Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 345/3092/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: 09.01.2024. Зареєстровано: 09.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2024.
Дата набрання законної сили: 08.02.2024
Номер судового провадження: 1-кп/345/81/2024
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023091170000212

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №345/3092/23 
		Провадження № 1-кп/345/81/2024
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И
		 
		09.01.2024                                                                        м. Калуш
		Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі: 
		головуючої судді                                          ОСОБА_1 ,
		секретаря                                                  ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш матеріали кримінального провадження № 12023091170000347 з обвинувальним актом про обвинувачення 
		ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, жителя та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, 23.08.2022 Стрийським міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з призначенням іспитового строку три роки,
		у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
		з участю прокурора                                         ОСОБА_4 , 
		обвинуваченого                                          ОСОБА_3 ,
		захисників                                                 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_3 таємно викрав чуже майно, тобто вчинив крадіжку, повторно, в умовах воєнного стану.
		Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах.
		06.03.2023 близько 14:00 год. ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розпивали спиртні напої разом із ОСОБА_9 у помешканні останнього, що в АДРЕСА_2 . В ході спілкування ОСОБА_7 надала свій мобільний телефон марки «Samsung», серії «Galaxy S10», моделі «SM-G973 F/DS», ОСОБА_3 для здійснення телефонного дзвінка, після чого останній вийшов із приміщення кімнати. Перебуваючи в коридорному приміщенні гуртожитку, в ОСОБА_3 виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, а саме: мобільним телефоном ОСОБА_7 , з метою подальшого зняття грошових коштів із банківської картки потерпілої. 
		З метою реалізації свого протиправного умислу ОСОБА_3 , перебуваючи у коридорному приміщенні гуртожитку, що в АДРЕСА_3 , переконавшись, що за його діями на той час ніхто не спостерігає, незаконно, таємно викрав (заволодів) мобільним телефоном «Samsung», серії «Galaxy S10», моделі «SM-G973 F/DS», вартістю 6 750 грн., що належить ОСОБА_7 , та пішов у невстановленому напрямку, в подальшому розпорядившись мобільним телефоном на власний розсуд. Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_7 спричинено матеріальну шкоду на суму 6 750 грн.
		Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме: грошових коштів із банківської картки емітованої АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» із номером карткового рахунку НОМЕР_1 , власницею якої є ОСОБА_7 , ОСОБА_3 за допомогою мобільного додатку «Monobank», який був встановлений на телефоні потерпілої ОСОБА_7 , викрав з банківської карти грошові кошти наступним способом:
		- 06.03.2023 о 23:02 год. ОСОБА_3 здійснив таємне викрадення грошових коштів на суму 10 920 грн. (з них 420 грн. комісія за здійснену операцію) шляхом переказу грошових коштів на банківську картку емітовану АТ КБ «Приватбанк» із номером карткового рахунку НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_8 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_3 ;
		- 06.03.2023 о 23:08 год. ОСОБА_3 здійснив таємне викрадення грошових коштів на суму 5 200 грн. (з них 200 грн. комісія за здійснену операцію) шляхом переказу грошових коштів на банківську картку емітовану АТ КБ «Приватбанк» із номером карткового рахунку НОМЕР_2 , власником якої є ОСОБА_8 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_3 ; 
		- 06.03.2023 о 23:18 год. ОСОБА_3 здійснив таємне викрадення грошових коштів на суму 1 352 грн. (з них 52 грн. комісія за здійснену операцію) шляхом переказу грошових коштів на банківську картку емітовану АТ «Райффайзен Банк» із номером карткового рахунку НОМЕР_3 , власником якої є його мама ОСОБА_10 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_3 ; 
		- 06.03.2023 о 23:30 год. ОСОБА_3 здійснив таємне викрадення грошових коштів на суму 70 грн. шляхом поповнення мобільного рахунку на сім-карту мобільного оператора «Vodafone» із номером мобільного телефону НОМЕР_4 , яким він користувався.
		Викраденими грошовими коштами ОСОБА_3 розпорядився на власний розсуд. Таким способом ОСОБА_3 здійснив крадіжку грошових коштів із банківської картки емітованої АТ «УНІВЕРСАЛБАНК» із номером карткового рахунку НОМЕР_1 , власницею якої є ОСОБА_7 , спричинивши останній матеріальну шкоду на загальну суму 17 542 грн.
		Унаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_7 спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 24292 грн.
		Обвинувачений в судовому засіданні вину у вчинені кримінального правопорушення визнав. Пояснив, що він разом зі ОСОБА_8 та ОСОБА_7 розпивали спиртні напої. Він взяв у ОСОБА_7 її телефон, однак остання цього не пам`ятала. Заволодів ним та користувався близько одного тижня. За допомогою даного телефону він переказав кошти з банківської картки потерпілої на банківські картки ОСОБА_8 та своєї мами, а також поповнив мобільний зв"язок. При цьому ОСОБА_8 пішов раніше і нічого про це не знав. Протягом тижня часу він користувався вказаним телефоном, після чого добровільно його віддав. Розуміє, що не правильно вчинив, розкаюється у вчиеному. Він просив вибачення в потерпілої, буде відшкодовувати завдані збитки.
		У відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження фактичних обставин суд обмежив допитом обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження не оспорювались, зокрема, доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження, а його неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, в умовах воєнного стану.
		Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжкого злочину згідно зі ст. 12 КК України, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання, позицію прокурора та потерпілої.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він згідно з довідками медичних закладів за допомогою лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався, має зареєстроване місце проживання, за яким скарг на нього від мешканців не поступало, раніше судимий, востаннє 23.08.2022 Стрийським міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з призначенням іспитового строку три роки.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю правопорушення, часткове відшкодування шкоди.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 , передбачених ст. 67 КК України, не встановлено.
		У судовому засіданні прокурор просив врахувати особу винного, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, тапризначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 1 місяць. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України просив частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Стрийського міського суду Львівської області від 23.08.2022 та остаточно визначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 2 місяці.
		Обвинувачений просив суворо не карати, розкаюється у вчиненому, просить вибачення у потерпілої та буде відшкодовувати завдані збитки.
		Захисник обвинуваченого просила врахувати, що її підзахисний розкаюється, шкодує про вчинене, активно сприяв розкриттю правопорушення, добровільно видав викрадений телефон, у зв`язку з чим просить призначити ОСОБА_3 більш м`яке покарання зі застосуванням ст. 69 КК України.
		Потерпіла ОСОБА_11 подала до суду заяву, в якій просила розглядати кримінальне провадження без її участі. Має претензії до обвинуваченого відносно викрадених коштів з банківської кредитної карти. Щодо покарання покладається на розсуд суду та просить поврнути їй її мобільний телефон (а.п. 19). Також ОСОБА_11 надала копію паспорта та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 16.05.2023, з яких вбачається, що вона змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_11 у зв"язку з реєстрацією шлюбу (а.п. 20, зворот).
		Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд вважає, що у відповідності до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, особі, яка вчинила кримінальні правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень з урахуванням всіх обставин справи, даних, характеризуючих особу обвинуваченого, пом`якшуючих покарання обставин.
		Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого під час та після вчинення протиправних дій, зокрема, визнання своєї винуватості, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення, його щире каяття, часткове відшкодування завданої шкоди шляхом повернення викраденого майна, відсутність обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, думку учасників кримінального провадження, особу обвинуваченого, та те, що він вчинив корисливий злочин, маючи незняту та непогашену судимість за вчинення корисливого злочину проти власності, на шлях виправлення не став, продовжив злочинну діяльність і під час іспитового строку знову вчинив корисливий злочин проти власності, а тому він схильний до суспільно-небезпечної поведінки, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства і йому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 4 ст. 185 КК України. 
		Водночас погодитися зі стороною захисту про застосування у даному випадку ст. 69 КК України суд не вбачає можливим, при цьому сукупність вищеописаних обставин є, на думку суду, достатніми для призначення обвинуваченому мінімальної міри покарання, передбаченої інкримінованою частиною статті КК України.
		Окрім цього, суд враховує, що у випадку вчинення злочину під час іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Таким чином, законодавець звільнення від покарання з випробуванням не вважає невід`ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового злочину під час іспитового строку. Такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 127/25037/17.
		З огляду на викладене на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання необхідно частково приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Стрийського міського суду Львівської області від 23.08.2022 за ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.
		Саме таке покарання буде необхідним для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень та відповідатиме тяжкості кримінального правопорушення і справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. 
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою залишити без змін.
		Обвинувачений був затриманий 15:00 год. 14.12.2023 та щодо нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з чим ОСОБА_3 з 14.12.2023 є попередньо ув`язненою особою, а тому відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України йому необхідно зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України судові витрати, пов`язані із проведенням експертиз на досудовому слідстві, суд покладає на обвинуваченого.
		Відповідно до положень ст. 174 КПК України після вступу вироку в законну силу арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.03.2023 (справа № 345/1402/23, провадження №1-кс/345/233/2023), необхідно скасувати.
		Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373-374, 394-395 КПК України, суд
		у х в а л и в:
		 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Стрийського міського суду Львівської області від 23.08.2022 за ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років 2 (два) місяці.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_3 , залишити без змін.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу фактичного затримання, а саме: з 15:00 год. 14 грудня 2023 року.
		Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення з 14.12.2023 до дня набрання вироком законної сили у строк відбуття покарання з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Після вступу вироку в законну силу арешт майна, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.03.2023 (справа № 345/1402/23, провадження №1-кс/345/233/2023), скасувати.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 717,00 (сімсот сімнадцять) гривень витрат за проведення експертизи № СЕ/19/109-23/4040-ТВ від 12.05.2023.
		Речові докази у кримінальному провадженні: мобільний телефон «Samsung», зеленого кольору, який знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області, - після вступу вироку в законну силу повернути власнику ОСОБА_11 .
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення.
		Роз`яснити потерпілій, що у відповідності до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
		Вирок суду відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...