Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/4284/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них.
Надіслано для оприлюднення: 11.01.2024. Зареєстровано: 12.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 12.01.2024.
Дата набрання законної сили: 10.01.2024
Номер судового провадження: К/990/32301/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 січня 2024 року 
		м. Київ
		справа №280/4284/22
		адміністративне провадження № К/990/32301/23  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Стародуба О.П., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області
		про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 
		на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Шальєвої В.А., суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.),
		У С Т А Н О В И В :
		Короткий зміст позовних вимог та рішень судів попередніх інстанцій
		1. У липні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, скаржниця) звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області (далі - відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області  (далі - відповідач-3), Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області (далі - відповідач-4), в якому просила:
		- визнати протиправними відмови відповідача-2, відповідача-3 та відповідача-4 у зарахуванні до страхового стажу позивачки періодів з 01 лютого 2005 року по 30 листопада 2005 року та з 01 травня 2006 року по 31 грудня 2009 року, а також часу догляду за пенсіонером, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду з 01 вересня 2017 року по 31 грудня 2021 року, і часу навчання у вищому навчальному закладі з 31 липня 1979 року по 31 серпня 1979 року та з 07 червня 1984 року по 26 червня 1984 року;
		- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1, відповідача-2, відповідача 3, відповідача-4 за рішеннями про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком через недостатність у неї страхового стажу;
		- зобов`язати відповідача-4 та відповідача-1 зарахувати додатково до страхового стажу позивачки періоди з 01 лютого 2005 року по 30 листопада 2005 року та з 01 травня 2006 року по 31 грудня 2009 року, а також час догляду за пенсіонером, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, з 01 вересня 2017 року по 31 грудня 2021 року і час навчання у вищому навчальному закладі з 31 липня 1979 року по 31 серпня 1979 року та з 07 червня 1984 року по 26 червня 1984 року;
		- зобов`язати відповідача-1 скласти акт фактичних обставин здійснення догляду за наданими позивачкою документами;
		- зобов`язати відповідача-4 та відповідача-1 призначити пенсію за віком з дня звернення позивачки за її призначенням, а саме з 11 жовтня 2021 року.
		2.          Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 22 лютого 2022 року №084050009870 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 15 квітня 2022 року №084050009870 про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу позивачки період роботи у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 01 лютого 2005 року по 30 листопада 2005 року, період роботи у Кооперативі «Фантазія» (травень 2006 року; лютий-березень, травень-червень, серпень-грудень 2007 року;      січень-лютий, квітень-травень, липень, вересень-жовтень 2008 року; грудень 2009 року), час навчання час у Запорізькому машинобудівельному інституті ім. В.Я. Чубаря з 07 червня 1984 року по 26 червня      1984 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області скласти акт фактичних обставин здійснення догляду за інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_3 на підставі наданих ОСОБА_1 документів. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 квітня 2022 року про призначення пенсії після зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 01 лютого 2005 року по 30 листопада 2005 року, періоду роботи у Кооперативі «Фантазія» (травень 2006 року; лютий-березень, травень-червень, серпень-грудень 2007 року; січень-лютий, квітень-травень, липень, вересень-жовтень 2008 року; грудень 2009 року), часу навчання у Запорізькому машинобудівельному інституті ім. В.Я. Чубаря з 07 червня 1984 року по 26 червня 1984 року та складення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області акта фактичних обставин здійснення ОСОБА_1 догляду за інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу       ОСОБА_3 . У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
		3.          Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області скласти акт фактичних обставин здійснення догляду за інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_3 на підставі наданих ОСОБА_1 документів та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08 квітня 2022 року про призначення пенсії після складення такого акта. У скасованій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Абзац п`ятий резолютивної частини рішення доповнено словами «а також з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції». В іншій частині рішення суду залишено без змін.
		4.          02 травня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року.
		5.          Вказану заяву мотивувала необхідністю зміни періоду зарахування до страхового стажу часу догляду «з грудня 2018 року по червень 2021 року» на «з вересня 2017 року по 10 січня 2022 року» в мотивувальній частині постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року.
		6.          Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року за нововиявленими обставинами.
		7.          Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд апеляційної інстанції вказав, що приведена заявником обставина (отримання довідок управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району (далі - УСЗН) від 28 березня 2023 року про підтвердження виплати державної соціальної допомоги особі, яка доглядає за інвалідом І та ІІ групи, з вересня 2017 року по листопад 2018 року та з 01 липня 2021 року по 10 січня 2022 року та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 23 лютого 2022 року та від 27 березня 2023 року) є новою, зокрема, довідки УСЗН не існували на час вирішення справи, адже створені тільки 28 березня 2023 року. Тобто, суд апеляційної інстанції зазначив, що обставини, на які посилається позивачка, не є нововиявленими та в контексті застосування частини четвертої статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, позаяк є доказами, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги 
		8.          Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року.
		9.          В обґрунтування касаційної скарги зазначається, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 361 КАС України.
		10.          Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував, що надані позивачкою в якості підстави для перегляду постанови суду апеляційної інстанції за нововиявленими обставинами довідки УСЗН від 28 березня 2023 року про підтвердження виплати державної соціальної допомоги особі, яка доглядає за інвалідом І та ІІ групи, з вересня 2017 року по листопад 2018 року та з 01 липня 2021 року по 10 січня 2022 року на момент розгляду справи, не існували про що не було відомо ОСОБА_1 .
		11.          До того ж наголошує, що мотивом подання вказаної заяви є розширення періоду догляду позивачки за пенсіонером, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду з «грудня 2018 року по червень 2021 року» на «з 01 вересня 2017 року по 10 січня 2022 року», що має значення для обсягу її страхового стажу.
		Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
		12.          Касаційна скарга надійшла до Суду 25 вересня 2023 року.
		13.          Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі №280//4284/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.
		14.          Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 10 грудня 2023 року.
		15.          При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
		Позиція інших учасників справи
		16.          Від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначено, що посилання скаржника на таку обставину як отримання довідок з УСЗН про підтвердження виплати державної соціальної допомоги особі, яка доглядає за інвалідом І та ІІ групи, з вересня 2017 по листопада 2018 року та з 01 липня 2021 року по 10 січня 2022 року, які нібито не існували на момент розгляду цієї справи є необґрунтованим, оскільки відомості про виплату допомоги по догляду за інвалідом за 2017-2021 роки (у разі нарахування таких виплат) повинні бути внесені у Державний реєстрі фізичних осіб-платників податків. Разом з тим, під час здійснення апеляційного перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року суд апеляційної інстанції встановив наявність відповідних записів лише за період грудень 2018 року - червень 2021 року. Крім того, відповідач зауважує, що вимоги позивачки, викладені у заяві про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року за нововиявленими обставинами стосовно зміни періоду «до 10 січня 2022 року» свідчать фактично про збільшенням розміру позовних вимог, заявлених при поданні позовної заяви.
		17.          07 листопада від позивачки надійшла відповідь на вказаний відзив, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків відсутні відомості стосовно того, що вона отримувала відповідну допомогу по догляду за інвалідом, однак зазначає, що такі відомості відсутні не з її вини. Інші мотиви відзиву фактично повторюють доводи поданої нею касаційної скарги.
		18.          31 жовтня 2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області також надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 . Відповідач у відзиві зазначає, що наведені позивачкою у заяві про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року за нововиявленими обставинами обставини не є нововиявленими в розумінні частини четвертої статті 361 КАС України. Відповідач наголошує, що вказана обставина була відома позивачу, але не з`ясовувалася ним під час розгляду справи.
		19.          07 листопада від позивача надійшла відповідь на вказаний відзив, в якій зазначено, що позивачка підтримує вимоги касаційної скарги в повному обсязі.
		20.          Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження, відповідно до довідки про доставку електронного листа, отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області 05 жовтня 2023 року о 17:48.
		Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
		21.          Позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		22.          10 січня 2022 року позивачка звернулась до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії у зв`язку з досягненням шістдесятирічного віку. До заяви позивачкою долучені: копії Виписки з Акта МСЕК; диплом про навчання; довідки про заробітну плату; документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637); свідоцтво про народження дитини та ін.
		23.          Відповідач-1 рішенням № 084050009870, яке датовано 18 січня 2021 року, відмовив позивачу у призначенні пенсії, оскільки за доданими документами до страхового стажу не зараховано період догляду позивача за дитиною до досягнення нею трирічного віку через відсутність документів, які підтверджують факт такого догляду. Також відповідач 1 у своєму рішенні зазначив, що період роботи з квітня 1988 року по березень 1992 згідно з довідкою про заробітну плату від 04 січня 2022 року № 2/1 можливо зарахувати до страхового стажу після надходження результатів акта зустрічної перевірки.
		24.          16 лютого 2022 року позивачка повторно звернулась до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії у зв`язку з досягненням шістдесятирічного віку, до якого додала оновлений перелік документів, що міститься у розписці-повідомленні від 16 лютого 2022 року № 1052, виданому відповідачем 1.
		25.          За правилами екстериторіальності заява позивача та додані до неї документи були передані відповідачем-1 на розгляд відповідачу-3.
		26.          Рішенням від 22 лютого 2022 року № 084050009870 відповідач-3 відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком через недостатність у неї страхового стажу (замість 28 років у позивача за даними відповідача 3 наявні 18 років 3 місяці 1 день). Поряд із цим, відповідач 3 відмовив у зарахуванні до страхового стажу позивача таких періодів:
		періоду догляду за дитиною до трирічного віку (відсутня відмітка у свідоцтві про народження щодо видачі паспорта);
		періоду роботи згідно з довідкою від 04 січня 2022 року № 01/01, виданою кооперативом «Фантазія» (відсутній наказ про звільнення та частково дані індивідуальних відомостей про застраховану особу (трудова книжка відсутня));
		періоду догляду за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу з 01 вересня 2017 року по 31 січня 2022 року, оскільки відсутні індивідуальні відомості про застраховану особу за вказаний період. 
		27.          У подальшому у зв`язку з тимчасовим переїздом до м. Тернополя та через набуття з 06 березня 2022 року статусу внутрішньо переміщеної особи позивачка 08 квітня 2022 року звернулась до відповідача-2 із заявою про призначення пенсії у зв`язку з досягненням шістдесятирічного віку.
		28.          За правилами екстериторіальності заява позивача та додані до неї документи передані відповідачем-2 на розгляд відповідачу-4.
		29.          Рішенням відповідача-4 від 15 квітня 2022 року № 084050009870 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю у неї необхідного страхового стажу, підтвердженого у встановленому законом порядку. Мотивуючи вказану відмову, відповідач 2 зазначив, що до страхового стажу не зараховано період догляду за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу з 01 вересня 2017 року по 31 січня 2022 року, оскільки відсутні індивідуальні відомості про застраховану особу за вказаний період.
		30.          Рішення відповідача-4 від 15 квітня 2022 року № 084050009870 було доведено до відома позивача відповідачем 2 шляхом надсилання відповідного листа від 21 квітня 2022 року № 1900-0213-8/11555.
		31.          Крім того, 24 березня 2022 року позивачка подала відповідачу-2 скаргу, в якій просила: провести службову перевірку, якою встановити факт порушення Присяги державного службовця з підстав протизаконних дій та протиправної діяльності начальником відділу призначення пенсії; 2) переглянути та скасувати рішення від 18 січня 2021 року № 084050009870 про відому у призначенні пенсії; 3) визнати дії протизаконними, а бездіяльність дискримінаційною та протиправною; 4) передати документи для перевірки іншому органу для призначення позивачу пенсії.
		32.          Листом від 08 квітня 2022 року № 1346-1397/Б-02/8-1900/22 відповідач-2 поінформував позивача, що до її страхового стажу враховано такі періоди: з 01 вересня 1979 року по 06 червня 1984 року (навчання); з 17 серпня 1984 року по 28 березня 1988 року (робота); з 01 січня 2000 року по 31 грудня 2009 року (робота за даними, що містяться в індивідуальних відомостях про страхову особу форми ОК-5).
		33.          Також у листі від 08 квітня 2022 року № 1346-1397/Б-02/8-1900/22 відповідачем-2 зазначено, що до страхового стажу роботи позивача не врахований період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку через відсутність документів, що підтверджують факт такого догляду. Період роботи з квітня 1988 по березень 1992 року, за позицією відповідача 2, можна зарахувати після надходження результатів акта зустрічної звірки. У свою чергу, період догляду за особою з інвалідністю з 01 вересня 2017 року по 31 січня 2022 року не підлягає відповідному зарахуванню, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Окремо відповідач 2 зауважив, що до документів про призначення пенсії позивачка не долучила трудову книжку.
		34.          Додатково відповідач-2 у листі від 08 квітня 2022 року № 1346-1397/Б-02/8-1900/22 поінформував позивача, що при підготовці рішення про відмову у призначенні пенсії допущена помилка в даті його винесення, а саме: зазначено « 18 січня 2021 року» замість « 18 січня 2022 року». Невідповідність дати усунуто.
		35.          Не погоджуюсь з рішеннями відповідачів про відмову у призначенні їй пенсії за віком, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи
		36.          Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		37.          Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		38.          Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		39.          Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		40.          Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		41.          Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є неприйнятними з огляду на таке.
		42.          Завданням адміністративного судочинства у силу     частини першої статті 2 КАС України     є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		43.          Як вбачається з поданої касаційної скарги, ОСОБА_1 наголошує, що надані нею до суду апеляційної інстанції разом із заявою про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року за нововиявленими обставинами документи (зокрема, довідки УСЗН, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, акти обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, складених соціальним інспектором) можуть слугувати підставою для перегляду вказаного судового рішення у порядку статті 361 КАС України.
		44.          Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року суд апеляційної інстанції вказав, що обставини, які стали підставою для звернення до суду ОСОБА_1 із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 361 КАС України, позаяк є доказами, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
		45.          Таким чином, ключовим питанням в межах вказаного провадження є відповідність заявлених позивачкою обставин для перегляду рішення суду у порядку статті 361 КАС України критеріям, за якими останні можуть бути віднесені до категорії нововиявлених.
		46.          Як вбачається з позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 , остання вважає за необхідне зарахувати до її страхового стажу, зокрема, час догляду за пенсіонером, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду з 01 вересня 2017 року по 31 грудня 2021 року.
		47.          Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області скласти акт фактичних обставин здійснення догляду за інвалідом ІІ групи внаслідок психічного розладу на підставі наданих позивачкою документів та повторно розглянути її заяву від 08 квітня 2022 року про призначення пенсії після складення такого акта.
		48.          При цьому, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи вказану постанову, здійснивши аналіз позовних вимог ОСОБА_1 стосовно часу догляду за пенсіонером, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, з 01 вересня 2017 року по 31 грудня 2021 року, виходив з того, що вказаний позивачкою період догляду  підтверджується довідкою Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 06 січня 2022 року № 73 та копіями Висновків лікарської комісії щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І та ІІ групи внаслідок психічного розладу. Разом з тим, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків  позивачка відповідну допомогу отримувала лише у грудні 2018 - червні 2021 року. Відомості про виплату зазначеної допомоги з вересня 2017 по листопад 2018 року у зазначеному Реєстрі відсутні.
		49.          На цій підставі, враховуючи положення пункту 9 частини першої статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що саме період з грудня 2018 по червень 2021 року підлягає зарахуванню до страхового стажу позивачки, а тому позовні вимоги задовольнив лише у цій частині.
		50.          Як вже зазначалось вище, в обґрунтування заяви про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року за нововиявленими обставинами позивачка вказує, що істотними для справи обставинами, які не були встановлені судом, є, зокрема, довідка УСЗН Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 28 березня 2023 року про підтвердження виплати державної соціальної допомоги особі, яка доглядає за інвалідом І та ІІ групи, з вересня 2017 року по листопад 2018 року та з 01 липня 2021 року по 10 січня 2022 року; відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 23 лютого 2022 року та від 27 березня 2023 року (за періоди з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2022 року).
		51.          На переконання позивачки, вищезазначені обставини є нововиявленими і мають значення для вирішення справи, оскільки є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про наявність підстав для зміни періоду зарахування до страхового стажу часу догляду «з грудня 2018 року по червень 2021 року» на «з вересня 2017 року по 10 січня 2022 року».
		52.          Проте, колегія суддів зазначає, що не погоджується з вказаними твердженнями позивачки і зазначає наступне.
		53.          Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами встановлені     статтею 361 КАС України, згідно з     частиною першою     якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
		54.          Відповідно до     пункту 1 частини другої статті 361 КАС України     підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
		55.          Згідно з     частиною четвертою статті 361 КАС України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 
		1)          переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 
		2)          докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
		56.          З аналізу вищезазначених норм можна дійти наступних висновків щодо перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.
		57.          Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи.
		58.          Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
		59.          Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.
		60.          Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
		61.          Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270, від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а та від 14 травня 2019 року у справі №826/14797/15.
		62.          Колегія суддів також враховує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
		63.          Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом, зокрема, у постановах від 6 березня 2018 року у справі № 484/2634/14-а, від 3 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а, від 14 травня 2019 року у справі № 826/14797/15, від 05 квітня 2019 року у справі № 495/973/17, від 15 серпня 2019 року у справі № 815/894/13-а, від 21 жовтня 2019 року у справі №1316/954/2012, від 20 лютого 2020 року у справі №815/6834/15 та від 02 травня 2023 року у справі №420/20522/21.
		64.          Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі № 9901/230/20 також зазначено, що не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
		65.          Згідно з  позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 826/13811/16, а також від 26 жовтня 2023 року у справі № 283/424/22.необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Ознаку "не були і не могли бути відомі особі" слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.
		66.          Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 також зазначила, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
		67.          Вказаний висновок застосував також Верховний Суд у постанові від 21 березня 2023 року у справі № 640/19240/21, де додав, що перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
		68.          Поряд з цим, як зазначала Велика Палата Верховного Суду у постанові 03 лютого 2021 року у справі №826/20239/16 перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лиш перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
		69.          Судом апеляційної інстанції встановлено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивачка вказує, що відомості, які зазначені в доданих до цієї заяви довідках, у сукупності з іншими доказами у справі підтверджують наявність підстав для зарахування періодів з вересня 2017 року по листопад 2018 року та з 01 липня 2021 року по 10 січня 2022 року до страхового стажу.
		70.          Суд зауважує, що при розгляді цієї справи та прийнятті судового рішення, суд апеляційної інстанції встановив необхідний до зарахування до страхового стажу період, враховуючи, зокрема, наявність відомостей у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про отримання позивачкою допомоги по догляду за період лише з грудня 2018 по червень 2021 року та відсутність відповідних відомостей за період з вересня 2017 по листопад 2018 року. 
		71.          Колегія суддів також наголошує, що додані до заяви, поданої у порядку статті 361 КАС України, документи не свідчать про наявність відповідних нарахувань у період з вересня 2017 по листопад 2018 року, крім того жоден з доводів вказаної заяви не спростовує відсутність відомостей у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про отримання позивачкою допомоги по догляду за період з вересня 2017 по листопад 2018 року, натомість позивачка зазначає, що їх відсутність є помилковою.
		72.          Отже, фактично, звертаючись із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, позивачка на підставі нових та, на її думку, належних доказів просить переглянути період, протягом якого вона отримувала допомогу по догляду за інвалідом, з метою збільшення встановленого у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року періоду, який має бути зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 .
		73.          При цьому, колегія суддів зазначає, що фактично усі доводи заявника, викладені ним у касаційній скарзі та заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зводяться до незгоди із прийнятою апеляційним судом постановою від 16 березня 2023 року по суті спору. Крім того, Суд також зауважує, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року не оскаржувалася ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції.
		74.          Крім того, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що надані позивачкою документи, перш за все, не існували на час вирішення справи, оскільки за їх видачею позивачка звернулася вже після ухвалення Третім апеляційним адміністративним судом постанови від 16 березня 2023 року, що у відповідності до положень статті 361 КАС України свідчить про невідповідність наданих документів критеріям віднесення їх до категорії нововиявлених обставин.
		75.          З огляду на вищевикладене, враховуючи наявне правове регулювання та актуальну практику Верховного Суду, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2023 року, оскільки обставина, на яку посилається позивачка у вказаній заяві, не відповідає критеріям, встановленим положеннями статті 361 КАС України, оскільки є новим доказом, який не існував та не оцінювався судом, стосовно обставин, що були ним встановлені.
		76.          Колегія суддів зазначає, що перегляд рішення у справі, яке набрало законної сили, без наявності достатніх підстав, зокрема у силу помилкового віднесення обставин до нововиявлених, суперечить принципу правової визначеності. Суд також зазначає, що інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.
		77.          Аналогічний підхід висловлений Верховним Судом, зокрема, у  постановах 14 травня 2019 року у справі №826/14797/15, від 10 серпня 2023 року у справі № 260/771/19 та Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17.
		78.          У Рішенні від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 Конституційний Суд України зазначив, що однією з вимог принципу верховенства права (правовладдя) є вимога юридичної визначеності (як принцип); принцип юридичної визначеності є істотно важливим у питаннях дієвості верховенства права (правовладдя) (абзац перший підпункту 2.1.1 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини). 
		79.          Відповідно до статті 3 Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 року № 3354-IX верховенство права, включає в себе, зокрема, принципи юридичної визначеності, законності, запобігання зловживанню повноваженнями, рівності перед законом та недискримінації, доступу до правосуддя.
		80.          Європейський суд із прав людини у цьому контексті зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує правовладдя як складову частину спільної спадщини Договірних Держав; одним із основоположних аспектів правовладдя є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного розв?язання спору судами їхнє рішення не можна ставити під сумнів (рішення у справі «Brumarescu v. Romania» [GC], заява № 28342/95, п. 61)
		81.          Крім того, у     пункті 33 рішення     у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) ЄСПЛ зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване     пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
		82.          Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Рябих проти Росії», заява №52854/39, пункт 52; рішення у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).
		83.          Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (рішення у справі "Pravednaya v. Russia" № 69529/01, пп.27, 28).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		84.          У відповідності до     частини першої статті 350 КАС України     суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		85.          Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, викладеному в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року.
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2023 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
		 
		Суддя-доповідач                                                                       Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                          В.М. Кравчук
		                                                                                                              О.П. Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...