Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 489/4939/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: 10.01.2024. Зареєстровано: 10.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2024.
Дата набрання законної сили: 04.03.2024
Результат оскарження 04.03.2024 Миколаївський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/489/183/24

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 489/4939/23 
		Провадження № 2/489/183/24
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		10 січня 2024 року м. Миколаїв 
		Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі
		головуючого судді Микульшиної Г.А.,
		із секретарем судових засідань Тищенко Д.О.,
		за участі:
		представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції,
		представника відповідача Земляного Д.В., який приймає участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів, третя особа: ОСОБА_3 ,
		 
		встановив:
		В серпні 2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, згідно якого просив суд стягнути з АТ «Державний ощадний банк України» на його користь 63500,00 грн. 
		В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ним було укладено договір про відкриття пенсійного карткового рахунку в АТ «Державний ощадний банк України». 12.06.2023 позивач на свій телефон отримав смс-повідомлення про те, що з його рахунку знято грошові кошти в розмірі 63500,00 грн. Проте подібної транзакції позивач не вчиняв. Він ніколи не сприяв втраті або незаконному використанню його ПІН-коду або іншої інформації, що дає можливість здійснювати платіжні операції. Того ж дня карту позивача за його ініціативою було деактивовано, а згодом видано нову. Крім того, 13.06.2023 позивач звернувся з письмовою вимогою до банку про надання інформації щодо події, а також просив про повернення викрадених з карти коштів. До цього часу ОСОБА_1 відповіді не отримав. В подальшому позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про відкриття кримінального провадження за фактом незаконного заволодіння його грошовими коштами. Позивач вважає, що АТ «Державний ощадний банк України» не виконало взятих на себе договірних зобов`язань щодо збереження його коштів, дозволило використати картку без фізичної участі або електронної ідентифікації. 
		Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 звернувся із даним позовом до суду. 
		Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 04.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
		Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18.09.2023 представник відповідача ОСОБА_4 приймає участь в розгляді справи в режимі відео конференції. 
		Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.09.2023 представник позивача Бутирін Я.Я. приймає участь у розгляді справи в режимі відеоконференції. 
		26.09.2023 на адресу суду від представника відповідача АТ «Державний ощадний банк України» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі в зв`язку з їх безпідставністю. Зазначає про те, що позивач отримав від банку додаткові послуги, встановивши на свої технічні пристрої додатки/застосунки дистанційного банківського обслуговування (ДБО). За даними програмного забезпечення АТ«Ощадбанк», позивач з 27.03.2017 використовував додаток WebBanking «Ощад 24/7». 07.02.2020 позивачем було повідомлено банк про номер телефону ( НОМЕР_1 ), який вважається фінансовим номером та використовується банком для ідентифікації клієнта/позивача, а також надання сервісів через контакт центр банку, в тому числі послугу sms інформування. З 22.02.2022 позивач почав використовувати на своєму пристрої попередню версію мобільного додатку «Ощад 24/7», з 05.08.2022 використовував новий мобільний додаток  «Ощад 24/7» (Flumo). З даних програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» встановлено, що 12.06.2023 о 13:22:05 відбулась реєстрація в мобільному додатку за допомогою одноразового паролю, який було направлено на фінансовий номер позивача. В подальшому з рахунку позивача за допомогою ДБО «Ощад 24/7» відбулись успішні операції з переказу коштів на суми 29500,00 грн., 29500,00 грн. та 4500,00 грн. на картку іншого банку. Зазначені операції з переказу коштів було здійснено в мобільному додатку системи ДБО та підтверджено особистими даними. Враховуючи викладене, представник відповідача вважає, що переказ коштів було здійснено коректно, що було можливо лише за наявності реквізитів банківської карти, sms паролів, які направлялись на фінансовий номер позивача та були відомі лише йому, в зв`язку з чим підстави для задоволення позову відсутні. Крім того, представник відповідача зазначав, що позивач повідомив невідомій особі, яка зателефонувала йому, останні чотири цифри своєї банківської картки. В подальшому ОСОБА_1 отримав телефонний дзвінок з кодом для зміни персональних даних на свій фінансовий номер. На переконання представника АТ «Державний ощадний банк України», саме з вини відповідача, через розголошення ним третім особам його особистих даних, відбулось списання коштів з його рахунків. 
		03.10.2023 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, згідно якого він наполягав на обставинах, викладених у позові, та просив його задовольнити в повному обсязі. Вважає, що наведені представником банку положення ДБКО суперечать положенням ЗУ «Про платіжні послуги», оскільки саме банк, як сильна сторона договору, зобов`язаний забезпечити безпеку даних та авторизацію користувача. Також зауважував, що надана/розголошена позивачем інформація (останні чотири цифри номеру банківської картки) не дає змогу здійснити авторизацію в системі «Ощад 24/7» та не містить достатньо відомостей для ініціювання платіжних операцій. 
		У відповідності до ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.09.2023 витребувано у АТ «ОТП Банк» інформацію щодо переказів, здійснених 12.06.2023. у період часу з 13:00 до 14:00 на картку № НОМЕР_2 у сумах: 29500,00 грн., 29500,00 грн. та 4500,00 грн. із зазначенням власника такого рахунку та його ідентифікаційних даних (ПІБ, рік народження, РНОКПП, адреси реєстрації тощо).
		24.10.2023 витребувана інформація надійшла на адресу суду. 
		09.10.2023 від представника відповідача адвоката Земляного Д.В. надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно яких він відхиляє пояснення, міркування і аргументи позивача, просить відмовити в задоволенні позову повністю.
		01.11.2023 від представника відповідача АТ «Державний ощадний банк України» Земляного Д.В. надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_3 , на картку якого було перераховано грошові кошти з рахунку позивача, оскільки рішення по даній справі можу вплинути на його права та обов`язки. 
		02.11.2023 Ленінським районним судом м. Миколаєва постановлено ухвалу, відповідно до якої залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 ; суд перейшов від розгляду цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи - до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі.
		Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.12.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті. 
		В судовому засіданні представник позивача Бутирін Я.Я., який приймає участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. 
		Представник відповідача АТ «Державний ощадний банк України» адвокат ЗемлянойД.В. в судовому засіданні позов не визнав. 
		Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, письмових пояснень не подав, повідомлявся про розгляд справи належним чином, однак конверт, направлений на відому суду адресу, повернувся не врученим.
		Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
		17.09.2007 між позивачем ОСОБА_1 та ВАТ «Ощадбанк», в особі філії - Вознесенського відділення Ощадбанку № 3153, було укладено договір №376/4341 про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою (а.с. 4-7).
		Згідно п. 1.1 договору банк відкрив клієнту картковий рахунок в гривнях для обліку на ньому коштів до запитання і операції за платіжною карткою на умовах цього договору та відповідно до нормативно-правових актів Національного Банку України. 
		У відповідності до п. 1.3 договору для користування картковим рахунком банк оформив та видав клієнту платіжну картку (БПК) на умовах договору. 
		Положеннями п. 2.12 договору передбачено, що сторони договору погодились дотримуватися правил безпеки при користуванні БПК та ПІН-кодом та вживати усіх можливих заходів щодо запобігання виникненню конфліктів, як між сторонами цього договору, так і з іншими учасниками платіжних систем, а також дотримуватись Правил користування платіжними картками, емітованими ВАТ «Ощадбанк». 
		Згідно п. 8.2 договору у випадку передачі БПК та ПІН-коду сторонній особі клієнт повністю відповідає за здійснення операцій по цій БПК. 
		Відповідно до п. 8.3 договору клієнт повністю відповідає за операції по БПК з використанням ПІН, а також за операції, що потребують авторизації, протягом 3 (трьох) годин з моменту подання клієнтом заяви по втрату БПК та занесення її в електронний стоп-лист.
		У відповідності до п. 8.9 договору клієнт несе відповідальність за всі операції по картці держателя, про які банк має офіційно підтверджені відомості, що незаконне використання картки відбулось зі згоди держателя БПК. 
		Згідно заяви-анкети на відкриття рахунку фізичній особі та видачу платіжної картки від 17.09.2007 позивач ОСОБА_1 ознайомився з тарифами банку та Правилами користування платіжною карткою (БПК) і згоден їх виконувати (а.с. 3). 
		Згідно п. 2.1 Правил користування платіжними картками, емітованими АТ«Ощадбанк», клієнт повинен вживати всіх можливих заходів для запобігання втрат, крадіжки чи незаконного використання карток. 
		На виконання умов договору про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою АТ«Ощадбанк» відкрило на ім`я ОСОБА_1 картковий рахунок № НОМЕР_3 в гривні, який на підставі Постанови правління НБУ від 28.12.2017 № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» було змінено на НОМЕР_4 .
		За рахунком НОМЕР_4 07.06.2013 банком було емітовано платіжну картку (БПК) № НОМЕР_5 , 13.07.2016 перевипущено БПК № НОМЕР_6 , 17.06.2017 перевищено БПК за № НОМЕР_7 , 29.05.2020 перевипущено за новим номером № НОМЕР_8 . 
		ОСОБА_1 отримав від банку додаткові послуги, встановивши на свої технічні пристрої додатки/за стосунки дистанційного банківського обслуговування (ДБО). За даними програмного забезпечення АТ «Ощадбанк», позивач з 27.03.2017 використовував додаток WebBanking «Ощад 24/7». 
		07.02.2020 позивачем ОСОБА_1 повідомлено банк про номер телефону ( НОМЕР_1 ), який вважається фінансовим номером та використовується банком для ідентифікації клієнта/позивача, а також надання сервісів через Контакт-центр банку, в тому числі послугу sms інформування. 
		З 22.02.2022 позивач почав використовувати на своєму мобільному пристрої попередню версію мобільного додатку «Ощад 24/7». З 05.08.2022 ОСОБА_1 використовував на своєму мобільному пристрої новий мобільний додаток «Ощад 24/7» (Flumo). 
		Також з даних програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» встановлено, що 12.06.2023 о 13:22:05 відбулась реєстрація в мобільному додатку з допомогою одноразового паролю, який було направлено 12.06.2023 о 13:18:19 на фінансовий номер позивача ( НОМЕР_9 ). 
		В подальшому з рахунку позивача НОМЕР_4 за карткою № НОМЕР_10 за допомогою системи ДБО «Ощад 24/7» відбулись операції з переказу коштів:
		12.06.2023 о 13:24 на суму 29500,00 грн.  переказ коштів на картку іншого банку НОМЕР_11 ;
		12.06.2023 о 13:25 на суму 29500,00 грн.  переказ коштів на картку іншого банку НОМЕР_11 ;
		12.06.2023 о 13:25 на суму 4500,00грн.  переказ коштів на картку іншого банку НОМЕР_11 .
		В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач посилається на те, що для реєстрації (перереєстрації) в системі ДБО «Ощад 24/7» (Мобільний Ощад) необхідно використання номеру телефону клієнта, прив`язаного до картки (фінансовий номер), отримання дзвінка від банку з кодом, чотири останні цифри номеру карти та PIN - код до неї. В подальшому клієнт встановлює відомий тільки йому логін та пароль до мобільного додатку, а також створює код швидкого доступу та може налаштувати на мобільному пристрої Touch/Face ID. 
		Дистанційне банківське обслуговування (ДБО) «Ощад 24/7» регламентується положеннями Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО). 
		Відповідно до п. 17.4.4 ДКБО клієнт персонально відповідає за зберігання і не розголошення третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних при роботі ДБО, компрометацію ідентифікаційних/авторизаційних даних за допомогою вірусів і програм-шпигунів на персональному програмному забезпеченні клієнта. Банк не несе відповідальності за операції з картковим рахунком клієнта при розголошенні третім особам авторизаційних та ідентифікаційних даних, відсутності сертифікованого антивірусного забезпечення. 
		Представник відповідача наполягає, що при проведенні вищезазначених операцій вхід до системи дистанційного банківського обслуговування (ДБО) Mobile-банкінг «Ощад 24/7» (Мобільний Ощад) та операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів банківської картки, смс - паролів, push - повідомлення, які направляються на фінансовий телефон позивача та відомі виключно йому. 
		В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача АТ«Державний ощадний банк України» посилається на те, що позивач ОСОБА_1 сам сприяв розповсюдженню інформації, яка надала змогу ініціювати платіжні операції по переказу грошових коштів з його рахунку. 12.06.2023 о 15:22 з фінансового номеру позивача до контакт-центру АТ «Ощадбанк» було здійснено дзвінок з приводу отриманих SMS - повідомлень про списання коштів з його банківської картки. Після ідентифікації клієнта та перевірки інформації по платіжній картці НОМЕР_8 , позивач повідомив, що на його номер зателефонувала невідома особа та попросила назвати останні чотири цифри картки. ОСОБА_1 повідомив невідомій особі ці відомості (останні чотири цифри своєї картки). Після цього невідома особа повідомила позивача, що ці відомості необхідні для того, щоб вона змінила йому ПІН-код. Після цього на фінансовий номер позивача відбувся дзвінок з кодом для зміни персональних даних. Вказані обставини позивач ОСОБА_1 повідомляє особисто у телефонній розмові з працівником контакт-центру, на підтвердження чого банком до відзиву долучено аудіозапис вказаної розмови. 
		13.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до керуючого ТВБВ № 10014/0174 ОСОБА_5 із заявою, згідно якої вимагає повернути йому кошти в загальному розмірі 63500,00 грн., які були незаконно, без його згоди, переведені з його рахунку (а.с.8).
		12.07.2023 ОСОБА_1 звернувся із заявою про відновлення своїх прав та незаконне списання коштів з його рахунку до Начальника управління захисту прав споживачів фінансових послуг Національного Банку України. При цьому у вказаній заяві позивач підтверджує обставини розголошення своїх ідентифікаційних/авторизаційних даних невідомій особі (а.с. 9). 
		Згідно відповіді АТ «Державний ощадний банк України» від 14.07.2023 встановлено, що 12.06.2023 о 13:22:05 відбулась нова реєстрація в мобільному додатку за допомогою одноразового паролю, який було направлено на фінансовий мобільний номер ОСОБА_1 . Далі всі переводи та списання з карток проводились в новому мобільному додатку; підстави для повернення коштів відсутні (а.с. 10).
		У відповідності до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань в провадженні Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12023152190000623 за заявою ОСОБА_1 від 13.06.2023 про те, що 12.06.2023 в період часу з 13:24 год. до 13:25 год. невстановлена особа невстановленим шляхом з карткового рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк», шляхом трьох транзакцій викрала грошову суму в розмірі 63500,00 грн., перевівши її на картковий рахунок невідомої особи, відкритий в іншому банку, чим спричинила заявнику матеріальний збиток (а.с. 11). 
		Згідно повідомлення АТ «ОТП Банк», наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів від 28.09.2023, про перекази, здійснені 12.06.2023 у період часу з 13:00 до 14:00 на картку № НОМЕР_12 у сумах 29500,00 грн., 29500,00 грн., 4500,00 грн., - власником даної картки є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с. 99-100).
		Представник позивача ОСОБА_1 наполягає, що останній не знайомий з ОСОБА_3 та в добровільному порядку будь-яких коштів на його рахунок не переводив. Також зауважував на те, що відомості про останні чотири цифри платіжної картки, які назвав невідомій особі позивач ОСОБА_1 , не діють змоги здійснити авторизацію в системі «Ощад 24/7» та не містять достатньо інформації для ініціювання платіжних операцій. 
		Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного правового регулювання. 
		Відповідно до частини першої статті 55Закону України«Про банкиі банківськудіяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
		Згідно з частиною першою статті 1066ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		У ст.1073ЦК України визначено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Ч. 1 ст. 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Згідно з ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
		Відповідно до ст.1Закону України«Про платіжніпослуги» платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
		Держателем такогоплатіжного засобує фізичнаособа,яка назаконних підставах використовує платіжну картку для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного засобу.
		Помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.
		Неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі
		Відповідно до п. 136 Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164 користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором
		Згідно з п. 140 Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. 
		До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.
		У відповідності до п. 144 Положення пропорядок емісіїта еквайрінгуплатіжних інструментів надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.
		Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (п. 146 Положення про порядок емісії та еквайрінгу платіжних інструментів). 
		Емітент зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо використання платіжного інструменту або неналежної платіжної операції, ініційованої з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченого законодавством України для розгляду звернень (скарг) громадян.
		Відповідно до ч. 5 ст. 87 ЗУ «Про платіжні послуги» до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента.
		Згідно положень ч. 20 ст. 38 ЗУ «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		Відповідно до статей 12, 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини друга статті 77 ЦПК України).
		Згідно частин першої, другої статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч. 1-3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Підстави звільнення від доказування чітко визначені в ст. 82 ЦПК України. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
		Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
		Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Великої плати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 129/1033/13-ц.
		Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Разом з тим позивач, всупереч вказаним вимогам процесуального закону, не довів того, що у списанні грошових коштів з його рахунку наявна вина банківської установи.
		Натомість в матеріалах справи містяться докази того, що ОСОБА_1 повідомив невідомій особі, яка зазначила, що відбудеться зміна ПІН-коду до його платіжної картки, останні чотири цифри номеру своєї карти. Потім позивач особисто підтвердив у телефонній розмові з працівником контакт-центру банку, що вінотримав дзвінокна свійфінансовий номертелефону зкодом длязміни йогоперсональних даних,що підтверджуєтьсяаудіозаписом розмови, долученим до матеріалів справи представником відповідача, та не спростовано представником позивача. 
		Посилання представника позивача на те, що повідомлених ОСОБА_1 відомостей недостатньо для ініціювання платіжної операції, не заслуговують на увагу, оскільки надана ним інформація, одночасно із відповіддю на дзвінок на його фінансовий номер телефону щодо зміни персональних даних, дозволила стороннім особам отримати достатньо даних, необхідних для здійснення переказів з його рахунку. 
		Вже після переказу грошових коштів з його рахунку на інший, позивач звернувся до банку з відповідним повідомленням, після чого його картку було заблоковано. Проте оскільки такі дії було вчинено позивачем вже після списання грошових коштів, підстави для задоволення позову відсутні. 
		Подібний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 25.07.2022 по справі № 577/2701/20.
		Наведені у відповіді на відзив посилання представника позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 16.08.2023 по справі № 176/1445/22 а у постанові від 08.02.2018 по справі № 552/2819/16, не заслуговують на увагу, оскільки в зазначених випадках були відсутні докази того, що користувач своїми діями сприяв втраті та/або незаконному використанню інформації, яка давала змогу ініціювати платіжні операції. 
		Натомість у даній справі наявні неспростовні та достатні докази того, що позивач ОСОБА_1 допустив розголошення невідомій особі його особистих відомостей та підтвердив зміну його персональних даних, відповівши двічі на телефонний дзвінок на його фінансовий номер телефону. 
		Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку,суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та в їх задоволенні необхідно відмовити. 
		Оскільки відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави. 
		Керуючись статтями 4,19,141,263-265 ЦПК України, суд 
		вирішив:
		В задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів, третя особа: ОСОБА_3 - відмовити.
		Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
		Апеляційна скаргана судоверішення можебути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
		Відомості про учасників справи:
		позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_13 , адреса: АДРЕСА_2 ;
		відповідач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, адреса: м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г. 
		Повний текст рішення складено 10.01.2024.
		 
		 
		 
		 
		Суддя  Г.А. Микульшина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...