Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/7244/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2023. Зареєстровано: 28.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/953/560/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000002949

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                    
		Справа № 953/7244/22
		Провадження № 1-кп/953/560/23 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И
		 
		20 грудня 2023 року                                        м. Харків
		 
		Київський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю прокурора  ОСОБА_2 
		обвинуваченого  ОСОБА_3 
		захисника  адвоката ОСОБА_4 
		секретар судового засідання  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2202222000002949 від 21.09.2022 відносно:
		ОСОБА_3 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Шевченкове Куп`янського району Харківської області, громадянина України, із неповною вищою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого та до затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, 
		за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України,
		у с т а н о в и в:
		1. Формулювання обвинувачення.
		1.1.22.02.2022 Президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.
		24.02.2022 о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати широкомасштабне вторгнення в Україну.
		У подальшому Збройними Силами РФ та іншими військовими формуваннями і підрозділами РФ, здійснено вторгнення на територію суверенної держави України.
		24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено.
		Після незаконного вторгнення на територію України та окупації частини території України, представниками збройних сил та інших державних органів Російської Федерації створено незаконні органи влади та окупаційні адміністрації, зокрема «Шевченковское территориальное управление Временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» на території Куп`янського району Харківської області.
		Так, після незаконного вторгнення на територію України збройних сил Російської Федерації, тобто після 24.02.2022, у громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник кримінальний протиправний умисел, направлений на добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно - господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави - агресора.
		Так, громадянин України ОСОБА_3 на добровільній основі, 27.06.2022 погодився зайняти посаду «исполняющего обязанности начальника отдела административно-хозяйственного обеспечения», у незаконному органі влади, у тому числі в окупаційній адміністрації держави - агресора, а саме: «Шевченковского территориального управления Временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области», розташованого за адресою: Харківська область, Куп`янський район, смт Шевченкове, вул. Лермонтова, буд. 2.
		У подальшому ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, з 27.06.2022 до деокупації території смт Шевченкове Харківської області, але не пізніше 21.09.2022 здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарчі функції, займаючи посаду «исполняющего обязанности начальника отдела административно- хозяйственного обеспечения», за що отримував заробітну платню у розмірі 30 000 рублів.
		Так, ОСОБА_3 під час перебування на посаді «исполняющего обязанности начальника отдела административно-хозяйственного обеспечения», організував встановлення на території району селища Шевченкове біл-бордів для розміщення проросійської агітації, до установки яких залучав техніку, яка перебувала на балансі Шевченківської селищної ради Харківської області, організовував поїздки службовим автотранспортом для доставляння кореспонденції до м. Куп`янська Куп`янського району Харківської області.
		1.2.Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто добровільному зайнятті громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, створених на тимчасово окупованій території. 
		2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
		2.1. Позиції сторони обвинувачення та захисту.
		2.1.1. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, визнав частково, пояснивши про те, що він дійсно перебував під час окупації смт Шевченково у місцевій адміністрації. Втім, виконував лише завдання свого батька, який був головою окупаційної адміністрації держави-агресора, і не займав будь-яких посад, пов`язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. У зв`язку з викладеним, просив його виправдати.
		2.1.2. Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив врахувати, що надані стороною обвинувачення докази, не доводять провину обвинуваченого ОСОБА_3 , і також просив його виправдати.
		2.1.3.Прокурор ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначив, що під час судового розгляду достеменно встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинене обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування та надання публічних послуг, на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією всього майна обвинуваченого в дохід держави Україна.
		2.2. Докази, надані стороною обвинувачення.
		2.2.1. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № № 2202222000002949 від 21.09.2022 за передбаченого ч.5ст.111-1КК України /т. 1 а.с. 150/;
		2.2.2.Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення /т. 1 а.с. 151/;
		2.2.3. Інформація оперативного підрозділу УСБУ в Харківській області від 21.09.2022 /т. 1 а.с. 152155/; 
		2.2.4. Протокол огляду речей і документів від 21.11.2022 з додатками у вигляді фото таблиці на 14 арк., копій документів на 26 арк. та диску DVD-R, копія наказу № 185/лс від 27.06.2022 виданий в.о. голови тимчасової громадянської адміністрації Куп`янського району Харківської області про призначення ОСОБА_3 виконуючим обов`язки начальника відділу адміністративно-господарського забезпечення Шевченківського територіального управління тимчасової громадянської адміністрації Куп`янського району Харківської області; копія наказу № 186/лс від 27.06.2022 виданий в.о. голови тимчасової громадянської адміністрації Куп`янського району Харківської області про призначення ОСОБА_6 виконуючим обов`язки помічника начальника управління тимчасової громадянської адміністрації Куп`янського району Харківської області /т. 1 а.с. 199216, т. 2 а.с. 127/;
		2.2.5. Протокол огляду предметів від 23.11.2022 з додатками у вигляді фото таблиці копії наказів про призначення на посади ОСОБА_3 , та табелю обліку відпрацьованого часу з оплатою в 30.000 рублів/т. 2 а.с. 3541/;
		2.2.6. Показисвідків, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,які допитаніу судовомузасіданні підтвердили, що саме ОСОБА_3 , як начальник відділу окупаційної адміністрації, організовував встановлення біл-бордів з підтримкою держави-агресора, а також організовував поїздки з робочими візитами до рф.
		2.2.7. Покази свідка ОСОБА_9 ,який допитаний у судовому засіданні підтвердив, що саме ОСОБА_3 був начальником відділу «административно-хозяйственного обеспечения»окупаційної адміністрації та розвозив 10.000 рублів - кошти які видавала окупаційна влада населенню тимчасово окупованого селища.
		2.2.8. Покази свідка ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , які допитані у судовому засіданні підтвердили, що саме ОСОБА_3 був начальником відділу «административно-хозяйственного обеспечения»окупаційної адміністрації, а його батько ОСОБА_12 обіймав посаду голови окупаційної адміністрації. 
		2.3. Докази надані стороною захисту.
		2.3.1.Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що дійсно під час окупації смт Шевченкове був в адміністрації та допомагав з гуманітарною допомогою пенсіонерам селища. Будь-яких посад в адміністрації він не займав, їздив у справах батька, який був для нього авторитетом, а також просив хлопців, хто вільний, допомогти повісити біл-борди.
		2.4. Документи, надані сторонами кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого 
		2.4.1. Копія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 /т. 1 а.с. 161162/;
		2.4.2. Запит до КНП ХОР «Обласний психоневрологічний диспансер» від 30.09.2022 та інформація щодо не перебування на обліку у лікаря - психіатра ОСОБА_3 /т. 1 а.с. 190/;
		2.4.3. Запит до КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» від 30.09.2022 та відповідь на нього щодо не перебування на обліку у лікаря - нарколога ОСОБА_3 /т. 1 а.с. 189/;
		2.4.4. Вимога щодо відсутності судимості у ОСОБА_3 /т. 1 а.с. 192/;
		2.4.5. Копії медичних документів про надання ОСОБА_3 статусу особи з інвалідністю ІІІ групи /т. 2 а.с. 3034/.
		2.5. Оцінка наданих сторонами кримінального провадження доказів.
		2.5.1. Згідноз ч.1ст.94КПК Українисуд засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		2.5.2. Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення та захисту докази, суд дійшов висновку про те, що надані докази є належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість чи неможливість використання інших доказів.
		При цьому, суд також урахував, що сторона захисту не посилалась на недопустимість доказів, які надані стороною обвинувачення, а отже, в силу положень ст. 26 КПК України, суд також не вбачає підстав визнавати докази недопустимими, оскільки вони зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		2.5.3. Крім того, суд також уважає, що надані державним обвинуваченням докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Інші документи, які надані стороною обвинувачення та стороною захисту є процесуальними рішеннями, відомостями, що характеризують особистість обвинуваченого чи інші рішення, які вирішують певні процедурі питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують. 
		2.5.4. При цьому, суд також урахував, що сторона захисту не посилалась на порушення порядку проведення досудового розслідування, як і прийняття певних процесуальних рішень, а отже, у силу положень статей 22, 26 КПК України, суд також не вбачає підстав надавати оцінку цих документам.
		Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом також встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
		2.5.5. При доведеності винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом, суд відповідно до ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.06.2018у справі № 712/13361/15 (провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387). Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17, ЄДРСР № 75286445). Зокрема, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК.
		2.5.6. Отже, надані стороною обвинувачення докази, які зібрані під час досудового розслідування та вказані в розділі 2.2. (письмові докази, покази свідків), як і надані покази у судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3 доводять беззаперечно (поза розумним сумнівом), що останній вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 111-1 КК України, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, створених на тимчасово окупованій території.
		3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		3.1. Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		3.3. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до п. 11) ч. 1 ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочинуз використаннямумов воєнногостану. 
		4. Мотиви призначення покарання.
		4.1. Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. 
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		4.2. З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, відсутності обставин, що пом`якшують покарання, та наявності обставини, передбаченої п. 11) ч. 1 ст. 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визначився, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначитипокарання за ч.5ст.111-1КК Україниу виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування та надання публічних послуг, на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією майна.
		4.3. Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України, мети покарання. 
		Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися, як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
		Дане ж покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005, «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007).
		5. Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
		5.1. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		6. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		6.1. Речові докази.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		6.2. Процесуальні витрати. 
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		6.3. Заходи забезпечення кримінального провадження.
		6.3.1. Арешт майна.
		Питання про скасування арешту майна, накладеного у межах кримінального провадження ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.09.2022, суд вирішує відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.
		6.3.2. Запобіжний захід.
		На час розгляду судового провадження ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 31.10.2023 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 29.12.2023 (включно).
		Ураховуючи те, що під час судового розгляду кримінального провадження клопотань про зміну запобіжного заходу від сторін кримінального провадження на розгляд суду не надходило, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід до набрання вироком законної сили підлягає залишенню без змін. 
		Керуючись ст.ст. 7, 100, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд -
		у х в а л и в:
		ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування та надання публічних послуг, на строк 15 (п`ятнадцять) років з конфіскацією майна.
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_3  рахувати з дня набрання вироком законної сили.
		Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КПК України строк попереднього ув`язнення  ОСОБА_3  з 21.09.2022 (моменту фактичного затримання) і до набрання цим вироком законної сили, виходячи з того, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_3  у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.
		Речовий доказ: мобільний телефон «Nokia» темно-сірого кольору у силіконовому чохлі (не вмикається), - після набрання вироком законної сили конфіскувати на користь держави.
		Речові докази: копію наказу № 185/лс від 27.06.2022, виданого в.о. голови тимчасової громадянської адміністрації Куп`янського району Харківської області, про призначення ОСОБА_3 виконуючим обов`язки начальника відділу адміністративно-господарського забезпечення Шевченківського територіального управління тимчасової громадянської адміністрації Куп`янського району Харківської області; копію наказу № 186/лс від 27.06.2022, виданого в.о. голови тимчасової громадянської адміністрації Куп`янського району Харківської області, про призначення ОСОБА_6 виконуючим обов`язки помічника начальника управління тимчасової громадянської адміністрації Куп`янського району Харківської області, - після набрання вироком законної сили зберігати у матеріалах кримінального провадження за № 2202222000002949 від 21.09.2022.
		Скасувати арешт,накладений ухвалоюслідчого суддіКиївського районногосуду м.Харкова від22.09.2022на майнообвинуваченого ОСОБА_3 ,а саме:мобільний телефон «Nokia» темно-сірого кольору у силіконовому чохлі (не вмикається); копію наказу № 185/лс від 27.06.2022, виданого в.о. голови тимчасової громадянської адміністрації Куп`янського району Харківської області, про призначення ОСОБА_3 виконуючим обов`язки начальника відділу адміністративно-господарського забезпечення Шевченківського територіального управління тимчасової громадянської адміністрації Куп`янського району Харківської області; копію наказу № 186/лс від 27.06.2022, виданого в.о. голови тимчасової громадянської адміністрації Куп`янського району Харківської області, про призначення ОСОБА_6 виконуючим обов`язки помічника начальника управління тимчасової громадянської адміністрації Куп`янського району Харківської області.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд міста Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
		 
		 
		 
		Суддя -                                          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...