Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 213/4737/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2023. Зареєстровано: 29.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2024.
Дата набрання законної сили: 12.03.2024
Результат оскарження 12.03.2024 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/213/1861/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
		                          Справа № 213/4737/23
		Номер провадження  2/213/1861/23 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		28 грудня 2023 року                                 м. Кривий Ріг 
		 
		Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Попова В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 213/4737/23 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Щербачов Андрій Петрович, до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про стягнення безпідставно списаних коштів з карткового рахунку, -
		В С Т А Н О В И В:
		Короткий зміст позовних вимог.
		Позивач звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 27 вересня 2023 року в період часу з 19:19 по 19:26 годин невстановленою особою, трьома транзакціями здійснено крадіжку грошових коштів з його карткового рахунку, відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 у сумі 30 639,00 грн.
		За його заявою наступного дня органом поліції були внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, номер кримінального провадження 12023041740000488.
		Позивач звернувся також до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із заявою про несанкціонований доступ до його карткових рахунків і зняття з них готівки, просив повернути йому грошові кошти, провести розслідування, знайти винних осіб, пояснити чому саме та хто зняв його грошові кошти, пояснити чому СМС-банкінг не працював. Листом від 13.10.2023 року відповідач повідомив позивача про те, що у нього немає можливості виконати вимоги позивача з незалежних від нього причин. Аналіз ситуації, що склалася, показав, що позивачем були порушені умови і правила надання банківських послуг.
		Оскільки позивач не вчиняв розпорядження щодо списання/перерахунку коштів, та будь-яких інших дій, а відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону України «Про платіжні послуги» та умов укладених між ними договорів, несе надавач платіжних послуг, просить стягнути суму 30 639,00 грн. з відповідача, моральну шкоду у розмірі 10000 грн., оскільки неправомірні дії відповідача призвели до його душевних страждань, стану постійного стресу, порушення звичних комфортних умов його проживання та членів його сім`ї, а також понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
		 
		Короткий зміст відзиву на позов.
		Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає позовну заяву необґрунтованою, позовні вимоги незаконними, і просить в їх задоволенні відмовити з огляд на таке. 
		АТ КБ «ПриватБанк» здійснено службову перевірку щодо проведених операцій та Службою Безпеки Банку порушень зі сторони банку не виявлено, не встановлено несанкційних входів в П24 клієнта ОСОБА_1 . Відповідач вважає, що шахрайські дії третьої особи по відношенню до клієнта банку ОСОБА_1 , в результаті яких з його кредитної карти були списані кошти на сайті інтернет-магазину WISH.COM, сталися як наслідок, в результаті компрометації даних його кредитної картки на зовнішньому сайті іншої установи, конфіденційну інформацію за якою, вірогідно, шахраї могли отримати в результаті злому одного з акаунтів клієнта в браузері Chrome або злому одного з месенджерів соціальних мереж, в чому вина банку відсутня. Оскільки операції по переказу коштів були проведені 27.09.2023, а Позивачем здійснено дзвінок в Банк та повідомлено про спірні транзакції тільки 27.10.2023 року, отже вже після проведення вищезазначених транзакцій, то і ризик збитків по зазначеним операціям несе сам клієнт, тобто позивач. Відповідач вважає, що можливість третім особам отримати конфіденційну інформацію по картковому рахунку надано власною недбалістю та бездіяльністю Позивача по захисту власних персональних даних. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження. Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. 
		Зазначив, що наявність кримінальної справи та визнання Позивача потерпілою особою захищають його порушені права. Позивач зможе стягнути всі збитки в порядку цивільного позову з шахраїв, а тому вважає, що оскільки Банк є неналежним Відповідачем по справі, то наявна самостійна підстава для відмови у задоволенні позову.
		Також відповідач вважає, що позивачем не обгрунтовано заявлені позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, оскільки не надано доказів вини Відповідача, стану здоров`я Позивача до подій, що відбулися, на підставі якого можна було би стверджувати, що здоров`я позивача погіршилося в порівнянні із попереднім його станом, і саме після зазначених у позовній заяві подій та як їх наслідок. 
		Щодо витрат на правничу допомогу, то Відповідач вважає, що заявлена Позивачем сума значно завищена, перелік наданих адвокатом послуг не обгрунтовано, сума витрат за подання позовної заяви по справі невеликої складності не відповідає критерію реальності, а також не надано доказів їх понесення.
		 
		Процесуальні дії у справі.
		27.10.2023 позовна заява надійшла до суду.
		01.11.2023 позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
		10.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
		Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.
		Заяви, клопотання.
		08.11.2023 відповідач звернувся із заявою про розгляд справи у судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.
		Інших заяв, клопотань від сторін не надходило. 
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом.
		Згідно з випискою по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , 27 вересня 2023 року в період часу з 19:19 по 19:26 годин було проведено три транзакції - предавторизація: WISH.COM на загальну суму 30 636,69 грн.
		29 вересня 2023 року за заявою позивача Відділенням поліції № 7 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровської області до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, номер кримінального провадження 12023041740000488.
		Постановою слідчого від 18.10.2023 року ОСОБА_1 залучено до кримінального провадження № 12023041740000488 як потерпілого. 
		Листом від 13.10.2023 року відповідач надав позивачу відповідь на його звернення щодо підстав списання коштів з платіжної картки, згідно з якою списання коштів стороннім інтернет ресурсом проводиться після введення номеру карти, CVV-коду, терміну дії. Відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, несе клієнт. Вказано, що банком була ініційована претензійна робота, регламент проведення якої - 120 днів. Відмовлено у задоволенні запиту щодо призупинення нарахування відсотків за кредитом. Рекомендовано позивачу звернуться до правоохоронних органів, і повідомлено про співпрацю з правоохоронними органів у разі розгляду ними справи щодо шахрайських дій третіх осіб. Рекомендовано змінити платіжну картку, фінансовий телефон та пароль входу в Приват24. 
		Згідно з наданими позивачем копіями медичних документів, він 11.09.2023 звертався до лікаря-ендокринолога, і 19.09.2023 - до лікаря - консультанта, яким надано консультативний висновок.
		Відповідно до виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 , наданої суду Відповідачем, 27 вересня 2023 року о 19:19:51, о 19.23.33 та о 19.26.48 були проведені три транзакції на покупку товару на сайті інтернет - магазину WISH.COM на загальну суму 30 636,69 грн. (13,108.61 USD, 8,764.04 USD та -8,764.04 USD відповідно). 
		Проведення вказаних транзакцій підтверджено також інформацією з програмного комплексу ПриватБанка, інформацією з програмного комплексу ПриватБанка щодо логів входу у Приват24, інформацією щодо верифікації в сервісах Google.
		Як зазначено у висновку службової перевірки від 30.11.2023 року, проведеної Управлінням служби безпеки Банку, під час перевірки було зафіксовано проведення верифікації вказаної картки при здійсненні покупок, у тому числі після автоматичного встановлення платіжних даних у Chrome, на одному з сервісів Google. У зв`язку з чим проводилась верифікація картки на зовнішньому сайті, інформації від клієнта не отримано. Також було встановлено, що номер фінансового телефону НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 не змінювався, змін пароля та логіну в акаунті Приват24 клієнта, за інформацією з ПК банку не зафіксовано, несанкційних входів в П24 клієнта ОСОБА_1 не встановлено. Згідно з Висновком, шахрайські дії третьої особи по відношенню до клієнта банку ОСОБА_1 сталися як наслідок, в результаті компрометації даних його кредитної картки НОМЕР_4 на зовнішньому сайті іншої установи, конфендиційну інформацію за якою вірогідно шахраї могли отримати в результаті злому одного з акунтів клієнта в браузері Chrome або злому одного з месенджерів соціальних мереж, вина банку відсутня.
		 
		Зміст спірних правовідносин.
		Встановленим обставинам відповідають правовідносини із надання банківських послуг, зобов`язань з користування електронними платіжними засобами, і відповідальністю за здійснення банківських операцій з переказу коштів шляхом використання електронних платіжних засобів.
		Норми права, які застосовує суд.
		Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Тобто, право приватної власності Позивача є непорушним.
		За змістом статей  316-320, 321, 328 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.
		За приписами ч.1 ст.1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банкзобов`язуєтьсяприймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачувідповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. 
		Згідно з частиною третьою цієї статті, Банк не має права визначатита контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші,не передбачені договором або  законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
		Відповідно до ч.3 ст.1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
		Нормою частини першої статті 1071 ЦК України передбачено, що банк може списувати кошти з рахунка на підставі розпорядження клієнта.
		Положенням ст.1073 ЦК України встановлено, що у випадку несвоєчасного зарахування коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта, сплатити відсотки та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідальність надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій передбачена  статтею 86 Закону України «Про платіжні послуги».
		Так, згідно з частиною першою цієї статті, надавач платіжнихпослуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконанняплатіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо недоведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином..
		Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків (частина 2 статті).
		Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.
		Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов`язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати.
		Згідно з частиною восьмою цієї статті, надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача, помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.
		Частиною 12 цієї статті передбачено, що надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).
		Частиною 12 ст.38 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що електронний платіжний засіб, що використовується в платіжній системі, має відповідати вимогам щодо захисту інформації, передбаченим правилами платіжної системи, з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Відповідно до частини 20 цієї статті, користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Згідно зі статтею 67 цього Закону, надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.
		Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації.
		У разі виявлення порушень законодавства щодо захисту інформації, що містять ознаки вчинення злочину, надавачі платіжних послуг зобов`язані повідомити про це відповідні правоохоронні органи.
		Працівники надавачів платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги законодавства щодо захисту інформації під час виконання платіжних операцій, зберігати таємницю надавача платіжних послуг (або іншу інформацію з обмеженим доступом) та підтримувати конфіденційність інформації, що використовується в системі захисту такої інформації, несуть відповідальність за неналежне використання та зберігання засобів захисту інформації, що використовуються під час виконання платіжних операцій, а також за розголошення персональних даних користувачів та інформації, що може бути віднесена до банківської таємниці чи таємниці надавача платіжних послуг, відповідно до законодавства.
		Згідно з ч. 5 ст.87 Закону України «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.
		Аналогічна норма міститься в п.140 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженої Постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 164, згідно з якою до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача.
		За приписами ч.3 ст.1092 ЦК України якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
		Відповідно до частин першої та другої статті ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Відповідно до частини другої цієї статті, положення глави 83 ЦК України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. 
		Згідно зі ст.1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
		Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі - Умови), розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/terms/ у мережі Інтернет.
		Згідно пунктів 2.1.4.7.1, п.2.1.4.7.2. Умов, Клієнт має право здійснювати операції за допомогою Безконтактного платіжного інтерфейсу (платіжні операції, в тому числі зняття готівки, отримання інформації про наявність грошових коштів на його рахунках без присутності Картки в банкоматі тощо). Процедура ідентифікації Клієнта, який бажає скористатися Безконтактним платіжним інтерфейсом, здійснюється за допомогою засобів ідентифікації, що передбачені між Банком та Клієнтом (Фінансовий номер телефону Клієнта, ПІН (у випадку, якщо встановлений на рахунку Клієнта), одноразові (динамічні) паролі, QR-код, в тому числі сформований за допомогою системи інтернет-банкінгу, СVV/СVС-кодів, тощо).
		Пунктами 2.1.4.5.1., 2.1.4.5.2. Умов передбачено, Клієнт зобов`язаний не передавати Картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати Картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим Договором, або що суперечать чинному законодавству. Клієнт зобов`язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення Картки, доступу третіх осіб до Картки, в тому числі до інформації, нанесеної на неї.
		Відповідно до п.2.З.1.2.1., Система «Приват 24», в т.ч. мобільна версія, призначена для управління реальними банківськими рахунками через мережу Інтернет.
		Згідно зі ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України. Згідно з частиною першою цієї статті, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		 
		Висновок суду.
		Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, суд дійшов наступного висновку.
		Щодо позовної вимоги про стягнення безпідставно списаних коштів з карткового рахунку, суд зазначає таке.
		Нормами Цивільного Кодексу України передбачено прямий обов`язок банку в разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта.
		Згідно із Законом України «Про платіжні послуги», надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача.
		Суд погоджується з Позивачем, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів, і що тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк в свою чергу зобов`язаний ідентифікувати його особу. 
		Разом з тим, Банком доведено, що 27 вересня 2023 року по кредитній картці позивача №  НОМЕР_1  ним не здійснювалися платіжні операції по списанню коштів з рахунку позивача, а були проведені три транзакції на покупку товару через термінал00000001 (банк-еквайєрWELLS FARGO BANK, США) на сайті інтернет-магазину WISH.COM, з вводом номеру картки, введенням cvv-коду, що безумовно свідчить про користування карткою позивача третіми особами. 
		Тобто, судом не встановлено факт виконання Відповідачем, як надавачем платіжних послуг, помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача, як стверджує позивач, і не встановлено факт виявлення Банком незаконного списання коштів з рахунку Позивача, оскільки сплата коштів при покупки товару на сайті інтернет-магазину неможлива без введення покупцем номеру картки, cvv-коду, даних про строк дії картки, тощо.
		Водночас, суд вважає, що доводи Відповідача про те, що власна недбалість та бездіяльність Позивача по захисту власних персональних даних надало змогу третім особам отримати конфіденційну інформацію по картковому рахунку і призвела до здійснення несанкціонованого зняття коштів, є припущеннями останнього, оскільки Відповідач у відзиві не зазначив, у який спосіб це відбулось, і належних доказів на підтвердження таких доводів не надав, тому його твердження в цій частині не заслуговують на увагу.
		Згідно з наданими Відповідачем доказами, Позивачем було повідомлено Банк про спірні транзакції тільки 27 жовтня 2023 року, а тому, з огляду на положення вищевказаних норм Закону «Про платіжні послуги», суд вважає, що до цього моменту ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них несе користувач.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний суд в Постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 524/3979/16-ц, зазначивши, що банк не несе відповідальність за збитки від операцій, здійснених до його повідомлення про зняття грошових коштів з його карткового рахунку.
		Оскільки факт виявлення Банком під час службової перевірки незаконного списання коштів з рахунку Позивача судом не встановлено, Позивачем не підтверджено ані факт порушення Відповідачем вимоги до захисту інформації під час виконання платіжних операцій, ані факт безпідставного набуття Відповідачем грошових коштів, які знаходилися на його картковому рахунку, суд не знаходить підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з Банку безпідставно списаних з рахунку коштів.
		Та обставина, що Позивач не вчиняв розпорядження щодо списання/перерахунку коштів, та вчиняв будь-які інші дії, що могли б призвести до списання грошових коштів з його рахунків, має бути доведена в ході розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за заявою Позивача.
		При цьому суд враховує, що в ході опрацювання звернення ОСОБА_1 співробітниками операційного центру банку були сформовані та відправлені заявки на повернення коштів клієнта: 1- ID2698016 на суму 13108.61 UAH; 2- ID2698017 на суму 8764.04 UAH;3-ID2698018 на суму 8764.04 UAH, які на цей час знаходяться в роботі, і можуть бути використані у кримінальному провадженні.
		Суд критично ставиться до посилань позивача, який з огляду на положення частини другої статті 614 ЦК України вважає, що саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, оскільки вказаною нормою передбачена відповідальність за порушення зобов`язання, однак обґрунтованих доказів того, що Відповідачем було порушено зобов`язання, Позивачем суду не надано. 
		Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
		Згідно з цивільним законодавством, обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише за наявності вини особи в її заподіянні та причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою. 
		Моральна шкода полягає серед іншого у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. 
		Але позивачем крім посилань на перебування у стані постійного стресу, порушення звичних комфортних умов його проживання та членів його сім`ї, не надано жодного доказу на підтвердження заподіяння йому Відповідачем моральної шкоди. Медичні документи про стан здоров`я Позивача датовані 11.09.2023 року та 19.09.2023 року, тобто до події, пов`язаної зі списанням коштів з його рахунку позивача, у зв`язку з чим не надають суду можливість впевнитися, що стан здоров`я позивача погіршився саме через події, які відбулися 27 вересня 20203 року.
		Отже, у зв`язку з недоведенням Позивачем належними доказами заподіяння йому моральної шкоди, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимоги про її стягнення. 
		Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		За таких обставин, оскільки Позивачем вина Банку не доведена, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 
		 
		Щодо розподілу судових витрат.
		Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу. 
		Відповідно до до ст.141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача. 
		Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав.
		Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовляється, судовий збір слід віднести на рахунок держави.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23, 76-81, 89, 95, 258-259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -
		УХВАЛИВ:
		В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» про стягнення безпідставно списаних коштів з карткового рахунку відмовити.
		Судовий збір компенсувати за рахунок держави, інші судові витрати покласти на позивача. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.  
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
		Представник позивача - адвокат Щербачов Андрій Петрович, адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво № 2810 від 21.05.204.
		Відповідач - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУК 14360570, юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д. 
		 
		Повне судове рішення складено 28 грудня 2023 року.
		Головуючий суддя                                                         В.В. Попов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...