Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/1610/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2023. Зареєстровано: 30.12.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.01.2024.
Дата набрання законної сили: 28.12.2023
Номер судового провадження: 852/14498/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		28 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 280/1610/23
		Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
		суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., 
		розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2023 року (суддя Сацький Р.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 18.08.2023 року) в справі №280/1610/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -
		 
		в с т а н о в и в:
		16.03.2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 в особі НОМЕР_2 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України (далі по тексту  відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 26.02.2023, прийняте інспектором прикордонної служби вищої категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » майстром сержантом ОСОБА_2 ; стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. 
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2023 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку № 2 від 26.02.2023, яким відмовлено ОСОБА_1  у перетині державного кордону на виїзд з України; стягнуто на користь ОСОБА_1  витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривен) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини  НОМЕР_3 в особі НОМЕР_2 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, апеляційну скаргу подала Військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України , в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв`язку з відсутністю документів, необхідних для виїзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв`язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. В ході перевірки документів ОСОБА_1 було встановлено відсутність документу, який би посвідчував приналежність позивача до категорії осіб, які звільненні від мобілізації та підпадають під дію Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 року № 57. Громадянина ОСОБА_1 тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у зв`язку з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону згідно статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Правил перетинання державного кордону громадянину України» затвердженого постановою КМУ №57 (зі змінами) від 27.01.1995 року, так як він не зміг надати на паспортний контроль документи, які б надавали право перетинання кордону на виїзд з України. Апелянт вказував, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-Х на території України ведений воєнний стан через акт відкритої агресії з боку Російської Федерації та проведенням активних бойових дій на території київської. Харківської, Херсонської, Донецької та Луганської областей, Державній прикордонній службі України разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, вказано на необхідність здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41- 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Встановлено особливий режим в`їзду і виїзду, обмежено свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів. перетинання особами державного кордону здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України. Початком здійснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України. Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. визначає обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Апелянт вказував, що передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, громадяни, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані є особами з інвалідністю. Апелянт вказував, що згідно з абзацами 1 пункту 2-1 Правил, перетин державного кордону можуть здійснюватися особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, шо підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, документи, шо підтверджують інвалідність. Позивачем не було надано належних документів, шо передбачені Правилами. Станом на час виникнення спірних у справі відносин, в Україні діяв воєнний стан та було оголошено загальну мобілізацію, а тому конституційне право громадян України на вільне залишання території України обмежувалось законодавством. Водночас Законом № 3543 - XII передбачена і відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, яка також надається військовозобов`язаним, зокрема, - особам з інвалідністю І чи II групи. При цьому така особа при перетині державного кордону на виїзд з України в пункті пропуску повинна надати, крім паспортних документів, і документи, які б підтверджували її право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та виїзд з України. вказують на відповідні військово-облікові документи з належними відмітками, які мають значення для прийняття відповідного рішення уповноваженою посадовою особою, яка здійснює прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України під час дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації. Апелянт вказував, що у військово-облікових документах також повинна бути відмітка, яка має значення для прийняття відповідного рішення уповноваженою посадовою особою, яка здійснює прикордонний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України під час дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
		Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Право особи на вільний перетин державного кордону України, згідно з положеннями Конституції України та законодавчих норм, може бути обмежено в умовах воєнного стану. Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 2102-ІХ. Суд першої інстанції вказував, що відповідно до п. 2-1 постанови від 27.01.1995 року № 57 у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Перетинати державний кордон України в умовах воєнного стану мають право, зокрема, особи з інвалідністю за наявності ряду документів. Суд першої інстанції вказував, що відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Відповідач, у рішенні про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку № 2 від 26.02.2023, зазначив в підставах тимчасово обмеження у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Правила перетинання державного кордону громадянами України «затвердженими постановою Кабінету міністрів України № 57 (зі змінами № 264 від 03.05.2022) від 27.01.1995, без конкретного посилання на конкретні статті та пункти нормативно-правових актів, та вказівкою, яких саме документів не надано позивачем для можливого перетину держаного кордону України. Проте, відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Суд першої інстанції вказував, що довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією дійсно не є документом, який надає право на перетинання державного кордону, оскільки довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією виключено з абзацу другому пункту 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57. Проте доводи представника відповідача про те, що позивачем не надані документи, які б надали йому право перетину державного кордону України. Суб`єкт владних повноважень, який повинен довести правомірність прийнятого рішення, не навів жодного доводу щодо того, що в оскаржуваному рішенні встановлені підстави для прийняття рішення про відмову позивачу в перетині державного кордону. Відсутні в оскаржуваному рішенні мотиви його прийняття, що позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. 
		Матеріалами справи встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України прізвищем, ім`ям та по-батькові позивача є ОСОБА_1 . 
		Встановлено, що ОСОБА_1 має статус внутрішньо - переміщеної особи, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 2327-5002550780 від 01.02.2023.
		Копією довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААГ № 159182 від 01.02.2023 року підвтерджується, що ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності, первинно за загальним захворюванням, встановлена 01.02.2023 року на строк до 01.03.2025 року.
		ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію по інвалідності з 01.02.2023 року (ІІ група інвалідності загальне захворювання), що підтверджується копією довідки № 115 від 13.02.2023 року виданої відділом обслуговування Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
		Встановлено, що 26.02.2023 року ОСОБА_1  з метою перетинання державного кордону прибув до пункту пропуску «Мостиська» та надав наявні документи для перетину кордону. Рішення про відмову в перетині державного кордону України громадянину України, який досяг 16 - річного віку прим. № 2 від 26.02.2023 року, тимчасово обмежено у праві виїзду з України, з відсутністю підстав на право перетинання державного кордону згідно ст. 23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Правил перетинання державного кордону громадянами України «затвердженими постановою Кабінету міністрів України № 57 (зі змінами № 264 від 03.05.2022) від 27.01.1995, так як вищезазначений громадянин не зміг надати на паспортний контроль відповідні документи, які б надавали право перетинати кордон на виїзд з України, відмовлено у перетинанні державного кордону України на виїзд з України. 
		ОСОБА_1 та Військова частина погоджуються, що ним 26.02.2023 року при намірі перетнути державний кордон України, було пред`явлено інспектору прикордонного контролю в пункті пропуску «Мостиська» паспорт громадянина України для виїзду за кордон, довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ від 01.02.2023 року, довідку №115 від 13.02.2023 року.
		Не погодившись з рішенням про відмову у перетинанні державного кордону України на виїзд з України, ОСОБА_1 подав 27.02.2023 року скаргу до 7 прикордонного Карпатського загону Державної прикордонної служби України. Листом № 23/1-132-143 від 08.03.2023 року повідомлено, що рішення прийняте в межах чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.
		Відповідно до ч.1 ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Згідно ст.1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» на громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов`язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.
		Проте, згідно положень ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів (пункт 6 частини 1 статті 8 Закону №389-VIII); забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження альтернативної (невійськової) служби (пункт 16 частини 1 статті 8 Закону №389-VIII).
		Отже, право особи на вільний перетин державного кордону України, згідно з положеннями Конституції України та законодавчих норм, може бути обмежено в умовах воєнного стану.
		Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX.
		Пунктом 3 Указу передбачено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		У подальшому воєнний стан був продовжений Указами Президента України, зокрема, Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
		На час виникнення спірних у цій справі правовідносин в Україні діяв воєнний стан та було оголошено загальну мобілізацію, а тому конституційне право громадян України на вільне залишення території України обмежувалось законодавством.
		Згідно п.8 Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 року №1455, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю на території, де введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
		Відповідно до ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль» перетинання особами державного кордону здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України. Початком здійснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України. Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами. 
		Приписи ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль» визначають загальні процедури прикордонного контролю, серед яких зокрема передбачено: перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом. Початком здійснення прикордонного контролю особи, транспортного засобу, вантажу є момент подання особою паспортного, інших визначених законодавством документів для перевірки уповноваженій службовій особі Державної прикордонної служби України. Пропуск осіб через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами.
		Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
		Згідно пунктів 1, 2, 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57, Правила визначають порядок перетинання громадянами України державного кордону. У випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни крім паспортних документів повинні мати також підтверджуючі документи. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв`язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.
		Отже, 26.02.2023 року ОСОБА_1 при спробі перетину державного контролю пред`явив інспектору прикордонного контролю в пункті пропуску «Мостиська» паспорт громадянина України для виїзду за кордон, довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ від 01.02.2023 року, довідку №115 від 13.02.2023 року.
		Довідка до акта огляду медико-соціальної експертної комісії не є підтверджуючим документом встановлення особі інвалідності та групи інвалідності та відповідно до правил перетину кордону такими документами можуть бути посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
		Довідка про перебування ОСОБА_1 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримання пенсії по інвалідності з 01.02.2023 року (ІІ група інвалідності загальне захворювання), також не є документом, який відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57 є підтверджуючим документом встановленої групи інвалідності. 
		Згідно ст. 1, ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Громадяни, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані є особами з інвалідністю.
		Отже, передбачена і відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, яка також надається військовозобов`язаним, зокрема, - особам з інвалідністю І чи II групи. При цьому така особа при перетині державного кордону на виїзд з України в пункті пропуску повинна надати, крім паспортних документів, і документи, які б підтверджували її право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та виїзд з України. Оскільки наявність у особи інвалідності не звільняє її від статус військовозобов`язаного та призовника.
		Група інвалідності не є підставою для зняття з військового обліку. Орган територіального центру комплектування та соціальної підтримки може виключити особу з інвалідністю з військового обліку.
		Більше того, приписами статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», серед яких, зокрема частиною шостою цієї статті, визначено, що громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.
		Тобто у разі оголошення мобілізації, громадяни, що перебувають на військовому обліку не можуть змінювати місце проживання, перебування без дозволу органу територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		Відповідно до ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов`язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника). Зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які вибувають на строк більше трьох місяців за межі України.
		ОСОБА_1 окрім документів підтверджуючих право виїзду за межі України та перетин державного кордону окрім документів підтверджуючих встановлену інвалідність мав надати документи військового обліку, зокрема підтверджуючі виключення з військового обліку у зв`язку з інвалідністю та дозвіл щодо зміни місця проживання чи перебування. 
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 17.08.2023 року у справі № 380/7792/22 вказував на те, що той факт, що Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» не містить обмежень права вільно залишати територію України в умовах правового режиму воєнного стану, не означає, що такі обмеження до вказаної категорії осіб не можуть застосовуватися на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які є спеціальними для цього періоду.
		Приписи Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про прикордонний контроль», Правил перетинання державного кордону громадянами України ґрунтуються на тому, що право громадянина на перетин кордону має бути підтверджено певними документами, які дають уповноваженій службовій особі Держприкордонслужби прийняти обґрунтоване рішення.
		Суд зазначає, що наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.12.2010 року № 967 затверджено форму рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України. 
		Рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України, який досяг 16-річного віку від 26.02.2023 року, прийняте відносно ОСОБА_1 інспектором прикордонної служби вищої категорії 4 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби Шегині», відповідає формі, що затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.12.2010 року № 967. У рішенні з посиланням на статтю 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Правил перетинання державного кордону громадянину України» затвердженого постановою КМУ №57 (зі змінами) від 27.01.1995 року, повідомлено про підстави відмови які полягають у тому, що громадянин не зміг надати на паспортний контроль відповідні документи, які б надавали право перетинати кордон на виїзд з України.
		При вирішені спору, суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями, викладеними Верховним Судом у постановах від 27.09.2023 року у справі № 380/16876/23, від 29.07.2023 року у справі № 260/2807/22.
		Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Не передбачено повернення судових витрат, здійснених позивачем у разі відмови у задоволенні позовних вимог. 
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. 
		Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		п о с т а н о в и в:
		Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України  задовольнити.
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2023 року в справі №280/1610/23  скасувати.
		Ухвалити нове рішення.
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування рішення  відмовити.
		У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, стягнення судових витрат не здійснювати. 
		Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у порядку ст.ст. 328  329 КАС України.
		 
		Головуючий - суддяО.М. Лукманова 
		 
		 суддяЛ.А. Божко 
		 
		 суддяЮ. В. Дурасова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...