Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/18745/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Колабораційна діяльність.
Надіслано для оприлюднення: 11.01.2024. Зареєстровано: 11.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2024.
Дата набрання законної сили: 09.02.2024
Номер судового провадження: 1-кп/650/103/24
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42023210000000036

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                       Справа № 607/18745/23
		провадження № 1-кп/650/103/24
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		10 січня 2024 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		із секретарем  ОСОБА_2 ,
		за участю: прокурора  ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Велика Олександрівка матеріали кримінального провадження № 42023210000000036 за обвинуваченням  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Добропілля Голопристанського району Херсонської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною сьомою статті 111-1 КК України,
		 
		встановив:
		 
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Положеннями статей 1та 2Основного ЗаконуУкраїни -Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Відповідно до частини першоїстатті 17,частини першоїстатті 65Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.
		Статтями 132,133Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Херсонська область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.
		Згідно з вимогами статей 72,73Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
		24 лютого 2022 року військовослужбовці збройних сил російської федерації, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглась на територію України через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
		На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який у подальшому було неодноразово продовжено.
		Після незаконного вторгнення російської федерації на територію України та окупації частини її території, зокрема с. Стара Збур`ївка Скадовського району Херсонської області, представниками збройних сил та інших державних органів рф взято під контроль будівлі і споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади України з метою перешкоджання їх нормальній роботі, а також створено незаконні органи влади та окупаційні адміністрації.
		Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, вся територія Скадовського району Херсонської області тимчасово окупована російською федерацією.
		На підставі наказу Міністерства юстиції України від 13 травня 2022 року № 1951/5 «Про оголошення простою установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та медичних реабілітаційних центрів, які тимчасово знаходяться на непідконтрольній Україні території», в Державній установі «Голопристанська виправна колонія (№ 7)» з 14 травня 2022 року оголошено простій до закінчення дії воєнного стану. Працівникам вказаної установи до закінчення простою дозволено бути відсутніми на робочих місцях та не виконувати дистанційну роботу поза межами адміністративних будівель.
		При цьому, ОСОБА_4 знав, що у невстановлений досудовим розслідуванням строк, але не пізніше травня 2022 року, представниками окупаційних органів влади рф на території с. Стара Збур`ївка Скадовського району Херсонської області на базі Державної установи «Голопристанська виправна колонія (№ 7)» створена так звана «исправительная колония «Голопристанская исправительная колония № 7» управления службы исполнения наказаний по Херсонской области», з метою незаконно регулювання на тимчасово окупованій території відносин у сфері виконання кримінальних покарань, до роботи у якій були залучені громадяни України, в тому числі з числа колишніх та діючих співробітників державної установи. 
		Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів, серед інших, належать органи і установи виконання покарань.
		27 травня 2022 року ОСОБА_4 звільнився з посади інспектора-кінолога Державної установи «Голопристанська виправна колонія № 7», розташованої за адресою: вул. Набережна, 1б, с. Стара Збур`ївка Скадовського району Херсонської області.
		В подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, але не пізніше 11 липня 2022 року, у громадянина України ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на добровільне зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території Херсонської області.
		Керуючись корисливим мотивом, спрямованим на отримання на постійній основі грошового забезпечення від російських окупаційних сил, у зв`язку з добровільно написаною ОСОБА_4 заявою від 11 липня 2022 року про прийняття на службу, так званим «приказом управления службы исполнения наказаний по Херсонской области № 40-лс от 11 липня 2022 року «о назначении сотрудников на должность» був призначений на посаду так званого «старшого инструктора - кинолога кинологического отделения охраны учреждения ИК «Голопристанская исправительная колония № 7» управления службы исполнения наказаний по Херсонской области» з присвоєнням так званого «специальное звания старший прапорщик внутренней службы с должностным окладом НОМЕР_1 рублей, с 11.07.2022 с дополнительными выплатами, и откомандированый в кинологическое отделение отдела охраны учреждения ИК «Северная исправительная колония (№90) с 11.07.2022».
		Так, ОСОБА_4 , обіймаючи вищевказану посаду в незаконному правоохоронному органі ИК «Голопристанская исправительная колония № 7» з 11 липня 2022 року по орієнтовно жовтень 2022 року забезпечував організацію діяльності кінологічного підрозділу у вказаній колонії, здійснював заходи, спрямовані на дресирування службових собак, які здійснювали вартові та охоронні функції в установі виконання покарань.
		На судовому засіданні прокурор підтримав обвинувачення, вказав про доведеність вини обвинуваченого (зібраними в ході досудового розслідування доказами) та просив суд призначити йому покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням статті 69 КК України, строком на вісім років, з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах на строк дванадцять років та з конфіскацією частина майна, що є його власністю у вигляді мобільного телефону. Також прокурор просив застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення останнього спеціального звання. Речовий доказ прокурор просив конфіскувати. При обрахуванні строку покарання обвинуваченому прокурор просив зарахувати строк попереднього ув`язнення останнього з 12 серпня 2023 року по день набрання вироком законної сили. 
		На судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав та пояснив, що після початку тимчасової окупації коли йому перестали платити заробітну плату він у травні 2022 року звільнився з виправної колонії. Оскільки він проживав разом з сестрою, племінницею та тяжко хворою матір`ю він повинен був їх забезпечувати. У зв`язку з цим він вирішив піти до незаконно створено виправної колонії на ту саме посаду на якій працював до цього. Проте у жовтні місяці 2022 року він звільнився із вказаної посади та виїхав з тимчасово окупованої території на підконтрольну територію України, де вже у листопаді звернувся до правоохоронних органів та повідомив про вчинений злочин. Просить призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі. 
		На судовому засіданні захисник частково погодився із позицією прокурора та просив суд призначити обвинуваченому покарання із застосуванням статті 69КК України у виді позбавлення волі строком на шість років, взявши до уваги обставини за яких обвинувачений вчинив вказане правопорушення.
		Крім допиту обвинуваченого, на судовому засіданні також були досліджені матеріали, що його характеризують, матеріали щодо речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження.
		Згідно із частиною третьоюстатті 349КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		На виконання вказаних умов суд встановив, що обвинувачений правильно розуміє обставини зазначені в обвинувальну акті, які не оспорювались сторонами, а його позиція з цього приводу є добровільною, про що свідчать надані ним пояснення, згідно з якими він послідовно розповів про обставини подій, сприймаючи їх у сукупності та не виявляючи при цьому невпевненості, надавав їм правильну оцінку, проявляв детальну обізнаність з приводу суті вчиненого правопорушення.
		На судовому засіданні суд роз`яснив сторонам, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, проти чого останні не заперечили та проявили обізнаність щодо характеру такого обмеження.
		Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши правильність кваліфікації дій обвинуваченого, виконавши вимоги частини третьої статті 349 КПК України, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення мало місце за встановлених обставин, останній винен у його вчиненні та підлягає покаранню в межах санкції відповідної статті.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за частиною сьомоюстатті 111-1КК України як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
		При визначенні обвинуваченому ОСОБА_6 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до частинишостої статті12КК України належить до особливо тяжких злочинів, данні про особу обвинуваченого, який за місцем попередньої роботи характеризується з позитивної сторони, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
		Відповідності до пунктів 1, 5 частини першої статті 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин.
		Обставин, які відповідно до статті 67КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд не встановив.
		Крім того, суд також враховує ту обставину, що в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_4 , наслідків, які могли бути віднесені до категорії тяжких не настали, а також те, що протиправне діяння обвинуваченого ОСОБА_4 було зумовлене саме вказаними обставинами та не носило систематичний характер.
		Таким чином, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням йому міри покарання, у межах санкції частини сьомої статті 111-1 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний строк.
		При цьому, врахуючи те, що вказані обставини крім того, що пом`якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_4 та обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, взявши до уваги обставини його вчинення, данні про особу обвинуваченого, наявність декілька пом`якшуючих покарання обвинуваченого обставин та відсутність обтяжуючих покарання обставин, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, критичну оцінку ним своєї протиправної поведінки, відсутність тяжких наслідків протиправної діяльності обвинуваченого, наступну його поведінку після вчинення злочину, позицію прокурора, який вважав за доцільне призначити покарання із застосуванням статті 69КК України у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, суд вважає за необхідне при призначенні основного покарання ОСОБА_6 , застосувати приписи частини першоїстатті 69КК України та призначити для нього основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини сьомої статті 111-1 КК України.
		Враховуючи приписи статті 50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, суд вважає, що визначення такого покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
		При призначенні покарання, відповідно до санкції частини сьомої статті 111-1 КК України, передбачено застосування обов`язкового додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на відповідний строк, а також альтернатива застосування додаткового покарання у вигляді конфіскацією майна.
		Суд вважає необхідним застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 додаткові покарання, а саме: у вигляді позбавлення права, на відповідний строк, обіймати посади, в правоохоронних органах, а також у вигляді конфіскації частини належного обвинуваченому ОСОБА_6 майна.
		Крім того, зважаючи на наявність у обвинуваченого ОСОБА_4 спеціального звання  старшого прапорщика внутрішньої служби, та вчинення ним особливо тяжкого злочину пов`язаного із наявністю у нього такого звання, суд вважає за необхідне і виправдане, відповідно до статті 54 КК України, позбавити його такого звання.
		З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 тримається під вартою по вказаному кримінальному провадженню з 12 серпня 2023 року відповідно до ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 серпня 2023 року № 607/15055/23, та утримується в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор», у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне зарахувати відповідний строк попереднього ув`язнення в строк відбування покарання.
		Вказаний запобіжний захід застосований стосовно обвинуваченого слід залишити без змін до набрання вироком законної сили за для можливості забезпечення його виконання. 
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
		Витрати на залучення експертів відсутні.
		Речові докази у виді мобільного телефону марки «Самсунг А22» (EMEI 1: НОМЕР_2 ; EMEI 2: НОМЕР_3 ), з наявними у ньому 2 сім-картами та флеш-носієм об`ємом 16 Gb, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ТУ ДБР, розташованого у м. Львові,  конфіскувати у дохід держави.
		Захід забезпечення кримінального провадження у виді арешту вказаного мобільного телефону з наявними у ньому 2 сім-картами та флеш-носієм об`ємом 16 Gb, застосований ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2023 року № 607/15146/23 скасувати, у зв`язку з вирішенням питання щодо долі вказаного речового доказу та з метою забезпечення виконання його конфіскації.
		На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною сьомоюстатті 111-1КК України та призначити йому основне покарання, на підставі цього закону, з застосуванням приписів частини першої статті 69 КК України, у виді семи років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах строком надванадцять років з конфіскацією частини майна, що є його особистою власністю у виді мобільного телефону.
		Строк відбуванняпокарання обвинуваченому  ОСОБА_6  обраховувати з моменту набрання вироком законної сили.
		На підставі частини п`ятоїстатті 72КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 12 серпня 2023 року по дату набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований стосовно ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили  залишити без змін.
		Речові докази у виді мобільного телефону марки «Самсунг А22» (EMEI 1: НОМЕР_2 ; EMEI 2: НОМЕР_3 ), з наявними у ньому 2 сім-картами та флеш-носієм об`ємом 16 Gb, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ТУ ДБР, розташованого у м. Львові,  конфіскувати у дохід держави.
		Захід забезпеченнякримінального провадження у виді арешту вказаного мобільного телефону з наявними у ньому 2 сім-картами та флеш-носієм об`ємом 16 Gb, застосований ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 серпня 2023 року № 607/15146/23  скасувати.
		На підставі статті 54КК України позбавити ОСОБА_4  спеціального звання  «старший прапорщик внутрішньої служби».
		Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.
		Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
		Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Вирок суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя:              ________________                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...