Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/38892/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2023. Зареєстровано: 30.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2024.
Дата набрання законної сили: 03.04.2024
Результат оскарження 03.04.2024 Апеляційний суд Одеської області: скасовано ухвалу (постанову) повністю з ухваленням нової ухвали
Номер судового провадження: 1-кс/947/16310/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 32021160000000013

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 947/38892/23
		Провадження № 1-кс/947/16310/23
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27.12.2023 року м.Одеса
		Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого детектива відділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №32021160000000013 від 29.01.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч. 2 ст. 212 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Як вбачаєтьсяз клопотаннясторони обвинуваченняпро арештмайна, службові особи 
		ТОВ «Ферко» (код ЄДРПОУ 31681342), ТОВ «Металзюкрайн Корп ЛТД» (код ЄДРПОУ 19349403), СТОВ «Урожай» (код ЄДРПОУ 03731891), ТОВ «Зерновий Перевантажний Комплекс «Інзерноекспорт» (код ЄДРПОУ 31893739) та Підприємство «Вторметекспорт» у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 30127924) здійснюють незаконне формування податкового кредиту, використовують підміну товарних позицій при їх реалізації, а також вчиняють інші дії спрямовані на ухилення від сплати податків.
		Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що у протиправній діяльності при проведенні експортних операцій використовуються реквізити «ризикових» підприємств ТОВ «АУТСТАФФ 19» (код ЄДРПОУ 42866765) ТОВ «АЛІСЕНТА ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44474084) та ТОВ «СОЛТЕК ПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 44828941). 
		Управлінням аналізу інформації та управління ризиками Територіального управління БЕБ в Одеській області проведено попередній аналіз фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств (службова записка від 16.12.2023 № 23.13-02.1/613-23). 
		В ході проведення аналізу поданої звітності ТОВ «Аутстафф 19» було встановлено, що підприємством до контролюючого органу не була подана податкова та фінансова звітність за 2022 та ІІІ квартали 2023 роки. 
		У 2021 році підприємством у декларації з прибутку підприємств вказаний дохід у сумі 443,35 тис.грн., за 2020 рік вказаний дохід у суму 499,18 тис.грн., за 2019 рік  465,5 тис.грн.
		Підприємство не зареєстроване платником податку на додану вартість, а також не перебуває на спрощеній системі оподаткування (в т.ч. і як виробник сільськогосподарської продукції). 
		Згідно попередньо проведеної аналітичної роботи встановлено, що засновник та директор ТОВ «Аутстафф 19» ОСОБА_5 , також є та була раніше керівником та засновником інших ризикових СГД: ТОВ «Од Трейд» (код ЄДРПОУ 44998649), ТОВ «Кайла Плюс» (код ЄДРПОУ 44670848), ТОВ «Лімбо ПРО» (код ЄДРПОУ 44077381), ТОВ «ТК» Форвард» (код ЄДРПОУ 43223463), ТОВ «Мегасид» (код ЄДРПОУ 42843292). 
		За результатом аналізу податкової та фінансової звітності підприємства неможливо підтвердити (встановити) придбання ТОВ «Аутстафф 19» у контрагентів постачальників ячменя в кількості 1895 тон.
		Враховуючи середню вартість ячменю в розмірі 5300,00грн. за тонну, у ТОВ «Аутстафф 19» вбачається наявність в залишках товарно-матеріальних цінностей (ячменю) на загальну суму 10043500 грн., які ніяким чином не відображені в податковій звітності підприємства, що може свідчити про безоплатне отримання вказаної продукції ТОВ «Аутстафф 19». 
		В зв`язку з вищевикладеним, в разі не підтвердження ТОВ «Аутстафф 19» (код ЄДРПОУ 42866765) походження залишків сільськогосподарської продукції (ячменя) в кількості 1895 тонн на загальну суму 10043500 грн. та в подальшому не відображення отриманого за даними господарськими операціями доходу в фінансовій звітності підприємства за 2023 рік в діях посадових осіб ТОВ «Аутстафф 19» може вбачатися порушення п. 46.1, 46.2, ст. 46, п. п. 49.18.5, п. 49.18, ст. 49 та п. 54.1, ст. 54, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині ймовірного заниження податку на прибуток підприємства за 2023 рік на загальну суму 1807830,0 грн.
		В ході проведення аналізу поданої звітності ТОВ «Алісента Трейд» було встановлено, що підприємством з часу реєстрації (листопад 2021 року) подає декларації з податку на прибуток та податку на додану вартість з «0» показниками, тобто декларує про відсутність фінансово-господарських операцій. 
		ТОВ «Алісента Трейд» зареєстроване платником ПДВ 01.12.2021 року та не перебуває на спрощеній системі оподаткування (в т.ч. і як виробник сільськогосподарської продукції). 
		За даними Єдиного реєстру податкових накладних на рівні ДПС України (далі  ЄРПН) встановлено, що у ТОВ «Алісента Трейд» код ЄДРПОУ 44474084 відсутнє придбання кукурудзи у кількості 235 тон.
		З урахуванням середньої ціни кукурудзи  5480,00 грн. за 1 тонну вартість виявлених залишків кукурудзи в кількості 235 тон становить 1287 800 грн.
		ТОВ «Алісента Трейд» в серпні, жовтні, листопаді та грудні 2023 року здійснювало експортні операції, щодо поставки сільськогосподарської продукції за межі митної території України на загальну суму 626652648,1 грн., а саме: пшениця врожаю 2022 та 2023 року  у кількості 27980,28 т. на суму 139901 400 грн.; соєві боби врожаю 2022 та 2023 року  у кількості 32667,87 т. на суму 486751248,1 грн.
		За даними ЄРПН у ТОВ «Алісента Трейд» відсутнє придбання вищевказаної експортованої продукції. Попереднім аналізом встановлено що посадові особи ТОВ «Алісента Трейд», код ЄДРПОУ 44474084 ймовірно здійснюють ризикові операції із закупівлі сільськогосподарської продукції та їх подальшої реалізації за кордон України.
		У зв`язку з відсутністю у ТОВ «Алісента Трейд» підтвердження придбання вищевказаної сільськогосподарської продукції на загальну суму 627940448,10 грн. (кукурудза  235 т. на суму 1 287 800 грн., соєві боби  32667,87 т. на суму 486751248,1 грн., пшениця  27980,28 т. на суму 139901400 грн.), можливо зробити припущення, що дані товарно-матеріальні цінності були отримані ТОВ «Алісента Трейд» код ЄДРПОУ 44474084 на безоплатній основі.
		Таким чином, в разі не підтвердження ТОВ «Алісента Трейд», код ЄДРПОУ 44474084 походження залишків сільськогосподарської продукції (кукурудза  235 т. на суму 1 287 800 грн., соєві боби  32667,87 т. на суму 486751248,1 грн., пшениця  27980,28 т. на суму 139901400 грн.). на загальну суму 627940448,10 грн. та в подальшому не відображення отриманого за даними господарськими операціями доходу в фінансовій звітності підприємства за 2023 рік в діях посадових осіб ТОВ «Алісента Трейд» код ЄДРПОУ 44474084 може вбачатися порушення п. 46.1, 46.2, ст. 46, п. п. 49.18.5, п. 49.18, ст. 49 та п. 54.1, ст. 54, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині ймовірного заниження податку на прибуток підприємства за 2023 рік на загальну суму 113029280,66 грн.
		В ході проведення аналізу поданої звітності ТОВ «Солтек Продакт» було встановлено, що підприємством з часу реєстрації (лютий 2022 року) не подає до контролюючого органу податкову та фінансову звітність. Свідоцтво платника ПДВ анульовано з 09.05.2023 року. ТОВ «Солтек Продакт» не перебуває на спрощеній системі оподаткування (в т.ч. і як виробник сільськогосподарської продукції). 
		За даними Єдиного реєстру податкових накладних на рівні ДПС України (далі  ЄРПН) встановлено, що у ТОВ "СОЛТЕК ПРОДАКТ" (код ЄДРПОУ 44828941) відсутнє придбання кукурудзи у кількості 177 тон.
		За результатом аналізу податкової та фінансової звітності підприємства неможливо підтвердити (встановити) придбання ТОВ "СОЛТЕК ПРОДАКТ" (код ЄДРПОУ 44828941) у контрагентів постачальників кукурудзи в кількості 177 тон.
		Враховуючи середню вартість кукурудзи в розмірі 5300,00 грн. за тонну, у ТОВ «СОЛТЕК ПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 44828941) вбачається наявність в залишках товарно-матеріальних цінностей (кукурудзи) на загальну суму 969960,00 грн., які ніяким чином не відображені в податковій звітності підприємства, що може свідчити про безоплатне отримання вказаної продукції ТОВ «СОЛТЕК ПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 44828941). 
		В зв`язку з вищевикладеним, в разі не підтвердження ТОВ «СОЛТЕК ПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 44828941) походження залишків сільськогосподарської продукції (кукурудзи) в кількості 177 тон. на загальну суму 969960,00 грн. та в подальшому не відображення отриманого за даними господарськими операціями доходу в фінансовій звітності підприємства за 2023 рік в діях посадових осіб ТОВ «СОЛТЕК ПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 44828941) може вбачатися порушення п. 46.1, 46.2, ст. 46, п. п. 49.18.5, п. 49.18, ст. 49 та 
		п. 54.1, ст. 54, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині ймовірного заниження податку на прибуток підприємства за 2023 рік на загальну суму 174592,80 грн.
		Так, в ході досудового розслідування 15.12.2023 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси проведено обшук цілісного майнового комплексу, який складається з нежитлових, адміністративних, складських, офісних приміщень, будівель, споруд, території та іншого майна, що на місцевості визначено адресами: м.Одеса, вулиця Гефта Миколи,3,3/2,3-Б,3-Б/1 та використовується ТОВ «БРУКЛІН-КИЇВ» (код ЄДРПОУ 31795619) для зберігання та перевалки сільськогосподарської продукції.
		В ході проведення обшуку виявлено та вилучено:
		- Довідка щодо залишків станом на 15.12.2023. Склад ЗПК ТОВ «Бруклін-Київ» на 2 арк.
		- Лист від 08.02.2017 № 1612 на 1 арк.
		- Сільськогосподарська продукція (ячмінь 3 класу 2023) у кількості 1895080 кг власник (експортер) ТОВ «АУТСТАФФ 19» (код 42866765).
		- Сільськогосподарська продукція (кукурудза 3 класу 2022) у кількості 235360 кг власник (експортер) ТОВ «АЛІСЕНТА ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44474084).
		- Сільськогосподарська продукція (кукурудза 3 класу 2022) у кількості 177340 кг власник (експортер) ТОВ «СОЛТЕК ПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 44828941).
		Крім того, 16.12.2023 постановою детектива Підрозділу детективів 
		ТУ БЕБ в Одеській області вилучені речі та документи визначено речовими доказами.
		Детектив звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів. 
		Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав викладених письмово. 
		Представники ТОВ «АУТСТАФФ 19», ТОВ «АЛІСЕНТА ТРЕЙД» та ТОВ «СОЛТЕК ПРОДАКТ» в судове засідання не з`явилися, повідомлялись належним чином про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, щодо підтверджується довідкою про доставку СМС повідомлення, за допомогою електронної пошти, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки на електронну скриньку підприємства. 
		Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
		З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, беручи до уваги дату його надходження до слідчого судді для розгляду, а саме 20.12.2023 року, можливості представником власника вилученого майна надати впродовж тривалого часу письмових заперечень, вважаю за можливе розглянути клопотання детектива у відсутності представників власників майна. 
		Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, слідчий суддя вважає, що клопотання детективапідлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
		Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
		У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. 
		Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
		В судовому засіданні встановлено, що вилучене під час обшуку майно, може відповідати критеріям ч.1 ст.98 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
		Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою детектива про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
		В свою чергу не накладення арешту на зазначене тимчасово вилучене майно може призвести до його знищення, приховання, що в свою чергу призведе до втрати доказів в рамках кримінального провадження та суттєво ускладнить процес встановлення істини по кримінальному провадженні.
		Відповідно до положень ч.2 ст.94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою згідно положень ч.1 ст.94 КПК.
		Відповідно до ст.ст.89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.
		Так, слідчий суддя на даній стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. 
		Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене майно підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
		Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
		Згідно з п. 1 ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
		У відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
		Частиною другою статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованоїпідозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість якихнадана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
		До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
		Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
		Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).
		У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
		Відповідно до ч.3ст.170 КПК України,у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.
		Згідно ч.1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Слідчим суддею на даний час встановлено, що майно на яке накладається арешт відповідає критеріям ст.98 КПК України.
		Так зазначене майно представляє собою фінансово-господарські документи, які можуть бути доказами щодо розслідування кримінального правопорушення, а сільськогосподарська продукція, яка підлягала експорту має ознаки предмету вчинення злочину пов`язаного із ухиленням від сплати податків.
		Зв`язок даного майна із вчиненням злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч. 2 ст. 212 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
		В клопотанні про арешт майна прямо зазначено підставу та мету арешту майна, наведено відповідне обґрунтування, вказано обсяг та вид майна, яке визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а також зазначено про відповідність цього майна критеріям ст.98 КПК України.
		При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
		У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.
		Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3ст.170 КПКУкраїни,не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
		Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даній стадії кримінального провадження існують достатні підстави для накладення арешту на зазначене майно, які виправдовують таке втручання у право власності та є співрозмірним із завданнями кримінального провадження.
		Керуючись ст. ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,- 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання старшого детектива відділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №32021160000000013 від 29.01.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.212, ч. 2 ст. 212 КК України - задовольнити. 
		Накласти арешт на документи та сільськогосподарську продукцію, вилучену 15.12.2023 в ході проведення обшуку за адресою: м.Одеса, вулиця Гефта Миколи,3,3/2,3-Б,3-Б/1, а саме:
		- Довідку щодо залишків станом на 15.12.2023. Склад ЗПК ТОВ «Бруклін-Київ» на 2 арк.
		- Лист від 08.02.2017 № 1612 на 1 арк.
		- Сільськогосподарську продукцію (ячмінь 3 класу 2023) у кількості 1895080 кг власник (експортер) ТОВ «АУТСТАФФ 19» (код 42866765).
		- Сільськогосподарську продукцію (кукурудзу 3 класу 2022) у кількості 235360 кг власник (експортер) ТОВ «АЛІСЕНТА ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44474084).
		- Сільськогосподарську продукцію (кукурудзу 3 класу 2022) у кількості 177340 кг власник (експортер) ТОВ «СОЛТЕК ПРОДАКТ» (код ЄДРПОУ 44828941).
		Виконання ухвали покласти на старшого детектива відділу детективів ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 .
		Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
		Роз`яснити,що відповіднодо ч.1ст.174КПК України,підозрюваний,обвинувачений,їх захисник,законний представник,інший власникабо володілецьмайна,представник юридичноїособи,щодо якоїздійснюється провадження,які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна,мають правозаявити клопотанняпро скасуванняарешту майнаповністю абочастково.Таке клопотанняпід часдосудового розслідуваннярозглядається слідчимсуддею,а підчас судовогопровадження -судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
		Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
		 
		Слідчий суддя                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...