Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 120/13465/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Надіслано для оприлюднення: 28.12.2023. Зареєстровано: 30.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2024.
Дата набрання законної сили: 30.01.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		м. Вінниця
		28 грудня 2023 р. Справа № 120/13465/23
		 
		Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області, в якій просить:
		- скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області № 11/229/2191906397 від 30 червня 2023 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ;
		- зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що відповідно до свідоцтва платника єдиного податку, серії НОМЕР_1 , виданого ДПС України 19.05.2012 року, позивач є платником єдиного податку 3 групи. Проте, 30.06.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення № 11/229/ НОМЕР_2 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 у зв`язку з наявністю у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
		ФОП ОСОБА_1 вважає, що анулювання реєстрації платника єдиного податку здійснено з порушенням норм податкового законодавства, адже текст складеного контролюючим органом Акту не містить ані відомостей про подання заявником податкової декларації з податку за землю за 2023 рік, ані про винесення відповідного податкового повідомлення - рішення з викладенням даних про настання події узгодження визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання за платежем земельний податок. Таким чином, доказів правомірності обліковування реального податкового боргу за позивачем саме у якості фізичної особи підприємця контролюючий орган на момент проведення перевірки та прийняття оскарженого рішення не добув, таких доказів не оцінював, а відтак, висновків з даного питання до мотивів видання рішення не включав.
		Ухвалою від 05.09.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		26.09.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами перевірки складено акт від 30.06.2023 №11309/02-32-24-09/ НОМЕР_2 перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Перевіркою встановлено, що за період з 01.01.2023 по 01.06.2023 фізична особа - підириємець ОСОБА_1 не сплачував своєчасно та в повній мірі оренду плату з фізичних осіб, що призвело до виникнення заборгованості станом на 01.01.2023 - 5438,07 грн., 01.02.2023 - 5438,07 грн., 01.03.2023 - 5438,07 грн., 01.04.2023 - 5438,07 грн., 01.05.2023 - 5438,07 грн., на 01.06.2023 - 5438,07 грн.
		За результатами акту перевірки від 30.06.2023 №11309/02-32-24-09/ НОМЕР_2 та Довідки про наявність податкового боргу від 30.06.2023 прийнято рішення №11/229/ НОМЕР_2 віл 30.06.2023 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи з 01 липня 2023 року. На думку відповідача, визначальною підставою для висновку про анулювання реєстрації платника єдиного податку є факт несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку встановленому Податковим кодексом України, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку. 
		Відтак, на думку представника відповідача, за наведених вище обставин слід відмовити у задоволенні позову повністю.
		Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
		ОСОБА_1 з 24 червня 2005 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області та є платником єдиного податку ІІІ групи.
		30.06.2023 головним державним інспектором Жмеринського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог перебування на спрощеній системі оподаткування. За результатами такої перевірки складено акт № 11309/02-32-24-09/ НОМЕР_2 , у якому зафіксовано, що ОСОБА_1 встановлено наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому ПК України.
		У такому акті зазначено, що сума податкового боргу на кожне число місяця складала:
		- на 01 січня 2023 року - 5438,07 гривень;
		- на 01 лютого 2023 року - 5438,07 гривень;
		- на 01 березня 2023 року - 5438,07 гривень;
		- на 01 квітня 2023 року - 5438,07 гривень;
		- на 01 травня 2023 року - 5438,07 гривень;
		- на 01 червня 2023 року - 5438,07 гривень.
		На підставі акту камеральної перевірки відповідачем 30.06.2023 прийнято рішення № 11/229/ НОМЕР_2 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . На підставі такого рішення платник єдиного податку виключений з Реєстру з 01 липня 2023 року.
		Надаючи правову оцінку рішенню про анулювання реєстрації платником єдиного податку, що оскаржується, суд зважає на таке.
		Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).
		Відповідно до пункту 291.2 статі 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
		Пунктом 291.3 статі 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
		Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.
		Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
		Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
		Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
		Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
		Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
		Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).
		Згідно з п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
		У разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).
		Відповідно до пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
		1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
		2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
		3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
		4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
		5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
		6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;
		7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).
		Як зазначено в оскаржуваному рішенні позивачем порушено вимоги абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.
		У свою чергу, згідно абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
		Приписами п. 299.11 ст. 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
		Аналіз наведених вище приписів свідчить про те, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
		Судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято на підставі того, що позивач має податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що підтверджується даними контролюючого органу, відомостями АІС «Податковий блок».
		Водночас, суд звертає увагу, що передумовою прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку є проведення перевірки, висновки якої повинні бути викладені у відповідному акті.
		Як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення позивачем, платником єдиного податку, вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.
		За результатами проведеної камеральної перевірки податковим органом складено Акт камеральної перевірки від 30.06.2023 №11309/02-32-24-09/ НОМЕР_2 , яким встановлено порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, а саме: наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку.
		Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
		Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
		Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
		Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
		Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
		Крім того, зі змісту п. 2.5.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міндоходів України від 14.06.2013 №165, вбачається, що після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки; у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено" (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" складається (формується) Довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою. Зразок форми Акта/Довідки про результати камеральної перевірки наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій.
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).
		Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України.
		Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
		Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі №803/1908/16, від 23.08.2019 у справі №826/4242/15 та від 06.02.2020 у справі №813/87/16, від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19.
		Разом з тим, належних доказів проведення документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності сплати грошових зобов`язань, ГУ ДПС у Вінницькій області не надано.
		Крім того, пунктом 86.2, 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
		Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
		Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
		Отже, нормами ПК України передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками камеральної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
		Разом з тим, відповідачем складено акт перевірки 30.06.2023, та в той же день прийнято оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
		Враховуючи те, що акт перевірки та оскаржуване рішення прийнято в один день, суд дійшов висновку, що у позивача не було можливості реалізувати право на подання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень в порядку, визначеному п.86.7 ст. 86 ПК України, зокрема, але не виключно, документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
		Отже, прийнявши 30.06.2023 на підставі акту перевірки оскаржуване рішення, відповідач фактично позбавив позивача можливості подати свої заперечення (пояснення) та/або додаткові документи.
		Водночас, як зазначено відповідачем у відзиві, оскаржуване рішення Головне управління ДПС прийняло на підставі інтегрованої картки платника податку. Дана заборгованість виникла в результаті не своєчасної та не повної сплати зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб.
		Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
		Пунктом 288.7 статті 288 ПК України визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
		Пункт 286.2 статті 286 цього ж кодексу визначає, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
		У силу пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку. 
		Також, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 зазначила, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця, при цьому, правовий статус ФОП сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право і дієздатністю, та не обмежує їх, оскільки визначила, що критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
		Також у вказаному рішенні Велика Палата Верховного Суду зазначила, що набуття статусу ФОП не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно.
		Між тим, текст складеного контролюючим органом Акту не містить ані відомостей нарахування зобов`язання ОСОБА_1 як фізичній особі-підприємцю, ані відомостей про подання заявником податкової декларації з податку за землю за 2022 рік та 2023 рік, ані про винесення відповідного податкового повідомлення - рішення з викладенням даних про настання події узгодження визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання з орендної плати.
		Отже, суд доходить висновку про необхідність визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Вінницькій області № 11/229/2191906397 від 30 червня 2023 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку, оскільки останнім порушено вищезазначені правові положення податкового законодавства.
		Згідно з пунктом 19-3.1 статті 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать, зокрема:
		- здійснення сервісного обслуговування платників податків;
		- здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням;
		- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу;
		- виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
		Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання, як платника єдиного податку, здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
		Враховуючи те, що судом встановлено протиправність спірного рішення, то наявні підстави для задоволення й похідної позовної вимоги шляхом зобов`язання відповідача поновити реєстрацію Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку та включити до реєстру платників єдиного податку з 01.07.2023.
		Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Відтак слід констатувати, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволення повністю.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №11/229/2191906397 від 30 червня 2023 року про анулювання реєстрації та виключення з Реєстру платників єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
		Зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області поновити з 01 липня 2023 року реєстрацію як платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , шляхом включення його до реєстру платників єдиного податку.
		Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).
		 
		Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
		Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. 
		 
		Інформація про учасників справи:
		Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
		Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
		 
		СуддяМультян Марина Бондівна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...