Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/13192/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них.
Надіслано судом: 09.01.2024. Зареєстровано: 10.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2024.
Дата набрання законної сили: 22.01.2024
Номер судового провадження: 2/759/4113/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  М. КИЄВА   
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(заочне)
		ун. № 759/13192/23
		пр. № 2/759/4113/23
		20 грудня 2023 року                                                                                              м.Київ
		Святошинський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді Твердохліб Ю.О.
		за участю секретаря судового засідання Вінцковської О.І.
		представника позивача Лисиці Г.С.
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом керівника Голосіївської окружної прокуратури м.Києва в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням,
		ВСТАНОВИВ:
		У липні 2023 року керівник Голосіївської окружної прокуратури м.Києва в інтересах Київської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України та бюджету міста Києва шкоду, заподіяну адміністративним правопорушенням у розмірі 20 128, 00 грн та на користь Київської міської прокуратури судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що Голосіївської окружною прокуратурою міста Києва при виконанні повноважень встановлено порушення інтересів держави та наявність шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням навколишньому середовищу, яка не відшкодована. Головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів 16.11.2022 року виявлено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме: ОСОБА_1 перебуваючи о 06:00 год. поблизу першого шлюзу у Канівському водосховищі р.Дніпро в Голосіївському районі міста Києва, проводив лов риби з гумового човна зеленого кольору, забороненим знаряддям лову - сіткою зябровою з ліски, виловивши риби загальною вагою 11 кг, чим завдав шкоду рибному господарству України в сумі 20 128,00 грн, за результатами виявленого правопорушення складено протокол №014897 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а також складено протокол огляду та вилучення речей від 16.11.2022 року.
		Відповідно до такс обчислення розміру відшкодування шкоди проведено розрахунок матеріальної шкоди, відповідно до якого загальна сума матеріальної шкоди рибному господарству складає 20 128,00 грн, а саме: лящ 10 шт по 1 649,00 грн - 16 490,00 грн та товстолоб - 1шт -3 638,00 грн. 
		Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 07.12.2022 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення вищевказаного адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу 340,00 грн з конфіскацією вилученого знаряддя та без конфіскації засобів правопорушення, яка оскаржена відповідачем не була. ОСОБА_1 завдана шкода територіальній громаді м.Києва у розмірі 20 128, 00 грн. 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. (а.с.69-70).
		Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.09.2023 року справу відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 73).
		В судовому засіданні представник позивача Лисиця Г.С. позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, вказаних в позовній заяві.
		ОСОБА_1 відзив на позовну заяву у встановлений строк не надав, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений шляхом направлення кореспонденції на адресу реєстрації, причини неявки суду невідомі. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулись з відміткою «за закінченням терміну зберігання» та "адресат відсутній" (а.с. 81-82, 88-89).
		Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
		Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.
		Суд, керуючись вимогами ст.ст.130, 280 ЦПК України вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення.
		Дослідивши докази в справі у їх сукупності, заслухавши думку представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
		Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Судом встановлено, що Голосіївською окружною прокуратурою м.Києва встановлено порушення інтересів держави, яка в порядку ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" звернулась з листом до Київської міської ради та Державного агенства меліорації та рибного господарства України (а.с. 17-20).
		Згідно протоколу № 014897 про адміністративне правопорушення від 16.11.2022 року ОСОБА_1 16.11.2022 року о 06:00 год, перебуваючи поблизу першого шлюзу у Канівському водосховищі р.Дніпро в Голосіївському районі міста Києва, проводив лов риби з гумового човна зеленого кольору, забороненим знаряддям лову - сіткою зябровою з ліски, виловивши риби загальною вагою 11 кг, чим завдав шкоду рибному господарству України в сумі 20 128,00 грн, за результатами виявленого правопорушення складено протокол № 014897 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП (а.с. 24-25).
		Згідно протоколу огляду та вилучення речей і документів від 16.11.2022 року головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибохоронний патруль» Ковалем І.В. здійснено огляд речей та їх вилучення у ОСОБА_1 16.11.2022 року о 06:00 год. на Канівському водосховищі р.Дніпро в Голосіївському районі міста Києва поблизу першого шлюзу де ОСОБА_1 проводив лов риби з гумового човна зеленого кольору забороненим знаряддям лову - сіткою, при цьому виловив рибу загальною вагою - 11 кг, а сааме лящ - 10 шт., товстолоб - 1 шт. на загальну суму 20 128,00 грн, що підтверджується розрахунком матеріальної шкоди та таксою для обчислення розміру відшкодування шкоди (а.с. 26-27, 28, 29).
		Відповідно до пояснень до протоколу № 014897 про адміністративне правопорушення від 16.11.2022 року відібраних у ОСОБА_1 о 06:00 год 16.11.2022 року ОСОБА_1 16.11.2022 року ловив рибу з човна - товстолоб та лящ (а.с. 30-32).
		Згідно розписки про передачу на відповідальне зберігання рибальського майна, транспортних засобів від 16.11.2022 року ОСОБА_1 прийняв від головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибохоронний патруль» Коваля І.В. на відповідальне зберігання: гумовий човен зеленого кольору - 1 шт, гребні весла- 2 шт, свідовиловлена риба цінних видів загальною вагою - 11 кг, а саме лящ - 10 шт, товстолоб - 1 шт (а.с. 35).
		Згідно квитанції про отримання речей та документів вилучених пфд час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення № 361 головним державним інспектором Ковалем І.В. 16.11.2022 року вилучено сітку з ліски 1 штука (а.с. 33).
		Згідно огляду водних біоресурсів вилучених відповідно до протоколу № 014897 від 16.11.2022 року у Канівському водосховищі р.Дніпро в Голосіївському районі міста Києва, перший шлюз оглянуто водні біоресурси з метою визнання видового складу та способу вилучення їх з приробного середовища у човні знаходилась риба - лящ 10 шт, товстолоб - 1 шт, яка має характерні пошкодження лускового покрову, оглянута риба виловлена з порушенням «Правил любительського та спортивного рибальства», а саме: п. 3.15, що тягне за собою відповідальність за ч. 4 ст. 85 КУпАП (а.с. 36).
		Постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 07.12.2022 року ОСОБА_1 визнано виним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та піддано адміністративному стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн з конфіскацією вилучених знарядь та без конфіскації засобів порушення, а саме: човен гумовий зеленого кольору, гребні весла - 2 шт., рибу - 10 екземплярів ляща, 1 екземпляр товстолоба, що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 , залишити в його розпорядженні; сітку ліскову, яку передано на зберігання до Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області (квитанція № 361), знищити та стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 грн. Постанова суду набрала законної сили 20.12.2023 року (а.с. 53-54).
		15.02.2023 року Державне агенство меліорації та рибного господарства України листом № 16-7-17/476-23 звернулись до ОСОБА_1 з пропозицією досудового врегулювання спору (а.с. 40-42).
		Про обізнаність з матеріалами справи свідчить безпосередня присутність ОСОБА_1 під час судового засідання (а.с. 53-54).
		Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Вирок, ухвала, постанова суду є преюдиційним лише щодо вказаних обставин, а не щодо того, кому завдано шкоди, тобто державі в особі якого органу.
		У даному випадку ОСОБА_1 завдана шкода територіальній громаді міста Києва.
		Відповідно до статті 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
		В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
		Згідно із п. 9 «Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 №1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Мінагрополітики за поданням Держрибагентства, за погодженням з Міндовкіллям.
		Відповідно до п. 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства» забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.
		Окрім того, згідно з п. 2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.1999, сітки відносяться до промислових знарядь лову.
		Згідно приписів статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
		Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку і розмірах, встановлених законодавством.
		Згідно із частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до статті 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодування за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
		З огляду на викладене шкода у сумі 20 128,00 грн була спричинена державі з вини ОСОБА_1 внаслідок скоєного ним адміністративного правопорушення, що встановлено постановою суду, яка набрала законної сили та є обов`язковою для суду при розгляді даної справи.
		Відповідно до п. 6.1, 6.3 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, особи, винні в порушенні Правил, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення Правил.
		Згідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		За приписами ст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.
		З наведеного вбачається, що природні ресурси (в тому числі водні біоресурси), які відповідно до Конституції України та інших законодавчих актів є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, права власника (володіння, користування, розпоряджання) щодо яких, від імені Українського народу, здійснюють органи місцевого самоврядування, як юридичні особи, є майном певної територіальної громади.
		Таким чином, шкода, завдана внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді.
		Відповідно до ч. 1,2 ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.
		Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
		Згідно ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції, зокрема здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до цього та інших законів України.
		В силу положень ст.ст. 1, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про столицю України - місто- герой Київ» Київська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування у місті Києві.
		Управління екології та природних ресурсів листом № 077-2938 від 12.06.2023 року повідомило, що у постанові Голосіївського районного суду м.Києва від 07.12.2022 року відсутні данні про стягнення з ОСОБА_1 шкоди, яка завдана Київській міській раді та Управлінню Державаного агенства меліорації та рибного господарства у м.Києві та Київській обл у розмірі 20 128,00 грн (а.с. 62).
		Отже в даному випадку шкода, завдана ОСОБА_1 не сплачена.
		Враховуючи вищевикладене, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у даних спірних правовідносинах, є Київська міська рада, яка в силу указаних вимог закону зобов`язана діяти в інтересах всіх мешканців міста Києва та на захист інтересів територіальної громади.
		За змістом пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом.
		Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
		За ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
		Вказаним нормам кореспондують відповідні приписи Цивільного процесуального кодексу України. Так, згідно з ч. 4 ст. 56 цього Кодексу прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Згідно ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
		Відповідно до ч. 1,2 ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.
		Зі змісту ст.ст. 140, 142, 143 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 18 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», ст.ст. 1, 2, 4, 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування, правомочності власника щодо якої від імені та виключно в інтересах територіальної громади виконує відповідна рада.
		Зокрема, відповідно до ст.ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обов`язком органу місцевого самоврядування є здійснення в інтересах територіальної громади та від її імені права суб`єкта комунальної власності.
		Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17, від 17.10.2018 у справі №910/11919/17, від 08.02.2019 у справі№ 915/20/18, від 19.03.2019 у справі №925/1381/16.
		В даному випадку порушення інтересів держави полягає у завданні шкоди правам та законним інтересам територіальної громади міста Києва, несплата заподіяної шкоди призводить до недоотримання бюджетних надходжень як до державного, так і до місцевого бюджетів, що негативно позначається на здійсненні природоохоронних заходів, підвищенні екологічної безпеки громадян та покращенні стану довкілля в Україні.
		Окрім того, відповідно до ст. ст. 50, 66 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
		Правопорушення проти довкілля посягають на суспільні відносини у сфері конституційного права громадян на безпечне довкілля, а також у сфері охорони, використання, збереження і відтворення природних ресурсів, запобігання й усунення негативного впливу господарської та іншої діяльності людини на навколишнє природне середовище.
		Крім того, надавши прокурору повноваження представництва, законодавець насамперед визначив можливість органам прокуратури захищати державні інтереси, а тому порушення інтересів територіальної громади є безумовною підставою для вжиття заходів реагування в порядку ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
		Отже, порушення прав Українського народу (територіальної громади), який є невід`ємною частиною держави, беззаперечно свідчить про порушення державних інтересів, оскільки таке порушення суперечить конституційному обов`язку держави щодо забезпечення прав людини.
		Відтак, в силу норм ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» обов`язком прокурора є захист інтересів держави, у тому числі територіальної громади.
		На території міста Києва правомочності власника водних об`єктів від імені територіальної громади здійснює Київська міська рада.
		Відповідно до ст. 18-2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
		Управлінням екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), листом № 077-2938 від 12.06.2022 повідомлено, що заходи цивільно-правового характеру, спрямовані на відшкодування даної шкоди не вживалися (а.с. 62-63).
		Таким чином, Київська міська рада, будучи обізнаною про порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, з позовом до суду не звернулась.
		При цьому, сам факт незвернення до суду Київською міською радою з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави.
		Аналогічну позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 362/1038/17, від 23.01.2019 у справі № 817/108/16, від 30.10.2019 року у справі № 761/22556/18, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 26.05.2020 №912/2385/18.
		Голосіївська окружна прокуратура м.Києва в порядку ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» повідомила листом від 10.07.2023 року № 43-6086ВИХ -23 Київську міську раду, що ними прийнято рішення про представництво інтересів держави в особі Київської міської ради шляхом звернення до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням на суму 20 128,00 грн в інтересах держави (а.с. 64-66).
		Згідно ч. 1, п. 6 ч.2 ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Одним з джерел формування таких місцевих фондів є частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
		За п. 7 ч. З ст. 29 Бюджетного кодексу України визначено, що джерелами Нормування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є ЗО відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовище внаслідок господарської та іншої діяльності.
		Таким чином, збитки, завдані відповідачем навколишньому природному середовищу, підлягають стягненню на користь Державного бюджету України та бюджету міста Києва, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
		З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача - 2684,00 грн. судового збору.
		Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Позов керівника Голосіївської окружної прокуратури м.Києва в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої адміністративним правопорушенням задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України та бюджету міста Києва шкоду, заподіяну адміністративним правопорушенням у розмірі 20 128 (двадцять тисяч сто двадцять вісім) гривень 00 копійок, яку сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у м.Києві 24062100, код ЄДРПОУ 37993783, р/р UA178999980333109331000026002, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
		Стягнути з  ОСОБА_1  на користь Київської міської прокуратури судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок,  який сплатити за реквізитами: код ЄДРПОУ 02910019, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м.Київ, код банку: 820172, р/р UA168201720343100001000011062.
		За письмовою заявою відповідача, поданою до суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення, заочне рішення може бути переглянуто.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
		Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
		Учасники справи:
		Позивач: керівник Голосіївської окружної прокуратури м.Києва, адреса: 03150, м.Київ, вул. Антоновича, 107.
		Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
		Повний текст рішення виготовлено 22.12.2023 року
		 
		Суддя                                                                        Ю.О. Твердохліб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...