Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 191/3178/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 10.01.2024. Зареєстровано: 10.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2024.
Дата набрання законної сили: 20.03.2024
Результат оскарження 20.03.2024 Дніпровський апеляційний суд: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/191/232/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42022132590000033

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 191/3178/22 
		Провадження № 1-кп/191/232/22
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 січня 2024 року                                           м. Синельникове 
		Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді                                                  ОСОБА_1 , 
		за участю секретаря судового засідання                         ОСОБА_2 , 
		прокурора                                                          ОСОБА_3 ,
		захисника - адвоката                                                  ОСОБА_4 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) кримінальне провадження №42022132590000033 відносно  
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лантратівка Троїцького району Луганської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, 
		ВСТАНОВИВ: 
		В обвинувальному акті зазначено, що відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щоб передбачені Конституцією та законами України. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
		Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 р. за № 389-VIII, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
		Частиною 3 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. за № 389-VIII, військові адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їх повноважень згідно із законом.
		24.02.2022 р. Російською Федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Законом України від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
		Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
		Законом України від 15.03.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
		Указом Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-1Х (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ), строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
		Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 210 2 -1X (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 21 19-ІХ, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
		Законом України від 22.05.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
		Указом Президента від 12 серпня 2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 21 02-1X (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 21 19-ІХ, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІX, та Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263- IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
		Законом України від 15 серпня 2022 р. «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ.
		У зв`язку із веденням агресивної війни з боку Російської Федерації проти України, захоплено смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області.
		У червні 2022 року, більш точний час встановити за об`єктивних причин не виявилось можливим, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території смт.Троїцьке Сватівського району Луганської області маючи умисел на зайняття посади окупаційної влади в смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області, реалізуючи його вступив в злочинну змову з окупаційними військами Російської Федерації та представниками так званої «ЛНР», отримавши від них пропозицію на зайняття посади в правоохоронному органі окупаційної владі смт. Троїцьке Сватівського району Луганської області, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно погодився на вказану пропозицію.
		Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 07 липня 2022 р ОСОБА_5 , будучи громадянином України, перебуваючи на території смт.Троїцьке Сватівського району Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - Російської Федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», умисно, добровільно прийняв присягу на вірність «народу ЛНР» вступив на службу в «Троицкий РОВД МВД ЛНР» зайнявши посаду - помічника чергового «Изолятора временного содержания Троицкого РОВД МВД ЛНР», в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		Таким чином, внаслідок умисних протиправних дій, що виразилися в добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, ОСОБА_5 обвинувачується у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
		Прокурор Троїцького відділу Сватівської окружної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні обвинувачення та обставини, зазначенні в обвинувальному акті підтримав у повному обсязі, в обґрунтування винуватості обвинуваченого зазначив, що показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та подані письмові докази підтверджують протиправність злочинних дій ОСОБА_5 , а кваліфікація кримінального правопорушення є вірною за ч.7 ст.111-1 КК України.
		Відтак, прокурор просив суд визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років без конфіскації майна.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого ОСОБА_5 (in absentia), який показань суду не надавав, та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
		Відповідно до ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.07.2023 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
		Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого ОСОБА_5 для забезпечення доступу до правосуддя, у зв`язку із чим останній викликався в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України: повістки про виклик публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
		Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_5 , повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої обвинувачений над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри на ухилення від кримінальної відповідальності.
		У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Водночас, дане кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
		Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що стороною обвинувачення зібрано не достатньо доказів відносно винуватості його підзахисного. Зокрема, не доведена стороною обвинувачення добровільність зайняття посади ОСОБА_5 , а тому необхідно його виправдати.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
		У судовому засіданні буди допитані свідки. Зокрема, ОСОБА_6 пояснив, що у нього були робочі відносини з ОСОБА_5 , адже він працював з ним з 2020 року в ІТТ №3 в м.Білокуракине. ОСОБА_5 з смт.Троїцького, але там закрили ізолятор, тому він перейшов працювати в м.Білокуракине. Свідок працював на посаді старшого інспектора. 
		Відповідаючи на питання прокурора, свідок ОСОБА_6 також пояснив, що ОСОБА_5 лишився працювати на тій самій посаді: або інспектором, або помічником чергового в Троїцькому відділі. Інформація про те, що пішов працювати була приблизно в червні-липні 2022 року. Чи зараз працює ОСОБА_5 свідку невідомо. 
		Відповідаючи на питання захисника, свідок ОСОБА_6 , пояснив, що ОСОБА_5 володів достатньою мірою професійними навиками та жодного разу не чув від нього висловлювань щодо рф. Проживав він зі своєю дружиною окремо, на утриманні ні інвалідів, ні інших осіб він не мав. Після повномасштабного вторгнення свідок не спілкувався з ОСОБА_8 , бо вже й так було зрозуміло, хто і який вибір зробив. Якщо взагалі говорити, то він чув, що ніхто нікого не змушував йти працювати на окупантів і їм всім говорили, що все буде як і раніше, але в новій державі. 
		Відповідаючи на питання суду свідок ОСОБА_6 пояснив, що він допитувався під час досудового розслідування і йому пред`являли скріншоти з інтернет сторінок, де були зафіксовано, як ОСОБА_5 був присутній на нарадах, на прийнятті присяги у відділку поліції в смт.Троїцьке.
		Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він працював разом з ОСОБА_5 та йому відомо, що він пішов працювати на агресора в лнр.
		Відповідаючи на питання прокурора, свідок ОСОБА_7 , пояснив, що він працював разом з ОСОБА_5 з 2016 року до 2022 року в ІТТ №3смт.Білокуракіно Луганської області. Спочатку в соціальних мережах побачив, що багато працівників пішло на співпрацю з агресором, в тому числі і ОСОБА_5 . Чому ОСОБА_5 пішов працювати на них свідок не знає, але раз він йому телефонував і просив, щоб свідок забрав його трудову книжку, та говорив, що планує виїхати за кордон. В Україну він не хотів виїжджати, бо сказав його вже звільнили, але щось говорив про Польщу. Щодо того, яку посаду зараз займає ОСОБА_5 свідок нічого не знає, але знає, що в Троїцькому відділі поліції він працює з приблизно початку літа 2022 року. На відео, яке свідок бачив, то ОСОБА_5 був у формі їхній, а не нашій і він його впізнав 100%. У нього зріст приблизно 1.85 м, міцної статури, носить бороду 3-5 см, коротке волосся. Спочатку свідку це відео показали колеги на якомусь телеграм-каналі, а потім він і сам його знайшов та передивлявся.
		Відповідаючи на питання захисника, свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він немає інформації щодо підтвердження чи спростування добровільності зайняття посади ОСОБА_5 . Всі свої обов`язки він виконував відповідально і, якщо чесно, то свідок ніколи б не подумав, що ОСОБА_5 піде працювати на окупантів.
		Відповідаючи на питання суду, ОСОБА_7 пояснив, що він працював старшим черговим інспектором в ІТТ №3 м.Білокуракине, а ОСОБА_5 - помічником чергового. Слів на підтримку рф чи лнр від ОСОБА_5 свідок не чув. Всім працівникам їхнього відділення поліції доводили про необхідність виїзду на підконтрольну Україні територію. Свідок виїхав 6 березня 2022 року. 
		З даних, що містяться в протоколі огляду від 20.07.2022 року з знімками екрану (а.с.18-19 том 2), вбачається, що оперуповноважений 2 відділу ГВ ЗНД 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенант  ОСОБА_9 , з дотриманням статей 104, 105, 106, 107, 223 і 237 КПК України, у зв`язку із розслідуванням кримінального провадження №42022132590000033 від 08.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, провів огляд матеріалів, розміщених у мережі Інтернет, які свідчать про участь громадянина України  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у діяльності незаконних органах влади т.зв. «Луганської народної республіки». У ході проведення огляду використовувався  службовий ноутбук Dell Vostro 3515 s/n N6264VN3516UAJUBU (інв. №101460269), у приміщенні, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул Сидоренка, буд. 8. Огляд проводився за участі свідка:  ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює на посаді старшого інспектора ITT №3 ГУНП в Луганській області, спеціальне звання капітан поліції. Об`єктом огляду було відео, яке опубліковане в соціальній мережі «Telegram» під назвою « Правохранители Троицкого, Сватовского и Новоайдарского РОВД МВД ЛНР приняли присягу на верность народу Луганской народной республики », яке розміщене  07 липня 2022  о 18 год. 30 хв. телеграм-каналом «» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». У ході огляду розміщеного відео встановлено, що на ньому зображені особи, які приймають присягу на службу т.зв. «МВД ЛНР». На вказаному відеоматеріалі, в приміщені розташовані символи та атрибутика «МВД ЛНР». Далі, під час перегляду відео встановлено, що у період часу з 00 хв. 06 сек. на відео з`являються особи в форменому одязі співробітників МВС «ЛНР» шевронами МВС «ЛНР», нашивками «ПОЛИЦИЯ». Під час огляду свідок  ОСОБА_6 , заявив, що в ході проведення слідчої дії, а саме під час огляду відеозапису під назвою «Правохранители Троицкого, Сватовского и Новоайдарского РОВД МВД ЛНР приняли присягу на верность народу Луганской народной республики» в другому ряді перший справа в форменому одязі співробітника МВС «ЛНР» він впізнає колишнього свого колегу з яким спільно проходив службу в підрозділах ГУНП в Луганській області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		З даних, що містяться в протоколі огляду від 20.07.2022 року з знімками екрану (а.с.26-29 том 2), вбачається, що оперуповноважений 2 відділу ГВ ЗНД 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях лейтенант  ОСОБА_9 , з дотриманням статей 104, 105, 106, 107, 223 і 237 КПК України, у зв`язку із розслідуванням кримінального провадження №42022132590000033 від 08.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, провів огляд матеріалів, розміщених у мережі Інтернет, які свідчать про участь громадянина України  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , у діяльності незаконних органах влади т.зв. «Луганської народної республіки». У ході проведення огляду використовувався  службовий ноутбук Dell Vostro 3515 s/n N6264VN3516UAJUBU (інв. №101460269), у приміщенні, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул Сидоренка, буд. 8. Огляд проводився за участі свідка:  ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_7 , працює на посаді старшого інспектора-чергового ITT №3 ГУНП в Луганській області, спеціальне звання капітан поліції Об`єктом огляду було відео, яке опубліковане в соціальній мережі «Telegram» під назвою « Правохранители Троицкого, Сватовского и Новоайдарского РОВД МВД ЛНР приняли присягу на верность народу Луганской народной республики », яке розміщене  07 липня 2022  о 18 год. 30 хв. телеграм-каналом «» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». У ході огляду розміщеного відео встановлено, що на ньому зображені особи, які приймають присягу на службу т.зв. «МВД ЛНР». На вказаному відеоматеріалі, в приміщені розташовані символи та атрибутика «МВД ЛНР». Далі, під час перегляду відео встановлено, що у період часу з 00 хв. 06 сек. на відео з`являються особи в форменому одязі співробітників МВС «ЛНР» шевронами МВС «ЛНР», нашивками «ПОЛИЦИЯ». Під час огляду свідок  ОСОБА_7 , заявив, що в ході проведення слідчої дії, а саме під час огляду відеозапису під назвою «Правохранители Троицкого, Сватовского и Новоайдарского РОВД МВД ЛНР приняли присягу на верность народу Луганской народной республики» в другому ряді перший справа в форменому одязі співробітника МВС «ЛНР» він впізнає колишнього свого колегу з яким спільно проходив службу в підрозділах ГУНП в Луганській області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Протоколом огляду від 14.11.2022 року з знімками екрану та диском (а.с.84-88 том 2), проведеним прокурором Троїцького відділу Сватівської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , у зв`язку із здійсненням нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження №42022132590000033 від 08.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, у окремому приміщенні Луганської обласної прокуратури за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна 5а, відповідно до ст. ст. 104-107, 223, 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, проведено слідчу (розшукову) дію - огляд. У ході проведення огляду використовувалися ноутбук «Acer Aspire 5», а також багатофункціональний пристрій «Canon i-SENSYS LBP6030». Об`єктом огляду є публікація на сторінці сайту «Министерство внутренних дел Луганской Народной Республики», мовою оригіналу « ПРАВООХРАНИТЕЛИ ТРОИЦКОГО, СВАТОВСКОГО И НОВОАЙДАРСКОГО РОВД МВД ЛНР ПРИНЯЛИ ПРИСЯГУ НА ВЕРНОСТЬ НАРОДУ ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ » яка розміщена 07.07.2022 та часом 18:27 за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_9 . З метою перегляду вищевказаної публікації в браузері «Google Chrome» у пошуковій строчці введено назву «Троицкий ровд ЛНР присяга». Після переходу за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_9 встановлено, що на сайті «Министерство внутренних дел Луганской Народной Республики» розмішено публікацію з підписом « ПРАВООХРАНИТЕЛИ ТРОИЦКОГО, СВАТОВСКОГО И НОВОАЙДАРСКОГО РОВД МВД ЛНР ПРИНЯЛИ ПРИСЯГУ НА ВЕРНОСТЬ НАРОДУ ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ». У ході огляду перед розміщеним відеоматеріалом встановлено наступний зміст публікації мовою оригіналу: «Для каждого, кто вступает на службу в органы внутренних дел, первые шаги в профессии начинаются с принятия присяги. В торжественной обстановке на верность Луганской Народной Республики и ее народу присягнули более ста вновь прибывших сотрудников Троицкого, Сватовского и Новоайдарското РОВД МВД ЛНР. В рядах принявших присягу - бывшие сотрудники органов внутренних дел и национальной полиции Украины. А также и те, кто все 8 лет ждал освобождения населенных пунктов, чтоб исполнить свою мечту быть на страже правопорядка и защищать народ родного города и Республики. После торжественного принятия присяги все сотрудники районных отделов МВД ЛНР приступили к выполнению своих служебных обязанностей. Мы же уверены, что каждый из вновь прибывших сотрудников правоохранительного ведомства Луганской Народной Республики сегодня на своем месте и принесет максимальную пользу Республике, на благо которой решил служить, и ее народу, которого поклялся защищать». В ході огляду було підтверджено факт розміщення в мережі Інтернет на сайті «Министерство внутренних дел Луганской Народной Республики», мовою оригіналу «ПРАВООХРАНИТЕЛИ ТРОИЦКОГО, СВАТОВСКОГО И НОВОАЙДАРСКОГО РОВД МВД ЛНР ПРИНЯЛИ ПРИСЯГУ НА ВЕРНОСТЬ НАРОДУ ЛУГАНСКОЙ НАРОДНОЙ РЕСПУБЛИКИ» яка розміщена 07.07.2022 та часом 18:27 за посиланням - ІНФОРМАЦІЯ_9 .
		З протоколу огляду від 15.11.2022 року зі знімками екрану (а.с.90-94 том 2) встановлено, що прокурор Троїцького відділу Сватівської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , у зв`язку із здійсненням нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінального провадження №42022132590000033 від 08.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, у окремому приміщенні Луганської обласної прокуратури за адресою: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна 5а, відповідно до ст. ст. 104-107, 223, 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, провів слідчу (розшукову) дію - огляд. У ході проведення огляду використовувалися ноутбук «Acer Aspire 5», а також багатофункціональний пристрій «Canon i-SENSYS LBP6030». Об`єктом огляду була публікація на сторінці сайту «Луганский информационный центр» « ІНФОРМАЦІЯ_11 » з підписом « Закон о полиции » з датою публікації 30.12.2014 та часом 16.13 годин. З метою перегляду вищевказаної публікації в браузері «Google Chrome» у пошуковій строчці введено назву «Закон о полиции ЛНР». Після переходу за посиланням «Закон о полиции - Луганский информационный центр» - «https://lug-info.com/documents/zakon-o-politsii-19» встановлено, що на сайті розмішено текст з підписом «Закон о полиции». Під час огляду, «Статья 1 Предмет и сфера регулирования» зазначено, що «Полиция Луганской Народной Республики является государственным правоохранительным органом исполнительной власти, предназначенным для защиты жизни, здоровья, прав и свобод граждан республики, иностранных граждан, лиц без гражданства, для противодействия преступности и иным противоправным действиям, охраны общественного порядка, собственности и для обеспечения общественной безопасности.» В ході огляду підтверджено факт розміщення на сайті «Луганский информационный центр» з підписом «Закон о полиции» з датою публікації 30.12.2014 та часом 16.13 годин, тексту «Закона о полиции».
		Суд не бере до уваги в якості доказів інші матеріали та процесуальні документи, що надані стороною обвинувачення, оскільки за своїм змістом вказані документи не містять ознак доказів, що мають значення для вирішення кримінального провадження, а лише засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону та належними процесуальними особами.
		Суд також зазначає, що прокурор та захисник були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Безпосередньо дослідивши зібрані у справі докази суд дійшов наступних висновків.
		Згідно ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Зазначене свідчить, що законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлено, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до ст. 94 КПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. 
		Згідно ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Відповідно до ст.85 КК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Відповідно до ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
		Згідно ст.91 КПК України, обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні зокрема є: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		Як визначено ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
		Відповідно до ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
		Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод декларує, зокрема, що кожен має право на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який повинен установити обґрунтованість будь-якого висунутого проти особи кримінального обвинувачення.
		Одним із аспектів реалізації цього права є те, що обвинуваченому має бути забезпечена можливість оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, а також доводити обставини, які дозволяють вважати докази неприпустимими. Більше того, при дослідженні й оцінці доказів суди повинні враховувати подані зауваження та доводи сторін. Тільки в такому випадку розгляд на підставі §1 ст.6 Конвенції вважатиметься справедливим.
		Конституційний Суд України, аналізуючи положення ч.3 ст.62 Конституції України, виходив з того, що збирання доказів можливе лише в порядку, передбаченому законом, а тому визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог процесуального законодавства. Аналіз положення ч.3 ст.62 Конституції України дав підстави Конституційному Суду України для висновку, що обвинувачення у вчиненні злочину у будь-якому випадку не може бути обґрунтоване фактичними даними, одержаними з порушенням встановленого законом порядку (Рішення від 20.10.2011 року у справі № 12рп/2011). 
		Аналогічну правову позицію висловив і Верховний Суд України, зазначивши в п. 19 постанови свого Пленуму № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» про те, що докази повинні визнаватися такими, що одержані незаконним шляхом і тоді, коли, зокрема, їх збирання і закріплення здійснено з порушенням встановленого процесуальним законодавством порядку або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
		У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997р. № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» наголошено на тому, що згідно з ч.3 ст.62 Конституції, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.
		Відповідно до частин 2-4 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Згідно ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
		Склад кримінального правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, передбачене кримінальним законом. Об`єктивними ознаками складу злочину є об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єктивними - суб`єкт і суб`єктивна сторона.
		Зокрема, суб`єкт злочину - це особа, яка вчинила злочин і яка характеризується певними юридичними ознаками.
		Частина сьома статті 111-1 КК України передбачає відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
		Тобто, суб`єктом злочину, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, може бути виключно громадянин України.
		Згідно статті п`ятої Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України, є:  1) паспорт громадянина України;  3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;  4) тимчасове посвідчення громадянина України;  6) дипломатичний паспорт;  7) службовий паспорт;  8) посвідчення особи моряка; 9) посвідчення члена екіпажу; 10) посвідчення особи на повернення в Україну.
		Стороною обвинувачення в межах розгляду даного кримінального провадження не підтверджена наявність у ОСОБА_5 громадянства України, адже суду не був наданий в якості належного та допустимого доказу, жоден з документів, перелік яких міститься в статті п`ятій ЗУ «Про громадянство України».
		Окрім того, в матеріалах даного провадження міститься копія відповіді №3501.3.1-2498/35.1-22 від 14.07.2022 Управління ДМС у Кіровоградській області (а.с.87 том 1), в абзаці другому якої зазначено, що за наявними обліками ЄІАС УМП гр. ОСОБА_5 паспортом громадянина України та паспортом громадянина України для виїзду за кордон, документований не був.
		Таким чином, стороною обвинувачення не доведено що ОСОБА_5 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, і, відповідно, що в його діянні є склад вказаного кримінального правопорушення.
		Згідно з положеннями ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Таким чином, в ході судового розгляду за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінивши надані докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_5 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, не знайшло свого підтвердження, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст.62 Конституції України, визнати його невинуватими та виправдати на підставі п.3 ч.1ст.373 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати невинуватим у висунутому йому обвинуваченні за ч.7 ст.111-1 КК України та виправдати за відсутності у його діянні складу кримінального правопорушення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		 
		Суддя                                                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...