовно вивести всі свої збройні сили з території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
		   Також у проміжному рішенні Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй від 16 березня 2022 року, відповідно до якого на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення Росії на територію України, відзначаючи, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України. Крім того, відповідними наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» м. Токмак та м. Молочанськ є окупованою територією. 
		Оцінюючи письмові докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку письмових доказів із показами свідків, колегія суддів вважає, що досліджені докази відповідають вимогам передбаченим ст. 85-87 КПК України, і в повному обсязі доводять вину обвинуваченого за наведених у вироку обставин.
		   Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу колегію суддів не виявлено. 
		Окрема увага, колегією суддів, приділена руху провадження в контексті перевірки належності доказів, які подала сторона обвинувачення. Процесуальні докази, наведені у вироку, прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які колегія суддів визнала належними та допустимими, зібрані у встановленому законом порядку та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають. Відтак, подані стороною докази збиралися стороною обвинувачення в належний спосіб. 
		   Судом не встановлено таких доказів, на яких ґрунтується доказування вини обвинуваченого ОСОБА_7 , що були б отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, та не встановлено підстав, які б призвели до визнання їх недопустимими.
		   Отже, судом не встановлено даних, які б свідчили, що зібрані докази по даному кримінальному провадженню отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод обвинуваченого через допущені порушення кримінального процесуального закону у ході досудового розслідування, і оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, колегія суддів дійшла висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за наведених у вироку обставин, доведена у повному обсязі.
		   При цьому, на своє глибоке переконання, колегія суддів вважає, що ОСОБА_7 безумовно усвідомлював факт окупації та агресії з боку РФ, наявності збройного конфлікту з державою Україна та введеного воєнного стану, свої дії здійснював свідомо, умисно, добровільно за власним волевиявленням, виключно з меркантильних спонукань, адже з`явився до воєнкомату для укладення контракту самостійно, суду не надано жодного доказу, що ОСОБА_7 здійснив перехід на бік ворога під безпосереднім впливом або фізичного примусу, внаслідок якого не міг керувати своїми вчинками (йдеться про катування  в розумінні ст. 127 КК, тобто спричинення сильного фізичного болю, побої, мучення тощо з певною метою); або психічного примусу, за сукупності таких умов: такі дії цієї особи були необхідними для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожувала їй чи охоронюваним законом правам її або інших осіб, або суспільним інтересам чи інтересам держави; саме цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами та при цьому не було спричинено більш значної шкоди, ніж відвернена шкода; або, хоча шкода була і більш значною, але внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, особа не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці. Шкала видів заподіяної шкоди відсутня та не доведена суду, але колегія суддів переконлива в тому, що шкода життю людини завжди є більш значною, ніж шкода, не пов`язана з посяганням на життя людини; при цьому життя однієї людини не може цінуватися вище, ніж життя іншої.
		   Правові підстави вважати, що встановлені обставини вчинення ОСОБА_7 зазначених вище дій не є кримінальним правопорушенням, у колегії суддів відсутні. Лише самого факту добровільного перебування у складі армії держави-агресора РФ, на ліній бойових дій , які остання веде проти держави Україна вже достатньо для кваліфікації дій за ст. 111 КК України, адже суспільна небезпечність таких дій є цілком очевидною, а самі дії такої особи є нічим іншим, ніж перехід на бік ворога в період збройного конфлікту в умовах воєнного стану, які, вочевидь, завдають значної шкоди як суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, так і обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України. 
		   При цьому, колегія суддів зауважує, що мотив вчиненого жодним чином не впливає на кваліфікацію діяння, оскільки мета і мотив злочину  це факультативні ознаки суб`єктивної сторони злочину, які вимагають свого встановлення лише у тих випадках, коли про це прямо зазначено у законі (в диспозиції статті Особливої частини КК) або коли вони однозначно випливають із змісту злочину.
		   Також колегія суддів враховує і те, що обвинувачений ОСОБА_7 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвого досвіду не міг не розуміти незаконності вчинених ним дій та можливості завдання своїми умисними діями шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, між тим, заходів, спрямованих на виїзд з тимчасово окупованої території України, обвинувачений не вживав та за власним волевиявленням перейшов на бік ворога під час воєнного стану.
		   Отже, на глибоке переконання колегії суддів, сукупність зазначених обставин дає підстави стверджувати про свідомий вибір, власне волевиявлення та добровільність дій обвинуваченого ОСОБА_7 , який будучи радикально та негативно налаштованим до законної влади в Україні, добровільно перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, вступивши до НОМЕР_1 окремої гвардійської ордена Жукова бригади морської піхоти військово-морського флоту російської федерації (далі за текстом - 810 бригада), після чого, будучи військовослужбовцем армії РФ з 24.05.2023 року був передислокований до тимчасово окупованої території Скадовського району Херсонської області та в подальшому на тимчасово окуповані території Запорізької області Василівського та Пологівського районів, де брав безпосередню участь у бойових діях проти підрозділів сил оборони України, під час яких і був взятий у полон 24.08.2023 року. 
		   Отже, своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.111 КК України, а саме державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану, у скоєнні якого суд визнає його винуватим.
		   Також колегія суддів враховує той факт, що стороною захисту не надано суду жодного доказу, який міг би виправдати ОСОБА_7 та спростувати обставини, вчиненого ним кримінального правопорушення, які колегія суддів вважає встановленими.
		   Відповідно до вимог ст.65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
		   При обранні виду та розміру покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів, сукупність усіх характеризуючих даних обвинуваченого, характер та ступінь його суспільної небезпеки. 
		    ОСОБА_7 на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, на утриманні неповнолітніх дітей не має.
		   Обставини, які пом`якшують покарання або обтяжують покарання ОСОБА_7 відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України  відсутні. 
		   Оцінюючи відсутність обставини, що пом`якшує покарання у вигляді щирого каяття, колегія суддів зауважує, що щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила злочин і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї злочинної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність. Щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого злочину, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше злочинів. При цьому, поняття «щире каяття» не є тотожним поняттям до визнання вини (визнання особою факту вчинення нею злочину), як про це стверджувала сторона захисту. Колегія суддів на своє глибоке переконання вважає, що визнання ОСОБА_7 вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, було вимушеним під тиском вагомих доказів його винуватості, а його поведінка не свідчить про щирий жаль з приводу вчинених дій, їх осуд та будь-яких суттєвих позитивних змін у соціальних орієнтацій, які знижують ступінь його небезпечності, останній, будучи громадянином України, не бажає понести та відбути покарання у закладах позбавлення волі на території України, прагне бути обміняним як військовополонений, висловлюючи певний сумнів щодо подальшої участі у бойових діях у складі ЗС РФ, у тому числі і за станом здоров`я. 
		   Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_7 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням думки прокурора, колегія суддів вважає, за можливе призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі строком у межах санкції статті, за якою кваліфіковані його дії з призначенням додаткового покарання у виді конфіскації майна.
		   Підстав для застосування положень ст.69 КК України колегія суддів не вбачає. Таке покарання на переконання колегії суддів буде необхідним та достатнім для виправлення та ресоціалізації ОСОБА_7 , свідомого відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві та попередження вчинення ним кримінальних правопорушень.
		   Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому не обирався.
		   Відповідно до ч.5 ст.72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
		   Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про попереднє ув`язнення", попереднє ув`язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
		   За приписами ч.6 ст.4 даного Закону, під час дії воєнного стану в Україні у зв`язку з неможливістю доставлення військовополонених безпосередньо до табору для тримання військовополонених, з метою забезпечення їхнього життя та здоров`я такі особи можуть тимчасово перебувати у дільницях для тримання військовополонених, утворених у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України.
		   Такі висновки узгоджуються із положеннями ч.2 ст.103 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, згідно з якими будь-який період перебування військовополоненого під вартою в очікуванні суду віднімають від загального строку покарання, призначеного військовополоненому, та беруть до уваги під час винесення вироку
		   Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід відносно ОСОБА_7 під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувався, однак останній був взятий в полон 24.08.2023 року, перебував у дільниці для тримання військовополонених, утвореній в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» в очікуванні суду, тому строк відбування покарання, призначеного ОСОБА_7 за даним вироком, слід рахувати з 24 серпня 2023 року.
		   Цивільний позов не заявлявся. 
		   Процесуальні витрати по справі відсутні.
		    Арешт на майно на досудовому слідстві накладений не був. 
		   Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
		   Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, колегія суддів 
		УХВАЛИЛА:
		   Визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання  у вигляді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі, з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.
		   Строк відбуття покарання ОСОБА_7 обчислювати з 24 серпня 2023 року.
		   Речові докази: скан-копії паспорту громадянина України та паспорту РФ на ім`я ОСОБА_7 , виписку з наказу, що зберігаються в матеріалах провадження залишити в матеріалах провадження, камуфляжний одяг, що переданий на відповідальне зберігання до камери речових доказів УСБУ в Запорізькій області  знищити.
		   Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам розгляду справи.
		   Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення.
		 
		Головуючий суддя :                              ОСОБА_1 
		Члени колегії :
		Суддя:                                     ОСОБА_2 
		Суддя: ОСОБА_19

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...