Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 456/5701/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2023. Зареєстровано: 29.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2024.
Дата набрання законної сили: 30.01.2024
Номер судового провадження: 1-кп/456/497/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023141130000753

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 456/5701/23
		Провадження № 1-кп/456/497/2023
		 
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		   28 грудня 2023 року місто Стрий Львівської області
		 
		Стрийський міськрайоннийсуд Львівськоїобласті у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		   з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		   найменування кримінального провадження: 
		кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023141130000753 від 02.09.2023 року; 
		відомості про особу обвинуваченого, що мають значення для справи: 
		обвинувачений  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець с.Рудники Стрийськогорайону Львівськоїобласті,зареєстрований по АДРЕСА_1 ,фактично проживаєу АДРЕСА_2 ,українець,громадянин України,з вищоюосвітою,одружений,на утриманнінеповнолітніх та/чинепрацездатних осібне має,депутатом неявляється,працює уТоваристві зобмеженою відповідальністю«Леоні ВаєрінгСистемс УАГмбХ» напосаді контролераякості продукціїта технологічногопроцесу,встановленими законодавствомУкраїни пільгамине користується,раніше до кримінальної відповідальності не притягався;
		Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні котрого обвинувачується особа:ст.336 КК України;
		сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: 
		з боку сторони обвинувачення  прокурорка Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_4 ; з боку сторони захисту  обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник  адвокат ОСОБА_5 ;
		розглянувши обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду, що знаходиться по вул. Т. Шевченка, 89, за участі вищевказаних сторін кримінального провадження, - 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		   Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. 
		Відповідно до статей 17 та 65 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського Народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Разом з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 року за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, котрий надалі продовжено, востаннє 18.08.2023 року, строком на 90 діб. Також, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» передбачено, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на території України оголошено загальну мобілізацію, котра проводиться протягом 90 діб, та котру востаннє продовжено Указом Президента України від 26.07.2023 року № 452/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», з 18.08.2023 року на 90 діб. Згідно статей 1, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період  період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, а також під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
		Так, 29.06.2023 року обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією, за висновком котрої визнаний здоровим та придатним до проходження військової служби у воєнний час, після чого отримав повістку про виклик на 30.06.2023 року о 11:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою відправлення його у військову частину, про що стверджує його підпис, а також його було попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від призову під час мобілізації та ознайомлено з положеннями ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», котра надає право на відстрочку, про що також стверджує його підпис. У подальшому обвинувачений ОСОБА_3 , будучи придатним для проходження військової служби, не маючи правових підстав на відстрочку від призову відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, без поважних причин, будучи належним чином повідомленим, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом 30.06.2023 року о 11:00 год., з метою відправлення його у військову частину для проходження ним військової служби, про поважність причин своєї неявки не повідомляв, й тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , після роз`яснення йому змісту ч. 3 ст. 349 КПК України та переконання суду у відсутності сумнівів щодо добровільності його позиції, вину визнав повністю та підтвердив наведені в обвинувальному акті обставини. Надав показання, згідно з котрими дійсно, будучи заздалегідь повідомленим, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом 30.06.2023 року о 11:00 год., з метою відправлення його у військову частину для проходження ним військової служби, так як злякався, що його розподілять близько до зони ведення бойових дій, а він ніколи не тримав у руках зброї й за своїми особистими переконаннями не зможе цього зробити, психологічно до цього не готовий. Вони з дружиною вже тривалий час проходять необхідне та вартісне лікування задля зачаття та народження здорової дитини, й він не хотів переривати лікування, так як це не принесе бажаних результатів. Просив його суворо не карати, зокрема не позбавляти його волі, а призначити інше альтернативне покарання, у тому числі й для того, щоб він міг надалі працювати та бути корисним державі в інший спосіб.
		 
		Визначений обсяг доказів, котрі підлягають дослідженню, та встановлений порядок їх дослідження. 
		Після роз`яснення обвинуваченому ОСОБА_3 суті обвинувачення, який винним себе у скоєнні пред`явленого йому обвинувачення за ст. 336 КК України визнав, суд визначив обсяг доказів, котрі будуть досліджуватися, та встановив порядок їх обмеженого дослідження, визначений ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки присутні у залі судових засідань сторони кримінального провадження проти цього не заперечували, а обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, ніким не оспорюються. 
		 
		Стаття (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні котрого визнається обвинувачений. 
		Суд вважає, що у діях обвинуваченого ОСОБА_3 , наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, і суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
		 
		Обставини, які обтяжують покарання.
		       Обтяжуючих вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених ст. 67 КК України, при обранні йому міри покарання суд не вбачає.
		       
		Обставини, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
		Пом`якшуючою вину обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, передбаченою ст. 66 КК України, при обранні йому міри покарання суд вбачає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а обставиною, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, при обранні йому міри покарання суд вважає притягнення його до кримінальної відповідальності вперше та відсутність щодо нього інших триваючих кримінальних проваджень як на стадії досудового розслідування, так і в суді.
		       
		       Мотиви призначення покарання.
		   При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, котре, згідно ст. 12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, та сукупність усіх обставин, що його характеризують, зокрема форму вини, спосіб та мотиви вчинення кримінального правопорушення, а також особу зазначеного обвинуваченого. Так, обвинувачений ОСОБА_3 за час здійснення даного судового провадження усвідомив негативне значення своїх дій, й у суду не має сумніву в істинності та добросовісності такої його позиції, обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою провину, у свою чергу шкода від вчиненого ним кримінального правопорушення нікому не була заподіяна. Суд враховує й те, що обвинувачений ОСОБА_3 вперше притягається до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризуються позитивно, скарг на нього не надходило, він на диспансерних обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра КНП Стрийської міської ради «Територіальне медичне об`єднання «Стрийська міська об`єднана лікарня» не перебуває, офіційно працевлаштований та за місцем праці також характеризується позитивно. 
		З урахуванням наведених обставин суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , вважає за доцільне призначити його у межах, установлених санкцією ст. 336 КК України, у вигляді позбавлення волі на строк три роки, погодившись таким чином з позицією сторони обвинувачення у цьому кримінальному провадженні щодо запропонованої міри покарання. Одночасно суд вважає за можливе та доцільне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 положення ст. 75 КК України, тобто звільнити його від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням та покласти на нього обов`язки, визначені у ст. 76 КК України як обов`язкові. Підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд не вбачає. 
		З оглядуна вказане,враховуючи ступіньтяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення,сукупність встановленихданих пройого особу,міру покаранняу виглядіпозбавлення воліна строктри роки із звільненням його від такого покарання з випробувальним терміном суд вважає такою, що відповідає призначеному покаранню, є необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. 
		Такі висновки щодо міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 зроблені судом у тому числі з урахуванням роз`яснень, наданих Верховним Судом колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду 13.08.2020 року у справі за єдиним унікальним номером 716/1224/19 та номером провадження 51-1962км20, згідно з котрими загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності  призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду. Покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, а особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинення дій, їх небезпечності та даним про особу винного. 
		У рішеннях від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Росії» (Frizen v. Russia), скарга № 58254/00, та від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Росії» (Baklanov v. Russia), скарга № 68443/01, Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні від 16 жовтня 2008 року у справі «Ізмайлов проти Росії» (Izmaylov v. Russia), скарга № 30352/03, Європейський Суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
		 
		       Вирішення інших питань, необхідних при ухваленні вироку.
		       Питання доцільності застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурорки Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_6 , та у світлі того, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами кримінального провадження.
		       Цивільний позов у даному кримінальному проваджені не заявлявся.
		       Судові витрати на залучення експертів та інші витрати у даному кримінальному провадженні, як і визнані речові докази, - відсутні. 
		       
		       Керуючись статтями 2, 7, 349, 351, 358, 368-371, 373-374, 376, 392-395 КПК України, суд, -
		 
		у х в а л и в:
		 
		        ОСОБА_3  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
		На підставі частин 2, 3 ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.
		На підставі ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_3 періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		 
		Рішення щодо запобіжного заходу.
		Жоден із визначних чинним КПК України запобіжних заходів щодо засудженого ОСОБА_3 до дати набрання даним вироком суду законної сили не застосовувати.
		 
		Строк і порядок набрання вироком законної сили та його оскарження.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок може бути оскаржений протягом тридцятиднів змоменту йогопроголошення до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області 
		Поряд з цим, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, котрі ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження котрих було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. 
		 
		Порядок отримання копії вироку. 
		Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому ОСОБА_3 та прокурорці Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_6 .
		 
		Вирок проголошено у повному обсязі прилюдно 28 грудня 2023 року, негайно після виходу суду з нарадчої кімнати.
		 
		 
		 
		   Суддя ОСОБА_7

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...