Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 338/4/24 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 09.01.2024. Зареєстровано: 09.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2024.
Дата набрання законної сили: 07.02.2024
Номер судового провадження: 1-кп/338/39/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023091120000234

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Справа № 338/4/24
		08 січня 2024 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
		в складі : головуючого судді ОСОБА_1 ,
		з участю : секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		захисника ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани кримінальне провадження №12023091120000234 про обвинувачення  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, з повною загальною середньою освітою, розлученого, раніше не судимого, громадянина України,
		за ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_5 скоїв крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, а також викрадення офіційного документа, з корисливих мотивів.
		       Кримінальне правопорушення скоєно за таких обставин.
		У першій половині липня 2023 року, ОСОБА_6 дізналась про смерть своєї доньки ОСОБА_7 , яка перебувала у Республіці Польща на тимчасових підробітках. Для перевезення тіла дочки на територію України необхідні були значні кошти, яких у ОСОБА_6 не було. Колеги по роботі виявили бажання допомогти ОСОБА_6 зібрати кошти, які вирішили переказати на банківську картку. Оскільки у ОСОБА_6 не було власної банківської картки, вона попросила свою колишню невістку ОСОБА_8 (колишню дружину її сина ОСОБА_5 ), передати їй на деякий час у користування банківську картку.
		ОСОБА_8 погодилась та надала ОСОБА_6 у користування останньої свою кредитну банківську картку «Приват банк» № НОМЕР_1 , яку ОСОБА_6 зберігала за місцем свого проживання.
		Близько 11 год 00 хв 13 липня 2023 року, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 , зайшов у кімнату матері, де побачив на тумбочці пластикову банківську картку АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_8 , яка на той час перебувала у користуванні ОСОБА_6 . Попередньо знаючи, що матері на вказану банківську картку мають переказати грошові кошти, в останнього виник умисел на крадіжку банківської картки та грошей, які знаходяться на рахунку. Пін-код до вказаної картки йому був відомий, оскільки ОСОБА_8 раніше надавала йому картку у користування.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи, що вказана банківська картка видана банківською установою і згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію», ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та п. п. 13, 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги», є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку, і те, що на картковому рахунку даної картки можуть знаходитись грошові кошти, скориставшись відсутністю користувача картки ОСОБА_6 , пересвідчившись, що матері в кімнаті немає та за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою подальшого викрадення грошових коштів, викрав із кімнати будинку належну ОСОБА_8 пластикову банківську картку № НОМЕР_1 з магнітним носієм інформації, яка видана територіальним відділенням ПАТ КБ «Приватбанк» на ім`я останньої.
		Заволодівши банківською карткою ОСОБА_8 , якою на момент вчинення крадіжки користувалась ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що на цій картці можуть бути грошові кошти, з метою доведення до кінця свого злочинного умислу на викрадення грошових коштів з банківського рахунку, 13 липня 2023 року близько 13 години 21 хвилин прибув до банкомату ПАТ КБ «ПриватБанк» (відділення банку в смт. Солотвин вул. Чорновола, буд. 7), де з використанням викраденої ним банківської кредитної картки, достовірно знаючи про дію в Україні воєнного стану, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без будь-якого дозволу ОСОБА_6 вставив у банкомат АТ КБ "Приватбанк" вищевказану банківську картку та після введення пін-коду, який йому був відомий від колишньої дружини, авторизувався в банкоматі та зняв із банківської картки грошові кошти в сумі 8200 гривень.
		Після вчинення злочинів, ОСОБА_5 про зняття грошових коштів ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не повідомив, а банківську картку викинув.
		Викраденими грошовими коштами ОСОБА_5 розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 8200грн.
		В ході проведення досудового розслідування 29 грудня 2023 року між прокурором та на той час підозрюваним ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості. 
		Відповідно до змісту укладеної угоди, сторони домовилися про узгоджену міру покарання : за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк 5 років. Також угодою визначено застосування ст.75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, та встановлення іспитового строку. При цьому, обвинувачений розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, зокрема, обмеження права оскарження вироку суду відповідно до ст.ст.394, 424 КПК України та відмову від прав, передбачених ст.474 КПК України.
		У підготовчому судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив викладені в обвинуваченні обставини, у вчиненому щиро розкаявся та просив затвердити угоду про визнання винуватості. Вказав, що наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього в разі затвердження угоди, розуміє.
		Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду, яка, на його думку, відповідає волі сторін та вимогам Кримінального процесуального кодексу України. 
		Прокурор також просив затвердити вказану угоду про визнання винуватості. 
		Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши наслідки укладення та затвердження угоди відповідно до вимог ст.473 КПК України, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладену угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим слід затвердити, виходячи з наступного. 
		Відповідно до вимог ст.468, ч. 4 ст.469 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка укладається у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
		Судом встановлено, що обвинувачений  ОСОБА_5  вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України належать до тяжкого злочину та кримінального проступку. 
		Надана суду угода відповідає вимогам, які ставляться до угоди про визнання винуватості, що передбачені ст.472 КПК України, в тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди. Обставин, які б вказували на необхідність відмови в затвердженні угоди судом не встановлено.
		Суд не перевіряє фактичні обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, оскільки межі розгляду у цій справі встановлюються лише змістом угоди про визнання винуватості. 
		На думку суду, дії ОСОБА_5  правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України, а узгоджене покарання, з урахуванням суспільної небезпеки вчиненого та пом`якшуючих обставин, буде необхідне і достатнє для його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
		Запобіжний захід під час досудового слідства ОСОБА_5 не обирався, з урахуванням вимог ст.176, 177 КПК України у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого. Цивільний позов не заявлений.
		Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314, 368, 370, 473, 474, 475 КПК України, суд
		 
		у х в а л и в :
		Затвердити угоду про визнання винуватості від 29 грудня 2023 року, укладену між начальником Богородчанського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 . 
		ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити покарання :
		- за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років;
		- за ч. 1 ст. 357 КК України - у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ст.75 КК України від відбування покарання ОСОБА_5 звільнити з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.
		Відповідно до ст.76 КК України зобов`язати  ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Речові докази : два CD-R диски з електронною інформацією АТ КБ «Приватбанк» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Богородчанський районний суд лише з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
		 
		       
		Головуючий                                                                                     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...