Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 553/2991/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 03.01.2024. Зареєстровано: 03.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2024.
Дата набрання законної сили: 03.02.2024
Номер судового провадження: 1-кп/553/518/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023170460000414

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 553/2991/23 
		Провадження № 1-кп/553/518/2024 
		 
		В И Р О К 
		Іменем України
		 
		03.01.2024м. Полтава
		Ленінський районний суд міста Полтави у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 
		за участю:
		секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		прокурора Полтавської окружної прокуратури Полтавської області - ОСОБА_4 ,
		захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ленінського районного суду міста Полтави кримінальне провадження № 12023170460000414 від 03.08.2023 за обвинуваченням 
		ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Путивль, Путивльського району, Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до арешту фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		- 09 квітня 2013 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 185, ст. 395 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки (13.10.2014 згідно ухвали Харківського районного суду Харківської області від 03.10.2014 умовно-достроково звільнено від відбування покарання на строк 10 місяців 12 днів);
		- 05 січня 2016 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 70, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі (звільнений 28.08.2017 умовно-достроково на 2 місяці 3 дні);
		- 25 червня 2018 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі (звільнений з ДУ «Темнівська виправна колонія (№ 100)» 11.03.2022 за відбуттям строку покарання); 
		- 27 лютого 2023 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 190 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки (вирок набрав законної сили 30.03.2023),
		?у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		31.07.2023 року, близько 13:00 години, ОСОБА_6 , перебуваючи по пр. Миру в м. Полтава, діючи повторно, з корисливою метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом обману, під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінка, заволодів мобільним телефоном «LG-D802 G2», ІМЕІ НОМЕР_1 , в корпусі чорного кольору, вартістю 1585,76 грн., який належав ОСОБА_7 , після чого отримане майна не повернув та розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.
		Також, 05.08.2023 року, близько 21:00 години, ОСОБА_6 , перебуваючи неподалік зупинки громадського транспорту «Млинзавод» по вул. Небесної Сотні в м. Полтава, діючи повторно, з корисливою метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом обману, під вигаданим приводом використання мобільного телефону для здійснення грошового переказу, заволодів мобільним телефоном «Samsung A32», ІМЕІ НОМЕР_2 , в корпусі чорного кольору, вартістю 5063,33 грн., який належав ОСОБА_8 , після чого отримане майна не повернув та розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на вказану суму.
		Крім того, 07.08.2023 року, близько 23:00 годині ОСОБА_6 , перебуваючи в занедбаному будинку за адресою: АДРЕСА_3 , діючи повторно, з корисливою метою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом обману, під вигаданим приводом використання мобільного телефону, заволодів мобільним телефоном «iPhone 7+», ІМЕІ НОМЕР_3 , в корпусі чорного кольору, вартістю 4533,00 грн., який належав ОСОБА_9 , після чого отримане майна не повернув та розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вказану суму.
		Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно під вигаданим приводом використання мобільних телефонів потерпілих, шляхом обману заволодів майном потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .. Мобільні телефони не повернув та розпорядився на власний розсуд. 
		Об`єм викраденого визнає, у вчиненому щиро кається, зазначив, що викрадене у ОСОБА_7 майно повернуто потерпілому, виражає осуд своєї поведінки, зробив відповідні висновки, просить суд суворо його не карати.
		Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, прокурором в судовому засіданні надано заяви потерпілих, в який просять провести судовий розгляд кримінального провадження без їх участі.
		Потерпілий ОСОБА_8  повідомлявся про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, в судове засідання не з`явився, згідно наданих суду відомостей є віськовослужбовцем  та  проходить військову службу. 
		На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність та істинність їх позиції не викликає сумнівів. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого. Судом також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Суд вважає повністю доведеною винність обвинуваченого ОСОБА_6 в обсязі пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії:
		- за ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
		Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, відомості про особу винного, наявність обставин, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
		Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.
		Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.
		Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, неодружений, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою фактично мешкав за адресою:  АДРЕСА_2 , з відомостей наданих начальником сектору превенції відділення поліції № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_10 вбачається, що  ОСОБА_6 за місцем мешкання характеризується негативно.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
		Слід зазначити, що ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності та його поведінка явно свідчить про стійку антисоціальну та кримінальну направленість. При цьому, суд бере до уваги також той факт, що до обвинуваченого вже застосовувався інститут звільнення від відбування покарання, однак це не привело до позитивних змін в його особистості й не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки він знову скоїв кримінальне правопорушення.
		Обвинувачений вже відбував покарання у місцях позбавлення у місцях позбавлення волі і як свідчать матеріали цього кримінального провадження на шлях виправлення не став, а продовжив вчиняти злочини.
		Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_6 , суд відповідно до вимог відповідатиме вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, враховує фактичні обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчиненого злочину, вищенаведені дані про особу обвинуваченого, наявність обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, відсутність будь-яких матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого з боку потерпілих, та поряд з цим враховує схильність обвинуваченого на вчинення злочинів та небажання стати на шлях виправлення, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 не можливе без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі та не вбачає підстав для призначення іншого виду покарання. 
		Крім того, ОСОБА_6 вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2023 року засуджено за ч.2 ст.190 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі статті 75 КК України від відбуття покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки, вирок набрав чинності 30.03.2023.
		Згідно роз`яснень, викладених в п.10, 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (ст. 75, 104 КК) і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі. У разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст.75 КК і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
		Оскільки злочин вчинений обвинуваченим в період іспитового строку, визначеного вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2023 року, суд призначає ОСОБА_6 остаточне покарання за сукупністю вироків, із застосування положень ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком суду, невідбутої частини покарання за вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2023 року.
		Також слід зазначити, що відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_11 від 14.09.2023 обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 12.11.2023, з визначенням застави у розмірі 107 360,00 грн. Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Полтавська установа виконання покарань № 23» обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено до 08.01.2024 (ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 10.11.2023) та ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 27.12.2023 продовжено до 24 лютого 2023 року.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення  ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні у строк відбування покарання із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з 14 вересня 2023 року, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_11 від 14.09.2023).
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати, які пов`язані із залученням експерта під час здійснення досудового розслідування - підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,-
		 
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
		На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 27 лютого 2023 року, остаточно призначити  ОСОБА_6  покарання у виді 3 (трьох) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання рахувати з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 14 вересня 2023 року.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати  ОСОБА_6  у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 14 вересня 2023 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід  ОСОБА_6  до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Полтавська установа виконання покарань № 23».
		Стягнути із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави на відшкодування процесуальних витрат за проведення судових товарознавчих експертиз у розмірі 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 00 копійок. 
		Речові докази по справі: мобільний телефон «LG-D802 G2», ІМЕІ НОМЕР_1 , в корпусі чорного кольору - вважати повернутим за належністю законному власнику (розписка потерпілого  ОСОБА_7  від 26.08.2023).
		Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		 
		Головуючий:суддя                                                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...