Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/1249/22 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 12.01.2024. Зареєстровано: 13.01.2024. Забезпечено надання загального доступу: 15.01.2024.
Дата набрання законної сили: 10.01.2024
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 січня 2024 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  911/1249/22 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
		 
		за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
		 
		розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранголі"                                                  
		 
		на рішення Господарського суду Київської області
		(суддя - Конюх О.В.)
		від 28.02.2023
		та постанову Північного апеляційного господарського суду
		(головуючий суддя - Агрикова О.В., судді: Козир Т.П., Мальченко А.О.)
		від 25.10.2023
		 
		у справі № 911/1249/22 
		 
		за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"                                                  
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранголі"                                                  
		про стягнення 26 525 784, 00 грн,
		 
		за участю представників учасників справи:
		позивача - Михайлик Л.Г.,
		відповідача - Тетарчук І.В.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		1. Короткий зміст позовних вимог
		 
		1.1. Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (далі - АТ "ДПЗК України", позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранголі" (далі - ТОВ "Ранголі", відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Юа Трейдінг" (далі - ТОВ "Агро-Юа Трейдінг") про стягнення солідарно з відповідачів 26 525 784,00 грн, з яких:
		 
		- 22 096 020,00 грн, сплачених за поставлений неякісний товар;
		 
		-     4 419 204,00 грн 20% штрафу від вартості поставленого неякісного товару;
		 
		-     10 560,00 грн витрат на проведення експертного дослідження.
		 
		1.2. В обґрунтування позову позивач посилався на те, що оскільки ТОВ «РАНОГОЛІ» продав позивачу неякісний товар, то відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) укладений між позивачем та ТОВ «РАНГОЛІ» договір є розірваним, а продавець та виробник товару повинні повернути у десятиденний строк сплачені позивачем за неякісний товар кошти та штраф у розмірі 20%.
		 
		1.3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.11.2022 задоволено заяву позивача та на підставі пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залишено без розгляду позов АТ "ДПКЗ України" у частині позовних вимог до ТОВ "Агро-Юа Трейдинг".
		 
		2. Короткий зміст ухвалених судових рішень за результатами розгляду справи по суті спору
		 
		2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2023 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ "РАНГОЛІ" на користь АТ "ДПЗК України":
		- 22 096 020, 00 грн, сплачених за поставлений неякісний товар, 
		- 4 419 204, 00 грн штрафу. В решті позовних вимог відмовлено.
		 
		2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №911/1249/22 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 - без змін.
		 
		3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		 
		3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій ТОВ "Ранголі" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі  №911/1249/22, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		3.2. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України відзначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 16.12.2019 у справі №904/5002/18, від 30.04.2020 у справі №904/8794/17, від 09.06.2022 у справі №904/974/21, від 06.12.2022 у справі №925/1429/21, від 02.02.2023 у справі №916/604/21, від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (щодо застосування статті 678 ЦК України), а також від 27.03.2018 у справі №921/622/16-г/6.
		 
		3.3. Також підставо касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: пункти 5, 8 частини першої та пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України.
		 
		3.3.1. Так, ТОВ "Ранголі" стверджує, що апеляційним судом розглянуто справу за відсутності його представника, належним чином не повідомленого про день і час судового засідання. Зокрема, апеляційним судом, виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, взято до уваги, що відповідач має представника Єрему М.Р. (який участі в апеляційній інстанції не брав), водночас доказів обізнаності такого представника про день та час розгляду справи 25.10.2023 апеляційним судом не перевірено. Крім того, при  оголошенні перерви у судовому засіданні 18.10.2023 (для повторного надання пояснень сторонами у зв`язку зі зміною складу суду) представник відповідача Тетарчук І.В. повідомляв суд про перебування у відпустці та придбання квитків на 25.10.2023, проте судом апеляційної інстанції такі доводи до уваги прийняті не були.
		 
		3.3.2. Окрім вищевказаного, скаржник відзначає, що суд першої інстанції у порушення норм ГПК України не залучив до участі в розгляді справи треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, а саме  - ТОВ «Юніпак» та ТОВ "Агро-Юа Трейдинг", що є виробниками спірної продукції, адже в будь-якому випадку таке рішення вливає на права та обов`язки цієї компанії, так як відповідач у зв`язку з постановленням судового рішення та підтвердженням факту поставки неякісного товару має право пред`явити претензії до виробника товару. Суд апеляційної інстанції не усунув вказані порушення.
		 
		3.3.3. Також як вказує відповідач мало місце порушення судом норм процесуального права щодо належної та об`єктивної оцінки доказів шляхом призначення у справі товарознавчої експертизи щодо встановлення належної/неналежної якості товару. На обґрунтування відмови у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи у справі суд апеляційної інстанції вказав, що відповідачем належним чином клопотання не обґрунтовано, а матеріали справи містять інші докази, з яких можливо встановити якість поставленого товару. Водночас в матеріалах справи відсутній жодний висновок експерта. Крім того, на підтвердження доводів про поставку неякісного товару позивачем було подано лише протоколи випробувань зразків, відібраних з однієї партії товару, натомість відповідачем поставлено 14 партій товару. Однак будь-якої оцінки судами першої та апеляційної інстанції цей доказ взагалі не отримав. 
		 
		Разом з тим зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник наголошує, що наданий порівняльний аналіз протоколів випробувань, наданих до суду позивачем, та протоколів випробувань, проведених за запитом відповідача, свідчить про те, що в наданих на дослідження відповідачем зразках добрив (з тієї ж самої партії) вміст основних компонентів вищий у рази за величини аналогічних показників, зазначених у протоколах випробувань від 21.11.2021, наданих позивачем.
		 
		3.4. Позивач 30.11.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подав до Суду відзив на касаційну, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення  залишити без змін.
		 
		4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень
		 
		4.1. Між АТ "ДПКЗ України" (покупець) та ТОВ "РАНГОЛІ" (постачальник) 27.05.2021 укладено Договір поставки №88 (далі - Договір), за яким постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю мікродобрива (товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість (пункт 1.1).
		 
		Товар поставляється партіями. Кожна партія визначається Специфікацією, у якій зазначається найменування, кількість, ціна за одиницю, місце поставки та загальна вартість товару (пункт 1.2 Договору).
		 
		Постачальник гарантує, що предмет договору відповідає видам діяльності, передбаченим його статутом та документам дозвільного характеру (пункт 1.3 Договору).
		 
		Товар належить постачальнику на праві власності, не перебуває під обтяженням, не переданий у заставу і будь-які треті особи не мають жодних прав на товар (пункт 1.4 Договору).
		 
		Якість товару, що поставляється, має відповідати державним стандартам та бути підтверджена діючим сертифікатом (паспортом) якості заводу-виробника, який постачальник надає покупцю при поставці товару, іншими документами, які передбачені для даного виду товару чинним законодавством України (пункт 2.1 Договору).
		 
		Покупець має право відмовитись від приймання неякісного товару, а у випадку виявлення недоліків повернути постачальнику неякісний товар у порядку та на умовах, передбачених Договором (пункт 2.2 Договору). 
		 
		У разі сумніву щодо якості, покупець перевіряє якість за власний рахунок в незалежній лабораторії, узгодженій сторонами. У цьому випадку, випробування проводяться над контрольним зразком, який відбирається та опломбовується у присутності представників сторін (пункт 2.3 Договору).
		 
		Перевірка кількості та/або якості продукції відбувається за рахунок сторони, яка здійснює таку перевірку (пункт 2.4 Договору).
		 
		Сума договору становить сумарну вартість всіх поставлених партій товару і не може перевищувати 22 096 020,00 грн (пункт 3.1  Договору).
		 
		Розрахунки за товар здійснюються поетапно в наступному порядку: 30% від суми кожної партії, вказаної у Специфікації, протягом 3 банківських днів з моменту підписання Специфікації на підставі рахунку; 70% протягом трьох банківських днів з дати поставки за наявності підписаної товарно-транспортної та/або видаткової накладної та/або акта приймання-передачі товару на підставі рахунку (підпункти 4.1.1, 4.1.2 пункту 4.1 Договору).
		 
		Поставка відбувається на умовах EXW - склад постачальника згідно з правилами "Інкотермс" 2010 року. Місце поставки: Київська область, м. Бровари, вул. О.Онікієнка, 125 Б (пункти 5.3, 5.4 Договору).
		 
		Постачальник готує Специфікацію за визначеним зразком та направляє її на погодження покупцю. Разом із Специфікацією постачальник надає покупцю 2 екземпляри видаткової накладної. При прийнятті товару у місці поставки два екземпляри видаткової накладної підписує отримувач згідно з довіреністю (пункт 5.6 Договору).
		 
		Представник покупця при прийнятті товару у місці поставки зобов`язаний перевірити комплектність, цілісність тари, відсутність ознак пошкодження або псування, звірити відповідність кількості товару, розписатися за отримання та пред`явити представнику постачальника довіреність на отримання партії товару (пункт 5.7 Договору).
		 
		Акт про приховані недоліки повинен бути складений покупцем з обов`язковою участю представника постачальника. У випадку, якщо представник постачальника не з`явиться для складення відповідного Акта без поважних причин протягом 2 робочих днів з моменту отримання відповідної вимоги, Акт складений покупцем самостійно, без участі постачальника, не може вважатися узгодженим з постачальником (пункт 5.9 Договору).
		 
		Покупець має право в односторонньому порядку достроково розірвати договір у разі несвоєчасного, неповного, неналежного виконання або невиконання зобов`язань постачальником, повідомивши постачальника за 10 календарних днів, та за наявності реальних, доведених покупцем, підстав для цього (пункт 6.2.1 Договору).
		 
		Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам договору (пункт 6.3.2 Договору).
		 
		Приймання товару здійснюється представником покупця при наявності оригіналів товаросупровідних документів: товарно-транспортної та/або видаткової накладної та/або акта приймання-передачі товару, документів, підтверджуючих якість товару (пункт 8.1 Договору).
		 
		Покупець має право пред`явити постачальнику претензії по якості товару протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару покупцем (пункт 8.2 Договору).
		 
		У випадку наявності претензій по якості товар не підлягає використанню до взаємного врегулювання питань (пункт 8.3 Договору).
		 
		Постачальник на підставі обґрунтованої претензії у погоджений строк робить власними силами за власний рахунок заміну неякісного товару на якісний за умови доведеності покупцем вини постачальника у поставці неякісного товару (пункт 8.4 Договору).
		 
		За поставку товару неналежної якості постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами замінює неякісний товар за умови доведеності вини постачальника на товар належної якості (пункт 9.3.2 Договору).
		 
		У випадку невиконання постачальником своїх зобов`язань за договором, у тому числі недопоставки товару, поставки некомплектного, неякісного товару або товару у тарі, упаковці, що не відповідає вимогам законодавства, а також ненадання або невідповідності наданих супровідних документів покупець має право вимагати від продавця заміни неякісного товару або відмовитися від товару та його оплати та вимагати повернення оплаченої за нього суми. Постачальник зобов`язується виконати зазначені вимоги протягом 10 банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги за наявності реальної вини постачальника та доведеності покупцем її існування (пункт 9.4 Договору).
		 
		Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та дії до 31.12.2021 року, а у частині виконання гарантійних зобов`язань та зобов`язань про нерозголошення конфіденційної інформації - згідно з відповідними умовами договору (пункт 15.1 Договору).
		 
		Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії (пункт 15.2 Договору). 
		 
		Дострокове розірвання договору може мати місце за взаємною згодою сторін, на підставах, передбачених даним договором та чинним законодавством (пункт 15.3 Договору). У випадку дострокового розірвання договору сторони зобов`язані провести усі належні розрахунки, у тому числі відшкодувати збитки, завдані неналежним виконанням або невиконанням Договору, сплатити штрафні санкції (пункт 15.4 Договору).
		 
		4.2. Відповідно до Специфікації №1 до Договору до поставки належить товар на загальну суму 22 096 020,00 грн з ПДВ, а саме: 
		 
		1) Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (пшениця, ячмінь) у кількості 40 000 літрів;
		 
		2) Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (кукурудза) у кількості 120 000 літрів;
		 
		3) Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (соняшник) у кількості 40 000 літрів;
		 
		4) BOR 140 (Бор 140) у кількості 10 000 літрів;
		 
		5) Zn 160 (Цинк 160) у кількості 45 000 літрів.
		 
		4.3. Згідно з платіжним дорученням від 28.05.2021 №6384 позивач здійснив передоплату 30% за мікродобрива в сумі 6 628 806, 00 грн.
		 
		4.4. Сторонами підписано видаткову накладну від 18.06.2021 №226 та Акт приймання-передачі від 18.06.2021, згідно з якими ТОВ "РАНГОЛІ" передало, а АТ "ДПКЗ України" прийняло товар за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 125 Б, загальною вартістю 22 096 020, 00 грн, а саме: 
		- Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (пшениця, ячмінь) 40 000 літрів; 
		- Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (кукурудза)               120 000 літрів; 
		- Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (соняшник)              40 000 літрів; 
		- Мікродобриво Бор у 10 000 літрів; Мікродобриво Цинк 160 45 000 літрів. 
		 
		4.5. Відповідно до платіжного доручення від 24.06.2021 №7643 АТ "ДПКЗ України" оплатило на користь ТОВ "РАНГОЛІ" 15 467 214, 00 грн в якості доплати 70% за добриво.
		 
		4.6. Між АТ "ДПКЗ України" (поклажодавець) та ТОВ "РАНГОЛІ" (зберігач) 18.06.2021 укладено Договір відповідального зберігання (далі - Договір зберігання), відповідно до пункту 1.1 якого поклажодавець передав зберігачу на відповідальне зберігання товар, визначений у Додатку №1 до Договору зберігання.
		 
		Товар зберігається, а також передається і приймається сторонами за адресою: м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, 125 Б (пункт 1.2 Договору зберігання).
		 
		Відповідальне зберігання є безоплатним (пункт 1.3 Договору зберігання).
		 
		Зберігач зобов`язаний повернути товар поклажодавцю за актом приймання-передачі протягом 50 календарних днів після закінчення строку дії договору, розірвання договору, або отримання вимоги від поклажодавця щодо повернення товару (пункт 2.1.8 Договору зберігання).
		 
		4.7. Відповідно до Акта приймання-передачі від 18.06.2021 поклажодавець (АТ "ДПКЗ України") передало, а зберігач (ТОВ "РАНГОЛІ") отримало на відповідальне зберігання товар: 
		- Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (пшениця, ячмінь) 40 000 літрів; 
		- Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (кукурудза)                120 000 літрів; 
		- Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (соняшник)            40 000 літрів; 
		- BOR 140 (Бор 140) 10 000 літрів; Zn 160 (Цинк 160) 45 000 літрів. 
		 
		4.8. Відповідно до товарно-транспортної накладної від 27.07.2021 №Р233 перевізником ТОВ "Райдо Транс Логістик" здійснено перевезення від вантажовідправника (ТОВ "РАНГОЛІ") до вантажоодержувача (філія АТ "ДПКЗ України" "Старокостянтинівський елеватор") товар на суму 1 360 970, 40 грн, а саме:
		- Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (пшениця, ячмінь) 2 500 літрів; 
		- Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (кукурудза)                  7 500 літрів; 
		- Добриво комплексне рідке "ALLYUR ARSO/BENEFLOR (Бенефлор)" (соняшник)                 2 500 літрів; 
		- Мікродобриво Бор 1 240 літрів; Мікродобриво Цинк 1 860 літрів. 
		 
		4.9. Позивач 19.10.2021 листом №130-4-19/3898 просив ТОВ "РАНГОЛІ" надати рекомендації на кожний вид придбаного товару щодо їх застосування із зазначенням культур та об`єктів, для оброблення яких призначено агрохімікати, способів, норм, кратності використання, термінів вичікування, заборон та обмежень на застосування, заходів безпеки під час роботи, транспортування і зберігання тощо, а також просив надати діючі сертифікати (паспорти) якості заводу-виробника. 
		 
		4.10. В матеріалах справи містяться:
		 
		1) копія Сертифікату якості за підписом директора ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" Лисюка Ю.В. на Добриво комплексне рідке "BENEFLOR (БЕНЕФЛОР) ALLYUR ARSO" номер партії 20 л ALLYUR04BEN21 MANUF: 04/2021;
		 
		2) копія Сертифікату якості за підписом директора ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" Лисюка Ю.В. на Добриво комплексне рідке BOR 160 (БОР 160) номер партії RB05M2021 від 11/05/2021;
		 
		3) копія Сертифікату якості за підписом директора ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" Лисюка Ю.В. на Добриво комплексне рідке Zn160 (Цинк 160) номер партії RA0421ZN20 MANUF:04/2021. 
		 
		Крім цього, в матеріалах справи наявна копія Технічних умов ТУ У 20.1-41024830-001:2018 (від 06.12.2018 із змінами від 24.06.2020 року), на добриво комплексне рідке ALLYUR ARSO (АЛЛЮР АРСО) відповідно до пункту 6.2 яких встановлено, що партією вважають певну кількість добрива, одного найменування, що виготовлена одночасно в одних і тих самих виробничих умовах, за один технологічний цикл, об`єднаний в одній ємності, розфасований, отримало власний номер партії і оформлений документом про якість (протоколом випробувань). На кожну партію видають документ про якість, в якому зазначають: назву підприємства-виробника, його адресу; назву добрива; номер партії, масу партії, показники якості, дату виготовлення (місяць, рік); умови зберігання і строк придатності, дату видачі документу про якість, позначення ТУ, за яким виготовлено добриво; гарантійні обов`язки, прізвище та підпис особи, що видала документ про якість.
		 
		4.11. АТ "ДПКЗ України" листом від 05.11.2021 №130-2-19/4244 викликало представників ТОВ "РАНГОЛІ" для відбирання контрольних зразків на 11.11.2021 року о 12:00 за адресою: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, Філія АТ "ДПКЗ України" "Старокостянтинівський елеватор". Вказаний виклик ТОВ "РАНГОЛІ" отримало 09.11.2021. Крім того, виклик було направлено на електронну пошту продавця. 
		 
		У відповідь на вказаний виклик ТОВ "РАНГОЛІ" надало відповідь від 10.11.2021 №116, у якому, посилаючись на пункти Договору 8.1 (прийняття товару) та 8.2 (право пред`явлення претензій по якості протягом 10 днів з моменту отримання товару), вказав, що підстави для прибуття представника ТОВ "РАНГОЛІ" на відібрання зразків відсутні. 
		 
		4.12. Позивач здійснив три протоколи відбору зразків (проб), у яких зазначено про відбір проб поставлених добрив з оригінальної непошкодженої упаковки (пластикові каністри 20 л) по три зразка, упаковані у три скляні банки (І - для дослідження, ІІ - для ТОВ "РАНГОЛІ", ІІІ - для АТ "ДПКЗУ"), опечатані печаткою філії "Старокостянтинівський елеватор" та направлені до Державного підприємства "Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя" МОЗ України. 
		 
		Відповідно до Акта приймання зразків (проб) від 12.11.2021 №106 представником Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України прийнято від замовника АТ "ДПКЗ України" зразки продукції.
		 
		4.13. Відповідно до Протоколу випробувань від 22.11.2021 №3/28-А-3518-1-21/2739/105 комплексного добрива "Beneflor Allyur Arso", виробник ТОВ "Агро-Юа Трейдинг", дата виготовлення/термін придатності - інформація відсутня, заявлені вимоги до продукції - згідно з етикеткою на оригінальній упаковці, за висновком дослідження встановлено, що наданий зразок не відповідає вимогам, вказаним на фото з етикетки на оригінальній каністрі місткістю 20 л, та не відповідає додатковій інформації, представленій у Сертифікаті якості.
		 
		Згідно з Протоколом випробувань від 22.11.2021 №3/28-А-3518-1-21/2739/106 мікродобрива Бор (активний інгредієнт бор В, 160г/л, азот 75г/л), заявник ТОВ "РАНГОЛІ", дата виготовлення/термін придатності - інформація відсутня, заявлені вимоги до продукції - згідно з етикеткою на оригінальній упаковці, за висновком дослідження встановлено, що наданий зразок не відповідає вимогам, вказаним на фото з етикетки на оригінальній каністрі місткістю 20 л, та не відповідає додатковій інформації, представленій у Сертифікаті якості.
		 
		Протоколом випробувань від 22.11.2021 №3/28-А-3518-1-21/2739/107, мікродобрива Цинк (активні інгредієнти цинк 150г/л, азот, 75г/л), заявник ТОВ "РАНГОЛІ", дата виготовлення/термін придатності - інформація відсутня, заявлені вимоги до продукції - згідно з етикеткою на оригінальній упаковці, за висновком дослідження встановлено, що наданий зразок не відповідає вимогам, вказаним на фото з етикетки на оригінальній каністрі місткістю 20 л, та не відповідає додатковій інформації, представленій у Сертифікаті якості. 
		 
		4.14. Позивач надіслав до ТОВ "РАНГОЛІ" виклик від 25.11.2021 №130-2-19/4560 представника ТОВ "РАНГОЛІ" для складення акта про приховані недоліки товару та фіксації факту поставки неякісного товару на 02.12.2021 об 11:00 за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського 1. У виклику покупець, посилаючись на пункт 2.1 Договору, вимагав у ТОВ "РАНГОЛІ" надати діючі сертифікати (паспорт) якості заводу-виробника. Вказаний виклик не був отриманий ТОВ "РАНГОЛІ" та повернувся відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання. 
		 
		Позивач направив до виробника ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" виклик від 25.11.2021 року №130-2-19/4559 для складення акта про приховані недоліки. 
		 
		На вказаний виклик ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" надало відповідь від 29.11.2021 №29/11-21, в якій зазначило, що є реєстрантом добрива комплексного "ALLYUR ARSO (АЛЛЮР АРСО)", однак не має своїх виробничих потужностей, відтак співпрацює з іншими заводами-виробниками. Також в листі зазначено, що якщо у покупця є в наявності Сертифікати якості від Товариства, це означає, що поставлена продукція пройшла якісний відбір. Також повідомлено, що Товариство буде мати можливість займатися цим питанням з 24 грудня 2021 року. 
		 
		4.15. В Акті про приховані недоліки товару та невідповідність якості товару від 02.12.2021, який підписаний представниками АТ "ДПКЗ України", відзначено, що представники ТОВ "РАНГОЛІ" (постачальник) та ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" (виробник) не з`явились. 
		 
		4.16. Позивач направив ТОВ "РАНГОЛІ" повідомлення від 08.12.2021 №130-2-19/4800 про розірвання Договору та вимогу про повернення 22 096 020,00 грн, сплачених за придбаний товар та сплати у семиденний строк штрафу 4 419 204,00 грн (20% від вартості поставленого товару). У повідомленні АТ "ДПКЗ України" повідомляло про невідповідність поставленого товару складу, зазначеному на етикетці; вказало про те, що у відповідності до статті 1 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" поставлені ТОВ "РАНГОЛІ" добрива є фальсифікованими агрохімікатами, оскільки зазначена на етикетках упаковки та сертифікатах якості інформація щодо вмісту хімічних речовин не відповідає фактичному їх складу. Покупець, посилаючись на пункти 2.2, 6.2.3, 6.2.1 Договору вказав на своє право відмовитись від приймання неякісного товару, а у випадках виявлення недоліків - повернути постачальнику неякісний товар та вимагати відшкодування збитків, а також на право в односторонньому порядку розірвати договір. 
		Позивач направив до ТОВ "Агро-Юа Трейдинг" претензію від 13.12.2021 №130-2-19/4859, у якій вимагало відшкодування збитків та сплати штрафу за поставлений неякісний товар.
		 
		4.17. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з такого: 
		 
		- продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає вимогам щодо якості;
		 
		- поставлені добрива таким вимогам не відповідають;
		 
		- до Державного реєстру препаратів поставлені Мікродобриво Цинк та Мікродобриво Бор (назви з етикетки на оригінальній упаковці) - не включені, тож не дозволені до виробництва, продажу та застосування;
		 
		- копії етикеток з оригінальної упаковки поставлених Мікродобрива Цинк та Мікродобрива Бор не відповідають затвердженому зразку, та не містять обов`язкової інформації, у тому числі не містять ключової інформації про виробника, номер реєстраційного посвідчення, дату виготовлення, гарантійний термін зберігання;
		 
		- копія етикетки з оригінальної упаковки поставленого комплексного добрива Beneflor ALLYUR ARSO також не відповідає затвердженому зразку, упаковка не містить інформації про номер реєстраційного посвідчення, у зв`язку з чим відсутня можливість встановити тотожність поставленого добрива і препарату, який включено до Державного реєстру; при цьому заявлений на етикетці препарату не відповідає складу препарату, який внесено до Державного реєстру. Етикетка також не містить ключової інформації про дату виготовлення, гарантійний термін зберігання;
		 
		- вся поставлена продукція у розумінні визначень спеціального Закону є фальсифікованою;
		 
		- копії Сертифікатів якості вимогам ТУ не відповідають, оскільки не містять інформації: про назву підприємства-виробника, його адресу; масу партії, умови зберігання і строк придатності, дату видачі документу про якість, гарантійні обов`язки. Сертифікати якості на Добриво комплексне рідке Бор 160 та Добриво комплексне рідке Цинк 160 містять посилання на ті самі ТУ У 20.1-41024830-001:2018, однак у самих ТУ не згадуються;
		 
		- пояснення представника відповідача про те, що нібито вказані добрива є моноречовиною (Бор та Цинк відповідно), концентрація якої відповідає концентрації, наведеній у ТУ, у зв`язку з чим посилання та такі ТУ є правомірними, а добриво окремо не підлягає державній реєстрації, не заслуговують на увагу;
		 
		- вказані добрива за заявленим на оригінальній етикетці складом є комплексними, та не належать до вичерпного переліку агрохімікатів, дозволених до виробництва, торгівлі, застосування та рекламування без їх державної реєстрації;
		 
		- відповідач не виконав обов`язку, передбаченого пунктом 2.1 Договору, та не передав покупцю разом із товаром діючі сертифікати (паспорти) якості заводу-виробника. Фактично хто, коли та за яких обставин виготовив документи під назвою Сертифікат якості, передані продавцем покупцю, повинно бути встановлено у межах відкритого кримінального провадження;
		 
		- на підтвердження якості поставлених ТОВ «Ранголі» позивачу за Договором добрива комплексного рідкого BOR 160 (БОР) та добрива комплексного рідкого Zn 160 Цинк 160) відповідачем надано сертифікати, що містять неправдиву інформацію, а саме про склад добрив, а також про відповідність вказаних добрив вимогам ТУ У 20.1-41024830-001:2018. При цьому наявність у складі добрива комплексного рідкого «ALLYUR ARSO» BENEFLOR такого компоненту як магній (MgO), який було виявлено у складі добрива за результатами його випробувань (4.2 %), взагалі не передбачена Технічними умовами;
		 
		- фактичний склад поставлених мікродобрив не відповідає складу, заявленому на етикетці, у Сертифікатах якості, у ТУ У 20.1-41024830-001:2018 та у Державному реєстрі препаратів, що встановлено шляхом проведення випробувань у незалежній лабораторії та підтверджено залученими до матеріалів справи Протоколами випробувань від 22.11.2021;
		 
		- суд відхиляє посилання відповідача на те, що невідповідність складу не підтверджена належними доказами, оскільки відбір проб, обрання лабораторії та складення Акта про приховані недоліки здійснено без присутності представника продавця. Долучені до матеріалів справи копії листів, викликів, повідомлень із доказами направлення та вручення свідчать про те, що покупцем добросовісно вжито заходів для повідомлення та залучення на всіх етапах всіх зацікавлених осіб до відбору проб, проведення досліджень та складення акту. У даному випадку те, що продавець не направив представників та не взяв участь у вказаних діях, є результатом його власної вольової поведінки. При цьому суд врахував, що частина поставлених та переданих на відповідальне зберігання ТОВ «Ранголі» за Договором добрив була вивезена позивачем зі складу ТОВ «Ранголі» на склади філій позивача;
		 
		- суд також відхиляє твердження відповідача про те, що зразки продукції могли бути відібрані не з продукції, що поставлена за спірною специфікацією, та посилання на те, що здійснюючи відбір зразків не на складі відповідача, позивач діяв недобросовісно;
		 
		- постачальник не забезпечив поставку товару, якість якого відповідає умовам договору (пункт 6.3.2); факт поставки товару, який не відповідає вимогам закону та договору, який є фальсифікованим за визначенням статті 1 Закону України «Про пестициди та агрохімікати», і який відповідно заборонений до використання, є доведеним документально;
		 
		- враховуючи факт невиконання зобов`язань постачальником, у покупця наявне право договір розірвати; відповідно договір є розірваним з 25.12.2021. Враховуючи, що недоліки поставленого товару не можуть бути усунуті, і товар не може бути використаний за призначенням, у покупця наявне право вимагати повернення сплаченої за товар суми;
		 
		- гарантійний строк товару ані договором, ані переданими Сертифікатами якості не встановлено;
		 
		- вимога у зв`язку із недоліками товару позивачем пред`явлена протягом розумного строку із дотриманням статті 680 ЦК України. Крім того, пропуск строку, встановленого пунктом 8.2 Договору, не позбавляє покупця права звернутися з позовом до продавця у зв`язку із недоліками товару протягом встановленої позовної давності, яка продовжена на строк дії карантину;
		 
		- вимога позивача про стягнення з відповідача сплаченої за товар суми є обґрунтованою, законною та такою, яка належить до задоволення. З огляду на те, що судом встановлений факт порушення постачальником умов Договору та поставки товару з суттєвими недоліками, які не можуть бути усунуті та спричиняють неможливість використання товару за призначенням, суд вважає вимогу позивача про стягнення штрафу обґрунтованою, документально підтвердженою, законною та такою, яку належить задовольнити. Враховуючи, що встановлений факт невідповідності якості всієї партії поставленого товару вимогам ТУ У 20.1-41024830-001:2018, не відповідність етикеток всього поставленого товару та відсутність у Державному реєстрі препаратів, колегія суддів відхиляє заперечення відповідача, що 20% штрафу повинно нараховуватись тільки на частину партії товару на суму 1 360 908 грн;
		 
		- вимога позивача про стягнення з відповідача вартості експертного дослідження не належить до задоволення, оскільки Договором не передбачено відшкодування вказаної суми за рахунок іншої сторони.
		 
		4.18. Окрім того, суд апеляційної інстанції відзначив таке: 
		 
		1) щодо відкладення розгляду справи:
		 
		- відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні;
		 
		- відповідачем в обґрунтування підстав для відкладення розгляду справи зазначено про перебуванням адвоката Тетарчук І.В. у щорічній основній відпустці та неможливість забезпечення явки представника до суду. Водночас відповідачем до клопотання про відкладення розгляду справи від 12.09.2023 зазначалося, що товариством здійснено пошук та відібрано іншого юридичного підрядника для супроводження даної справи, у зв`язку з чим укладено договір про надання правової допомоги з Адвокатським об`єднанням «ІНТЕГРІТІС», крім того, в додатках до даного клопотання наявний ордер, відповідно до якого інтереси відповідача представляє адвокат Єрема М. Р.;
		 
		- відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи від 24.10.2023 не вказано будь-яких обставин, які б перешкоджали представнику Адвокатського об`єднання «ІНТЕГРІТІС» взяти участь в даному судовому засіданні, а тому доводи відповідача не можуть бути визнані колегією суддів, як обґрунтовані та поважні, а свідчать про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, направленими на затягування судового процесу;
		 
		2) щодо долучення до матеріалів справи протоколів випробувань, проведених ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України» від 14.06.2023, договору поставки від 15.03.2021, видаткових накладних та висновку науково-правової експертизи:
		 
		- відповідні докази з`явились у відповідача вже коли справа в апеляційній інстанції розглядалась по суті. При цьому відповідач в судовому засіданні 17.05.2023 клопотав про відкладення розгляду справи лише для подання суду висновку науково-правової експертизи та не зазначав про намір провести випробування зразків поставленого товару на відповідність якості;
		 
		- вищезазначені докази створені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції і є новими доказами, які підтверджують нові заперечення відповідача, які не досліджувались в суді першої інстанції та не були зазначені в апеляційній скарзі;
		 
		- клопотання про долучення нових доказів, які не були предметом не тільки дослідження в суді першої інстанції, а й взагалі не входили до доказів, що підтверджували заперечення відповідача є суперечливою поведінкою останнього, яка порушує принцип добросовісності та чесній діловій практиці;
		 
		- надані відповідачем нові докази датовані вже після прийняття судом першої інстанції рішення по справі, а відтак не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги;
		 
		3) щодо клопотання про призначення судової експертизи у справі:
		 
		- відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції не заявлялось клопотання про необхідність проведення експертизи;
		 
		- матеріали справи містять достатньо доказів для встановлення всіх обставин справи, відповідачем не вказано заперечень щодо протоколів випробувань наданих позивачем до позовної заяви, в матеріалах справи відсутні докази, без яких встановити відповідні обставини неможливо, відтак, клопотання відповідача про призначення судової експертизи колегією суддів відхиляється;
		 
		4) щодо залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ТОВ «Юніпак» та ТОВ «Агро-Юа Трейдинг»:
		 
		- оскаржуване рішення не містить висновків про права та обов`язки ТОВ «Юніпак» та ТОВ «Агро-Юа Трейдинг», а відповідачем не наведено належних та допустимих підстав, яким чином рішення по даній справі вплине на права та обов`язки ТОВ «Юніпак» та ТОВ «Агро-Юа Трейдинг»;
		 
		- в суді 1-ої інстанції представник відповідача не заперечував проти залишення без розгляду позовних вимог щодо ТОВ «Агро-Юа Трейдінг»;
		 
		- посилання відповідача на той факт, що судом першої інстанції не з`ясовано питання хто є виробником поставленого товару, не впливає на розгляд справи по суті, оскільки відповідно до Договору саме відповідач зобов`язаний забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам Договору. 
		 
		5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
		 
		5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №911/1249/22     визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі №911/1249/22 за касаційною скаргою ТОВ "Ранголі" на рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №911/1249/22.
		Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2023 за клопотанням відповідача зупинене виконання рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №911/1249/22 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
		 
		5.2. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №911/1249/22, яким задоволено позовні вимоги у повному обсязі.
		 
		5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		6.  Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
		 
		6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.
		 
		6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
		 
		При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
		 
		Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
		 
		6.3. Касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		 
		Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах. 
		 
		Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
		 
		6.4. Так, ТОВ "Ранголі", посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішення не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених  у постановах Верховного Суду від 16.12.2019 у справі №904/5002/18, від 30.04.2020 у справі №904/8794/17, від 09.06.2022 у справі №904/974/21, від 06.12.2022 у справі №925/1429/21, від 02.02.2023 у справі №916/604/21, а також від 27.03.2018 у справі №921/622/16-г/6.
		 
		6.5. У постановах, на які покликається скаржник, зокрема у справах №№904/5002/18, 904/8794/17, 904/974/21,925/1429/21, 916/604/21, 921/622/16-г/6, Верховний Суд вказав, що за загальним правилом відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І, відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару. 
		 
		При цьому у справах №№904/5002/18, 904/974/21, 925/1429/21, 916/604/21, 921/622/16-г/6 Верховний Суд наголосив і на тому, що у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. 
		 
		Отже, виходячи із змісту статті 679 ЦК України, вона містить дві презумпції. Перша встановлена на випадок передання покупцеві товару з недоліками, які виникли (існували) до передання або з причин, які існували до цього моменту. Друга встановлена на випадок, коли попри надання продавцем покупцеві гарантії щодо якості товару недоліки все-таки виникли після передачі товару. У цьому випадку презюмується, що продавець передав товар належної якості, а причини виникнення недоліків до цього моменту відсутні. Виходячи з того, що недоліки товару виявляє безпосередньо покупець після його отримання, то така презумпція покладає тягар доказування того, що вони виникли до передачі, на покупця. І якщо він цього не доведе, то слід виходити з того, що товар був належної якості, а продавець відповідальності за виявлені недоліки не несе. Друга презумпція ґрунтується на тому, що недоліки виникли не в результаті: порушення правил користування та зберігання товару; дій третіх осіб чи непереборної сили; випадку, а вже були до моменту передання з причин, що існували до передання. Ця презумпція покладає тягар доказування зворотного на продавця (див. постанову Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №921/622/16-г/6).
		 
		6.6. Отже, у справах №№904/5002/18, 904/8794/17, 904/974/21,925/1429/21, 916/604/21, 921/622/16-г/6 Верховний Суд навів узагальнюючі правові висновки щодо застосування норм статті 679 ЦК України, що є сталим та послідовним у даній категорії спорів. 
		 
		Відтак, проаналізувавши правові висновки у справах №№904/5002/18, 904/8794/17, 904/974/21,925/1429/21, 916/604/21, 921/622/16-г/6, на які як на підставу подання касаційної скарги відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України послався скаржник, Верховний Суд дійшов висновку, що вказані справи та справа, що переглядається у означеній частині ухвалені за схожого правового регулювання та є релевантними до спірних правовідносин.
		 
		6.7. Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 (на яку також вказує скаржник) відсутні правові висновки щодо застосування статей 675, 678, 679, 680 ЦК України. У даній справі Велика Палата Верховного Суду вирішувала виключну правову проблему «Щодо порядку застосування частини другої статті 625 та частини першої статті 1048 ЦК України у разі нарахування процентів за користування банківським кредитом». 
		 
		Відтак, ураховуючи критерії подібності, визначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, колегія суддів доходить висновку, що справа №910/4518/16 та справа, що переглядається (№911/1249/22), не є подібними, адже визначально різняться змістом правовідносин, предметами та підставами позову, фактично-доказовою базою, з огляду на що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду у справі №910/4518/16 не можуть бути релевантними до правовідносин, у справі, що переглядається.
		 
		6.8. У контексті наведеного через призму спірних правовідносин та доводів касаційної скарги (зокрема і визначених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України)  Верховний Суд відзначає таке.
		 
		6.9. Так, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки. 
		 
		Відповідно до частин першої та шостої статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
		 
		Згідно з частинами першою та другою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		 
		До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
		 
		Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (частина перша статті 656 ЦК України).
		 
		Відповідно до положень статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
		 
		Аналіз статей 669, 671, 673, 682 ЦК України свідчить про те, що предмет договору купівлі-продажу (поставки), зокрема майно (товар), характеризується певними критеріями (ознаками), встановленим у договорі: кількістю, асортиментом, якістю, комплектністю.
		 
		Отже, товар має відповідати вимогам щодо асортименту, комплектності, кількості та якості, тари та (або) упаковки товару у відповідності до умов договору, і тільки в цьому випадку вважається, що продавець належним чином виконав свій обов`язок щодо передачі товару у власність.
		 
		При цьому поняття асортимент, комплектність, кількість, якість не є тотожними поняттями. Вони різняться за юридичним змістом, правовою природою, а також і за обсягом прав покупця (див. висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.02.2023 у справі № 916/604/21).
		 
		6.10. Як встановили суди попередніх інстанцій відповідно до заявлених позивачем предмету та підстав позову, спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення вартості оплаченого позивачем товару та штрафу за неналежне виконання умов Договору поставки відповідачем, з огляду на поставку товару неналежної якості.
		 
		Як стверджує позивач при перевірці товару на належну якість (відповідність умовам Договору та Специфікації) за результатами проведення лабораторних випробувань встановлено, що товар, який поставлений відповідачем, не відповідає показникам, зазначеним на етикетках та в Сертифікатах якості. Вказані обставини підтверджуються протоколами випробувань від 22.11.2021.
		6.11. Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 цієї статті, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Такі засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
		 
		Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (див. постанову Верховного Суду від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц).
		 
		Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №537/4905/15-ц).
		 
		Отже, в силу положень статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.
		 
		Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		 
		Положення, що стосуються якості товару закріплені, зокрема у статтях 673 - 681-1 ЦК України.
		 
		Так, відповідно до частини першої статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
		 
		Згідно зі статтею 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості; постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі. У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості. У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення оплаченої суми.
		 
		Частинами першою, другою статті 673 ЦК України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
		 
		Норми статей 675, 678, 679, 680 ЦК України передбачають, зокрема, що товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості у момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
		 
		Разом з цим, статтею 678 ЦК України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості.
		 
		При цьому в силу положень частини першої статті 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві, або з причин, які існували до цього моменту.
		 
		У свою чергу, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
		 
		6.12. Так, ухвалюючи оскаржувані судові рішення про задоволення позовних вимог у справі, суди попередніх інстанцій, проаналізувавши наявні в матеріалах справи Протоколи випробувань від 22.11.2021, копії Сертифікатів якості, копії ТУ У 20.1-41024830-001:2018 (від 06.12.2018 із змінами від 24.06.2020), дійшли висновку, що фактичний склад поставлених мікродобрив не відповідає складу, заявленому на етикетці, у Сертифікатах якості, а відтак увесь поставлений відповідачем товар є фальсифікованим і забороненим до використання.
		 
		При цьому судами попередніх інстанцій відзначено, що, оскільки ані договором, ані Сертифікатами якості гарантійний строк спірного товару не встановлено, а пунктом 10.2 ТУ У 20.1-41024830-001:2018 встановлено не гарантійний строк, а строк придатності добрива ALLYUR ARSO (АЛЛЮР АРСО) - 24 місяці з дати виготовлення, то у силу статті 679 ЦК України щодо товару з встановленим строком придатності саме на продавця покладається обов`язок доведення, що недоліки товару виникли після його передання покупцеві. 
		 
		У такому випадку (як стверджують попередні інстанції) для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен був довести, що недоліки виникли внаслідок порушення покупцем (позивачем) правил використання та зберігання виробу. Водночас відповідачем не надано суду відповідних доказів та заперечень щодо якості товару або виявлених недоліків.  ТОВ «Ранголі» не надало та матеріали справи не містять доказів того, що недоліки товару виникли після його передання покупцеві, тому в силу статті 679 ЦК України саме продавець - ТОВ «Ранголі» відповідає за недоліки поставленого за договором товару.
		 
		6.13. Колегія суддів з огляду на нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, сталу та послідовну судову практику щодо застосування положень статті 679 ЦК України, у контексті встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, не погоджується з вищенаведеними висновками господарських судів, вважає їх передчасними та такими, що зроблені з неправильним застосовуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
		 
		Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до сталої та послідовної позиції Верховного Суду (щодо застосування положень частини другої статті 679 ЦК України) у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк експлуатації), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.12.2019 у справі № 904/5002/18, від 30.09.2020 у справі №927/787/19, від 29.07.2021 у справі № 904/5217/19 тощо.
		 
		Разом з тим, як встановлено судами ані спірним Договором, ані Специфікацією, ані будь-яким інших документом сторонами не погоджувався гарантійний строк щодо якості (гарантійний строк експлуатації) спірного товару.
		 
		При цьому суди дійшли висновку, що оскільки у ТУ визначений строк придатності добрив, то у силу статті 679 ЦК України щодо товару з встановленим строком придатності саме на продавця покладається обов`язок доведення, що недоліки товару виникли після його передання покупцеві. 
		Відповідно до частини другої статті 677 ЦК України строк   придатності   товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання.
		 
		У свою чергу, згідно зі статтею 675 ЦК України гарантійний строк, тобто строк протягом якого продавець гарантує якість товару, окремо встановлюється договором або законом.
		 
		Таким чином, гарантійний строк експлуатації (гарантії щодо якості товар) є додатковими зобов`язаннями/гарантіями продавця/виробника щодо якості товару під час його експлуатації споживачем/покупцем.
		 
		Верховний Суд відзначає, що суди попередніх інстанцій помилково ототожнили поняття «строк придатності товару» з «гарантійним строком експлуатації», що за своєю правовою суттю та юридичним змістом є різними поняттями.
		 
		Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів відзначає, що суди попередніх інстанцій  неправильно застосували до спірних правовідносин положення частини другої статті 679 ЦК України в контексті визначення суб`єкта, який має доводити обставини неналежної якості товару та безпідставно переклали обов`язок з доказування у даній справі на відповідача.
		 
		Крім того, у контексті наведеного судами попередніх інстанцій залишені поза увагою та належно не досліджені умови Договору, зокрема  пункти 9.3.2, 9.4.
		 
		6.14. Разом з тим, суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин положення Інструкції № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966, оскільки ця Інструкція розповсюджувалась на відносини, коли дефекти виникали при прийманні продукції виробничо-технічного призначення. Водночас як свідчать встановлені обставини спірної справи етап передання-приймання товару за якістю та кількістю в спірних правовідносинах закінчився та відбувся без зауважень. Спір у справі виник в процесі використання/експлуатації товару.
		 
		Окрім того, даний відомчий акт колишнього СРСР не може застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки не відповідає положенням частини першої статті 3 ГПК України, і до того ж містить приписи, несумісні із законодавством України і практично невиконувані (зокрема, щодо участі у прийнятті продукції представників галузевих інспекцій по якості продукції, представників громадськості тощо).
		 
		Наведена правова позиція узгоджується з постановами Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №910/8922/18, від 13.02.2020 у справі №927/293/19, від 01.06.2021 у справі №927/144/20, від 01.07.2021 у справі №916/1068/20 тощо.
		 
		6.15. Щодо порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.
		 
		Так, ухвалюючи оскаржувані судові рішення у справі суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що приховані недоліки товару (неналежна якість добрив) підтверджені матеріалами справи.
		 
		При цьому господарські суди на підставі наданих позивачем лабораторних досліджень зразків добрив (що відібрані самим позивачем з частини відвантаженого товару (що ставить приблизно 5% від усього товару) до іншого складу), копій Сертифікатів якості, копії ТУ У 20.1-41024830-001:2018 дійшли власного висновку, що увесь спірний товар (при цьому 95 % якого знаходиться на складі відповідача) є фальсифікованим. 
		 
		Так, відповідно до частини першої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
		 
		1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
		 
		2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
		 
		У постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №922/1909/17, від 09.09.2020 у справі №910/10458/19, від 03.12.2020 у справі №910/12527/19 зазначено, що оскільки спір виник у зв`язку з поставкою неякісного товару, суду слід було вирішити питання про призначення відповідної експертизи для вирішення питання щодо якості поставленого товару. 
		 
		Колегія суддів враховує, що у даній справі, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, питання визначення якості товару потребувало спеціальних знань. Водночас у справі, що переглядається, суди не вирішували питання про призначення у справі судової експертизи. При цьому протоколи випробувань, які відображають фактичні значення показників продукції, не можуть підміняти собою висновок експерта у відповідній сфері. 
		 
		Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що як суд першої інстанції, так і в подальшому суд апеляційної інстанції, відхиляючи клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи з метою усунення суперечностей щодо належної/неналежної якості спірного товару, порушили норми процесуального права, адже такі рішення не ґрунтуються на вимогах статей 86, 236 ГПК України та є підставою для скасування судового рішення у відповідності до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України.
		 
		При цьому Верховний Суд враховує, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи скаржника, що порівняльний аналіз протоколів випробувань, наданих до суду позивачем, та протоколів випробувань, проведених за запитом відповідача, є суперечливими.
		 
		Суд відзначає, що висновок експерта є одним із джерел одержання доказів, спростувати який іншими доказами, без проведення інших спеціальних досліджень (додаткової, повторної  експертизи, тощо) досить непросто. Висновок експерта є доволі специфічним видом доказів, при його оцінці необхідно враховувати, що на відміну від інших доказів, він з`являться тоді, коли спірні відносини вже виникли, і вирішити їх у добровільному порядку неможливо, а тому саме висновок експерта може виступати тим об`єктивним критерієм, який допоможе встановити фактичні обставини спору. А також вирішити сумніви за наявності суперечливих доказів у справі.
		 
		З огляду на доводи касаційної скарги в частині дотримання судами порядку оцінки доказів, які знайшли своє підтвердження у її розгляді, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій належним чином не оцінили, зокрема, належність, допустимість кожного наявного у справі доказу окремо, не вирішили питання про призначення у справі судової експертизи, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору з даної справи, припустившись у зв`язку з цим порушення вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності.
		 
		6.16. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
		 
		Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
		 
		З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
		 
		У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
		 
		Суд зауважує, що принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").
		 
		Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування такому відхиленню чи спростуванню, а також навести ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог статті 7 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
		 
		Отже, з урахуванням вищенаведеного колегія суддів доходить висновку, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги зазначеного вище, у зв`язку з чим порушили норми матеріального права (статтю 675, 679 ЦК України) та норми процесуального права (статі 3, 74, 76-79, 86, 99, 236-237 ГПК України), з огляду на що не встановили обставин, які є визначальними і ключовими у цій справі у вирішенні даного спору, ураховуючи доводи касаційної скарги, межі розгляду справи судом касаційної інстанції, імперативно визначені статтею 300 ГПК України, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		6.17. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правових наслідків є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. 
		 
		Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають.
		 
		Беручи до уваги те, що спочатку суд першої інстанції, а потім і суд апеляційної інстанції допустили порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також враховуючи передбачені частиною другою статті 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, судові рішення попередніх інстанцій, ухвалені за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження. 
		 
		6.17.1. При цьому з огляду на скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції інші доводи касаційної скарги Судом не розглядаються, як такі що не впливають на результат розгляду справи та мотиви даної Постанови. При цьому колегія суддів відзначає, що під час нового розгляду справи суд першої інстанції самостійно перевіряє, зокрема необхідний склад учасників справи, а сторони справи, у свою чергу, не позбавлені права заявляти необхідні клопотання, брати участь у судових засіданнях тощо.
		 
		Крім того, Верховний Суд відзначає, що скаржник у касаційній скарзі не порушував питання правомірності/неправомірності незастосування до спірних правовідносин позовної давності, з огляду на що Суд, ураховуючи межі розгляду касаційної скарги, не переглядає висновки судів попередніх інстанцій у цій частині. 
		 
		Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. 
		 
		6.18. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, не приймаються Судом з огляду на зазначене у розділі 6 даної Постанови.
		 
		6.19. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		 
		У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
		Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що Суд надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
		 
		7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		7.1. Доводи скаржника за результатами касаційного розгляду щодо порушення судами попередніх інстанцій норм права знайшли своє підтвердження з мотивів, викладених у розділі 6 цієї Постанови.
		 
		7.2. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		 
		Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
		 
		7.3. З огляду на те, що спочатку суд першої інстанції, а потім і суд апеляційної інстанції не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі, ураховуючи мотиви цієї Постанови та доводи сторін, оскільки судами попередніх інстанцій допущено порушення норм матеріального та процесуального права щодо розгляду справи на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій, ухвалені за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Під час нового розгляду суду слід звернути увагу на викладене у розділі 6 цієї Постанови, надати належну правову кваліфікацію спірним правовідносинам, перевірити зазначені в цій Постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку, і на підставі повного та всебічного дослідження доказів та аргументів сторін за правилами статті 86 ГПК України, ураховуючи принципи господарського судочинства в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.
		 
		7.4. Відповідно до частини третьої статті 332 ГПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
		 
		Рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №911/1249/22, виконання якої зупинено ухвалою Верховного Суду від 20.11.2023, скасовано, а справу передано на новий розгляд.
		 
		Відповідно до частини другої статті 317 ГПК України з моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані або визнані нечинними рішення, постанови та ухвали суду першої або апеляційної інстанції втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
		 
		З огляду на скасування Верховним Судом рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №911/1249/22 і передачу справи на новий розгляд підстави для поновлення дії вказаних судових рішень відсутні (близька за змістом позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2020 у справі №2-24/494-2009).
		 
		8. Судові витрати.
		 
		8.1. З огляду на те, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, розподіл судових витрат у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної / касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		 
		Керуючись статтями 300, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранголі" задовольнити.
		 
		2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі  №911/1249/22 скасувати, а справу №     911/1249/22 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                       В. Студенець
		 
		 
		Судді                                                                                          С. Бакуліна
		 
		 
		                                                                                          О. Кібенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...