Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 570/4561/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2023. Зареєстровано: 28.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/570/79/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021180000000190

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 570/4561/21
		номер провадження 1-кп/570/79/2023
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   27 грудня 2023 року                                     м. Рівне 
		Рівненський районний суд Рівненської області 
		 
		в особі судді                  ОСОБА_1  
		при секретарі судового засідання      ОСОБА_2  
		з участю прокурора          ОСОБА_3 ,
		обвинуваченої          ОСОБА_4 ,
		захисника                 ОСОБА_5 ,
		потерпілого                 ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого         ОСОБА_7 ,
		   
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12021180000000190 про обвинувачення 
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Кінецьпіль, Первомайського району, Миколаївської області громадянки України, яка має вищу освіту, не працююча, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка є раніше не судимою,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_4 24.06.2021, в темну пору доби приблизно о 04годині 30хвилин, керуючи автомобілем Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі Устилуг  Луцьк - Рівне зі сторони м.Рівне в напрямку м.Луцьк, в порушенням вимог пунктів 10.1 та 14.6 г) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху), перед зміною напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, виконуючи обгін не встановленого попутного вантажного автомобіля, перетнувши дорожню розмітку 1.1, виїхала на смугу зустрічного руху у кінці підйому, на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, та на 141км + 515 м вказаної автодороги, поблизу с.Зоря, Рівненського району, Рівненської області, допустила зіткнення із зустрічним автомобілем Mercedes-Benz E200, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 .
		У результаті дорожньо-транспортної пригоди:
		-пасажир автомобіля Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тяжкі тілесні ушкодження, у результаті яких загинула на місці події;
		-пасажир автомобіля "Renault Megane", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тяжкі тілесні ушкодження та був госпіталізований до КНП «Центральна міська лікарня» де ІНФОРМАЦІЯ_4 помер внаслідок отриманих під час ДТП травм;
		-пасажир автомобіля Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також водій автомобіля Mercedes-Benz E200, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості та були госпіталізовані до медичних закладів.
		Порушення ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху, а саме: пункту 10.1, що вимагає від водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та пункту 14.6 г), що забороняє обгін у кінці підйому та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та настання суспільно-небезпечних наслідків.
		Допитана усудовому засіданні ОСОБА_4 вину упорушенні правилдорожнього руху,що спричинилозагибель кількохосіб,та спричинилопотерпілим середньоїтяжкості тілесніушкодження визналаповністю.В судовомузасіданні пояснила,що 24.06.2021виїхавши замежі м.Рівне ОСОБА_9  дозволивїй керуватиавтомобілем Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 . На певній ділянці дороги, перед нею їхав автомобіль із дуже малою швидкістю. Вона вирішила його обігнати. На початку обгону її швидкість руху була 70 км/год. Коли вже здійснювала обгон, то побачила на зустрічній смузі  автомобіль. Не мала можливості повернутися у свою смугу, бо там було авто і вивернула руль ліворуч. Відразу почала гальмувати. Погодилася із експертними висновками щодо механізму дорожньо-транспортної пригоди. Визнала, що саме порушення нею вимог пунктів 10.1, 14.6 та пункту 1.1 Правил дорожнього руху спричинило дорожньо-транспортну пригоду, яка потягла смерть двох потерпілих та двом потерпілим завдало середньої тяжкості тілесні ушкодження. 
		Потерпіла ОСОБА_11 , яка втратила внаслідок даної ДТП рідних, подала до суду заяву про здійснення судового розгляду без її участі, просила не застосовувати до ОСОБА_4 покарання пов`язане із реальним позбавленням волі.
		Потерпілий  ОСОБА_6 суду повідомив, що рухався на власному транспортному засобі зі сторони м. Луцьк із швидкістю орієнтовно 70 км/год. Автомобіль Рено побачив за 15-20 м до зіткнення. Застосував екстрене гальмування, однак уникнути зіткнення не вдалося. Просив задовольнити поданий ним цивільний позов із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, оскільки обвиченою частково відшкодовано завдану йому шкоду. Щодо покарання просив суд не призначати обвинуваченій реальне позбавлення волі.
		Судом під час судового розгляду було досліджено ряд доказів та вивчено характеризуючі дані обвинуваченої, що в сукупності своїй є належними, допустимими доказами та такими, що не суперечать один одному. 
		Так, витяг із ЄРДР від 24.06.2021 свідчить про своєчасність початку досудового розслідування в даному кримінальному провадженні.
		Протоколом огляду місця події від 24.06.2021 (а.с. 130) зафіксовані обставини місця ДТП, а саме на 141 км + 515 м автодороги Устилуг  Луцьк - Рівне, поблизу с. Зоря, Рівненського району Рівненської області, місце зіткнення автомобілів "Renault Megane", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля "Mercedes-Benz E200", реєстраційний номер НОМЕР_2 , сліди гальмування транспортних засобів.
		Копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіля «Mercedes-Benz E200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , вказують на належність транспортних засобів. Відповідно транспортний засіб «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ОСОБА_8 , а автомобіль «Mercedes-Benz E200», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_6 .
		Постановою слідчого прилучено речові докази, які: квитанцією про передання на зберігання автомобіля Renault Megane, реєстраційний номер НОМЕР_1 , передано на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів, а подушка безпеки та відеореєстратор із нього передано до кімнати речових доказів.
		Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області щодо проведення огляду, прийнято рішення про узаконення вилучення відеореєстратора із автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 97).
		Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду накладено арешт на автомобіль «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль «Mercedes-Benz E200», реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 101-106).
		Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду надано тимчасовий доступ до зразків крові та медичних карток учасників ДТП (а.с. 109).
		За висновкамисудово-медичнихекспертиз потерпілого ОСОБА_6 ,осіб,що загинули  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , обвинуваченої ОСОБА_4 та ОСОБА_10 встановлено, що тілесні ушкодження виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та у період часу 24.06.2021.
		Крім того, експертами встановлено причинно-наслідковий зв`язок між настанням смерті ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , а також отриманням тілесних ушкоджень внаслідок ДТП ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .
		Згідно висновків судових токсикологічних експертиз, у крові водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_6 етиловий спирт не виявлено.
		Досліджені судові інженерно транспортні експертизи та довідки вартості їх проведення встановлюють наступні обставини: 
		-судовою інженерно-транспортною експертизою від 15.07.2021 за № СЕ-19/118-21/6020-ІТ Рівненським НДЕКЦ МВС України встановлено, що несправностей, які виникли до ДТП у автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не було;
		- судовою інженерно-транспортною експертизою від 14.07.2021 за № СЕ-19/118-21/6021-ІТ Рівненським НДЕКЦ МВС України, встановлено, що автомобіль «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 до ДТП перебував у технічно справному стані;
		-судовою інженерно-транспортною експертизою від 20.07.2021 за № СЕ-19/118-21/6022-ІТ Рівненським НДЕКЦ МВС України, встановлено, що "Mercedes-Benz E200", реєстраційний номер НОМЕР_2 , до ДТП перебував у технічно справному стані;
		-судовою транспортно-товарознавчою експертизою від 02.07.2021 за № СЕ-19/118-21/6023- АВ Рівненським НДЕКЦ МВС України, встановлена сума збитку автомобіля Mercedes-Benz E200, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
		-судовою транспортно-товарознавчою експертизою від 05.07.2021 за № СЕ-19/118-21/6024-АВ Рівненським НДЕКЦ МВС України, встановлена сума збитку автомобіля "Renault Megane", реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
		-комплексною судовою фототехнічною та інженерно-транспортною експертизою від 23.09.2021 за № КСЕ-19/118-21/8072 Рівненським НДЕКЦ МВС України, що порушення ОСОБА_4 вимог Правил дорожнього руху, а саме: пункту 10.1, що вимагає від водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, та пункту 14.6 г), що забороняє обгін у кінці підйому та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та настання суспільно-небезпечних наслідків.
		Крім того, досліджено протокол огляду відеозапису з відеореєстратора та сам відеозапис події, де зафіксовано момент виїзду автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на зустрічну смугу руху, обгін вантажного автомобіля та момент зіткнення, що повністю відповідає обставинам, викладеним в обвинувальному акті.
		Таким чином, дослідивши зібрані органом досудового слідства докази, суд вважає доведеними наступні обставини вчиненої ОСОБА_4 дорожньо- транспортної пригоди, яка мала місце 24 червня 2021 року.
		 
		Суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_4 за ч.3 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб та спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.
		 
		У відповідності до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу.
		   Зміст доведеності винуватості особи у вчиненні злочину поза розумним сумнівом закріплено, зокрема, в практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою цей Суд підтверджує, що критерієм, який застосовується при оцінюванні доказів, є доведення «поза розумним сумнівом», що може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справі «Авшар проти Туреччини», «Рудяк проти України»).
		   Згідно з п.22 постанови Верховного Суду від 04.07.2018 року в справі № 688/788/15-к стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		   Виходячи з вищенаведеного суд враховуючи визнання вини самої обвинуваченої та на підставі стандарту доведення поза розумним сумнівом, зважаючи також на досліджені в судовому засіданні докази, приходить до висновку, що наявні підстави для визнання винуватості обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, що викладено в обвинувальному акті.
		За роз`ясненнями, що містяться в п.п. 20,21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 і ст.287 КК необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов`язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно. 
		 
		   Досліджені дані, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_4 вказують на те, що обвинувачена характеризується за місцем проживання позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинила кримінальне правопорушення, яке є тяжким необережним злочином, в результаті вчиненого нею злочину постраждала і сама, добровільно відшкодувала частково матеріальну шкоду потерпілим.
		Однак з досліджених судом доказів, суд приходить до висновку та враховує, що ОСОБА_4 погодилася на керування транспортним засобом, як джерелом підвищеної небезпеки, який не є у її власності, тому їй не знайомий, на незнайомій ділянці дороги, отримавши посвідчення водія лише за чотири місяці до події.
		   Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої судом визнано щире каяття, сприяння досудовому та судовому слідству, добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілим. Обтяжуючі покарання обставини судом не встановлено.
		   Як встановленост.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		   За положеннями ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. При обранні виду та визначенні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, а також ставлення особи до вчиненого та до потерпілої сторони.    
		   При призначені покарання суд враховує позитивну характеристику обвинуваченої, пом`якшуючі покарання обставини, а саме її щире каяття, сприяння досудовому слідству та судовому розгляду справи, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди, відсутність обтяжуючої покарання обставини, думку потерпілих (родичі яких загинули), які в своїх заявах просили не застосовувати до обвинуваченої реальне позбавлення волі, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей. 
		Зважаючи на вищенаведені обставини суд вважає за можливе призначити основне покарання за нижньою межею санкції.
		   Щодо клопотння захисника про застосування судом при призначенні покарання положень ст. 75 КК України суд вважає, що в такому випадку повинні бути встановлені виключні обставини, що істотно знижують ступінь тяжкості саме вчиненого кримінального правопорушення. У кожному випадку факт зниження ступеня тяжкості кримінального правопорушення повинен оцінюватися судом з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного кримінального провадження. В даному конкретному випадку клопотання захисника не підлягає задоволенню, оскільки суд, враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого, та обставини, які пом`якшують покарання, вважає, що хоча кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинила з необережності, однак відповідно до ст. 12 КК України воно належить до тяжких злочинів, і внаслідок таких протиправних дій настала смерть потерпілих, а також потерпілі отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження. Тяжкі наслідки у виді смерті людини є непоправними і не можуть бути компенсовані відшкодуванням шкоди у матеріальному виразі. Такий висновок зробив Верховний Суд в постанові №290/669/18. Крім того, позитивні характеристики ОСОБА_4 мають формальний характер та жодним чином не зменшують суспільної небезпечності як її самої, так і правопорушення вчиненого нею.
		   Суд при призначенні покарання бере до уваги, що ОСОБА_4 , хоча і діяла з необережності, однак проявила злочинну самовпевненість, володіючи стажем керування автомобілем значно менше року, маючи об`єктивну і реальну можливість недопущення події дорожньо-транспортної пригоди, здійснюючи перетин суцільної лінії дорожньої розмітки, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, здійснила виїзд на смугу зустрічного руху на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, що призвело до зіткнення з автомобілем, який рухався у зустрічному напрямку, на смузі руху останнього. 
		Отже, при визначенні можливості застосування положень ст. 75 КК України, про застосування якої просив захисник, суд враховує, що ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху внаслідок грубої необережності - злочинної самовпевненості, що призвело до непоправних тяжких наслідків у виді смерті декількох людей.
		 
		   Представником потерпілого ОСОБА_6  адвокатом ОСОБА_7 до обвинуваченої ОСОБА_4 , приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» подано цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. В подальшому представником потерпілого ОСОБА_6  адвокатом ОСОБА_7 до суду подано заяву про уточнення (зменшення ) позовних вимог.
		Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку про наявність безпосереднього причинного зв`язку між протиправними діями відповідача  обвинуваченою ОСОБА_4 і шкодою, заподіяною позивачу та наявністю вини відповідача у заподіянні цієї шкоди.
		У відповідності до ч.1. ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Цивільний позов в частині стягнення із ОСОБА_4 шкоди, завданої злочином, підлягає до задоволення на підставі ст.ст. 1166, 1167 ЦК України та з урахуванням принципу диспозитивності (обвинувачена визнала позовні вимоги, заявлені щодо неї).    
		Щодо позовних вимог відносно відповідача - приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» суд зазначає наступне.
		Позивач вимагає стягнути з АТ «СГ «ТАС» (приватне) 130000 гривень матеріальної шкоди у зв`язку з пошкодженням автомобіля.
		Згідно до п. 33.1.4 ст. 33 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: «У разі настаннядорожньо-транспортної пригоди,яка можебути підставоюдля здійсненнястрахового відшкодування(регламентноївиплати), водій транспортного засобу, причетний дотакої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання допожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності заяву про страхове відшкодування.
		Згідно п.35.1ст.35ЗУ "Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів «Дляотримання страховоговідшкодування потерпілий чи іншаособи,яка масправо наотримання відшкодування,протягом 30днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування».
		07.07.2022. AT «СГ «ТАС» (приватне) отримало заяву про страхове відшкодування від 11.05.2022 щодо ДТП, яке відбулося 24.06.2021. На підставі п. 37.1.4. ст. 37 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач не має права на отримання страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну у зв`язку з пропуском передбаченого законодавством строку за подання заяви про страхове відшкодування. Вищевикладеної позиції дотримується Верховний суд в Постанові від 05.06.2018 по справі №910/7449/17.
		Позивач вимагає стягнути з AT «СГ «ТАС» (приватне) 260000 (двісті шістдесят тисяч) гривень страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілого.
		Згідно п. 24.1. ст. 24 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів: «У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані і витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я».
		Виходячи з вищенаведеного, витрати понесені потерпілими у зв`язку з лікуванням повинні бути обгрунтовані та документально підтверджені медичним закладом, а саме кожна витрата повинна підтверджуватися чеками, та згідно Витягу з історії хвороби за період лікування в медичному закладі, засвідченим належним чином медичним закладом, в якому повинно зазначатися про призначення даних лікарських препаратів потерпілому. Документально підтверджених витрат щодо вказаного страхового відшкодування відповідач від потерпілого не отримував. 
		Отже, суд приходить до висновку, що позивачем у даному випадку не було дотримано вимог порядку отримання страхового відшкодування, тому в задоволенні позовних вимог позивача до відповідача - приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» слід відмовити за необрунтованістю та недоведеністю.
		 
		   Питання про судові витрати, що підтверджені документально, слід вирішити відповідно до ст. 124 КПК України, питання про долю речових доказів - на підставі ст. 100 КПК України.
		 
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд 
		 
		                       у х в а л и в:
		 
		    ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
		 
		Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_6  адвоката ОСОБА_7 до обвинуваченої ОСОБА_4 , приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, задовольнити частково.
		 
		Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в розмірі 197633 (сто дев`яносто сім тисяч шістсот тридцять три) гривні 28 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		Речові докази: подушку безпеки  знищити, відеореєстратор з автомобіля «Renault Megane», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути законному володільцю, два оптичні диски залишити в матеріалах кримінального провадження.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.
		 
		   Суддя                                             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...