Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 991/11249/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; інші скарги.
Надіслано для оприлюднення: 12.01.2024. Зареєстровано: 12.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2024.
Дата набрання законної сили: 23.01.2024
Результат оскарження 23.01.2024 Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду: скасовано ухвалу (постанову) повністю з ухваленням нової ухвали
Номер судового провадження: 1-кс/991/11338/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 52019000000000842

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 991/11249/23
		Провадження № 1-кс/991/11338/23
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
		 
		Дата і місце постановлення [1-1]. 
		08 січня 2024 року, місто Київ.
		Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
		Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_66.
		Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
		Кримінальне провадження за № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року.
		Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
		Підозрюваний  ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Севастополь, проживає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
		Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
		Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 і ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
		Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
		Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .
		Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_2 , захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
		Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
		Вирішується питання про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 25 жовтня 2023 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні за №52019000000000842 від 25.09.2019 року.
		Зазначене питання вирішується за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_5 .
		Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
		До слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру, яка обґрунтована наступним: 
		«1. Фактичні обставини.
		Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25.09.2019, в якому 25.10.2023 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
		Сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_2 є незаконним, його зміст не відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 276, п. 6 ч. 1 ст.277 КПК України, оскільки здійснено без достатніх доказів для підозри, крім того, у повідомленні про підозру не викладено фактичні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_2 , зокрема, час, місце їх вчинення, а також інші суттєві обставини, які давали б підстави для правової кваліфікації кримінальних правопорушень за ч. 3 ст.27, ч.5 ст.191; ч. 3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України. 2. Обґрунтування незаконності повідомлення про підозру
		За змістом п.14 ч. 1 ст. 3 КПК України, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення є притягненням особи до кримінальної відповідальності.
		Положеннями ч. 1 ст.2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
		Частиною 1 ст.11 КК України регламентовано, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння дія або бездіяльність, вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст 276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Відповідно до ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
		При цьому ст. 91 КПК України також встановлює, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
		Однак, повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 25.10.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191; ч. 3 ст. 27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, наведеним вище вимогам закону не відповідає.
		I. ОСОБА_2 підозрюється:
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України, а саме, організації та керуванні заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах;
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.27, ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України, а саме, організації та керуванні зловживання службовим становищем, тобто умисним з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.
		ІІ. Стаття 191 КК України
		Об`єктом цього злочину є відносини власності. Об`єктивна сторона: заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Суб`єкт: службова особа. Суб`єктивна сторона: прямий умисел і корисливий мотив- одержання матеріальних благ для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.
		Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо.
		Специфіка ст. 191 КК полягає в тому, що майно, яким особа заволодіває, не ввірене їй, не перебуває в її безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб`єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Зловживання службовим становищем - це спосіб заволодіння майном. Це означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна. За ст. 191 КК суб`єкт незаконно вилучає майно з наявних фондів і безоплатно обертає його на свою користь, використовуючи для цього службове становище як спосіб такого заволодіння.
		ІІІ. Стаття 364 КК України
		Об`єкт: суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, а також їх службових осіб, а додатковий безпосередній об`єкт- охоронювані законом права, свободи та інтереси юридичних осіб.
		Об`єктивна сторона включає три обов`язкові елементи: (1) діяння, яке (а) може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності; (б) полягає у використанні особою влади чи своїх службових повноважень; (в) суперечить інтересам служби; (2) наслідки у вигляді істотної шкоди (ч. 1) або тяжких наслідків (ч. 2); (3) причинний зв`язок між зазначеним діянням та його наслідками. Суб`єкт: службова особа.
		Суб`єктивна сторона: прямий умисел і спеціальна мета-одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.
		Треба зазначити, що в ст. 364 КК вказано на вчинення службового зловживання шляхом використання для цього службовою особою наданої їй влади або службового становища. Тому ним визнається не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке обумовлене її службовим становищем і пов`язане зі здійсненням нею своїх службових (владних) повноважень. Для притягнення особи до відповідальності за ст. 364 КК важливо встановити зміст та обсяг повноважень, виявити коло тих службових обов`язків, які визначають компетенцію службової особи та встановлюються відповідними нормативними актами (законами, постановами, положеннями, статутами, наказами, інструкціями тощо). Оскільки, якщо службова особа, домагаючись необхідного їй рішення, використовує для цього не своє службове становище, а особисті зв`язки, свій авторитет, впливовість посади, яку вона обіймає, дружні чи родинні стосунки тощо, то склад службового зловживання відсутній.
		Словосполучення «всупереч інтересам служби» означає, що службова особа ігнорує покладені на неї функції, діє на противагу їм, нехтує службовими обов`язками чи хибно сприймає їх, підриває авторитет владних органів, тобто поводиться незаконно та невідповідно до її статусу.
		IV. Відмежування ст.191 КК України та ст.364 КК України, щодо кваліфікації дій підозрюваного
		ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.27, ч.5 ст. 191 КК України, а саме в організації та керуванні заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 364 КК України, а саме в організації та керуванні зловживанням службовим становищем, тобто умисним, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанням службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.
		При цьому, слід звернути увагу, що на ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_6 ніякої посади не обіймав, юридично з цим товариством жодним чином не пов`язаний, у чому була його особиста зацікавленість, яку мету він переслідував, із тексту повідомлення про підозру не зрозуміло. Жодних показань свідків, які вказують на те, що ОСОБА_2 організував та керував діями щодо вчинення розкрадань в матеріалах провадження немає, а матеріали листування, що здобуті у незаконний спосіб та містяться у месенджерах, на які сторона обвинувачення посилається як на доказ вини підзахисного, містять не більше ніж дані про звичайну господарську діяльність. На цьому я зупинюсь далі більш детально.
		Зі змісту такого формулювання вбачається, що ОСОБА_2 одночасно вчинив дві дії, а саме: організацію і керування заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (ст.191 КК) та організацію і керування зловживанням службовим становищем (ст.364 КК).
		При цьому підтвердженням того факту, що начебто ОСОБА_2 одночасно вчинив дві дії є те, що при формулюванні тексту повідомлення про підозру детектив зобов`язаний був навести дані про подію (час, місце, спосіб) кримінальних правопорушень, форму вини, мотив і мету його вчиненні по кожній інкримінованій події. Натомість детектив, формулюючи текст повідомлення про підозру цього не зробив, лише вдався до викладу перебігу певних подій.
		Наявна судова практика свідчить, що одночасно не можливо інкримінувати особі вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 та 364 КК України.
		Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем слід відмежовувати від зловживання владою або службовим становищем, яке вчинюється з корисливих мотивів і утворює склад злочину, передбаченого ст. 364 КК. Зловживання службовою особою своїм службовим становищем при вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 цього Кодексу, виступає способом заволодіння чужого майна і таким чином утворює спеціальний склад службового зловживання. При корисливому зловживанні владою або службовим становищем, відповідальність за яке передбачена ст. 364 КК, службова особа не заволодіває чужим майном, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправно отримуючи вигоду з свого службового становища, заподіює власникові майна майнову шкоду.
		Отже, відмінність полягає в тому, що службова особа при скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 КК, зловживаючи своїм службовим становищем, заподіює майнову шкоду власнику за відсутності хоча б однієї ознаки розкрадання чужого майна. На відміну від злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК) може супроводжуватись сплатним вилученням чужого майна, за якого відбувається заміна майна на рівноцінний еквівалент,- інше майно, гроші, використання чужого майна для особистих потреб без мети заволодіння ним, у тому числі завищення вартості виконаних робіт.
		З аналізу норм закону встановлено, що у разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим становищем виступає способом розкрадання чужого майна, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи користь третіх осіб, то такі дії утворюють спеціальний склад зловживання службовим становищем і мають кваліфікуватися за ст. 191 КК. У той же час, якщо зловживання службовим становищем не супроводжується розкраданням чужого майна в будь-якій формі, не пов`язано з протиправним вилученням та безоплатним оберненням такого майна у свою власність чи власність третіх осіб, а призводить до набуття іншої вигоди, то ці дії охоплюються диспозицією ст. 364 КК.
		У постанові ККС ВС від 9 лютого 2022 року в справі 707/661/17 зазначено, що об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, має три обов`язкові ознаки: (1) діяння використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, що полягає в певних діях або бездіяльності суб`єкта, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи; (2) наслідки, що виявляються у завданні істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб; (3) причинний зв`язок між діянням і наслідками. Своєю чергою зловживання владою характеризується як учинене всупереч інтересам служби використання службовою особою, яка є представником законодавчої, виконавчої чи судової влади, своїх повноважень і можливостей щодо пред`явлення вимог і ухвалення рішень, обов`язкових для виконання іншими фізичними або юридичними особами.
		Своєю чергою в постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 28 жовтня 2020 року в справі 694/1050/16-к вказано, що зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак у їх сукупності, а саме: використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; вчинення такого діяння з корисливих мотивів або надання будь-якої неправомірної вигоди іншій фізичній особі; заподіяння істотної шкоди громадянам або юридичним особам. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК.
		Для кваліфікації злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК, діяння службової особи обов`язково повинно бути зумовлене її службовим становищем, а дії, які вона виконала чи виконала неналежним чином, повинні входити в коло її службових обов`язків. Тобто з наведеної позиції випливає, що дії службової особи підлягають оцінці за ст. 364 КК лише у випадку, коли наслідки вчиненого випливають з виконуваного або неналежним чином виконуваного кола службових обов`язків (ухвала ККС ВС від 18 липня 2023 року в справі 991/3966/20).
		За позицією колегії суддів Другої судової палати ККС ВС (постанова від 12 грудня 2019 року в справі 646/7942/14-к) зловживанням владою або службовим становищем можуть бути визнані лише такі дії посадової особи, які випливають з її службових повноважень та були пов`язані зі здійсненням прав та обов`язків, якими ця особа наділена на посаді, яку обіймає.
		Зловживання службовим становищем-це вчинене всупереч інтересам служби використання службовою особою своїх повноважень і можливостей, пов`язаних із займаною посадою. Використанням влади чи службового становища є вчинення дій, зумовлених покладеними на неї обов`язками з виконання відповідних функцій. Діяння, змістом яких є використання службовою особою влади або службового становища, може перебувати в межах її компетенції; перебувати в межах не її, а компетенції інших органів або службових осіб; перебувати поза межами компетенції будь-яких органів або службових осіб. Вчинення дій всупереч інтересам служби формально завжди є виходом поза межі наданих повноважень, оскільки ті надаються лише на законних підставах для використання в спосіб і в порядку, що визначені приписами нормативних актів. Наскільки б явно винувата особа не виходила за межі своїх повноважень, внутрішнім змістом її дій є використання влади або службового становища, якщо вони безпосередньо пов`язані зі службовим становищем, компетенцією службової особи, змістом і обсягом наданих повноважень. Обов`язковою умовою притягнення до кримінальної відповідальності є встановлення того, що дії винної особи перебували в безпосередньому зв`язку з її службовими повноваженнями, були зумовлені тими фактичними можливостями, що вони походять від службового становища особи, виконуваних функцій і наданих повноважень, що існує неподільний зв`язок між службовим становищем, компетенцією службової особи, змістом і обсягом наданих повноважень та їх використанням для вчинення злочину. Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби прав і можливостей, пов`язаних з її посадою. Корисливий мотив, інші особисті інтереси та інтереси третіх осіб є обов`язковими ознаками зловживання владою або службовим становищем і підкреслюють той факт, що цей злочин може бути вчинено під впливом саме таких спонукань. Для зловживання владою або службовим становищем службовій особі властива спеціальна мета одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи (постанова ККС ВС від 9 лютого 2022 року в справі 707/661/17).
		В ухвалі колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 23 серпня 2018 року в справі №0912/1638/12 (провадження 51-2735км18) ідеться про те, що при корисливому зловживанні владою або службовим становищем; відповідальність за яке передбачена ст. 364 КК, службова особа не заволодіває чужим майном, а, діючи всупереч інтересам служби і протиправно отримуючи вигоду зі свого службового становища, заподіює власникові майна майнову шкоду.
		У разі, коли зловживання службовою особою своїм службовим: становищем виступає способом розкрадання чужого майна, при якому винний незаконно вилучає та безоплатно обертає майно на свою користь чи користь третіх осіб, то такі дії утворюють спеціальний склад зловживання службовим становищем і мають кваліфікуватися заст. 191 КК України.
		Водночас, якщо зловживання службовим становищем не супроводжується розкраданням чужого майна в будь-якій формі, не пов`язане з протиправним вилученням та безоплатним оберненням такого майна у свою власність чи власність третіх осіб, а призводить до набуття іншої вигоди, то ці дії охоплюються диспозицією ст. 364 КК України (ухвала АП ВАКС від 28 січня 2021 року в справі 757/55923/16-к).
		Отже, відмінність складів злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 КК і ст. 364 КК, полягає в тому, що службова особа при скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 КК, зловживаючи своїм службовим становищем, заподіює майнову шкоду власнику за відсутності хоча б однієї ознаки розкрадання чужого майна. І на відміну від злочину, передбаченого ст. 191 КК, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК) може супроводжуватися сплатним вилученням чужого майна, за якого відбувається заміна майна на рівноцінний еквівалент,- інше майно, гроші, використання чужого майна для особистих потреб без мети заволодіння ним, у тому числі завищення вартості виконаних робіт (ухвала ККС ВС від 23 серпня 2018 року в справі 0912/1638/12).
		Отже, ми бачимо, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 191 та ст. 364 КК, мають доволі схожі склади. Обидва склади є матеріальними, тобто в обох випадках суспільно небезпечні наслідки у вигляді матеріальної шкоди є обов`язковим елементом об`єктивної сторони. І в тому, і в іншому випадку суб`єктивна сторона виражається в прямому умислі. І в тому, і в іншому випадку спеціальний суб`єкт - службова особа - вчиняє дії, спрямовані на використання своїх службових повноважень усупереч інтересам служби для досягнення певної протиправної мети. Але в першому випадку (ст. 191 КК) ці дії спрямовані на розкрадання майна (привласнення, розтрата, заволодіння), а зловживання службовим становищем є способом розкрадання. В іншому випадку (ст. 364 КК) зловживання владою або службовим становищем складає самостійний склад злочину навіть без ознак розкрадання, але обов`язково мас бути спеціальна мета- одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи.
		Верховний Суд України на засіданні Судової палати у кримінальних справах 23 січня 2014 року, розглядаючи справу № 5-48кс13 висловився відносно відмінності між розтратою чужого майна шляхом зловживання службовим станом (ст. 191 УК) і зловживанням службовим станом, здійсненим в інтересах третіх осіб із спричиненням істотної шкоди або тяжких наслідків особі (ст.
		364 УК).
		При розгляді цієї справи Верховний Суд України відмітив, що основна відмінність між вказаними діяннями полягає в тому, що посадовець при скоєнні злочину, передбаченого ст. 364 УК, зловживаючи своїм службовим станом, завдає майнової шкоди власникові за відсутності хоч би однієї ознаки розкрадання чужого майна, у тому числі у формі розтрати шляхом зловживання службовим станом зокрема за відсутності безкоштовності (коли здійснюється платна реалізація майна, у тому числі в певних випадках за пониженими цінами), безповоротності вилучення (коли майно не витрачене і існує можливість його повернення або коли має місце його тимчасове запозичення) і так далі.
		Неотримання посадовцем особистої вигоди при тому, що таку вигоду отримують треті особи, на користь яких перераховані засоби, не виключає наявності в його діях ознак розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим станом оскільки не дивлячись на те, що майно безоплатно звертається на користь третіх осіб, одночасно реалізується корисливий інтерес особи, яка, зловживаючи службовим станом, зробила дії з перерахування коштів.
		Повідомлення про підозру щодо ОСОБА_2 сформульовано суперечливо та неконкретно, без зазначення, який саме закон був порушений та які саме дії становлять склад кримінальних правопорушень, що створює серйозні перешкоди для реалізації ОСОБА_2 свого права на захист.
		Коли підзахисний отримує неконкретне повідомлення про підозру, він не має змоги точно розуміти, в чому саме його підозрюють. Це ускладнює підготовку до захисту, так як захисник не може ефективно готуватися до справи без чіткого розуміння обставин вчиненого так би мовити кримінального правопорушення.
		Згідно з правовими принципами, кожна особа має право на ефективний захист своїх прав та інтересів в судовому процесі. Але коли обвинувачення формулюються абстрактно, порушується це право, оскільки адвокат не може належним чином виконувати свої обов`язки без чіткого розуміння обставин справи.
		Порушення принципу "презумпції невинності": Згідно з принципом "презумпції невинності", кожна особа вважається невинною, поки її вину не буде доведено відповідним чином у судовому процесі. Але коли обвинувачення абстрактні, це може створити враження, що підозрюваний вже вважається винним без необхідних доказів та справедливого судового розгляду.
		У підсумку, абстрактне формулювання повідомлення про підозру порушує право на захист, оскільки створює невизначеність та обмежує можливість адекватної підготовки до судового процесу для підозрюваного та його захисного адвоката. Для забезпечення справедливого та ефективного судового процесу важливо, щоб обвинувачення були чітко сформульовані та ґрунтувалися на конкретних фактах та відповідних законодавчих нормах.
		Отже сторона захисту не розуміє змісту підозри, передусім те, чи певні дії кваліфікуються одночасно за двома статтями кримінального кодексу, йдеться про ст.191 КК України та ст.364 КК України, чи йде їх розмежування, якщо так, то взагалі не зрозуміло, на якому аркуші закінчується один злочин та розпочинається інший. Стороні захисту не зрозуміло від чого потрібно будувати захист у тому чи іншому випадку, що є прямим порушенням права особи на захист.
		V. Щодо ч.3 ст.27 КК України
		Згідно з ч.3 ст.27 КК України: «Організатором є особа, яка організувала вчинення кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування кримінально протиправної діяльності організованої групи або злочинної організації».
		VI. Щодо змісту повідомлення про підозру
		6.1. Згідно зі сторінкою 2 повідомлення про підозру: «У період з грудня 2017 до січня 2018 років про плани проведення МОУ реконструкції стало відомо ОСОБА_7 , який на той час був народним депутатом України, а до того тривалий час очолював «Укрбуд».
		- Сторона обвинувачення цією тезою стверджує, що в діях, які начебто відбулися, виключним організатором, керівником та особою, що начебто утворила організовану групу, був ОСОБА_7 .
		6.2. Згідно зі сторінкою 4 повідомлення про підозру: «Будучи народним депутатом України і членом комітету з питань бюджету, ОСОБА_7 , мав значний вплив...». « ОСОБА_7 , будучи народним депутатом України, здійснював фінансовий та організаційний контроль над суб`єктами корпорації «Укрбуд»». «В кінці січня.- на початку лютого 2018 року у ОСОБА_7 , виник умисел на заволодіння коштами, виділеними МОУ...». «Для реалізації задуманого ОСОБА_7 , розробив поетапний план реалізації злочинного умислу...».
		- Сторона обвинувачення цією тезою стверджує, що в діях, які начебто відбулися,
		виключним організатором, керівником, та особою, що начебто утворила організовану групу, був ОСОБА_7 . Він мав фінансовий та організаційний контроль, у нього виник умисел, та інше.
		6.3. Згідно зі сторінкою 6 повідомлення про підозру: «Предметом злочинних посягань ОСОБА_7 , обрав безготівкові державні кошти...». «Визначивши основний механізм вчинення злочинів, ОСОБА_7 , усвідомив, що не зможе самостійно реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння державними коштами. У зв`язку з цим до протиправної діяльності він залучив ОСОБА_2 , який фактично:
		- здійснював організацію виробничого процесу, пов`язаного з реалізацією проектів
		будівництва, товариств корпорації «Укрбуд» - контролював та координував дії керівників підприємств корпорації «Укрбуд» - мав неформальні зв`язки зі службовими особами (у тому числі колишніми.)
		Міністерства, оборони України/Генерального штабу ЗСУ/органів військового управління Збройних Сил. України (зокрема, Першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України ОСОБА_15)
		- в період з 18.10.2016 по 25.06.2018 був помічником-консультантом народного депутата України ОСОБА_7 
		- Сторона обвинувачення стверджує, що ОСОБА_2 був відповідальний за виробничий процес. Незрозуміло, як це взагалі може бути пов`язано з подією злочину? Сторона обвинувачення не стверджує, що щось було збудовано неякісно, чи з невідповідних матеріалів. Більш того, жодного документального підтвердження щодо його фаховості, його функціональні обов`язки, дані щодо призначення на посаду з відповідним обсягом роботи, органом досудового розслідування не долучені.
		- Щодо контролю підприємств корпорації «УкрБуд». Сторона обвинувачення дещо
		маніпулює фактами. Повідомлення про підозру стосується об`єкта «Калинівка», тендер на будівництво якого виграла ТОВ «БК «УкрБудМонтаж», директор ОСОБА_8 , бенефіціар - дружина ОСОБА_7 - ОСОБА_9 (на той час). Є ще два інших тендера «Цвітоха» та «Богданівка», які у МОУ виграла компанія ТОВ «Північно¬ український Будівельний Альянс» (бенефіціаром якого є рідний брат ОСОБА_10 - ОСОБА_11 ), та які не мають жодного (навіть теоретичного) відношення до обставин злочину та повідомленої підозри. Так от, будь якого впливу на ТОВ «БК «УкрБудМонтаж» ОСОБА_2 вочевидь не мав. Сторона обвинувачення змішуючи усі тендери в єдиний клубок має на меті створити враження певної узгодженості дій та впливу ОСОБА_2 на події, до яких він не мав жодного відношення.
		6.4. Згідно зі сторінкою 8 повідомлення про підозру: «Контроль за діяльністю та координацією дій ОСОБА_12 (директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж») щодо укладення та виконання правочинів, розпоряджання коштами) покладено на ОСОБА_2 , який, будучи підконтрольним та підзвітним ОСОБА_7 , перебував у неформальних відносинах з ОСОБА_13». «У кінці січня.- на початку лютого 2018 року ОСОБА_7 довів до відома ОСОБА_2 та ОСОБА_12 , свій злочинний план...». «В подальшому вказана група осіб ( ОСОБА_7 ,, ОСОБА_2 , ОСОБА_8 ) діяли спільно, узгоджено, з корисливих мотивів та в інтересах підконтрольних ОСОБА_7 юридичних осіб...».
		Знову ж таки йде змішування абсолютно різних фактів та обставин. Навіть сторона обвинувачення стверджує, та підтвердження цьому буде нижче за текстом підозри, що ОСОБА_2 займався лише виробничими питаннями. Спілкування з представниками МОУ/ГШ ЗСУ у ОСОБА_2 було в рамках тендерів, в яких перемогла компанія ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», що належала його рідному брату. Підконтрольним ОСОБА_7 , як і зазначено у згаданому абзаці було ТОВ «БК «Укрбудмонтаж». Слід зазначити, що ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» виконало роботи на своїх об`єктах на суму більше, ніж отримало від МОУ. Тому ми бачимо знову намагання сторони обвинувачення маніпулювати подіями, змішавши різні компанії, різні тендери та різних бенефіціарів у начебто єдиний клубок таким чином, якби склалося враження про намір ОСОБА_2 вчинити розкрадання на навчальному етапі реалізації так званого плану.
		6.5. Згідно зі сторінкою 9 повідомлення про підозру: « ОСОБА_2 від невстановлених службових осіб МОУ стало відомо про визначення ГІН ЗСУ замовником реконструкції ... Про це від повідомив ОСОБА_7 ».
		Слід зазначити, що навіть за текстом повідомлення про підозру, ОСОБА_2 спілкується с ОСОБА_7 як з керівником, а не як начебто організатор певних подій.
		6.6. Згідно з сторінкою 15 повідомлення про підозру: « ОСОБА_13 усвідомлював, що ОСОБА_2 є представником товариств корпорації «Укрбуд», які є підконтрольні ОСОБА_7 ». «...Отриману інформацію ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_14 ». «... ОСОБА_7 , з метою отримання позитивного рішення щодо укладання контрактів між МОУ/ГШ ЗСУ/органами війскового управління ЗСУ саме з підконтрольними йому юридичними особами звернувся..., про що повідомив ОСОБА_2 ».
		Знову ж таки мова йде про підконтрольність «Укрбуд» І «Укрбудмонтаж» ОСОБА_7 , та про спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_7 як з керівником.
		6.7. Згідно зі сторінкою 16 повідомлення про підозру: «... ОСОБА_13 отримані 05.03.2018 від ОСОБА_2 вимоги (критерії) до потенційних учасників виконання робіт передав службовим особам- Центрального управління (з метою визначення критеріїв, яким відповідають підконтрольні ОСОБА_7 товариства)».
		«...За сприяння ОСОБА_15, в період з березня до червня 2018 року ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що для. реалізації злочинного плану ТОВ «Північно-Український будівельний Альянс» та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» необхідно отримати дозвіл, на роботи, пов`язані з допуском до державної таємниці, а також інші дозвільні документи, контролював та координував їх отримання».
		Отримання дозвільних документів, зрозуміло, притаманно кожному будівництву, тому навряд їх можливо вважати реалізацією злочинного плану. Та знов таки, про що йде мова? Якщо про отримання документів ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», де бенефіціар рідний брат ОСОБА_2 , по об`єктах «Цвітоха» та «Богданівка», які не мають жодного відношення до повідомленої підозри-це одна справа. А якщо мова йде про ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», бенефіціаром якого була дружина ОСОБА_7 , то інша. Тому сторона обвинувачення зазначає, що по справах компанії ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» ОСОБА_2 контактував з ОСОБА_15 , намагається змішати це спілкування зі справами ТОВ «БК «Укрбудмонтаж».
		6.8. Згідно зі сторінкою 1 7 повідомлення про підозру: «Отже, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичними особами, підконтрольними ОСОБА_7 , а саме створили умови, за яких виконавіріми робіт були назначені товариства, підконтрольні ОСОБА_7 ».
		З зазначеного стороною обвинувачення випливає, що навіть за припущенням сторони обвинувачення ОСОБА_2 не мав відношення до вказаних подій не тільки як організатор, а взагалі жодного відношення.
		6.9. Згідно зі сторінкою 19 повідомлення про підозру: «Таким чином. ОСОБА_17 (який діяв на виконання вказівок ОСОБА_7 і ОСОБА_2 ) та ОСОБА_18 , (який діяв на виконання вказівок ОСОБА_19 , та ОСОБА_16 ) були виконані дії, необхідні для. набуття підконтрольними ОСОБА_7 товариствами статусу генпідрядника будівництва та. подальшого отримання фінансування, робіт».
		Знову ж таки, про які будівництва йде мова - про ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», бенефіціаром якого була дружина ОСОБА_7 , та об`єкт «Калинівка, чи про будівництва, що не мають жодного відношення до повідомлення про підозру - ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», де бенефіціар рідний брат ОСОБА_2 , по об`єктах «Цвітоха» та «Богданівка». Окрім цього, що бенефіціарним власником ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» на той момент була дружина ОСОБА_20 , яка відповідно і мала вирішальний вплив на керівництво
		10 із 19 компанії, є не зрозумілим яким чином ОСОБА_2 міг у цьому випадку контролювати та координувати дії керівництва команії. Які документальні дані дають підстави органу досудового розслідування стверджувати ці тези.
		6.10. Згідно зі сторінкою 20 повідомлення про підозру: «Про наявність зазначених перешкод ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_7 , якому як народному депутату був відомий встановлений в Україні правовий порядок прийняття нормативно-правових актів».
		Сторона захисту вважає, що цю цитату краще не коментувати.
		6.11. Згідно зі сторінкою 21 повідомлення про підозру: «На початку червня 2018 року ОСОБА_2 надав вказівку: невстановленим особам з числа працівників корпорації «УкрБуд» підготувати лист від ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» на адресу МОУ з проханням ініціювати перед КМУ питання щодо внесення змін до постанов КМУ .... та як наслідок вирішення питання про здійснення попередньої оплати робіт передбачених контрактом на строк 18 місяців та в обсязі 80%...».
		«Невстановленим особам з числа працівників корпорації «УкрБуд»!!!! Звідки навіть теоретичні відомості, що з числа працівників «Укрбуд», а не з числа працівників ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», раз ці особи невстановлені!!! Знову ж таки сторона обвинувачення намагається змішати тендери різних компаній у єдиний тендер, та таким чином обгрунтувати повідомлення про підозру.
		6.12. Згідно зі сторінкою 22 повідомлення, про підозру: «… ОСОБА_2 надіслав ОСОБА_21 фотознімок листа від ТОВ «Північно-Український Будівельний Апьянс...». «...ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_22 , з проханням здійснити супровід зазначеного листа». « ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_16 для. того, щоб впевнитись в отримані ним від ОСОБА_18 відповідного листа...». «За вказівкою ОСОБА_2 ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» спрямувало аналогічного листа.0566 ... до МОУ».
		Так само про це захист стверджує з самого початку»!!!! дії ОСОБА_2 стосувалися ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та його тендерів з МОУ, що не мають жодного відношення до ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», та його тендеру з МОУ - об`єкту «Калинівка», та відповідно повідомлення про підозру. 
		6.13. Згідно зі сторінкою 23 повідомлення про підозру: «Таким чином. ОСОБА_15 ,
		ОСОБА_16 та ОСОБА_23 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичними особами, підконтрольними ОСОБА_7 , а саме створили умови для одержання ними вигоди - права на. одержання попередньої оплати без законних на. те підстав», (абзац у тексті підозри ВПЕРШЕ).
		З зазначеного стороною обвинувачення випливає, що навіть за припущенням сторони обвинувачення ОСОБА_2 не мав відношення до вказаних подій не тільки як організатор, а взагалі жодного відношення.
		6.14. Згідно зі сторінкою 24 повідомлення. про підозру: "31.08.2018 за вказівкою ОСОБА_2 ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» повторно спрямувало аналогічного листа до МОУ №0820 щодо внесення відповідних змін в нормативно-правові акти в частині збільшення розміру попередньої оплати (авансу) та строку її використання».
		Так само про це захист стверджує з самого початку»!!!!! Дії ОСОБА_2 стосувалися ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та його тендерів з МОУ, що не мають жодного відношення до ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», та його тендеру з МОУ - об`єкту «Калинівка», та відповідно повідомлення про підозру.
		6.15. Згідно зі сторінкою 25 повідомлення про підозру: «Таким. чином ОСОБА_15 ОСОБА_16 та ОСОБА_24 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди, юридичними особами, підконтрольними ОСОБА_25 , а саме створили умови для одержання ними вигоди - права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) - без законних на. те підстав», (абзацу тексті підозри ВДРУГЕ).
		Із зазначеного стороною обвинувачення випливає, що навіть за припущенням сторони обвинувачення ОСОБА_2 не мав відношення до вказаних подій не тільки як організатор, а взагалі жодного відношення.
		«03.09.2018 ОСОБА_2 надіслав ОСОБА_26 вкладене повідомлення, в якому містився повторний лист ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» від 31.8.2018 №0820 щодо збільшення фінансування та термінів звітування».
		Так само про це захист стверджує з самого початку» !!!! Дії ОСОБА_2 стосувалися ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та його тендерів з МОУ, що не мають жодного відношення до ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», та його тендеру з МОУ - об`єкту «Калинівка», та відповідно повідомлення про підозру.
		6.16. Згідно зі сторінкою 27 повідомлення про підозру: «23.10.2018 ОСОБА_2 на виконання поради ОСОБА_26 надіслав йому проекти листа ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» на адресу МОУ з проханням, ініціювати перед КМУ питання, щодо внесення змін до постанов КМУ ..., та, як наслідок, вирішення питання про здійснення попередньої оплати робіт, передбачених контрактом, на строк до 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт за контрактом.».
		Так само про це захист стверджує з самого початку!!!! ОСОБА_27 стосувалися ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та його тендерів з МОУ, що не мають жодного відношення до ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», та його тендеру з МОУ - об`єкту «Калинівка», та відповідно повідомлення про підозру. 6.17. Згідно з сторінкою 29 повідомлення про підозру: «Таким, чином ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_24 умисно використали службове становище всупереч інтересам, служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичними особами, підконтрольними ОСОБА_7 , а. саме створили умови для одержання ними вигоди - права на. одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі)- без законних на те підстав», (абзац у тексті підозри ВТРЕТТЄ).
		Із зазначеного стороною обвинувачення випливає, що навіть за припущенням сторони обвинувачення ОСОБА_2 не мав відношення до вказаних подій не тільки як організатор, а взагалі жодного відношення.
		«При цьому ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_7 про надходження проекту до КМУ».
		Знову ж таки мова йде про спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_7 як з керівником.
		6.18. Згідно зі сторінкою 31 повідомлення про підозру: «Таким чином, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_24 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичними особами, підконтрольними ОСОБА_7 , а саме створили умови для одержання ними, вигоди- права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі)- без законних на те підстав», (абзацу тексті підозри ВЧЕТВЕРТЕ).
		Із зазначеного стороною обвинувачення випливає, що навіть за припущенням сторони обвинувачення ОСОБА_2 не мав відношення до вказаних подій не тільки як організатор, а взагалі жодного відношення.
		6.19. Згідно зі сторінкою 32 повідомлення про підозру: «Отже, 30.11.2018 внаслідок вчинення зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_15 , ОСОБА_28 , та. ОСОБА_18 юридичні особи, підконтрольні ОСОБА_7 , одержали неправомірну вигоду, у вигляді вигоди - права на одержання попередньої оплати (авансу) на строк 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт, за контрактом, - без законних на це підстав. Таким чином були усунуті перешкоди для досягнення ОСОБА_7 та ОСОБА_2 бажаного їм результату - заволодіння коштами, виділеними на реконструкцію технічних територій арсеналів, баз та складів, зберігання ракет та боєприпасів ЗСУ».
		І тут по змісту повідомлення про підозру зненацька згадується прізвище ОСОБА_2 . Знову ж таки, про які будівництва йде мова- про ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», бенефіціаром якого була дружина ОСОБА_7 , та об`єкт «Калинівка, чи про будівництва, що не мають жодного відношення до повідомлення про підозру - ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», де бенефіціар рідний брат ОСОБА_2 , по об`єктах «Цвітоха» та «Богданівка».
		«На початку грудня 2018 року ОСОБА_2 надав вказівку невстановленим особам підготувати лист від імені директора. ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_17 на адресу Центрального управління....»
		А це вже голослівні припущення та відкрита маніпуляція сторони обвинувачення. Це саме невстановлені особи дали покази, що їм лист від імені директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_17 на адресу Центрального управління дав вказівку готувати ОСОБА_2 .??? Знову бачимо, як сторона обвинувачення сплутує різні тендери та різні компанії у єдине ціле.
		«На початку грудня 2018 року директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_8 ,
		будучи директором товариства, засновником, якого була ОСОБА_29 (дружина ОСОБА_7 ), усвідомлюючи свою підзвітність та підконтрольність ОСОБА_7 , на виконання вказівки ОСОБА_2 підписав лист......
		Сторона обвинувачення стверджує про підконтрольність ОСОБА_8 ОСОБА_7 та ОСОБА_29 , але голослівно, без жодного доказу, стверджує, що тим не менш вказівку ОСОБА_8 надав ОСОБА_2 .
		6.20. Згідно зі сторінкою 35 повідомлення про підозру: «Таким, чином ОСОБА_24 умисно використав службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою (мова йде про ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»). підконтрольною ОСОБА_7 , а саме діючи на порушення, вказаних вище вимог законодавства, якими визначено його службове становище., створив умови для одержання ТОВ «Укрбудмонтаж» вигоди - права на. одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі)-без законних на. те підстав», (практично той же абзацу тексті підозри ВП`ЯТЕ).
		Із зазначеного стороною обвинувачення випливає, що навіть за припущенням сторони обвинувачення ОСОБА_2 не мав відношення до вказаних подій не тільки як організатор, а взагалі жодного відношення.
		6.21. Згідно зі сторінкою 36 повідомлення про підозру: «Таким, чином. ОСОБА_16 та ОСОБА_24 умисно використали службове становище всупереч інтересам, служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою (мова йде про ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»), підконтрольною ОСОБА_7 , а саме створили умови для одержання ТОВ «Укрбудмонтаж» вигоди - права на одержання попередньої оплати (на. надмірний строк та в надмірному обсязі) - без законних на те підстав» (практично той же абзацу тексті підозри ВШОСТЕ).
		З зазначеного стороною обвинувачення випливає, що навіть за припущенням сторони обвинувачення ОСОБА_2 не мав відношення до вказаних подій не тільки як організатор, а взагалі жодного відношення.
		6.22. Згідно зі сторінкою 38 повідомлення про підозру: «Таким, чином. ОСОБА_16 , умисно використав службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичними особами, підконтрольною ОСОБА_7 , а саме створили умови для одержання. ТОВ «Укрбудмонтаж» вигоди - права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та. в надмірному обсязі) - без законних на те підстав», (практично той .же абзац у тексті підозри ВСЬОМЕ).
		Із зазначеного стороною обвинувачення випливає, що навіть за припущенням сторони обвинувачення ОСОБА_2 не мав відношення до вказаних подій не тільки як організатор, а взагалі жодного відношення.
		«Отже, внаслідок вчинення зловживання службовим становищем ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» (юридична особа, підконтрольна ОСОБА_7 ), одержала неправомірну вигоду у вигляді попередньої оплати (авансу) на загальну суму ... - без законних на. те підстав».
		Із зазначеного стороною обвинувачення випливає, що навіть за припущенням сторони обвинувачення ОСОБА_2 не мав відношення до вказаних подій не тільки як організатор, а взагалі жодного відношення.
		«При цьому 11.12.2018 ОСОБА_2 стало відомо про прийняття 05.12.2018 Постанови КМУ за № 1074…». «11.12.2018 ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_7 , про наявність зазначеної перешкоди ...». «17.12.2018 директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_30 , звернувся з заявою про відкриття рахунку до Державної казначейської служби України у м. Києві».
		Яскравий приклад маніпуляції зі сторони обвинувачення! ОСОБА_2 стало відомо 11.12.2018 про Постанову КМУ від (05.12.2018), яка була у відкритому доступі! Ця Постанова стосувалася як ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», так і ТОВ «БК «Укрбудмонтаж». Як підлеглий ОСОБА_7 він довів її зміст до ОСОБА_7 . І тут, далі, наступним абзацом сторона обвинувачення зазначає, що на виконання вказаної Постанови ОСОБА_17 звернувся з заявою про відкриття рахунку до Державної казначейської служби України у м. Києві. По-перше - таке звернення не утворює складу кримінального правопорушення, а є лише виконанням вказаної Постанови. По-друге, сторона обвинувачення не зазначає, що вказівку ОСОБА_17 надав ОСОБА_2 , але таке враження створюється у читача. Таким чином ми бачимо знову маніпуляцію сторони обвинувачення.
		6.23. Згідно зі сторінкою 39 повідомлення про підозру:
		«26-27 грудня 2018 року ОСОБА_31 (який був відповідальний за напрямок здійснення фінансових операцій в товариствах «Укрбуд») повідомив ОСОБА_7 про надходження на рахунок ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» державних коштів по Контракту 362/5/18/7 (мова йде про Укрбудмонтаж, «Калинівка») на суму 312458028,12 грн. В свою чергу ОСОБА_7 надав вказівки ОСОБА_32 , ОСОБА_2 та ОСОБА_33 (яка на той час фактично виконувала функції головного бухгалтера товариств компанії «Укрбуд», у тому числі мала доступ до системи «Клієнт-банк» ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ТОВ «Спецбуд-Плюс», ТОВ «Укрбуд Девелопмент») здійснити операції щодо їх переказу на рахунки підконтрольних товариств...». - Це взагалі дуже цікавий абзац, відносно обґрунтованості підозри ОСОБА_2 , адже орган досудового розслідування надалі не визначає у чому полягали подальші дії ОСОБА_2 , тобто об`єктивна сторона складу злочину, пов`язана начебто з виконанням розпорядження ОСОБА_20 про переказ грошових коштів. ОСОБА_2 ніколи не був наділений повноваженнями щодо реалізації вказаних коштів як в силу закону так і в силу статутних документів.
		Згідно зі сторінкою 6 повідомлення про підозру ОСОБА_2 фактично здійснював організацію виробничого процесу. Зараз стверджується, що ОСОБА_34 був відповідальний за напрямок здійснення фінансових операцій в товариствах «Укрбуд», а ОСОБА_35 , яка працювала головним бухгалтером в підпорядкуванні ОСОБА_36 , та між іншим, і наразі працює у ОСОБА_36 , мала доступ до систем «Клієнт-банк». І це зазначає сторона обвинувачення!!! Але наразі ОСОБА_34 та ОСОБА_35 - допитані як свідки у цьому провадженні, а ОСОБА_2 повідомлено про підозру.
		Навіть допитана як свідок ОСОБА_35 жодного разу не свідчить, що їй надавав вказівки ОСОБА_2 .
		Сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_35 мала відношення до нивки підприємств, але ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» взагалі не згадується.
		Мова йде про зарахування коштів за об`єкт «Калинівка» на ТОВ «БК«Укрбудмонтаж».
		Виникає низка логічних питань!!! До чого тут ОСОБА_2 .? Чим саме підтверджується у матеріалах справи голослівне припущення сторони обвинувачення, що ОСОБА_7 надавав вказівки ОСОБА_2 стосовно вказаного зарахування?
		«26.12.2018 ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні за адресою: М. Київ, вул. Богданівська 190. спільно з ОСОБА_37 , з урахуванням вказівок ОСОБА_7 , надав вказівку директору ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_17 , укласти контракти ...».
		Чим з матеріалів справи підтверджується, що вказівки ОСОБА_17 надавав ОСОБА_2 , який відповідав за виробничий процес? Чому ОСОБА_34 у даному випадку свідок, а ОСОБА_2 -підозрюваний? Очевидно вбачається маніпуляція зі сторони обвинувачення, яка намагається голослівно вплутати ОСОБА_2 в перерахування коштів, хоча сторона обвинувачення зазначає, щоце був напрямок ОСОБА_36 
		«Того ж дня ОСОБА_34 та ОСОБА_2 , з урахуванням вказівок ОСОБА_7 , надали вказівку ОСОБА_17 , укласти правочин - кредитний договір з ТОВ «Каса Народної Допомоги»...».
		Надали вказівку ОСОБА_17 .!І!! Так хто саме надав- ОСОБА_2 , ОСОБА_34 чи ОСОБА_7 .? Чи вони хором у трьох надавали цю вказівку? Чим у матеріалах справи підтверджується, що цю вказівку надавав саме ОСОБА_2 .?
		Тобто текст повідомлення про підозру ОСОБА_2 вкотре базується на голослівних припущеннях.
		6.24. Згідно зі сторінкою 40 повідомлення про підозру: «Таким чином. ОСОБА_17 , зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», уклавши відповідні, фіктивні правочини, створив умови для. доведення до кінця спільного злочинного плану ОСОБА_7 та ОСОБА_2 щодо заволодіння державними коштами та приховування відповідної протиправної діяльності».
		Тобто, на сторінці 4 повідомлення про підозру сторона обвинувачення стверджує, що план розробив ОСОБА_7 , а вже на сторінці 40 завдяки маніпуляціям план став спільний. Сторона обвинувачення постійно змішує тендери ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» та ТОВ «БК «Укрбудмонтаж». Спочатку каже, що ОСОБА_2 діяв задля ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», а потім забуває про це та вписує його вже до ТОВ «БК «Укрбудмонтаж».
		«26.12.2018 ОСОБА_35 , на. виконання вказівки ОСОБА_38 , за погодженням, з ОСОБА_7 не будучи обізнаною з відповідним злочинним планом щодо заволодіння. державними коштами, вчинила низку переказів безготівкових коштів між рахунками зазначених товариств».
		З зазначеного стороною обвинувачення випливає, що навіть за припущенням сторони обвинувачення ОСОБА_2 не мав відношення до вказаних подій не тільки як організатор, а взагалі жодного відношення. Та й знову, якщо ні про що не обізнана ОСОБА_35 діяла за вказівками ОСОБА_36 за погодженням з ОСОБА_7 , то чому ОСОБА_2 підозрюваний, а ОСОБА_34 - свідок? Вищезазначене ще раз підтверджує відсутність жодного обґрунтування підозри ОСОБА_2 .
		6.25. Згідно зі сторінкою 41 повідомлення про підозру:
		«Внаслідок зазначених послідовних переказів ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_17 умисно створено дебіторську заборгованість ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» перед ТОВ «НКД» на загальну суму 312 000 000 грн».
		Тобто про ОСОБА_39 та ОСОБА_40 сторона обвинувачення забуває. І так, внаслідок переказів ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_17 .... Так а який саме переказ робився ОСОБА_2 , чи за його вказівкою? Та сторона обвинувачення зазначає цю нісенітницю, сама ж зазначаючи, що ОСОБА_2 відповідав за виробничий процес.
		«10.01.2019 о 09 год 53 хв 11с ОСОБА_35 на виконання вказівки ОСОБА_38 , за погодженням з ОСОБА_7 , з рахунку ... ТОВ «Спецбуд-плюс» на рахунок ... ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», ..., перерахувала кошти ...».
		Тобто, як доходить до фактичних обставин, то ОСОБА_2 зникає, та з`являється ОСОБА_7 , ОСОБА_34 та ОСОБА_41 . Що не заважає стороні обвинувачення голослівно приписувати ОСОБА_2 то до плану ОСОБА_7 , то до перерахувань, які проводила ОСОБА_41 .
		6.26. Згідно зі сторінкою 42 повідомлення про підозру: «Таким чином. ОСОБА_17 , зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», підписавши платіжне доручення для подальшого проведення безтоварних операцій за фіктивним договором поставки №051118 від 05.11.2018, створив умови для доведення до кінця спільного злочинного плану ОСОБА_7 та ОСОБА_2 щодо заволодіння державними коштами та приховування відповідної протиправної діяльності.
		30.01.2019 о 13 год 38 хв 41 с зазначені державні кошти надійшли на. рахунок ТОВ «Спецбуд-Плюс» № НОМЕР_1 в AT «АБ «Укргазбанк» та того ж дня о 15 год 51 хв 02 с. ОСОБА_35 на виконання вказівки ОСОБА_36 за погодженням з ОСОБА_7 , вказану суму коштів перерахувала на рахунок......
		Ну очевидна Маніпуляція сторони обвинувачення, яка явно вбачається з двох поряд абзаців. План начебто ОСОБА_2 , але створив план - ОСОБА_7 , а виконували ОСОБА_34 та ОСОБА_41 . Будь-яка логічна послідовність у даному випадку відсутня. 
		6.27. Згідно зі сторінкою 43 повідомлення про підозру: «Таким чином, ОСОБА_42 , зловживаючи службовим становищем, директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», підписавши платіжні доручення для подальшого проведення, безтоварних операцій за фіктивними договорами ...., створив умови для доведення до кінця спільного злочинного плану ОСОБА_7 та ОСОБА_2 щодо заволодіння державними коштами та приховування відповідної протиправної діяльності».
		План начебто ОСОБА_2 , але створив план - ОСОБА_7 , а виконували ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , та ОСОБА_17 .. Знову ж таки, про які будівництва йде мова про ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», бенефіціаром якого була дружина ОСОБА_7 , та об`єкт «Калинівка, чи про будівництва, що не мають жодного відношення до повідомлення про підозру - ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», де бенефіціар рідний брат ОСОБА_2 , по об`єктах «Цвітоха» та « Богданівна ».
		«Вказані операції щодо переказів коштів між товариствами корпорації «Укрбуд» здійснила ОСОБА_44 на виконання вказівки ОСОБА_38 , за погодженням з ОСОБА_7 ».
		З зазначеного стороною обвинувачення випливає, що навіть за припущенням сторони обвинувачення ОСОБА_2 не мав відношення до вказаних подій не тільки як організатор, а взагалі жодного відношення. Та й знову, якщо ні про що не обізнана ОСОБА_35 діяла за вказівками ОСОБА_36 за погодженням з ОСОБА_7 , то чому підозрюваний ОСОБА_2 , а ОСОБА_34 - свідок? Вищезазначене ще раз підтверджую відсутність жодного обґрунтування підозри ОСОБА_2 .
		6.28. Згідно зі сторінкою 44 повідомлення про підозру:
		«При цьому з метою приховування заволодіння державними коштами шляхом, створення видимості, що будівельні роботи ведуться. ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та. ОСОБА_45 організовано проведення в 2019 році незначного обсягу робіт на об`єкті...».
		Знову ж таки, про які будівництва йде мова - про ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», бенефіціаром якого була дружина ОСОБА_7 , та об`єкт «Калинівка, чи про будівництва, що не мають жодного відношення до повідомлення про підозру - ТОВ «Північно¬ український Будівельний Альянс», де бенефіціар рідний брат ОСОБА_2 , по об`єктах « Цвітоха » та « Богданівна ».
		VII. Щодо кваліфікації за ч. 3 ст.27 КК України, ч,5 ст.191 КК України та ч.2 ст.364 КК України
		7.1. ОСОБА_2 згідно з ч. 3 ст. 18, п.1 примітки до ст. 264 КК України не був службовою особою. Навіть сторона обвинувачення не стверджує протилежне.
		7.2. Захист вважає, що дії ОСОБА_2 за жодних обставин не могли кваліфікуватися за ч. 3 ст.27 КК України, що безпосередньо підтверджується повідомленням про підозру ОСОБА_2 . 
		7.3. Розділивши певну подію на начебто два різних кримінальних правопорушення, сторона обвинувачення підозрює ОСОБА_2 в організації та керуванні заволодіння чужим майном та в організації та керуванні зловживання службовим становищем, та відповідно вважає його організатором обох кримінальних правопорушень.
		7.4. Згідно з повідомленням про підозру, сторона обвинувачення виділяє як перше кримінальне правопорушення наступне: начебто організацію ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , зловживання службовим становищем ОСОБА_15, ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , що умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди юридичною особою ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», а саме створили умови для одержання нею неправомірної вигоди - права на одержання попередньої оплати без законних на те підстав.
		7.5. Це припущення спростовується матеріалами справи, а саме повідомленням про підозру ОСОБА_2 з наступних підстав; ,
		- як зазначено у пункті 6.2 даної скарги, згідно з сторінкою 4 повідомлення про підозру: « ОСОБА_7 , будучи народним депутатом України, здійснював фінансовий та організаційний контроль над суб`єктами корпорації «Укрбуд»». «В кінці січня- на початку лютого 2018 року у ОСОБА_7 , виник умисел на заволодіння коштами, виділеними МОУ...». «Для реалізації задуманого ОСОБА_7 , розробив поетапний план реалізації злочинного умислу...».
		- як зазначено у пункті 6.11 даної скарги, згідно з сторінкою 21 повідомлення про підозру: «На початку червня 2018 року ОСОБА_2 надав вказівку невстановленим особам ....підготувати лист від ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» на адресу МОУ з проханням ініціювати перед КМУ питання щодо внесення змін до постанов КМУ ..., та як наслідок, вирішення питання про здійснення попередньої оплати робіт передбачених контрактом на строк 18 місяців та в обсязі 80%...».
		- Як зазначено у пункті 6.12 даної скарги, згідно з сторінкою 22 повідомлення про підозру: «... ОСОБА_2 надіслав ОСОБА_15 фотознімок листа від ТОВ «Північно-український Будівельний Альянс...».«...ОСОБА_2 звернувсядо ОСОБА_15 , з проханням здійснити супровід зазначеного листа». «ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_16 для того, щоб впевнитись в отримані ним від ОСОБА_18 відповідного листа...». «За вказівкою ОСОБА_2 ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» спрямувало аналогічного листа 0566 ...до МОУ».
		- Як зазначено у пункті 6.19 даної скарги, згідно з сторінкою 32 повідомлення про підозру, «на початку грудня 2018 року (більш точний час не встановлено, але не пізніше 03.12.2018) директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_8 , будучи- директором товариства, засновником якого була ОСОБА_29 (дружина ОСОБА_7 ), усвідомлюючи свою підзвітність та підконтрольність ОСОБА_7 , ... підписав лист на ім`я ОСОБА_16 від 04.12.208 №215/18, всякому, посилаючись на набрання, чинності Постановою КМУ №983 від 31.10.2018 «Про внесення змін до Постанов КМУ від 27 грудня 2001 року №1764 і від 23 квітня 2014 року №117, зазначив про необхідність привести Контракт у відповідність із чинним законодавством України через внесення змін до пунктів 12 і 14 Контракту шляхом укладання Додаткової угоди до Контракту. При цьому ОСОБА_17 усвідомлював, що станом на час підписання листа відсутня необхідність у виділені додаткового фінансування по контракту № 362/5/18/7 від 07 серпня 2018 року, а також був обізнаний з ходом виконання контрактів, (а саме про те, що будівництво ; фактично не ведеться). 
		- Таким чином, згідно повідомлення про підозру ОСОБА_2 , ОСОБА_2 
		звертався до службових осіб МО України, що до контрактів та попередньої оплати від компанії ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», контракти якої стосуються інших (ніж Калинівка) об`єктів, та, відповідно не . є предметом інкримінуємого злочину. Згідно повідомлення про підозру від компанії ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» звертався до службових осіб МО України щодо збільшення попередньої оплати до 80% директор ОСОБА_17 який був підзвітний та підконтрольний ОСОБА_7 , який (згідно повідомлення про підозру) і розробив злочинний план.
		- Таким чином, згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_47 не мав. жодного відношення до вказаної події кримінального провадження, що також багаторазово підтверджується і у повідомленні про підозру. (Дивись пункти 6,13, 6.15, 6.17, 6.18, 6.20, 6.21, 6.22).. «Таким чином (Службова Особа МОУ) умисно використав...службове становище всупереч інтересам, служби з метою одержання, неправомірної вигоди, юридичними особами, підконтрольною ОСОБА_7 , а саме створили умови для .одержання ТОВ «Укрбудмонтаж» вигоди - права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі)- без законних на те підстав».
		7.6. Більш того, захист не розуміє, як отримання попередньої оплати за чинним рішенням КМУ можливо кваліфікувати як одержання неправомірної вигоди без законних на це підстав. Підставою для отримання попередньої оплати як раз і є чинне рішення КМУ «Про внесення змін до постанов від 27 грудня 2001 року №1764 і від 23 квітня 2014 року №117» підписана Прем`єр-Міністром України ОСОБА_48 , опублікована та набрала чинності 30.11.2018.
		7.7. Згідно з повідомленням про підозру, сторона обвинувачення виділяє як друге кримінальне правопорушення наступне: начебто організацію ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , що ОСОБА_17 , зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», підписавши платіжні доручення для подальшого проведення безтоварних операцій за фіктивними договорами, створив умови для доведення до кінця злочинного плану щодо заволодіння державними коштами та приховування відповідної протиправної діяльності».
		7.8. Це припущення спростовується матеріалами справи, а саме повідомленням про підозру ОСОБА_2 з наступних підстав:
		- як зазначено у пункті 6.23 даної скарги, згідно з сторінкою 39 повідомлення про підозру: 
		ОСОБА_31 був відповідальний за напрямок здійснення фінансових операцій в товариствах «Укрбуд»;
		ОСОБА_49 той час фактично виконувала функції головного бухгалтера товариств компанії «Укрбуд», у тому числі мала доступ до системи «Клієнт-банк» ТОВ «БК «укрбудмонтаж»,ТОВ «Спецбуд-Плюс», ТОВ «Укрбуд Девелопмент» (Сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_35 мала відношення до низки підприємств, але ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс» взагалі не згадується); 
		ОСОБА_31 повідомив ОСОБА_7 про надходження на рахунок ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» державних коштів по Контракту 362/5/18/7 (мова йде про Укрбудмонтаж, «Калинівка») на суму 312458028,12 грн.;
		ОСОБА_7 надав вказівки ОСОБА_32 та ОСОБА_50 здійснити операції щодо їх переказу на рахунки підконтрольних товариств...
		Допитана як свідок ОСОБА_35 жодного разу не свідчить, що їй надавав вказівки ОСОБА_2 
		- як зазначено у пункті 6.3 даної скарги, згідно з сторінкою 6 повідомлення про підозру: ОСОБА_2 фактично здійснював організацію виробничого процесу, пов`язаного з реалізацією проектів будівництва товариств корпорації «Укрбуд»
		- як зазначено у пункті 6.24 даної скарги, згідно з сторінкою 40 повідомлення про підозру:
		«Таким чином ОСОБА_17 , зловживаючи службовим становищем директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»,уклавши відповідні фіктивні правочини, створив умови для доведення до кінця злочинного плану ОСОБА_7 щодо заволодіння державними коштами та приховування відповідної протиправної діяльності».
		«26.12.2018 ОСОБА_35 на виконання вказівки ОСОБА_36 , за погодженням з ОСОБА_7 , не будучи обізнаною з відповідним злочинним планом щодо заволодіння державними коштами, вчинила низку переказів безготівкових коштів між рахунками зазначених товариств».
		- як зазначено у пункті 6.25 даної скарги, згідно з сторінкою 41 повідомлення про підозру: - «10.01.2019 о 09 год 53 хв 11с ОСОБА_35 на виконання вказівки ОСОБА_36 , за погодженням з ОСОБА_7 , з рахунку.... ТОВ «Спецбуд-плюс» на рахунок ... ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», перерахувала кошти - як зазначено у пункті 6.27 даної скарги, згідно з сторінкою 43 повідомлення про підозру. «Вказані операції щодо переказів коштів між товариствами корпорації «Укрбуд» здійснила ОСОБА_35 на виконання вказівки ОСОБА_36 , за погодженням з ОСОБА_7 ».
		- Як зазначено у пункті 6.19 даної скарги, згідно з сторінкою 32 повідомлення про підозру, «на початку грудня 2018 року (більш точний час не встановлено, але не пізніше 03.12.2018) директор ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_8 , будучи директором товариства, засновником якого була ОСОБА_29 (дружина ОСОБА_7 ), усвідомлюючи свою підзвітність та підконтрольність ОСОБА_7 
		- Таким чином, згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_2 , не мав жодного
		відношення до вказаної події кримінального провадження, що також багаторазово підтверджується і у повідомленні про підозру. Сторона обвинувачення штучно змішує обставини щодо тендерів ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» та ТОВ «Північно-Український Будівельний Альянс», «підтягуючи» ОСОБА_2 під начебто вчинення кримінального правопорушення.
		7.9. Сторона обвинувачення штучно розділяє склад єдиної події на дві різні, так як не може визначитись с кваліфікацією можливого кримінального правопорушення. Так і не відповівши на питання, у чому полягала неправомірна вигода ОСОБА_2 , сторона обвинувачення кваліфікує одну і ту саму подію за конкурентними складами злочину. В першому випадку (ст. 191 КК) ці дії спрямовані на розкрадання майна (привласнення, розтрата, заволодіння), а зловживання службовим становищем є способом розкрадання. В іншому випадку (ст. 364 КК) зловживання владою або службовим становищем складає самостійний склад злочину навіть без ознак розкрадання, але обов`язково має бути спеціальна мета - одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. Відповідно це не дає змогу зрозуміти стороні захисту, від якого саме повідомлення про підозру потрібно захищати ОСОБА_2 , та вочевидь робить необґрунтованим саме повідомлення про підозру.
		Наведене свідчить про невідповідність змісту повідомлення про підозру вимогам п. 3 ч. 1 ст.276, п. 6 ч.1 ст.277 КПК України, що в свою чергу створює загрозу для справедливого судового розгляду цієї справи та порушує право на захист ОСОБА_2 ».
		Захисник за змістом скарги просить: 
		«Скасувати повідомлення про підозру від 25.10.2023, здійснене стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.З ст.27, ч.5 ст.191; ч.З ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні №52019000000000842 від 25.09.2019».
		На підтвердження викладених у скарзі обставин до неї додані копія витягу з ЄРДР та копія повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 25 жовтня 2023 року. 
		У судовому засіданні захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вимоги скарги підтримали та просили їх задовольнити.
		Підозрюваний ОСОБА_2 підтримав думки своїх захисників, просив скаргу задовольнити та скасувати повідомлення про підозру.
		Прокурор проти задоволення скарги на підозру заперечував, надав слідчому судді письмові заперечення наступного змісту:
		«Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду розглядається скарга ОСОБА_5 , подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 , на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52019000000000842 за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.
		Вважаю, що ця скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню.
		Щодо кваліфікації за ст. 191 і за ст. 364 КК України.
		Судова практика, наведена в скарзі адвоката, загалом зводиться до тези, що ст. 191 КК України є спеціальною відносно ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем виступає способом заволодіння чужим майном). Тобто за відсутності хоча б однієї ознаки розкрадання чужого майна матиме місце ст. 364 КК України (релевантною в цій ситуації є справа 0912/1638/12, де Верховний Суд зазначив, що при відсутності наміру на розкрадання можливою є кваліфікація за ст. 364 КК України (у разі наявності відповідних наслідків)).
		У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2 організував, зокрема, вчинення зловживання службовим становищем ОСОБА_15 , ОСОБА_16 
		та ОСОБА_18 . В цьому контексті хочу зазначити, що враховуючи викладене вище (за умови доведення мети одержання неправомірної вигоди як обов`язкового елемента суб`єктивної сторони та наслідків) у випадку недоведення певних елементів складу ст. 191 КК України матиме місце саме ст. 364 КК України.
		Вважаю, що ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_24 діяли з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ БК «Укрбудмонтаж» (юридична особи, підконтрольна ОСОБА_7 ) у вигляді права на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі)- без законних на те підстав, та власне попередньої оплати (авансу) на загальну суму 312 458 028,12 грн - без законних на те підстав.
		Наслідки їх дій - втрата активів Міністерством оборони України в сумі 307 561 676,99 грн, чим нанесено матеріальну шкоду (збитки) на вказану суму, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185, п. 4 примітки до ст. 364 КК України є особливо великим розміром та тяжкими наслідками охоронюваним законом державним інтересам.
		При цьому не виключається можливість інкримінування одних наслідків і як наслідків для ст. 364, і як предмета розкрадання для ст. 191 КК України. Вказана позиція, зокрема, знайшла відображення в рішенні Верховного Суду (справа 452/1490/15-к), з тією лиш відмінністю, що замість ст. 364 КК України мала місце ст. 367 КК України. Разом з тим, ця позиція є релевантною, адже для ст. 364 КК України характерна вина як у формі умислу, так і змішана форма вини - умисел до діяння і необережність до наслідків (рішення Верховного Суду України у справі 5-48кс13 - додатково слід вказати, що в цьому рішенні зазначено, що за статтею 364 КК України шкода може полягати і у прямих матеріальних збитках).
		Отже, в діях ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_24 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. І зібраними доказами доводиться, що вчинення вказаного злочину було організовано саме ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .
		При цьому питання щодо можливості кваліфікації дій ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_24 за спеціальною відносно ст. 364 КК України нормою - ст. 191 КК України, є предметом подальшого досудового розслідування (стороною обвинувачення з урахуванням всіх доказів буде надана оцінка, серед іншого, і тому, чи наявні ознаки розкрадання в їх діях).
		При цьому недопустимим є одночасне інкримінування особі вчинення діяння за статтею 364 та 191 КК України лише тоді, коли відповідні діяння інкримінуються саме службовій особі як виконавцю одиничного злочину з огляду на конкуренцію цих складів злочину. Разом з тим, ОСОБА_2 , не будучи сам службовою особою, організував зловживання службовим становищем як службовими особами з боку замовника контракту ( ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_24 ), так і службовими особами з боку виконавця контракту (ТОВ «БК «Укрбудмонтаж») ( ОСОБА_17 ), що призвело до заволодіння коштами державного бюджету. Тобто має місце сукупність злочинів.
		Щодо неправомірної вигоди.
		Окремо слід зупинитися на розумінні, що є неправомірною вигодою в аналізованій ситуації.
		Згідно з приміткою до ст. 354 КК України під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав.
		Згідно з позицією, викладеною в повідомленні про підозру, неправомірною вигодою є право на одержання попередньої оплати (на надмірний строк та в надмірному обсязі) - без законних на те підстав, та власне попередня оплата (аванс) на загальну суму 312 458 028,12 гри- без законних на те підстав.
		Станом на час початку вчинення кримінальних правопорушень законних підстав для одержання попередньої оплати на строк до 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт за контрактом не було.
		При цьому Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов від 27 грудня 2001 р. 1764 і від 23 квітня 2014 р. 117» була прийнята саме внаслідок зловживання службовим становищем ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_24 (за організації і керівництва ОСОБА_7 та ОСОБА_2 ).
		Однак, навіть після прийняття цієї Постанови законні підстави для відповідної вигоди для ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» не виникли. В цьому випадку під законними підставами слід розуміти не сам факт наявності нормативного документа; це словосполучення слід трактувати в широкому сенсі (роботи фактично не виконувалися; підрядник інформував замовника, що існують суттєві перешкоди для виконання робіт; військові представництва інформували, що є загрози зриву контракту тощо) - для відповідних змін в Контракт і подальших перерахувань не було взагалі ніяких підстав (і співучасники злочинів це розуміли). Інше трактування «законних підстав» (а саме-виключно як наявність нормативного документа, який щось дозволяє) суперечить букві і духу закону, адже майже завжди особа, яка зловживає службовим становищем, діє в межах наданих їй повноважень (тобто згідно з законом має право чинити певним чином, закон це дозволяє)-але діє всупереч інтересам служби і з відповідною метою.
		Співучасники усвідомлювали відсутність законних підстав, однак бажали досягти результату - одержання ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» неправомірної вигоди - і завдяки вжитим ними заходам цієї мети було досягнуто (подальша доля коштів є лише ще одним підтвердженням неправомірності такої вигоди).
		Отже, вжиття співучасниками заходів до прийняття вказаної Постанови було лише одним з етапів протиправної діяльності, але не єдиним (на наступних етапах - укладання додаткових угод, прийняття рішень про здійснення попередньої оплати, перерахування коштів - ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_24 (за організації і керівництва ОСОБА_7 та ОСОБА_2 ) продовжили зловживати службовим становищем).
		З огляду на викладене неправильним є і посилання на те, що вказана Постанова не встановлює вигоди для конкретної юридичної особи, а поширюється на будь-яких замовників таких робіт. По-перше, зібрані докази свідчать про те, що вказана Постанова готувалася і приймалася виключно в інтересах юридичних осіб, підконтрольних ОСОБА_7 , і неправомірну вигоду у вигляді власне коштів (реалізованого права на одержання попередньої оплати (па надмірний строк та в надмірному обсязі)) одержали саме вони. По-друге, як вказано вище, дії, пов`язані з підготовкою Постанови і її прийняттям - лише один з етапів протиправної діяльності. Навіть у випадку існування цієї Постанови до вчинення злочинів або непричетності співучасників до її розробки і прийняття - злочин, передбачений ст. 364 КК України все одно мав би місце - зловживання ними службовим становищем (всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди) під час укладання додаткових угод, прийняття рішень про здійснення попередньої оплати, перерахування коштів.
		При цьому п. 14 Контракту, згідно з яким кошти авансу повинні бути використані виконавцем протягом строку, встановленого у рішенні заступника Міністра оборони України, що має бути документально підтверджено, а невикористані кошти мають бути повернуті замовнику протягом 5 банківських днів, не є нівелюванням такої неправомірної вигоди, адже законних підстав все одно не існувало (про що вказано вище), а вказаний «запобіжник» не був здатен запобігти відповідним наслідкам (що підтверджено об`єктивно - наявністю відповідних наслідків, так як співучасникам успішно вдалося заволодіти відповідними грошовими коштами за обставин, викладених в повідомленні про підозру).
		Щодо причинного зв`язку.
		В теорії кримінального права (та правозастосовній практиці) існує багато концепцій і напрацювань щодо суті причинного зв`язку, його видів і ознак.
		У переважній більшості джерел наукового та навчального характеру вказується, що кримінальне право не розробляє та не створює власного вчення про причинний зв`язок (теорії причинності), а ґрунтується на теорії причинності, чи каузальності (причина), розробленою філософією.
		Різними науковцями вказується, що це: 1) такий зв`язок між суспільними явищами, при якому одне явище (суспільне небезпечне діяння) закономірно, з
		внутрішньою необхідністю утворює інше явище - злочинні наслідки; 2) це
		реальне, необхідне, внутрішньо закономірне з`єднання між суспільно небезпечним діянням і слідом за ним суспільно небезпечним наслідком, який існує об`єктивно і не залежить від впливу сторонніх сил; 3) об`єктивно існуючий зв`язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, коли дія або бездіяльність породжує настання таких наслідків; 4) це об`єктивний зв`язок
		між явищами, коли одне з них - причина, породжує інше - наслідок.
		Аналіз кримінально-правової літератури дозволяє зробити висновок про різноманіття точок зору на питання причинного зв`язку, зокрема, існують не лише різні теорії (концепції), але й різні погляди на те, які саме з них (з великої кількості) є основними.
		У доктрині кримінального права прийнято виділяти окремі види причинного зв`язку, які мають кримінально-правове значення, зокрема: 1) безпосередній причинний зв`язок (або прямий причинний зв`язок); 2) опосередкований причинний зв`язок; 3) необхідний причинний зв`язок, що поділяється, в свою чергу, на: 3.1) необхідний причинний зв`язок при співучасті; та 3.2) необхідний причинний зв`язок за наявності особливих умов на боці потерпілого. Опосередкований причинний зв`язок часто також визначається як «необхідний» у кримінально правовій літературі.
		Необхідно зауважити, що, очевидно, єдиним спільним для всіх теорій про причинний зв`язок у кримінальному праві критерієм є те, що причина завжди повинна передувати наслідку в часі.
		Всі інші підходи і критерії- дискусійні.
		Ні в ст. 191 КК України, ні в ст. 364 КК України не визначено ні поняття «причинний зв`язок», ні його елементів та ознак (прямий чи непрямий, безпосередній чи опосередкований тощо).
		На моє переконання, спроби встановити універсальні критерії причинного зв`язку для всіх без винятку злочинів, що містять у своєму складі передбачений законом наслідок, є безперспективними. Для кожного складу кримінального правопорушення і кожної конкретної правової ситуації необхідним є з`ясування ролі кожного учасника інтегральної причини в механізмі її утворення, тобто встановлювати об`єктивний перебіг події, оцінювати роль привхідних сил і те, що саме призвело до наслідку.
		Підхід до вирішення питання про відповідальність у випадку заподіяння шкоди, якщо на певному етапі певну роль відіграла особа, в діях якої з тих чи інших підстав немає складу кримінального правопорушення (в аналізованій правовій ситуації - зокрема, заступник Міністра оборони України ОСОБА_51 , який після підписання Рішень про здійснення попередньої оплати ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 і з урахуванням їх позиції як ініціаторів відповідних Рішень, обізнаних з обставинами укладання і виконання Контракту, а також листа військового представництва щодо спроможності виконавця виконувати роботи (при цьому співучасниками умисно надано лист, більш як піврічної давності), підписав їх), який зводиться до того, що у такому випадку не є злочинними і дії інших осіб, є несправедливим і нівелює основоположні принципи юридичної відповідальності, зокрема, її індивідуалізації.
		Саме ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_24 умисно використали службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «БК «Укрбудмонтаж». Отже, саме внаслідок вчинення зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 . ТОВ БК «Укрбудмонтаж» (юридична особи, підконтрольна ОСОБА_7 ), одержала неправомірну вигоду у вигляді попередньої оплати (авансу) на загальну суму 312 458 028,12 гри - без законних на те підстав. Без відповідного зловживання ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_18 службовим становищем ТОВ БК «Укрбудмонтаж» не одержало б неправомірну вигоду і Міністерство оборони України не втратило б відповідні активи. При цьому наявність додаткових факторів (привхідних сил), які могли б усунути відповідні наслідки, припинити/відвернути вчинення злочину і так далі (це міг бути не лише ОСОБА_51 ; таких факторів можна уявити безліч) не впливають на наявність в діях співучасників злочину, адже кожен з них виконав свою роль на певному етапі: наприклад, ОСОБА_24 , крім Рішень про здійснення попередньої оплати, підписав Контракт, додаткові Угоди, документи щодо ініціювання прийняття Постанови тощо; ОСОБА_16 підписав документи щодо ініціювання прийняття Постанови та погодження відповідного проекту, а також платіжні доручення; ОСОБА_15 , крім Рішень про здійснення попередньої оплати, затвердив Протокол комісії Центрального управління щодо організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт та послуг за програмою забезпечення живучості у 2018 році від 07.05.2018, завдяки якому було обрано відповідних виконавців робіт; підписав документи, пов`язані з прийняттям Постанови та іншим чином використовував службове становище (надавав відповідні вказівки іншим підозрюваним). При цьому всі ці зловживання вчинялися за організації і керівництва ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .
		Щодо предмета перевірки слідчим суддею та дискреції сторони обвинувачення.
		Предметом перевірки слідчого судді є 1) питання дотримання процесуального порядку повідомлення про підозру (підставою оскарження повідомлення про підозру може бути порушення відповідних ст. ст. 276-279 КПК України), а також 2) питання дотримання стандарту «достатніх доказів» для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Вказане підтверджується, зокрема, практикою AП ВАКС (справи №№ 991/6500/23, 991/8991/23, 991/7413/23).
		З приводу недотримання процесуального порядку повідомлення про підозру будь-які аргументи не наводилися.
		Посилання на некоректність певних формулювань в повідомленні про підозру свідчить лише про незгоду сторони захисту зі стилем викладення тексту (а це дискреція сторони обвинувачення), а також про невизнання вини.
		Наприклад, зазначення в тексті про те, що ОСОБА_2 здійснював організацію виробничого процесу, не свідчить про те, що «організація виробничого процесу» - злочин. Відповідні відомості наведені як характеристика того, ким був ОСОБА_2 на час вчинення злочинів.
		Зазначення відомостей про ОСОБА_7 як організатора вчинення кримінальних правопорушень також не свідчить про незаконність повідомлення про підозру (в даному випадку ОСОБА_7 та ОСОБА_2 - співорганізатори; зокрема, стороною обвинувачення зібрано і надано значну кількість доказів, що ОСОБА_2 організовував та керував діями директора ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» ОСОБА_17 як виконавця за ст. 191 КК України та ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 як виконавців за ст. 364 КК України).
		Посилання сторони захисту на недопустимість доказів чи їх недостатність, по-перше, не є спроможними, по-друге, спростовуються матеріалами провадження, по-третє, стануть предметом ретельного дослідження у випадку можливого судового розгляду.
		Щодо другого питання, то відповідний стандарт доказування для цілей повідомлення особі про підозру передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
		Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та можливого судового розгляду.
		Оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		На моє переконання, стороною обвинувачення наведені достатні відомості про обставини вчинення дій, кваліфікованих за вказаними вище статтями КК України, які дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається у підозрі, тобто кримінальні правопорушення могли бути вчинені за описаних обставин і відповідними особами. Докази на підтвердження цих обставин на цій стадії кримінального провадження є достатньо вагомими, у тому числі і за стандартами доказування «достатні докази» та «обгрунтована підозра».
		При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування, правильність кваліфікації не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру; враховуючи стадію кримінального провадження, обставини кримінального правопорушення можуть бути не цілісними та не повними, втім достатніми для обґрунтованого припущення, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
		Слід також акцентувати, що саме повідомлення про підозру не є остаточним та може бути змінене в результаті здійснення подальшого досудового розслідування кримінального провадження з урахуванням всіх встановлених обставин.
		Варто уваги, що обґрунтованість підозри перевірялася і слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, і АП ВАКС в ході розгляду апеляційної скарги на відповідну ухвалу слідчого судді. В обох випадках суд зазначив про обґрунтованість підозри, у тому числі можливість відповідної кваліфікації.
		Будь-які нові докази, які б дозволяли на цій стадії досудового розслідування змінити оцінку того, чи є підозра обґрунтованою, сторонами суду не надавалися.
		При цьому навіть в ухвалі про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_2 , слідчий суддя вказав, що підозра в частині ст. 191 КК України є обґрунтованою. Тобто все ж існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для подальшого досудового розслідування. Більш того, скасування повідомлення про підозру з підстав неправильної кваліфікації, на мою думку, є неможливим, адже кваліфікація, викладення повідомлення про підозру, висунення обвинувачення - прерогатива і дискреція сторони обвинувачення.
		У випадку можливого судового розгляду колегія суддів, дослідивши ВСІ матеріали кримінального провадження, проаналізувавши їх в сукупності та взаємозв`язку, у тому числі допитавши обвинувачених як осіб, найбільш обізнаних з тим, як саме відбувалися події, встановивши суб`єктивну сторону в їх діяннях - зможе прийняти законне рішення (зокрема, засудити; виправдати; змінити кваліфікацію на підставі ст. 337 КПК України).
		Відповідних можливостей слідчий суддя на стадії досудового розслідування позбавлений.
		З огляду на викладене, вважаю, що скарга адвоката ОСОБА_5 , подана в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 , на повідомлення про підозру, задоволенню не підлягає».
		Крім того, прокурор просив долучити до матеріалів справи низку письмових матеріалів у копіях, на підтвердження викладених у запереченнях обставин, а саме:
		- витяг з ЄРДР; службова записка від 25.09.2023 № 0413/22328-04-К; службова записка від 10.10.2023 № 0413/24909-04-К; ухвала Вищого антикорупційного суду від 10.03.2022 у справі № 991/1283/22; постанова від 20.10.2023; постанова від 20.10.2023; постанова від 12.04.2023; постанова від 21 грудня 2023 року; запит від 26.06.2023 № 04/14538-04; лист від 28.06.2023 № 04/14743-04; договір № 427 від 27.07.2010; договір № 436 від 17.04.2013; договір № 435 від 17.04.2013; договір № 428 від 27.07.2010; договір № 446 від 04.09.2018; договору № 433 від 25.03.2013; розпорядження КМУ від 16.06.2010 № 1220-р; постанова ЦВК від 17.08.2016 № 372; присяга Народного депутата ОСОБА_7 від 26.09.2016; розпорядження Голови ВРУ від 06.09.2016 № 563-к; протокол загальних зборів учасників ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ» № 85 від 04.02.2015; наказ ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ» від 05.02.2015; статут ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ»; наказ Міністра оборони України від 01.03.2016; зміни до Розподілу повноважень затверджені наказом від 16.05.2011 № 90 в редакції від 19.10.2017; наказ ГШ ЗСУ від 13.11.2017; положення про Центральне управління безпеки військової служби ЗСУ; витяг з НАКАЗУ МО України від 16.12.2017 № 1; витяг з НАКАЗУ МО України від 05.01.2018 № 4; довідка на полковника ОСОБА_16 ; витяг з НАКАЗУ МО України від 01.01.2018 № 2; витяг з Положення про Управління забезпечення живучості ЦУБ військової служби ЗСУ (2018); протокол огляду від 09.10.2023; повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 25.10.2023; ухвала Вищого антикорупційного суду від 31.10.2023; ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17.11.2023; ухвала Вищого антикорупційного суду від 28.12.2023; (містяться у томі 2 судової справи);
		- постанова про залучення спеціаліста для проведення окремих процесуальних дій у кримінальному провадженні від 01.02.2022; протокол огляду від 14.02.-13.12.2022 з додатками; реєстр використання бюджетних коштів, отриманих на рахунок ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» 37129011701413 на виконання Контракту №362/5/18/7 додаток 1 до протоколу огляду; зведена відомість щодо використання ТОВ «Спецбуд-Плюс» бюджетних коштів, отриманих від ТОВ «БК «Укрбудмонтаж», які надійшли на виконання Контракту №362/5/18/7, додаток 2 до протоколу огляду; зведена відомість щодо руху коштів отриманих ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» відповідно до Кредитного договору додаток 3 до протоколу огляду; реєстр надходження коштів на р/р ТОВ «КАСА НАРОДНОЇ ДОПОМОГИ» (код ЄДРПОУ 36284115), які в подальшому використані на надання кредиту ТОВ «БК «Урбудмонтаж» за Кредитним договором від 26.12.2018 № 2612001/1/000-КЮС/18 у додаток 4 до протоколу огляду; зведена відомість щодо використання коштів ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» № НОМЕР_2 в AT «АБ "Укргазбанк», що надійшли, як повернення авансового платежу згідно договору 051118 від ТОВ «Спецбуд-Плюс» НОМЕР_3 в AT «АБ Укргазбанк» додаток 5 до протоколу огляду; реєстр листів щодо незабезпечення ТОВ «БК «Укрбудмонтаж» виконання робіт відповідно до Календарного плану за Контрактом від 07.08.2018 № 362/5/18/7 додаток 6 до протоколу огляду; лист Державної аудиторської служби, до висновку (довідки) участі спеціалістів, залучених під час досудового розслідування від 29.11.2022 за вих.№ 001500-17/9573-2022; протокол огляду від 06.10.2021 (Державний контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу» (шифр-РТ-К-19) від 07.08.2018 № 362/5/18/7) та додатки до протоколу огляду; протокол огляду від 08.10.2021 (Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форма КБ-3) та актів приймання виконаних будівельних робіт) (містяться у томі 3 судової справи); 
		- протокол огляду від 27.10.2021 ВЧ A1119 с. Калинівка Вінницької області з додатками; висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 17.09.2022 №406-Е; висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №52019000000000842 від 24.03.2023 №4562-Е; резолюція №11060\з від 27.06.2018 до листа №0566 від 26.06.2018; лист від директора ТОВ «Альянс» вих.№0566 від 26.06.2018; резолюція №20119\с від 02.08.2018 до листа№362\2\1583 від 01.08.2018; лист від начальника Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ ОСОБА_16 на №16904\с від 04.07.2018; резолюція №14786\з від 03.09.2018 до листа №0820 від 31.08.2018; лист від директора ТОВ «Альянс» ОСОБА_52 вих.№0820 від 31.08.2018; лист від заступника директора Департаменту фінансів ОСОБА_53 на №362\7\1632 від 08.08.2018; лист від т.в.о. директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України на №362\7\2340 від 25.10.2018 2018; аркуш погодження проекту постанови КМУ «Про внесення змін до постанови КМУ від 27.12.2001 р. №1764 і від 23.04.2014 №117»; протокол огляду документів від 26.01.2023-27.01.2023 м. Київ; протокол огляду документів від 27.12.2022-27.12.2022 м. Київ; листи начальника 4277 військового представництва Міністерства оборони України ОСОБА_54 про зрив термінів виконання робіт за Державним контрактом від 07.08.2018 №362\5\18\7; листи від начальника Центрального управління безпеки військової служби ЗСУ; листи від директора ТОВ «БК «УКРБУДМОНТАЖ»; додаткова угода до Державного контракту №362\5\18\7 від 07.08.2018 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу»; додаткова угода № 2 від 11.12.2018 до Державного контракту №362\5\18\7 від 07.08.2018 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу»; додаткова угода № 3 від 20.12.2018 до Державного контракту №362\5\18\7 від07.08.2018 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу»; рішення щодо здійснення попередньої оплати за державним контрактом №362\5\18\7 від 07.08.2018 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з «Реконструкції технічної території арсеналу» затверджено від19.11.2018 та 20.12.2018; вимоги на оплату №362\31 від 21.12.2018 та 20.12.2018 (містяться у томі 4 судової справи); 
		- ухвала слідчого судці Вищого антикорупційного суду від 19.05.2022 у справі 991/1126/22; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 07.06.2022 з додатками (опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 07.06.2022 та пояснення спеціаліста від 06.06.2022); щорічна декларація ОСОБА_7 за 2018 рік; клопотання про проведення обшуку від 07.09.2020; ухвала слідчого судці Вищого антикорупційного суду від 08.09.2020 у справі 991/7496/20; протокол обшуку від 23.09.2020 з додатками; протокол огляду речей та документів від 24.09.2020; постанова про визнання речовими доказами та визначення їх місця зберігання від 24.09.2020; протокол огляду речей та документів від 02.10.2020 з додатком; чорнові записи, вилучені під час обшуку від 23.09.2020; протокол огляду від 04.10.2023 (містяться у томі 5 судової справи);
		- протокол огляду від 10.08.-11.08.2022; протокол огляду від 16.08.-17.08.2022; протокол огляду від 12.08.2022; протокол огляду від 22.08.2022; протокол огляду від 14.08.2023; протокол огляду від 14.08.2023; протокол огляду від 14.08.2023 (містяться у томі 6 судової справи);
		- ухвала слідчого судці Вищого антикорупційного суду від 10.05.2022 у справі 991/1128/22; постанова про залучення спеціаліста від 23.05.2022; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 18.07.2022 в м. Києві з додатком; ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва у справі № 760\11985\19 від 24.04.2019; доручення (у порядку ст. ст. 40, 41 КПК України) щодо проведення обшуку від 14.05.2019; протокол обшуку від 10.05.2022 м. Київ з додатками; постанова про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 14.05.2019; клопотання про арешт майна від 14.05.2019; ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва про дозвіл на накладання арешту на майно у справі №760\1423\19від 24.05.2019; клопотання про проведення обшуку від 25.04.2019; ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва про дозвіл на проведення обшуку у справі №760\12680\19 від 02.05.2019; доручення (у порядку ст. ст. 40, 41 КПК України) щодо проведення обшуку від 14.05.2019; протокол обшуку за адресою м. Київ, вул. Пушкінська, 27 від 14.05.2019; постанова про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 14.05.2019; клопотання про арешт майна від 14.05.2019; ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва про дозвіл на накладання арешту на майно у справі №760\14231\19від 21.05.2019; ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991\2007\19 від 26.11.2019; доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 26.11.2019; протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 16.12.2019 (містяться у томі 7 судової справи);
		- ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991\3130\23 (провадження №1-кс\991\3153\23) від 10.04.2023; протокол огляду документів від 04.08.2022 в м. Києві та пояснення спеціаліста(відповідно до п. 2 ч. 2 ст.105 КПК України); протокол огляду документів від 10.01.2023 в м. Києві; протокол огляду документів від 07-10.02.2023 в м. Києві (містяться у томі 8 судової справи);
		- протокол огляду від 09.03.2023 з додатками; протокол огляду від 01.08.2023; копія протоколу № 1 від 07.05.2018, щодо затвердження порядку визначення критерію оцінки пропозицій на закупівлю робіт з «Реконструкції технічних територій арсеналів за шифрами (шифр-РТТ-Ц58), (шифр-РТТ-Б01), (шифр-РТТ-К-19); постанова про призначення та доручення проведення експертизи звукозапису від 23.05.2023; висновок експерта ДНДЕКЦ CE-19-23/28369-B3 від 14.06.2023; ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.03.2023 у справі 991/2463/23; доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих(розшукових) дій від 23.03.2023 № 19/2919т; постанова про розсекречення матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій та матеріальних носіїв інформації від 27.04.2023; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 26.04.2023; протокол огляду від 06.03.2023 з додатком; протокол огляду від 21.02-22.02.2023 з додатком; протокол огляду від 07.03.2023 з додатком; протокол огляду від 01.08.2023 з додатком (містяться у томі 9 судової справи);
		- протокол допиту свідка ОСОБА_55 від 28.11.2022; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_55 від 24.02.2023 з додатками; протокол допиту свідка ОСОБА_56 від 03.03.2023 з додатками; протокол допиту свідка ОСОБА_57 від 03.03.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_58 від 13.03.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_56 від 21.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_57 від 23.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_59 від 21.03.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_60 від 17.03.2023; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_60 від 06.04.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_61 від 24.11.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_62 від 24.11.2022; протокол допиту свідка ОСОБА_63 від 01.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_36 від 29.12.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_64 від 05.06.2023; протокол допиту свідка ОСОБА_67. від 06.06.2023 (містяться у томі 10 судової справи).
		Слідчий суддя дослідив скаргу захисника з доданими матеріалами, надані сторонами кримінального провадження матеріали і заперечення та заслухав думки учасників кримінального провадження.
		Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3]. 
		Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».
		Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
		Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
		Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України: «Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення».
		Відповідно до вимог п. п. 1-8 ч. 1 ст. 277 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення».
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 КПК України: «Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень».
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 279 КПК України: «У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор».
		Відповідно до вимог п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником».
		Норми кримінального процесуального права не містять положень, якими були б визначені підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлюють будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею такого повідомлення. Разом з тим, положення п. 3 ч. 1 ст. 276 і п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України в їх системному зв`язку вказують на те, що під час розгляду скарг зазначеної категорії предметом перевірки слідчого судді мають бути не лише питання дотримання процесуального порядку вручення повідомлення про підозру, а й питання дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)» та обґрунтованості підозри в цілому, зокрема у випадку, якщо на це покликається сторона захисту як на підставу своєї скарги.
		Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду скарг, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).
		Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Зі змісту ч. 1 ст. 276 КПК України видно, що у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, на орган досудового розслідування покладається обов`язок здійснити повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, оскільки неповідомлення про підозру може привести до порушення таких загальних засад кримінального провадження як забезпечення права на захист та змагальність сторін. Крім того, для повідомлення особі про підозру стандарт "достатніх доказів (підстав)" передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах "Джон Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року та "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року). 
		З повідомлення про підозру видно, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме організації та керуванні заволодінням чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, а також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме організації та керуванні зловживанням службовим становищем, тобто умисним, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанням службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.
		Слідчий суддя, з огляду на доводи скарги і досліджені ним матеріали в їх сукупності та взаємозв`язку, які були надані стороною захисту на її обґрунтування (зазначені у розділі «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2]» МОТИВУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ [ІІ] цієї ухвали), а також матеріали сторони обвинувачення дійшов висновку про те, що повідомлена  ОСОБА_2  підозра в частині вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, є обґрунтованою. 
		Разом з тим, слідчий суддя частково погоджується з позицією сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_2 підозри у частині вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
		Слідчий суддя виходить з того, що до обов`язкових ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, належать: 
		- мета отримання будь-якої неправомірної вигоди для себе чи для іншої фізичної або юридичної особи;
		- тяжкі наслідки - наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
		- причиновий зв`язок між діянням і наслідками (тяжкими наслідками).
		Сторона обвинувачення у повідомленні про підозру ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення покликається на те, що підконтрольні ОСОБА_7 юридичні особи без законних підстав одержали неправомірну вигоду у вигляді вигоди - «права на одержання попередньої оплати (авансу) на строк до 18 місяців та в обсязі до 80% від вартості робіт за контрактом».
		Слідчий суддя не може погодитися з таким визначенням неправомірної вигоди стороною обвинувачення, оскільки:
		- по-перше, зміни, які були внесені до Порядку державного фінансування капітального будівництва постановою КМ України від 31.10.2018 року за № 983 (затверджений постановою КМ України від 27.12.2001 року за № 1764; надалі за текстом - постанова КМУ № 1794) у редакції: «Для виконання робіт з нового будівництва, реконструкції об`єктів зберігання ракет та боєприпасів і обладнання зазначених об`єктів технічними засобами охорони, замовники можуть здійснювати попередню оплату (виплату авансу) в розмірі до 80 відсотків вартості робіт за договором (контрактом) на строк не більш як 18 місяців» не встановлюють вигоди (привілею, переваги, пільги тощо) для індивідуально визначеної юридичної особи або кола юридичних осіб за ознакою їх підконтрольності певній особі, а поширюється на будь-яких замовників таких робіт та їх виконавців (генпідрядників, підрядників тощо);
		- по-друге, зазначена вигода (привілей, перевага, пільга тощо) щодо ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»» нівелюється умовою п. 14 контракту № 362/5/18/7 за якою кошти авансу повинні бути використані виконавцем протягом строку, встановленого у рішенні заступника Міністра оборони України, що має бути документально підтверджено, а невикористані кошти мають бути повернуті замовнику протягом 5 банківських днів.
		Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, належить до злочинів з матеріальним складом, а тому тяжкі наслідки (наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян) є однією з його обов`язкових ознак. За змістом повідомлення про підозру, грошові кошти у сумі 307.561.676,99 гривень визначені стороною обвинувачення одночасно, як у якості тяжких наслідків за ч. 2 ст. 364 КК України, так і у якості предмета заволодіння чужим майном в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем за ч. 5 ст. 191 КК України, що цілком відповідає кваліфікації за ч. 5 ст. 191 КК України, але є неприйнятним для кваліфікації за ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки:
		- пряма дійсна шкода є характерною для кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, як така, що є наслідком зменшення вартості майна власника у зв`язку з безповоротним вибуттям майна з його власності;
		- кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, не має тяжким наслідком прямої дійсної шкоди з безповоротним вилученням майна у власника, а полягає лише у зменшенні вартості наявного у нього майна або у неотриманні майна, яке він мав отримати.
		Між діяннями особи і тяжкими наслідками у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 364 КК України, має обов`язково існувати безпосередній причиновий зв`язок, відсутність якого виключає можливість кваліфікації за вказаною нормою кримінального закону.
		Зі змісту підозри видно, що рішення про перерахування коштів авансу від МО України до ТОВ «БК «Укрбудмонтаж»» за зазначеним контрактом і відповідні платіжні доручення, на підставі яких і були перераховані грошові кошти, були прийняті і підписані не підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, а заступником МО України ОСОБА_65 , що унеможливлює існування причинового зв`язку між діями підозрюваних та наслідками у цьому кримінальному провадженні, а відповідно і виключає можливість кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 364 КК України.
		Слід зауважити, що перелік ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, визначається диспозицією цієї норми кримінального закону, до обов`язкових елементів об`єктивної сторони якого відносяться тяжкі наслідки та причиновий зв`язок, відсутність яких обумовлюють і відсутність події злочину як такого. 
		За таких обставин та з огляду на наведене, на думку слідчого судді, діяння підозрюваного ОСОБА_2 не містять ознак злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, що виключає можливість існування події цього злочину, і є підставою для визначення підозри у цій частині необґрунтованою та її скасування.
		Порушень вимог ст. ст. 276-278 КПК України слідчим суддею не встановлено, оскільки:
		- сторона обвинувачення мала достатньо доказів для підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
		- повідомлення про підозру складене детективом за погодженням з прокурором та вручене детективом ОСОБА_2 у день його складання.
		Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 276, 277, 278, 303, 307, 372, 376 КПК України дійшов висновку про те, що скарга адвоката ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.
		 
		РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
		Висновки слідчого судді [3-1].
		Слідчий суддя постановив:
		1) скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_5 , подану в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, якою оскаржується повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 25 жовтня 2023 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні за №52019000000000842 від 25.09.2019 року - задовольнити частково;
		2) повідомлення про підозру від 25 жовтня 2023 року, здійснене стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні №52019000000000842 від 25.09.2019 року - скасувати;
		3) у решті скарги - відмовити. 
		Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
		Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. 
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.
		Повний текст ухвали складений та оголошений 12 січня 2024 року.
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...