Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 754/7405/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2023. Зареєстровано: 28.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2024.

Номер судового провадження: 2/754/1355/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Номер провадження 2/754/1355/23 
		Справа №754/7405/22
		РІШЕННЯ 
		Іменем України
		 
		        20 грудня 2023 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
		головуючого судді                                      Зотько Т.А.,
		за участі секретаря судового засідання        Нагорної М.В.,
		позивачки                                         ОСОБА_1 ,
		представника позивачки                         ОСОБА_2 , 
		представника 3-особи:                         Кирилова М.С. ,
		розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», 3-особа: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» про захист прав споживача, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивачка звернулася до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» про захист прав споживача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що судовим наказом від 14.01.2022 року з позивачки на користь ТОВ «Київські енергетичні послуги» було стягнуто заборгованість за спожиту електричну енергію, яка споживається за адресою: АДРЕСА_1 , у загальному розмірі 64 230,47 грн. та судові витрати, який надалі за заявою позивачки ухвалою Деснянського районного суду було скасовано. Із вказаною сумою заборгованості, яка виникла з 2019 року та вказана у заяві про видачу судового наказу позивачка не погоджується, вважає її необґрунтованою оскільки зазначені ТОВ «Київські енергетичні послуги» показники лічильника електричної енергії (на початок та на кінець кожного відповідного періоду), що обліковує спожиту ОСОБА_1 електроенергію за адресою спірної квартири не відповідає фактичним показникам лічильника електроенергії (на початок та на кінець кожного відповідного періоду), щомісячний фактичний спожитий обсяг якої не перевищує 400кВт/год. 13.01.2022 року, позивачка звернулася із письмовою заявою до ТОВ «Київські енергетичні послуги» в якій зазначила про те, що ними нарахована заборгованість за начебто спожиту нею електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає фактичним показникам лічильника обліку електричної енергії, а розрахована Товариством на власний розсуд, на підставі неіснуючих показників. Крім того, позивачка звернулася до ТОВ «Київські енергетичні послуги» із заявою про здійснення перерахунку заборгованості та про розстрочення оплати боргу за фактичну спожиту нею електричну енергію. Проте, будь-якої відповіді на її заяви ТОВ «Київські енергетичні послуги» надано не було. Намагання позивачки вирішити спір у позасудовому порядку ТОВ «Київські енергетичні послуги» було проігноровано. Таким чином, позивачка звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою.
		Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 07.09.2022 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
		Разом з цим учасникам справи було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та направлено відповідачу копії позовної заяви з додатками та встановлено для учасників строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень.
		12.11.2022 від відповідача ТОВ «Київські енергетичні послуги» на адресу суду надіслав відзив на позов з якого вбачається, що вимоги товариство не визнає у повному обсязі та просить суд відмовити у їх задоволенні.
		Згідно ухвали судді від 30.12.2022 було визначено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
		Відповідно до ухвали судді, внесеної до протоколу судового засідання від 14.03.2023 року було залучено у справі в якості третьої особи Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі».
		08.06.2023 через канцелярію суду від представника ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» надійшли додаткові пояснення по справі.
		13.06.2023 на адресу суду від представника позивачки - адвоката Сапонова О.В. надійшла заява про зменшення позовних вимог.
		Позивачка та її представник - адвокат Сапонов О.В. у судовому засіданні вимоги позовної заяви та заяви про зменшення позовних вимог підтримали у повному обсязі, просили задовольнити, надаючи пояснення посилалися на обставини, викладені в позовній заяві та наданих суду письмових поясненнях. 
		Представник 3-особи: ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» - Кирилов М.С. заперечував проти заявлених позовних вимог, просив суд відмовити у їх задоволенні.
		Представник відповідача ТОВ «Київські енергетичні послуги» у судове засідання 20.12.2023 не з`явився, про розгляд справи сповіщався належним чином. Через систему електронний суд подали клопотання про розгляд справи у відсутність їх представника. 
		Вислухавши пояснення позивачки та представників сторін у справі, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, суд дійшов до наступних висновків.
		Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України та Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року, і Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживача Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року №562.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує послуги з надання постачання електричної енергії відповідно до о/р НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.
		Судовим наказом від 14.01.2022 року з позивачки на користь ТОВ «Київські енергетичні послуги» було стягнуто заборгованість за спожиту електричну енергію, яка споживається за адресою: АДРЕСА_1 , у загальному розмірі 64 230,47 грн. та судові витрати.
		Ухвалою судді Деснянського районного суду від 15.08.2022 судовий наказ 14.01.2022 року було скасовано.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - це результат господарської діяльності. спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку встановленому законодавством.
		Водночас згідно з п. 7.5 ПРРЕЕ заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником є підставою припинення повністю або частково постачання електричної енергію споживачу.
		Станом на день подання позовної заяви ОСОБА_1 є власником спірної квартири, її користувачем (споживачем електричної енергії). Будь-яких змін щодо власника квартири за вищевказаною адресою ні від боржника ні від третіх осіб до позивача не надходило.
		Згідно з пп. 2 ПРРЕЕ споживач електроенергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
		У відповідності до п. 4.10 ПРРЕЕ побутові споживачі здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії, як правило, один раз за фактичними показами засобів комерційного обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу.
		Згідно до п. 4.12 ПРРЕЕ плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
		Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується, зокрема, протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем або в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
		Станом на день розгляду справи у відповідачки існує заборгованість за спожиту електроенергію за особистим рахунком о/р НОМЕР_1 , яка виникла з січня 2019 року.
		Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
		Згідно ст. 509 цього Кодексу, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
		Проте обов`язок сплачувати за спожиту електроенергію у споживача виникає не лише з умов договору про постачання електроенергії, але і з вимог чинного законодавства, яке регулює даний вид правовідносин.
		Так відповідно до п.п. 74, 84 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
		Згідно п. 93 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» універсальна послуга - постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України;
		Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
		Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
		Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.2004 року між АЕК «Київенерго» та ОСОБА_1 був укладений договір про користування електричної енергією за за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідно до п. 1 Договору Енергопостачальник бере на себе зобов`язання надійно постачати Споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 8кВт електроустановок Споживача, з гарантованим рівнем надійності, безпеки та якості, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим Договором.
		Згідно із абз. 6 п. 11 Договору Споживач електричної енергії зобов`язується оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов Договору.
		13.11.2017 року Загальними зборами акціонерів ПАТ «Київенерго» на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року було прийнято рішення про реорганізацію ПАТ «Київенерго» шляхом виділу з нього ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі».
		Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однією або кількох створюваних нових юридичних осіб.
		Так, згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго».
		Таким чином, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав і обов`язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів, виданих та встановлених для ПАТ «Київенерго».
		Відповідно до ст. 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, -невідкладно, але не пізніше п"ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п"яти днів. 
		Як вбачається з письмових пояснень представника відповідача, зчитані та передані дані з лічильників протягом періоду, що починається за два календарні дні до кінця розрахункового місяця та закінчується на третій календарний день наступного розрахункового періоду (календарного місяця), вважаються показами на початок першої доби календарного місяця. 
		У разі неотримання оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) від споживача фактичних показів лічильника(ів) до кінця третього календарного дня місяця, що настає за розрахунковим, та за умови, що з технічних причин покази не отримані за допомогою засобів дистанційної передачі даних, оціночні покази лічильника на початок першої доби цього календарного місяця визначаються оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) шляхом додавання до останнього отриманого ними фактичного показу лічильника величини добутку середньодобового споживання на кількість днів (діб) між датою останнього зчитування фактичних показів та першим числом цього календарного місяця (п. 8.6.5 Кодексу). Позивачем не надано жодного доказу, що станом на 22.08.2021 на лічильнику були інші, ніж надані ОСР покази, а саме 057462 кВтгод на які зроблено розрахунок спожитої електричної енергії. За період з 01.01.2019 по листопад 2021 позивачкою не було здійснено жодної оплати та не надано жодного показу лічильника на 1 число.
		ТОВ «Київські енергетичні послуги»самостійно не визначає обсяги споживання електричної енергії його споживачами, а використовує дані, що надаються ОСР (ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») у відповідності до вимог ПРРЕЕ та Кодексу.
		Після надходження фактичних даних споживання електроенергії від ОСР, ТОВ «Київські енергетичні послуги»щоразу здійснює перерахунок нарахувань за наведеною адресою.
		Враховуючи відсутність будь-яких доказів невідповідності показів, що надаються ОСР, підстави перерахунку відсутні. 
		Позивачкою на підтвердження оплати надані квитанції датовані всі після 22.08.2021, перша оплата була здійснена 29.11.2021, жодних оплат з 01.01.2019 до 29.11.2021 позивачкою не здійснювалося, як і передача показів.
		Представник 3-особи зазначив, що відповідно до п. 2.3.11 ПРРЕЕ комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та цих Правил.
		Пунктом 12.4.4 ККОЕЕ визначено, що до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції щодо ведення реєстрів ТКО, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання, а також приймання результатів вимірювання (показів лічильників) від учасників ринку та/або ПИКО, обробки, формування, профілювання, валідації, агрегації та передачі даних комерційного обліку для розрахунків на ринку виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної; енергії за рахунок коштів, передбачених у тарифі на розподіл/передачу електричної енергії.
		Отже, з 01.01.2019 ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»виконує функцію адміністратора комерційного обліку.
		Виходячи з викладеного та у зв`язку з покладенням на Товариство функції адміністратора комерційного обліку, останній проводив облік спожитої електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
		Таким чином, Товариство надає обсяги споживання електричної енергії адресою: АДРЕСА_1 .
		Окрім того, у зв`язку з наявною у позивачки заборгованістю за спожиту електроенергію перед ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», співробітники останнього неодноразово здійснювали вихід за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення відключення електроенергії.
		Проте, здійснити відключення та зняття показники лічильника виконати не було можливо оскільки до квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 стоїть перегородка, яка блокує доступ до лічильників.
		Зазначені обставини підтверджуються Нарядом-допуском № 36078 від 20.09.2021 та Нарядом-допуском № 1522 від 12.01.2022.
		З метою перевірки викладених позивачкою вимог та заперечень відповідача та 3-особи, судом було досліджено матеріали цивільної справи №754/500/22 за заявою ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу, з якої вбачається, що показання лічильника в квартирі позивачки станом на 01.01.2019 становили 018449 кВтгод. Разом з тим, станом на 01.09.2021 зазначені показанні становили 057462 кВтгод. 
		З досліджених судом матеріалів справи №754/9556/22 за позовом ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за період з 01.01.2019 до 01.10.2022 відсутнє фіксування показників лічильника по квартирі позивачки, нарахування здійснювали виходячи з розрахунку середньомісячного споживання за попередні періоди.
		З наданих суду позивачкою копій квитанцій про здійснення оплати спожитої електричної енергії, вбачається, що собисто позивачкою в квитанції на 01.11.2021 зафіксовано показання лічильника обліку елкектричної енергії по квартирі позивачки на рівні 057468кВтгод.
		Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Згідно з вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
		       Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
		       Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
		Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
		Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
		Позивачем до першого судового засідання у справі, яка розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, не подавались суду клопотання (усні, письмові) про заміну неналежного відповідач на належного, а норми ЦПК України не дають право суду самостійно здійснювати такі дії без наявності відповідного клопотання позивача.
		Відповідно, право визначення особи відповідача покладено на позивача, й суд не вправі втручатися у визначення позивачем особи відповідача.
		Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
		       Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.
		       Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		       Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
		       Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.
		Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
		Таким чином, враховуючи вище викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачкою фактично оспорюються зафіксовані ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» тапередані відповідачу ТОВ «Київські енергетичні послуги» показання лічильника спожитої електричної енергії по квартирі позивачки за спірний період з 01.01.2019 до 01.11.2021.
		Разом з тим, ТОВ «Київські енергетичні послуги» самостійно не визначає обсяги споживання електричної енергії його споживачами, а використовує дані, що надаються ОСР (ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») у відповідності до вимог ПРРЕЕ та Кодексу. Після надходження фактичних даних споживання електроенергії від ОСР, ТОВ «Київські енергетичні послуги»щоразу здійснює перерахунок нарахувань за наведеною адресою.
		За таких обставин, враховуючи відсутність будь-яких доказів невідповідності показів, що надаються ОСР, суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» у повному обсязі з тих підстав, що ТОВ «Київські енергетичні послуги» не є належним відповідачем за вимогами позивачки та в ході розгляду справи судом не було доведено порушення ними прав позивачки, які на її думку підлягають захисту в судовому порядку.
		Керуючись  ст.ст. 7, 12, 76-79, 81, 89, 141, 263-264, 273, 354 ЦПК України, ст.ст.205, 207, 639 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів» суд
		В И Р І Ш И В:
		Позов  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», 3-особа: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» про захист прав споживача - залишити без задоволення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		       У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		       Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		       Повний текст рішення суду виготовлено 27.12.2023.
		 
		 
		 
		       
		        Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...