Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/17864/23-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2023. Зареєстровано: 28.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2023.

Номер судового провадження: 2-8145/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/17864/23-ц 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		25 грудня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі: 
		головуючого судді Бусик О.Л.
		при секретарі судових засідань - Романенко Ю.О.
		за участю:
		представника позивача - ОСОБА_2
		представника відповідача - Стаднікова А.В.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів,-
		 
		                                       В С Т А Н О В И В : 
		У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом.
		В обґрунтування позову вказувала, що вона у 2022 році користувалась відкритими у АТ КБ «ПриватБанк» картковим рахунком № НОМЕР_1 (в іноземній валюті - євро) та картковим рахунком № НОМЕР_2 ( UAН ).
		18 червня 2022 року без згоди та відома ОСОБА_1 кошти в іноземній валюті, що знаходились на її картковому рахунку за № НОМЕР_1 (Євро), було конвертовано в гривню та перераховано на картковий рахунок позивачки за № НОМЕР_2 (UAН). Після цього, в той же день - 18 червня 2022 року без згоди та відома позивачки по її картковому рахунку за № НОМЕР_2 було проведено 11 платіжних операцій по списанню (перерахуванню) коштів (кожна операція окремо на суму 24 750 грн. Загальна сума коштів, списаних з рахунку позивача, становила 272 250 грн.
		Зазначала, що про незаконні платіжні операції позивачка дізналась з повідомлення від Банку, яке надійшло на адресу електронної пошти ОСОБА_1 18 червня 2022 року о 21 год. 21 хв., у якому повідомлялось про блокування її карток внаслідок сумнівних операцій (способи списання коштів 3-ма особами). Разом з цим, до вказаного моменту позивачка не отримувала від відповідача жодного запиту для підтвердження проведення платіжних операцій, а також не отримувала повідомлення про їх проведення та списання коштів з рахунку.
		Після проведення оспорюваних операцій позивачка одразу повідомила про це Банк шляхом подання відповідних заявок, а саме: за №2009876 на суму 24 750 грн., за №2009887 на суму 24 750 грн., за № 2009879 на суму 24 750 грн., за №2009880 на суму 24 750 грн., за №2009881 на суму 24 750 грн., за №2009882 на суму 24 750 грн., за №2009883 на суму 24 750 грн., за №2009884 на суму 24 750 грн., за №2009885 на суму 24 750 грн., за №2009886 на суму 24 750 грн., за №2009887 на суму 24 750 грн. Також, 20 червня 2022 року позивачка звернулась до Управління протидії кіберзлочинності в Дніпропетровській області ДКП НК України Департаменту кіберполіції НП України із заявами ID№219507 та 219527, в яких повідомила про заволодіння невідомою особою шахрайським шляхом її грошовими коштами, які перебували на банківському картковому рахунку. 05 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України та розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню за №12022041570000356. Розслідування на момент подачі даного позову триває, винні особи не встановлені. 
		На звернення ОСОБА_1 в серпні 2022 року із заявою щодо списання коштів АТ КБ «ПриватБанк» повідомив їй, що всі спірні операції за картковим рахунком № НОМЕР_2 було здійснено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay, та було зазначено, що всі операції через систему «Приват24» здійснені за допомогою дистанційних розпоряджень, оформлених клієнтом, вказані операції оформлені і підтверджені належним чином, в зв`язку з чим відсутні підстави для повернення позивачці коштів.
		Позивач вважає незаконною відмову Банку в поверненні безпідставно списаних коштів, оскільки 18 червня 2022 року вона не ініціювала переказ коштів, не надавала відповідачу відповідного розпорядження щодо списання /перерахунку коштів з її карткових рахунків, та не вчиняла будь-які інші дії, які могли б привести до цього. Крім того, не існувало і обставин для списання коштів з рахунку позивача без її розпорядження, передбачених ч.2 ст. 1071 ЦК України.
		Посилаючись на викладене, просила задовольнити позов та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивачки кошти в сумі 272 250 грн. та судові витрати, понесені позивачем при розгляді справи.
		Ухвалою судді від 08 травня 2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.
		26 липня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечувала проти задоволення позовних вимог. Вказував, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами порушення її прав.
		Зазначав, що 18 червня 2022 року за картковим рахунком ОСОБА_1 за № НОМЕР_2 були здійснені оспорювані операції за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay за допомогою введення даних карки (номер картки, cvv коду, термін дії картки). В день проведення спірних операцій картка за № НОМЕР_2 була прив`язана до системи безконтактної оплати Google Pay, що прирівнюється до введення 3-D Secure, оскільки при прив`язці картки вводиться код перевірки. Картка додатна в гаманець через додаток Приват24. Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією позивачки ОСОБА_1 . При даній процедурі клієнт вводить своє ім`я користувача, пароль та входить в Приват24. Клієнт несе повну відповідальність за усі операції, які здійснюються за допомогою карток, які є електронним платіжним засобом, емітованим для обслуговування його рахунку. Клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на картці даних до моменту звернення його до Банку та блокування картки за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки в Стоп-лист платіжною системою (п.2.1.4.12.4).
		Наголошував на тому, що без розголошення з боку позивачки ПІК-коду своєї картки, номеру своїх карток, інша особа навіть перезапустивши сім-картку або маючи фінансовий телефон клієнта не змогла б, ні зайти в Приват24, ні встановити сервіс Аpple Pay, ні змінити фінансовий номер телефону клієнта, ні зняти чи переказати кошти. Оскільки позивачкою були допущені порушення Умов та правил надання банківських послуг, а саме: п.1.1.2.1.12., ОСОБА_1 повідомила банк про факт транзакцій вже після проведення спірних транзакцій, вона має особисто нести цивільно - правову відповідальність.
		Також представник зазначав, що правовідносини, що виникли між сторонами, випливають із договору банківського обслуговування та на них не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів, такі правовідносини врегульовані главою 71 ЦК України та Законом України «Про банки та банківську діяльність». Позивачем не заявлялись вимоги про стягнення процентів та відшкодування спричинених збитків за неправомірне користування коштами як міра відповідальності, а тому норми ст. 1073 ЦК України не можуть бути застосовані. Також представник заперечував проти стягнення з Банку витрат на професійну правничу допомогу, оскільки до позовної заяви не було додано жодного підтверджуючого документу про надання правничої (правової) допомоги в якому зазначено, що якийсь вид робіт з надання послуг було виконано, не підтверджено ніякими доказами, що такий вид робіт був наданий при розгляді даної справи.
		10 серпня 2023 року від представника позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечив проти доводів представника відповідача, вважаючи їх необґрунтованими. Зазначив, що у день здійснення оспорюваних операцій позивачка взагалі не користувалась додатком Приват24, встановленим лише на двох пристроях позивача, а також не вводила логін та пароль для доступу в цю систему. Відповідачем не зазначено з якого саме пристрою 18 червня 2022 року позивачкою було здійснено вхід (авторизацію) у Приват24, та чи співпадає його ІР-адреса з пристроями, через які раніше здійснювався вхід в додаток. Також вказував на те, що ОСОБА_1 ніколи не встановлювала на свої пристрої та не використовувала додаток Google Pay, не додавала до вказаного сервісу дані платіжних карток (номер, cvv код, термін дії). Крім того, Умовами та правилами надання банківських послуг, наданими представником відповідача не передбачено, що банк зобов`язаний здійснювати платіжні операції, ініційовані клієнтом через безконтактний сервіс Google Pay, а тому Банк не мав права приймати до виконання будь-які дистанційні розпорядження про перерахування коштів, зроблені через вказаний сервіс, без ідентифікації клієнта згідно Умов та правил надання банківських послуг (через фінансовий номер телефону клієнта, одноразові (динамічні) паролі, QR-код, тощо).
		В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовну заяву в повному обсязі з підстав та доводів, викладених в ній.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову в повному обсязі з підстав його необґрунтованості та недоведеності.
		Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
		Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 07.05.2014 року є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» за договором банківського обслуговування та на її ім`я були відкриті карткові рахунки № НОМЕР_1 ( в іноземній валюті - євро) та картковим рахунком № НОМЕР_2 ( UAН ), якими вона користувалась у 2022 році.
		18 червня 2022 року кошти в іноземній валюті, що знаходились на картковому рахунку позивачки за № НОМЕР_1 (Євро), було конвертовано в гривню та перераховано на картковий рахунок позивачки за № НОМЕР_2 ( UAН ), що підтверджується випискою АТ КБ "Приватбанк" по картці/рахунку  НОМЕР_2 за період з 18 червня 2022 року по 03 серпня 2022 року.
		Після цього, в той же день, тобто 18 червня 2022 року, по картковому рахунку за № НОМЕР_2 було проведено 11 платіжних операцій по списанню (перерахуванню) коштів (кожна операція окремо на суму 24 750 грн. Загальна сума коштів, списаних з рахунку позивача, становила 272 250 грн.
		Звертаючись з вказаним позовом, позивачка зазначала, що вказані платіжні операції були проведені без її згоди та відома, про які вона, позивачка, дізналась з повідомлення від Банку, що надійшло на адресу електронної пошти ОСОБА_1 18 червня 2022 року о 21 год.21 хв. та у якому повідомлялось про блокування її карток внаслідок сумнівних операцій (способи списання коштів 3-ма особами). Разом з цим, до моменту повідомлення її банком позивачка не отримувала від відповідача жодного запиту для підтвердження про проведення платіжних операцій, а також не отримувала повідомлення про їх проведення та списання коштів з рахунку.
		З матеріалів справи слідує, що після проведення оспорюваних операцій, позивачка відразу повідомила про це Банк шляхом подання відповідних заявок, а саме: за №2009876 на суму 24 750 грн., за №2009887 на суму 24 750 грн., за № 2009879 на суму 24 750 грн., за №2009880 на суму 24 750 грн., за №2009881 на суму 24 750 грн., за №2009882 на суму 24 750 грн., за №2009883 на суму 24 750 грн., за №2009884 на суму 24 750 грн., за №2009885 на суму 24 750 грн., за №2009886 на суму 24 750 грн, за №2009887 на суму 24 750 грн. 
		Також, 20 червня 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Управління протидії кіберзлочинності в Дніпропетровській області ДКП НК України Департаменту кіберполіції НП України із заявами ID№219507 та 219527, в яких повідомила про заволодіння невідомою особою шахрайським шляхом її грошовими коштами, які перебували на банківському картковому рахунку. 05 серпня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України та розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню за №12022041570000356. Розслідування на момент розгляду даної справи триває, винні особи не встановлені. 
		Листом № 20.1.0.0.0/7-220803/5828 від 11 серпня 2022 року Банк відмовив позивачці у поверненні спірних грошових коштів. Підставою відмови банк визначив правильне введення ПІН-коду карток. Також банком було повідомлено про те, що всі спірні операції за картковим рахунком № НОМЕР_2 було здійснено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay, та було зазначено, що всі операції через систему «Приват24» здійснені за допомогою дистанційних розпоряджень, оформлених клієнтом, вказані операції оформлені і підтверджені належним чином, в зв`язку з чим відсутні підстави для повернення позивачці коштів.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
		При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
		За змістом   ч.ч. 1 та 2 ст. 1054 ЦК України  визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом (ч.3 ст. 1068 ЦК України).
		Згідно частини першої статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти    з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
		Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. 
		Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		Відповідно до пункту 14.12 статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) користувач зобов`язаний використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Використання електронного платіжного засобу за довіреністю не допускається, крім випадку емісії додаткового електронного платіжного засобу для довіреної особи.
		За п.9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою НБУ від 05.11.2014 року №705 (далі-Положення №705) користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Так, тягар доказування дії чи бездіяльність користувача, які призвели до втрати, незаконного використання пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, несе ПАТ КБ «ПриватБанк».
		Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
		Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 року у справі № 6-71цс15 у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Зазначене узгоджується також із правовим висновком Верховного Суду від 08.02.2018 року (справа № 552/2819/16-ц, провадження № 61-1396св18), за якою суд дійшов висновку, що враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, слід виходити з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними.
		Відповідно до розділу 1.1.2. Умов і правил надання банківських послуг, яким визначені права та обов`язки клієнта - клієнт зобов`язаний негайно інформувати Банк , а також правоохоронні органи про факти втрати картки, стікера РауРаss, ПІН-кода, SІМ-картки мобільного телефону або отримання повідомлення про їх незаконне використання. У разі настання вищезазначених випадків необхідно звернутися до відділення Банку або за телефонами 3700 (безкоштовно) по Україні, негайно повідомляти Банк шляхом дзвінка до Колл-центру (протягом 15 хвилин) інформацію, що стала відома Клієнту про втрату/викрадення карти, стікера РауРаss, SІМ-картки мобільного телефону, несанкціоновані транзакції за його рахунками (а також за рахунками 3-х осіб).
		Відповідно до п. 1.1.5.29 Умов і правил держатель картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією до моменту звернення власника карти в Банк та блокування карти, і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки в СТОП-ЛИСТ в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати електронного платіжного засобу, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
		За змістом статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
		Згідно частин першої-третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Посилання банку на порушення позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, сприяння позивача незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій не доведені банком шляхом надання відповідних доказів.
		Окрім того, відповідачем не доведено вжиття банком всіх можливих заходів для запобігання порушенню прав позивача та їх поновлення, зокрема, щодо використання у коректного введення ПІН-коду, здійснення СМС-інформування позивача про всі операції, сповіщення позивача через Приват24.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц (провадження № 61-1396св18) зазначено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Банком не надані докази, які безспірно доводять, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду, його розголошенню або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Крім того, матеріалами справи встановлено факт звернення позивача до банку про скасування спірної транзакції, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивачки була дійсно відсутня воля на вчинення такого перерахування, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції.
		Посилання представника відповідача на те, що спірні операції за картковим рахунком № НОМЕР_2 було здійснено за допомогою картки, яка була додана до сервісу Google Pay, та було зазначено, що всі операції через систему «Приват24» здійснені за допомогою дистанційних розпоряджень, оформлених клієнтом не заслуговують на увагу, оскільки не доведені належними доказами.
		Так, долучені відповідачем до відзиву заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, які регулюють взаємовідносини між сторонами, не передбачають обов`язку банку здійснювати платіжні операції, ініційовані клієнтом через безконтактний сервіс Google Pay.
		Так, п.п. 2.3.1.1.2,2.3.1.1.3 встановлено, що клієнт, виходячи з можливостей своїх та Банку, подає до Банку розрахункові документи у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Сторони узгодили можливість використання клієнтом наступних систем дистанційного обслуговування; система «Приват24», в т.ч. мобільна версія, системи «Lig Pay», «Sendmoney», АТМ, ТСО, SMS, та будь-які інші системи «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», телефонний банкінг», «миттєва безконтактна оплата», якщо Банком надається така технічна можливість.
		За таких обставин, Банк не мав права приймати до виконання будь-які дистанційні розпорядження про перерахування коштів, зроблені через вказаний сервіс, без ідентифікації клієнта згідно Умов та Правил надання банківських послуг (через фінансовий номер телефону клієнта, одноразові динамічні паролі, QR-код, тощо).
		Доводи представника відповідача про те, що оскільки позивачка повідомила Банк про списання спірних транзакцій вже після їх проведення, тому саме вона має нести цивільно-правову відповідальність судом відхиляються, оскільки про спірні платіжні операції позивач дізналась з повідомлення Банку про блокування карток, яке надійшло на її електронну адресу 18 червня 2022 року о 21 год. 21 хв. Раніше вказаного часу позивачка не могла дізнатись про вказані платіжні операції, оскільки не отримувала від Банку попередніх запитів (через смс, телефонний дзвінок, повідомлення в додатку Приват24) про підтвердження згоди на проведення оспорюваних операцій, а також не отримувала від відповідача після кожної проведеної операції повідомлення про фактичне списання коштів з рахунку позивачки, відразу після списання коштів позивачка повідомила про це Банк. 
		Крім того, п.2.3.1.2.11 Умов та Правил про надання банківських послуг визначено, що Банк зобов`язаний прийняти до виконання дистанційні розпорядження, оформлені та підтверджені належним чином.
		Належних та допустимих доказів виконання Банком вказаного вище пункту Умов та Правил матеріали справи не містять.
		У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 537/3312/16-ц (провадження № 61-17629св18) зазначено, що «сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15.
		За таких обставин не заслуговують на увагу й посилання сторони відповідача про те, що спірні операції відбулись з вини позивачки, оскільки не підтверджені належними та достовірними доказами.
		Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
		Відповідно до статті 141 ЦПК України, ураховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору, судовий збір у розмірі 2722,50 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
		Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу може бути вирішене шляхом ухвалення додаткового рішення в порядку, визначеному ст. 270 ЦПК України.
		На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 161,258-259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів - задовольнити.
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 272 250 грн.
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 2722,50 грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		 
		Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 
		 
		Відповідач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570).
		 
		Повний текст судового рішення складено 27 грудня 2023  року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя :                                                  О.Л. Бусик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...