Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 949/1820/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 11.01.2024. Зареєстровано: 12.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2024.
Дата набрання законної сили: 11.01.2024
Номер судового провадження: А/857/25086/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 949/1820/23 пров. № А/857/25086/23
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		 
		головуючий-суддя Довга О.І.,
		суддя Глушко І.В., 
		суддя Запотічний І.І. 
		 
		секретар судового засідання Зінчук Ю.Р. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 17 листопада 2023 року у справі №949/1820/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковника ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, (головуючий суддя Оборонова І.В., м.Дубровиця, Рівненська область), -
		В С Т А Н О В И В :
		12.09.2023 ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до начальника Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковника ОСОБА_2 (далі  відповідач), в якому просив скасувати постанову №355 від 27.06.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що спірною постановою, на підставі ч.2 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі  КУпАП), його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Зазначав, що підставою для прийняття спірної постанови вказано неприбуття ОСОБА_1 до центру комплектування та соціальної підтримки, а відтак порушення вимог ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п.1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервісті». 
		З обставинами вказаними у постанові позивач не погоджувався, вважав, що вони не відповідають дійсності. Крім того, вважав, що відповідач порушив порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки належно не повідомив про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
		Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області у задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач належними та допустими доказами підтвердив правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, спростувавши доводи ОСОБА_1 . Також, суд першої інстанції вважав доводи позивача про порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності формальними та такими, що не спростовують факт вчинення правопорушення.
		Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
		Вимоги апеляційної скарги фактично обґрунтовані тотожними доводами, що й позовні. Так, позивач заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, наполягає на тому, що твердження відповідача про неприбуття ОСОБА_1 до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у дату та час вказані в повістці не відповідають дійсним обставинам. Зазначає, що відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували вручення йому повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, протоколу про адміністративне правопорушення, а також спірної постанови №355 від 27.06.2023 про накладення адміністративного стягнення.
		У відповідь на апеляційну скаргу відповідач подав відзив. Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення  без змін.
		Розгляд справи здійснюється з урахуванням положень параграфа 2 Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Учасники справи, їх повноважні представники, на розгляд справи не з`явились.
		За правилами статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.
		Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
		Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		За змістом спірної постанови №355 від 27.06.2023 позивач, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (реєстрації) АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) не прибув за викликом по повістці 18.04.2023 до Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин для визначення призначення на особливий період. Зазначене є порушенням вимог ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п.1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», що зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення від 09.06.2023. За вчинене, на підставі ч.2 ст.210 КУпАП, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 1700 гривень. 
		Не погоджуючись із постановою відповідача позивач звернувся до суду із позовом.
		Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про обґрунтованість спірної постанови відповідача такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства з наступних причин.
		Згідно ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:
		- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
		-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;
		-виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
		Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
		Пунктом 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервісті» зокрема передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
		Відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку передбачено ст. 210 КУпАП.
		Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		На підтвердження обґрунтованості та законності оскарженої постанови відповідач надав фотокопію розписки, в якій зазначено: «Повістка на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (реєстрації) АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , про явку в РТЦК та СП 18.04.2023. Одержав 17.04.2023.Підпис». Також, відповідач надав протокол №329 від 09.06.2023 про фіксацію правопорушення, повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення №2796 від 12.06.2023, супровідний лист №3547 від 05.07.2023 про направлення позивачу копії спірної постанови.
		З урахуванням наведених вище доказів суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність рішення відповідача.
		Разом з тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував наступне. 
		Як додаток до позовної заяви позивач надавав суду фотокопію повідомлення Першого відділу Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 18.04.2023 за №1975 адресованого ОСОБА_1 . За змістом цього повідомлення позивача проінформовано про розгляд справи про адміністративне правопорушення, а саме: складення протоколу про адміністративне правопорушення згідно ч.2 ст. 210 КУпАП відбудеться о 09 год 00 хв 04.05.2023 в приміщенні Першого відділу Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Отже, факт неприбуття позивача до центру комплектування та соціальної підтримки виявлено 18.04.2023.
		Протокол про адміністративне правопорушення протокол №329 щодо ОСОБА_1 складено лише 09.06.2023.
		За правилами ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
		Спірна постанова відповідача прийнята 27.06.2023.
		Отже, з урахуванням приписів ч.1 ст. 38 КУпАП, дати виявлення правопорушення та дати складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, апеляційний суд приходить до висновку, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності з порушенням строків накладення адміністративного стягнення.
		Крім того, апеляційний суд зазначає, що за доводами позовної заяви позивача, ОСОБА_1 не заперечував отримання повістки від територіального центру комплектування та соціальної підтримки з вимогою про прибуття на 18.04.2023, та стверджував, що прибув до Першого відділу Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначену дату, як до центру, в якому він перебуває на військовому обліку. 
		Натомість, відповідач, зазначав, що позивача було викликано не до Першого відділу Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а безпосередньо Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що підтверджується відповідною розпискою.
		В цьому контексті апеляційний суд зазначає, що розписка не містить інформації щодо територіального центру комплектування, до якого слід було прибути позивачу, а містить лише його контактні, ідентифікуючі дані, та підпис. Також, відповідач не надав суду повістку чи копію повістки, яка вручалась позивачу та яка б підтверджувала позицію відповідача, що позивачу слід було прибути саме до Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а не його Першого відділу.
		Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повністю не дослідив усі обставини справи, а відтак допустив помилкове застосування норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
		Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
		1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню .
		Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
		За правилами ч.6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Позивачем понесено судові витрати у виді судового збору на загальну суму 1342 грн (536,8 грн за подачу позовної заяви та 805,2 грн  за подачу апеляційної скарги), які підлягають поверненню за рахунок бюджетних асигнувань Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. 
		Керуючись ст. 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
		П О С Т А Н О В И В:
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 17 листопада 2023 року у справі № 949/1820/23 скасувати.
		Прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до начальника Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, полковника ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
		Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №355 від 27.06.2023 щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 210 КУпАП, з накладення стягнення у виді штрафу в сумі 1700 грн., а провадження у справі притягнення до адміністративної відповідальності закрити.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сарненського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ЄДРПОУ 09662530) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (реєстрації) АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) 1342 (одну тисячу триста сорок дві) гривні судового збору.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко   І. І. Запотічний

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...