Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/5079/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин; про невиконання або неналежне виконання зобов’язань.
Надіслано судом: 27.12.2023. Зареєстровано: 28.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2024.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		03.10.2023Справа №  910/5079/23
		за позовом    Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах   
		                      держави в особі Київської міської ради     
		до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс»   
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача  1.  ОСОБА_1 
		                      2.  ОСОБА_2 
		                      3. ОСОБА_3 
		                      4.  ОСОБА_4 
		                      5.  ОСОБА_5 
		                      6.  ОСОБА_6 
		                      7.  ОСОБА_7 
		про                 розірвання договору, повернення земельної ділянки та приведення її у
		                      придатний стан
		 
		Суддя Сівакова В.В.
		секретар судового засідання Ключерова В.С.                                                                                                                     
		 
		за участю представників сторін
		від прокуратури         Голосов С.С.
		від позивача               Буханистий О.В., самопредставництво
		від відповідача           Верхотуров О.О., ордер серії АА № 12996 від 01.05.2023
		                                    Шевченко О.Б., ордер серії АІ № 1379416 від 13.04.2023
		від третьої особи-1    Войтовський В.С.
		від третьої особи-2    не з`явився
		від третьої особи-3    Ревенко А.І.
		від третьої особи-4    не з`явився
		від третьої особи-5    не з`явився
		від третьої особи-6    не з`явився
		від третьої особи-7    не з`явився
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		31.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» про
		1. Розірвання договору оренди земельної ділянки, яка розташована на АДРЕСА_1 , площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М 22.10.2007 за № 2938 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.11.2007 за № 78-6-00479.
		2. Зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), яка розташована на АДРЕСА_1 , привести у придатний стан для подальшого використання за цільовим призначенням, шляхом знесення 13 об`єктів незавершеного будівництва на земельній ділянці за вищевказаною адресою.
		В обґрунтування заявлених вимог прокуратура зазначає, що на підставі рішення Київської міської ради № 70/731 від 08.02.2007 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» земельних ділянок для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на вул. Гарматна, 64 та для благоустрою скверу на вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва» між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» було укладено договір оренди земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М 22.10.2007 за № 2938 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) 09.11.2007 за № 78-6-00479. 09.11.2007 Київською міською радою відповідачу передано земельну ділянку площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), яка розташована на вул. Гамарника (перейменована на вул. Квітки Цісик розпорядженням Київського міського голови № 125/1 від 19.02.2016), 64 в Оболонському районі міста Києва, з цільовим призначенням - для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку. Умовами відповідного договору встановлено обмеження щодо використання земельної ділянки та передбачено, що на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з цільовим призначенням земельної ділянки; зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише у разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору; завершити реконструкцію об`єкта в строки, встановлені проектною документацією на реконструкцію, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору оренди. 26.11.2018 між Київською міською радою та відповідачем укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.10.2007 за № 2938 на 10 років, зареєстрований в міському земельному кадастрі 14.12.2018 за № МЗК-1-01804. Всупереч умовам договору відповідачем на спірній земельній ділянці організовано будівництво Клубного містечка «Пуща Residence», в якому здійснюється попередній продаж права власності на об`єкти нерухомості - 23 будинків площею 300-400 кв. м і 19 таунхаусів площею 200-250 кв. м. При цьому у вказаних договорах передбачено площі частини земельної ділянки, що перейде у користування майбутньому покупцю нерухомого майна «Бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника, 64» за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином відповідач використовує земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:85:036:0003 не за цільовим призначенням, що підтверджується також висновком експерта від 07.12.2022 №2478/2479/22-44 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42021102050000104. У зв`язку з вищевикладеним та враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди земельної ділянки, прокуратура звернулася до суду з відповідним позовом.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2023 відкрито провадження у справі № 910/5079/23 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.05.2023.
		05.04.2023 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є інвестором та володільцем одного з реконструйованих будинків (об`єкта незавершеного будівництва), в складі бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:036:0003, якому на підставі попереднього договору № 27032017-1 від 27.03.2017, що укладений з відповідачем; договору про заміну первісного зобов`язання за попереднім договором № 27032017-1 від 27.03.2017, що укладений з відповідачем 01.07.2021; договору № 27032017-1 від 01.07.2021 купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу), що укладений з відповідачем, належать майнові права, що можуть бути трансформовані у право власності, на об`єкт незвершеного будівництва - «будинок відпочинку сімейного типу тип 1 черга/корпус 14 в комплексі «База відпочинку сімейного типу по АДРЕСА_2 » за адресою АДРЕСА_1 .
		18.04.2023 від ОСОБА_2 до суду надійшла заява про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є інвестором та володільцем одного з реконструйованих будинків (об`єкта незавершеного будівництва), в складі бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:036:0003, якому на підставі попереднього договору № 01112019-1 від 01.11.2019, що укладений з відповідачем; угоди № 146 про заміну первісного зобов`язання за попереднім договором № 01112019-1 від 01.11.2019, що укладена з відповідачем 14.06.2021; договору № 14062021-1 від 14.06.2021 купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу), що укладений з відповідачем, належать майнові права, що можуть бути трансформовані у право власності, на об`єкт незвершеного будівництва - «будинок відпочинку сімейного типу тип 1 черга/корпус 03 в комплексі «База відпочинку сімейного типу по АДРЕСА_2 » за адресою АДРЕСА_1 .
		18.04.2023 від ОСОБА_3 до суду надійшла заява про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заява мотивована тим, що ОСОБА_3 є інвестором та володільцем одного з реконструйованих будинків (об`єкта незавершеного будівництва), в складі бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:036:0003, якому на підставі: попереднього договору № 01112018-1 від 01.11.2018, що укладений з відповідачем; угоди № 166 про заміну первісного зобов`язання за попереднім договором № 01112018-1 від 01.11.2018, що укладена з відповідачем 16.06.2021; договору № 16062021-1 від 16.06.2021 купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу), що укладений з відповідачем, належать майнові права, що можуть бути трансформовані у право власності, на об`єкт незвершеного будівництва - «будинок відпочинку сімейного типу тип 1 черга/корпус 02 в комплексі «База відпочинку сімейного типу по АДРЕСА_2 » за адресою АДРЕСА_1 .
		18.04.2023 від ОСОБА_4 до суду надійшла заява про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заява мотивована тим, що ОСОБА_4 є інвестором та володільцем одного з реконструйованих будинків (об`єкта незавершеного будівництва), в складі бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:036:0003, якому на підставі: попереднього договору № 180316-1 від 18.03.2016, що укладений з відповідачем; угоди № 156 про заміну первісного зобов`язання за попереднім договором № 180316-1 від 18.03.2016, що укладена з відповідачем 15.06.2021; договору № 15062021-1 від 15.06.2021 купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу), що укладений з відповідачем, належать майнові права, що можуть бути трансформовані у право власності, на об`єкт незвершеного будівництва - «будинок відпочинку сімейного типу тип 1 черга/корпус 13 в комплексі «База відпочинку сімейного типу по АДРЕСА_2 » за адресою АДРЕСА_1 .
		18.04.2023 від ОСОБА_5 до суду надійшла заява про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Заява мотивована тим, що ОСОБА_5 є інвестором та володільцем одного з реконструйованих будинків (об`єкта незавершеного будівництва), в складі бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:85:036:0003, якому на підставі: попереднього договору № 11062018-1 від 11.06.2018, що укладений з відповідачем; угоди № 216 про заміну первісного зобов`язання за попереднім договором № 11062018-1 від 11.06.2018, що укладена з відповідачем 21.06.2021; договору № 21062021-1 від 21.06.2021 купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу), що укладений з відповідачем, належать майнові права, що можуть бути трансформовані у право власності, на об`єкт незвершеного будівництва - «будинок відпочинку сімейного типу тип 1 черга/корпус 09 в комплексі «База відпочинку сімейного типу по АДРЕСА_2 » за адресою АДРЕСА_1 .
		01.05.2023 від представника відповідача - адвоката Верхотурова О.О. до суду надійшла заява про вступ у справу як представника та надання для ознайомлення матеріалів справи в електронному вигляді.
		02.05.2023 від відповідача до суду надійшла заява про надання матеріалів справи для ознайомлення. 03.05.2023 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.
		08.05.2023 відповідачем до суду подано заяву про залишення позову без руху на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокуратурою не доплачено судовий збір в розмірі 2.684,00 грн та не підтверджено повноваження керівника прокуратури Іванова О. за підписом якого подано позовну заяву та повноваження прокурора Голосова С. яким засвідчено додані до позовної заяви копії документів.
		09.05.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 16.05.2023.
		09.05.2023 від прокуратури до суду надійшла заява про надання матеріалів справи для ознайомлення. 09.05.2023 представник прокуратури ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника прокуратури.
		15.05.2023 відповідачем подано до суду заяву про залучення третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Заява мотивована тим, що рішення суду може вплинути на майнові права вищезазначених осіб, що виникли на підставі: попереднього договору № 0107209-1 від 01.07.2019, що укладений між ОСОБА_6 з відповідачем та попереднього договору № 05012020-1 від 05.01.2020, що укладений між ОСОБА_7 та відповідачем; угоди про заміну первісного зобов`язання за попереднім договором № 0107209-1 від 01.07.2019, що укладена між ОСОБА_6 з відповідачем 29.11.2021 та угоди про заміну первісного зобов`язання за попереднім договором № 05012020-1 від 05.01.2020, що укладена між ОСОБА_7 та відповідачем 25.06.2021; договору № 29112021-1 від 29.11.2021   купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу), що укладений між ОСОБА_6 з відповідачем та договору № 25062021-1 від 25.06.2021 купівлі-продажу майнових прав на нежитлову будівлю (будинок відпочинку сімейного типу), що укладений між ОСОБА_7 та відповідачем.
		15.05.2023 від прокуратури до суду надійшли заперечення на заяву відповідача про залишення позову без руху, в яких зазначає, що прокуратурою заявлено дві вимоги немайнового характеру, які оплачені судовим збором у відповідності до Закону України «Про судовий збір» в розмірі 5.368,00 грн. Стосовно повноважень керівника прокуратури зазначає, що він уповноважений на підписання позовних заяв в силу Закону України «Про прокуратуру». Стосовно повноважень прокурора яким засвідчено копії документів зазначає, що останній має відповідні повноваження згідно наказу керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва № 7 від 20.01.2023. Разом з цим, прокуратурою подано накази про призначення керівника прокуратури Іванова О. та прокурора Голосова С.
		15.05.2023 від відповідача до суду надійшла заява про продовження строку для подачі відзиву.
		16.05.2023 від прокуратури до суду надійшли заперечення на заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про залучення них до участі у справі в якості третіх осіб.
		16.05.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про продовження відповідачу процесуального строку для подачі відзиву до 25.05.2023.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5079/23 від 16.05.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено прокуратурі п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 2.684,00 грн.
		25.05.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5079/23 від 26.05.2023 відзив відповідача повернуто без розгляду.
		29.05.2023 прокуратурою усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2023 продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 04.07.2023.
		08.06.2023 відповідачем до суду подано заяву про надання матеріалів справи для ознайомлення. 08.06.2023 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.
		12.06.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому міститься клопотання про поновлення строку для подачі відзиву.
		03.07.2023 від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив.
		03.07.2023 відповідачем подано до суду заяву про долучення доказів.
		04.07.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення відповідачу попущеного строку для подачі відзиву на позов.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5079/23 від 04.07.2023 відкладено підготовче засідання на 18.07.2023; залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних     вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (третя особа-1); ОСОБА_2 (третя особа-2); ОСОБА_3 (третя особа-3); ОСОБА_4 (третя особа-4); ОСОБА_5 (третя особа-5); ОСОБА_6 (третя особа-6); ОСОБА_7 (третя особа-7).
		10.07.2023 відповідачем до суду подано заперечення на відповідь на відзив.
		13.07.2023 від представника третіх осіб надійшло клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення.
		18.07.2023 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.08.2023.
		20.07.2023 від представника третіх осіб до суду надійшли пояснення по справі, в яких представник зазначає про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; просить розглядати справу за відсутності третіх осіб та в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		14.08.2023 відповідачем до суду подано клопотання про визнання доказів недопустимими.
		15.08.2023 прокуратурою до суду подано пояснення по справі.
		Прокуратура в судовому засіданні 15.08.2023 позовні вимоги підтримала повністю.
		Позивач в судовому 15.08.2023 засіданні позовні вимоги прокуратури підтримав повністю.  
		15.08.2023 в судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 29.08.2023.
		Відповідач в судовому засіданні 29.08.2023 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
		29.08.2023 в судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.10.2023.
		30.08.2023 відповідачем до суду подано вступне слово.
		22.09.2023 прокуратурою до суду подано заяву про поновлення строку для подачі доказів.
		02.10.2023 відповідачем до суду подано заперечення на заяву прокуратури про поновлення стоку для подачі доказів.
		03.10.2023 у судовому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення прокуратурі попущеного строку для подачі доказів.
		В судовому засіданні 03.10.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
		ВСТАНОВИВ:
		 
		26.08.2005 між Державним підприємством завод «Генератор» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу майна, що підлягає продажу на аукціоні (конкурсі), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літош В.П. за № 8509, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов`язався передати у власність покупця майно - комплекс будівель загальною площею 6500,90 кв. м, яке належить Державі Україна та враховується на балансі Державного підприємства заводу «Генератор», а саме:
		1.1.1 прохідна (літера А) площею 25,30 кв. м; медичний пункт (літера Б) площею 132,80 кв. м; клуб-їдальня (літера В) площею 2610,10 кв. м; бібліотека (літера Г) площею 119,80 кв. м;   їдальня на 150 місць (літера З) площею 532,50 кв. м; лазня (літера К) площею 131,70 кв. м; спальний корпус «В» (літера Л) площею 231,70 кв. м; електрощитові (літера П) площею 27,10 кв. м; спальний корпус № 1 (літера Р) площею 67,20 кв. м; спальний корпус № 2 (літера С) площею 68,30 кв. м; спальний корпус «А» (літера Т) площею 1263,10 кв. м; спальний корпус «Б» (літера У) площею 1291,30 кв. м, з належною інженерною інфраструктурою, яке розташовано в м. Києві, вул. Гамарника, буд 64 (Пуща-Водиця), а покупець зобов`язався прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов цього договору.
		Згідно акту № 1 прийому-передачі від 29.08.2005 продавець передав, а покупець прийняв зазначене вище майно.
		15.09.2005 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна видано реєстраційне посвідчення № 002796 згідно якого посвідчено, що комплекс будівель загальною площею 6500,90 кв. м, розташований в м. Києві по вул. Гамарника, 64 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» на праві колективної власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Київського міськнотокругу Літош В.П. 26.08.2005 № 8509 та записано в реєстрову книгу № 24з за реєстровим № 1141-з. 
		08.02.2007 Київською міською радою прийнято рішення № 70/731  «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» земельних ділянок для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на вул. Гамарника, 64 та для благоустрою скверу на вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва», яким вирішено
		1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на вул. Гамарника, 64 та для благоустрою скверу на вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва. 
		2. Передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс», за умови виконання пункту 3 цього рішення, земельні ділянки на вул. Гамарника, 64 у Оболонському районі м. Києва для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку та на вул. Селянській у Оболонському районі м. Києва для благоустрою скверу, в тому числі:
		- площею 4,00 га - в довгострокову оренду на 10 років, зокрема площею 3,07 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 11.10.2966 № 1466 «Про відвод земельної ділянки організації п/с 34 для будівництва піонерського табору»; площею 0,59 га - за рахунок земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 15.10.1979 № 1355/15 «Про відведення додаткової земельної ділянки Київському виробничому об`єднанню «Октава» під розміщення піонерського табору з будівництвом спільного корпусу та клубу-їдальні; площею 0,34 га - за рахунок земель, не наданих у власність чи користування;
		- площею 0,39 га - у короткострокову оренду на 5 років за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
		3. Товариству з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України.
		22.10.2007 між Київською міською радою (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» (орендар, відповідач) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради № 70/731 від 08.02.2007 за актом приймання-передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором. 
		Згідно з п. 2.1 договору об`єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
		місце розташування - вул. Гамарника, 64 у Оболонському районі м. Києва;
		розмір - 40024 кв. м;
		цільове призначення - для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку;
		кадастровий номер - 8000000000:85:036:0003.
		Даний договір 22.10.2007 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2938, а також та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про що зроблено запис від 09.11.2007 за № 78-6-00479.
		Відповідно до п. 6.1 договору передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі об`єкта оренди в день державної реєстрації цього договору.
		Згідно акту приймання-передачі від 09.11.2007 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку за адресою: вул. Гамарника, 64 у Оболонському районі м. Києва, загальною площею 40024 кв. м, кадастровий номер - 8000000000:85:036:0003.
		Відповідно до п. 3.1 договору його укладено на 10 (десять) років.
		Згідно з п. 8.3 договору після закінчення строку, на який було укладено цей договір, при умові належного виконання обов`язків відповідно до умов цього договору орендар має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
		25.05.2017 відповідач звернувся до Київської міської ради з клопотанням № КОП-1077 про поновлення договору оренди земельної ділянки № 2938 від 22.10.2007 зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.11.2007 за № 78-6-00479.
		26.11.2018 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс» укладено договір про поновлення договору оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого поновлено на 10 (десять) років договір оренди земельної ділянки, укладений між орендодавцем та орендарем, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 22.10.2007 по реєстру за № 2938 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про що зроблено запис від 09.11.2007 за № 78-6-00479, зі змінами внесеними рішенням Господарського суду міста Києва від 29.12.2014 № 910/23519/14, строк дії якого закінчився.
		Відповідно до п. 3 договору від 26.11.2018 внесено зміни до п. 2.1 договору виклавши його в редакції: «Об`єктом оренди відповідно до рішення Київської міської ради № 70/731 від 08.02.2007, висновку до кадастрової справи № А-23653 постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування до протоколу № 1/63 засідання від 23.01.2018, відомостей земельного кадастру та цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:
		кадастровий номер - 8000000000:85:036:0003;
		місце розташування - вул. Квітки Цісик (колишня назва - вул. Гамарника), 64 у Оболонському районі м. Києва;
		цільове призначення - 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення;
		категорія земель - землі рекреаційного призначення;
		вид використання - для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку;
		розмір (площа) - 4,0024 га.
		Спір у справі виник у зв`язку з тим, що внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором, а саме строків завершення реконструкції бази відпочинку, не виконання вимог щодо будівництва виключно пансіонату відпочинку цілорічного функціонування, не проведення державної екологічної експертизи проектної документації, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, на думку прокуратури наявні правові підстави для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку привівши її у придатний стан шляхом знесення 13 об`єктів незавершеного будівництва.
		Відповідач в свою чергу заперечує проти вимог прокуратури, оскільки вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
		Згідно з абзацами 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		Відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»:
		- представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (ч. 1);
		- прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 3);
		- прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4).
		За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України:
		- у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3);
		- прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4).
		Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
		Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
		У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
		«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, aie яка є неналежною.
		«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		Разом з тим, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
		Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
		Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
		З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
		У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
		Своє звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради прокурор обґрунтовував тим, що Київська міська рада як уповноважений власник земель територіальної громади та сторона договору оренди достеменно знала про порушення відповідачем його умов. У зв`язку з тривалим невжиттям позивачем заходів, спрямованих на виконання договору оренди землі та звернення з позовом про розірвання цього договору суттєво порушуються інтереси держави.
		Так, прокурор зазначав, що ТОВ «Будпромальянс» в порушення умов п. 8.4 договору оренди землі не завершив реконструкцію об`єкта в строки, встановлені проектною документацією на реконструкцію, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору; використовує земельну ділянку не за призначенням.
		Київська міська рада, у свою чергу, за твердженням прокурора, знала про порушення відповідачем умов договору, однак свідомо не здійснює захист інтересів держави та до суду не звертається.
		Прокурор зазначає, що невиконання відповідачем вимог законодавства та умов договору оренди землі порушує інтереси держави та призводить до незабудови землі будівництвом будинку відпочинку та спортивно-оздоровчого комплексу готельного типу, у зв`язку з чим, територіальна громада міста позбавлена можливості отримати те, що вона розраховувала при укладенні договору; внаслідок будівництва приватних будинків, відчуження яких планує відповідач територіальна громада фактично втратить право власності на спірну земельну ділянку.
		Згідно доданого до позовної заяви листа № 54-3880вих22 від 19.08.2022  прокуратура повідомляла Київську міську раду про виявлені порушення умов спірного договору оренди землі, просила повідомити які заходи вжито щодо розірвання договору в судовому порядку.
		Київською міською радою заходів щодо усунення порушень договору оренди землі не вживалось (лист Департаменту земельних ресурсів № 05716-10464 від 29.08.2022). Зазначені обставини було розцінено прокурором як бездіяльність, про що він зазначав у позовній заяві обґрунтовуючи наявність підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Керівник Оболонської окружної прокуратури міста Києва, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради належним чином обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, вказав, у чому полягає порушення інтересів держави, та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		При цьому судом враховано, що на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» перший заступник керівника Київської міської прокуратури попередньо повідомив Київську міську раду листом № 54-1657вих-23 від 13.03.2023 про те, що у зв`язку з виявленим порушенням прокуратурою буде подано відповідний позов в інтересах міськради.
		 
		Відповідно до листа ДП «Інститут генерального плану міста Києва» ВАТ «Київпроект» від 24.11.2005 надання спірної земельної ділянки у користування ТОВ «Будпромальянс» надається виключно для будівництва пансіонату відпочинку цілорічного функціонування, що передбачало будівництво закладу для надання загальнодоступних рекреаційних послуг населенню на певний проміжок часу, проектна документація на будівництво зазначеного об`єкту підлягала погодженню з ДП «Інститут Київгенплан».
		Згідно листа Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.02.2006 № 071/04-4-19/503 на спірній земельній ділянці передбачено створення сучасної бази відпочинку, в т.ч. сімейного типу з об`єктами розважального та спортивно-оздоровчого призначення шляхом знесення застарілих і не придатних для проживання споруд і будівництво пансіонату відпочинку цілорічного функціонування, зокрема 7-ми поверхового будинку відпочинку готельного типу; комплексу харчування та дозвілля (2 зали (малий і великий), літній майданчик та кондитерський цех); спортивно-оздоровчого комплексу каскадного типу на 3-7 поверхів (спортзал, тренажерний зал, басейн, процедурні); банно-оздоровчого комплексу на 2 поверхи (сауна, турецька та російська парні, масаж, солярій) і т.д. 
		Відповідачем до початку реалізації реконструкції проекту були отримані від позивача в особі Головного управління містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА) від 06.06.2012 за № 8746/0/120-12 Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки по вул. Гамарника, 64 та вул. Селянська, Оболонський район м. Києва, об`єкта будівництва - Реконструкція бази відпочинку та благоустрій скверу зареєстровані в порталі єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за номером MU01:4058-6777-4987- 6140. 
		На етапі отримання містобудівних умов та обмежень було розроблено генеральний план, містобудівний розрахунок з відповідними техніко-економічними показниками до реконструкції та після реконструкції. Згідно отриманих містобудівних умов та обмежень було зафіксовано наміри забудови: «Реконструкція бази відпочинку сімейного типу та благоустрій скверу».
		Згідно вищевказаних містобудівних умов та обмежень відповідачем було створено технічне завдання на проектування реконструкції об`єкту.
		У 2013 році, на замовлення відповідача, Приватне підприємство «Архітектоніка» розробило Проект Реконструкції бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника 64 та благоустрій скверу по вул. Селянський в Оболонському районі м. Києва, яка складається з наступних томів: том 1 «Вихідні дані. Загальна пояснювальна записка»; том 2 «Генеральний план та благоустрій території. Архітектурні рішення»; том 3 «Технологічні рішення». Конструктивні рішення»; том 4 «Водопостачання і каналізація. Опалення, вентиляція»; том 5 «Електропостачання та електроосвітлення. Системи зв`язку»; том 6 «Проект організації будівництва»; том 7 «Оцінка впливів на навколишнє середовище»; том 8 «Зведений кошторисний розрахунок. Об`єктні кошториси» (знаходяться в матеріалах справи).
		Орієнтовані техніко-економічні показники (ТЕП) відповідно до намірів наданих замовником у складі містобудівного розрахунку від 2012 рік, розробленого ПП «Архітектоніка» після реконструкції бази відпочинку:
		1 Комплекс будівель загальною площею, в тому числі            14635 кв. м;
		1.1. Прохідна 40 кв. м;
		12. Спортивно-оздоровчий комплекс, в т.ч. ресторан, лазня, медичний пункт тощо 2000 кв. м;
		1.3. Котельня 60 кв. м;
		1.4. Трансформаторна підстанція 60 кв. м;
		1.5. Апартаменти в блокованих корпусах, 20 корпусів по 200 кв. м, 4000 кв. м;
		1.6. Апартаменти в окремо розташованих корпусах - 28 корпусів по 300 кв. м, 8400 кв. м; 
		1.7 Басейн 75 кв. м.
		Судом не приймаються до уваги твердження прокуратури про те, що проектна документація «Реконструкція бази відпочинку бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника 64 та благоустрій скверу по вул. Селянський в Оболонському районі м. Києва» не відповідає положенням ДБН А.2.2-32-2014, оскільки вони набрали чинності 01.10.2014, а на  момент розроблення проекту діяли ДБН А.2.2-3-2012.
		По закінченню проектування відповідачем були подані необхідні документи до Інспекції державного архітектурного-будівельного контролю в м. Києві та отримані відповідні декларації на початок виконання будівельних робіт - реконструкція бази відпочинку сімейного типу за адресою: вул. Квітки Цісик (Гамарника), 64, а саме
		17.06.2013 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083131680173 (1 черга - один корпус ТИП 1, трансформаторна підстанція, прохідна, внутрішньо майданчикові інженерні мережі, зовнішні інженерні мережі);
		22.09.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142650333 (2 черга - один корпус ТИП 1);
		22.09.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142650347 (3 черга - один корпус ТИП 1);
		22.09.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142650350 (4 черга - один корпус ТИП 1);
		30.09.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142730220 (5 черга - один корпус ТИП 1);
		30.09.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142730234 (6 черга - один корпус ТИП 1);
		30.09.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142730223 (7 черга - один корпус ТИП 1);
		07.10.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142800827 (8 черга - один корпус ТИП 1);
		07.10.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142800832 (9 черга - один корпус ТИП 1);
		07.10.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142800837 (10 черга - один корпус ТИП 1);
		17.10.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142900420 (11 черга - один корпус ТИП 1);
		17.10.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142900406 (12 черга - один корпус ТИП 1);
		17.10.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083142900409 (13 черга - один корпус ТИП 1);
		03.11.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083143070399 (14 черга - один корпус ТИП 1);
		03.11.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083143070390 (15 черга - один корпус ТИП 1);
		03.11.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083143070388 (16 черга - один корпус ТИП 1);
		03.11.2014 декларацію про початок виконання будівельних робіт № КВ083143070392 (17 черга - один корпус ТИП 1).
		У всіх перелічених деклараціях зазначено, що об`єкти відносяться до ІІІ категорії складності.
		Управління охорони навколишнього природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 071/04-4-19/503 від 15.02.2006 погодило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Будпромальянс» земельної ділянки для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку на вул. Гамарника, 64 в Оболонському районі м. Києва згідно чинного законодавства, в якому наведено вимогу про необхідність надання проектної документації на державну експертизу.
		Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент видачі декларацій) не підлягають обов`язковій експертизі проекти будівництва об`єктів I-III категорій складності.
		Відповідачем була розпочата реконструкція об`єкту на підставі отриманих декларацій на початок виконання будівельних робіт. В цей час замовник прийняв рішення створити новий проект реконструкції, який було розроблено для стадії «Ескізний проект» генеральним проектувальником ФОП Юнаковим Сергієм Федоровичем та направлено на експертизу (ТОВ «Експертиза в будівництві»).
		04.05.2018, на замовлення відповідача, Державне підприємство «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (ДП «НДІБВ») підготувало Звіт про науково-дослідну роботу «Оцінка технічного стану будівель на об`єкті: «Реконструкція бази відпочинку сімейного типу по вул. Квітки Цісик (Гамарника), 64 та благоустрій скверу по вул. Селянський в Оболонському районі м. Києва» щодо можливості безпечної експлуатації в майбутньому» за № 75-18.
		Відповідно до Звіту ДП «НДІБВ» № 75-18 метою роботи була оцінка технічного стану основних утримуючих конструкцій щодо подальшої безпечної експлуатації в майбутньому; методом дослідження - дослідження, що ґрунтувались на виявлені ушкоджень та дефектів, визначені причини їх утворення, відхилень від сучасних норм будівельного проектування та видачі рекомендацій, щодо можливості безпечної експлуатації в майбутньому.
		У Звіті ДП «НДІБВ» № 75-18 викладені наступні висновки:
		1. За результатами цього обстеження технічний стан будівель на об`єкті «Реконструкція бази відпочинку сімейного типу по вул. Квітки Цісик (Гамарника), 64 в м. Києві» відповідно класифікується:
		- для літер «А» (прохідна); «Б» (медичний пункт); «В» (клуб-їдальня); «З» (їдальня); «К» (лазня); «Т» (спальний корпус «А»); «У» (спальний корпус «Б»), як непридатний для нормальної експлуатації (Стан III);
		- для літер «Г» (бібліотека); «А» (спальний корпус «В»); «Р» (спальний корпус № 1); «С» (спальний корпус № 2), як аварійний (Стан IV);
		- для літер «П» (трансформаторна підстанція), як задовільний (Стан ІІ).
		2. Будівлі, що віднесені до стану IV не підлягають ремонту чи реконструюванню; можливе повторне застосування лише фундаментів та елементів цокольних стін.
		3. Будівлі, віднесені до Стану III потребують значних матеріальних затрат для відновлення нормального технічного стану, у відповідності з вимогами сучасних норм будівельного проектування, але це економічно не вигідно.
		03.07.2018 з урахуванням отриманих висновків вказаних у Звіті ДП «НДІБВ» № 75-18 та інших матеріалів, ТОВ «Експертиза в будівництві» затвердила відповідачу позитивний висновок експертного звіту щодо розгляду проектної документації по Ескізному проекту об`єкту за номером 0109-4301-18/УЕБ/А.
		Аварійні будівлі бази відпочинку, а саме літери «Б» (медичний пункт); «В» (клуб-їдальня); «Г» (бібліотека); «З» (їдальня); «К» (лазня); «Л» (склад); «Р» (спальний корпус); «С» (спальний корпус №2); «Т» (спальний корпус «А»); «У» (спальний корпус «Б») були знесені та станом на 21.09.2019 знаходились складові часини літр «А» (прохідна) та «П» (трансформаторна підстанція), що підтверджується довідкою ТОВ «Регіональне бюро оцінки» № 148 від 21.02.2019, складеної за наслідками обстеження земельної ділянки по вул. Цісик Квітки, 64 в Оболонському районі м. Києва. 
		З матеріалів справи вбачається, що з метою залучення інвестицій для проведення реконструкції бази відпочинку відповідачем у 2016-2019 роки було укладено попередні договори з фізичними особами (треті особи у даній справі).
		Новий проект був розроблений ТОВ «Науково-дослідний та проектний інститут «Зодчий» для стадії Ескізний проект та направлено на експертизу (ТОВ «Галілео») за результатами якої 26.07.2021 був виданий позитивний експертний звіт № 043-21/ЕП Ескізного проекту об`єкту, який зареєстровано в порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) за номером ЕХ01:6281-4989-6518-2138.
		Після цього відповідач прийняв рішення створити проектну документацію реконструкції об`єкту для стадії Проект. На замовлення відповідача, ТОВ «Науково-дослідний та проектний інститут «Зодчий» розробив стадію Проект об`єкту та направлено на експертизу (ТОВ «Консалтингова агенція «Галілео») за результатами якого був підготовлений позитивний експертний звіт № 01-022-21/П від 18.01.2022 стадії Проект об`єкту, який зареєстровано в порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за номером ЕХ01:2955-1740-3630-9193.
		Згідно висновку судового експерта за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи № 14/11-23 від 23.06.2023, складеного на замовлення відповідача, надано наступні висновки:
		1. За результатами проведеного дослідження у ТОВ «Будпромальянс», як у замовника будівництва, було достатньо вихідних даних для розроблення проекту «Реконструкції бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника, 64 та благоустрою скверу по вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва, який запроектований ПП «Архітектоніка» в 2013 році, як це було передбачено на той час діючими нормативно-правовими актами: Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109, ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». 
		2. За результатами проведеного дослідження у ТОВ «Будпромальянс», як у замовника будівництва, було достатньо у 2018 році дозвільної документації для початку (продовження) виконання будівельних робіт з реконструкції бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника 64 та благоустрою скверу по вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва, як це було передбачено на той час діючими нормативно-правовими актами: Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, оскільки декларації про початок виконання будівельних робіт, перелік яких наведено у таблиці 9, є чинними до завершення будівництва та ці декларації формувалися за наявними документами для їх складання. 
		3. За результатами проведеного дослідження до початку реконструкції існуючих будівель та споруд бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника 64 в Оболонському районі м. Києва з врахуванням дозвільної (містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки) і проектної документації, в тому числі і Звіту про науково-дослідну роботу «Оцінка технічного стану будівель на об`єкті: «Реконструкція бази відпочинку сімейного типу по вул. Квітки Цісик (Гамарника), 64 та благоустрій скверу по вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва» щодо можливості безпечної експлуатації в майбутньому», № 75-18 від 04.05.2018, складений та затверджений Державним підприємством «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва» (ДП «НДІБВ») передбачалось демонтувати конструкції стін, перекриття, покрівель існуючих будівель та споруд (залишилась стрічкові фундаменти спальних корпусів літери «В і У»), крім літер «П» (трансформаторна підстанція), які не відповідають вимогам по забезпеченню механічного опору та стійкості конструктивних елементів, а також не забезпечують безпечного та економічного використання (безпеки життя і здоров`я людини, захисту навколишнього середовища, безпеки експлуатації, захисту від шуму та вібрації, економії енергії тощо). 
		4. За результатами проведеного дослідження з врахуванням того, що база відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника 64 та благоустрою скверу по вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва є комплекс, як об`єкт будівництва, де проектом передбачається зміна в цілому геометричних розмірів та функціонального призначення колишнього оздоровчого табору на базу відпочинку, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, поліпшення умов експлуатації та якості послуг та частково використовуються фундаменти спальних корпусів, благоустрій існуючого скверу та повне призупинення експлуатації об`єкта, можливо вважати, що це будівництво є реконструкцією, як один із видів будівництва. 
		5. Розробка проектної документації для реконструкції, як одного із видів будівництва «Реконструкції бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника 64 та благоустрою скверу по вул. Селянській в Оболонському районі м. Києва» має здійснюватися за загальними умовами передбаченими ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» з урахуванням особливостей, що до початку проектування необхідно провести уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження. Більш докладно викладено у дослідницькій частині.
		Отже, висновком експерта № 14/11-23 від 23.06.2023 підтверджено, що проведення відповідачем реконструкції бази відпочинку сімейного типу по вул. Гамарника 64 в Оболонському районі м. Києва відповідає нормам законодавства України в сфері будівництва.
		Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
		Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки  - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
		Згідно положень ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
		За приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених кодексів, інших актів цивільного законодавства.
		Відповідно до п. 5.1 договору на земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов`язана з цільовим призначенням земельної ділянки. Зміна цільового призначення земельної ділянки можлива лише у разі прийняття Київською міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки та внесення відповідних змін до договору.
		Орендар має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим договором; дотримання місцевих правил забудови, своєчасного внесення орендної плати, дострокового розірвання цього договору, тощо (п. 8.1 договору).
		Згідно з абз. 4 п. 8.4 договору орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
		У відповідності до ст. 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
		Відповідно до ст. 19 Закону України «Про охорону земель» державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю.
		Згідно з Положенням про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент), що затверджений рішенням Київської міської ради № 182/382 від 19.12.2002 зі змінами внесеними рішенням № 4753/4794 від 23.06.2022 (далі - Положення) Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та згідно із законодавством забезпечує виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території міста Києва, є підзвітним і підконтрольним Київській міській раді та виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), безпосередньо підпорядковується Київському міському голові, а з питань управління землями державної власності, розпорядження якими здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), - виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).
		Відповідно до п. 2.2. Положення основним завданням Департаменту є здійснення державного контролю за використання та охороною земель усіх категорій і форм власності на території міста Києва, а також координацію здійснення землеустрою в межах визначених повноважень і порядку, встановленого законодавством України.
		Рішенням Київської міської ради № 4753/4794 від 23.06.2022 «Про здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території міста Києва» доручено Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності на території міста Києва й інші повноваження, визначені в статті 6-1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».
		Згідно з п. 9 Положення посадові особи Департаменту, уповноважені здійснювати державний контроль за використанням та охороною земель, - державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель у межах своїх повноважень мають право обстежувати земельні ділянки, у тому числі ті, яким заподіяно шкоду внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням.
		29.06.2022 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено обстеження земельної ділянки (кадастровий номер - 8000000000:85:036:0003) площею 4,0024 га на вул. Квітки Цісик, 64 у Оболонському районі м. Києва та складено акт обстеження земельної ділянки № 22-0149/05, в якому зазначено, що під час зовнішнього обстеження встановлено, що зазначена земельна ділянка огороджена як будівельний майданчик, доступ до неї обмежено, відповідальні особи на місці відсутні, в її межах розташовано об`єкти незавершеного будівництва, відповідно до інформаційного стенду на вказаній земельній ділянці ведеться реконструкція бази відпочинку (декларації про початок виконання будівельних робіт від 17.06.2013 № КВ083131680173, від 22.09.2014 №№ КВ083142650333, КВ083142650347, КВ083142650350, від 30.09.2014 №№ КВ083142730220, КВ083142730223, КВ083142730234, від 07.10.2014 №№ КВ083142800827, КВ083142800832, КВ083142800837, від 17.10.2014 №№ КВ083142900406, КВ083142900409, КВ083142900420, від 03.11.2014 №№ КВ083142070388, КВ083142070390, КВ083142070392, КВ083142070399.
		Однак, зі змісту даного акту обстеження земельної ділянки не вбачається фіксування порушення вимог земельного законодавства України, про що також зазначено в листі Департаменту земельних ресурсів № 05716-10464 від 29.08.2022.
		Прокуратура в підтвердження того, що відповідач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням посилається на висновок експерта № 2478/2479/22-44 від 07.12.2022 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному проваджені № 42021102050000104. 
		Відповідачем було заявлено клопотання про визнання поданих прокурором до позовної заяви доказів, перелік яких наведений у цьому клопотанні, недопустимими, оскільки прокурором не подано до суду дозвіл від процесуального керівника на розголошення інформації у кримінальному провадженні № 42021102050000104 відповідно до ч. 1 ст. 222 КПК України.
		У суду відсутні підстави вважати подані прокуратурою докази недопустимими, оскільки прокуратурою подано виданий процесуальним керівником у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Горою А. дозвіл на використання відомостей кримінального провадження № 42021102050000104 від 05.07.2021 у межах, що не суперечить вимогам чинного кримінального процесуального законодавства щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування стороннім особам, ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Суд вважає, що висновок експерта № 2478/2479/22-44 від 07.12.2022 не підтверджує використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, оскільки перед експертом на дослідження не ставилось відповідного питання. 
		З наявних у складі поданого прокуратурою висновку експерта № 2478/2479/22-44 від 07.12.2022 рисунків (фото) та викладених в ньому обставин вбачається, що площа забудови земельної ділянки складає 3371,7 кв. м; до складу якої входять 13 об`єктів, з яких 7 повністю завершені, а у інших 6-ти наявний фундамент; всі будівлі за відсутністю декларацій про готовність до експлуатації об`єктів можуть вважатись об`єктами незавершеного будівництва.
		Прокуратура зазначає, що оскільки відповідачем будівництво ведеться не за проектом, фактично здійснюється нове будівництво на землях рекреації, як наслідок порушуються вимоги щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням, що є підставою згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України для визнання такого будівництва самочинним, а тому підлягають знесенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
		Проте, в  даному випадку прокуратурою не доведено наявність наведених у вказаній нормі обставин, що виключає підстави вважати здійснене відповідачем будівництво самочинним.
		Відповідно до абз. 3 п. 8.4 договору орендар зобов`язаний завершити реконструкції  об`єктів в строки, встановленої проектною документацією на реконструкцію, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.
		Згідно з п. 11 договору від 26.11.2018 абз. 3 пункту 8.4 договору викладено в редакції: завершити реконструкцію об`єкту в строки, встановлені проектною документацію, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації права оренди. 
		З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 326866527 від 24.03.2023 вбачається, що 26.11.2018 здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку за адресою: вул. Цісик Квітки, 64, загальною площею 4,0024 га кадастровий номер  8000000000:85:036:0003 за територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради та реєстрацію права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс».
		Отже, враховуючи умови п. 8.4 договору відповідач мав завершити реконструкцію об`єкту у строк до 26.11.2021.
		Разом з цим, згідно ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва по справі № 756/14305/21 від 21.10.2021 накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:036:003 розміром 40024 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ, Оболонський район вул. Квітки Цисик, буд. 64 та недобудований об`єкт нерухомості розміщений на ній, який складається із 14 будівель, шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження будь-кому і будь-яким чином, у тому числі здійснення забудови та земельних робіт на зазначеній земельній ділянці та заборони особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) щодо даного нерухомого майна.
		Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва по справі № 756/19482/21 від 20.12.2021 накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеного 05.07.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021102050000104, на нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 40024 кв. м, кадастровий номер 8000000000:85:036:0003 за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Квітки Цісик, буд. 64 з розташованими на ній недобудованими об`єктами нерухомості, які складаються із 14 будівель. Заборонено на час досудового розслідування відчуження, розпорядження та користування майном будь-яким способом.
		Судом не приймаються до уваги посилання прокуратури на те, що порушення відповідачем умов договору оренди та не завершення забудови понад 12 років фактично позбавляє територіальну громаду можливості отримати пансіонат відпочинку цілорічного функціонування, оскільки Київська міська рада 26.11.2018 укладаючи з відповідачем договір про поновлення договору оренди фактично встановила новий термін завершення реконструкції об`єкта - не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації права оренди, яка, як зазначалось вище, відбулась лише 26.11.2018. Окрім цього, на момент укладення договору на земельній ділянці перебувало нерухоме майно, належне на праві власності відповідачу, а тому внаслідок його реконструкції Київська міська рада не могла отримати пансіонат відпочинку цілорічного функціонування.
		Прокуратура зазначає, що Київська міська рада укладаючи спірний договір розраховувала на те, що орендар на орендованій земельній ділянці проведе реконструкцію бази відпочинку та облаштує сквер, а отже орендодавець який представляє інтереси територіальної громади м. Києва розраховував на поліпшення інфраструктури міста та утримання земельної ділянки у належному стані.
		З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Київської міської ради № 70/731 від 08.02.2007, окрім спірного договору, між Київською міською радою та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки за адресою: вул. Селянська в Оболонському районі м. Києва, загальною площею 3897 кв. м, кадастровий номер 8000000000:85:036:0005, цільове призначення - для благоустрою скверу. Даний договір 22.10.2007 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 2937, а також та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про що зроблено запис від 09.11.2007 за № 78-6-00480.
		Отже, спірна земельна ділянка, яка є предметом договору у даній справі не була передана відповідачу з цільовим призначенням - для благоустрою скверу, а тому твердження прокуратури, що Київська міська рада укладаючи спірний договір розраховувала на те, що орендар на орендованій земельній ділянці облаштує сквер не відповідають дійсності та наявним у справі доказам. 
		Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
		Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» визначені підстави для припинення договору оренди землі, у тому числі за згодою сторін та на вимогу однієї із сторін. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. 
		У статті 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
		Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.
		Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; 
		б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
		Отже, зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України в іншу) здійснюється за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури.
		Згідно з частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Отже, цільове призначення земельної ділянки відповідно до законодавчо встановлених категорій земель визначається на підставі документації із землеустрою, а порядок використання земельної ділянки в межах певної категорії визначається землекористувачем самостійно, проте з обов`язковим дотриманням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства України застосовуються при зміні цільового призначення (розробки проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).
		Слід відзначити, що у п. 3 договору від 26.11.2018 про поновлення договору оренди земельної ділянки пункт 2.1 договору викладено в новій редакції, згідно якої сторони зазначили цільове призначення земельної ділянки вказавши код КВЦПЗ (класифікація видів цільового призначення земель) 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; вид використання - для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку. 
		У витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-8000043642023 від 19.05.2023 також зазначено цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер  8000000000:85:036:0003 - 07.01 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.  
		Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
		Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
		Згідно зі ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.
		Згідно з п. 8.1 договору орендодавець має право вимагати від орендаря дострокового розірвання цього договору. 
		Відповідно до п. 11.4 договору він може бути розірваний:
		- за взаємною згодою сторін;
		- за рішенням суду, в порядку, встановленому законом;
		- у разі необхідності використання земельної ділянки для суспільних потреб у порядку, встановленому законодавством (в редакції договору від 26.11.2018);
		- в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця, із звільненням орендодавця від відповідальності, згідно з Господарським кодексом України, в разі коли орендар використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, не за цільовим призначенням, систематично (більше трьох місяців) не сплачує орендну плату, порушення реконструкції об`єкта, встановлених п. 8.4 договору, здійснення без згоди орендодавця відчуження права користування земельною ділянкою третім особам (в редакції договору від 26.11.2018).
		Згідно з п. 11.5 договору договір може бути достроково розірваний у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов`язків, визначених у пунктах 5.1 та 8.4 цього договору.
		У разі невиконання орендарем умов договору оренди та обов`язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний (п. 12.2 договору).
		Однак, з наданих суду доказів не вбачається нецільове, тобто не за призначенням, використання спірної земельної ділянки.
		Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Оцінка порушення умов договору як істотне повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, а саме істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  
		Отже, підставою для розірвання договору може бути належним чином доведений факт невиконання відповідачем передбачених договором зобов`язань, що призводить до завдання іншій стороні значної шкоди.
		Пунктом 2.22 розділу 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено, що у вирішенні спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки внаслідок порушення строків будівництва суди мають з`ясовувати, у чому полягає шкода, завдана органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у зв`язку з зазначеною обставиною, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання.
		Додані до справи докази лише свідчать про те, що на даний час відповідачем реконструкція бази відпочинку проводиться з порушенням строків визначених умовами договору, документація на проведення якої є відмінною від первинно заявленої.
		На переконання суду, з метою дотримання балансу між інтересами орендаря та орендодавця, необхідно враховувати критерій правомірного очікування територіальної громади від результатів виконання договору та необхідності повернення землі у разі недосягнення таких результатів.
		Проте, прокуратурою жодним чином не обґрунтовано у чому конкретно полягає шкода, завдана органу місцевого самоврядування, у зв`язку із несвоєчасною реконструкцією бази відпочинку, та чим саме така обставина порушує чи обмежує права Київської міської ради, а відтак, чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Із наведених положень законодавства вбачається, що коли одна із сторін за умовами договору взяла на себе певні зобов`язання, то інша сторона вправі очікувати, що такі зобов`язання будуть виконані у встановлені строки. У разі ж коли така сторона порушила умови договору, зобов`язання вважається не виконаним.
		При цьому, на кожну зі сторін, яка підписує договір, покладається обов`язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи їх частина суперечать інтересам сторони або нормам чинного законодавства.
		Згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.
		Пунктом 9 договору від 26.11.2018 пункт 4 договору оренди доповнено підпунктом 4.14 наступного змісту: За порушення орендарем п.п. 8.4 договору щодо термінів реконструкції об`єкта, останній зобов`язаний сплатити подвійну ставку орендної плати, визначеної у п.п. 4.2 цього договору, але не більше дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за кожен день з моменту виявлення порушень до моменту його усунення. 
		Одними із елементів принципу верховенства права є справедливість, добросовісність та розумність, що належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 Цивільного кодексу України. Ці засади можуть обмежувати свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин котра може проявлятися в тому, що кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно реалізовувати свої права та інтереси і здійснювати їх захист з урахуванням адекватних до конкретної ситуації способів, а також передбачати можливість завдання своїми діями шкоди правам та інтересам інших осіб.
		Виходячи з обставин даної справи, суд приходить висновку, що:
		1) укладаючи договір із відповідачем, згідно з яким останньому передавалася в оренду земельна ділянка для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку, належної відповідачу на праві власності;
		2) надаючи дозвільні документи на реконструкцію цієї бази;
		3) продовживши термін завершення реконструкції об`єкта
		Київська міська рада усвідомлювала та передбачала наслідки таких дій у вигляді неможливості повернення їй земельної ділянки в стані, в якому вона надавалася в оренду та неможливості подальшого її використання.
		Таким чином, основний інтерес, який переслідувала Київська міська рада при укладенні договору полягав в отриманні нею орендної плати за таким договором, а не в подальшому використанні земельної ділянки після припинення строку договору. І саме цей інтерес повинен захищатися в судовому порядку шляхом подання позову про стягнення коштів (подвійну ставку орендної плати за період несвоєчасної реконструкції згідно п. 4.14 договору). 
		Обраний прокурором спосіб у вигляді розірвання договору не лише не захищає цей інтерес станом на момент ухвалення рішення суду, але і перешкоджає в його належному захисті в подальшому, так як припиняє правову підставу сплати орендних платежів.
		Суд зазначає, що завжди необхідно враховувати до яких наслідків призведе застосування того чи іншого способу захисту та чи призведе це до кінцевої мети, яку прагне досягнути позивач. 
		Виходячи з обставин даної справи, розірвання договору не лише не призводить до мети подання цього позову, але таке розірвання може завдати шкоди правам та інтересам інших осіб зокрема інвесторам будівництва (об`єктів незавершеного будівництва) в складі бази відпочинку.
		Слід зазначити, що відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України відповідач до завершення будівництва вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна), державна реєстрація прав на які врегульована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		У відповідності до статей 1, 8 Конституції України Україна є правовою державою. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
		Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
		Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Суду Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
		Так, статтею 1 Першого протоколу до Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Концепція «майна», в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном». До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999, заява № 311107/96, п. 54).
		Право оренди земельної ділянки також є майном в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, мирне володіння яким з моменту винесення оспорюваного рішення та укладання договору оренди земельної ділянки гарантується ст.ст. 1, 8, 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
		Рішенням Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 № 44277/98 «Стретч проти Сполученого Королівства» встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно за відсутності його вини, то в такому випадку мало місце «непропорційне» втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.
		Виходячи зі змісту пунктів 32-35 вказаного рішення Європейського суду з прав людини «Стретч проти Сполученого Королівства» майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.
		При цьому, у наведеному рішенні Європейського суду з прав людини йдеться про непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном.
		Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Громадські інтереси не можуть бути зведені до інтересів окремих індивідів, оскільки вони не можуть бути розцінені, як «суспільні» або «публічні». Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». В питаннях оцінки «пропорційності» Європейський суд з прав людини, як і в питаннях наявності «суспільного», «публічного» інтересу, також визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за виключенням випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справах «Спорронґ і Льоннорт проти Швеції», «Булвес» АД проти Болгарії»). Таким чином, відповідно до практики Європейського суду з прав людини майнове право особи може бути припинено, зокрема у разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства.
		Враховуючи вищевказані обставини, прокурором не доведена законність втручання у право мирного володіння майном відповідача (земельної ділянки та об`єктів незавершеного будівництва), а також не обґрунтовано та не доведено, яким чином позбавлення відповідача права користування спірною земельною ділянкою буде сприяти задоволенню суспільного інтересу, у даному випадку - територіальної громади міста Києва, з огляду на те, що спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель рекреаційного визначення, а відповідачем здійснюється будівництво на підставі чинної дозвільної та проектної документації.
		З огляду на викладене, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки призведе до порушення визначених Конвенцією принципів законності і суспільного інтересу та порушить передбачене ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції право відповідача на мирне володіння майном.
		Враховуючи викладене, суд вважає вимоги прокурора в частині розірвання договору оренди земельної ділянки, яка розташована на вулиці Квітки Цісик, 64 в Оболонському районі міста Києва, площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будпромальянс», який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем`яненко Т.М. 22.10.2007 за № 2938 та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.11.2007 за № 78-6-00479 не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
		Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.
		Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
		Пунктом 7.1 договору визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.
		Згідно з абз. 9 п. 8.4 договору орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання після припинення дії цього договору.
		Відповідно до п. 11.8 договору у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених цим договором. 
		З огляду на те, що вимоги прокурора про зобов`язання відповідача повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 4,0024 га (кадастровий номер 8000000000:85:036:0003), яка розташована на вул. Квітки Цісик, 64 в Оболонському районі міста Києва та приведення її у придатний стан для подальшого використання за цільовим призначенням, шляхом знесення 13 об`єктів незавершеного будівництва на земельній ділянці за вищевказаною адресою є похідними вимогами від вимоги про розірвання договору оренди землі в задоволенні якої судом відмовлено, в позові в цій частині також слід відмовити.
		Таким чином, позовні вимоги Керівника Оболонської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради не підлягають задоволенню в повному обсязі.
		Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на прокуратуру.
		Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. В позові відмовити повністю.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
		 
		Повне рішення складено 26.12.2023.
		 
		 
		 
		Суддя                                            В.В.Сівакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...