Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 697/2391/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них.
Надіслано судом: 11.01.2024. Зареєстровано: 12.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2024.
Дата набрання законної сили: 23.01.2024
Номер судового провадження: 2-а/697/1/2024

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		          Справа № 697/2391/23 
		провадження № 2-а/697/1/2024 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 січня 2024 року         м. Канів 
		 
		Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
		головуючого судді  Скирди Б.К.,
		за участю секретаря с/з  Васянович Ю.В.,
		представника позивача  адвоката Гончарука А.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Солом`янського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
		 ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 (далі також  ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Солом`янського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі також  відповідач) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
		В обґрунтування позову зазначив, що з вересня 2019 року по липень 2023 року він був студентом аерокосмічного факультету Національного авіаційного університету міста Києва. Навчався за освітнім рівнем «бакалавр», закінчив у липні 2023 року. За цих обставин, виникла необхідність отримати диплом, змінити місце реєстрації, отримане виключно тимчасово на час навчання, на фактичне місце проживання, для чого було необхідно первинно звернутися до Солом`янського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
		Під час неодноразових відвідувань установи відповідача було з`ясовано, що цю процедуру можливо виконати лише за певним штучним графіком. При запису в чергу не з першого разу і з урахуванням того, що позивач має постійне місце проживання за межами Київської області, потрапити на прийом до відповідача позивач отримав змогу лише 26.10.2023.
		26.10.2023 позивач повідомив представника відповідача  начальника відділення призову капітана ОСОБА_2 про те, що з урахуванням закінчення навчання в місті Києві йому необхідно здійснити зняття з військового обліку для того щоб потім отримати можливість забрати диплом з навчального закладу, здійснити реєстрацію фактичного місця проживання, виконати подальшу постановку на військовий облік за місцем фактичного проживання, але приписне посвідчення у позивача відсутнє, так як у нього його разом з іншими речами викрали невідомі правопорушники в метро міста Києва 20.02.2022.
		Відповідач з початку на аркуші паперу видав реквізити, згідно яких потрібно було сплатити штраф і надати квитанцію, для того щоб розпочати процедуру подачі заяви про видачу дубліката приписного посвідчення.
		Позивач зазначив, що така поведінка відповідача для нього є неприйнятною, як мінімум протиправною, а спосіб є незаконним. Оскільки позивача запропонований спосіб і порядок вирішення питання не влаштовує і він просить створити всі законні документи, які можуть в подальшому бути підставою для подальшого вирішення питання сплати пропонованого відповідачем штрафу в сумі 850 грн.
		Представник відповідача  начальник відділення призову капітан ОСОБА_2 в присутності позивача склав протокол № 64 датований 26.10.2023, який залишив без підпису посадової особи, яка склала протокол, що є прямим порушенням ч. 2 ст. 256 КУпАП, після цього відразу склав постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності № 64 датовану 26.10.2023, як позивачу зараз відомо, від імені нібито начальника Солом`янського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника ОСОБА_3 , про що свідчить ідентичний почерк на протоколі та постанові. Після чого залишив приміщення кабінету № 102 на 5-10 хв. та вручив позивачу копію постанови № 64 від 26.10.2023 з невідомо ким виконаним підписом нібито начальником ТЦК та СП відбитком мокрої печатки, де мається код ЄДРПОУ 09612526, який у відкритих реєстрах ідентифікується з Солом`янським районним у місті Києві військовим комісаріатом без правонаступництва відповідача та реєстру уповноважених осіб з вирішеним питанням про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 211 КУпАП без зазначення відповідної частини інкримінованого правопорушення в описовій та резолютивній частині постанови, але з зазначенням в описовій частині постанови даних про те, що позивач на думку відповідача допустив недбале зберігання військово-облікових документів, що спричинило його втрату виключно під час дії особливого періоду та оголошеної мобілізації без посилання на прямі норми Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
		При цьому відповідачем не було зібрано достатніх та фактичних даних про певні обставини, які є кваліфікуючими підставами можливої адміністративної відповідальності. Після складання протоколу будь-якого повідомлення про фактичний розгляд справи позивачу відповідачем не видавався, на розгляд справи позивача не запрошували, розгляд справи відповідачем було проведено без участі позивача, на доводи позивача під час складання протоколу про те, що приписне посвідчення було викрадено 20.02.2022, представник відповідача уваги не звертав.
		За наслідками протиправної поведінки відповідачем було виготовлено повністю незаконну постанову, яка не відповідає ні формі, ні змісту про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 211 КУпАП з накладенням штрафу в сумі 850 грн.
		Вважає дії відповідача протиправними, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною.
		Розгляд справи було проведено без виклику та участі позивача. Форма та зміст постанови не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, зокрема в описовій частині викладено обставини, які не відповідають резолютивній частині постанови та змісту диспозиції ч. 2 ст. 211 КУпАП. Відповідна посадова особа постанову не складала, а розгляд справи не проводився взагалі.
		В оскаржуваній постанові відповідачем не зазначено, які прямі норми Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» порушено позивачем, що призвело до обставин притягнення до відповідальності певного виду.
		В діях позивача відсутня об`єктивна сторона інкримінованого правопорушення, а саме: військово-обліковий документ не був втрачений, а зник 20.02.2022 за обставин іншої непереборної сили  втручання третіх осіб, до часу введення особливого періоду. Факт недбалого зберігання відповідачем не доведено і це лише припущення відповідача, які не визнаються позивачем з самого початку. За цих обставин, внаслідок відсутності об`єктивної сторони інкримінованого правопорушення відсутній повноцінний склад правопорушення, а звідси і подальша можливість притягнення до відповідальності відповідного виду та характеру.
		Встановлені обставини викликають великий сумнів відповідності обставин справи даним, які викладені в оскаржуваній постанові, та фактично встановлюють недотримання відповідачем вимог чинного законодавства.
		Виходячи з вищевикладеного, позивач просить суд визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову № 64 від 26.10.2023 про накладення адміністративного стягнення як незаконну та стягнути судові витрати.
		Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 09.11.2023 справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.8).
		21.11.2023 від Солом`янського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити та проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Пояснили, що 26.10.2023 ОСОБА_1 звернувся з заявою до начальника Солом`янського районного у місті Києві ТЦК та СП про видачу дублікату військово-облікового документу у зв`язку із його втратою. Крім того у поданій заяві позивач ОСОБА_1 підтвердив факт ознайомлення із вимогами ст. 211 КУпАП.
		За нормативним визначенням ст. 211 КУпАП, адміністративним правопорушенням є зіпсуття або недбале зберігання призовниками, військовозобов`язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), яке спричинило їх втрату.
		Тобто недбале зберігання військово-облікового документу, яке призвело до його втрати є предметом адміністративного правопорушення.
		При цьому, ст. 211 КУпАП має назву зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності, отже вина для кваліфікації дій правопорушника не є обов`язковою, адже відповідальність за втрату військово-облікових документів настає навіть у випадку їх втрати з необережності.
		З огляду на це, як зазначає позивач ОСОБА_1 у поданій позовній заяві, про те, що він перебуває на обліку в Солом`янському районному у місті Києві ТЦК та СП з вересня 2019 року, при цьому після втрати військово-облікових документів позивач ОСОБА_1 не здійснив негайне повідомлення ТЦК та СП про втрату військово-облікового документу.
		Тим більше, позивач ОСОБА_1 не здійснив таке повідомлення після початку воєнного стану на території України, чим продовжував вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 211 КУпАП.
		26.10.2023 позивач ОСОБА_1 зазначав про втрату військово-облікового документу, при цьому не зазначаючи та не конкретизуючи обставини втрати або викрадення.
		Так, позивач ОСОБА_1 не зазначав про факт викрадення військово-облікового документу саме 20.02.2022, як на етапі складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, так і розгляду адміністративної справи. Позивачем ОСОБА_1 не було подано підтверджуючих документів про те, що військово-обліковий документ було саме викрадено, і саме 20.02.2022 і про цю дату позивачем ОСОБА_1 не було зазначено, адже у випадку зазначення дати викрадення саме в цю дату, уповноважені органи ТЦК та СП повинні були притягнути позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності також і за ст. 210 КУпАП.
		Зазначають, що будь-яких доказів про втручання третіх осіб або втрату військово-облікових документів внаслідок протиправних дій третіх осіб позивачем ОСОБА_1 під час розгляду справи надано не було.
		Крім того, позивач ОСОБА_1 зазначав, що на момент розгляду адміністративної справи у нього відсутнє підтвердження факту викрадення документів, і таке підтвердження у нього взагалі відсутнє, оскільки ОСОБА_1 не звертався до органів національної поліції із заявою про факт викрадення документів.
		Разом з тим, ОСОБА_1 не клопотав під час розгляду справи про адміністративне правопорушення про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю подання додаткових доказів.
		З огляду на те, що позивачем ОСОБА_1 не було надано доказів на підтвердження втрати військово-облікових документів внаслідок протиправних дій третіх осіб, а тому у ТЦК та СП були відсутні підстави для не притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, або звільнення його від адміністративної відповідальності.
		Звертають увагу, що такі докази щодо втрати військово-облікових документів внаслідок протиправних дій третіх осіб позивачем ОСОБА_1 не надано і суду з метою того щоб стверджувати про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
		При цьому, будь-яке розумне підтвердження щодо факту протиправного заволодіння військово-обліковими документами позивачем ОСОБА_1 не надано, як не надано доказів того, що заважало ОСОБА_1 на виконання положень абзацу 9 пункту 9 додатку № 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних» повідомити органи ТЦК та СП про втрату свого військо-облікового документу, та перебування тривалий час без військово-облікових документів, всупереч положень Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також зміни місця проживання без дозволу Солом`янського районного у місті Києві ТЦК та СП, що випливає із поданої позовної заяви позивача.
		Позивачем ОСОБА_1 на виконання положень КАС України та судової практики не надано належних та достовірних доказів на підтвердження того факту, що безпосередньо військово-обліковий документ ним не був втрачений, а його заволодіння відбулось внаслідок протиправної поведінки третіх осіб.
		Також позивач ОСОБА_1 тривалий час перебував без військово-облікових документів, чим в свою чергу порушив вже положення Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» під час дії особливого періоду та мобілізації.
		Крім того, позивач ОСОБА_1 під час дії особливого періоду та мобілізації змінив своє місце проживання без дозволу ТЦК та СП, що також є порушенням констатованих вище Правил.
		В контексті правопорушення, передбаченого ст. 211 КУпАП та обставин справи зазначають, що протиправного характеру поведінка позивача набуває після протиправного нехтування невідкладеного звернення до органів ТЦК та СП з повідомленням про втрату військово-облікового документа.
		При цьому, подальше невиконання цього обов`язку є вчиненням особою порушення правил військового обліку і таке буде вважатись припиненим лише з моменту його виконання. Відтак, вчинене позивачем правопорушення має триваючий характер, а тому строки притягнення до відповідальності слід обчислювати саме з моменту звернення позивача до органів ТЦК та СП, останні не знали і не могли знати про втрату військово-облікового документа позивача.
		В той же час зазначають, що поведінка позивача мала протиправний характер у період з 20.02.2022 по 26.10.2023, і така протиправна поведінка триває дотепер.
		Винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідало вимогам закону та було спрямоване на дотримання норм законодавства щодо військового обліку та правил зберігання військово-облікових документів.
		Вважають, що їх дії щодо винесення оскаржуваної постанови не є протиправними, а постанова про притягнення до адміністративної відповідальності позивача є законною та не підлягає скасуванню.
		Протокол про вчинення адміністративного правопорушення було підписано начальником відділення призову Солом`янського районного в місті Києві ТЦК та СП ОСОБА_2 , а оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 була підписана начальником Солом`янського районного у місті Києві ТЦК та СП полковником ОСОБА_3 .
		Розгляд справи про притягнення позивача ОСОБА_1 проводився начальником Солом`янського районного у місті Києві ТЦК та СП полковником ОСОБА_3 .
		Під час розгляду справи правопорушнику ОСОБА_1 було роз`яснено його права, про що свідчить підпис на протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, його було повідомлено про час та місце розгляду справи. Будь-яких додаткових клопотань або заяв правопорушник ОСОБА_1 не заявляв, додаткових пояснень відмінних від тих, про які зазначив ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення не надавав.
		Безпідставне твердження про не проведення розгляду справи є таким же нічим не підтвердженим твердженням позивача, як і про викрадення військово-облікових документів (а.с.20-27).
		Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, свої інтереси уповноважив представляти адвоката Гончарука А.В.
		Представник позивача  адвокат Гончарук А.В. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та просив позовні вимоги задовольнити з викладених в позовній заяві підстав.
		Представник відповідача Солом`янського районного в місті Києві ТЦК та СП у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
		Згідно частини третьої статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		Заслухавши в судовому засіданні думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов наступних висновків.
		Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2023 ОСОБА_1 звернувся до начальника Солом`янського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки з проханням видати йому дублікат посвідчення про приписку до призовної дільниці Солом`янського району міста Києва у зв`язку із втратою військово-облікового документу. Із вимогами ст. 211 КУпАП ознайомлений (умисне зіпсуття обліково-військових документів чи втрата їх з необережності тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) (а.с.29).
		Відповідно до протоколу № 64 про адміністративне правопорушення за ст. 211 КУпАП від 26.10.2023 складеного начальником відділення призову Солом`янського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки капітаном ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , будучи призовником, здійснив недбале зберігання військово-облікових документів, що спричинило втрату таких документів під час дії особливого періоду та мобілізації, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 211 КУпАП. Гр. ОСОБА_1 роз`яснено ст. 63 Конституції України, його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15:30 год. 26.10.2023 в кабінеті № 102, що підтверджено особистим підписом ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 надав у протоколі пояснення, відповідно до яких показав, що до вчинення правопорушення не причетний. Вину не визнає. Втрату військово-облікових документів не допускав, а документи вкрали (а.с.5, 30).
		26.10.2023 начальником Солом`янського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковником ОСОБА_3 винесено постанову № 64 за справою про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення в сумі 850,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 211 КУпАП. Копію постанови ОСОБА_1 отримав 26.10.2023, що підтверджується його особистим підписом (а.с.5-зворот).
		Позивач, не погодившись з притягненням його до адміністративної відповідальності та накладенням адміністративного стягнення, звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що в його діях відсутній склад правопорушення.
		Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд виходить з наступних мотивів.
		Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
		Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
		Частиною 1 статті 211 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за зіпсуття або недбале зберігання призовниками, військовозобов`язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), яке спричинило їх втрату.
		Частиною 2 статті 211 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
		Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період  період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
		Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
		Отже, станом на 26 жовтня 2023 року (дата виявлення правопорушення) діяв особливий період.
		Згідно абз. 7, 9 п. 1 додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921, який був чинним станом на 20.02.2022 (день втрати позивачем приписного посвідчення), призовники і військовозобов`язані повинні: особисто у семиденний строк прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (органів СБУ) з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, у службові відрядження, на навчання, у відпустку чи на лікування (строком понад три місяці за межі України), у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району; негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (органам СБУ) за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа.
		Вказані положення кореспондуються також у пунктах 6, 9 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, який набрав чинності 05.01.2023, згідно з якими, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто прибувати до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки з паспортом громадянина України і військово-обліковими документами для зняття з військового обліку в разі вибуття в іншу місцевість до нового місця проживання, за межі України на постійне місце проживання або на строк більше трьох місяців, у разі зміни місця проживання в межах міста з переїздом на територію іншого адміністративного району; негайно повідомляти районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем військового обліку про втрату військово-облікового документа.
		Як встановлено з матеріалів справи, негайного повідомлення про втрату військово-облікового документу ОСОБА_1 не здійснив, в зазначений ним час втрати документів до ТЦК та СП не звернувся.
		Крім того, доказів втрати військово-облікового документу з вини третіх осіб, тобто викрадення невідомими особами, ОСОБА_1 в судове засідання не надав, а отже непереборних обставин, які б виключали вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 211 КУпАП суду не надано.
		Щодо доводів позивача про те, що оскаржувана постанова підписана та винесена суб`єктом, який не має на це повноважень, суд виходить з наступного.
		Відповідно до п. 1, 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
		Згідно зі ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
		Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		Таким чином, по-перше, закон не пов`язує наявність владних повноважень у відповідного суб`єкта владних повноважень чи його посадової особи з наявністю в такого суб`єкта статусу юридичної особи чи дієздатністю в розумінні процесуальних кодексів та відсутність у такого суб`єкта відповідного статусу не спростовує його владні повноваження, в тому числі і на притягнення до адміністративної відповідальності.
		По-друге, закон прямо уповноважує територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (в тому числі і районні) розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 211 КУпАП та від їх імені право накладати адміністративні стягнення мають керівники відповідних центрів.
		Згідно Положення про Солом`янський районний у місті Києві територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Сухопутних військ Збройних Сил України, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 має право, зокрема, розглядати у випадках, передбачених законодавством, справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення (а.с.32-зворот).
		Тому в даному випадку рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було прийняте відповідачем в межах його компетенції, а тому доводи позивача про те, що оскаржувана постанова підписана та винесена суб`єктом, який не має на це повноважень є безпідставними та необґрунтованими.
		Крім того, посилання позивача про не повідомлення його про дату та час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності спростовується самим протоколом, оскільки, як вбачається з його змісту, ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього.
		Суд також звертає увагу на те, що позивачем не було надано доказів звернення до органів національної поліції за фактом викрадення в нього військово-облікових документів, яке мало місце, як ним зазначено 20.02.2022.
		Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Згідно з положеннями частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
		Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 211 КУпАП, оскільки оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП, винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, на підставі та в межах повноважень наданих відповідачу, за наявністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час встановлення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому відсутні правові підстави для визнання постанови № 64 від 26.10.2023 незаконною та її скасування, та відповідно і підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , тому в задоволенні позову слід відмовити.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу статті 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для відшкодування понесених позивачем судових витрат - відсутні.
		Керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 72, 77, 90, 139, 243-246, 250, 268-272, 286 КАС України, суд -
		 ВИРІШИВ:
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Солом`янського районного у місті Києві територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення  відмовити повністю.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення суду складено 11.01.2024.
		Відомості про учасників справи:
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
		Відповідач: Солом`янський районний в місті Києві територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, місцезнаходження: вул. Джохара Дудаєва (Іскрівська), 5А, м. Київ; код ЄДРПОУ 09612526. 
		Головуючий Б . К . Скирда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...