Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/13385/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2023. Зареєстровано: 29.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2024.
Дата набрання законної сили: 14.02.2024
Результат оскарження 14.02.2024 Харківський апеляційний суд: скасовано ухвалу (постанову) повністю з ухваленням нової ухвали
Номер судового провадження: 1-кс/643/1601/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023222040000035

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 643/13385/23 
		Провадження № 1-кс/643/1601/23 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		21.12.2023                                         м.Харків
		Московський районний суд міста Харкова у складі:
		головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		слідчого ОСОБА_4 ,
		підозрюваного ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні погоджене прокурором Салтівської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 , клопотання старшого слідчого СВ Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023222040000035 від 27.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кондратівка Біловського району Курської області рф, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого на керівній посаді КНП "Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25" Харківської міської ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
		 
		                        ВСТАНОВИВ:
		Слідчий за погодженням з прокурором 19.12.2023 звернувся до слідчого судді Московського районного суду міста Харкова з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб у межах строку досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кондратівка, Біловського району, Курської області, РФ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
		Клопотання слідчий мотивує тим, що ОСОБА_5 , будучи керівником комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 22689195), діючи умисно та всупереч інтересам служби, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, здійснив заволодіння бюджетними коштами.
		Так, останній, обіймаючи, відповідно до контракту та додаткових договорів до нього, укладеного між Харківською міською радою та ОСОБА_5 , посаду головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, будучи службовою особою, видав наказ по КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради від 31.08.2020 №206 «Про тимчасове розгортання 100 ліжок для лікування гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» та на його виконання організував роботу терапевтичного відділення на 100 ліжок (тимчасові інфекційні ліжка з інтенсивної терапії для надання медичної допомоги хворим на СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 з 15.09.2020). Одночасно, ОСОБА_5 додатком №1 до цього наказу, на виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України № 246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», закріпив вичерпний список працівників лікарні, які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим на коронавірусну хворобу, та яким, у зв`язку з цим, встановлюється додаткова доплата у розмірі до 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов`язкових доплат та надбавок, медичним та іншим працівникам. При цьому, між НСЗУ та КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради укладено ряд договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, якими передбачено, що кошти спрямовуються на здійснення додаткових доплат (винагород) співробітникам Підприємства, які безпосередньо задіяні до лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою (СОVID) у розмірі до 300% заробітної плати відповідно до законодавства.
		За версією сторони обвинувачення, у листопаді 2022 року, у керівника КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради ОСОБА_5 , виник злочинний умисел на заволодіння бюджетними грошовими коштами шляхом безпідставного нарахування та виплати собі особисто зазначених додаткових доплат. Для цього останній, будучи службовою особою та достовірно знаючи умови власного Контракту, а також положення особисто ним винесеного наказу №206 від 31.08.2020, згідно до додатків якого ОСОБА_5 не віднесений до списку співробітників Підприємства, що залучені до надання медичної допомоги хворим з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, не приймаючи участь у наданні зазначеної медичної допомоги, вирішив використати надані йому повноваження у власних інтересах та створити умови для заволодіння грошовими коштами.
		У подальшому ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, знаходячись на робочому місці за адресою м. Харків, проспект Олександрівський, 122, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, шляхом нарахування та виплати собі додаткової доплати за надання медичної допомоги пацієнтам з хворобою COVID-19, видав наказ від 23.11.2020 №146-к «Про виплату додаткової доплати працівникам підприємства, які надавали медичну допомогу пацієнтам з хворобою COVID-19 у жовтні 2020», до якого було включено п.3, згідно з яким головному бухгалтеру доручено здійснити додаткову доплату головному лікарю ОСОБА_5 у розмірі 300 %.
		Підставою здійснення вказаної доплати у наказі зазначено, зокрема, додатковий договір №5 від 07.12.2020 про внесення змін до контракту з ОСОБА_5 , який станом на дату видання наказу був не укладений.
		Вказана доплата здійснювалася ОСОБА_5 у зв`язку з нібито задіянням на роботах з надання медичних послуг хворим на коронавірусну хворобу, що, за версією сторони обвинувачення, не відповідає дійсності та протирічить попереднім прийнятим рішенням, оформленим у документальній формі, оскільки останній не зазначався у додатку №1 до наказу від 31.08.2020 № 206 «Про тимчасове розгортання 100 ліжок для лікування гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2».
		Крім того, 17.12.2020, точний час не встановлено, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, знаходячись на робочому місці за адресою м. Харків, проспект Олександрівський, 122, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, шляхом нарахування та виплати собі додаткової доплати за надання медичної допомоги пацієнтам з хворобою COVID-19, видав наказ №160-к «Про виплату додаткової доплати працівникам підприємства, які надавали медичну допомогу пацієнтам з хворобою COVID-19 у грудні 2020», до якого було включено п.3, згідно з яким головному бухгалтеру наказано здійснити додаткову доплату головному лікарю ОСОБА_5 у розмірі 300 %.
		Вказана доплата здійснювалася ОСОБА_5 у зв`язку з нібито задіянням на роботах з надання медичних послуг хворим на коронавірусну хворобу, що, за версією сторони обвинувачення, не відповідає дійсності та протирічить попереднім прийнятим рішенням, оформленим у документальній формі, оскільки останній не зазначався у додатку №1 до наказу від 31.08.2020 № 206 «Про тимчасове розгортання 100 ліжок для лікування гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2».
		Аналогічні накази видано ОСОБА_5 01.02.2021 (наказ №13-к), 01.03.2021 (наказ №23-к), 01.04.2021 (наказ №40-к), 27.04.2021 (наказ №55-к), 28.05.2021 (наказ №69-к), 30.06.2021 (наказ №81-к), 30.07.2021 (наказ №98-к), 30.08.2021 (наказ № 112-к), 30.09.2021 (наказ №129-к), 01.11.2021 (наказ №139-к), 01.12.2021 (наказ № 150-к), 29.12.2021 (наказ № 160-к), 31.01.2022 (наказ №15-к), 25.02.2022 (наказ № 25-к).
		Внаслідок передання ОСОБА_5 вищевказаних наказів про виплату додаткової доплати до бухгалтерії КНП «Міської клінічної багатопрофільної лікарні №25» Харківської міської ради, останньому у період з 23.11.2020 по 25.02.2022 здійснено зайве нарахування у вигляді додаткових доплат на загальну суму 1864423,90 грн., з яких було утримано ЄСВ у сумі 336207,59 грн., а грошові кошти у сумі 1528216,31 грн. отримано безпосередньо ОСОБА_5 , та ними він розпорядився на власний розсуд.
		Стороною обвинувачення ОСОБА_5 18.12.2023 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
		Як зазначає у клопотанні слідчий, вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема - висновком судової економічної експертизи, відомостями про рух коштів, зібраними в ході досудового розслідування документами, та іншими відомостями.
		Враховуючи обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, сторона обвинувачення, посилаючись на приписи національного та міжнародного законодавства, клопоче про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначаючи, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		У судовому засіданні прокурор подане слідчим клопотання підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому. Клопотав перед судом про вивчення у судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, які, на його думку, додатково обґрунтовують ризики, наведенні у клопотанні, а саме  клопотав про вивчення протоколів допитів свідків, які були проведені після звернення до суду за запобіжним заходом, а також деяких наказів з кадрових питань щодо преміювання працівників КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради. Попри заперечення сторони захисту клопотання прокурора судом задоволено. Щодо суми застави, прокурор орієнтував суд на визначення її у розмірі, не меншому від суми збитків, спричинених кримінальним правопорушенням. 
		Слідчий подане ним клопотання підтримав, просив задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому.
		Підозрюваний проти задоволення клопотання слідчого заперечував, зазначав про необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Просив не обирати запобіжний захід, пов`язаний з триманням у місцях несвободи.
		Захисник проти задоволення клопотання слідчого заперечувала, зазначала про необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків. Клопотала перед судом про долучення до матеріалів судової справи нормативних документів, що спростовують обґрунтованість підозри, документів, що позитивно характеризують підозрюваного, документів про поважність причин неявки у минуле судове засідання, а також документів, що свідчать про поганий стан здоров`я її підзахисного.
		Вислухавши думку прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши зміст клопотання, додані до нього копії матеріалів кримінального провадження та документи, надані стороною захисту, дослідивши у судовому засіданні надані прокурором матеріали кримінального провадження, судом встановлено наступне. 
		Відповідно довитягу зЄдиного реєструдосудових розслідувань,слідчим відділомХарківського районногоуправління поліції№2Головного управлінняполіції вХарківській областіздійснюється досудоверозслідування кримінальногопровадження №42023222040000035від 27.07.2023,кримінальне правопорушенняу якомупервинно кваліфіковано за ч.5 ст.191 КК України. Так, з коротких викладів обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що прокурором під час здійснення процесуального керівництва у іншому кримінальному провадженні встановлено факт заволодіння протягом 2020-2022 років коштами, призначеними для здійснення преміювання та доплат працівникам КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
		У вказаному кримінальному провадженні слідчим за погодженням з прокурором 18.12.2023 о 12:10 ОСОБА_5 , у присутності захисника, повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. 
		Клопотання про обрання запобіжного заходу вручено підозрюваному та його захиснику 18.12.2023 об 12:10, тобто, більше ніж за 3 години до початку судового розгляду. 
		Допущених стороною обвинувачення порушень щодо вручення повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу під час судового розгляду не встановлено (з огляду на засаду диспозитивності кримінального провадження).
		Повноваження слідчих та прокурорів у кримінальному провадженні підтверджено, порушень правил територіальної чи предметної підслідності не вбачається.
		Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.
		Поняття «обґрунтована підозра», з огляду на викладені у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» висновки означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати безстороннього спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		Так, у даному випадку, суд вважає, що підозра ОСОБА_5 підтверджується долученими до клопотання у копіях: контрактом, укладеним між Харківською міською радою та ОСОБА_5 , додатковими договорами до нього, відповідно до яких останній обіймає посаду головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради, наказом по КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради від 31.08.2020 № 206 «Про тимчасове розгортання 100 ліжок для лікування гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2», додатком №1 до цього наказу, де на виконання приписів постанови Кабінету Міністрів України № 246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ОСОБА_5 закріпив вичерпний список працівників лікарні, які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим на коронавірусну хворобу, та яким, у зв`язку з цим, встановлюється додаткова доплата у розмірі до 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов`язкових доплат та надбавок, медичним та іншим працівникам, укладеними між НСЗУ та КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, виданими ОСОБА_5 23.11.2020 (наказ №146-к), 17.12.2020 (наказ №160-к), 01.02.2021 (наказ №13-к), 01.03.2021 (наказ №23-к), 01.04.2021 (наказ №40-к), 27.04.2021 (наказ №55-к), 28.05.2021 (наказ №69-к), 30.06.2021 (наказ №81-к), 30.07.2021 (наказ №98-к), 30.08.2021 (наказ № 112-к), 30.09.2021 (наказ №129-к), 01.11.2021 (наказ №139-к), 01.12.2021 (наказ № 150-к), 29.12.2021 (наказ №160-к), 31.01.2022 (наказ №15-к), 25.02.2022 (наказ № 25-к) документами з питань встановлення собі доплат за зайнятість на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновком комісійної судової економічної експертизи, якою крім іншого встановлено, що ОСОБА_5 у період з 23.11.2020 по 25.02.2022 здійснено зайве нарахування у вигляді додаткових доплат на загальну суму 1864423,90 грн., з яких було утримано ЄСВ у сумі 336207,59 грн., а грошові кошти у сумі 1528216,31 грн. отримано безпосередньо ОСОБА_5 .
		Слідчим суддеювивчалися наданістороною захистуна підтвердження,на їхдумку,необґрунтованості повідомленої ОСОБА_5 підозри наказМОЗ Українивід 29.09.2020№2215«Про внесеннязмін доПереліку посадмедичних таінших працівниківзакладів охорониздоров`я комунальноїформи власності(крімлікарів та/абокоманд первинноїмедичної допомоги)та закладівохорони здоров`я,що належатьдо сфериуправління Міністерстваохорони здоров`яУкраїни,які надаютьмедичну допомогухворим нагостру респіраторнухворобу COVID-19,спричинену коронавірусомSARS-CoV-2,та тим,що забезпечуютьжиттєдіяльність населення,що маютьправо навстановлення доплатидо заробітноїплати з01вересня 2020року до31грудня 2020року» здодатком переліком посадмедичних таінших працівниківзакладів охорониздоров`я комунальноїформи власності(крімлікарів та/абокоманд первинноїмедичної допомоги)та закладівохорони здоров`я,що належатьдо сфериуправління Міністерстваохорони здоров`яУкраїни,які надаютьмедичну допомогухворим нагостру респіраторнухворобу COVID-19,спричинену коронавірусомSARS-CoV-2,та тим,що забезпечуютьжиттєдіяльність населення,що маютьправо навстановлення доплатидо заробітноїплати з01вересня 2020року до31грудня 2020року.Слідчий суддявідзначає,що вказанідокументи регулюютьінші,ніж розслідуютьсявідносини,а саме відносини,що виниклиу порядку,передбаченому постановоюКабінету МіністрівУкраїни від19червня 2020року №610«Деякі питанняоплати працімедичних таінших працівниківзакладів охорониздоров`я» таякою установленоз 1вересня до31грудня 2020р.доплати дозаробітної платимедичним таіншим працівникамзакладів охорониздоров`я комунальноїформи власності(крімлікарів та/абокоманд первинноїмедичної допомоги)та закладівохорони здоров`я,що належатьдо сфериуправління Міністерстваохорони здоров`я,які надаютьмедичну допомогухворим нагостру респіраторнухворобу COVID-19,спричинену коронавірусомSARS-CoV-2,та тим,що забезпечуютьжиттєдіяльність населення:  лікарям (незалежно від посад) у розмірі 70 відсотків посадового окладу, визначеного за 14 тарифним розрядомЄдиної тарифної сітки;  фахівцям, які відповідають кваліфікаційним вимогам, затвердженим Міністерством охорони здоров`я, у розмірі 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої устатті 8Закону УкраїниПро Державнийбюджет Українина 2020рік;  молодшим медичним сестрам у розмірі 25 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої устатті 8Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік. При цьому, перелік типів закладів охорони здоров`я та перелік посад медичних та інших працівників, для яких встановлюються такі доплати, затверджується Міністерством охорони здоров`я. Обставини, що наразі розслідуються, виникають внаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України №246 «Деякі питання оплати праці медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яка передбачає доплати іншим суб`єктам, у іншому розмірі, у інший проміжок часу.
		На переконання слідчого судді не спростовує обґрунтованості підозри і додатковий договір від 07.12.2020 про внесення змін до контракту від 31.07.2015 із головним лікарем КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» Харківської міської ради. 
		Так,вказаний договір,крім іншого,зазначає,що доплатамає здійснюватисяна виконанняпостанови КабінетуМіністрів Українивід 23.03.2020№ 246«Деякі питанняоплати працімедичних таінших працівників,які безпосередньозайняті нароботах зліквідації гостроїреспіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2»,пунктом 1якої,у своючергу,передбачено,що наперіод здійсненнязаходів,спрямованих назапобігання виникненнюі поширенню,локалізацію таліквідацію спалахів,епідемій тапандемій гостроїреспіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2(далі-коронавірусна хвороба(COVID-19),визначений КабінетомМіністрів Українив актіпро встановленнякарантину зметою запобіганняпоширенню натериторії Україникоронавірусної хвороби(COVID-19),до завершенняздійснення зазначенихзаходів встановлюєтьсядодаткова доплатау розмірідо 300відсотків заробітноїплати (посадовогоокладу (зпідвищеннями)з урахуваннямпередбачених законодавствомобов`язкових доплатта надбавок:  у закладах охорони здоров`я, що надають медичну допомогу хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19) та уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення за відповідним переліком та обсягом медичних послуг з Національною службою здоров`я, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19); … Конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров`я.
		З огляду на викладене, слідчий суддя знаходить доводи сторони обвинувачення слушними, при цьому враховує, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
		Вважаючи підозру обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження, слідчий суддя зауважує, що, виходячи з тверджень законодавця, викладених у п.10 ч.1 ст.303 КПК України, сторона обвинувачення має місячний термін з моменту повідомлення про підозру для виконання повноважень, спрямованих на її додаткове обґрунтування та лише після спливу цього строку у сторони захисту виникає право на оскарження такого повідомлення, у тому числі, з огляду на приписи ст.ст. 276-278 КПК, з мотивів її необґрунтованості. 
		Щодо наявності та обґрунтованості ризиків суд зазначає наступне. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню, судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
		Доводи сторони обвинувачення щодо наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовані тяжкістю можливого покарання. Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину. 
		Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		З таким твердженням сторони обвинувачення не можна погодитись. Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Разом з цим, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ ризик переховування підозрюваного (обвинуваченого) від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, його констатація можлива з урахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення (п. 106 рішення ЄСПЛ по справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) №45100/98 від 08.02.2005, п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Летельє проти Франції» (Letellier V. France) від 26.06.1991). 
		Слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, та відзначає, що можливе покарання не є самостійним обґрунтуванням ризику можливого переховування. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами. Найбільш вагомими факторами при оцінці ризику переховування є дані про особу підозрюваного, адже саме за їх сукупного аналізу можна скласти уявлення про те, наскільки вагомою є вірогідність недобросовісної поведінки особи. З цього приводу Європейський суд зазначав, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58, п.33 рішення «В. проти Швейцарії», п. 76 рішення у справі«Пунцельт проти Чехії», § 64 рішення справі «Сулаоя проти Естонії» (Sulaojav. Estonia,) п.128 рішення у справі «Олександр Макаров проти Росії»).
		Жодні з перелічених вище обставин щодо ОСОБА_5 у негативному сенсі не можуть бути застосовані з огляду на дані, які характеризують його особу. Так, ОСОБА_5 раніше не судимий, має доньку та онуку, має зареєстроване місце мешкання та майно на території України. КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» надано позитивну характеристику підозрюваному. Дані, що негативно характеризують особу підозрюваного, стороною обвинувачення не надані. Окрім цього, суд враховує належну процесуальну поведінку підозрюваного, який, не будучи затриманим, у порядку ст.208 КПК України, самостійно прибув до суду для розгляду даного клопотання. Не порушував процесуальні обов`язки ОСОБА_5 і у іншому кримінальному провадженні.
		На переконання суду, у даному випадку, тяжкість інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, з огляду на дані, які характеризують його особу, не підвищують ризику того, що підозрюваний може ухилитись від правосуддя, оскільки наявні вагомі чинники, які утримують його від спроби втечі. 
		Разом з цим, суд доходить висновку про наявність ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_5 дій, передбачених п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме  ризику знищення, приховання або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Так, за твердженням прокурора, наразі не вилучено всі документи КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25», що, на думку сторони обвинувачення, підтверджують винність підозрюваного. З наданих прокурором та вивчених у судовому засідання протоколів допитів свідків вбачається, що ОСОБА_5 вже під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження, безпідставно, на твердження сторони обвинувачення, витребовував з архіву історії хвороб осіб з діагнозом коронавірусна хвороба (COVID-19) та вносив у них відомості з метою укриття, як стверджує прокурор, своєї протиправної діяльності щодо привласнення коштів. З огляду на викладене, доводи прокурора про заплановані у кримінальному провадженні та досі не проведені слідчі дії слідчий суддя знаходить слушними, при цьому твердження сторони захисту про вичерпане проведення у кримінальному провадженні слідчих дій не можуть братися до уваги, оскільки, з огляду на приписи ст.ст.221-222 КПК України, ані підозрюваний, ані захисник не обізнані про плани органу розслідування та прокуратури.
		Також, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тобто ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Попри не зазначення свідків, на яких міг би впливати підозрюваний, на переконання слідчого судді, ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може незаконно прямо чи опосередковано впливати на співробітників та посадових осіб КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» ХМР, дехто з яких понад 15 років були підлеглими вказаного підозрюваного. Відповідно до ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а до стадії судового розгляду допитані під час досудового розслідування вказані учасники кримінального провадження можуть, під тиском чи під умовляннями підозрюваного, змінити свої показання, що може зашкодити встановленню істині по справі. При цьому, слідчий суддя зауважує, що у наданих прокурором відомостях про преміювання працівників КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня №25» ХМР, однозначно не прослідковується безпідставного преміювання будь-кого з них, та ці відомості не можуть бути враховані як доказ майбутнього впливу на свідків, з числа раніше премійованих у більшому від інших розмірі. 
		Крім того, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України. Необхідно зауважити, що ОСОБА_5 тривалий час очолював один з найбільших закладів (підприємств) охорони здоров`я міста Харкова. Зважаючиначисленні особисті, ділові та інші зв`язкиз керівниками, посадовими особами та працівниками закладів охорони здоров`я, суб`єктами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування,у підозрюваногонаявні відповідні можливості, які він зможе використати для того, щоб уникнути кримінальної відповідальності та перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження,створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності. Вказане підтверджується наданими стороною захисту документами на підтвердження поважності причин неявки підозрюваного у судове засідання 19.12.2023. Слідчий суддя беззаперечно визнає факт госпіталізації ОСОБА_5 у період часу з 19.12.2023 по 20.12.2023 до КНП «Міська клінічна лікарня №8» Харківської міської ради поважною причиною неявки до суду для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, проте враховує, що, перед госпіталізацією, ОСОБА_5 інформував суд, що буде відсутнім у судовому засіданні 19.12.2023 через те, що його захисник (про якого станом на час надання цієї інформації у матеріалах кримінального провадження були відсутні жодні відомості) не може з`явитися через зайнятість, та був повідомлений про неповажність таких обставин, обов`язок явки та можливі негативні наслідки, до яких може призвести неявка. Слідчий суддя вважає, що, з великим ступенем ймовірності, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про зміст протоколів лікування, передумов госпіталізації, анамнезу для поміщення на стаціонарне лікування, зловживаючи своїм авторитетом перед колегами  керівниками закладів охорони здоров`я міста, використовуючи позитивні ділові та товариські відносини з ними, з високою долею ймовірності може ухилятись від виконання процесуальних обов`язків підозрюваного під приводом необхідності надання невідкладної медичної допомоги та лікування. 
		Під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу судом враховуються дані про особу підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_5 є особою похилого віку, громадянином України, офіційно працевлаштованим, офіційно зареєстрованим та мешкаючим у місті Харкові, раніше не судимим, маючим позитивні характеристики від колег та суб`єктів, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. Одночасно, слідчий суддя відзначає, що такі позитивні характеристики не викликають сумнівів щодо обґрунтованості підозри, не нівелюють та не зменшують ризики, перелічені вище, які, на переконання суду, доведені належним чином.
		Вирішуючи питання про обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вивчав можливість застосування щодо нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу, однак, враховуючи обґрунтованість підозри, доведеність трьох, передбачених ст.177 КПК України ризиків, а також даних про особу ОСОБА_5 , не знайшов для цього причин, оскільки інший, більш м`який запобіжний захід, на думку суду, не забезпечить належне виконання процесуальних обов`язків підозрюваним.
		Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
		У даному випадку ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, у цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Крім того, суд не може лишити поза увагою розмір шкоди, завданої інтересам держави, що перебуває у причинно - наслідковому зв`язку з діями ОСОБА_5 , які викладені у підозрі, що також підтверджує соціальну неприйнятність скоєного діяння та виправдовує вимушене обмеження прав підозрюваного.
		Відповідно до вимог ч.2 ст.197КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під вартою передувало затримання - з моменту затримання. 
		Підозрюваний ОСОБА_5 у порядку ст.208 КПК України не затримувався.
		Під час судового засідання прокурор висловив свою думку щодо визначення розміру застави у сумі, що є не нижчою від заподіяних збитків (1864423,90 грн.), а сторона захисту вважала за можливе застосувати заставу у розмірі, співрозмірному доходам та витратам підозрюваного, зазначаючи, що запропонованих прокурором грошових коштів ОСОБА_5 не має. 
		Відповідно до вимог ч.3 ст.183КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
		Розмір застави щодо осіб, які підозрюються у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч.5 ст.182 КПК України). 
		Європейський суд з прав людини, практика якого є частиною національного законодавства України, приділяє достатню увагу обґрунтуванню розміру застави. Так, розмір застави, що є явно непомірним для особи, несе за собою фактичну неможливість звільнення останньої з-під варти. Таку ситуацію ЄСПЛ безумовно вважає порушенням права на свободу та особисту недоторканність. Так, у справі "Гафа проти Мальти", де заявник майже рік утримувався під вартою після визначення для нього непосильного розміру застави, ЄСПЛ зауважив, що національні суди не вжили необхідних заходів для того, щоб надати заявнику реальну можливість використати своє право на внесення застави, чим порушили статтю 5 Конвенції. При цьому, в цій справі заявник був звільнений лише завдяки його матері, яка, в свою чергу, повинна була залучити інших членів сім`ї, які були співвласниками майна, наданого в якості гарантії застави. ЄСПЛ безумовно зазначив, що тягар застави не може покладатися на родичів, а національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави. 
		Слідчий суддя зауважує, що у справі «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ вказав на можливість призначення розміру застави у розмірі 3 мільйони євро, лише з огляду на значну потенційну шкоду яка могла бути завдана цим злочином. ЄСПЛ визнав, що розмір застави був значним, однак не визнав його непомірним лише з огляду на винятковий характер справи та катастрофічні наслідки - екологічну шкоду, завдану внаслідок забруднення, відповідальність за яку ніс роботодавець підозрюваного. Проте, ключовим моментом у цій справі стало те, що застава за підозрюваного могла бути внесена компанією-роботодавцем та володільцем судна, з якого стався витік нафти із подальшим екологічним забрудненням та яке несло повну матеріальну відповідальність за дії свого співробітника. Суд врахував, що розмір застави був посильним для роботодавця, а не для фізичної особи, у розпорядженні якої було лише 60 тисяч євро із призначених 3 мільйонів євро. 
		Слідчий суддя звертає увагу на те, що застава як запобіжний захід у розумінні ст. 5 Конвенції слугує меті забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків. Тому її розмір визначається особистістю підозрюваного, його майновим становищем, стосунками з іншими особами. Такий висновок зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Істоміна проти України» Так, у 2015 році проти ОСОБА_8 було відкрито кримінальне провадження за підозрою в ухиленні від сплати податків, фіктивному підприємництві та підробці документів. Правоохоронці вважали, що жінка створила та керувала фіктивними фірмами, ухиляючись від сплати податків. Загальний розмір завданих збитків оцінювався у суму понад 12 млн. грн. Суд як запобіжний захід обрав заставу в розмірі суми збитків, що інкримінували жінці. Це значно перевищувало розмір, який за загальним правилом можна було встановити для злочину, в якому обвинувачувалася ОСОБА_9 . Клопотання про зміну надмірної застави на домашній арешт суд відхилив. Оскільки жінка не сплатила встановлену заставу, її взяли під варту. Оскарження такого рішення успіху не мало. Посилаючись на ст.5 (Право на свободу та особисту недоторканність) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, О. Істоміна звернулася до Європейського суду з прав людини, вона стверджувала, що її тримання під вартою не було обґрунтованим, а сума застави  не відповідала рівню її доходу. Український уряд, виправдовуючи правомірність рішень національних судів, виходив із необхідності забезпечення належної поведінки підозрюваної, а також встановленої слідством суми збитків. У Страсбурзі виходили з того, що гарантії п.3 ст. 5 Конвенції стосуються виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків (забезпечення присутності на судовому засіданні), але не відшкодування збитків. Тому застава має встановлюватися з урахуванням особи обвинуваченого, його майна, відносин з особами, які мають забезпечити виконання запобіжного заходу. При цьому суди не оцінили матеріального становища заявника, яка стверджувала про невідповідність суми застави її доходам. І хоча процесуальний закон дозволяв суду встановлювати вищі суми застави у виняткових випадках, очевидно, таке рішення мало бути засноване на ретельному аналізі обставин. 
		На підставі викладеного, під час вирішення питання про розмір застави ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує майновий стан останнього. Так, внаслідок викладених у повідомленні про підозру обставин, ОСОБА_5 особисто отримав 1528216,31 грн. та це не єдині отримані ним кошти. Так, відповідно до наданих прокурором контракту та додаткових договорів до нього, розмір штатного окладу ОСОБА_5 значно перевищував прожитковий мінімум, встановлений в Україні у відповідні періоди, а відповідно до приписів КЗпП України штатний оклад не є єдиною складовою заробітної плати. 
		Одночасно, вирішуючи питання про розмір застави, слідчим суддею враховуються дані про сімейний стан підозрюваного. Так, останній неодружений та не має на утриманні осіб. 
		Даних щодо будь-якого розкішного способу життя ОСОБА_5 , наявної у нього нерухомості та коштовного автотранспорту стороною обвинувачення не надано.
		Не доведено прокурором також вірогідність виплати застави за ОСОБА_5 іншою особою, зокрема, такою, яка, у силу приписів закону, може нести відповідальність за шкоду, заподіяну підозрюваним.
		На врахування обставин, що можуть бути достатніми стримуючими засобами для перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні слідчий суддя зауважує, що з огляду на те, що ОСОБА_5 фактично отримані грошові кошти у сумі 1528216,31 грн., щодо яких наразі стороною обвинувачення робляться спроби доведення злочинного способу їх отримання, саме ця сума буде достатнім стримуючим засобом для належного, без зловживання, виконання останнім процесуальних обов`язків, а її внесення у якості застави та тимчасове «заморожування» не призведе до суттєвого погіршення способу життя підозрюваного.
		З урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, обґрунтованості підозри, особи підозрюваного, його майнового та сімейного стану, віку, встановлених ризиків, суд визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України,  у розмірі 1528216,31 грн.
		При цьому суд, враховуючи похилий вік ОСОБА_5 , а також надані захистом документи щодо незадовільного стану здоров`я останнього, вважає за необхідне провести в умовах закладу охорони здоров`я місця несвободи огляд цього підозрюваного та надання йому належного лікування, за наявності для цього підстав.
		На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196,616КПК України, суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання старшого слідчого СВ Харківського районного управління поліції №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1  задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб з моменту взяття під варту на підставі цієї ухвали.
		Строк тримання під вартою рахувати з 09 год. 25 хв. 21.12.2023.
		Строк дії ухвали до 09 год. 25 хв. 18.02.2024.
		Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання  ОСОБА_5 під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст. 111, 112 КПК України.
		Визначити суму застави у розмірі 1528 216 (один мільйон п`ятсот двадцять вісім тисяч двісті шістнадцять) гривень 31 копійку, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Московського районного суду м. Харкова від 21.12.2023 у справі №643/13385/23 (провадження №1-кс/643/1601/23) відносно  ОСОБА_5 .
		Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».
		При внесенні визначеної суми застави  ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти.
		У разі внесення застави покласти на  ОСОБА_5 наступні обов`язки: 
		1)прибувати до слідчого, прокурора чи до суду за першою вимогою;
		2)не відлучатися з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		3)повідомляти слідчого слідчої групи та прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні, а також компетентний суд про зміну свого місця проживання та роботи; 
		4)здати на зберігання слідчому документи, що дають право виїзду за кордон України;
		5)утримуватись від спілкування з особами, визначеними прокурором та слідчим, а також утриматись від відвідування місць, визначених зазначеними представниками сторони обвинувачення.
		Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
		Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Зобов`язати відповідальну службову особу Харківської міської медичної частини №27 філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально  виконавчої служби України» у Харківській та Луганській областях організувати проведення медичного огляду підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за наявності підстав  подальше лікування.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду. 
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Повний текст ухвали проголошено о 09:30 годині 26.12.2023.
		 
		Слідчий суддя                                         ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...