Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 215/4794/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про виселення (вселення).
Надіслано для оприлюднення: 05.01.2024. Зареєстровано: 05.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 08.01.2024.

Номер судового провадження: 2/215/92/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		            Справа № 215/4794/21 
		2/215/92/24 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		05 січня 2024 року       Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
		 
		           ускладі: головуючого, судді         - Демиденка Ю.Ю. 
		за участю: секретаря         - Бугрим К.О.
		 
		розглянувши в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в загальному позовному провадженні справу за позовом Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради до ОСОБА_1 про виселення з займаного житлового приміщення,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		28.07.2021 до суду надійшла дана позовна заява.
		В обґрунтуванняпозовних вимогпредставник позивачавказує,що квартира АДРЕСА_1 належить докомунальної власностіміста тапідлягає розподілуна квартирнучергу.04.12.2020до Виконавчогокомітету Тернівськоїрайонної умісті радинадійшов листвід КПТМ«Криворіжтепломережа» №1540/13від 16.11.2020щодо нежитловогоприміщення АДРЕСА_1 ,яке самовільнозаймає відповідач ОСОБА_1 ,яка єнаймачем квартири АДРЕСА_2 .За інформацієюКПТМ «Криворіжтепломережа»,у грудні2009року буловстановлено тавзято наабонентський облікприлад облікутеплової енергії,який фіксуєвиграти тепловоїенергії навесь будинок.По квартирі АДРЕСА_1 не існуєдоговору напоставку тепловоїенергії іневідкрито особовийрахунок,тому витратитеплової енергіїпо будинку АДРЕСА_3 розподіляються недостовірно.14.12.2020виконкомом Тернівськоїрайонної умісті радинаправлено лист№1/9-1341до департаментурозвитку інфраструктуриміста виконкомуКриворізької міськоїради,як добалансоутримувача житловогобудинку АДРЕСА_3 ,з проханнямвнести зміниу дислокаціюжитлового будинку АДРЕСА_3 ,а самеквартиру АДРЕСА_3 виключити знежитлового фондута перевестиу житловийфонд,тобто дофактичного використання,що дастьзмогу уподальшому наданніжитла громадянам,які перебуваютьна квартирномуобліку згідночинного законодавствав Україні,та дастьможливість розподілутеплової енергіїКПТМ «Криворіжтепломережа»згідно фактичнихпоказників.29.01.2021до виконкомуТернівської районноїу містіради надійшлавідповідь віддепартаменту розвиткуінфраструктури міставиконкому Криворізькоїміської ради,що квартира АДРЕСА_1 перебуває ужитловому фонді. Перевід з житлового фонду у нежитловий зазначеної квартири не відбувався. Тому, відповідно до зазначеного листа департаменту розвитку інфраструктури міста щодо погодження розподілу та надання житлового приміщення, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 було погоджено на розподіл та надання громадянам, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку при виконкомі Тернівської районної у місті ради. Проте, відповідач ОСОБА_1 самовільно, без оформлення будь-яких документів та відома позивача зайняла квартиру АДРЕСА_1 та разом зі членами своєї сім`ї не надає доступ до займаної жилої площі, через незаконно побудовану цегляну перегородку із встановленими металевими дверима на квартири, чим перешкоджає комісії обстежити житлову площу для здійснення подальшого розподілу квартири.
		На підставі викладеного, представник позивача просить суд виселити відповідача ОСОБА_1 із самовільно зайнятої квартири АДРЕСА_1 .
		Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.
		Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час дату та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, відзив на позо не подала.
		Згідно із ч.1ст.2 ЦПК України,завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року,суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Згідно з нормами ст.17 Конвенції, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
		Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
		У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
		З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
		Вищенаведені положення закону направлені на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.
		Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
		З цього приводупрецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ доправосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані».
		Суди в своїй діяльності дотримуються національних та міжнародних норм, стандартів та принципів здійснення правосуддя з метою підвищення ступеня довіри суспільства до органів судової влади та суміжних правових інститутів (положення Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленої Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015).
		Отже, сторони повинні утримуватись від використання прийомів, які пов`язанні із зволіканням у розгляді справи, та добросовісно і максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання справи.
		З огляду на вищезазначене, враховуючи необхідність у дотриманні розумних строків розгляду справи, обов`язок сторін надання доказів у передбачений законом спосіб та строк, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, оскільки вона зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права та обов`язки і мала можливість подання усіх доказів з часу отримання нею копії позовної заяви з додатками, а саме з 04 жовтня 2021 року (а.с.23), але, з цього часу усі процесуальні дії відповідача та її представника зводились до надсилання клопотань про відкладення розгляду справи (а.с.21, 25, 28, 38, 47).
		Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
		Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить до комунальної власності міста та підлягає розподілу на квартирну чергу (а.с.7, 8, 10).
		Відповідач ОСОБА_1 самовільно зайняла квартиру АДРЕСА_1 та не надає доступ до займаної жилої площі, через побудовану цегляну перегородку із встановленими металевими дверима на квартири (а.с.6, 9).
		Згідно ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядуванняв Україні»,сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
		Згідно ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
		Статтею 143 Конституції України, встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
		Згідно ч.3 ст.397 ЦК України, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. 
		Згідно ст.398 ЦК України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
		Відповідно до ст.58 ЖК України, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
		Відповідно до ст.61 ЖК України, користування жилимприміщенням убудинках державногоі громадськогожитлового фондуздійснюється відповіднодо договорунайму жилогоприміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_1 ордер на квартиру АДРЕСА_1 не видавався, договір найму жилого приміщення між позивачем та відповідачем не укладався, тобто відповідач ОСОБА_1 самоправно вселилась до даного житлового приміщення без законних на те підстав.
		Згідно ст.116 ЖК України, осіб,які самоправнозайняли жилеприміщення,виселяють безнадання їміншого жилогоприміщення. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. 
		Крім того, відповідно дост.141 ЦПК України,у зв`язку з задоволенням позовної заяви, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради 2270 грн. сплаченого судового збору за подання позовної заяви.
		Керуючись ст.ст.12, 13, 206 ч.4, 247 ч.2, 263-267, 273, 274 ч.4 ЦПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради до ОСОБА_1 про виселення з займаного житлового приміщення  задовольнити.
		Виселити ОСОБА_1 із самоправно зайнятої квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради 2270 грн. сплаченого судового збору за подання позовної заяви. 
		Сторони маютьправо оскаржитирішення подавшина протязітридцяти днівз дня складенняповного судовогорішенняапеляційну скаргу безпосередньо в Дніпровський апеляційний суд.
		Повне рішення складено 05.01.2024.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи:
		Позивач: Виконавчий комітет Тернівської районної у місті ради, адреса: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н., м. Кривий Ріг, вул. Короленка, 1А, код ЄДРПОУ 04052554.
		Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,адреса:  АДРЕСА_4 .
		 
		СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...