Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2404/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг; будівельного підряду.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2023. Зареєстровано: 29.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2024.
Дата набрання законної сили: 19.01.2024
Номер судового провадження: 27/170/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 27/170/22
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		26.12.2023 Справа № 908/2404/22
		 
		м. Запоріжжя Запорізької області
		 
		Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ (65058 м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21, ідентифікаційний код юридичної особи 34252469)
		до відповідача: Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 25891336)
		про стягнення 31 161 091 грн 68 коп. 
		 
		представники сторін 
		від позивача: Гранкіна А.В., дов. № 2012/22-Юр.1 від 20.12.2022
		від відповідача: Калько І.О., дов. № 7/441 від 10.04.2023
		 
		СУТНІСТЬ СПОРУ:
		 
		До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ про стягнення із Служби автомобільних доріг у Запорізькій області 31 161 091 грн 68 коп. основного боргу за договором № 213-21 від 25.06.2021р. з ПДВ.
		Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 28.11.2022 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2404/22 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
		Розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
		Ухвалою суду від 05.12.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю 
		АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ залишено без руху, надано Товариству з обмеженою відповідальністю АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви.
		14.12.2022 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали суду.
		Ухвалою суду від 19.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2404/22, присвоєно справі номер провадження 27/170/22. Підготовче провадження призначено на 18.01.2023.
		Ухвалою суду від 18.01.2023 відкладено підготовче судове засідання на 16.02.2023.
		Ухвалою суду від 16.02.2023 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 16.03.2023.
		Ухвалою суду від 16.03.2023 відкладено розгляд справи по суті на 12.04.2023.
		У судових засіданнях 12.04.2023, 01.05.2023, 22.05.2023, в порядку ст. 216 ГПК України оголошувалися протокольні ухвали про перерву в судових засіданнях.
		01.06.2023 представники позивача та відповідача у судове засідання не прибули, позивач сформував 31.05.2023 в системі Електронний суд заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату, відповідач не заперечив проти поданого позивачем клопотання, про що зроблено відмітку.
		Клопотання прийнято судом.
		В матеріалах справи міститься клопотання відповідача від 12.04.2023 про заміну назви останнього на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області, оскільки відповідно до Наказу Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 № Н-117, відповідно до Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України Про управління об`єктами державної власності, Закону України Про автомобільні дорогим, п.п. 13 п. 10 Положення про Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України (в редакції), затвердженого постановою КМУ від 21.02.2023 № 193, Службу автомобільних доріг у Запорізькій області перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області.
		Клопотання відповідача прийнято судом.
		Ухвалою суду від 01.06.2023 змінено назву відповідача зі Служби автомобільних доріг у Запорізькій області на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області. Відкладено розгляд справи по суті. Засідання суду призначено на 22.06.2023.
		Ухвалою суду від 22.06.2023 відкладено розгляд справи № 908/2404/22 за згодою учасників судового процесу до завершення періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні.
		 14.12.2023 позивач сформував в системі Електронний суд клопотання про поновлення розгляду справи.
		Враховуючи клопотання позивача, ухвалою суду від 18.12.2023 продовжено слухання справи № 908/2404/22 зі стадії розгляду справи по суті та призначено судове засідання на 26.12.2023.
		Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
		Позивач підтримав позовні вимоги, на підставах викладених у позовній заяві та поясненнях, просив суд стягнути з відповідача 31 161 091 грн 68 коп. основного боргу за договором № 213-21 від 25.06.2021р. з ПДВ.
		Відповідач підтримав свої заперечення викладені у відзиві, зазначив, що відповідно до п.п. 15.5 договору Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ -2в) та довідок про вартість виконання будівельних робіт та витрат (Форма КБ-3) готує Генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника на протязі п`яти робочих днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт. Генпідрядник надає для перевірки реєстр накладних на придбані матеріали, конструкції, вироби та інші документи, які підтверджують витрати та документи передбачені цим договором, а у випадку залучення Субпідрядників-з виділенням робіт виконаних Субпідрядниками (п.п. 15.5 договору). Одночасно з Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ -2В) та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) Генпідрядник надає Замовнику розрахунок фактичних витрат по експлуатації машин та механізмів, довідку про вартість матеріалів за підписом керівника та головного бухгалтера Виконавця (п.п. 15.5 договору). Відповідач зазначив, що позивачем не надана виконавча документація, не наданий також реєстр накладних на придбані матеріали, конструкції, вироби та інші документи, які підтверджують витрати та документи передбачені умовами вказаного Договору, що свідчить про необґрунтованість заявлених позовних вимог у розмірі 31 161 091 грн 68 коп. Одночасно, підпунктом п.п.15.5 договору зазначено що, якщо при здаванні-прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини Генпідрядника, Замовник не підписує акт здавання об`єкту в експлуатацію і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням. Якщо усунення недоробок буде не можливим або буде вимагати дуже великих витрат, за рішенням Замовника сторони визначають завдану шкоду і на її величину зменшується величина кінцевих платежів Генпідряднику. Оплата робіт виконаних з недоробками і дефектами, проводиться після усунення останніх. Посилаючись на пункт 20.1 укладеного сторонами договору, відповідач вказав на підтвердження ТПП України листом від 28.02.2022 наявності надзвичайних обставин для суб`єктів господарської діяльності за зобов`язаннями, виконання яких стало неможливим внаслідок настання таких форс-мажорних обставин. Також, за поясненнями відповідача, у зв`язку з повномасштабною війною, розв`язаною Російською Федерацією проти України, автомобільна дорога державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731 знаходиться на окупованій території, тому внаслідок обставин непереборної сили у спеціалістів відповідача відсутня можливість для виїзду на об`єкт виконання робіт та огляду будівельного майданчика з метою засвідчення станом на поточні дати виконаних робіт Генпідрядником обсягів робіт відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт. Відповідач вважає, що наразі підтвердити якість та виконані роботи які необхідно щоб відповідали державним стандартам будівельним нормам іншим нормативно-правовим актам тендерній та проектній документації об`єкту та встановити що виконані роботи відповідають затвердженій проектній документації державних стандартів норм правил відповідач стало не можливим внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідач вважає, що позивачем не надано достатніх аргументів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані позивачем ясно й чітко та дійсно підтверджують факт належного виконання робіт на суму 31 161 091,68 грн., саме на позивача лягає обов`язок довести ті обставини на які він посилається, а самих лише цитувань норм діючого законодавства не достатньо для підтвердження виконаних робіт за договором № 213-21 від 25.06.2021 на закупівлю робіт з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731, зважаючи й на той факт, що відповідачем не підтверджено якість, кількість та те, що роботи виконані відповідно до державних стандартів, будівельних нормам та іншим нормативно-правовим актам.
		В матеріалах справи міститься відповідь на відзив позивача.
		Відповідач підтримав свої заперечення на відповідь на відзив, надіслані на адресу суду 30.01.2023. 
		Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.
		Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд 
		УСТАНОВИВ:
		 
		Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути  визнання права.
		Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
		Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
		 25.06.2021 між Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (Замовник, в подальшому перейменовано на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області) та Товариством з обмеженою відповідальністю  АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ (Генпідрядник) укладено договір № 213-21 Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731 (45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).
		З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
		У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір  є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
		Договір  це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.
		У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
		Відповідно до п. 1.1 Генпідрядник зобов`язується на свій ризик виконати та здати Замовнику в установлений Договором строк закінчені роботи з капітального ремонту автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731 (45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), а Замовник зобов`язується надати Генпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт), затверджену в установленому порядку проектну документацію, прийняти від Генпідрядника закінчені роботи та оплатити їх.
		Власником результату виконаних робіт є Замовник (п. 1.2 договору).
		Згідно п. 1.3 договору кількість робіт: склад та обсяги робіт, що є предметом Договору, визначені проектною документацією.
		Відповідно до п. 1.4 договору місце виконання робіт: автомобільна дорога державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731.
		Згідно із п. 2.1 договору строк виконання робіт: з дати укладання по 28.02.2023 при умові постійного фінансування.
		Відповідно до п. 3.1 договору ціна цього договору становить 399 499 998 грн 00 коп. у т.ч. ПДВ.
		Пунктами 3.2, 3.5, 3.6 договору передбачено, що, ціна є твердою. Перегляд ціни договору оформлюється сторонами шляхом укладення додаткових угод, які є невід`ємними частинами цього договору. Ціна договору визначається згідно СОУ 42.1  37641978-050:298 п. 6.2; 62.1.
		Відповідно до п. 4.1 договору Замовник має право, зокрема, відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі, і не можуть бути усунені Генпідрядником, Замовником або третьою особою.
		Згідно із п. 4.3 договору Генпідрядник має право, зокрема, своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.
		Відповідно до 14.1 договору визначено, що після одержання повідомлення Генпідрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) Замовник зобов`язаний розпочати їх приймання.
		Згідно із п. 14.2 договору передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) Генпідрядником і приймання їх Замовником оформлюється актом про виконані роботи.
		У разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт (об`єкта будівництва) недоліків, допущених з вини Генпідрядника, він у визначений Замовником строк зобов`язаний усунути їх і повторно повідомити Замовника про готовність до передачі закінчених робіт. Якщо Генпідрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може, попередньо повідомивши Генпідрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов`язані з усуненням недоліків Замовника, компенсуються Генпідрядником (п. 14.3 договору).
		Відповідно до п. 15.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником виконаних робіт після підписання Сторонами Актів приймання виконаних будівельних робі (форма № КБ-2в) та Довідок про вартість виконання будівельних робіт та витрат(форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинного ДСТУ Б Д.1.1.-1:2013 (далі - ДСТУ) та підписаних уповноваженими представниками сторін.
		Згідно п. 15.3 договору Замовник здійснює поетапні проміжні платежі в міру виконання робіт після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) і Довідки про вартість виконання будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3), складених у відповідності з положенням чинних ДСТУ та підписаних уповноваженими представниками сторін.
		Відповідно до п. 15.4 договору Замовник здійснює розрахунки за виконі роботи з Генпідрядником протягом 30 календарних днів після отримання коштів від головного розпорядника коштів по цьому договору та на підставі підписаних Актів приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3).
		Згідно п. 15.5 договору, Акти приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3) готує Генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника на протязі п`яти робочих днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних робіт. Генпідрядник надає для перевірки реєстр накладних на придбані матеріали, конструкції, вироби та інші документи, які підтверджують витрати та документи передбачені цим договором, а випадку залучення Субпідрядників  з виділенням робіт виконаних Субпідрядником. 
		Згідно із п. 19.1 договору цей договір набирає чинності з дати укладання договору і діє по 31.01.2023, але у будь-якому випадку  до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
		Договірною ціною (Додаток № 1 до договору) сторони узгодили найменування витрат та їх вартість на суму 399 499 998 грн 00 коп.
		Матеріали справи свідчать, що позивачем на виконання умов договору виконано робити на загальну суму 31 161 091 грн 68 коп., що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт. 
		Відповідачем вартість виконаних робіт не сплачено.
		За поясненнями позивача, Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) на загальну суму: 31 161 091 грн 68 коп. з ПДВ надавалися Замовнику, але з незрозумілих причин залишилися не підписаними, відповідно, виконані роботи на час подання позову залишилися несплаченими.
		Супровідним листом № 1209/01 від 12.09.2022 позивач звертався до відповідача щодо погодження та підписання Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) до договору № 213-21 від 25.06.2021 на загальну суму: 31 161 091 грн 68 коп. з ПДВ.
		Листом № 22/1160 від 28.10.2022 відповідач надав відповідь на вказаний лист, в якому зазначив, що акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) не були підписані Службою автомобільних доріг у Запорізькій області виключно по причині відсутності достатнього фінансування, що об`єктивно не залежало від Замовника. Відповідно до договору та вимог законодавства під час виконання позивачем робіт з капітального ремонту здійснювалися нагляди за виконаними роботами. Також у листі відповідач зазначив, що, позивачем забезпечено ведення журналу виконання робіт за формою, передбаченою ДБН та спеціальних журналів по окремим спорудам. Також були надані Акти на закриття прихованих робіт. У зв`язку з чим Служба автомобільних доріг у Запорізькій області не заперечує факт виконання ТОВ «Автомагістраль-Південь» робіт, згідно з наданими нам Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) на суму 31 161, 09168 тис. грн. з ПДВ. Разом з тим відповідач зазначив, що у зв`язку з фактично повномасштабною війною, розв`язаною російською федерацією проти України та українського народу, наразі автомобільна дорога державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731 Запорізької області є такою, що знаходиться на тимчасово окупованій території. Тому у працівників/повноважну спеціалістів Служби автомобільних доріг у Запорізькій області відсутня сьогодні можливість для виїзду на місце ремонту автомобільної дороги та огляду будівельного, майданчика з метою засвідчення станом на поточні дати виконаних Вами фізичних обсягів робіт відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт на суму 31 161,09168 тис. грн. з ПДВ.
		Листом № 2709/01 від 27.10.2022 позивач звернувся до Служби автомобільних доріг у Запорізькій області щодо повернення загальних журналів виконаних робіт та актів на закриття прихованих робіт до вищевказаних договорів, отримання якого відповідачем підтверджується відміткою про прийняття Службою автомобільних доріг у Запорізькій області 27.10.2022. 
		Невиконання відповідачем зобов`язання за договором в частині здійснення оплати за виконані позивачем роботи стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ до господарського суду з позовом.
		Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
		Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішень суду. 
		Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. 
		Нормами статті 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		За правилами ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. 
		Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
		За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Укладений між сторонами договір № 213-21 від 25.06.2021 за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п`ятої Цивільного кодексу України.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 837 глави 61 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
		Відповідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
		Статтею 853 цього Кодексу передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. 
		Відповідно до змісту ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. 
		Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
		Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України). 
		Відповідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		За змістом ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України). 
		Як зазначалося вище, згідно п. 2.1 договору строк виконання робіт: з дати укладання по 28.02.2023 при умові постійного фінансування.
		Згідно із п. 19.1 договору цей договір набирає чинності з дати укладання договору і діє по 31.01.2023, але у будь-якому випадку  до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
		Відповідно до п. 3.2 договору ціна договору є твердою.
		Відповідно до п. 6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правил визначення вартості будівництва» затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 та роз`яснень Мінрегіону за твердої договірної ціни взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначених в договірній ціні.
		Всі одиничні розцінки та ціни були погоджені на етапі підписання договірної ціни, яка в свою чергу була найдешевшою та найвигіднішою для Замовника за результатами аукціону. Ціни на матеріально-технічні ресурси приймалися відповідно до п. 6.3.3 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правил визначення вартості будівництва» та відображені договірних цінах, які є невід`ємною частиною договору.
		Тверда договірна ціна не підлягає зміні, крім випадків передбачених п. 6.3.2.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правил визначення вартості будівництва».
		Листом вих. № 1209/01 від 12.09.2022 позивач направив Службі автомобільний доріг у Запорізькій області акти приймання виконаних будівельних робіт за договором акти приймання виконаних будівельних робіт, що відносяться до виконавчої документації для їх підписання та оплати, але відповідач не надав відповіді протягом встановленого ст. 530 ЦК України 7-денного строк, зауважень щодо якості та кількості виконаних позивачем робіт не надав.
		Листом вих. № 2709/01 від 27.10.2022 позивач інформував відповідача про те, що загальні журнали виконання робіт та акти закриття прихованих по об`єкту капітального ремонту автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731 Запорізької області за договором № 213-21 знаходяться у відповідача.
		Листом № 22/1160 від 28.10.2022 відповідач надав відповідь на вказаний лист, в якому зазначив, що акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) не були підписані Службою автомобільних доріг у Запорізькій області виключно по причині відсутності достатнього фінансування, що об`єктивно не залежало від Замовника. Відповідно до договору та вимог законодавства під час виконання позивачем робіт з капітального ремонту здійснювалися нагляди за виконаними роботами. Також у листі відповідач зазначив, що, позивачем забезпечено ведення журналу виконання робіт за формою, передбаченою ДБН та спеціальних журналів по окремим спорудам. Також були надані Акти на закриття прихованих робіт. У зв`язку з чим Служба автомобільних доріг у Запорізькій області не заперечує факт виконання ТОВ «Автомагістраль-Південь» робіт, згідно з наданими нам Актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) на суму 31 161, 09168 тис. грн. з ПДВ. Разом з тим відповідач зазначив, що у зв`язку з фактично повномасштабною війною, розв`язаною російською федерацією проти України та українського народу, наразі автомобільна дорога державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731 Запорізької області є такою, що знаходиться на тимчасово окупованій території. Тому у працівників/повноважну спеціалістів Служби автомобільних доріг у Запорізькій області відсутня сьогодні можливість для виїзду на місце ремонту автомобільної дороги та огляду будівельного, майданчика з метою засвідчення станом на поточні дати виконаних Вами фізичних обсягів робіт відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт на суму 31 161,09168 тис. грн. з ПДВ.
		Акти на закриття прихованих робіт підписані відповідачем в особі представника технічного нагляду замовника Притулою В.Т.  провідний інженер відділу технічного контролю та нових технологій Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, що підтверджує фактичне прийняття виконаних обсягів робіт.
		Крім того, відповідно до умов договору № 213-21 від 25.06.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» не мало надавати Службі автомобільних доріг у Запорізькій області підтверджуючі документи разом з «Актами приймання виконаних будівельних робіт» (форми № КБ-2в) та «Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат» (форми № КБ-3), тому що при твердій договірній ціні ціни на матеріали та одиничні розцінки встановлюються незмінними на весь обсяг будівництва, вони були погоджені на етапі підписання договору.
		Обставини справи свідчать, що відповідачем виконані передбачені договором роботи, а позивачем факт виконання відповідачем будівельних робіт на суму 31 161 091 грн 68 коп. визнано (лист № 22/1160 від 28.10.2022).
		Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3) до договору № 213-21 від 25.06.2021 на загальну суму 31 161 091 грн 68 коп. з ПДВ. відповідачем не підписані, разом з тим, жодних заперечень по факту виконання цих робіт або їх недоліків відповідачем не висловлено. В листі № 22/1160 від 28.10.2022 на звернення позивача щодо підписання актів виконаних будівельних робіт та сплати їх вартість відповідач проти виконання робіт на вказану суму не заперечив. 
		Позивачем на підтвердження виконання будівельних робіт за договором на загальну суму 31 161 091 грн 68 коп. з ПДВ надано до матеріалів справи копії первинних бухгалтерських документів, зокрема:
		- протоколів випробувань та актів за об`єктом: Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731;
		- маршрутних листів службових поїздок в межах ділянок, які обслуговувались Службою автомобільних доріг у Запорізькій області;
		- Сертифікатів відповідності та паспорти на бітумну емульсію з протоколами випробувань лабораторії; 
		- Актів надання послуг, Актів здачі-приймання робіт (надання послуг);
		- товарно-транспортних накладних, відомості про вантаж, щодо перевезення будівельних матеріалів на місце виконання робіт на об`єкті: Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731;
		- реєстрів актів на подання техніки та перевезення матеріалів та видаткові накладні щодо об`єкту: Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731;
		- видаткових накладних та реєстрів матеріалів, застосованих на об`єкті: Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731;
		- реєстрів матеріалів застосованих на об`єкті Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731;
		- локальні, об`єктні кошториси на будівельні роботи, відомості ресурсів до локального кошторису;
		- Загального журналу робіт по об`єкту: автомобільна дорога державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731;
		- Актів на закриття прихованих робіт, які місять рішення комісії щодо відповідності етапів робіт проектній документації, стандартам, будівельним нормам та правилам, технічним умовам (підписані представниками дорожньо-будівельної організації, технічного нагляду замовника та проектної організації);
		- фотоматеріалів. 
		Календарним графіком фінансування (додаток № 4 до додаткової угоди № 1 від 25.06.2021) було передбачено фінансування робіт з державного бюджету в 2021 році на суму 399 499 998 грн 00 коп.
		Сторони підписали календарний план виконання робіт по об`єкту (Додаток № 2 до договору № 213-21 від 25.06.2021), у якому погодили найменування робіт, термін їх виконання - з липня 2021 року по лютий 2023 року.
		На протязі 2021 року відповідачем за виконані роботи відповідно до договору на рахунок позивача перераховані кошти в загальній сумі 347 989 773 грн 67 коп., а саме: платіжним дорученням № 120 від 10.12.2021 перераховано 200 000 000 грн 00 коп., платіжним доручення № 828 від 10.12.2021, перераховано 89 773 грн 67 коп., платіжним доручення № 243 від 21.12.2021, перераховано 147 900 000 грн 00 коп.
		Матеріали справи свідчать, що позивачем на виконання умов договору виконано робити на загальну суму 31 161 091 грн 68 коп., що підтверджується Актами приймання виконаних будівельних робіт (Форми № КБ-2в). 
		Відповідно до п. 15.5 договору Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та Довідок про вартість виконання будівельних робіт та витрат (форма № КБ-3) готує Генпідрядник і передає для підписання уповноваженому представнику Замовника у строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Уповноважений представник Замовника на протязі п`яти робочих днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт.
		Матеріали справи не містять письмових зауважень чи заперечень щодо обсягів чи якості виконаних позивачем робіт.
		Матеріалами справи підтверджено, що позивач направив відповідачу всі необхідні документи, тобто виконав вимоги визначені п. 15.5 договору.
		Приймаючи до уваги відсутність доказів того, що відповідач протягом п`яти днів після отримання від Генпідрядника Актів приймання виконаних будівельних робіт надав заперечення щодо їх виконання та обсягів робіт (п. 15.5 договору), а також надані позивачем на підтвердження виконання будівельних робіт первинні бухгалтерські документи, суд визнав доведеним факт виконання позивачем робіт за Актами приймання виконаних будівельних робіт на суму 31 161 091 грн 68 коп. з ПДВ.
		Згідно ч. 1 ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
		Відповідно до приписів ст. 853 ЦК України та умов укладеного сторонами Договору обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Проте, відповідачем в порушення ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України не доведено таких обставин.
		Згідно ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
		Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
		Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).
		Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
		Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18).
		При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 у справі № 917/1489/18).
		Якщо позивач як підрядник фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав під час розгляду справи про стягнення з нього коштів за виконані за цими актами роботи (до винесення рішення у справі) і під час розгляду справи не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах, а не робити висновок про передчасність позову, що помилково було зроблено судом апеляційної інстанції (постанова Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 910/18384/20).
		У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).
		Отже, з огляду на вище викладені норми чинного законодавства, не підписання Замовником Актів приймання виконаних будівельних робіт на суму 31 161 091 грн 68 коп. з ПДВ не звільняє замовника його від обов`язку щодо його оплати.
		Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін виконаних позивачем робіт суд визнає доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
		Відповідач, отримавши акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3 за вказаним договором на загальну суму 31 161 091 грн 68 коп., безпосередньо у Актах форми № КБ-2в не зазначив мотиви відмови від їх підписання. 
		Через що Акти, підписані позивачем, не можуть бути визнані судом недійсними, оскільки мотиви відмови відповідача від їх підписання у актах взагалі не зазначені. 
		Отже, позивач, на підставі ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України підписав Акт приймання виконаних робіт в односторонньому порядку.
		Акт приймання виконаних будівельних робіт, акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт підписані позивачем в односторонньому порядку, проте, у відповідності до чинного законодавства вони є первинними документами.
		Так, відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Відповідно до приписів ст. 853 ЦК України та умов укладеного сторонами договору обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
		Проте, відповідачем в порушення ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України не доведено таких обставин.
		Отже, з огляду на вище викладені норми чинного законодавства, не підписання Замовником Актів приймання виконаних будівельних робіт на суму 31 161 091 грн 68 коп. з ПДВ не звільняє замовника його від обов`язку щодо його оплати.
		Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем у визначений зобов`язанням термін виконаних позивачем робіт суд визнає доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.
		Заперечення відповідача спростовуються наступним.
		Відносно посилань відповідач у листі № 22/1160 від 28.10.2022 на відсутність достатнього фінансування суд зазначає наступне.
		Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18, Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
		Суд зауважує, що згідно норм ЦК та ГК України відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від обов`язку виконати грошове зобов`язання по оплаті робіт чи послуг, які прийняті ним без зауважень.
		Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
		Щодо посилання відповідача у відзиві на позов на настання форс-мажорних обставин через воєнну агресію Російської Федерації проти України, що засвідчено листом Торгово-промислової палати України, що унеможливило прийняття робіт за договором та відповідно оплату їх вартості, суд зазначає наступне.
		Згідно з ч. ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
		Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
		Згідно з ч. 1 ст. 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
		Відповідно до ст. 617 ЦК України, форс-мажор (він же  обставини непереборної сили) звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань. 
		Частиною ч. 2 ст. 218 ГК України передбачено, що не вважаються обставинами непереборної сили зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
		Суд зазначає, що форс-мажорні обставини можуть звільнити товариство тільки від відповідальності за невиконання зобов`язань за спірним договором, тобто від нарахування штрафів/пені, проте не звільняють від необхідності виконання основних зобов`язань, що обумовлені договором, законом або стягнутої за рішенням суду.
		Військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (з подальшим продовженням), відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». 
		Разом з тим, суд звертає увагу, що Національним банком України прийнято постанову № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (з наступними змінами та доповненнями), якою з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи в умовах воєнного стану визначено, що: банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою; безготівкові розрахунки здійснюються без обмежень. Отже, воєнний стан не створив жодних обставин, які об`єктивно унеможливлюють здійснення розрахунків за діючими між сторонами договорами з використанням банківської системи. 
		Таким чином, як оприлюднення листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, так і наявність сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини не є безумовною підставою для звільнення від виконання договірних зобов`язань, про що зазначив Верховний Суд в постанові від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20.
		Відповідно до частини 2 статті 141 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.
		Відповідно до пункту 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору.
		Отже, введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання зобов`язань. Тобто підлягає доведенню зв`язок між невиконанням зобов`язань і воєнними діями в Україні.
		Суд також зазначає, що посилання відповідача на введення на території України воєнного стану, як на підставу для звільнення його виконання обов`язку щодо прийняття робіт та сплати їх вартості, є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату вартості виконаних ним за договором будівельних робіт.
		Відповідач у відзиві зазначає, що у зв`язку з повномасштабною війною, розв`язаною Російською Федерацією проти України та українського народу, наразі автомобільна дорога на якій виконувались роботи відповідно до укладеного договору № 213-21 від 25.06.2021 на ділянці на км 428+343 - км 442+731 є такою, що знаходиться на окупованій території, тому у працівників/повноважних спеціалістів відповідача на сьогоднішній день відсутня можливість для виїзду на об`єкт виконання робіт та огляду будівельного майданчика з метою засвідчення станом на поточні дати виконаних робіт Генпідрядником обсягів робіт відповідно до Актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт.
		Дані доводи відхиляються судом, оскільки зобов`язання з огляду будівельного майданчика та засвідчення відповідачем наданих позивачем фізичних обсягів робіт та послуг, або відмова у засвідченні такого з наданням власних мало бути здійснено ним до 24.02.2022 відповідно.
		Оскільки позивачем заявлено вимоги до відповідача про оплату підрядних робіт листом № 1209/01 від 12.09.2022, який був отриманий відповідачем 15.09.2022, то відповідач мав здійснити оплату виконаних робіт протягом 7 (семи) днів з дня вказаної дати до 23.09.2022.
		Отже посилання відповідача про неможливість повторно здійснити огляд будівельного майданчика після 24.02.2022 не є підставою для визнання безпідставними та необґрунтованими вимог позивача.
		Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК).
		Крім того, суд звертає увагу, згідно з вимогами частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; довгострокових зобов`язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я; середньострокових зобов`язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
		Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18, Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та в рішенні від 30.11.2004 у справі «Бакалов проти України» зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
		Суд зауважує, що згідно норм ЦК та ГК України відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від обов`язку виконати грошове зобов`язання по оплаті робіт чи послуг, які прийняті ним без зауважень.
		Разом з тим, згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника.
		Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16.
		Інші доводи та докази учасників справи, детальну оцінку яких не наведено у рішенні, позаяк вони не покладені судом в його основу, не спростовують вищевикладених висновків суду.
		Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
		На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
		 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
		Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
		У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
		Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
		Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
		Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
		Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
		Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
		Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
		Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
		Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
		З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
		На підставі викладеного, оцінюючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи стандарт вірогідності доказів та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає надані позивачем докази на підтвердження виконання ним підрядних робіт за договором № 213-21 від 25.06.2021 щодо об`єкта «Капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (на м. Таганрог), на ділянці км 428+343-км 442+731 (45230000-8- Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)», зобов`язання за яким не є предметом спору у цій справі, більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на спростування таких обставин.
		Як вже зазначалося у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).
		Відповідач, отримавши акт форми № КБ-2в та довідка форми № КБ-3 за вказаним договором на загальну суму 31 161 091 грн 68 коп., безпосередньо у актах форми № КБ-2в не зазначив мотиви відмови від їх підписання. 
		Через що Акти, підписані позивачем, не можуть бути визнані судом недійсними, оскільки мотиви відмови відповідача від їх підписання у актах взагалі не зазначені.
		Відповідач є юридичною особою, яка самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
		Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, по відповідальності за порушення зобов`язань.
		З урахуванням строків, визначених договором для здійснення платежу, строк виконання зобов`язання з оплати виконаних робіт є таким, що настав.
		Обставина належного виконання своїх обов`язків позивачем надає йому законне очікування, що виконані ним роботи за цим Договором будуть оплачені. Несплата замовником таких коштів виконавцю прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном, що гарантується ст. 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Позивач поніс витрати щодо оплати праці своїх працівників, сплати податків та обов`язкових платежів з цієї заробітної плати, придбання значної кількості будівельних матеріалів, палива, робіт, послуг тощо.
		При цьому, позивач не просив суд застосовувати заходи відповідальності до відповідача, стягнути пеню, компенсаційні заходи тощо.
		Позивач просить суд стягнути лише заборгованість за фактично виконані роботи за договором, які по суті є компенсацією вже понесених позивачем за власний рахунок витрат.
		В силу умов договору, положень цивільного та господарського законодавства обставина неможливості перевірки виконаних позивачем в 2022 році робіт через те, що територія, де вони виконувалися, опинилася в тимчасовій окупації, не може позбавити позивача права на оплату фактично виконаних робіт.
		Неоплата фактично виконаних позивачем робіт призводить до порушення вищезгаданих принципів справедливості та добросовісності.
		Належним чином виконуючи свої обов`язки за договором, позивач за власний рахунок виконав роботи, обумовлені договором, відповідач вказані 31 161 091 грн 68 коп., є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
		Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладаються на відповідача.
		Керуючись ст.ст. 42, 46, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області задовольнити.
		 
		Стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 25891336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ (65058 м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21, ідентифікаційний код юридичної особи 34252469) 31 161 091 (тридцять один мільйон сто шістдесят одна тисяча дев`яносто одна) грн. 68 коп. основного боргу.
		Стягнути з Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код юридичної особи 25891336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ (65058 м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21, ідентифікаційний код юридичної особи 34252469) 467 416 (чотириста шістдесят сім тисяч чотириста шістнадцять) грн. 39 коп. судового збору.
		 
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення оформлено та підписано 29.12.2023.
		 
		Суддя С.С. Дроздова
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...