Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/3128/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 11.01.2024. Зареєстровано: 12.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2024.
Дата набрання законної сили: 10.01.2024
Номер судового провадження: К/990/30934/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 січня 2024 року 
		м. Київ
		 
		справа №400/3128/23
		адміністративне провадження № К/990/30934/23  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Єзерова А.А. та Чиркіна С.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 
		до ІНФОРМАЦІЯ_1
		про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, 
		за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1
		на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року (ухвалене суддею доповідачем Мельником О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Шеметенко Л.П., суддів Бітова А.І., Крусян А.В.),
		У С Т А Н О В И В :
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - скаржник, відповідач), в якому просив:
		- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 рік, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон України №2262-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова КМУ №704), із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ №704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року;
		- зобов`язати Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ, положень постанови КМУ №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ №704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року.
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №     2262-ХІІ. При складанні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідач повинен визначати грошове забезпечення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнта на розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня календарного року з обов`язковим зазначенням відомостей про розміру усіх додаткових видів грошового забезпечення та премії.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. 
		4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2020 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29 січня 2020 року, на  01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови КМУ № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, як наслідок додаткових видів грошового забезпечення, розмір яких залежить від розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на  01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року.
		6.          Зобов`язано Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївський області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29 січня 2020 року, на  01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, постанови КМУ № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, як наслідок додаткових видів грошового забезпечення, розмір яких залежить від розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого  2021 року, з 01 лютого 2022 року, з 01 лютого 2023 року. 
		7.          В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		8.          Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для видачі відповідних довідок, проте вказав, що положеннями Закону № 2262-ХІІ передбачається, що перерахунок пенсії здійснюється з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, відповідно, спірні довідки мають бути складені для перерахунку пенсії позивача з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року, 01 лютого 2020 року. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що з моменту набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) на законодавчому рівні існує заборона застосовувати мінімальну заробітну плату, як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. За наведеного правового регулювання, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково задовольнив позов в частині вимог щодо складання довідок для перерахунку пенсії із визначенням у ній грошового забезпечення, розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги 
		9.          Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, Миколаївський обласний центр комплектування та соціальної підтримки звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		10.          В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 43, 51, 63 Закону №2262-XII, Порядку №45 зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ №103, та статей 122, 123 КАС України.
		11.          Скаржник також вказує, що суди першої та апеляційної інстанції не врахували при ухваленні оскаржуваних судових рішень висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18, та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11 лютого 2021 року у справі №200/3757/20-а, від 18 лютого 2021 року у справі №200/3775/20-а, від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21 та від 28 листопада 2022 року у справі №820/3451/18.
		12.          Так, у касаційній скарзі відповідач наводить висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №240/4946/18 та висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11 лютого 2021 року у справі №200/3757/20-а, від 18 лютого 2021 року у справі №200/3775/20-а, у яких Суд зазначав, що за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону №796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
		13.          Крім того, відповідач зазначив про неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, у якому Суд висловив позицію, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови КМУ №704 в частині визначення розрахунковою величиною для розрахунку посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15 грудня 2020 року №1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
		14.          Також, у касаційній скарзі відповідач висловив незгоду з позицією судів першої та апеляційної інстанцій щодо підстав для здійснення перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця та вказав на висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 10 січня 2019 року у справі №553/3619/16-а та від 28 листопада 2022 року у справі №820/3451/18, у якому суд касаційної інстанції зазначив, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
		15.          Крім того, в обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статей 122, 123 КАС України, оскільки не врахували, що позивач пропустив строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
		16.          У касаційній скарзі відповідач вказує на неврахований судами першої та апеляційної інстанцій висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, у якому зазначено, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у особи можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. 
		Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		17.          Касаційна скарга надійшла до Суду 11 вересня 2023 року.
		18.          Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №400/3128/23 витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.
		19.          Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 10 січня 2024 року.
		20.          При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
		Позиція інших учасників справи
		21.           Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження надіслано ОСОБА_1 за адресою, зазначеною ним у позовній заяві ( АДРЕСА_1 ) поштовим відправленням №     0600230341688, відповідно до якого вказаний лист позивачу не вручено, у зв`язку з закінченням терміну зберігання. Крім того, колегія судів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження у цій справі оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 25 жовтня 2023 року.
		Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій 
		22.          Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №     2262-ХІІ.
		23.          03 лютого 2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року із зазначенням у довідках розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.
		24.          На вказане звернення відповідач листом від 17 лютого 2023 року № 9/1/1220 повідомив, що у відповідача немає законних підстав для складання та направлення до пенсійного органу запитуємих довідок, оскільки відповідні списки від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області не надходили та це не передбачено пунктом 4 Постанови № 704, згідно якої, розміри посадових окладів, окладів за військовим званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови № 704.
		25.          Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
		26.          Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		27.          Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		28.          Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		29.          Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		30.          Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		31.          Зазначеним вимогам процесуального закону постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, якою скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року, відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є необґрунтованими з огляду на таке.
		32.          Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		33.          Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		34.          Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		35.          Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.
		36.          Водночас, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		37.          У статті 1, частині першій статті 2 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.
		38.          Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		39.          В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).
		40.          Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		41.          Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
		42.          За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
		43.          Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ.
		44.          Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
		45.          Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону №2262-XII.
		46.          Стаття 43 Закону № 2262-ХІІ міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
		47.          Згідно із приписами статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		48.          Відповідно до частини вісімнадцятої статті 43 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
		49.          Водночас порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII «Порядок перерахунку пенсій» Закону № 2262-XII, згідно із частинами першою та другою статті 63 вказаного Закону якого, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
		50.          Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
		51.          Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
		52.          Строки перерахунку пенсій регламентуються положеннями статті 51 Закону № 2262-ХІІ, частинами другою, третьою якої визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
		53.          Колегія суддів зауважує, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (статті 113, 116 та 117 Конституції України).
		54.          Зі змісту вищевказаних норм вбачається, що Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
		55.          Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 26 липня 2023 року у справі № 380/16010/21.
		56.          Так, Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» затвердив Порядок, який визначає алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій.
		57.          Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
		58.          Згідно із пунктами 2, 3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).
		59.          Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
		60.          На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
		61.          Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45.
		62.          Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці. 
		Аналогічний підхід застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 січня 2019 року у справі №553/3619/16-а, від 28 листопада 2022 року у справі №820/3451/18, про що зазначив скаржник у касаційній скарзі, та від 06 лютого 2023 року у справі № 160/2775/22.
		63.          Водночас, частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
		64.          Постановою КМУ № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
		65.          Пунктом 2 Постанови КМУ № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		66.          Додатком 1 до Постанови КМУ № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
		67.          Пунктом 4 Постанови КМУ № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
		68.          Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
		69.          Водночас, колегія суддів зазначає, що Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
		70.          У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
		71.          Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
		72.          При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
		73.          Як було зазначено вище, законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
		74.          Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
		75.          Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
		76.          Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
		77.          Відтак, на думку колегії суддів, зазначення у пункті 4 Постанови КМУ № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
		78.          Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
		79.          Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 09 травня 2023 року у справі №380/5158/22.
		80.          При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
		81.          У свою чергу, Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закон України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закон України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закон України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» аналогічних застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022, 2023 роки, відповідно, не містять.
		82.          Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом № 294-IX - не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
		83.          Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
		84.          Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
		85.          У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
		86.          Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
		87.          Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).
		88.          Таким чином, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Законам № 294-IX, № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
		89.          Колегія суддів зазначає, що у справі, яка розглядається, вимоги позивача щодо видачі йому довідки для перерахунку його пенсії з 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року відповідно до     Постанови КМУ № 704     із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з     додатками 1,     12,     13,     14 Постанови № 704, обумовлені підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із     Законом № 1082-IX, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
		90.          При цьому колегія суддів зазначає, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №3-1).
		91.          Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
		92.          Згідно з пунктом 24 Порядку №     3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
		93.          Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, що може бути реалізовано двома шляхами:
		-          через централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1-3 Порядку № 45;
		-          за відповідною заявою пенсіонера та доданими до неї документами.
		Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 26 липня 2023 року у справі № 380/16010/21, від 17 жовтня 2023 року у справі №380/657/22, від 14 листопада 2023 року у справі №380/2246/22, від 28 листопада 2023 року у справі №160/12994/22.
		94.          Колегія суддів також наголошує, що питання встановлення розрахункової величини для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний рік неодноразово було предметом розгляду Верховного Суду, зокрема, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21.
		95.          У згаданій справі Верховний Суд на підстав аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:
		-          з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
		-          через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
		96.          Такий висновок у подальшому також неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 22 вересня 2022 року у справі № 500/3840/21, від 16 листопада 2022 року у справі №120/648/22-а, від 22 березня 2023 року у справі № 340/10333/21, від 29 березня 2023 року у справі № 640/8668/21 та від 09 травня 2023 року у справі №380/5158/22.
		97.          Суд не знаходить підстав для відступу від цієї правової позиції у справі, що розглядається, а тому наголошує на обґрунтованості висновків, викладених судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення.
		98.          Крім того, доводів щодо помилковості врахування судом апеляційної інстанції вищевказаних висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, необхідності відступлення від останніх, а також тверджень стосовно протиправності висновків суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог у цій частині, зі змісту касаційної скарги не вбачається.
		99.          Таким чином, відмова Миколаївського ТЦК та СП у підготовці і наданні до Управління оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №     2262-ХІІ, положень постанови КМУ № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704 для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 лютого 2020 року, 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини) є протиправною. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. 
		100.          Подібний підхід щодо правильного вирішення спору, який виник за аналогічних правовідносин, застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 06 лютого 2023 року у справі № 160/2775/22, від 29 червня 2023 року у справі №380/7813/22, від 22 листопада 2023 року у справі № 160/8725/21, від 11 грудня 2023 року у справі №560/1291/21.
		101.          Щодо доводів скаржника стосовно помилковості застосування судами першої та апеляційної інстанції положень КАС України, що регулюють строк звернення до суду з позовом, колегія суддів зазначає таке.
		102.          Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
		103.          Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		104.          Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		105.          Водночас, положеннями частини другої, третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ окремо регламентуються строки перерахунку пенсій. Зокрема, визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
		106.          Так, питання про те, чи підлягає застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України в справах із позовними вимогами щодо складання відповідних довідок про розмір грошового забезпечення осіб для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, неодноразово було предметом з`ясування Верховним Судом.
		107.          Розглядаючи питання застосування строку звернення до суду у правовідносинах щодо перерахунку пенсії у зв`язку із зміною розміру видів грошового забезпечення, Верховний Суд у рішенні від 15 лютого 2018 року в зразковій справі № 820/6514/17 зробив висновок, що КАС України є загальним законом, яким урегульовано строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким урегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених із військової служби та строки перерахунку пенсії, є Закон № 2262-ХІІ.
		108.          У цій справі спір виник у зв`язку з відмовою Адміністрації ДПС України у підготовці та наданні до органу пенсійного фонду довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії особи , визначеного станом на січень 2020 року, січень 2021 року, січень 2022 року, із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення, які обчислюються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, для перерахунку основного розміру її пенсії з 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року.
		109.          На переконання Суду, неправомірні дії відповідача (у разі встановлення судовим рішенням) щодо невидачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії впливають на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі. Тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізації позивачем права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення у межах визначених статтею 51 цього Закону строків.
		110.          Крім того, Верховний Суд, зокрема, у постанові від 26 січня 2021 року в справі № 520/11178/2020 дійшов висновку, що в правовідносинах щодо невидачі виправленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії не підлягає застосовуванню шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, установлений частиною другою статті 122 КАС України. Застосування вказаного строку матиме наслідком неможливість реалізувати позивачем право, передбачене статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо проведення такого перерахунку з дати виникнення на нього без обмеження строком в разі, коли перерахунок не проведений із вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
		111.          Аналогічні за своїм змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2023 року у справі № 380/1907/23.
		112.          У цій справі Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформулювала такий правовий висновок:
		113.          Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.
		114.          До правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду;
		115.          Верховний Суд у цій справі також наголосив, що застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.
		116.          Поміж іншим, Судова палата вказала на помилковості тверджень скаржника щодо необхідності застосування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31 березня 2021 року в справі № 240/12017/19 у спорах щодо складання відповідних довідок про розмір грошового забезпечення осіб для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки такі є нерелевантними до спорів з подібним предметом спору, адже правовідносини в справі № 240/12017/19 виникли щодо соціального захисту громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
		117.          Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку, викладеного Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі, що розглядається, а тому доводи касаційної скарги у цій частині, а також твердження щодо необхідності врахування під час вирішення спірних правовідносин висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 31 березня 2021 року в справі № 240/12017/19, колегія суддів не бере до уваги та відхиляє.
		118.          Враховуючи вищенаведене, у контексті цієї справи колегія суддів зазначає таке.
		119.          Загальноприйнято вважати, що обмеження доступу особи до суду певним строком може мати суттєві недоліки, які впливають на здійснення правосуддя та можливість захисту порушених прав такої особи. До основних недоліків можна віднести те, що у багатьох випадках особа не може передбачити всі можливі обставини, які вплинуть на її права у майбутньому, і    призведуть до настання негативних наслідків у вигляді порушення її прав. Вказане може призвести до необхідності звернення особи до суду тоді, коли її права вже порушено внаслідок дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, наслідків протиправності яких особа не могла передбачити, а не напередодні можливого порушення. Обмеження строком, за таких обставин, може бути особливо неприйнятним для тих, хто з різних причин не може вчасно виявити  порушення  своїх  прав,що  може  призвести  до  дискримінації  у  сфері доступу  до  правосуддя.
		120.          У цілому обмеження строком доступу до суду має бути винятком, але одночасно узгоджуватися з принципом правової визначеності (res judicata) і принципом справедливості, як складової верховенства права.
		121.          Розглядаючи цю справу в касаційному порядку суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
		121.          Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		122.          Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		123.          Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		124.          Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) щодо якості судових рішень (on the quality of judicial decisions) (пункти 32-41), у якому, між іншим, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. 
		125.          Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.
		126.          ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі "Якущенко проти України", заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах "Garcнa Ruiz v. Spain" [GC] (заява №30544/96, пункт 26), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23), "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58), "Бендерський проти України" (заява N 22750/02, пункт 42)). 
		127.          Крім того, у пункті 60 рішення "Helle v. Finland" (заява №20772/92) ЄСПЛ наголосив також і на тому, що суд обов`язково повинен мотивувати рішення, а не просто погоджуватися з висновками рішення суду попередньої інстанції. Вмотивованість рішення можна досягти або шляхом використання мотивів суду попередньої інстанції, або шляхом наведення власних мотивів щодо розгляду аргументів та істотних питань у справі. 
		128.          Також у пункті 71 рішення у справі "Peleki v. Greece" (заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що рішення суду може бути визначене як "довільне" з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене мотивувань або якщо зазначені ним мотиви ґрунтуються на порушенні закону, допущеного національним судом, що призводить до "заперечення справедливості" (рішення у справі "Moreira Ferreira v. Portugal" (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.
		129.          До того ж, у пункті 80 рішення у справі "Perez v. France" (заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (рішення у справі "Artico v. Italy", заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно "заслухані", тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (рішення у справі "Van de Hurk v. the Netherlands", заява № 16034/90, пункт 59). 
		130.          Однак, варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ також неодноразово зазначав, зокрема у рішенні "Garcia Ruiz v. Spain" [GC] (заява №30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах "Van de Hurk v. the Netherlands" (заява № 16034/90, пункт 61), "Шкіря проти України" (заява № 30850/11, пункт 43). Водночас, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися залежно від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи. 
		131.          Подібних висновків щодо необхідності дотримання вказаного зобов`язання виключно з огляду на обставини справи ЄСПЛ дійшов також у рішеннях "Ruiz Torija v. Spain" (заява №18390/91, пункт 29), "Higgins and others v. France" (заява № 20124/92, пункт 42), "Бендерський проти України" (заява № 22750/02, пункт 42) та "Трофимчук проти України" (заява № 4241/03, пункт 54).
		132.          Так, у пункті 54 рішення "Трофимчук проти України" (заява № 4241/03) ЄСПЛ зазначив, що не бачить жодних ознак несправедливості або свавільності у відмові судів детально розглянути доводи заявника, оскільки суди чітко зазначили, що ці доводи були повністю необґрунтованими. 
		133.          Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка ухвалює рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		134.          Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		135.          Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення суду апеляційної інстанції і погоджується з висновками, що викладені у ньому.
		136.          Рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскарженому судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		137.          Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		138.          Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
		Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2023 року, якою скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 травня 2023 року, залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                 Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                                     А.А. Єзеров
		                                                                                                                                                                                                                                                С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...