Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/18313/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано судом: 01.01.2024. Зареєстровано: 01.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2024.
Дата набрання законної сили: 25.07.2024
Результат оскарження 25.07.2024 Закарпатський апеляційний суд: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/308/3108/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/18313/23
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		29 грудня 2023 року                                                місто Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Маняка В.В., представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лихачов Роман Борисович, до ІНФОРМАЦІЯ_3, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, -
		ВСТАНОВИВ:
		Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
		ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лихачов Р.Б., остаточно визначившись з позовними вимогами, просив суд стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 700 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати. 
		Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_2 , який є студентом, в періоді з 02.03.2022 року по 20.09.2023 року був незаконно призваний на військову службу під час мобілізації на особовий період, приймав участь у бойових діях для відбиття агресії російської федерації проти України. 
		Незаконним призовом позивачу було заподіяно моральної шкоди, що виразилося у моральних стражданнях у зв`язку з неможливістю відновлення своїх порушених прав, неможливістю вести звичний спосіб життя, що призвело до втрати сну, постійних головних болів, підвищеної нервозності.
		 Розмір завданої моральної шкоди позивач визначив у 700 000 грн.
		Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 у поданому відзиві позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити повністю.
		Зміст заперечень зводиться до того, що позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між діями ІНФОРМАЦІЯ_5 та моральними стражданнями, на які посилається відповідач; не обґрунтовано розмір моральної шкоди. 
		Відповідач Державна казначейська служб України відзиву на позовну заяву не подав. 
		Заяви та клопотання.
		23.10.2023 року разом з позовною заявою через підсистему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Лихачовим Р.Б. подано до суду клопотання про призначення судової - психологічної експертизи.
		26.10.2023 через підсистему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Лихачовим Р.Б. подано до суду клопотання про проведення судового засідання за участі адвоката Лихачова Р.Б. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. 
		31.10.2023 через підсистему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Лихачовим Р.Б. подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, яку суд розцінює як заяву про збільшення позовних вимог.
		13.11.2023 через підсистему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Лихачовим Р.Б. подано до суду клопотання про проведення судового засідання за участі адвоката Лихачова Р.Б. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. 
		22.11.2023 через підсистему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Лихачовим Р.Б. подано до суду нову редакцію позовної заяви, в якій, визначивши відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_3, Державну казначейську службу України, просив стягнути з Державного бюджету України шляхом списання Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 700 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та понесені судові витрати по справі.
		28.12.2023 через підсистему «Електронний суд» представником позивача адвокатом Лихачовим Р.Б. подано до суду заяву про залишення клопотання про призначення судово - психологічної експертизи без розгляду; справу просить розглянути у відсутності сторони позивача.
		Інші процесуальні дії у справі.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023 року дана справа передана для розгляду судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяні О.В.
		Ухвалою суду від 26.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено справу до судового засідання для розгляду справи по суті  на 09:30 год. 22 листопада 2023 року
		В судовому засіданні 22.11.2023 судом на виконання вимог ч. 5 ст.12, ст. 51 ЦПК України з метою реалізації своїх прав позивачем, судом було роз`яснено представнику позивача його права, в тому числі право на заміну належного відповідача, а також наслідки невчинення таких дій.
		Ухвалою суду від 01.12.2023 замінено первісного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 на належного відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ; залучено до участі в справі співвідповідача Державну казначейську службу України. Судове засідання відкладено на 09:40 год. 29 грудня 2023 року.
		Так як згідно із частиною третьою статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, суд залишає клопотання позивача про призначення судово - психологічної експертизи без розгляду.
		Пояснення учасників справи в судовому засіданні.
		Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник позивача адвокат Лихачов Р.Б. подав заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача. 
		Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 у задоволені позовних вимог просив відмовити з підстав, викладених у відзиві. 
		Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
		Фактичні обставини справи, встановлені судом.
		Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260-4323/22 від 21.03.2023 року визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо призову під час мобілізації ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ №58 від 02.03.2022 року «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації резервіста військовозобов`язаного ОСОБА_1 , який призваний та направлений до військової частини НОМЕР_1 згідно п.4 додатку №26 до списків військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 до військової частини НОМЕР_1 . Визнано протиправним та скасовано підпункт 1.27 п.1 наказу командира військової частині НОМЕР_1 від 02.03.2022 року №7 щодо призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 17.06.2022 року про звільнення з військової служби та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, наведених в мотивувальній частині рішення суду. 
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин був студентом 4 курсу механічного факультету Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, що підтверджується довідкою №27/98902 від 26.08.2022 року та студентським квитком.
		02 березня 2022 ІНФОРМАЦІЯ_6 року був виданий наказ № 58 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації", відповідно до п.4 додатку № 26 вказаного наказу, ОСОБА_1 внесено до списку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 направлених до Військової частини НОМЕР_2 - 02.03.2022 року.
		Наказом Командира військової частини НОМЕР_1 від 02 березня 2022 року № 7, позивача призначено та зараховано до списків особового складу військової частини на посаду - кулеметника ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 101.
		Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач є студентом денної форми навчання у Харківському національному автомобільно-дорожньому університеті, то в порушення абзаців 4, 5 статті 1, абзаців 1, 2 частини 2 статті 23 Закону № 3543-ХП, статті 1 Закону України "Про оборону України", частини 6 статті 2, абзацу 1 частини 1 статті 39 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Указу № 64/2022, Указу № 65/2022 та підпункту 1 пункту 252 Положення № 1153/2008 він був незаконно призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
		 При цьому суд не взяв до уваги твердження ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо того, що позивач сам просив призначити його для проходження військової служби, що підтверджується відповідною заявою, так як дослідивши у судовому засіданні вказану заяву, судом встановлено, що така підписана особисто позивачем 04.03.2022 року, тобто після винесення оскаржуваного наказу №58 від 02.03.2022 року.
		Постановою Восьмого апеляційного суду від 31.08.2023 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 року у справі №260/4323/22 залишено без змін.
		Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій службі) №263 від 20.09.2023 року на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/4323/22 від 21.03.2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду №260/4323/22 від 31.08.2023 року скасовано підпункт 1.27 пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_1  ( по стройовій частині) від 02 березня 2022 року № 7, а саме:
		«1.27. Солдата ОСОБА_1 вважати призначеним кулеметником ІНФОРМАЦІЯ_8 військової частини НОМЕР_1 , ВОС- 101. Вважати таким, що з "02" березня 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Встановити оклад за посадою 2 730 (дві тисячі сімсот тридцять) гривень на місяць, тарифний розряд 4, шик "солдат". Виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 247 % місячного грошового забезпечення, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років».
		Наказано старшого солдата ОСОБА_1 з 20.09.2023 року виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7.
		Вислуга років у Збройних Силах станом на дату виключення зі списків особового складу становить: календарна - 01 рік 06 місяців 18 днів, пільгова - 00 років 00 місяців 00 днів, загальна - 01 рік 06 місяців 18 днів. Виплатити шомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 523% посадового окладу, надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років за період з "01" вересня 2023 року по "20" вересня 2023 року.
		Відповідно до розділу XXXIV наказу Міністерства Оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами) «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким інтим особам» виплатити додаткову винагороду із розрахунку 30000,00 гривень в місяць за період з "01" вересня 2023 року по "20" вересня 2023 року. Грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік отримав. Постійним або службовим житлом по лінії Міністерства оборони України не забезпечений, на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов при військовій частині НОМЕР_1  не перебуває»».
		Оцінка суду.
		Між сторонами виник спір, в якому позивач заявив вимогу про відшкодування шкоди у зв`язку із його незаконним призовом на військову службу під час мобілізації.
		Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог у зв`язку із тим, що позивачем не доведено заподіяння йому моральних чи фізичних страждань, наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача.
		Відповідно до статті 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені статтею 1167 ЦК України.
		Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування або посадовою особою відповідного органу, визначені у статтях 1173, 1174 ЦК України, за змістом яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи посадовою особою відповідного органу при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
		Відповідно до частини першої, другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;  2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно з частиною третьою статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Верховний Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.
		У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставини справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 560/798/16-а,   у постановах від 24 березня 2021 року у справі  № 545/1871/19 , від  28 жовтня 2020 року у справі № 461/85/19,  24 березня 2020 року у справі  №818/607/17,  у практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема, через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди ( Рисовський проти України, № 29979, п. 86, 89; від 20 жовтня 2011, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, п. 71, 22 листопада 2005).
		Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчити про заподіяння їй моральної шкоди.
		 Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
		 При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.
		У постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 227/2918/19 Верховний Суд зазначив, що у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або місцевого самоврядування, суд повинен установити, чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив та чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, установити причинно-наслідковий зв`язок і визначити сумірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
		Порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань і незручностей, зокрема через порушення принципу належного урядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди.
		Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я, можуть свідчити про заподіяння їй моральної шкоди.  ( висновки  Верховного Суду у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 227/2918/19 ; у постанові від 24 березня 2021 року у справі №  545/1871/19; у постанові  від 28 жовтня 2020 року у справі № 461/85/19).
		В ситуації, що розглядається, позивача було незаконно мобілізовано та направлення для проходження військової служби, зараховано до списків особового складу військової частини, що пізніше було визнано незаконним, а тому в силу статті 56 Конституції України та статей  23, 1173,1174 ЦК України  це є підставою для відшкодування шкоди за рахунок держави.
		Специфіка даних правовідносин свідчить про те, що сам факт незаконного призову позивача під час мобілізації завдав йому страждань, це призвело до погіршення та позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, інших негативних наслідків морального характеру.
		Суд враховуючи співвідношення категорій «моральна шкода» і «здоров`я», вирішуючи питання про існування факту заподіяння моральної шкоди позивачу і пов`язуючи її із станом здоров`я позивача, вважає за обов`язкове звернутись до визначення поняття «здоров`я», яке наведено в Статуті (Конституції) Всесвітньої ОСОБА_4 , де міститься положення про те, що здоров`я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичні дефекти.
		Наведене є свідченням порушення у позивача душевного благополуччя, стану здоров`я, що в свою чергу є доказом заподіяння позивачу моральної шкоди.
		Суд наголошує, що виходячи із загальних підстав відповідальності за завдану моральну шкоду в правовідносинах по її відшкодуванню встановлюється «презумпція заподіяння моральної шкоди», а особа звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини (абзац 3 пункту 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (далі Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року).
		Тобто в даних правовідносинах саме на відповідача, а не на позивача покладається обов`язок по доведенню відсутності факту заподіяння моральної шкоди, у зв`язку із чим його позиція про те, що позивач не обґрунтував наявність заподіяння моральної шкоди, судом не приймається.
		Виходячи з викладеного, суд вважає, що факт заподіяння позивачу моральної шкоди знайшов своє підтвердження в матеріалах справи і відповідачем він не спростований.
		Щодо суми відшкодування моральної шкоди, то суд враховує, що з рішення Закарпатського окружного суду від 21.03.2023 вбачається, що позивач відповідно до заяви від 04.03.2023 сам просив призначити його для проходження військової служби, а рапорт про звільнення подав лише 16.07.2022, тобто у вказаному періоді позивач не заперечував проти мобілізації; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України являється конституційним обов`язком громадян України; під час проходження служби позивач отримував забезпечення військовослужбовця, а також грошове забезпечення; наявність судового рішення, яким встановлено протиправність призову відповідача, саме по собі також є певною сатисфакцією для позивача, а тому суд, виходячи із принципу справедливості та розумності, вважає за можливе визначити розмір морального відшкодування в розмірі 50 000 гривень, що в даних правовідносинах, на думку суду, є достатнім відшкодуванням для ОСОБА_1 .
		Окремо Суд звертає увагу, що особливість даних правовідносин свідчить, що саме держава має відшкодовувати шкоду, завдану позивачу і вона повинна стягуватися з Державного бюджету України, що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18).
		Виходячи з вищевикладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню.
		Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України та враховує, що судовий збір не справляється у випадку, передбаченому п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», а тому покладає дані судові витрати на рахунок держави.
		З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		УХВАЛИВ :
		Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Лихачов Роман Борисович, до ІНФОРМАЦІЯ_3, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
		Стягнути з з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійок в якості відшкодування моральної шкоди.
		В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
		Судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок держави.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Сторони по справі: 
		Позивач:  ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
		Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3, місцезнаходження: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_4.
		Відповідач: Державна казначейська служба України, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд.6, код ЄДРПО 37567646.
		Повний текст рішення суду виготовлено 01.01.2024. 
		 
		Суддя                                                                                           О.В. ГОЛЯНА

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...