Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 442/7789/23 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано судом: 10.01.2024. Зареєстровано: 10.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2024.
Дата набрання законної сили: 26.02.2024
Номер судового провадження: 2/442/132/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    Справа №442/7789/23 
		Провадження №2/442/132/2024 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		08 січня 2024 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області
		у складі: головуючогосуддіНагірної О.Б.,
		з участю секретарясудового засідання Томан Р.М.,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні вмісті Дрогобичів порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу №442/7789/23за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства „Стебницьке гірничо-хімічне підприємство „Полімінерал про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,
		встановив:
		Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства „Стебницьке гірничо-хімічне підприємство „Полімінерал на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 01.01.2023 по 30.09.2023 в розмірі 141999,75 грн. з наступним утриманням з цієї суми податків та обов`язкових платежів, компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати у розмірі 1692,87 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 1000 грн.
		02.11.2023від представникапозивача надійшлазаява прозалишення позовноївимоги щодостягнення моральноїшкоди безрозгляду.
		В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що працює з 2008 року у ПАТ «СГХП «Полімінерал». З початку 2023 року підприємство почало із затримкою, нерегулярно та не в повному обсязі виплачувати позивачу заробітну плату. У зв`язку із наведеним,  не виплати ОСОБА_1 у повному розмірі заробітної плати за січень-вересень 2023 року, внаслідок чого було порушено її конституційне право працівника, вона змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
		Ухвалою від 02.11.2023 позовну заяву в частині стягнення моральної шкоди залишено без розгляду. В зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
		06.12.2023 представник відповідача подав відзив, у якому визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 112187,80 грн посилаючись на Довідку про нараховану заробітну плату за січень-жовтень 2023 року. В решті вимог просить відмовити.
		В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, подавши заяву про розгляд справи за їх відсутності. Заявлені вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
		Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить суд слухати справу у його відсутності. Проти задоволення позовних вимог частково не заперечує.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. 
		З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного. 
		Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, суд встановив наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
		Суд встановив, що ОСОБА_1 з 2008 працює у ПАТ «СГХП «Полімінерал». Починаючи з 2013 року працює на посаді старшого гідрогеолога.
		Відповідно до довідки від 28.11.2023 №ПЛМ00000009 ОСОБА_1 працює у ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» та за період з січня по вересень 2023 року заборгованість по заробітній платі становить 141079,36 гривень.
		Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		Згідно зст.94Кодексу законівпро працюУкраїни (КЗпП України), заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
		Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
		Відповідно до ст.97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
		Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.
		Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов`язань щодо оплати праці.
		Статтею 103 КЗпП України передбачено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
		Згідно ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
		Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
		Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimate expectation) стосовно ефективного здійснення права власності.
		При цьому, відповідно до п. 6 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає і рішенні суду.
		Враховуючи вищенаведене, вимога позивачки щодо стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 141999,75 грн з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів є підставною та підлягає задоволенню частково в сумі 141079,36 гривень.
		Щодо вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь інфляційних втрат.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
		Статтею 2 даного Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
		Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення).
		Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
		Наведене кореспондується з ст.34 Закону України «Про оплату праці», згідно якої компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
		Відповідно до п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, який затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
		Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом. Величина приросту індексу споживчих цін для компенсації зарплати в разі несвоєчасної її виплати у січні 2023 року становить 3,8%, у лютому  3,0%, у березні  1,5%, у квітні 1,3% у травні - 0,8%.
		Нарахована заробітна плата, але не виплачена, повинна була бути повністю погашена із врахуванням наступних сум компенсації втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати:
		-    заробітної плати за січень 2023 року: 16277,75грн х 3,8%:100% = 618,55грн;
		-    заробітної плати за лютий 2023 року: 16277,75грн х 3,0% : 100% = 488,33грн;
		-    заробітної плати за березень 2023 року: 16277,75грн х 1.5%:    100% = 244,17грн;
		-    заробітної плати за квітень 2023 року: 16277,75грн х 1,3% : 100% = 211,60грн;
		-    заробітної плати за травень 2023 року: 16277,75грн х 0,8%:100% = 130,22грн.
		Отже, загальна сума компенсації становить: 1692,87 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
		Щодо вимоги позивачки про стягнення витрат на професійну правову допомогу.
		Відповідно до ч. 1, ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
		1) на професійну правничу допомогу;
		2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
		3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
		4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		Розглянувши вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки 1000,00 грн -витрати на правову допомогу, суд зазначає таке.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Представником позивача зазначено, що витрати на правничу допомогу становлять в розмірі 1000,00 грн, та в якості підтвердження до суду було надано договір про надання правничої допомоги від 25.10.2023, акт №1 прийняття-передачі наданих послуг, квитанцію до прибуткового касового ордера №99.
		Враховуючи викладене, а також те, що заявлені представником позивача витрати у сумі 1000,00 грн є співмірними зі складністю цієї справи, суд дійшов висновку про задоволення витрат на правничу допомогу в сумі 1000,00 грн.
		Відповідно дост. 141 ЦПК Україниз відповідача підлягає стягненню у користь держави судовий збір у розмірі 1427,72 грн. від якого був звільнений позивач при подачі позову за позовну вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. 
		Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд 
		ухвалив:
		позов задоволити частково.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» (ЄДРПОУ: 05762281) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 141079 (сто сорок одна тисяча сімдесят дев`ять) гривень 36 копійок з наступним утриманням з цієї суми податків і обов`язкових платежів та інфляційні втрати у розмірі 1692 (одна тисяча шістсот дев`яносто дві) гривні 87 копійок.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» (ЄДРПОУ: 05762281) на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» (ЄДРПОУ: 05762281) в користь держави 1427 (одна тисяча чотириста двадцять сім) гривень 72 копійки судового збору.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», ЄДРПОУ: 05762281, адреса: Львівська область, м. Стебник, вул. Дрогобицька, 127.
		Повний текст рішення складено та підписано 10.01.2024 року.
		 
		Суддя             О.Б. Нагірна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...