Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/18654/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2024.
Дата набрання законної сили: 13.12.2023
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї  Н И
		 
		13 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого  судді                                 ОСОБА_1 ,
		суддів                                                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		за участі секретаря                                  ОСОБА_4 
		прокурора                                                 ОСОБА_5       
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва  ОСОБА_6  на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року,
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 01.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про накладення арешту у кримінальному провадженні №42019101020000083 від 28.02.2019.
		Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно, а саме: земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:90:305:0002, площею 6,196 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням: для розміщення та постійної діяльності Національної гвардії України, для обслуговування та експлуатації бази відпочинку і оздоровлення курсантів, та земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:90:305:0001, площею 23,716 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, для експлуатації та обслуговування бази відпочинку і оздоровлення курсантів, із забороною  будь-яким  особам   у  будь-який   спосіб  відчужувати,                                                                   
		_____________________________________________________________________________
		Справа № 753/18654/20                                                            Слідчий суддя - ОСОБА_7 
		Апеляційне провадження № 11-сс/824/7059/2023                       Суддя-доповідач - ОСОБА_1 
		розпоряджатися, користуватися земельними ділянками, в тому числі здійснювати будівельні роботи, а також заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України приймати в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти шляхом видачі сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:90:305:0001 та 8000000000:90:305:0002 по АДРЕСА_1 .
		В апеляційній скарзі прокурор зазначав про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
		21.11.2023 від прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких прокурор навів доводи аналогічні раніше поданої апеляційної скарги та вказував на те, що слідчий суддя помилково послався на постанову слідчого про визнання майна речовими доказами від 09.11.2020, оскільки зазначена постанова не долучалася до матеріалів клопотання.
		Натомість, у доданих до клопотання прокурора матеріалах міститься постанова процесуального керівника від 04.10.2023, якою земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:305:0002, 8000000000:90:305:0001, що за адресою: АДРЕСА_1, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
		Висновок слідчого судді про формальність цієї постанови, на думку прокурора, є безпідставним, оскільки вона містить обґрунтування, відповідно до якого спірні земельні ділянки є об`єктами кримінально протиправних дій, оскільки  посадовими особами Національної академії внутрішніх справ за договором з ТОВ «Фірма «Резон» їх надано для будівництва житлово-рекреаційного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями, соціально-побутового та спортивно-оздоровчого призначення, де наразі відбувається будівництво житлового комплексу «02 Residence», у зв`язку з чим допущено нецільове використання зазначених земельних ділянок.
		Апелянт звертав увагу на безпідставність посилання слідчого судді на ухвалу Київського апеляційного суду від 02.02.2021, а також на те, що слідчим суддею не враховано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок використання земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:90:305:0002 не за цільовим призначенням, № 22ДК/0001ШК/11/01/-22 від 17.01.2022, згідно якого сума шкоди становить 2 436 805,75 грн.
		Крім того, слідчим суддею не взято до уваги те, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно від 09.11.2020 не досліджувалось питання належності земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:305:0002 до земель оборони.
		Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником зазначених земельних ділянок є Київська міська державна адміністрація, представником якої під час розгляду клопотання у суді першої інстанції подано клопотання, в якому він просив задовольнити клопотання прокурора, а розгляд проводити за його відсутності.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його пошкодження, псування, відчуження.
		Представник власника майна у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
		З урахуванням положень ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності представника власників майна, який не прибув в судове засідання.
		Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу з доповненнями, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями прокурора не підлягає задоволенню, з наступних підстав. 
		Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42019101020000083 від 28.02.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
		Як зазначено в клопотанні, досудове розслідування розпочате за фактом службової недбалості та відсутності належного контролю з боку службових осіб Національної академії внутрішніх справ, чим було допущено будівництво на земельних ділянках державної форми власності, розташованих на АДРЕСА_1 та реєстрацію права власності ТОВ «Фірма «Резон» на об`єкт незавершеного будівництва цілісного майнового комплексу, що завдало істотної шкоди інтересам держави.
		Зокрема, згідно даних клопотання, рішенням Київської міської ради від 20.02.2012 № 126/8410 земельну ділянку, яка є державною власністю, площею 23,716 га, яка розташована на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001) передано Національній академії внутрішніх справ для постійного користування для експлуатації та обслуговування відпочинку і оздоровлення курсантів.
		Крім того, розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 927 від 02.07.1997 земельну ділянку, яка є державною власністю, площею 6,196 га, яка розташована на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002) передано Національній академії внутрішніх справ для постійного користування для експлуатації та обслуговування відпочинку і оздоровлення курсантів.
		27.07.2017 між Національною академією внутрішніх справ та ТОВ «Фірма «Резон» укладено договір, предметом якого є зобов`язання та права сторін по будівництву житлово-рекреаційного комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями соціально-побутового та спортивно-оздоровчого призначення на земельних ділянках, розташованих на АДРЕСА_1: площею 6,196 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002) та площею 23,716 га (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001).
		Згідно відомостей з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельні ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:305:0002) та (кадастровий номер 8000000000:90:305:0001) призначені для обслуговування та експлуатації бази відпочинку і оздоровлення курсантів.
		У відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України з земельних ресурсів від 23.07.2010 року за №548, земельні ділянки з кодом 15.02 відносяться до земель оборони.
		З огляду веб-сайту www.02-residence.com.ua було виявлено, що на даний час за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється будівництво житлового комплексу «02 Residence» та пропонується до продажу квартири у вказаному житловому комплексі.
		Згідно з інформацією Департаменту містобудування та архітектури КМДА, наданої листом № 055-11062 від 06.10.2020 встановлено, що відповідно до містобудівного кадастру м. Києва, функціональне призначення земельних ділянок з кадастровим номерами 8000000000:90:305:0002 та 8000000000:90:305:0001 - для рекреаційної забудови.
		Згідно довідки № 346532199 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта - земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:305:0002, площею 6,196 га. належить державі в особі Київської міської державної адміністрації та перебуває у постійному користуванні Національної академії внутрішніх справ.
		Згідно інформаційної довідки № 346585328 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта - земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:305:0001, площею 23,716 га, належить державі в особі Київської міської державної адміністрації та перебуває у користуванні Національної академії внутрішніх справ.
		Згідно інформаційної довідки № 346533178 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:90:305:0002 та 8000000000:90:305:0001 знаходиться об`єкт незавершеного будівництва (цілісний майновий комплекс - 35% готовності).
		Крім того, Фондом державного майна України на запит прокурора листом № 10-15-181 від 04.01.2019 надано перелік нерухомого державного майна, що перебуває на балансі Національної академії внутрішніх справ, яке розміщене на вказаних земельних ділянках.
		Інформацію про перелік нерухомого державного майна, що перебуває на балансі Національної академії внутрішніх справ надано також академією листом № 05/233 від 18.01.2019.
		Разом з тим, згідно даних переліків встановлено, що в списку (форма 2б(д), наданому прокурору Національної академією внутрішніх справ, відсутні основні об`єкти нерухомості, зокрема: спальні корпуси №№ 1,2,3,4,5,6 (кожен площею 314 кв.м), три 1-поверхові житлові будинки (площами 45, 32, 62 кв.м), клуб з колонами (площею 1177 кв.м), медпункт ізольований (площею 121 кв.м).
		Згідно інформації Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві ДАБІ України та Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) встановлено, що ДАБІ України замовнику будівництва Національній академії внутрішніх справ видано дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво житлово-рекреаційного житлового комплексу, м. Київ, вул. Харківське шосе, 22-й км» № ІУ 113192210997. Також зареєстровано повідомлення про зміну даних в дозволі на будівельні роботи № ІУ 123193430376 та №ІУ 123200701907.
		Постановою прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 від 04.10.2023 земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:90:305:0002 та 8000000000:90:305:0001, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
		06.10.2023 прокурор Дарницької окружної прокуратури міста КиєваОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, а саме: земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:90:305:0002, площею 6,196 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням: для розміщення та постійної діяльності Національної гвардії України, для обслуговування та експлуатації бази відпочинку і оздоровлення курсантів; земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:90:305:0001, площею 23,716 га., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення для експлуатації та обслуговування бази відпочинку і оздоровлення курсантів, із забороною відчуження, розпорядження та користування зазначеними земельними ділянками, у тому числі здійснення будівельних робіт.
		Крім того, прокурор просив заборонити Державній інспекції архітектури та містобудування України приймати в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти шляхом видачі сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:90:305:0001 та 8000000000:90:305:0002 по АДРЕСА_1.
		Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 01.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту у кримінальному провадженні №42019101020000083 від 28.02.2019, з тих підстав, що у клопотанні не доведено наявність обґрунтованих підстав і мети, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, а також не доведено відповідність земельних ділянок ознакам речових доказів, передбаченим ст. 98 КПК України.
		З такими висновками погоджується і колегія суддів.
		При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
		Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
		Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
		Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
		Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
		У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
		У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
		Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
		Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
		З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором при зверненні до слідчого судді з клопотанням про арешт майна не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
		Не зважаючи на те, що органом досудового розслідування визнано речовими доказами земельні ділянки з кадастровими номерами: 8000000000:90:305:0001 та 8000000000:90:305:0002 по АДРЕСА_1, прокурором у клопотанні не доведено таку мету накладення арешту на вилучене майно, як збереження речових доказів.
		Надані суду матеріали, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 367 КК України, не містять даних, які б давали розумні підстави вважати, що вищевказані земельні ділянки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, були об`єктом кримінально протиправних дій або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		У клопотанні не вказано, у який спосіб та для з`ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе використання зазначених земельних ділянок.
		На переконання колегії суддів, орган досудового розслідування у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.
		Крім того, звертаючись із клопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, прокурор не перевірив, чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власників такого майна потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власників майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
		Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.
		Таким чином, на переконання колегії суддів, арешт на земельні ділянки із кадастровим номером 8000000000:90:305:0002, площею 6,196 га., та із кадастровим номером 8000000000:90:305:0001, площею 23,716 га.,що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, не може бути накладений за обставин, викладених в клопотанні прокурора про арешт майна та з метою, яка передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а тому слідчий суддя обґрунтовано відмовив у його задоволенні.
		Інших, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України підстав для накладення арешту на вказане у клопотанні майно, матеріали клопотання не містять. 
		З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна, а наведені в апеляційній скарзі доводи прокурора є такими, що не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
		Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що слідчий суддя помилково послався на постанову слідчого про визнання майна речовими доказами від 09.11.2020, може свідчити про допущену слідчим суддею описку в частині зазначення дати прийняття постанови, яка не є підставою для скасування правильної по суті ухвали, та може бути виправлена в порядку ст. 379 КПК України за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи.
		Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, та дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення. 
		Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,        
		                                      
		                                      п о с т а н о в и л а:
		 
		Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 01 листопада 2023 року, - без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
		 
		                                               Судді:
		 
		  ____________                            ___________                                ___________
		  ОСОБА_1                              ОСОБА_2                          ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...