Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 358/1062/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2023. Зареєстровано: 29.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2024.
Дата набрання законної сили: 19.04.2024
Результат оскарження 19.04.2024 Апеляційний суд Київської області: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/358/31/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  Справа № 358/1062/19  Провадження № 2/358/31/23   
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		18 грудня 2023 року                                 м. Богуслав 
		Богуславський районний суд Київської області в складі : 
		головуючого судді Тітова М.Б. 
		за участю: 
		секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:    
		 
		Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», звернувшись до суду з даним позовом, просить стягнути із відповідачки ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору в розмірі 49513 гривень 93 коп. та судові витрати по справі в розмірі 1921 гривні, посилаючись на те, що 13 березня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідачкою було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого Банк надав останній кредит у розмірі 28000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
		Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір, що підтверджується її підписом у заяві. 
		При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно зазначеної норми ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Позивач зазначає, що свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором.
		Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
		Уклавши з АТ Комерційний банк «ПриватБанк» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності ОСОБА_1 порушила свої договірні зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 13.06.2019 становить 49513 гривень 93 коп.
		Не виконуючи належним чином зобов`язання відповідачка порушила законні права позивача, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.
		Судовий розгляд проводиться за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. 
		Відповідачка ОСОБА_1  подала відзив на позов, в якому зазначила, що вона заперечує проти позову про стягнення заборгованості на користь АТ КБ «Приватбанк» в частині суми заявлених позовних вимог. При цьому вказує на те, що в позовній заяві невірно зазначено, що немов би вона подавши заяву до Банку 13.03.2008 року, отримала кредит у розмірі 28000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В доказах по справі, наданих самим же позивачем міститься копія Заяви б/н від 13.03.2008 року, де сума встановленого ліміту визначена в розмірі 1100,00 грн. Цей рахунок дійсно існував в період з 13.03.2008 року по 20.03.2010 року. На той час нею була внесена вся сума для погашення ліміту та рахунок було закрито. Її в цьому запевнили усно та надали довідку, яка, на жаль не збережена. Витребувати її дублікат в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» позивачка не має змоги. 
		Також відповідачка зазначає, що в період з 2012 року вона була постійним добросовісним споживачем послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», користуючись лише дебетовими картками, та не отримувала жодних повідомлень про будь-яку заборгованість по даному рахунку.
		Окрім того, з травня 2017 року вона була стажером, а з 16.06.2017 року, на підставі Наказу №Э.П1Ч-КП-2017 6908965 від 15.06.2017 року прийнята на посаду менеджера в РЦ АТ КБ «Приватбанк» м.Києва. 
		За період роботи, а саме 01.08.2017 року в неї була оформлена нова картка «Універсальна» з лімітом 4500,00 грн., оскільки даний продукт був обов`язковим для використання менеджерами. Саме по цій картці виникла заборгованість з сумою якої вона погоджується лише частково. 
		Також, за час роботи нею було оформлено та потім виплачено з відсотками кілька розстрочок по картці не для власних потреб, а за примусом ОСОБА_2 , директора відділення. Зважаючи на вищевикладені факти та недоцільність подальшої співпраці вона написала заяву на звільнення, та 28.11.2017 року була звільнена.
		В період з січня 2018 року вона неодноразово зверталася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із запитом на реструктуризацію, з запитом на вирішення питання, оскільки Банк в односторонньому порядку змінив відсоткову ставку за її карткою, незважаючи на внесення на неї платежів, востаннє 01.12.2018 року. В реструктуризації їй відмовили, проте запропонували виплатити заборгованість по картці оформленням Договору розстрочки, яка мала меншу відсоткову ставку.
		Заборгованість по кредитній картці вона перекрила, але по розстрочці щомісячний платіж виявився на 600,00 грн. більшим ніж в заявці, а саме через Договір приєднання та без належного повідомлення чи пояснення. Ліміт по картці почав збільшувалися без повідомлень, суми платежів, які повідомляли при зверненні на гарячу лінію, відрізнялися, надати будь-які пояснення в відділенні не змогли. 
		Позивачка не згодна з твердженням позивача, що вона ухилялася від сплати заборгованості. Не зважаючи на щомісячні платежі сума заборгованості майже не змінювалася, надати розрахунок по картці для звернення з позовною заявою їй відмовили, адже після внесення коштів в січні тіло кредиту мало становити не більше 5000,00 грн. При оформленні розстрочки на суму 18000,00 грн. для погашення прострочок і пені їй нарахували 8000,00 грн. відсотків додатково до відсотків і пені нарахованих на картку в якості відсотків по розстрочці, на даний час ця сума фігурує в якості тіла кредиту. Також вказує на те, що позивачем було пропущено строк позовної давності до вимог по стягненню неустойки.
		Представником позивача ОСОБА_3 подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, шо предметом позову, який підлягає доказуванню, є розмір заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.03.2008 року. Позивач надав суду докази щодо наявності заборгованості за Договором. Відповідачка, в свою, чергу не спростувала докази надані Банком щодо цього факту.
		Згідно Умов та Правил картковий рахунок - це поточний рахунок, на якому враховуються операції по платіжній картці.
		Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законом порядку пластикової або іншого виду картки, яка використовується для ініціалізації переводу коштів з рахунку клієнта ... тощо.
		Згідно Умов обслуговування банк відкриває Клієнту Картрахунок, видає Клієнту картки, їх вид та строк дії визначено в Заяві та в Пам`ятці клієнта. Пластикова картка є лише засобом користування поточним рахунком, а її статус (наприклад: блокування, сплив терміну дії тощо не впливає на статус рахунку та Договору банківського обслуговування в цілому.
		Розділом 20 Постанови НБУ № 492 регламентований порядок закриття рахунків клієнтів банків, зокрема, п. 20.1 зазначеної постанови передбачено, шо поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта, а також на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком та клієнтом.
		Відповідачка із заявою про закриття саме поточного рахунку (Картрахунку) не зверталася. Тому, поточний рахунок (Картрахунок) на даний момент відкритий та дійсний.
		Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту представником позивача зазначено, що в заяві - анкеті клієнта, зазначено початкову суму кредитного ліміту, однак, умовами договору визначено (п. 2.1.1.2.3.), що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт.
		Пунктом 2.1.1.2.4. УіП встановлено, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком. Встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження.
		Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту - як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через POS-термінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові.
		При проведенні претензійно-позовних заходів ключову роль відіграє заборгованість клієнта (сума фактично отриманих коштів та нарахована плата за користування ними), а не сума стартового кредитного ліміту по карті. Тому належним доказом зняття коштів з карткового рахунку клієнта є виписка.
		Щодо зміни відсоткової ставки представником позивача зазначено, шо згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 3,00% в місяць або 36,00 % на рік. Далі процентна ставка була змінена, що підтверджується наказами банку, які додаються. Підвищення процентної ставки відбулося тільки за витратами з певної дати (дата зазначається в наказі), що дає можливість у разі незгоди з новою процентною ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій процентній ставці, що являється суттєвою перевагою для клієнта і не порушує його право на незмінність процентної ставки по уже наявній кредитній заборгованості.
		Зазначені зміни повністю узгоджуються з Умовами та правилами надання банківських послуг. Зокрема, згідно до п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору.
		Таким чином, розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг.
		Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг до обов`язків позичальника відноситься: п. 1.1.2.3 отримання виписок про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам; п. 1.1.2.4 у разі незгоди зі змінами Умов та Правил надання банкіських послуг та/або Тарифів надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору і погасити заборгованість, що виникла перед Банком, у тому числі й заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення Карток, виданих Власнику і його Довіреним особам.
		Заяв про розірвання кредитного договору від Відповідача до Банку не надходило, більше того вже після підвищення процентної ставки Відповідач активно користувався карткою, в тому числі неодноразово здійснювала погашення заборгованості, що являється підтвердженням прийняття діючих умов договору.
		Щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, то такі заходи Позивачем не проводились, оскільки законом не встановлена їх обов`язковість для спірних правовідносин.
		Щодо посилання Відповідача на проведення реструктуризації заборгованості за договором, то проведення реструктуризації заборгованості за договором є правом Банку, а не обов`язком. Тому посиланя(вимоги) Відповідача на проведення реструктуризації заборгованості за договором нічим не обгрунтовані та не мають жодного смислового навантаження.
		Щодо підключення Відповідачем послуг за сервісом "Миттєва розстрочка", то представником позивача зазначено, що згідно до п. 1.1.1.129 Умов і Правил надання банківських послуг Сервіс "Миттєва розстрочка" - це послуга Банку, яка надається держателям платіжних карток Універсальна" та "Універсальна Gold" на умовах терміновості, платності та зворотності
		У зв`язку з вищенаведеним позивач зазначає, що картковий рахунок не закривався, а заперечення відповідачки являються необгрунтованими та такими, шо вводять суд в оману для уникнення відповідальності за зобов`язанням. 
		Терміновість кредиту визначається кількістю платежів, яку вибрав клієнт, але не більше 24 платежів Платність визначається комісією за користування кредитом, яка сплачується одночасно з погашенням кредиту рівними частинами з кожним платежем Повернення визначається вимогою погасити кредит не більше ніж за вибрану клієнтом кількість платежів Кредит з використанням сервісу Миттєва розстрочка, повертається шляхом встановлення клієнтом регулярного платежу з картки клієнта в розмірі щомісячного платежу за кредитом і проводиться Банком на підставі договірного списання.
		Згідно з п.2.7.6.1.2.1 Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умов) Утримувач кредитної карти має право користуватися сервісом "Миттєва розстрочка" для отримання споживчого кредиту, якщо Утримувач погодився з умовами даного пункту та отримав кредитні кошти.
		Відповідно до п.2.7.6.1.2.4 Умов Клієнт доручає Банку щомісячно перераховувати платежі на погашення заборгованості по карті в кількості і розмір, зазначеному в кредитному договорі, який є невід`ємною частиною цих Умов. Згідно з п.2.7.6.2 Умов щомісячна комісія за користування сервісом "Миттєва розстрочка" вказана в розділі 2.7.6 Умов та правил надання банківських послуг. Згідно з п.2.7.6.4.1 Умов у разі списання регулярного платежу по сервісу Миттєва розстрочка з кредитних коштів, клієнт сплачує комісію карти в розмірі 4% від суми платежу Комісія картки регулюється п.2.1.1 діючих Умов та правил надання банківських послуг. У разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу, наданого по сервісу «Миттєва розстрочка», Клієнт доручає банку встановити овердрафт на кредитну картку на суму необхідну для сплати чергового платежу. Згідно з п.2.7.6.4.1 Умов у разі списання регулярного платежу по сервісу Миттєва розстрочка з кредитних коштів, клієнт сплачує комісію карти в розмірі 4% від суми платежу Комісія картки регулюється п.2.1.1 діючих Умов та правил надання банківських послуг.
		Овердрафт - це короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його Рахунку в розмірі ліміту кредитування .
		Оскільки під час списання чергового щомісячного платежу по Миттєвій розстрочці Відповідачем було використано всю суму кредитного ліміту, списання коштів здійснено за рахунок овердрафту, що і спричинило перевищення тіла кредиту над розміром встановленого кредитного ліміту.
		Отже, як вбачається з виписки по рахункам, Відповідач скористалася послугою "Миттєва розстрочка", після чого були оформлені перенос заборгованості з карти універсальної за допомогою вище вказаного сервісу. Скориставшись даною послугою, Відповідач, "обнулив" свою заборгованість за використаний кредитний ліміт, а саме встановлений кредитний ліміт став доступний до використання Відповідачем. Однак, скориставшись даною послугою, у Відповідача виникло зобов`язання в рамках сервісу "Миттєва розстрочка", зі здійсненням регулярних платежів для погашення перенесеної заборгованості.
		З виписки по рахункам вбачається, що Відповідач активно користувався послугами банку, здійснював погашення заборгованості, протягом тривалого часу, в тому числі після підключення до послуги "Миттєва розстрочка".
		Оскільки послуга "Миттєва розстрочка" не є окремим кредитним договором, а є тільки додатковою послугою для власників кредитних карт підписання окремого кредитного договору не вимагається.
		Щодо застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені, то відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Згідно ст. 629 договір ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Підстав для застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені немає, оскільки порушення зобов`язання триває, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.
		Також представником позивача вказано на те, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знала про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором.
		Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.
		Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
		13 березня 2009 року між ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» і відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого Банк надав відповідачці кредит у розмірі 28000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
		Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір, що підтверджується її підписом у заяві. 
		При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		Позивач свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором.
		Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
		Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
		Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку відповідач повинен виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди Банку.
		Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг.
		Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.
		Відповідачка не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. 
		Згідно розрахунку, наданого позивачем, відповідачка ОСОБА_1 станом на 13.06.2019 має прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 49513 гривні 93 коп., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом  26661,19 грн., заборгованість за простроченим тілом кредиту  9963,50 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом  0,00 грн., заборгованість за пенею за прострочене зобов`язання  9753,18 грн., заборгованість за пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. у розмірі 540,16 грн., а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина)  250,00 грн., штраф (процентна складова)  2345,90 грн.
		Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання с його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). 
		Таким чином ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за даним договором.
		Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.
		Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
		Пунктом 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.
		Пунктом 1.1.7.43 Договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту Клієнта, відкритого в рамках Договору або підпадаючого під дію Договору; також при закінченні використання послуг Банка, передбачених договором. За наявної у Клієнта в момент закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком по Договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед Банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.
		Згідно п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 «Умов та правил надання банківських послуг» Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.
		Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором відповідачка порушила зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору, що є підставою для позивача вимагати відшкодування заборгованості по кредиту.
		Щодо заперечень відповідачки про припинення кредитного договору по її Заяві б/н від 13.03.2008 року, де сума встановленого ліміту була визначена в розмірі 1100,00 грн. 
		Так, відповідачка стверджує, що цей рахунок дійсно існував в період з 13.03.2008 року по 20.03.2010 року. На той час нею була внесена вся сума для погашення ліміту та рахунок було закрито. Її в цьому запевнили усно та надали довідку, яка, не збережена. 
		Даний факт не підтверджується стороною позивача, а тому суд не може прийняти до уваги пояснення відповідачки в цій частині, так як належні та допустимі докази на підтвердження цього факту нею не надані суду.
		Також відповідачка стверджує, що вона з травня 2017 року була стажером, а з 16.06.2017 року, на підставі Наказу №Э.П1Ч-КП-2017 6908965 від 15.06.2017 року прийнята на посаду менеджера в РЦ АТ КБ «Приватбанк» м.Києва. За період роботи, а саме 01.08.2017 року в неї була оформлена нова картка «Універсальна» з лімітом 4500,00 грн., оскільки даний продукт був обов`язковим для використання менеджерами. Саме по цій картці виникла заборгованість з сумою якої вона погоджується лише частково. 
		Також, за час роботи нею було оформлено та потім виплачено з відсотками кілька розстрочок по картці не для власних потреб, а за примусом ОСОБА_2 , директора відділення. Зважаючи на вищевикладені факти та недоцільність подальшої співпраці вона написала заяву на звільнення, та 28.11.2017 року була звільнена.
		Зазначена інформація відповідачки щодо оформлення та виплати з відсотками кілька розстрочок по картці не для власних потреб, а за примусом директора відділення Голюк Ю.Ю., належними доказами не підтверджена, а тому не приймається судом до уваги.
		Щодо існування заборгованості відповідачки перед позивачем за кредитним договором від 13 березня 2008 року у розмірі 49513 гривень 93 коп., то даний факт підтверджений позивачем документально, про що зазначено вище, а також суд приймає до уваги заперечення представника позивача, які викладені у відповіді на відзив.
		Крім того, суд враховує, що згідно виписки по рахунку видно, що Відповідач до певного часу належним чином виконувала свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знала про умови кредитування та визнала свої зобов`язання за Договором. Також відповідачка, працюючи певний час на посаді менеджера в РЦ АТ КБ «Приватбанк» м.Києва достовірно знала про умови кредитування та про виконання зобов`язань за кредитом.
		Позивач поніс судові витрати, а саме сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 гривень, що підтверджується копією платіжного доручення №PROM7BVZ5G від 27.06.2019. 
		У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем в розмірі 1921 гривень підлягають стягненню із відповідача.
		З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 11, 141 ч.1, 246, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 16, 525, 526, 599, 610, 615, 629, 1054 ЦК України, суд  
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 13 березня 2008 року у розмірі 49513 гривень 93 коп. та 1921 гривню судових витрат по сплаті судового збору, всього 51434(п`ятдесят одну тисячу чотириста тридцять чотири) гривні 93 коп.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
		1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		 
		Головуючий: суддя    М. Б. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...